Великий князь Миха́йло Микола́йович Рома́нов (рос. Михаил Николаевич Романов; 25 жовтня 1832, Петергоф — 18 грудня 1909, Канни) — четвертий і останній син російського імператора Миколи I та його дружини імператриці Олександри Федорівни; військовий і державний діяч, генерал-фельдмаршал (1878), генерал-фельдцейхмейстер (1852).
Михайло Миколайович | |
---|---|
рос. Михаил Николаевич | |
Портрет роботи Ернста Ліпгарта | |
Ім'я при народженні | Михайло Миколайович Романов |
Народився | 13 (25) жовтня 1832 Петергоф, Російська імперія |
Помер | 5 (18) грудня 1909 (77 років) Канни, Франція |
Поховання | Петропавлівський собор |
Громадянство | Російська імперія |
Діяльність | військовослужбовець, політик |
Знання мов | російська |
Учасник | Кримська війна, Інкерманська битва, Кавказька війна, Q4206987?, Аладжинська битва і Повстання у Дагестані 1877 року |
Magnum opus | d |
Титул | Великий князь |
Посада | голова Державної Ради |
Військове звання | генерал-фельдмаршал, генерал-фельдцейхмейстер |
Термін | 13 липня 1881 — 23 серпня 1905 |
Попередник | Вел.кн. |
Наступник | граф |
Рід | Гольштейн-Готторп-Романови |
Батько | Микола I |
Мати | Олександра Федорівна |
Брати, сестри | Марія Миколаївна, Ольга Миколаївна Романова, Олександра Миколаївна, d, Миколай Миколайович Романов, Олександр II і Костянтин Миколайович |
У шлюбі з | Ольга Федорівна |
Діти | Микола, Анастасія, Михайло, Георгій, , , Олексій |
Нагороди | |
|
Голова Державної Ради Російської імперії (1881—1905); голова Олександрівського комітету поранених; почесний віце-президент Михайлівської військової артилерійської академії; почесний член Миколаївської академії Генерального штабу, Миколаївської інженерної та Військово-медичної академій; почесний член Російського географічного товариства.
Життєпис
Від самого народження зарахований в шефи . Дитячі роки провів під безпосереднім наглядом батьків, здобувши домашню освіту.
У 13-річному віці отримав свій перший офіцерський чин поручника, а за два роки вступив на дійсну військову службу до лейб-гвардії 2-ї артилерійської бригади. У 18 років — проведений у полковники, у 20 — в генерал-майори із зарахуванням до свити імператора, призначений бригадним командиром гвардійської кінної артилерії і генерал-фельдцейхмейстером (тобто головним начальником артилерії).
З початком Кримської війни Михайло Миколайович разом із своїм братом перебував у діючій армії. За участь у битві на Інкерманських висотах 7 листопада 1854 року був нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня.
У лютому 1860 року Великий Князь Михайло Миколайович призначений Головним начальником військово-навчальних закладів Російської Імперії, а в серпні того ж року проведений у генерали від артилерії.
З грудня 1862 року і протягом 20 років Михайло Миколайович — намісник Кавказу і головнокомандувач Кавказькою армією. За підкорення Чечні, Дагестану, Західного Кавказу і закінчення Кавказької війни був нагороджений орденом Святого Георгія 2-го ступеня.
Під час російсько-турецької війни 1877—1878 років Великий князь особисто прибув на фронт і взяв на себе керівництво операцією. 22 жовтня 1877 року Михайло Миколайович був нагороджений орденом Святого Георгія 1-го ступеня «за розбиття наголову кавказькими військами під особистим проводом Його Високості армії Мухтара-намі в кровопролитному бою 3 жовтня 1877 року на Аладжинських висотах і примусу більшості оної скласти зброю.»
У квітні 1879 року Великий князь Михайло Миколайович за відзнаку в російсько-турецькій війні був проведений у генерал-фельдмаршали. Він став останнім представником Будинку Романових, відзначеним настільки високим військовим чином. Ніхто після Великого князя Михайла Миколайовича більше не мав всіх вищих військових і цивільних нагород Російської імперії і чин генерал-фельдмаршала. Це стало вершиною військової слави Великого князя.
13 липня 1881 року імператор Олександр III призначив Великого князя Михайла Миколайовича головою Державної ради Російської імперії. На цій посаді він перебував до 1905 року, коли за станом здоров'я не зміг більше виконувати свої обов'язки.
Помер на своїй віллі в Каннах, на півдні Франції. Похований 5 січня 1910 року в Санкт-Петербурзі у Великій усипальниці собору Святих першоверховних апостолів Петра і Павла.
Зв'язки з Україною
У 1802 році вдова князя В'яземського продала землі, де розташовувалося село Покровське, придворному барону Штігліцу. А в 1861 р. у Покровському було створено економію і цього ж року продано великому князю Михайлу Миколайовичу.
В 1893-му році на землях великого князя Михайла Романова височів хопр шахти «Віра» — це була перша шахта, друга — «Надія», третя «Любов», четверта — «Софія». Шахти хрестили за церковними святами.
11 грудня 1905 року селяни, що працювали в Покровській економії, за участі шахтарів розгромили економію великого князя.
Література
- Д. П. Струковъ «Августѣйшій генералъ-фельдцейхмейстеръ великій князь Михаил Николаевичъ». — СПб,1906.
Посилання
- Михаил Николаевич Романов. Краткий биографический очерк [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikij knyaz Miha jlo Mikola jovich Roma nov ros Mihail Nikolaevich Romanov 25 zhovtnya 1832 Petergof 18 grudnya 1909 Kanni chetvertij i ostannij sin rosijskogo imperatora Mikoli I ta jogo druzhini imperatrici Oleksandri Fedorivni vijskovij i derzhavnij diyach general feldmarshal 1878 general feldcejhmejster 1852 Mihajlo Mikolajovichros Mihail NikolaevichPortret roboti Ernsta LipgartaIm ya pri narodzhenniMihajlo Mikolajovich RomanovNarodivsya13 25 zhovtnya 1832 1832 10 25 Petergof Rosijska imperiyaPomer5 18 grudnya 1909 1909 12 18 77 rokiv Kanni FranciyaPohovannyaPetropavlivskij soborGromadyanstvoRosijska imperiyaDiyalnistvijskovosluzhbovec politikZnannya movrosijskaUchasnikKrimska vijna Inkermanska bitva Kavkazka vijna Q4206987 Aladzhinska bitva i Povstannya u Dagestani 1877 rokuMagnum opusdTitulVelikij knyazPosadagolova Derzhavnoyi RadiVijskove zvannyageneral feldmarshal general feldcejhmejsterTermin13 lipnya 1881 23 serpnya 1905PoperednikVel kn NastupnikgrafRidGolshtejn Gottorp RomanoviBatkoMikola IMatiOleksandra FedorivnaBrati sestriMariya Mikolayivna Olga Mikolayivna Romanova Oleksandra Mikolayivna d Mikolaj Mikolajovich Romanov Oleksandr II i Kostyantin MikolajovichU shlyubi zOlga FedorivnaDitiMikola Anastasiya Mihajlo Georgij OleksijNagorodiOrden Svyatogo Andriya PervozvannogoOrden Svyatogo GeorgiyaOrden Svyatogo GeorgiyaOrden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Volodimira 1 stupenyaOrden Svyatogo Oleksandra NevskogoOrden Bilogo orlaOrden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Mediafajli u Vikishovishi Golova Derzhavnoyi Radi Rosijskoyi imperiyi 1881 1905 golova Oleksandrivskogo komitetu poranenih pochesnij vice prezident Mihajlivskoyi vijskovoyi artilerijskoyi akademiyi pochesnij chlen Mikolayivskoyi akademiyi Generalnogo shtabu Mikolayivskoyi inzhenernoyi ta Vijskovo medichnoyi akademij pochesnij chlen Rosijskogo geografichnogo tovaristva ZhittyepisVid samogo narodzhennya zarahovanij v shefi Dityachi roki proviv pid bezposerednim naglyadom batkiv zdobuvshi domashnyu osvitu U 13 richnomu vici otrimav svij pershij oficerskij chin poruchnika a za dva roki vstupiv na dijsnu vijskovu sluzhbu do lejb gvardiyi 2 yi artilerijskoyi brigadi U 18 rokiv provedenij u polkovniki u 20 v general majori iz zarahuvannyam do sviti imperatora priznachenij brigadnim komandirom gvardijskoyi kinnoyi artileriyi i general feldcejhmejsterom tobto golovnim nachalnikom artileriyi Z pochatkom Krimskoyi vijni Mihajlo Mikolajovich razom iz svoyim bratom perebuvav u diyuchij armiyi Za uchast u bitvi na Inkermanskih visotah 7 listopada 1854 roku buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 4 go stupenya U lyutomu 1860 roku Velikij Knyaz Mihajlo Mikolajovich priznachenij Golovnim nachalnikom vijskovo navchalnih zakladiv Rosijskoyi Imperiyi a v serpni togo zh roku provedenij u generali vid artileriyi Z grudnya 1862 roku i protyagom 20 rokiv Mihajlo Mikolajovich namisnik Kavkazu i golovnokomanduvach Kavkazkoyu armiyeyu Za pidkorennya Chechni Dagestanu Zahidnogo Kavkazu i zakinchennya Kavkazkoyi vijni buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 2 go stupenya Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv Velikij knyaz osobisto pribuv na front i vzyav na sebe kerivnictvo operaciyeyu 22 zhovtnya 1877 roku Mihajlo Mikolajovich buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 1 go stupenya za rozbittya nagolovu kavkazkimi vijskami pid osobistim provodom Jogo Visokosti armiyi Muhtara nami v krovoprolitnomu boyu 3 zhovtnya 1877 roku na Aladzhinskih visotah i primusu bilshosti onoyi sklasti zbroyu U kvitni 1879 roku Velikij knyaz Mihajlo Mikolajovich za vidznaku v rosijsko tureckij vijni buv provedenij u general feldmarshali Vin stav ostannim predstavnikom Budinku Romanovih vidznachenim nastilki visokim vijskovim chinom Nihto pislya Velikogo knyazya Mihajla Mikolajovicha bilshe ne mav vsih vishih vijskovih i civilnih nagorod Rosijskoyi imperiyi i chin general feldmarshala Ce stalo vershinoyu vijskovoyi slavi Velikogo knyazya 13 lipnya 1881 roku imperator Oleksandr III priznachiv Velikogo knyazya Mihajla Mikolajovicha golovoyu Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi Na cij posadi vin perebuvav do 1905 roku koli za stanom zdorov ya ne zmig bilshe vikonuvati svoyi obov yazki Pomer na svoyij villi v Kannah na pivdni Franciyi Pohovanij 5 sichnya 1910 roku v Sankt Peterburzi u Velikij usipalnici soboru Svyatih pershoverhovnih apostoliv Petra i Pavla Zv yazki z UkrayinoyuU 1802 roci vdova knyazya V yazemskogo prodala zemli de roztashovuvalosya selo Pokrovske pridvornomu baronu Shtiglicu A v 1861 r u Pokrovskomu bulo stvoreno ekonomiyu i cogo zh roku prodano velikomu knyazyu Mihajlu Mikolajovichu V 1893 mu roci na zemlyah velikogo knyazya Mihajla Romanova visochiv hopr shahti Vira ce bula persha shahta druga Nadiya tretya Lyubov chetverta Sofiya Shahti hrestili za cerkovnimi svyatami 11 grudnya 1905 roku selyani sho pracyuvali v Pokrovskij ekonomiyi za uchasti shahtariv rozgromili ekonomiyu velikogo knyazya LiteraturaD P Strukov Avgustѣjshij general feldcejhmejster velikij knyaz Mihail Nikolaevich SPb 1906 PosilannyaMihail Nikolaevich Romanov Kratkij biograficheskij ocherk 6 bereznya 2019 u Wayback Machine ros