Мора (Rubus glaucus) — багаторічна трав'яниста рослина роду малина родини розових (Rosaceae). Інші назви «андська малина», «дика гірська ожина».
Мора | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
Рід: | Ожина (Rubus) |
Вид: | Мора (R. glaucus) |
Біноміальна назва | |
Rubus glaucus , 1845 |
Опис
Це великий багаторічний плодовий чагарник, що досягає заввишки 3 м. Рослина світлолюбна, віддає перевагу зростанню на узліссях. У сприятливих умовах мора стає настільки агресивною, що заглушає всю іншу рослинність.
Ягоди мори соковиті, трохи терпкі і солодкі на смак, за формою дуже схожі на малину, розміром до 3 см. Вага ягід становить від 3 до 5 г. Під час дозрівання змінюють свій колір спочатку з зеленого на червоний, а потім — на фіолетовий. За своїми смаковими і поживними якостями перевершують малину і ожину.
- Квітки мори
-
-
Застосування
Харчова цінність мори (на 100 г): енергетична цінність — 34 ккал; білки — 1,5 г; жири — 0,5 г; вуглеводи — 5,9 г. У ягодах також багато органічних кислот, пектину.
Ягоди вживаються в їжу в свіжому вигляді, з них варять варення, компоти, роблять джеми, мармелад, конфітюр, начинку для пирогів, нектари, вичавлюють сік, ягоди додають в морозиво та кондитерські вироби. Ягоди дуже багаті на вітамін С, кальцій, фосфор.
Застосовують для профілактики і лікування багатьох хвороб. Найчастіше її використовують для підвищення артеріального тиску, лікування запальних захворювань дихальних шляхів (ангіни, ларингіту, бронхіту тощо). У ягодах міститься багато заліза, тому вони є відмінним загальнозміцнюючим засобом, застосовують їх при анемії, після тяжких хірургічних операцій, при рясному місячному в жінок. Додатковими показаннями до вживання цієї ягоди є цукровий діабет, атеросклероз, гарячка.
З ягід також добувають харчовий барвник фіолетового і синього кольору.
У ягоди майже немає протипоказань, але в обмежених кількостях її потрібно вживати людям, які мають підвищений артеріальний тиск.
Вирощування
Легко переносить заморозки до -10 °C, прекрасно росте на висотах від 1500 до 3100 м над рівнем моря. Оптимальною температурою є діапазон від 12 до 19 °C, відносна вологість повітря 80—90 %, кількість опадів — від 800 до 2500 мм на рік.
Плодоносити кущі починають з першого року після проростання, активне плодоносіння триває до досягнення кущами 12—20-річного віку. При гарному догляді врожайність кущів може досягати 20 тонн з га.
Розповсюдження
Батьківщиною мори є передгір'я Анд. У дикому вигляді рослина поширена від Мексики до Перу. У країнах Центральної і Південної Америки (особливо в Колумбії і Еквадорі) з XIII ст. широко культивується як плодова рослини. В останні роки виведено кілька гібридів мори з малиною і ожиною.
Джерела
(ісп.)
- Idárraga-Piedrahita, A., R. D. C. Ortiz, R. Callejas Posada & M. Merello. (eds.) 2011. Flora de Antioquia: Catálogo de las Plantas Vasculares 2: 9–939. Universidad de Antioquia, Medellín
- Jørgensen, P. M., M. H. Nee & S. G. Beck. (eds.) 2014. Catálogo de las plantas vasculares de Bolivia. Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 127(1–2): i–viii, 1–1744.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mora Rubus glaucus bagatorichna trav yanista roslina rodu malina rodini rozovih Rosaceae Inshi nazvi andska malina dika girska ozhina MoraBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Rozocviti Rosales Rodina Troyandovi Rosaceae Rid Ozhina Rubus Vid Mora R glaucus Binomialna nazvaRubus glaucus 1845OpisCe velikij bagatorichnij plodovij chagarnik sho dosyagaye zavvishki 3 m Roslina svitlolyubna viddaye perevagu zrostannyu na uzlissyah U spriyatlivih umovah mora staye nastilki agresivnoyu sho zaglushaye vsyu inshu roslinnist Yagodi mori sokoviti trohi terpki i solodki na smak za formoyu duzhe shozhi na malinu rozmirom do 3 sm Vaga yagid stanovit vid 3 do 5 g Pid chas dozrivannya zminyuyut svij kolir spochatku z zelenogo na chervonij a potim na fioletovij Za svoyimi smakovimi i pozhivnimi yakostyami perevershuyut malinu i ozhinu Kvitki moriZastosuvannyaHarchova cinnist mori na 100 g energetichna cinnist 34 kkal bilki 1 5 g zhiri 0 5 g vuglevodi 5 9 g U yagodah takozh bagato organichnih kislot pektinu Yagodi vzhivayutsya v yizhu v svizhomu viglyadi z nih varyat varennya kompoti roblyat dzhemi marmelad konfityur nachinku dlya pirogiv nektari vichavlyuyut sik yagodi dodayut v morozivo ta konditerski virobi Yagodi duzhe bagati na vitamin S kalcij fosfor Zastosovuyut dlya profilaktiki i likuvannya bagatoh hvorob Najchastishe yiyi vikoristovuyut dlya pidvishennya arterialnogo tisku likuvannya zapalnih zahvoryuvan dihalnih shlyahiv angini laringitu bronhitu tosho U yagodah mistitsya bagato zaliza tomu voni ye vidminnim zagalnozmicnyuyuchim zasobom zastosovuyut yih pri anemiyi pislya tyazhkih hirurgichnih operacij pri ryasnomu misyachnomu v zhinok Dodatkovimi pokazannyami do vzhivannya ciyeyi yagodi ye cukrovij diabet ateroskleroz garyachka Z yagid takozh dobuvayut harchovij barvnik fioletovogo i sinogo koloru U yagodi majzhe nemaye protipokazan ale v obmezhenih kilkostyah yiyi potribno vzhivati lyudyam yaki mayut pidvishenij arterialnij tisk ViroshuvannyaLegko perenosit zamorozki do 10 C prekrasno roste na visotah vid 1500 do 3100 m nad rivnem morya Optimalnoyu temperaturoyu ye diapazon vid 12 do 19 C vidnosna vologist povitrya 80 90 kilkist opadiv vid 800 do 2500 mm na rik Plodonositi kushi pochinayut z pershogo roku pislya prorostannya aktivne plodonosinnya trivaye do dosyagnennya kushami 12 20 richnogo viku Pri garnomu doglyadi vrozhajnist kushiv mozhe dosyagati 20 tonn z ga RozpovsyudzhennyaBatkivshinoyu mori ye peredgir ya And U dikomu viglyadi roslina poshirena vid Meksiki do Peru U krayinah Centralnoyi i Pivdennoyi Ameriki osoblivo v Kolumbiyi i Ekvadori z XIII st shiroko kultivuyetsya yak plodova roslini V ostanni roki vivedeno kilka gibridiv mori z malinoyu i ozhinoyu Dzherela isp Idarraga Piedrahita A R D C Ortiz R Callejas Posada amp M Merello eds 2011 Flora de Antioquia Catalogo de las Plantas Vasculares 2 9 939 Universidad de Antioquia Medellin Jorgensen P M M H Nee amp S G Beck eds 2014 Catalogo de las plantas vasculares de Bolivia Monogr Syst Bot Missouri Bot Gard 127 1 2 i viii 1 1744