Модричі-1 — середньовічне оборонне городище руського часу (урочище Тептюж (Кіптяж)) домонгольського періоду ХІ – ХІІІ ст., яке розташоване неподалік (близько 8 км на північний захід) від городища у Стебнику. Вершина та лісистий масив гори Тептюж згадується під топонімом "Сторожня" у актовій документації кінця XIV – XV століть.
городище в урочищі Тептюж Тептюж | ||||
---|---|---|---|---|
49°19′20″ пн. ш. 23°28′36″ сх. д. / 49.32222° пн. ш. 23.47667° сх. д.Координати: 49°19′20″ пн. ш. 23°28′36″ сх. д. / 49.32222° пн. ш. 23.47667° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Місто | с.Модричі | |||
Дослідження | Михайло Рожко (дослідження в 1980-ті) | |||
Засновник | городище руського часу | |||
Перша згадка | ? | |||
Дата заснування | Х-ХІІІ сторіччя | |||
Початок будівництва | ? | |||
Побудовано | ? | |||
Основні дати: ? | ||||
Будівлі: ? | ||||
Прибудови | ? | |||
Відомі мешканці | ? | |||
Реліквії і святині | ? | |||
Статус | Громадське | |||
Адреса | Трускавецька міська громада, Дрогобицький район, Львівської області. Центральну частину городища повністю перетинає автошлях Т1415, який прямує з Дрогобича до Борислава, вбік району с.Тустановичі. | |||
городище в урочищі Тептюж городище в урочищі Тептюж (Україна) | ||||
В офіційній документації назва гори позначається, як "Кіптяж", що є помилкою, яка побутує винятково на планах та картосхемах лісових угідь Дрогобицького лісництва, позначаючи, таким чином, квадрат № 38. Ці картосхеми укладалися у 50-х роках ХХ століття, і тоді, ймовірно, працівниками лісгоспу була допущена банальна помилка в написанні географічної назви, коли "Тептюж" записали як "Кіптяж", і, автоматично, на початку 90-х років ХХ століття перенесли, без необхідних уточнень, в картосхему тодішнього районування Дрогобицького лісництва.
Городище Модричі-1 знаходиться в південній околиці м.Дрогобич, займає мисоподібне відгалуження південного схилу гори Тептюж. З південного та західного боку омивається р.Вишницею неподалік її впадіння в р.Тисмениця На півночі гора межує з мікрорайоном Дрогобича — Млинками (Млинки Шкільникові та Млинки Сівникові), на північному заході — з селом Дережичі, на південному сході — із селом Модричі, на південному заході — із селом Губичі. З півдня гору Тептюж оточує р. Вишниця, а з заходу — р. Тисмениця.
Також існують писемні згадки про городище під 1568 р. Гору Тептюж досліджували і описували у своїх працях Іван Верхратський та Іван Франко («Рутенці», «Boa Constrictor») у другій половині ХІХ ст.
| |||
— І. Франко в повісті «Boa Constrictor» (1878 р.) |
Городище у Стебнику мало вихід до перевалу у Східниці, й далі по р.Стрий — до Тустані та Верхнього Синьовиднього, через які пролягала «Руська путь», один з найбільш відомих тогочасних шляхів на Закарпаття та Угорщину. Вочевидь, одне з відгалужень «Руської путі» було пов'язане з солеварним промислом в районі Дрогобича, що і зумовило будівництво тут укріплених поселень Стебник та Модричі І.
Достовірно відомо, що села Модричі, Губичі та Дережичі, які складали трикутник, в центрі якого розташована гора Тептюж, були кілька разів повністю спустошені татарськими набігами: у 1624 році (охоплено м. Дрогобич), взимку 1626 році (м. Дрогобич не охоплено), а також в часі козацько-татарського набігу 1648 року.
Археологічні розкопки
Під час археологічних розкопок, проведених студентами першого курсу (70 осіб) історичного факультету ДДПУ ім.І.Франка в період з 05.06 по 26.06.2010 року, що проходили археологічну та науково-дослідну практику в урочищі Тептюж Дрогобицького району Львівської області, на автономній базі “Наметове містечко «Тептюж-2010» під керівництвом кандидата історичних наук Романа Миськи було відібрано три проби деревини (два фрагменти колод та кілька фрагментів фашини), які були передані на аналіз професору з Краківської гірничо-видобувної академії. Результати радіовуглецевого аналізу двох проб:
- 1 проба — фрагменти фашини були датовані 910 ± 40 років тому, що дає по калібрації ймовірну (95,4%) дату 1030 — 1210 рр. н. е.;
- 2 проба — фрагмент вербової колоди був датований 1080 ± 40 років тому, що дає по калібрації ймовірну (95,4%) дату 880 — 1030 р. н.е.
Науково-дослідна лабораторія археології та краєзнавства історичного факультету Дрогобицького педагогічного університету імені І. Франка (Роман Миська, Ярослав Погоральський, Богдан Лазорак) досліджували північно-західний схил Тептюжа.
Примітки
Миська Р., Лазорак Б. Археологічні дослідження в урочищі Тептюж (Кіптяж) 2010 р. (південна околиця Дрогобича) // Старожитності Дрогобиччини. — 2010. — № 3-4. — С. 3-5.
- Володимир Шишак, Віталій Ляска. Городище Стебник у передгір'ї Карпат // Дрогобицький краєзнавчий збірник/Ред.кол. Л.Тимошенко (голов.ред.), Л.Винар, Л.Войтович, Г.Гмітерек та ін. — Вип.XIV-XV. — Дрогобич: Коло, 2011. — 648 с. Наклад 300. Доступ: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/dkz/2011_14-15/4.pdf
- Роман Миська. Археологічні дослідження середньовічного городища Модричі І у передгір'ї Карпат] // Дрогобицький краєзнавчий збірник / Ред.кол. Л.Тимошенко (голов.ред.), Л.Винар, Л.Войтович, Г.Гмітерек та ін. — Вип.XIV-XV. — Дрогобич: Коло, 2011. — 648 с. Наклад 300. Доступ: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/dkz/2011_14-15/3.pdf
- Смуток І. Інвентар Дрогобицького староства 1568 р. / Ігор Смуток, Леонід Тимошенко // Дрогобицький краєзнавчий збірник — Вип. Х. — Дрогобич, 2006. — С. 519–570.
- Франко І. Зібрання творів у 50-ти томах / Іван Франко. — Т. 15. — К., 1979. — С. 7–41
- Рожко М. Заселенність Українських Карпат у княжий період (IX – XIV ст.). — С. 46-47
- Пришляк В. Середньовічні шляхи Галицько-Волинських земель в епоху Романовичів // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя народження Данила Галицького. — Львів, 2001. — С. 224
- Gliwa A. Zimowy najazd tatarów krymskich na Rzeczpospolitą w 1626 r. I jego skutki na terenie ziemi Przemyskiej // Rocznik Przemyski. — Przemyśl, 2006. — T. XLII. — Z. 1. — S. 3-58+karta
Посилання
- Другі розкопки на місці давньоруського городища на Тептюжі (21.07.2011) Дрогобицька інтернет-газета «Майдан»
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Modrichi 1 serednovichne oboronne gorodishe ruskogo chasu urochishe Teptyuzh Kiptyazh domongolskogo periodu HI HIII st yake roztashovane nepodalik blizko 8 km na pivnichnij zahid vid gorodisha u Stebniku Vershina ta lisistij masiv gori Teptyuzh zgaduyetsya pid toponimom Storozhnya u aktovij dokumentaciyi kincya XIV XV stolit CoordScale adresa region gorodishe v urochishi Teptyuzh Teptyuzh49 19 20 pn sh 23 28 36 sh d 49 32222 pn sh 23 47667 sh d 49 32222 23 47667 Koordinati 49 19 20 pn sh 23 28 36 sh d 49 32222 pn sh 23 47667 sh d 49 32222 23 47667Krayina UkrayinaMistos ModrichiDoslidzhennyaMihajlo Rozhko doslidzhennya v 1980 ti Zasnovnikgorodishe ruskogo chasuPersha zgadka Data zasnuvannyaH HIII storichchyaPochatok budivnictva Pobudovano Osnovni dati Budivli Pribudovi Vidomi meshkanci Relikviyi i svyatini Status GromadskeAdresaTruskavecka miska gromada Drogobickij rajon Lvivskoyi oblasti Centralnu chastinu gorodisha povnistyu peretinaye avtoshlyah T1415 yakij pryamuye z Drogobicha do Borislava vbik rajonu s Tustanovichi gorodishe v urochishi Teptyuzhgorodishe v urochishi Teptyuzh Ukrayina V oficijnij dokumentaciyi nazva gori poznachayetsya yak Kiptyazh sho ye pomilkoyu yaka pobutuye vinyatkovo na planah ta kartoshemah lisovih ugid Drogobickogo lisnictva poznachayuchi takim chinom kvadrat 38 Ci kartoshemi ukladalisya u 50 h rokah HH stolittya i todi jmovirno pracivnikami lisgospu bula dopushena banalna pomilka v napisanni geografichnoyi nazvi koli Teptyuzh zapisali yak Kiptyazh i avtomatichno na pochatku 90 h rokiv HH stolittya perenesli bez neobhidnih utochnen v kartoshemu todishnogo rajonuvannya Drogobickogo lisnictva Gorodishe Modrichi 1 znahoditsya v pivdennij okolici m Drogobich zajmaye misopodibne vidgaluzhennya pivdennogo shilu gori Teptyuzh Z pivdennogo ta zahidnogo boku omivayetsya r Vishniceyu nepodalik yiyi vpadinnya v r Tismenicya Na pivnochi gora mezhuye z mikrorajonom Drogobicha Mlinkami Mlinki Shkilnikovi ta Mlinki Sivnikovi na pivnichnomu zahodi z selom Derezhichi na pivdennomu shodi iz selom Modrichi na pivdennomu zahodi iz selom Gubichi Z pivdnya goru Teptyuzh otochuye r Vishnicya a z zahodu r Tismenicya Takozh isnuyut pisemni zgadki pro gorodishe pid 1568 r Goru Teptyuzh doslidzhuvali i opisuvali u svoyih pracyah Ivan Verhratskij ta Ivan Franko Rutenci Boa Constrictor u drugij polovini HIH st Voni ishli cherez Teptyuzh lishayuchi Gubic zboku Sonce shodilo nad Drogobichem i oblilo krovavim svitlom ratush kostel i cerkov svyatoyi Trojci Syudi blizhche vilasya bliskotyachi mov zolota zmiya Tismenicya i shvarkotila v viddali po kaminni Dubi v Teptyuzhi ino sho zachinali rozvivatisya zato spodom lishina shevelila vzhe svoyim shirokim temno zelenim listyam Os voni minuli Teptyuzh pered nimi pole zelene svizhe dali luka zamayena cvitami znov gorbok cherez kotrij gadinoyu zvivayetsya stezhka i os borislavska kitlina I Franko v povisti Boa Constrictor 1878 r Gorodishe u Stebniku malo vihid do perevalu u Shidnici j dali po r Strij do Tustani ta Verhnogo Sinovidnogo cherez yaki prolyagala Ruska put odin z najbilsh vidomih togochasnih shlyahiv na Zakarpattya ta Ugorshinu Vochevid odne z vidgaluzhen Ruskoyi puti bulo pov yazane z solevarnim promislom v rajoni Drogobicha sho i zumovilo budivnictvo tut ukriplenih poselen Stebnik ta Modrichi I Dostovirno vidomo sho sela Modrichi Gubichi ta Derezhichi yaki skladali trikutnik v centri yakogo roztashovana gora Teptyuzh buli kilka raziv povnistyu spustosheni tatarskimi nabigami u 1624 roci ohopleno m Drogobich vzimku 1626 roci m Drogobich ne ohopleno a takozh v chasi kozacko tatarskogo nabigu 1648 roku Arheologichni rozkopkiPid chas arheologichnih rozkopok provedenih studentami pershogo kursu 70 osib istorichnogo fakultetu DDPU im I Franka v period z 05 06 po 26 06 2010 roku sho prohodili arheologichnu ta naukovo doslidnu praktiku v urochishi Teptyuzh Drogobickogo rajonu Lvivskoyi oblasti na avtonomnij bazi Nametove mistechko Teptyuzh 2010 pid kerivnictvom kandidata istorichnih nauk Romana Miski bulo vidibrano tri probi derevini dva fragmenti kolod ta kilka fragmentiv fashini yaki buli peredani na analiz profesoru z Krakivskoyi girnicho vidobuvnoyi akademiyi Rezultati radiovuglecevogo analizu dvoh prob 1 proba fragmenti fashini buli datovani 910 40 rokiv tomu sho daye po kalibraciyi jmovirnu 95 4 datu 1030 1210 rr n e 2 proba fragment verbovoyi kolodi buv datovanij 1080 40 rokiv tomu sho daye po kalibraciyi jmovirnu 95 4 datu 880 1030 r n e Naukovo doslidna laboratoriya arheologiyi ta krayeznavstva istorichnogo fakultetu Drogobickogo pedagogichnogo universitetu imeni I Franka Roman Miska Yaroslav Pogoralskij Bogdan Lazorak doslidzhuvali pivnichno zahidnij shil Teptyuzha PrimitkiMiska R Lazorak B Arheologichni doslidzhennya v urochishi Teptyuzh Kiptyazh 2010 r pivdenna okolicya Drogobicha Starozhitnosti Drogobichchini 2010 3 4 S 3 5 Volodimir Shishak Vitalij Lyaska Gorodishe Stebnik u peredgir yi Karpat Drogobickij krayeznavchij zbirnik Red kol L Timoshenko golov red L Vinar L Vojtovich G Gmiterek ta in Vip XIV XV Drogobich Kolo 2011 648 s Naklad 300 ISBN 978 966 2405 68 2 Dostup http www nbuv gov ua portal Soc Gum dkz 2011 14 15 4 pdf Roman Miska Arheologichni doslidzhennya serednovichnogo gorodisha Modrichi I u peredgir yi Karpat Drogobickij krayeznavchij zbirnik Red kol L Timoshenko golov red L Vinar L Vojtovich G Gmiterek ta in Vip XIV XV Drogobich Kolo 2011 648 s Naklad 300 ISBN 978 966 2405 68 2 Dostup http www nbuv gov ua portal Soc Gum dkz 2011 14 15 3 pdf Smutok I Inventar Drogobickogo starostva 1568 r Igor Smutok Leonid Timoshenko Drogobickij krayeznavchij zbirnik Vip H Drogobich 2006 S 519 570 Franko I Zibrannya tvoriv u 50 ti tomah Ivan Franko T 15 K 1979 S 7 41 Rozhko M Zaselennist Ukrayinskih Karpat u knyazhij period IX XIV st S 46 47 Prishlyak V Serednovichni shlyahi Galicko Volinskih zemel v epohu Romanovichiv Galichina ta Volin u dobu serednovichchya Do 800 richchya narodzhennya Danila Galickogo Lviv 2001 S 224 Gliwa A Zimowy najazd tatarow krymskich na Rzeczpospolita w 1626 r I jego skutki na terenie ziemi Przemyskiej Rocznik Przemyski Przemysl 2006 T XLII Z 1 S 3 58 kartaPosilannyaDrugi rozkopki na misci davnoruskogo gorodisha na Teptyuzhi 21 07 2011 Drogobicka internet gazeta Majdan Div takozhMetishi Mraznicya Tustan