Не плутати з Могилівським повітом адміністративно територіальною одиницею губернаторства Трансністрія Румунського королі

Не плутати з Могилівським повітом — адміністративно-територіальною одиницею губернаторства Трансністрія Румунського королівства.

Могилівський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії Російської імперії утворена в 1796 році. Повітовий центр — місто Могилів-Подільський.

Могилівський повіт
Герб повітового центру

Губернія	Подільська губернія
Центр	Могилів-Подільський
Створений	1796 рік
Площа	2 734 км²
Населення	227 672 чоловік (на 1897 рік) осіб

Повіт межував на заході з Ушицьким, північному заході Летичівським, північному сході Літинським і Вінницьким, сході Брацлавським і Ямпільським повітами Подільської губернії і з Бессарабською губернією на півдні. Загальна площа повіту становила 250 278 десятин (2 734 км²).

Склад

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 227 672 чоловік. З них 80,53 % — українці, 14,51 % — євреї, 2,8 % — росіяни, 1,87 % — поляки.

Усіх поселень у повіті (не рахуючи дрібних) було: 1 повітове місто, 1 заштатне (Бар), 8 містечок, 107 сільських поселень, 28 сіл, 14 селищ і 8 хуторів.

Повіт поділявся на 14 волостей:

Бронницька
Вендичанська
Копайгородська
Котюжанська
Кукавська
Лучинецька
Мар'янівська
Озаринецька
Сербянська
Снітківська
Хоньковецька
Шаргородська
Яришівська

та міста:

Могилів з передмістями Капцанівка, Карантин, Карпівський Яр, Немія, Озаринецька Гора, Острови, Пологи, Шаргородська Гора
Бар з передмістями Балки, Барські-Комарівецькі хутори, Безщасна, Дехтярі, Івановецькі хутори, Мурафа, Стасюки, Чемериси, Юзвенка.

Волості у 1921: Броницька, Біляно-Шаргородська, Вендичанська, Вище-Ольчедаївська, Копайгородська, Кукавська, Кошаринецька, Лучинецька, Мар'янівська, Озаринецька, Снітківська, Хоньковецька, Чемерисо-Волоська, Шаргородська, Ялтушківська, Яришівська.

У 1921 році створений Жмеринський повіт, до якого перейшли Копайгородська, Кошаринецька, Мар'янівська, Чемерисо-Волоська і Ялтушківська волості.

Волості після поділу 1921: Броницька, Біляно-Шаргородська, Вендичанська, Вище-Ольчедаївська, Кукавська, Лучинецька, Озаринецька, Снітківська, Хоньковецька, Шаргородська, Яришівська.

Населення

Розподіл населення в місті за мовою (перепис 1897 року)

Українська — 29,2 %
Російська — 12,0 %
Єврейська — 54,6 %
Польська — 3,1 %
Німецька — 0,3 %
Інша — 0,8 %

Посилання

Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 16 квітня 2009.
ДАВіО, ф. 2625, оп.3, од. зб. 18, лл. 7зв–8.
Постановление ВУЦИК от 6 июля 1921 «Об образовании Жмеринского уезда Подольской губернии»(рос.)
ДАВіО, ф. 2625, оп.3, од. зб. 18, лл. 35–35зв.

Джерела

Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [ 19 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 16 квітня 2009.

[2] ДАВіО, ф. 2625, оп.3, од. зб. 18, лл. 7зв–8.

[3] Постановление ВУЦИК от 6 июля 1921 «Об образовании Жмеринского уезда Подольской губернии»(рос.)

[4] ДАВіО, ф. 2625, оп.3, од. зб. 18, лл. 35–35зв.