Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мо-ді (кит. 墨翟), або Учитель Мо, Мо-цзи (кит. 墨子) — китайській філософ, засновник школи моїзму (мо-цзя)
| Мо-цзи | |
|---|---|
| кит. 墨子 | |
 | |
| Народився | 470 до н. е. Лу, Династія Чжоу, Китайська імперія[d] |
| Помер | 391 до н. е. |
| Країна | Династія Чжоу |
| Місце проживання | Сун (держава) |
| Діяльність | філософ, військовий інженер, інженер |
| Галузь | етика, соціальна філософія, політична філософія, логіка і епістемологія |
| Відомі учні | d і d |
| Знання мов | китайська[2] |
| |
Біографія
Дати його життя точно не встановлені, приблизно називають 479-400 pp. до н. е. За однією версією, Мо-ді народився у державі Тен 滕國. За іншими версіями, його рідними країнами були Лу чи .
Спочатку він вчився у конфуціанців, але, не погоджуючись з багатьма положеннями їхнього вчення. На противагу «дотриманню лі» Мо-цзи висуває ідею «загальної любові» цзяньай 兼愛. Усі люди повинні піклуватися про інших і робити все, «щоб примножувати блага та усувати всі шкідливі (явища) у Піднебесній». Тільки тоді торжествуватиме істинна гуманність: голодні отримають їжу, ті, що мерзнуть, — одяг, стомлені — спокій. Причину бідувань Мо-цзи вбачав у тому, що влада та багатство передається у спадщину і потрапляє до рук тих, хто їх не заслуговує. Щоб це не відбувалося, необхідно висувати на посади людей згідно з їх моральними якостями та здібностями, незалежно від походження.
Ці погляди Мо-цзи показують, що він, услід за конфуціанством обирає місцем гармонізації буття людей соціальний космос. Щоб надати ваги «думці людей», Мо-цзи наділяє здатністю висловлюватися Небо, яке тільки бажає всім добра, але не владне над долями людей. Люди самі мають домагатися кращого життя. Для цього необхідно працювати у поті чола і не прагнути розкоші, необхідно добре виконувати свою справу, тоді їжі та одежі буде вдосталь.
Звертання до волі неба і до духів, що карають злих та нагороджують добрих, не відповідає принципам філософії Мо-цзи і в цілому звучить непереконливо—що означає «бажає добра»? І як віддячується добро? — на ці питання важко дати відповідь. Вразливість цієї позиції розумів сам Мо-цзи (пізніше моїсти взагалі відмовилися від цієї ідеї), а тому він водночас шукає інший спосіб обґрунтування на рівні практичних результатів влади — тільки вони можуть бути вірною оцінкою. Якщо дії правителя завдають лихо людям, то вони не можуть бути правильними. Якщо віра в долю призводить до того, що людина покладає надії на неї, а сама нічого не робить, щоб добре жити, то віра в долю є оманою. Якщо йти далі за логікою Мо-цзи, то виникає питання — чому ж люди роблять злі вчинки собі на шкоду? Причина помилок людей лежить у незнанні та нерозумінні сутності слів. Бо як пояснити, що «шляхетні люди», обурюючись з приводу дрібної крадіжки, водночас вважають за нормальне напад на сусідні держави та їх пограбування. Ці люди не розуміють сутності поняття «гуманність».
Звернувшись до сфери пізнання, Мо-цзи першим у китайській філософії дав теоретичний аналіз та логічне вирішення цілої низки проблем. Він вважав, що зміст понять («імена») повинен відповідати дійсності і піддав критиці конфуціанську ідею «виправлення імен». Мо-цзи вважав, що новим явищам соціального життя слід давати нові імена, а не приводити їх у відповідність із старими. Основою для пізнання є досвід, що розуміється як дотримування «дійсності, яку чує і бачить народ». Такі погляди можна кваліфікувати як емпіризм.
Особливе місце у філософії Мо-цзи посідають міркування про критерій істини. Китайський мислитель вважав, що висловлювання мають ґрунтуватися на «взірці», «прикладі» 儀. Наслідувати «приклад» — відповідати згідно сань бяо 三表, трьом показникам (критеріям): «Має бути підстава 本, має бути джерело 原, має бути застосування 用». Критерій «підстава» означає, що судження слід зіставляти з досвідом предків, мудрих правителів минулого. Другий критерій — джерело: необхідно спиратися на думку більшості людей. Третій критерій — користь: якщо дія приносить добрий результат, то її можна вважати правильною.
Заслугою Мо-цзи є розробка категоріального апарату теорії пізнання. Особливу роль філософ вбачав у поняттях «лей» 類 — рід, подібність, аналогія, і «гу» 故 — причинність, причому поняття «лей» виконувало дві функції: по-перше, розрізнення слів з родом понять— військовий похід може бути і нападом, і захистом, і каральною акцією; по-друге, побудова логічних висновків за аналогією.
Філософія Мо-цзи є особливим випадком у китайській філософії. За проблематикою вона найближче стоїть до європейської традиції. Але внаслідок своїх теоретичних висновків філософській школі Мо-цзи для виживання довелося перетворитись в організаційну структуру, котра проіснувала понад сторіччя. Члени цієї школи малії виконувати заповіти Мо-цзи практично, а не лише обґрунтовувати теоретично. Напіввійськова організація, сувора дисципліна та ідейна згуртованість робили моїстів вагомою силою, і вони не раз її демонстрували, беручи участь у міжусобних війнах на боці слабшого супротивника.
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- CONOR.Sl
- «Мо-цзи», глю Фей мін 非命 А: 子墨子言曰：「必立儀，言而毋儀，譬猶運鈞之上而立朝夕者也，是非利害之辨，不可得而明知也。故言必有三表。」何謂三表？子墨子言曰：「有本之者，有原之者，有用之者。於何本之？上本之於古者聖王之事。於何原之？下原察百姓耳目之實。於何用之？廢以為刑政，觀其中國家百姓人民之利。此所謂言有三表也。
Література
- О. Мироненко. Мо-цзи // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.469
- Мо Цзи // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 401. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Чепурковский Е. М. Соперник Конфуция (библиографическая заметка о философе Мо-цзы и об объективном изучении народных воззрений Китая). Харбин, 1928.
- Титаренко М. Л. Мо-цзы и ранние моисты о процессе познания // Вопросы философии.1964.№ 11.
- Титаренко М. Л. «Древнекитайский философ Мо Ди, его школа и учение». М., «Наука», 1985.
- Спирин В. С. «Любовь» и математика в «Мо-цзы» // Письменные памятники и проблемы истории культуры народов Востока. X. М.,1974.
Посилання
Mozi [ 23 березня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mo di kit 墨翟 abo Uchitel Mo Mo czi kit 墨子 kitajskij filosof zasnovnik shkoli moyizmu mo czya Mo czikit 墨子Narodivsya470 do n e Lu Dinastiya Chzhou Kitajska imperiya d Pomer391 do n e KrayinaDinastiya ChzhouMisce prozhivannyaSun derzhava Diyalnistfilosof vijskovij inzhener inzhenerGaluzetika socialna filosofiya politichna filosofiya logika i epistemologiyaVidomi uchnid i dZnannya movkitajska 2 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDati jogo zhittya tochno ne vstanovleni priblizno nazivayut 479 400 pp do n e Za odniyeyu versiyeyu Mo di narodivsya u derzhavi Ten 滕國 Za inshimi versiyami jogo ridnimi krayinami buli Lu chi Spochatku vin vchivsya u konfucianciv ale ne pogodzhuyuchis z bagatma polozhennyami yihnogo vchennya Na protivagu dotrimannyu li Mo czi visuvaye ideyu zagalnoyi lyubovi czyanaj 兼愛 Usi lyudi povinni pikluvatisya pro inshih i robiti vse shob primnozhuvati blaga ta usuvati vsi shkidlivi yavisha u Pidnebesnij Tilki todi torzhestvuvatime istinna gumannist golodni otrimayut yizhu ti sho merznut odyag stomleni spokij Prichinu biduvan Mo czi vbachav u tomu sho vlada ta bagatstvo peredayetsya u spadshinu i potraplyaye do ruk tih hto yih ne zaslugovuye Shob ce ne vidbuvalosya neobhidno visuvati na posadi lyudej zgidno z yih moralnimi yakostyami ta zdibnostyami nezalezhno vid pohodzhennya Ci poglyadi Mo czi pokazuyut sho vin uslid za konfucianstvom obiraye miscem garmonizaciyi buttya lyudej socialnij kosmos Shob nadati vagi dumci lyudej Mo czi nadilyaye zdatnistyu vislovlyuvatisya Nebo yake tilki bazhaye vsim dobra ale ne vladne nad dolyami lyudej Lyudi sami mayut domagatisya krashogo zhittya Dlya cogo neobhidno pracyuvati u poti chola i ne pragnuti rozkoshi neobhidno dobre vikonuvati svoyu spravu todi yizhi ta odezhi bude vdostal Zvertannya do voli neba i do duhiv sho karayut zlih ta nagorodzhuyut dobrih ne vidpovidaye principam filosofiyi Mo czi i v cilomu zvuchit neperekonlivo sho oznachaye bazhaye dobra I yak viddyachuyetsya dobro na ci pitannya vazhko dati vidpovid Vrazlivist ciyeyi poziciyi rozumiv sam Mo czi piznishe moyisti vzagali vidmovilisya vid ciyeyi ideyi a tomu vin vodnochas shukaye inshij sposib obgruntuvannya na rivni praktichnih rezultativ vladi tilki voni mozhut buti virnoyu ocinkoyu Yaksho diyi pravitelya zavdayut liho lyudyam to voni ne mozhut buti pravilnimi Yaksho vira v dolyu prizvodit do togo sho lyudina pokladaye nadiyi na neyi a sama nichogo ne robit shob dobre zhiti to vira v dolyu ye omanoyu Yaksho jti dali za logikoyu Mo czi to vinikaye pitannya chomu zh lyudi roblyat zli vchinki sobi na shkodu Prichina pomilok lyudej lezhit u neznanni ta nerozuminni sutnosti sliv Bo yak poyasniti sho shlyahetni lyudi oburyuyuchis z privodu dribnoyi kradizhki vodnochas vvazhayut za normalne napad na susidni derzhavi ta yih pograbuvannya Ci lyudi ne rozumiyut sutnosti ponyattya gumannist Zvernuvshis do sferi piznannya Mo czi pershim u kitajskij filosofiyi dav teoretichnij analiz ta logichne virishennya ciloyi nizki problem Vin vvazhav sho zmist ponyat imena povinen vidpovidati dijsnosti i piddav kritici konfuciansku ideyu vipravlennya imen Mo czi vvazhav sho novim yavisham socialnogo zhittya slid davati novi imena a ne privoditi yih u vidpovidnist iz starimi Osnovoyu dlya piznannya ye dosvid sho rozumiyetsya yak dotrimuvannya dijsnosti yaku chuye i bachit narod Taki poglyadi mozhna kvalifikuvati yak empirizm Osoblive misce u filosofiyi Mo czi posidayut mirkuvannya pro kriterij istini Kitajskij mislitel vvazhav sho vislovlyuvannya mayut gruntuvatisya na vzirci prikladi 儀 Nasliduvati priklad vidpovidati zgidno san byao 三表 trom pokaznikam kriteriyam Maye buti pidstava 本 maye buti dzherelo 原 maye buti zastosuvannya 用 Kriterij pidstava oznachaye sho sudzhennya slid zistavlyati z dosvidom predkiv mudrih praviteliv minulogo Drugij kriterij dzherelo neobhidno spiratisya na dumku bilshosti lyudej Tretij kriterij korist yaksho diya prinosit dobrij rezultat to yiyi mozhna vvazhati pravilnoyu Zaslugoyu Mo czi ye rozrobka kategorialnogo aparatu teoriyi piznannya Osoblivu rol filosof vbachav u ponyattyah lej 類 rid podibnist analogiya i gu 故 prichinnist prichomu ponyattya lej vikonuvalo dvi funkciyi po pershe rozriznennya sliv z rodom ponyat vijskovij pohid mozhe buti i napadom i zahistom i karalnoyu akciyeyu po druge pobudova logichnih visnovkiv za analogiyeyu Filosofiya Mo czi ye osoblivim vipadkom u kitajskij filosofiyi Za problematikoyu vona najblizhche stoyit do yevropejskoyi tradiciyi Ale vnaslidok svoyih teoretichnih visnovkiv filosofskij shkoli Mo czi dlya vizhivannya dovelosya peretvoritis v organizacijnu strukturu kotra proisnuvala ponad storichchya Chleni ciyeyi shkoli maliyi vikonuvati zapoviti Mo czi praktichno a ne lishe obgruntovuvati teoretichno Napivvijskova organizaciya suvora disciplina ta idejna zgurtovanist robili moyistiv vagomoyu siloyu i voni ne raz yiyi demonstruvali beruchi uchast u mizhusobnih vijnah na boci slabshogo suprotivnika PrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 CONOR Sl d Track Q16744133 Mo czi glyu Fej min 非命 A 子墨子言曰 必立儀 言而毋儀 譬猶運鈞之上而立朝夕者也 是非利害之辨 不可得而明知也 故言必有三表 何謂三表 子墨子言曰 有本之者 有原之者 有用之者 於何本之 上本之於古者聖王之事 於何原之 下原察百姓耳目之實 於何用之 廢以為刑政 觀其中國家百姓人民之利 此所謂言有三表也 LiteraturaO Mironenko Mo czi Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 469 ISBN 978 966 611 818 2 Mo Czi Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 401 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Chepurkovskij E M Sopernik Konfuciya bibliograficheskaya zametka o filosofe Mo czy i ob obektivnom izuchenii narodnyh vozzrenij Kitaya Harbin 1928 Titarenko M L Mo czy i rannie moisty o processe poznaniya Voprosy filosofii 1964 11 Titarenko M L Drevnekitajskij filosof Mo Di ego shkola i uchenie M Nauka 1985 Spirin V S Lyubov i matematika v Mo czy Pismennye pamyatniki i problemy istorii kultury narodov Vostoka X M 1974 PosilannyaMozi 23 bereznya 2012 u Wayback Machine