Миха йлівка село в Україні у Конотопському районі Сумської області Населення становить 1287 осіб До 2020 орган місцевого

Миха́йлівка — село в Україні, у Конотопському районі Сумської області. Населення становить 1287 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Михайлівська сільська рада.

село Михайлівка
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Конотопський район
Громада	Буринська міська громада
Код КАТОТТГ	UA59020030250071218
Облікова картка	Михайлівка
Основні дані
Населення	1287
Поштовий індекс	41730
Телефонний код	+380 5454
Географічні дані
Географічні координати	51°08′42″ пн. ш. 33°53′19″ сх. д. / 51.14500° пн. ш. 33.88861° сх. д. / 51.14500; 33.88861Координати: 51°08′42″ пн. ш. 33°53′19″ сх. д. / 51.14500° пн. ш. 33.88861° сх. д. / 51.14500; 33.88861
Середня висота над рівнем моря	150 м
Водойми	річки Михайлівка, Чаша
Найближча залізнична станція	Путивль


Місцева влада
Адреса ради	41730, Сумська обл., Буринський р-н, с. Михайлівка, вул. Миру, 8
Сільський голова	Дорошенко Петро Миколайович
Карта
Михайлівка
Михайлівка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Михайлівка.

Географія

Селом протікає річка Михайлівка, ліва притока Чаши. Нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване місто Буринь. На відстані до 1,5 км розташовані села Бондарі, Вікторинівка, Темне і Нова Олександрівка. Річка в цьому місці пересихає, на ній та її притоках зроблено кілька загат.

Історія

Село назване на честь його колишнього власника путивльського поміщика Михайла Гамалії і раніше також звалося Безсалівкою. За легендою, річка Чаша в селі має таку назву неспроста. Говорять, що колись давно вона була глибоководною, а місце, де річка бере початок, нагадує форму чаші, адже там і досі є острівець, який омивається з усіх сторін водою і нагадує форму чаші. Михайлівці це місце називають «курник», бо там завжди можна побачити багато птахів як свійських, так і диких. За розповідями михайлівців, Безсалівкою називали частину села (теперішня вулиця Шевченка), тому що одного разу група чоловіків обібрала жителів села, викравши запаси м'яса і сала. До речі, і досі цю назву вживають, називаючи цю частину села.

XIX століття

За даними на 1862 рік у власницькому селі Путивльського повіту Курської губернії мешкало 799 осіб (400 чоловіків та 399 жінок), налічувалось 70 дворових господарств.

Станом на 1880 рік у колишньому власницькому селі Клепальської волості мешкало 973 особи, налічувалось 142 дворових господарства, існували 18 вітряних млинів.

У 1869 р. парафія та причет Старо-П'ятницької церкви м. Путивля були долучені до Покровського храму, а сама її будівля з дозволу Курської духовної консисторії була разібрана у 1899 р., і матеріал з неї був перевезений до тоді деревні Михайлівки для спорудження церкви.

У 1971 році до Михайлівки приєднане село Чаша, що стоїть на берегах однойменної річки у її початку.

Голодомор

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, здійсненого урядом СРСР 1932-33, встановлено смерті не менше 22 людей.

Під час комуністичної окупації в селі запроваджено одну з форм кріпацтва — колгоспи. Поставивши під контроль все їстівне у селі, 1932 року окупанти перейшли до прямого терору голодом. При чому в Михайлівці масові убивства супроводжувалися особливим цинізмом: на місцевій свинофермі для «годуванців» встановили раціон з кислого молока та свіжих овочів. Поросят поїли свіжим незбираним молоком у той час, як сотні людей довкола ферми мучилися голодними психозами.

Сучасність

У селі діє будинок культури під керівництвом Северина Миколи Івановича. Молодь села активно бере участь у культурному житті Михайлівки. Щорічною традицією є святкування дня села (на Трійцю, адже саме в це свято михайлівці святкують храмове свято). У 2015—2016 навчальному році дві школи Михайлівки об'єднали в одну. Під мудрим керівництвом Гардійчук Раїси Анатоліївни школа процвітає і радує дітей та батьків новими освітніми здобутками та творчими ідеями. Сумлінні та креативні педагоги вкладають серця у вихованців і це приносить свої плоди. У роки незалежної України сільськими головами села були: Кулик Іван Сергійович, Бабич Петро Кузьмич, Дорошенко Петро Миколайович. У селі працює низка молочно-товарних ферм.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Буринської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Буринського району, увійшло до складу новоутвореного Конотопського району.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Сумська область

Примітки

Державний архів Сумської області, ф.449, оп. 1, спр. 47, с.226
рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1747)
рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2015. Процитовано 17 липня 2015.
Олег Корнієнко. Зруйновані храми Сумщини. Суми, 2009, С.12
Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела

[1] Державний архів Сумської області, ф.449, оп. 1, спр. 47, с.226

[2] рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1747)

[3] рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.

[4] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2015. Процитовано 17 липня 2015.

[5] Олег Корнієнко. Зруйновані храми Сумщини. Суми, 2009, С.12

[6] Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.

[7] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»