Мозаффар ед-Дін-шах (5 березня 1853 — 1 січня 1907) — 31-й шах Ірану в 1896—1907. Походив з династії Каджарів. На період його правління припали масові протести проти абсолютної влади шаха, що паралізувало роботу державних органів та суттєво погіршило економічне становище країни.
Мозаффар ед-Дін-шах | |
---|---|
перс. مظفرالدين شاه قاجار | |
Мозаффар ед-Дін-шах в останні роки правління | |
Шах Ірану | |
2 травня 1896 — 1 січня 1907 | |
Попередник | Насер ед-Дін Шах |
Наступник | Мухаммед Алі Шах |
| |
Народився | 5 березня 1853 Тегеран, Іран |
Помер | 1 січня 1907 (53 роки) Тегеран, Іран |
Похований | Мавзолей Імама Хусейна |
Відомий як | політик |
Країна | Іран |
Рід Каджари | |
Батько | Насер ед-Дін Шах |
Діти | син: Мухаммед Алі Шах |
Релігія | Іслам шиїтського толку |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Мозаффар ед-Дін — другий син та наступник шаха Насер ед-Дін Шаха, який загинув від рук найманого вбивці 19 квітня 1896 року. Багато років був генерал-губернатором провінції Східний Азербайджан та мешкав в Тебризі, де і застала його звістка про смерть батька. Його вихователем був Мірза-Нізам — європейськи освічений перс. Шах чудово володів французькою мовою; за його велінням на перську мову перекладено багато французьких, німецьких, англійських і російських книжок. Бажання Мозаффар ед-Діна просувати просвіту в Ірані яскраво виразилося в тому співчутті, з яким він поставився до роботи іранського посла у Санкт-Петербурзі Мірзи-Різа-хана («Alphabet Ruchdie», Тіфліс, 1882 р.; на французькій та перській мовах), що має на меті викликати перетворення перської абетки, наблизивши її до загальноєвропейської. За ініціативою Мозаффар ед-Діна в Тебризі стала виходити ліберальна газета «Насирі», яка проводить ідеї європейської цивілізації; засновано вище військове училище, на честь його назване «Музафферіе» (викладаються, крім військових наук, мови французька, англійська, німецька, російська, турецька, арабська, а також природничі науки); викликано іноземних військових інструкторів (австрієць Вагнер-хан та ін.), з метою модернізації іранської армії; влаштовано обширні казарми, значно покращено гігієнічні умови розташування військ. Особливо зросла прихильність азербайджанців до Мозаффар ед-Діна коли шах під час голоду в їхній провінції закупив в Росії величезні партії хліба і продавав його за нечувано дешевою ціною.
Мозаффар ед-Дін був відмінним стрільцем і наїзником. Старший син Мозаффар ед-Діна, принц Мохаммад Алі-Мірза, народився у 1872 році від рідної племінниці покійного Насер ед-Діна, Уммул-Хакан; він був оголошений спадкоємцем престолу і призначений правителем Тебріза. Старший брат шаха, Массуд-Мірза, народжений від матері нецарської крові; до народження Мозаффар ед-Дін вважався спадкоємцем престолу.
Особливості правління
Прийнято вважати його правління неефективним, в літературі того часу образ шаха — старий хворий правитель. Він привів країну до важкого фінансової кризи. Тричі відвідував Європу, позичив значну суму грошей у російського царя Миколи II для оплати своїх надмірних дорожніх витрат. Під час першого візиту він сприяв введенню в Парижі кінематографу та заснував іранське кіно. Щоб впоратися з фінансовими проблемами і підтримати свій екстравагантний стиль життя він підписав чимало концесій, віддаючи іноземним фірмам контроль над промисловістю і ринками країни. У результаті протесту аристократії, духовенства та інтелігенції його змусили створити Меджліс та у жовтні 1906 прийняти конституцію з обмеженнями влади шаха. Він помер від серцевого нападу через 40 днів після її підписання.
Мозаффар ед-Дін-шах: перебування у львівському «Жоржі»
Екзотичним гостем, який зупинився у Львові дорогою до Відня у червні 1905 року був саме правитель Ірану — Мозаффар ед-Дін-шах з сином, онуком та численним почтом. Шаха, що прибув власним потягом, зустріли намісник цісаря граф Андрій Потоцький і комендант Фідлер. Увесь кортеж направився до готелю «Жорж». Із палаючим смолоскипом у руці зустрів Його Величність власник готелю Бжезіцький, та особисто провів до покою. Пані Бжезіцька привітала шаха французькою мовою і вручила неймовірний букет із білих лілій, гвоздик, білих і жовтих троянд, пов'язаний стрічкою в кольорах прапора Ірану.
Шаху відвели приміщення першого поверху, а свита зайняла 67 кімнат на інших поверхах. Великий інтерес являє собою меню шаха, публіковане львівською пресою протягом тих трьох днів, поки іранські гості перебували у Львові. Так, перша репрезентативна вечеря, складася з крупника польського, лосося в майонезі, яєць «слава королю», зразиків телячих по-паризьки, курчати по-віденськи, компоту зі свіжих полуниць, мізерії, цвітної капусти, абрикосового суфле і традиційних додатків — фруктів, печива, солодощів та т.п..
Особливо підкреслювалося, що шахські порції були у п'ять разів більшими, аніж для усіх решти, щоб високий гість міг як слід розкуштувати екзотичні для нього страви. За три дні перебування в готелі гості «наїли» на 48 тисяч крон (приблизна вартість десятиквартирного житлового будинку у тогочасному Львові). Коли ж настала пора платити за рахунками, то хитрі сини Сходу спочатку взагалі запропонували власникові готелю іранський орден «Руна та сонця», найвищу відзнаку держави. Пан Бжезіцький ввічливо відмовився і попросив високих гостей розрахуватись готівкою або ж у разі несплати згідно рахунку, він виведе дружину та дітей перед очі монарха, щоб вони просили справедливості. Перспектива такого розв'язання проблеми змусила скупуваті господарські служби Мозаффар ед-Діна глибоко задуматися, і, після жорстокого торгу, вони заплатили власникові готелю 44 тисячі корон. Після чого високий гість власним потягом відбув до Відня.
Нагороди
- Великий хрест ордена Червоного орла (Пруссія, 1893)
- Великий хрест ордена Леопольда (Австро-Угорщина, 1894).
- Орден Дому Османів (Османська імперія, 1900)
- Великий хрест ордена Нідерландського лева (Нідерланди, 1900)
- Кавалер ордена Чорного орла (Пруссія, 1902)
- Кавалер ордена Андрія Первозванного (Російська імперія, 1902)
- Кавалер ордена святого Олександра Невського (Російська імперія, 1902)
- Кавалер ордена Білого орла (Російська імперія, 1902)
- Кавалер ордена святого Станіслава 1 ступеня (Російська імперія, 1902)
- Кавалер ордена Святої Анни 1 ступеня з діамантами (Російська імперія, 1902)
- Кавалер ордена Золотого руна (Іспанія, 1902)
- Кавалер ордена Святого Благовіщення (Королівство Італія, 1903)
- Великий хрест ордена святих Маврикія та Лазаря (Королівство Італія, 1903)
- Кавалер ордена Підв'язки (KG) (Велика Британія, 1903)
- Великий хрест ордена Почесного легіону (Франція, 1903)
- Великий хрест ордена Леопольда I (Бельгія, 1903)
- Великий хрест ордена святого Стефана (Австро-Угорщина, 1903)
- Великий хрест ордена Зірки Румунії (Румунія, 1906)
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 29 листопада 2015.
- Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1905. — S. 67. (нім.)
Джерела
- Walker Richard, Savile Row An Illustrated History. New York: Rizzoli, 1989. — 1st Edition. — .(англ.)
- The translation of the travelogue in Issari's book: Cinema in Iran: 1900—1979. — Р. 58—59. (англ.)
Посилання
- Iranian Cinema: Before the Revolution [ 23 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Як у Львові перського шаха зустрічали [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mozaffar ed Din shah 5 bereznya 1853 18530305 1 sichnya 1907 31 j shah Iranu v 1896 1907 Pohodiv z dinastiyi Kadzhariv Na period jogo pravlinnya pripali masovi protesti proti absolyutnoyi vladi shaha sho paralizuvalo robotu derzhavnih organiv ta suttyevo pogirshilo ekonomichne stanovishe krayini Mozaffar ed Din shahpers مظفرالدين شاه قاجار Mozaffar ed Din shahMozaffar ed Din shah v ostanni roki pravlinnyaShah Iranu2 travnya 1896 1 sichnya 1907Poperednik Naser ed Din ShahNastupnik Muhammed Ali ShahNarodivsya 5 bereznya 1853 1853 03 05 Tegeran IranPomer 1 sichnya 1907 1907 01 01 53 roki Tegeran IranPohovanij Mavzolej Imama HusejnaVidomij yak politikKrayina IranRid KadzhariBatko Naser ed Din ShahDiti sin Muhammed Ali ShahReligiya Islam shiyitskogo tolkuNagorodi Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Kavaler Velikogo Hresta ordena Leopolda Avstriya Orden Chornogo orla Orden Chervonogo orla Kavaler ordena Zolotogo runa Vishij orden Svyatogo Blagovishennya Orden Pidv yazki Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Licar Velikogo hresta ordena Niderlandskogo leva Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMozaffar ed Din drugij sin ta nastupnik shaha Naser ed Din Shaha yakij zaginuv vid ruk najmanogo vbivci 19 kvitnya 1896 roku Bagato rokiv buv general gubernatorom provinciyi Shidnij Azerbajdzhan ta meshkav v Tebrizi de i zastala jogo zvistka pro smert batka Jogo vihovatelem buv Mirza Nizam yevropejski osvichenij pers Shah chudovo volodiv francuzkoyu movoyu za jogo velinnyam na persku movu perekladeno bagato francuzkih nimeckih anglijskih i rosijskih knizhok Bazhannya Mozaffar ed Dina prosuvati prosvitu v Irani yaskravo virazilosya v tomu spivchutti z yakim vin postavivsya do roboti iranskogo posla u Sankt Peterburzi Mirzi Riza hana Alphabet Ruchdie Tiflis 1882 r na francuzkij ta perskij movah sho maye na meti viklikati peretvorennya perskoyi abetki nablizivshi yiyi do zagalnoyevropejskoyi Za iniciativoyu Mozaffar ed Dina v Tebrizi stala vihoditi liberalna gazeta Nasiri yaka provodit ideyi yevropejskoyi civilizaciyi zasnovano vishe vijskove uchilishe na chest jogo nazvane Muzafferie vikladayutsya krim vijskovih nauk movi francuzka anglijska nimecka rosijska turecka arabska a takozh prirodnichi nauki viklikano inozemnih vijskovih instruktoriv avstriyec Vagner han ta in z metoyu modernizaciyi iranskoyi armiyi vlashtovano obshirni kazarmi znachno pokrasheno gigiyenichni umovi roztashuvannya vijsk Osoblivo zrosla prihilnist azerbajdzhanciv do Mozaffar ed Dina koli shah pid chas golodu v yihnij provinciyi zakupiv v Rosiyi velichezni partiyi hliba i prodavav jogo za nechuvano deshevoyu cinoyu Mozaffar ed Din buv vidminnim strilcem i nayiznikom Starshij sin Mozaffar ed Dina princ Mohammad Ali Mirza narodivsya u 1872 roci vid ridnoyi pleminnici pokijnogo Naser ed Dina Ummul Hakan vin buv ogoloshenij spadkoyemcem prestolu i priznachenij pravitelem Tebriza Starshij brat shaha Massud Mirza narodzhenij vid materi necarskoyi krovi do narodzhennya Mozaffar ed Din vvazhavsya spadkoyemcem prestolu Osoblivosti pravlinnyaPrijnyato vvazhati jogo pravlinnya neefektivnim v literaturi togo chasu obraz shaha starij hvorij pravitel Vin priviv krayinu do vazhkogo finansovoyi krizi Trichi vidviduvav Yevropu pozichiv znachnu sumu groshej u rosijskogo carya Mikoli II dlya oplati svoyih nadmirnih dorozhnih vitrat Pid chas pershogo vizitu vin spriyav vvedennyu v Parizhi kinematografu ta zasnuvav iranske kino Shob vporatisya z finansovimi problemami i pidtrimati svij ekstravagantnij stil zhittya vin pidpisav chimalo koncesij viddayuchi inozemnim firmam kontrol nad promislovistyu i rinkami krayini U rezultati protestu aristokratiyi duhovenstva ta inteligenciyi jogo zmusili stvoriti Medzhlis ta u zhovtni 1906 prijnyati konstituciyu z obmezhennyami vladi shaha Vin pomer vid sercevogo napadu cherez 40 dniv pislya yiyi pidpisannya Mozaffar ed Din shah perebuvannya u lvivskomu Zhorzhi 10 tumaniv 1896 roku iz zobrazhennyam shaha Mozaffar ed Dina Ekzotichnim gostem yakij zupinivsya u Lvovi dorogoyu do Vidnya u chervni 1905 roku buv same pravitel Iranu Mozaffar ed Din shah z sinom onukom ta chislennim pochtom Shaha sho pribuv vlasnim potyagom zustrili namisnik cisarya graf Andrij Potockij i komendant Fidler Uves kortezh napravivsya do gotelyu Zhorzh Iz palayuchim smoloskipom u ruci zustriv Jogo Velichnist vlasnik gotelyu Bzhezickij ta osobisto proviv do pokoyu Pani Bzhezicka privitala shaha francuzkoyu movoyu i vruchila nejmovirnij buket iz bilih lilij gvozdik bilih i zhovtih troyand pov yazanij strichkoyu v kolorah prapora Iranu Shahu vidveli primishennya pershogo poverhu a svita zajnyala 67 kimnat na inshih poverhah Velikij interes yavlyaye soboyu menyu shaha publikovane lvivskoyu presoyu protyagom tih troh dniv poki iranski gosti perebuvali u Lvovi Tak persha reprezentativna vecherya skladasya z krupnika polskogo lososya v majonezi yayec slava korolyu zrazikiv telyachih po parizki kurchati po videnski kompotu zi svizhih polunic mizeriyi cvitnoyi kapusti abrikosovogo sufle i tradicijnih dodatkiv fruktiv pechiva solodoshiv ta t p Osoblivo pidkreslyuvalosya sho shahski porciyi buli u p yat raziv bilshimi anizh dlya usih reshti shob visokij gist mig yak slid rozkushtuvati ekzotichni dlya nogo stravi Za tri dni perebuvannya v goteli gosti nayili na 48 tisyach kron priblizna vartist desyatikvartirnogo zhitlovogo budinku u togochasnomu Lvovi Koli zh nastala pora platiti za rahunkami to hitri sini Shodu spochatku vzagali zaproponuvali vlasnikovi gotelyu iranskij orden Runa ta soncya najvishu vidznaku derzhavi Pan Bzhezickij vvichlivo vidmovivsya i poprosiv visokih gostej rozrahuvatis gotivkoyu abo zh u razi nesplati zgidno rahunku vin vivede druzhinu ta ditej pered ochi monarha shob voni prosili spravedlivosti Perspektiva takogo rozv yazannya problemi zmusila skupuvati gospodarski sluzhbi Mozaffar ed Dina gliboko zadumatisya i pislya zhorstokogo torgu voni zaplatili vlasnikovi gotelyu 44 tisyachi koron Pislya chogo visokij gist vlasnim potyagom vidbuv do Vidnya NagorodiVelikij hrest ordena Chervonogo orla Prussiya 1893 Velikij hrest ordena Leopolda Avstro Ugorshina 1894 Orden Domu Osmaniv Osmanska imperiya 1900 Velikij hrest ordena Niderlandskogo leva Niderlandi 1900 Kavaler ordena Chornogo orla Prussiya 1902 Kavaler ordena Andriya Pervozvannogo Rosijska imperiya 1902 Kavaler ordena svyatogo Oleksandra Nevskogo Rosijska imperiya 1902 Kavaler ordena Bilogo orla Rosijska imperiya 1902 Kavaler ordena svyatogo Stanislava 1 stupenya Rosijska imperiya 1902 Kavaler ordena Svyatoyi Anni 1 stupenya z diamantami Rosijska imperiya 1902 Kavaler ordena Zolotogo runa Ispaniya 1902 Kavaler ordena Svyatogo Blagovishennya Korolivstvo Italiya 1903 Velikij hrest ordena svyatih Mavrikiya ta Lazarya Korolivstvo Italiya 1903 Kavaler ordena Pidv yazki KG Velika Britaniya 1903 Velikij hrest ordena Pochesnogo legionu Franciya 1903 Velikij hrest ordena Leopolda I Belgiya 1903 Velikij hrest ordena svyatogo Stefana Avstro Ugorshina 1903 Velikij hrest ordena Zirki Rumuniyi Rumuniya 1906 Primitki Arhiv originalu za 26 lyutogo 2014 Procitovano 29 listopada 2015 Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie Wien 1905 S 67 nim DzherelaWalker Richard Savile Row An Illustrated History New York Rizzoli 1989 1st Edition ISBN 0847810208 angl The translation of the travelogue in Issari s book Cinema in Iran 1900 1979 R 58 59 angl PosilannyaIranian Cinema Before the Revolution 23 chervnya 2018 u Wayback Machine angl Yak u Lvovi perskogo shaha zustrichali 8 grudnya 2015 u Wayback Machine