Моро́з — персонаж фольклору та обрядовості слов'ян, уособлення зими та морозу, що насилає холод.
На ілюстрації Артура Рекема, 1916 рік | |
Міфологія | слов'янська |
---|---|
Атрибути | в шубі і з бородою |
Частина від | слов'янська міфологія, Давня українська література, d, фольклор і 🅮 |
Похідна робота | Дід Мороз |
Персонаж твору | Морозко[d] і d |
Медіафайли у Вікісховищі |
Образ і заняття
Мороз присутній у культурі всіх слов'ян, але має відмінності, залежно від регіону. Часто порівнюється з ковалем, що «сковує» воду кригою. Може описуватися як дідок невеликого зросту, з довгою білою бородою, що бігає по полю та стуком викликає тріскучі морози. При цьому Мороз дуже сильний, ударом може розбити колоду в зрубному будинку.
В українців Мороз міг поставати як у подобі діда, так і сивого вола. В піснях-замовляннях Мороз танцює зі Смертю, а потім удвох вони сидять «у темній норі, за водами у коморі». Існує народний переказ про сварку Мороза зі святим Онуфрієм; святий рубонув Мороза по голові сокирою і той пролежав аж до Спаса. Цим пояснювалося чому після свята Онуфрія й до Спаса не буває заморозків. Крім низької температури Мороз міг уособлювати моральну смерть, ганьбу.
З Морозом тісно пов'язаний різдвяний обряд закликання: Мороза кликали до хати, пропонуючи йому кисіль і кутю; Мороз не з'являвся й тоді йому наказували так само не з'являтися на полі, не шкодити злакам. Наприклад, в українців на Святий вечір, кликали: Діду Морозе, Діду Морозе, — йди до нас куті їсти, а коли не йдеш, то не йди на жито, пшеницю і всяку пашницю!. Відомо про місцеві обради закликання Мороза й на Великдень.
В російських казках Мороз (також Трєскун, Студєнєц) може жити в крижаній хатинці та забезпечує подарунками героя, що зумів до нього дістатися. Казковий Мороз крім того носить Сонце та Вітер і погрожує заморозити мужика, котрого зустрічає на шляху. Жінка посилає до нього добру прийомну та злу рідну дочку: першу Мороз винагороджує, другу вбиває. В іншій казці Морозко стрибає по гілках і зустрічає п'ятьох дівчат, яких лякає холодом і болем.
Одна з діалектних назв Мороза в деяких білоруських і західноросійських говорах — Зюзя. Е. Е. Левкиевская вважає, що Зюзя, як самостійний персонаж, є винаходом кабінетної міфології, невідомим давнім язичникам.
Російські фольклористи XIX ст., такі як Володимир Одоєвський і Олександр Афанасьєв, обробляли народні казки про Мороза, надаючи їм більш дидактичного спрямування, прибирали з сюжету такі його риси, як надмірна жорстокість і вбивство тих, хто провалює його завдання.
Під впливом західноєвопейської культури в міському середовищі Мороз став асоціюватися з Різдвяним дідом. На зображеннях XIX ст. його одяг бував червоний (боярська шуба) або білий (селянський тулуп).
Ідея про те, що Мороз був злим слов'янським язичницьким божеством або «духом ялинки» поширилася в 1920-1930-і роки в ході радянської антирелігійної кампанії з метою дискредитувати обряд прикрашання різдвяної ялинки. Проте з 1935 року образ Мороза став використовуватися й популяризуватися як частина нової ритуальності, призначеної сприяти почуттю єдності народу. Отримавши ім'я Дід Мороз, цей персонаж став ключовою фігурою театралізованих святкувань Нового року. В СРСР Дід Мороз став описуватися як персонаж, який приносить на Новий рік подарунки тим дітям, які гарно поводилися.
Мороз у обрядовості
Україна
Мороз в українській демонології малювався як крижано-снігова потвора, яка могла завдати шкоди людям і їхній худобі та всьому господарству. Павло Чубинський, описуючи звичаї святвечора в Заславському повіті, відзначає, що господар з ложкою куті підходив до вікна або виходив у подвір'я і говорив:
«Морозе, морозе, ходи до нас куті їсти, а коли не йдеш, то не йди і на жито, пшеницю і всяку пашницю». Таке ж запрошення робили під час вечері напередодні Хрещення у Полтавській губернії: старший у родині, відчинивши вікно, підносив до нього миску з кутею і говорив: «Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти!» Повторивши цей заклик тричі і почекавши трохи, продовжував: «Не йдеш? Не йди ж ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю!».
У селі Збраньки старі люди гукали в комин: «Мороз, Мороз! Ходи куті єсті!». На Чернігівщині діти проганяли Мороза підручними предметами за ворота.
Олекса Воропай зафіксував, що господар в Україні напередодні Різдва набирав у чисту миску по ложці всіх свят-вечірніх страв, зверху ставив кухоль з медом та склянку з водою, клав калач, кілька горіхів і яблуко.
«Все це він тримає лівою рукою, а праву озброїв бичем від ціпа; потім без шапки виходить за поріг і стає під дверима». Господиня замикала за ним двері на засув, гасила світло і наказувала дітям сидіти тихо. Діти вірили, що батькові загрожувала небезпека, оскільки він стояв віч-на-віч із стихійними силами природи. "До нього міг з'явитися гість в образі крижано-снігової потвори, що тиняється в цю ніч по далеких степах, великих лісах та страшних нетрях у супроводі цілої зграї вовків. Господар, викручувався «за сонцем», тричі гукав: «Морозе, Морозе, йди до нас кутю їсти!» Потім примовляв: «Як не йдеш, то не йди і на жито-пшеницю, усяку пашницю. Іди краще на моря, на ліси та на круті гори, а нам шкоди не роби!» Після цього він запрошував сірого вовка, чорні бурі та злі вітри і так само закінчував словами: «А коли тепер не прийдете на дари Божі, на страви ситі, на горілки палені, на все велике добро, на яке ми вас просимо, то не приходьте до нас і вліті та не робить нам шкоди на ярині і на житі!» Після запросин батько сімейства повертався до хати і, не оглядаючись, щільно зачиняв за собою двері. До кінця вечері ніхто не повинен був виходити з хати.
Гуцули замість «морозу» запрошували на вечерю звірів, планетників, чаклунів, градову хмару, лиху годину тощо. Сцена заклинання відтворена у фільмі режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
Білорусь
Під Новий рік білоруси варили кутю для Зюзі: «Зюзя на дворі — кутя на столі», біл. Мароз, хадзі куццю есці!
У Мозирському Поліссі «на коляду» (Різдво), коли подавали на стіл кутю, господар, «ззачарпнуўшы першую лыжку пастукаўшы кулаком у сцену, скажа: „Мароз, мароз, хадзи куццю есці! Штоб ты не марозіў ячменю, пшаніцы, гароху, сачавіцы, проса і грэчкі і ўсяго, што мне Бог судзіць пасеяць“».
Найтиповішою формою такого «годування морозу» в Білорусі було викладання куті за вікно. У Ковельській губернії перш, ніж взятися за їжу, «господар бере ложку куті і годує нею мороз: „Мороз, мороз! ходзи куцыо есьць. Ня морозь моих коровык, овечык, свинык, гульбички“», — і з цими словами виливає ложку за вікно. Потім господиня бере іншу ложку з кутею і виливає її на стіл із словами «штобы курычки були кладки». У Вітебській губернії на коляду перш за все їдять кутю на згадування і вшановуванні померлих. Як тільки з'їдять декілька ложок куті, господар кличе «мороз», для якого кладе ложку куті на вікно: «Мороз, мороз! поди к нам кутью есть, зимой приходи, а летом не ходзи, под гнилой колодой лежи, нашего хлеба не морозй: ни гороху, ни овса, ни жита!».
Тлумачення цього звичаю в білоруському Поліссі зробила І. Еремич: «Без куті не буває на Поліссі ні похоронів, ні поминань. От чому, ївши її і в інші дні, згадують померлих родичів і бажають їм царства небесного… Але оскільки в числі близьких до нас небіжчиків найчастіше бувають наші діди, то і кутя — особливо перед Різдвом Христовим — скрізь майже на Поліссі називається „дзедами“. Їх-то особливо поліщуки і запрошують на кутю, — вони кричать крізь вікно: „дзеды, дзеды! хадзице куцью есци…“ і сердечно переконані, що кутя, поставлена на печі або на підвіконні, з'їдена ними, а не кимось іншим. . . Окрім дідів, поліщуки ще запрошують на кутю і „мороз“. Вони роблять до нього таку ж відозву, як і до дідів». У Брестській області люди похилого віку говорили, що у них на календарні поминання померлих спеціальними формулами до столу не запрошували, а тільки — на кутю перед Різдвом, оскільки «вечере, говоряць, мертвецы приходяць… и на Шчэдрэц, и на Новый год…».
Росія
У Володимирській губернії у святвечір перш ніж почати їсти кисіль за вечерею, господар викликав: «Коляда! коляда! Отворяй ворота! Мороз, мороз! Не бей наш овес, лен да конопий как хочешь колоти!». За свідченням В. Добровольського, в Рязанській губернії кличальники Овсеня при обході зображали з себе «Мороз», вони зверталися до господаря хати із словами: «Подай-ка чарочку, а не поднесёшь чарочку, я преподнесу тебе палочку: я — мороз и помолочу твой овёс!». Хазяїн при цьому примовляв: «Ой мороз, мороз, на тебе чарочку, ты не трожь мой овёс, гречиху да рожь, а лён, канапий — как хочешь молоти!».
Див. також
Примітки
- Иванов, Вячеслав; Владимир, Топоров (1995). Мороз / Славянская мифлогия: энциклопедический словарь. Эллис-Лак. с. 267.
- Онацький, Є. (1961). Мороз / Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. Т. 4. Буенос-Айрес. с. 1038.
- Жайворонок В. Знаки української етнокульту ри. Словник довідник. — К., 2006. — С. 376—377.
- Виноградова, Л. Н. (1995-2012). Мороз / Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т. Т. 3. Москва: Междурнародные отношения. с. 302—303. ISBN . OCLC 32988664.
- 12 вопросов о Деде Морозе • Arzamas. Arzamas (ru-ru) . Процитовано 9 грудня 2022.
- Виноградова Л. Н. Мороз // Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5 т. / Под общей ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Международные отношения, 2004. — Т. 3: К (Круг) — П (Перепелка). — С. 302—303. — .
- Левкиевская Е. Е. Механизмы создания мифологических фантомов в «Белорусских народных преданиях» П. Древлянского // Рукописи, которых не было. Подделки в области славянского фольклора. — М.: Ладомир, 2002. — С. 311—351. —
- Чубинский П. П. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский Край, снаряж. ИРГО. Юго-запад. Отдел. Материалы и изследов., собранныя д.чл. П. П. Чубинскимъ. — СПб: Народный дневникъ, 1889. — Т. ІІІ.
- Сілецький Роман. Традиційна будівельна обрядовість українців: монографія. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2011. — С. 325.
- Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. — Мюнхен: Українське видавництво, 1958. — Т. І. — С. 69-72.
- Шейн П. В. Материалы для изучения быта и языка русского населения северо-западного края. — Т. І-ІІІ. — Спб., 1887—1902.
- Виноградова, Л. Н. (1982). Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян (рос.). Рипол Классик. с. 197—198. ISBN .
- Виноградова, Л. Н. (1982). Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян (рос.). Рипол Классик. с. 198. ISBN .
Це незавершена стаття зі слов'янської міфології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Moroz Moro z personazh folkloru ta obryadovosti slov yan uosoblennya zimi ta morozu sho nasilaye holod Na ilyustraciyi Artura Rekema 1916 rikMifologiyaslov yanskaAtributiv shubi i z borodoyuChastina vidslov yanska mifologiya Davnya ukrayinska literatura d folklor i Pohidna robotaDid MorozPersonazh tvoruMorozko d i d Mediafajli u VikishovishiObraz i zanyattyaMoroz prisutnij u kulturi vsih slov yan ale maye vidminnosti zalezhno vid regionu Chasto porivnyuyetsya z kovalem sho skovuye vodu krigoyu Mozhe opisuvatisya yak didok nevelikogo zrostu z dovgoyu biloyu borodoyu sho bigaye po polyu ta stukom viklikaye triskuchi morozi Pri comu Moroz duzhe silnij udarom mozhe rozbiti kolodu v zrubnomu budinku V ukrayinciv Moroz mig postavati yak u podobi dida tak i sivogo vola V pisnyah zamovlyannyah Moroz tancyuye zi Smertyu a potim udvoh voni sidyat u temnij nori za vodami u komori Isnuye narodnij perekaz pro svarku Moroza zi svyatim Onufriyem svyatij rubonuv Moroza po golovi sokiroyu i toj prolezhav azh do Spasa Cim poyasnyuvalosya chomu pislya svyata Onufriya j do Spasa ne buvaye zamorozkiv Krim nizkoyi temperaturi Moroz mig uosoblyuvati moralnu smert ganbu Z Morozom tisno pov yazanij rizdvyanij obryad zaklikannya Moroza klikali do hati proponuyuchi jomu kisil i kutyu Moroz ne z yavlyavsya j todi jomu nakazuvali tak samo ne z yavlyatisya na poli ne shkoditi zlakam Napriklad v ukrayinciv na Svyatij vechir klikali Didu Moroze Didu Moroze jdi do nas kuti yisti a koli ne jdesh to ne jdi na zhito pshenicyu i vsyaku pashnicyu Vidomo pro miscevi obradi zaklikannya Moroza j na Velikden V rosijskih kazkah Moroz takozh Tryeskun Studyenyec mozhe zhiti v krizhanij hatinci ta zabezpechuye podarunkami geroya sho zumiv do nogo distatisya Kazkovij Moroz krim togo nosit Sonce ta Viter i pogrozhuye zamoroziti muzhika kotrogo zustrichaye na shlyahu Zhinka posilaye do nogo dobru prijomnu ta zlu ridnu dochku pershu Moroz vinagorodzhuye drugu vbivaye V inshij kazci Morozko stribaye po gilkah i zustrichaye p yatoh divchat yakih lyakaye holodom i bolem Odna z dialektnih nazv Moroza v deyakih biloruskih i zahidnorosijskih govorah Zyuzya E E Levkievskaya vvazhaye sho Zyuzya yak samostijnij personazh ye vinahodom kabinetnoyi mifologiyi nevidomim davnim yazichnikam Rosijski folkloristi XIX st taki yak Volodimir Odoyevskij i Oleksandr Afanasyev obroblyali narodni kazki pro Moroza nadayuchi yim bilsh didaktichnogo spryamuvannya pribirali z syuzhetu taki jogo risi yak nadmirna zhorstokist i vbivstvo tih hto provalyuye jogo zavdannya Pid vplivom zahidnoyevopejskoyi kulturi v miskomu seredovishi Moroz stav asociyuvatisya z Rizdvyanim didom Na zobrazhennyah XIX st jogo odyag buvav chervonij boyarska shuba abo bilij selyanskij tulup Ideya pro te sho Moroz buv zlim slov yanskim yazichnickim bozhestvom abo duhom yalinki poshirilasya v 1920 1930 i roki v hodi radyanskoyi antireligijnoyi kampaniyi z metoyu diskredituvati obryad prikrashannya rizdvyanoyi yalinki Prote z 1935 roku obraz Moroza stav vikoristovuvatisya j populyarizuvatisya yak chastina novoyi ritualnosti priznachenoyi spriyati pochuttyu yednosti narodu Otrimavshi im ya Did Moroz cej personazh stav klyuchovoyu figuroyu teatralizovanih svyatkuvan Novogo roku V SRSR Did Moroz stav opisuvatisya yak personazh yakij prinosit na Novij rik podarunki tim dityam yaki garno povodilisya Moroz u obryadovostiIlyustraciya Mikoli Karazina do kazki Morozko 1889 rik Ukrayina Moroz v ukrayinskij demonologiyi malyuvavsya yak krizhano snigova potvora yaka mogla zavdati shkodi lyudyam i yihnij hudobi ta vsomu gospodarstvu Pavlo Chubinskij opisuyuchi zvichayi svyatvechora v Zaslavskomu poviti vidznachaye sho gospodar z lozhkoyu kuti pidhodiv do vikna abo vihodiv u podvir ya i govoriv Moroze moroze hodi do nas kuti yisti a koli ne jdesh to ne jdi i na zhito pshenicyu i vsyaku pashnicyu Take zh zaproshennya robili pid chas vecheri naperedodni Hreshennya u Poltavskij guberniyi starshij u rodini vidchinivshi vikno pidnosiv do nogo misku z kuteyu i govoriv Moroze moroze jdi do nas kutyu yisti Povtorivshi cej zaklik trichi i pochekavshi trohi prodovzhuvav Ne jdesh Ne jdi zh ni na zhito ni na pshenicyu ni na vsyaku pashnicyu U seli Zbranki stari lyudi gukali v komin Moroz Moroz Hodi kuti yesti Na Chernigivshini diti proganyali Moroza pidruchnimi predmetami za vorota Oleksa Voropaj zafiksuvav sho gospodar v Ukrayini naperedodni Rizdva nabirav u chistu misku po lozhci vsih svyat vechirnih strav zverhu staviv kuhol z medom ta sklyanku z vodoyu klav kalach kilka gorihiv i yabluko Vse ce vin trimaye livoyu rukoyu a pravu ozbroyiv bichem vid cipa potim bez shapki vihodit za porig i staye pid dverima Gospodinya zamikala za nim dveri na zasuv gasila svitlo i nakazuvala dityam siditi tiho Diti virili sho batkovi zagrozhuvala nebezpeka oskilki vin stoyav vich na vich iz stihijnimi silami prirodi Do nogo mig z yavitisya gist v obrazi krizhano snigovoyi potvori sho tinyayetsya v cyu nich po dalekih stepah velikih lisah ta strashnih netryah u suprovodi ciloyi zgrayi vovkiv Gospodar vikruchuvavsya za soncem trichi gukav Moroze Moroze jdi do nas kutyu yisti Potim primovlyav Yak ne jdesh to ne jdi i na zhito pshenicyu usyaku pashnicyu Idi krashe na morya na lisi ta na kruti gori a nam shkodi ne robi Pislya cogo vin zaproshuvav sirogo vovka chorni buri ta zli vitri i tak samo zakinchuvav slovami A koli teper ne prijdete na dari Bozhi na stravi siti na gorilki paleni na vse velike dobro na yake mi vas prosimo to ne prihodte do nas i vliti ta ne robit nam shkodi na yarini i na zhiti Pislya zaprosin batko simejstva povertavsya do hati i ne oglyadayuchis shilno zachinyav za soboyu dveri Do kincya vecheri nihto ne povinen buv vihoditi z hati Guculi zamist morozu zaproshuvali na vecheryu zviriv planetnikiv chakluniv gradovu hmaru lihu godinu tosho Scena zaklinannya vidtvorena u filmi rezhisera Sergiya Paradzhanova Tini zabutih predkiv Bilorus Moroz voyevoda akvarel Oleksandra Popova 1916 rik Pid Novij rik bilorusi varili kutyu dlya Zyuzi Zyuzya na dvori kutya na stoli bil Maroz hadzi kuccyu esci U Mozirskomu Polissi na kolyadu Rizdvo koli podavali na stil kutyu gospodar zzacharpnuyshy pershuyu lyzhku pastukayshy kulakom u scenu skazha Maroz maroz hadzi kuccyu esci Shtob ty ne maroziy yachmenyu pshanicy garohu sachavicy prosa i grechki i ysyago shto mne Bog sudzic paseyac Najtipovishoyu formoyu takogo goduvannya morozu v Bilorusi bulo vikladannya kuti za vikno U Kovelskij guberniyi persh nizh vzyatisya za yizhu gospodar bere lozhku kuti i goduye neyu moroz Moroz moroz hodzi kucyo esc Nya moroz moih korovyk ovechyk svinyk gulbichki i z cimi slovami vilivaye lozhku za vikno Potim gospodinya bere inshu lozhku z kuteyu i vilivaye yiyi na stil iz slovami shtoby kurychki buli kladki U Vitebskij guberniyi na kolyadu persh za vse yidyat kutyu na zgaduvannya i vshanovuvanni pomerlih Yak tilki z yidyat dekilka lozhok kuti gospodar kliche moroz dlya yakogo klade lozhku kuti na vikno Moroz moroz podi k nam kutyu est zimoj prihodi a letom ne hodzi pod gniloj kolodoj lezhi nashego hleba ne morozj ni gorohu ni ovsa ni zhita Tlumachennya cogo zvichayu v biloruskomu Polissi zrobila I Eremich Bez kuti ne buvaye na Polissi ni pohoroniv ni pominan Ot chomu yivshi yiyi i v inshi dni zgaduyut pomerlih rodichiv i bazhayut yim carstva nebesnogo Ale oskilki v chisli blizkih do nas nebizhchikiv najchastishe buvayut nashi didi to i kutya osoblivo pered Rizdvom Hristovim skriz majzhe na Polissi nazivayetsya dzedami Yih to osoblivo polishuki i zaproshuyut na kutyu voni krichat kriz vikno dzedy dzedy hadzice kucyu esci i serdechno perekonani sho kutya postavlena na pechi abo na pidvikonni z yidena nimi a ne kimos inshim Okrim didiv polishuki she zaproshuyut na kutyu i moroz Voni roblyat do nogo taku zh vidozvu yak i do didiv U Brestskij oblasti lyudi pohilogo viku govorili sho u nih na kalendarni pominannya pomerlih specialnimi formulami do stolu ne zaproshuvali a tilki na kutyu pered Rizdvom oskilki vechere govoryac mertvecy prihodyac i na Shchedrec i na Novyj god Rosiya Moroz Eskiz kostyuma Viktora Vasnyecova do operi Sniguronka 1885 rik U Volodimirskij guberniyi u svyatvechir persh nizh pochati yisti kisil za vechereyu gospodar viklikav Kolyada kolyada Otvoryaj vorota Moroz moroz Ne bej nash oves len da konopij kak hochesh koloti Za svidchennyam V Dobrovolskogo v Ryazanskij guberniyi klichalniki Ovsenya pri obhodi zobrazhali z sebe Moroz voni zvertalisya do gospodarya hati iz slovami Podaj ka charochku a ne podnesyosh charochku ya prepodnesu tebe palochku ya moroz i pomolochu tvoj ovyos Hazyayin pri comu primovlyav Oj moroz moroz na tebe charochku ty ne trozh moj ovyos grechihu da rozh a lyon kanapij kak hochesh moloti Div takozhDid Moroz General MorozPrimitkiIvanov Vyacheslav Vladimir Toporov 1995 Moroz Slavyanskaya miflogiya enciklopedicheskij slovar Ellis Lak s 267 Onackij Ye 1961 Moroz Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t T 4 Buenos Ajres s 1038 Zhajvoronok V Znaki ukrayinskoyi etnokultu ri Slovnik dovidnik K 2006 S 376 377 Vinogradova L N 1995 2012 Moroz Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar v 5 t T 3 Moskva Mezhdurnarodnye otnosheniya s 302 303 ISBN 5 7133 0703 4 OCLC 32988664 12 voprosov o Dede Moroze Arzamas Arzamas ru ru Procitovano 9 grudnya 2022 Vinogradova L N Moroz Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar v 5 t Pod obshej red N I Tolstogo Institut slavyanovedeniya RAN M Mezhdunarodnye otnosheniya 2004 T 3 K Krug P Perepelka S 302 303 ISBN 5 7133 1207 0 Levkievskaya E E Mehanizmy sozdaniya mifologicheskih fantomov v Belorusskih narodnyh predaniyah P Drevlyanskogo Rukopisi kotoryh ne bylo Poddelki v oblasti slavyanskogo folklora M Ladomir 2002 S 311 351 ISBN 5 86218 381 7 Chubinskij P P Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj snaryazh IRGO Yugo zapad Otdel Materialy i izsledov sobrannyya d chl P P Chubinskim SPb Narodnyj dnevnik 1889 T III Sileckij Roman Tradicijna budivelna obryadovist ukrayinciv monografiya Lviv LNU im Ivana Franka 2011 S 325 Voropaj O Zvichayi nashogo narodu Etnografichnij naris Myunhen Ukrayinske vidavnictvo 1958 T I S 69 72 Shejn P V Materialy dlya izucheniya byta i yazyka russkogo naseleniya severo zapadnogo kraya T I III Spb 1887 1902 Vinogradova L N 1982 Zimnyaya kalendarnaya poeziya zapadnyh i vostochnyh slavyan ros Ripol Klassik s 197 198 ISBN 978 5 458 30902 8 Vinogradova L N 1982 Zimnyaya kalendarnaya poeziya zapadnyh i vostochnyh slavyan ros Ripol Klassik s 198 ISBN 978 5 458 30902 8 Ce nezavershena stattya zi slov yanskoyi mifologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi