Мошурів

Мошу́рів — село в Україні, в Тальнівській міській громаді Звенигородського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Мощурів (притока Гірського Тікича) за 9,5 км на захід від міста Тальне та за 8 км від автошляху Н16. Населення становить 2 015 осіб.

село Мошурів
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Звенигородський район
Громада	Тальнівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA71020290230090928
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	XVI століття
Населення	2015
Поштовий індекс	20432
Телефонний код	+380 4731
Географічні дані
Географічні координати	48°53′24″ пн. ш. 30°35′03″ сх. д. / 48.89000° пн. ш. 30.58417° сх. д. / 48.89000; 30.58417Координати: 48°53′24″ пн. ш. 30°35′03″ сх. д. / 48.89000° пн. ш. 30.58417° сх. д. / 48.89000; 30.58417
Середня висота над рівнем моря	209 м
Водойми	р. Мощурів
Місцева влада
Адреса ради	с. Мошурів, вул. Центральна, 5
Сільський голова	Пономаренко Наталія Петрівна
Карта
Мошурів
Мошурів
Мапа
Мошурів у Вікісховищі

Історія

Перша згадка про с. Мошурів датується XVI ст. Походження назви села, за переказами, пов'язане з тим, що по березі річки проходив чумацький шлях. На мальовничому березі тюркські кочівники та чумаки зупинялися на відпочинок, пили воду з кринички, яка нині носить назву Чумацька. Родючі землі, клімат, густі ліси сподобалися чумакові на розповсюджене серед татар ім'я Мошура. Він вирішив тут оселитися, привіз сюди свою сім'ю і своїх товаришів. Так утворилося ціле поселення, що й дало початок виникнення села, назва якою походить від першого поселенця — Мошури.

Поблизу села відомо чотири поселення трипільської культури та сім ранньослов'янських — черняхівської культури VII—VIII ст.

Кобзина криниця знаходиться у лісі. За легендою, коли на наші землі було багато набігів татар, жив кобзар. В одне з  таких нашесть люди заховалися  від ворогів у лісі, в урочищі. Серед них був і кобзар. Вороги вислідили людей і знищили всіх, живим залишився лише кобзар, але був тяжко поранений. Однією рукою, як міг, грав на кобзі. Та повернулися татари й убили сивочолого Кобзаря. На тому місці де сидів кобзар і впала кобза, забило чисте, мов поминальна сльоза, джерело. Про давність цієї історії свідчать ще й спогади найстаріших людей села. Вони завжди  ходили до джерела, щоб напитися його холодної води.

У 1923 р. утворено три товариства спільного обробітку землі «Жовтень», «Травень», «Шевченкове», які в 1953 р. об'єднано в один колгосп «Великий Жовтень». 18 травня 1993 р. колгосп «Великий Жовтень» реорганізовано в ЗАСТ «Мошурівське».

Під час Голодомору 1932—1933 рр. померли 722 особи, репресовано 77 осіб. Під час Німецько-радянської війни 500 мошурян воювали на фронтах, 239 загинули, 209 відзначено нагородами, 27 повернулися інвалідами.

На сьогодні діють загальноосвітня школа І-III ступенів, музична школа, дитячий садок, дільнична лікарня, будинок культури, магазини, відділення зв'язку, функціонують сільськогосподарські фермерські господарства. Кількість дворів — 1003.

1 жовтня 2017 року у Мошурові митрополит Іоан освятив новозбудований храм УПЦ КП на честь святого Пророка і Предтечі Господнього Іоана Хрестителя.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1984	98.46%
російська	28	1.39%
румунська	2	0.10%
польська	1	0.05%
Усього	2015	100%

Галерея

• Вулиця Шевченка
• Будинок культури та сільська рада
• Школа
• Амбулаторія
• Пошта
• Магазин
• Церква
• Ставок на річці Мощурів
• Парк "Гуральня"
• Джерело у парку
• Пам'ятний хрест
• Пам'ятник воїнам-односельцям

Відомі люди

Народились:

• Бірченко Василь Григорович — заступник міністра юстиції України;
• С.С, Бабенко — заступник голови СБУ в Полтавській області;
• Чернишенко Анатолій Вадимович — радник посольства України в Хорватії;
•  — член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України;
• Катернога Мусій Тимофійович (21 квітня 1912 — 19 грудня 1998) — архітектор-художник, кандидат архітектурних наук;
• Криничка Опанас Іонович (? — 28 квітня 1930) — курінний отаман Повстанської дивізії Уманщини;
• Сошинський Олег Іванович — заслужений працівник культури УРСР, почесний громадянин міста Тальне;
• Штангей Володимир Фокович (1895 — 3 листопада 1937) — письменник доби Розстріляного Відродження.

Закінчили школу:

• Атаманюк Юлій Андрійович — доктор філософії, професор, заслужений працівник сфери послуг України, академік Української академії наук України.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Примітки

1. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017.
2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

• Moszurów, w dokumentach Moszurowa, Muszurowa, Muszurówka, Muszórów, wieś nad bezimiennym dopływem Tykicza, powiat humański // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 740. (пол.)
• Погода в селі Мошурів [ 26 березня 2008 у Wayback Machine.]
• Мошурівська загальноосвітня школа [ 6 червня 2013 у Wayback Machine.]