Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́йло Фе́дорович Орло́в (*25 березня (5 квітня) 1788 — †19 (31) березня 1842) — декабрист, генерал-майор, учасник франко-російської війни 1812 року. Економіст-теоретик, який не був визнаний сучасниками і майже забутий нащадками.
| Орлов Михайло Федорович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Орлов Михаил Федорович | |||||
 | |||||
| Народження | 25 березня (5 квітня) 1788 Керч,  Російська імперія | ||||
| Смерть | 19 (31) березня 1842 (53 роки) Москва | ||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | ||||
| Країна | Російська імперія | ||||
| Роки служби | 1805–1823 | ||||
| Член | Арзамас (гурток) і Q4336004? | ||||
| Звання | генерал-майор | ||||
| Командування | дивізія | ||||
| Війни / битви | Франко-російська війна 1812 | ||||
| Рід | d | ||||
| Діти | d | ||||
| Нагороди |
| ||||
 Орлов Михайло Федорович у Вікісховищі | |||||
Біографічні відомості
Позашлюбний син графа Федора Григоровича Орлова (8 лютого 1741 — 17травня 1796), племінник Олексія Григоровича Орлова та , фаворитів Катерини II. Виховувався в Петербурзі в пансіоні абата Ніколя.
До служби записаний юнкером в Колегію іноземних справ — 27 серпня 1801 року, до служби вступив в лейб-гвардії Кавалергардський полк — 15 липня 1805 року, учасник бойових дій 1805–1807 років (Аустерліц, ), учасник франко-російської війни 1812 року (Бородіно, Верея, Червоне, Малоярославець, Березіна). Підписав акт про капітуляцію Парижа. Генерал-майор з 2 квітня 1814 р. У 1814 році виконував дипломатичне доручення Олександра I з врегулювання конфлікту між Норвегією та Швецією, начальник штабу 7 піхотного корпусу — 1815рік (в 1815—1817 у Франції), переведений на ту ж посаду в 4 піхотний корпус до Києва (командир М . М. Раєвський) — 1818 рік, начальник 16 піхотної дивізії, що стояла в Кишиневі — 1820 рік, зблизився тут з О. С. Пушкіним, з яким познайомився ще в 1817 році, і з П. І. Пестелем. У зв'язку зі справою декабриста В. Ф. Раєвського відсторонений від командування дивізією — 18 квітня 1823 року.
Масон. У 1817 р. був членом ложі «Арзамас» (прізвисько «Рейн»). Один із засновників таємної преддекабрістської організації «Орден російських лицарів», був близький з членами Союзу спасіння, член Союзу благоденства (з 1818 року — член Корінної ради, учасник Московського з'їзду 1821 року), керівник Кишинівської управи таємного товариства. Наказ про арешт — 18 грудня 1825 року, заарештований у Москві 21 грудня, доставлений до Петербурга 28 грудня 1825 року і 29 грудня ув'язнений у Петропавловській фортеці. Завдяки заступництву брата, А. Ф. Орлова, не поніс важкого покарання.15 червня 1826 року височайше наказано, протримавши ще місяць під арештом, відставити від служби і відправити в село, де і жити безвиїзно, а місцевому начальству мати за ним пильний таємний нагляд. Місце постійного проживання: с. Милятин Масальського повіту Калузької губернії. З 1831 року проживав в Москві. Помер у Москві, похований разом з дружиною в Новодівочому монастирі.
Дружина — Раєвська Катерина Миколаївна, дочка героя франко-російської війни 1812 року генерала Раєвського Миколи Миколайовича, сестра дружини декабриста Волконського.
Автор ряду публіцистичних, політекономічних і історичних творів.
Економічні погляди М.Орлова
У другій половині 1820-х — початку 1840-х років М.Орлов стає одним з найбільших теоретиків російського економічного лібералізму. Орлов був творцем теорії державного кредиту. Ключові економічні погляди М. Ф. Орлова знайшли закінчене вираження в його фундаментальній праці «Про державний кредит»: це — помірні податки; широке використання позик на принципах державного кредиту; біржі, ринок цінних паперів; великі капітали; приватна власність, під охороною держави; майнова нерівність, економічна активність населення, підприємництво; велика буржуазія; розвиток науки, промисловості, торгівлі, землеробства і мореплавання; недопущення монополій. Засоби досягнень цих цілей: поступовість, еволюція. Орлов визнавав неминучість податків, але розкривав їх негативні сторони: 1) податки не повинні бути надмірно важкими; 2) податки породжують насильство; 3) уряд під час їх збирання доходить до крайньої жорстокості. Критика високих податків дуже характерна для Орлова як теоретика економічного лібералізму, він цілком стоїть на боці підприємництва і капіталізму. Виступив з пропозицією від податків перейти до системи державного кредиту. Орлов запропонував механізм спекулятивного біржового обігу державних боргових цінних паперів, який перетворює державний кредит на доходи державного бюджету. М. Ф. Орлов домагався для Росії свободи господарської діяльності, виступав за помірне буржуазне просвітництво, за вдосконалення законодавства, за ліберальні реформи.
Книга вийшла у 1833 році без зазначення автора, а цензура зробила багато вилучень. Можна сказати, що це головна економічна робота в його житті. Окрім книги «Про державний кредит» Орловим була написана ще одна велика робота на економічні теми «Думки про сучасний стан кредитних установлень в Росії». У 1855 році у Німеччині вийшла книга приват-доцента «Система державних позик, що розглядається у зв'язку з народним господарством». У 1907 році історик економічної думки довів, що праця Дітцеля є перекладанням ідей Орлова. А Дітцель, між тим, вважається батьком сучасної теорії кредиту. Вся справа в тому, що в 1840 році на німецькій мові вийшла праця Орлова з підзаголовком «Твір російського державного діяча» із усіма шматками, викинутими цензурою. Відомо, що Дітцель користувався книгою Орлова.
Орлов є прихильником теорії Мальтуса.
Нагороди
За відміну при взятті Вереї нагороджений орденом святого Георгія 4 ступеня — 16 листопада 1812 року.
За участь у закордонних походах російської армії нагороджений орденом святої Анни 2 ступеня.
Примітки
- М. В. Нечкина. Декабристы. — М., «Наука»,1982,с.21
- Записки княгини Волконской. — Чита, 1991,с.22
- Орлов С. В.Экономические воззрения М. Ф. Орлова // Экономическая история. Обозрение / Под ред. Л. И. Бородкина. Вып. 9. М.,2003. С. 87-102 (рос.)
Джерела та література
- П. Г. Усенко. Орлов Михайло Федорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 637. — .
- Декабристы. Биографический спавочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной.- М.,"Наука", 1988,с.135 — 136. (рос.)
- М. В. Нечкина. Декабристы. — М.,"Наука",1982, с.21
- Орлов С. В. Экономические воззрения М. Ф. Орлова // Экономическая история. Обозрение / Под ред. Л. И. Бородкина. Вып. 9. М.,2003. С. 87-102 (рос.)
- Ялбулганов А. А. М. Ф. Орлов — основоположник учения о государственном кредите //Финансовое право. — 2001. — № 2. — с. 2 — 5 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Orlov Miha jlo Fe dorovich Orlo v 25 bereznya 5 kvitnya 1788 17880405 19 31 bereznya 1842 dekabrist general major uchasnik franko rosijskoyi vijni 1812 roku Ekonomist teoretik yakij ne buv viznanij suchasnikami i majzhe zabutij nashadkami Orlov Mihajlo FedorovichOrlov Mihail FedorovichNarodzhennya25 bereznya 5 kvitnya 1788 1788 04 05 Kerch Rosijska imperiyaSmert19 31 bereznya 1842 1842 03 31 53 roki MoskvaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayinaRosijska imperiyaRoki sluzhbi1805 1823ChlenArzamas gurtok i Q4336004 Zvannyageneral majorKomanduvannyadiviziyaVijni bitviFranko rosijska vijna 1812RiddDitidNagorodiOrden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Pour le Merite Prussiya Orlov Mihajlo Fedorovich u VikishovishiBiografichni vidomostiPozashlyubnij sin grafa Fedora Grigorovicha Orlova 8 lyutogo 1741 17travnya 1796 pleminnik Oleksiya Grigorovicha Orlova ta favoritiv Katerini II Vihovuvavsya v Peterburzi v pansioni abata Nikolya Do sluzhbi zapisanij yunkerom v Kolegiyu inozemnih sprav 27 serpnya 1801 roku do sluzhbi vstupiv v lejb gvardiyi Kavalergardskij polk 15 lipnya 1805 roku uchasnik bojovih dij 1805 1807 rokiv Austerlic uchasnik franko rosijskoyi vijni 1812 roku Borodino Vereya Chervone Maloyaroslavec Berezina Pidpisav akt pro kapitulyaciyu Parizha General major z 2 kvitnya 1814 r U 1814 roci vikonuvav diplomatichne doruchennya Oleksandra I z vregulyuvannya konfliktu mizh Norvegiyeyu ta Shveciyeyu nachalnik shtabu 7 pihotnogo korpusu 1815rik v 1815 1817 u Franciyi perevedenij na tu zh posadu v 4 pihotnij korpus do Kiyeva komandir M M Rayevskij 1818 rik nachalnik 16 pihotnoyi diviziyi sho stoyala v Kishinevi 1820 rik zblizivsya tut z O S Pushkinim z yakim poznajomivsya she v 1817 roci i z P I Pestelem U zv yazku zi spravoyu dekabrista V F Rayevskogo vidstoronenij vid komanduvannya diviziyeyu 18 kvitnya 1823 roku Mason U 1817 r buv chlenom lozhi Arzamas prizvisko Rejn Odin iz zasnovnikiv tayemnoyi preddekabristskoyi organizaciyi Orden rosijskih licariv buv blizkij z chlenami Soyuzu spasinnya chlen Soyuzu blagodenstva z 1818 roku chlen Korinnoyi radi uchasnik Moskovskogo z yizdu 1821 roku kerivnik Kishinivskoyi upravi tayemnogo tovaristva Nakaz pro aresht 18 grudnya 1825 roku zaareshtovanij u Moskvi 21 grudnya dostavlenij do Peterburga 28 grudnya 1825 roku i 29 grudnya uv yaznenij u Petropavlovskij forteci Zavdyaki zastupnictvu brata A F Orlova ne ponis vazhkogo pokarannya 15 chervnya 1826 roku visochajshe nakazano protrimavshi she misyac pid areshtom vidstaviti vid sluzhbi i vidpraviti v selo de i zhiti bezviyizno a miscevomu nachalstvu mati za nim pilnij tayemnij naglyad Misce postijnogo prozhivannya s Milyatin Masalskogo povitu Kaluzkoyi guberniyi Z 1831 roku prozhivav v Moskvi Pomer u Moskvi pohovanij razom z druzhinoyu v Novodivochomu monastiri Druzhina Rayevska Katerina Mikolayivna dochka geroya franko rosijskoyi vijni 1812 roku generala Rayevskogo Mikoli Mikolajovicha sestra druzhini dekabrista Volkonskogo Avtor ryadu publicistichnih politekonomichnih i istorichnih tvoriv Ekonomichni poglyadi M OrlovaU drugij polovini 1820 h pochatku 1840 h rokiv M Orlov staye odnim z najbilshih teoretikiv rosijskogo ekonomichnogo liberalizmu Orlov buv tvorcem teoriyi derzhavnogo kreditu Klyuchovi ekonomichni poglyadi M F Orlova znajshli zakinchene virazhennya v jogo fundamentalnij praci Pro derzhavnij kredit ce pomirni podatki shiroke vikoristannya pozik na principah derzhavnogo kreditu birzhi rinok cinnih paperiv veliki kapitali privatna vlasnist pid ohoronoyu derzhavi majnova nerivnist ekonomichna aktivnist naselennya pidpriyemnictvo velika burzhuaziya rozvitok nauki promislovosti torgivli zemlerobstva i moreplavannya nedopushennya monopolij Zasobi dosyagnen cih cilej postupovist evolyuciya Orlov viznavav neminuchist podatkiv ale rozkrivav yih negativni storoni 1 podatki ne povinni buti nadmirno vazhkimi 2 podatki porodzhuyut nasilstvo 3 uryad pid chas yih zbirannya dohodit do krajnoyi zhorstokosti Kritika visokih podatkiv duzhe harakterna dlya Orlova yak teoretika ekonomichnogo liberalizmu vin cilkom stoyit na boci pidpriyemnictva i kapitalizmu Vistupiv z propoziciyeyu vid podatkiv perejti do sistemi derzhavnogo kreditu Orlov zaproponuvav mehanizm spekulyativnogo birzhovogo obigu derzhavnih borgovih cinnih paperiv yakij peretvoryuye derzhavnij kredit na dohodi derzhavnogo byudzhetu M F Orlov domagavsya dlya Rosiyi svobodi gospodarskoyi diyalnosti vistupav za pomirne burzhuazne prosvitnictvo za vdoskonalennya zakonodavstva za liberalni reformi Kniga vijshla u 1833 roci bez zaznachennya avtora a cenzura zrobila bagato viluchen Mozhna skazati sho ce golovna ekonomichna robota v jogo zhitti Okrim knigi Pro derzhavnij kredit Orlovim bula napisana she odna velika robota na ekonomichni temi Dumki pro suchasnij stan kreditnih ustanovlen v Rosiyi U 1855 roci u Nimechchini vijshla kniga privat docenta Sistema derzhavnih pozik sho rozglyadayetsya u zv yazku z narodnim gospodarstvom U 1907 roci istorik ekonomichnoyi dumki doviv sho pracya Ditcelya ye perekladannyam idej Orlova A Ditcel mizh tim vvazhayetsya batkom suchasnoyi teoriyi kreditu Vsya sprava v tomu sho v 1840 roci na nimeckij movi vijshla pracya Orlova z pidzagolovkom Tvir rosijskogo derzhavnogo diyacha iz usima shmatkami vikinutimi cenzuroyu Vidomo sho Ditcel koristuvavsya knigoyu Orlova Orlov ye prihilnikom teoriyi Maltusa NagorodiZa vidminu pri vzyatti Vereyi nagorodzhenij ordenom svyatogo Georgiya 4 stupenya 16 listopada 1812 roku Za uchast u zakordonnih pohodah rosijskoyi armiyi nagorodzhenij ordenom svyatoyi Anni 2 stupenya PrimitkiM V Nechkina Dekabristy M Nauka 1982 s 21 Zapiski knyagini Volkonskoj Chita 1991 s 22 Orlov S V Ekonomicheskie vozzreniya M F Orlova Ekonomicheskaya istoriya Obozrenie Pod red L I Borodkina Vyp 9 M 2003 S 87 102 ros Dzherela ta literaturaP G Usenko Orlov Mihajlo Fedorovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 637 ISBN 978 966 00 1061 1 Dekabristy Biograficheskij spavochnik Pod red akademika M V Nechkinoj M Nauka 1988 s 135 136 ros M V Nechkina Dekabristy M Nauka 1982 s 21 Orlov S V Ekonomicheskie vozzreniya M F Orlova Ekonomicheskaya istoriya Obozrenie Pod red L I Borodkina Vyp 9 M 2003 S 87 102 ros Yalbulganov A A M F Orlov osnovopolozhnik ucheniya o gosudarstvennom kredite Finansovoe pravo 2001 2 s 2 5 ros