Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Євге́н Васи́льович Мишко́вський (інколи Мєшковський; 13 лютого 1882, м. Київ, — 6 липня 1920, м. Тернопіль) — український військовий, керівник генерального штабу Армії УНР.
| Євген Мишковський | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Підполковник Генерал-хорунжий (посмертно) | ||||||||||
 Євген Мишковський | ||||||||||
| Загальна інформація | ||||||||||
| Народження | 13 лютого 1882 м. Київ | |||||||||
| Смерть | 6 липня 1920 (38 років) м. Тернопіль | |||||||||
| Поховання | Микулинецький цвинтар | |||||||||
| Alma Mater | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | |||||||||
| Військова служба | ||||||||||
| Приналежність |  УНР | |||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна
| |||||||||
| Командування | ||||||||||
| Керівник генерального штабу Армії УНР | ||||||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||||||
| ||||||||||
 Мишковський Євген Васильович у Вікісховищі | ||||||||||
Життєпис
Народився 13 лютого 1882 року в м. Київ. Існують дані, що він народився в селі Богдани Золотоніського повіту (нині Золотоніського району). Походив з козацько-старшинського роду на Полтавщині.
1897 року з відзнакою закінчує Переяславське духовне училище. Полтавську семінарію по двох роках залишив добровільно і у січні 1901 пішов на службу до 174-го Роменського піхотного полку. У Полтавській духовній семінарії вчився майже водночас із Симоном Петлюрою. 1902 року поступив до Чугуївського піхотного юнкерського училища. У квітні 1905 підпоручик Мишковський направлений до 198-го піхотного резервного Олександро-Невського полку, керує навчальною командою. Закінчив з відзнакою офіцерську школу в Петербурзі — у червні 1912. Восени 1908 року одружився з Лізою (Єлизаветою) Веселовською, дочкою відомого українського філолога, академіка Петербурзької АН, дійсного статського радника Олександра Веселовського, також родом із Полтавщини (його діди козакували на Запорозькій Січі).
Перша Світова війна
Мишковський здобуває освіту в Миколаївської академії Генерального штабу, отримує звання штабс-капітана і першу офіцерську нагороду — орден св. Станіслава III ступеня. Коли в серпні 1914 р. вибухнула Перша світова війна, Мишковський подав рапорт, щоб його взяли на фронт в Україну. В листопаді 1914 р. його відрядили в піхотну дивізію армії генерала О.Брусилова. Його дружина Ліза, закінчивши курси медсестер, виїхала в Україну разом зі своїм чоловіком і влаштувалася в дивізійний польовий госпіталь. В листопаді 1914 за виняткову мужність нагороджений орденом Святого Георгія, у лютому 1915 — орденом Святого Володимира 4-го ступеня з мечами і бантом. В листопаді 1915 р. старший ад'ютант штабу 1-ї Фінляндської стрілецької дивізії Мишковський нагороджений Георгіївською зброєю.
Улітку 1915 року дивізія Мишковського стояла над річкою Стрипою на Поділлі. Їй протистояв полк Українських січових стрільців, з якими згодом Мишковському довелося захищати Україну від більшовицької навали. З червня до вересня 1916 р. Мишковський — штаб-старшина для доручень штабу 32-го армійського корпусу. 15 серпня підвищений до звання підполковника, недовго по тому призначений начальником штабу зв'язку 11-ї армії. Наприкінці 1916 року Мишковського відкликали в Петроград, тут він зустрів Лютневий переворот. За свідченнями Єлизавети, натовп п'яних матросів оточив готель «Асторія» і витяг подружжя на вулицю. З Євгена зірвали погони, відібрали револьвер, намагалися забрати також Георгіївську шаблю — нагороду за хоробрість, але він її не віддав. П'яні анархісти хотіли їх розстріляти з іншими генералами, яких заарештували в тому ж готелі, однак доля уберегла їх: усіх відвели до Таврійського палацу, де розміщувався штаб О.Керенського. При Тимчасовому уряді з березня по вересень 1917 р. очолював штаб 105-ї піхотної дивізії. У вересні 1917 р. Мишковський уже в ранзі полковника повернувся на Волинь, на посаді начальника штабу 1-ї Туркестанської стрілецької дивізії. Ліза знову працює у військовому шпиталі. У лютому працює помічником Волинського губернського комісара.
Російська армія розвалювалася. Під впливом більшовицької пропаганди солдати бунтували. Згадуючи ці часи, відомий письменник Євген Маланюк, який служив разом із Мишковським, писав: «Євген Мишковський, його дружина та кілька старшин були як самотній острів серед бурхливого моря туляків, москвинів, киргизів, туркменів, сартів, татар та інших. І тільки Мишковський зумів приборкати роз'юшені солдатські маси й організовано привести дивізію до Києва, де її остаточно розформували».
Перші Визвольні Змагання
Під час перебування подружжя Мишковських у Києві Центральна Рада своїм Четвертим Універсалом від 22 січня 1918 року проголосила незалежність України і розгорнула розбудову української армії. Полковник Мишковський з 10 березня 1918 року працює в українському Генеральному штабі в Києві; читає лекції з політичної географії в Інституті Близького Сходу. Разом з начальником Генерального штабу полковником О. Сливинським та мічманом М. Білинським у складі очолюваної С. Шелухиним української делегації на перемовинах з Раднаркомом. Різко негативно ставився до приватних охоронних загонів та каральних експедицій, про що 9 вересня написав доповідну Генштабу. Залишився він в штабі і після гетьманського перевороту. Дружина працювала у військовій лікарні. Після початку протигетьманського повстання вирушив до Одеси, у Фастові заарештований. Під час антигетьманського повстання полковника Мишковського та генерала Омеляновича-Павленка арештували повстанці. На прохання військового міністра Західно-Української Республіки полковника Дмитра Вітовського, головний отаман Симон Петлюра відряджає 40-річного генерала Омеляновича-Павленка в Галичину, де його призначають командувачем армії ЗУНР. Євгена Мишковського 10 грудня — на посаду начальника штабу цієї ж армії. Через декілька днів командарм Омелянович-Павленко захворів, УГА фактично керує Мишковський. Під безпосереднім керівництвом нового командування у грудні-січні проведено корінну реорганізацію війська, створено, по суті, нову Українську галицьку армію з чіткою структурою; в її основу покладено три корпуси, до складу яких входили чотири піхотні бригади.
26 лютого 1919 р. Мишковського призначили начальником штабу східного фронту. Разом із ним у штабних вагонах або санітарних поїздах переїздила його вірна дружина Єлисавета. Після поразки під Вінницею і Жмеринкою Південний фронт перестав існувати як фактична бойова одиниця. В тій отаманській сутолоці Волох 21 березня під дулами гвинтівок гайдамаків пропонує старшинам підписати відозву про визнання радянської влади. Не підписали Мишковський і М. Воскобійник. Сили, що їм підпорядковувалися, обстріляли 29 березня позиції волохівців, щоб зірвати перемовини з червоноармійцями. В терміновому порядку відбуває в Румунію для переговорів щодо проходу частин УНР її територією. 14 квітня отримано дозвіл на евакуацію до Бессарабії. Проте за кордоном очікувала неприємна несподіванка — румуни, посилаючись на польську ноту, роззброюють українські частини. Недовго по тому українці без зброї повернулися на батьківщину, Мишковський лишився на перемовинах щодо повернення озброєння; призначений військовим представником УНР в Румунії. В кінці липня 1919 Дієвою Армією УНР керує Василь Тютюнник; Волинською групою керує Віктор Осмоловський, Мишковський прийняв командування штабом групи. 22 вересня підпорядковані йому частини вибили білогвардійців з Саврані та Кам"януватої. 20 листопада стає начальником штабу Дієвої Армії УНР. На початку грудня 1919 р. Мишковський захворів на тиф, і його з іншими тяжкохворими вивезли в Рівне, зайняте поляками, з якими Петлюра уклав військовий союз. Разом з ним у цій лікарні лікувалися від тифу і Василь Тютюнник та полковник Андрій Мельник.
Після одужання повернувся до української армії на посаду начальника мобілізаційної управи Генерального штабу УНР. У лютому 1920 р. Петлюра викликав Мишковського до Варшави і, після відповідного інструктажу, відрядив його до Кременця, щоб він сформував генеральний штаб нової Української армії УНР, яка спільно з польськими військами мала виступити проти більшовиків. Мишковський отримав ранг першого генерал-квартирмейстера генштабу.
Загибель
На початку липня 1920 р. головний отаман Симон Петлюра та Генеральний штаб армії УНР розташувались у Проскурові. 5 липня кіннота Будьонного прорвала фронт, і виникла загроза оточення Проскурова. Полковник Мишковський наказав евакуювати штаб армії. Як згадував генерал Микола Капустянський, в першу чергу — потяг головного отамана, якому пощастило проскочити через найбільш загрозливий Чорний Острів. Сам полковник залишив місто в останньому ешелоні. Уранці 6 липня зав'язався запеклий бій. Пізніше у своїх спогадах пані Єлисавета писала: «Залишивши при потязі підполковника Чаганівського, полковник Мишковський із гвинтівкою в руках на чолі своєї лави став наступати на головні ворожі сили. Сильним вогнем із гвинтівок примусив більшовицьку кінноту відступити, переслідував їх, аж поки не впав, поранений у стегно і руку». З поля бою його виніс сотник Андрій Чистосердов.
Першу медичну допомогу надала йому Єлисавета. У місті Волочиськ, до якого було близько одного кілометра, чекав на них потяг, присланий генералом Роммером, командиром 6-ї польської армії. Як згадував генерал Капустянський, «пораненого полковника поклали на залізничну дрезину, і пані Мишковська за допомогою двох козаків потягла його по рейках. Залізничну колію видно як на долоні — обстріл триває далі. Козаки лишають дрезину та ховаються від куль за залізничним насипом. Бідолашна пані Мишковська перевтомлена, в тяжкій розпуці тягне далі дрезину. Не раз і не двічі зупинялась, її серце ось-ось розірветься від напруження, але треба рятувати коханого чоловіка, бо буде запізно…» Полковника доставили до лікарні в Тернополі аж через три дні. Консиліум хірургів вирішує негайно ампутувати ногу, однак це не врятувало полковника від смерті.
Поховали Мишковського на Микулинецькому цвинтарі Тернополя. Симон Петлюра присвоїв йому посмертно звання генерал-хорунжого.
Вшанування пам'яті
28 травня 2011 року в мікрорайоні Оболонь відкрито пам'ятник «Старшинам Армії УНР — уродженцям Києва». Пам'ятник являє собою збільшену копію ордена «Хрест Симона Петлюри». Більш ніж двометровий «Хрест Симона Петлюри» встановлений на постаменті, на якому з чотирьох сторін світу закріплені меморіальні дошки з іменами 34 старшин Армії УНР та Української Держави, які були уродженцями Києва (імена яких вдалося встановити історикам). Серед імен згаданий і Євген Мишковський.
19 травня 2023 року Полтавська міська рада перейменувала вулицю Куликова на вулицю Євгена Мишковського.
Зауваги
- Полтавська губернія → Литвин М. Р., Науменко К. Є. «Збройні сили України першої половини XX ст. Генерали і адмірали»; Военный орден святого великомученика и победоносца Георгия. Биобиблиографический справочник» РГВИА. - М., 2004. (рос.)
Примітки
- У книзі Я.Тинченка «Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)» (котра загалом рясніє біографічними помилками) місцем народження вказано м. Київ
- Колянчук О. М. Мєшковський (Мишківський) Євген Васильович [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 633.
- https://www.facebook.com/poltava.news (19 травня 2023). У Полтавській громаді офіційно перейменували ще 95 вулиць (перелік). Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 19 травня 2023.
Джерела
- Героїчний бій під Чорним Островом [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Український військово-історичний інститут — Торонто; 1961. — С. 104.
- Гуцал Т. Найболючіше — зрада комуністів… // Україна молода. — 2009. — № 158 (29 серп.).
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Ковальчук М. А. // Український історичний журнал. — 2010. — № 4. — С. 115—127. — ISSN 0130-5247.
- Колянчук О. М. Мєшковський (Мишківський) Євген Васильович [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 633. — .
- Литвин М. Р., Науменко К. Є. Збройні сили України першої половини XX ст. Генерали і адмірали / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів; Харків : «Видавництво Сага», 2007. — С. 138.
- Мишковський Євген Васильович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
Посилання
- Віднайшлося поховання одного з військових керівників УНР // УНІАН. — 2012. — 23 січня.
- Мішковський, Євген Васильович [ 1 січня 2014 у Wayback Machine.] // История Полтавы (Сайт Бориса Тристанова).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevge n Vasi lovich Mishko vskij inkoli Myeshkovskij 13 lyutogo 1882 m Kiyiv 6 lipnya 1920 m Ternopil ukrayinskij vijskovij kerivnik generalnogo shtabu Armiyi UNR Yevgen Mishkovskij Pidpolkovnik General horunzhij posmertno Yevgen MishkovskijZagalna informaciyaNarodzhennya 13 lyutogo 1882 1882 02 13 m KiyivSmert 6 lipnya 1920 1920 07 06 38 rokiv m TernopilPohovannya Mikulineckij cvintarAlma Mater Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitvi Persha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijna Boyi za Proskuriv Bitva pid Chornim OstrovomKomanduvannyaKerivnik generalnogo shtabu Armiyi UNRNagorodi ta vidznakiHrest Simona Petlyuri Voyennij hrest UNR Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Mishkovskij Yevgen Vasilovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mishkovskij ZhittyepisNarodivsya 13 lyutogo 1882 roku v m Kiyiv Isnuyut dani sho vin narodivsya v seli Bogdani Zolotoniskogo povitu nini Zolotoniskogo rajonu Pohodiv z kozacko starshinskogo rodu na Poltavshini 1897 roku z vidznakoyu zakinchuye Pereyaslavske duhovne uchilishe Poltavsku seminariyu po dvoh rokah zalishiv dobrovilno i u sichni 1901 pishov na sluzhbu do 174 go Romenskogo pihotnogo polku U Poltavskij duhovnij seminariyi vchivsya majzhe vodnochas iz Simonom Petlyuroyu 1902 roku postupiv do Chuguyivskogo pihotnogo yunkerskogo uchilisha U kvitni 1905 pidporuchik Mishkovskij napravlenij do 198 go pihotnogo rezervnogo Oleksandro Nevskogo polku keruye navchalnoyu komandoyu Zakinchiv z vidznakoyu oficersku shkolu v Peterburzi u chervni 1912 Voseni 1908 roku odruzhivsya z Lizoyu Yelizavetoyu Veselovskoyu dochkoyu vidomogo ukrayinskogo filologa akademika Peterburzkoyi AN dijsnogo statskogo radnika Oleksandra Veselovskogo takozh rodom iz Poltavshini jogo didi kozakuvali na Zaporozkij Sichi Persha Svitova vijnaMishkovskij zdobuvaye osvitu v Mikolayivskoyi akademiyi Generalnogo shtabu otrimuye zvannya shtabs kapitana i pershu oficersku nagorodu orden sv Stanislava III stupenya Koli v serpni 1914 r vibuhnula Persha svitova vijna Mishkovskij podav raport shob jogo vzyali na front v Ukrayinu V listopadi 1914 r jogo vidryadili v pihotnu diviziyu armiyi generala O Brusilova Jogo druzhina Liza zakinchivshi kursi medsester viyihala v Ukrayinu razom zi svoyim cholovikom i vlashtuvalasya v divizijnij polovij gospital V listopadi 1914 za vinyatkovu muzhnist nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya u lyutomu 1915 ordenom Svyatogo Volodimira 4 go stupenya z mechami i bantom V listopadi 1915 r starshij ad yutant shtabu 1 yi Finlyandskoyi strileckoyi diviziyi Mishkovskij nagorodzhenij Georgiyivskoyu zbroyeyu Ulitku 1915 roku diviziya Mishkovskogo stoyala nad richkoyu Stripoyu na Podilli Yij protistoyav polk Ukrayinskih sichovih strilciv z yakimi zgodom Mishkovskomu dovelosya zahishati Ukrayinu vid bilshovickoyi navali Z chervnya do veresnya 1916 r Mishkovskij shtab starshina dlya doruchen shtabu 32 go armijskogo korpusu 15 serpnya pidvishenij do zvannya pidpolkovnika nedovgo po tomu priznachenij nachalnikom shtabu zv yazku 11 yi armiyi Naprikinci 1916 roku Mishkovskogo vidklikali v Petrograd tut vin zustriv Lyutnevij perevorot Za svidchennyami Yelizaveti natovp p yanih matrosiv otochiv gotel Astoriya i vityag podruzhzhya na vulicyu Z Yevgena zirvali pogoni vidibrali revolver namagalisya zabrati takozh Georgiyivsku shablyu nagorodu za horobrist ale vin yiyi ne viddav P yani anarhisti hotili yih rozstrilyati z inshimi generalami yakih zaareshtuvali v tomu zh goteli odnak dolya uberegla yih usih vidveli do Tavrijskogo palacu de rozmishuvavsya shtab O Kerenskogo Pri Timchasovomu uryadi z bereznya po veresen 1917 r ocholyuvav shtab 105 yi pihotnoyi diviziyi U veresni 1917 r Mishkovskij uzhe v ranzi polkovnika povernuvsya na Volin na posadi nachalnika shtabu 1 yi Turkestanskoyi strileckoyi diviziyi Liza znovu pracyuye u vijskovomu shpitali U lyutomu pracyuye pomichnikom Volinskogo gubernskogo komisara Rosijska armiya rozvalyuvalasya Pid vplivom bilshovickoyi propagandi soldati buntuvali Zgaduyuchi ci chasi vidomij pismennik Yevgen Malanyuk yakij sluzhiv razom iz Mishkovskim pisav Yevgen Mishkovskij jogo druzhina ta kilka starshin buli yak samotnij ostriv sered burhlivogo morya tulyakiv moskviniv kirgiziv turkmeniv sartiv tatar ta inshih I tilki Mishkovskij zumiv priborkati roz yusheni soldatski masi j organizovano privesti diviziyu do Kiyeva de yiyi ostatochno rozformuvali Pershi Vizvolni ZmagannyaPid chas perebuvannya podruzhzhya Mishkovskih u Kiyevi Centralna Rada svoyim Chetvertim Universalom vid 22 sichnya 1918 roku progolosila nezalezhnist Ukrayini i rozgornula rozbudovu ukrayinskoyi armiyi Polkovnik Mishkovskij z 10 bereznya 1918 roku pracyuye v ukrayinskomu Generalnomu shtabi v Kiyevi chitaye lekciyi z politichnoyi geografiyi v Instituti Blizkogo Shodu Razom z nachalnikom Generalnogo shtabu polkovnikom O Slivinskim ta michmanom M Bilinskim u skladi ocholyuvanoyi S Sheluhinim ukrayinskoyi delegaciyi na peremovinah z Radnarkomom Rizko negativno stavivsya do privatnih ohoronnih zagoniv ta karalnih ekspedicij pro sho 9 veresnya napisav dopovidnu Genshtabu Zalishivsya vin v shtabi i pislya getmanskogo perevorotu Druzhina pracyuvala u vijskovij likarni Pislya pochatku protigetmanskogo povstannya virushiv do Odesi u Fastovi zaareshtovanij Pid chas antigetmanskogo povstannya polkovnika Mishkovskogo ta generala Omelyanovicha Pavlenka areshtuvali povstanci Na prohannya vijskovogo ministra Zahidno Ukrayinskoyi Respubliki polkovnika Dmitra Vitovskogo golovnij otaman Simon Petlyura vidryadzhaye 40 richnogo generala Omelyanovicha Pavlenka v Galichinu de jogo priznachayut komanduvachem armiyi ZUNR Yevgena Mishkovskogo 10 grudnya na posadu nachalnika shtabu ciyeyi zh armiyi Cherez dekilka dniv komandarm Omelyanovich Pavlenko zahvoriv UGA faktichno keruye Mishkovskij Pid bezposerednim kerivnictvom novogo komanduvannya u grudni sichni provedeno korinnu reorganizaciyu vijska stvoreno po suti novu Ukrayinsku galicku armiyu z chitkoyu strukturoyu v yiyi osnovu pokladeno tri korpusi do skladu yakih vhodili chotiri pihotni brigadi 26 lyutogo 1919 r Mishkovskogo priznachili nachalnikom shtabu shidnogo frontu Razom iz nim u shtabnih vagonah abo sanitarnih poyizdah pereyizdila jogo virna druzhina Yelisaveta Pislya porazki pid Vinniceyu i Zhmerinkoyu Pivdennij front perestav isnuvati yak faktichna bojova odinicya V tij otamanskij sutoloci Voloh 21 bereznya pid dulami gvintivok gajdamakiv proponuye starshinam pidpisati vidozvu pro viznannya radyanskoyi vladi Ne pidpisali Mishkovskij i M Voskobijnik Sili sho yim pidporyadkovuvalisya obstrilyali 29 bereznya poziciyi volohivciv shob zirvati peremovini z chervonoarmijcyami V terminovomu poryadku vidbuvaye v Rumuniyu dlya peregovoriv shodo prohodu chastin UNR yiyi teritoriyeyu 14 kvitnya otrimano dozvil na evakuaciyu do Bessarabiyi Prote za kordonom ochikuvala nepriyemna nespodivanka rumuni posilayuchis na polsku notu rozzbroyuyut ukrayinski chastini Nedovgo po tomu ukrayinci bez zbroyi povernulisya na batkivshinu Mishkovskij lishivsya na peremovinah shodo povernennya ozbroyennya priznachenij vijskovim predstavnikom UNR v Rumuniyi V kinci lipnya 1919 Diyevoyu Armiyeyu UNR keruye Vasil Tyutyunnik Volinskoyu grupoyu keruye Viktor Osmolovskij Mishkovskij prijnyav komanduvannya shtabom grupi 22 veresnya pidporyadkovani jomu chastini vibili bilogvardijciv z Savrani ta Kam yanuvatoyi 20 listopada staye nachalnikom shtabu Diyevoyi Armiyi UNR Na pochatku grudnya 1919 r Mishkovskij zahvoriv na tif i jogo z inshimi tyazhkohvorimi vivezli v Rivne zajnyate polyakami z yakimi Petlyura uklav vijskovij soyuz Razom z nim u cij likarni likuvalisya vid tifu i Vasil Tyutyunnik ta polkovnik Andrij Melnik Pislya oduzhannya povernuvsya do ukrayinskoyi armiyi na posadu nachalnika mobilizacijnoyi upravi Generalnogo shtabu UNR U lyutomu 1920 r Petlyura viklikav Mishkovskogo do Varshavi i pislya vidpovidnogo instruktazhu vidryadiv jogo do Kremencya shob vin sformuvav generalnij shtab novoyi Ukrayinskoyi armiyi UNR yaka spilno z polskimi vijskami mala vistupiti proti bilshovikiv Mishkovskij otrimav rang pershogo general kvartirmejstera genshtabu ZagibelMogila kerivnika generalnogo shtabu armiyi UNR Yevgena Mishkovskogo v Ternopoli Na pochatku lipnya 1920 r golovnij otaman Simon Petlyura ta Generalnij shtab armiyi UNR roztashuvalis u Proskurovi 5 lipnya kinnota Budonnogo prorvala front i vinikla zagroza otochennya Proskurova Polkovnik Mishkovskij nakazav evakuyuvati shtab armiyi Yak zgaduvav general Mikola Kapustyanskij v pershu chergu potyag golovnogo otamana yakomu poshastilo proskochiti cherez najbilsh zagrozlivij Chornij Ostriv Sam polkovnik zalishiv misto v ostannomu esheloni Uranci 6 lipnya zav yazavsya zapeklij bij Piznishe u svoyih spogadah pani Yelisaveta pisala Zalishivshi pri potyazi pidpolkovnika Chaganivskogo polkovnik Mishkovskij iz gvintivkoyu v rukah na choli svoyeyi lavi stav nastupati na golovni vorozhi sili Silnim vognem iz gvintivok primusiv bilshovicku kinnotu vidstupiti peresliduvav yih azh poki ne vpav poranenij u stegno i ruku Z polya boyu jogo vinis sotnik Andrij Chistoserdov Pershu medichnu dopomogu nadala jomu Yelisaveta U misti Volochisk do yakogo bulo blizko odnogo kilometra chekav na nih potyag prislanij generalom Rommerom komandirom 6 yi polskoyi armiyi Yak zgaduvav general Kapustyanskij poranenogo polkovnika poklali na zaliznichnu drezinu i pani Mishkovska za dopomogoyu dvoh kozakiv potyagla jogo po rejkah Zaliznichnu koliyu vidno yak na doloni obstril trivaye dali Kozaki lishayut drezinu ta hovayutsya vid kul za zaliznichnim nasipom Bidolashna pani Mishkovska perevtomlena v tyazhkij rozpuci tyagne dali drezinu Ne raz i ne dvichi zupinyalas yiyi serce os os rozirvetsya vid napruzhennya ale treba ryatuvati kohanogo cholovika bo bude zapizno Polkovnika dostavili do likarni v Ternopoli azh cherez tri dni Konsilium hirurgiv virishuye negajno amputuvati nogu odnak ce ne vryatuvalo polkovnika vid smerti Pohovali Mishkovskogo na Mikulineckomu cvintari Ternopolya Simon Petlyura prisvoyiv jomu posmertno zvannya general horunzhogo Vshanuvannya pam yatiPam yatnik starshinam Armiyi UNR urodzhencyam m Kiyeva na yakomu vikarbuvano im ya Yevgena Mishkovskogo 28 travnya 2011 roku v mikrorajoni Obolon vidkrito pam yatnik Starshinam Armiyi UNR urodzhencyam Kiyeva Pam yatnik yavlyaye soboyu zbilshenu kopiyu ordena Hrest Simona Petlyuri Bilsh nizh dvometrovij Hrest Simona Petlyuri vstanovlenij na postamenti na yakomu z chotiroh storin svitu zakripleni memorialni doshki z imenami 34 starshin Armiyi UNR ta Ukrayinskoyi Derzhavi yaki buli urodzhencyami Kiyeva imena yakih vdalosya vstanoviti istorikam Sered imen zgadanij i Yevgen Mishkovskij 19 travnya 2023 roku Poltavska miska rada perejmenuvala vulicyu Kulikova na vulicyu Yevgena Mishkovskogo ZauvagiPoltavska guberniya Litvin M R Naumenko K Ye Zbrojni sili Ukrayini pershoyi polovini XX st Generali i admirali Voennyj orden svyatogo velikomuchenika i pobedonosca Georgiya Biobibliograficheskij spravochnik RGVIA M 2004 ros PrimitkiU knizi Ya Tinchenka Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 kotra zagalom ryasniye biografichnimi pomilkami miscem narodzhennya vkazano m Kiyiv Kolyanchuk O M Myeshkovskij Mishkivskij Yevgen Vasilovich 17 kvitnya 2016 u Wayback Machine S 633 https www facebook com poltava news 19 travnya 2023 U Poltavskij gromadi oficijno perejmenuvali she 95 vulic perelik Internet vidannya Poltavshina ukr Procitovano 19 travnya 2023 DzherelaGeroyichnij bij pid Chornim Ostrovom 20 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij vijskovo istorichnij institut Toronto 1961 S 104 Gucal T Najbolyuchishe zrada komunistiv Ukrayina moloda 2009 158 29 serp za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Kovalchuk M A Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2010 4 S 115 127 ISSN 0130 5247 Kolyanchuk O M Myeshkovskij Mishkivskij Yevgen Vasilovich 17 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 633 ISBN 978 966 00 1028 1 Litvin M R Naumenko K Ye Zbrojni sili Ukrayini pershoyi polovini XX st Generali i admirali Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Lviv Harkiv Vidavnictvo Saga 2007 S 138 Mishkovskij Yevgen Vasilovich ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 PosilannyaVidnajshlosya pohovannya odnogo z vijskovih kerivnikiv UNR UNIAN 2012 23 sichnya Mishkovskij Yevgen Vasilovich 1 sichnya 2014 u Wayback Machine Istoriya Poltavy Sajt Borisa Tristanova