Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Милорад Додик (серб. Милорад Додик / Milorad Dodik; нар. 12 березня 1959, Лакташі, СР Боснія і Герцеговина, СФРЮ) — боснійський сербський проросійський політик, Президент Республіки Сербської у Боснії і Герцеговині з 15 листопада 2022 року та у 2010—2018 і 1998—2001 рр. Член Президії Боснії і Герцоговини (від сербів) з 20 листопада 2018 року до 15 листопада 2022 року. Голова Президії Боснії і Герцеговини з 2020 до 2021 року. Прем'єр-міністр Республіки Сербської у 2006—2010 рр.
| Милорад Додик | |
|---|---|
| серб. Милорад Додик | |
 | |
| Президент Республіки Сербської | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 15 листопада 2022 |
| Попередник | Желька Цвиянович |
| 15 листопада 2010 — 19 листопада 2018 | |
| Попередник | Райко Кузьманович |
| Наступник | Желька Цвиянович |
| Голова Президії Боснії і Герцеговини | |
| 20 листопада 2020 — 20 липня 2021 | |
| Попередник | Шефік Джаферович |
| Наступник | Желько Комшич |
| 20 листопада 2018 — 20 липня 2019 | |
| Попередник | Бакір Ізетбегович |
| Наступник | Желько Комшич |
| Член Президії Боснії і Герцоговини (від сербів) | |
| 20 листопада 2018 — 15 листопада 2022 | |
| Прем'єр-міністр | Зоран Тегелтія |
| Попередник | Младен Іванич |
| Наступник | Желька Цвиянович |
| Прем'єр-міністр Республіки Сербської | |
| 28 лютого 2006 — 15 листопада 2010 | |
| 31 січня 1998 — 16 січня 2001 | |
| Голова Союзу незалежних соціал-демократів | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 1996 |
| Народився | 12 березня 1959[1](65 років) Лакташі, Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина, ФНРЮ |
| Відомий як | політик |
| Країна | Боснія і Герцеговина |
| Alma mater | d (1983) і Белградський університет |
| Політична партія | Союз незалежних соціал-демократів і Комуністична партія Югославії |
| Релігія | Сербська православна церква |
| Нагороди |    d Q19910708?   |
 | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Ранні роки
Додик народився в Баня-Луці в сім'ї Боголюба і Міри Додиків. Жив у Лакташах, де навчався в школі. Там він грав у міській баскетбольній команді в аматорській лізі Югославії. 1978 року закінчив середню сільськогосподарську школу в Баня-Луці, після чого вступив на факультет політичних наук Белградського університету, який закінчив 1983 року.
У 1986—1990 Додик був головою виконавчої ради міської ради Лакташі. 1990 року на перших багатопартійних виборах у Боснії та Герцеговині був обраний до Асамблеї Соціалістичної Республіки Боснії та Герцеговини як кандидат від Союзу реформаторських сил Югославії та був політичним учнем ліберального реформатора Анте. Марковича. Під час Боснійської війни Додик був представником у Національній асамблеї Республіки Сербської.
Політика
Керівник Союзу незалежних соціал-демократів. На виборах 2018 року Додика обрали сербським членом президентства Боснії та Герцеговини після його перемоги над чинним президентом Младеном Іваничем.
Закінчив факультет політичних наук у Белграді. Почесний президент баскетбольного клубу «Партизан».
Прем'єр-міністр Республіки Сербської
Перший термін (1998—2001)
Після конфліктів Біляни Плавшич з рештою Сербської демократичної партії (SDS) Радована Караджича вона заснувала власну політичну партію, Сербський національний альянс (SNS). Дострокові вибори в Республіці Сербській відбулися 1997 року, після чого Плавшич і її SNS тісно співпрацювали з меншими сербськими соціалістичними партіями (Соціалістична партія і SNSD Додика). Додика було призначено прем'єр-міністром Республіки Сербської, хоча його партія мала лише два місця в Національній асамблеї.
Другий термін (2006—2010)
Під час кампанії на загальних виборах 2006 року, після здобуття незалежності Чорногорії, Додик заявив, що Республіка Сербська не виключає права на референдум про незалежність. На виборах СНСД Додика набрала 46,9 % голосів, а СДС — 19,5 %. Міжнародна спільнота вважала його поміркованим демократичним лідером Республіки Сербської.
Додик мав підтримку з боку західних країн, які прагнули маргіналізувати сербських націоналістів. Вони вважали, що знайшли альтернативу в Додику. Після того, як він став прем'єр-міністром, Захід продовжував підтримувати його за рахунок сербських націоналістичних партій. Західні країни пообіцяли, що, якщо Додик залишиться прем'єр-міністром, Республіка Сербська отримає західну економічну допомогу. OHR і західні держави також хотіли переконатися, що він реалізує свою обіцянку повернути 70 тис. хорватських і боснійських біженців до Республіки Сербської.
Як і було обіцяно, після перемоги Додика на виборах Республіка Сербська отримала фінансову допомогу від ЄС, ці гроші були використані на виплату зарплат державним службовцям і поліції. У середині лютого 2007 року Додик поїхав до США, де його прийняла Мадлен Олбрайт. Вона описала його як «ковток свіжого повітря» і пообіцяла надати 3,6 млн євро негайної допомоги. Того ж місяця Республіка Сербська також отримала допомогу від британського уряду. Міністр закордонних справ Британії Робін Кук заявив перед Національною асамблеєю Республіки Сербської, що уряд Додика «зробив більше за перші два тижні для покращення життя людей, ніж його попередник за два роки».
Додик став найпотужнішим сербським політиком у Боснії та Герцеговині, а пізніше Захід вважав його «беззастережним націоналістом і найбільшою загрозою крихкому багатонаціональному миру Боснії та Герцеговини». Під час поліцейської реформи в Республіці Сербській Додик зумів створити собі націоналістичний профіль. Тим часом Харіс Сілайджич переміг на виборах боснійського члена президента Боснії та Герцеговини. Оскільки він був міністром під час боснійської війни і був близьким соратником Алії Ізетбеговича, Силайджич критикував Республіку Сербську як геноцидне утворення і закликав до її скасування. Крім того, Силайджич виступав за подальшу централізацію Боснії та Герцеговини.
5 травня 2008 року Додик і президент Сербії Борис Тадич урочисто відкрили парк Республіки Сербська в Белграді. 1 червня 2008 року під час візиту до Загреба Додик заявив, що операція «Буря» була актом етнічної чистки, здійсненої проти сербів, і вважав її «найбільшою етнічною чисткою, здійсненою після Другої світової війни». Президент Хорватії Степан Месич розкритикував Додика за те, що він заохочував невдоволених сербів у Хорватії жити в Республіці Сербській, водночас нехтуючи запросити боснійських і хорватських біженців повернутися. Іво Банац, президент , заявив, що Хорватія в той час захищалася, і розкритикував коментарі Додика як провокації.
12 грудня 2008 року Додик заявив, що мусульманським суддям не можна дозволяти головувати в справах у Республіці Сербській. Він уточнив, що «для РС неприпустимо, щоб мусульманські судді судили нас і викидали скарги, які є юридично обґрунтованими. І ми вважаємо, що це лише тому, що вони мусульмани, боснійці і що вони мають негативну орієнтацію на РС, і ми бачимо змова, яка була створена». Коментарі Додика були засуджені як «надзвичайно шовіністичні» міжнародними інституціями, посольством Сполучених Штатів у Сараєво та іншими посадовими особами.
9 вересня 2009 року він і Борис Тадич, президент Сербії, відкрили школу в Пале під назвою «Сербія». Боснійські та хорватські члени тристороннього Президентства Боснії та Герцеговини не консультувалися щодо поїздки Тадича.
27 жовтня 2009 року Додик надав урядовий літак РС, щоб забрати Біляну Плавшич, колишнього президента Республіки Сербської, засуджену за воєнні злочини, і привітав її в Белграді після її дострокового звільнення зі шведської в'язниці. Желько Комшич, хорватський член боснійського президента, скасував запланований візит до Швеції на знак протесту.
У листопаді 2009 року Додик відмовився передати міжнародній прокуратурі в Суді Боснії і Герцеговини документи, де детально описується фінансування комплексу урядових будівель у Баня-Луці вартістю 110 млн євро та будівництво шосе. Він заявив, що суд не має юрисдикції щодо Республіки Сербської, і подав позов проти заступника Верховного представника та міжнародних прокурорів. Додик звинуватив Грегоріана в керівництві змовою проти Республіки Сербської і заявив, що серед прокурорів і суддів центрального рівня існує упередженість проти сербів.
10 листопада 2009 року Додик заявив, що серйозно розглядає можливість надання Біляні Плавшич посади в Сенаті. Він заявив, що «ми працюємо над переглядом закону про Президента Республіки, який надавав Плавшичу та іншим колишнім президентам можливість користуватися деякими привілеями, такими як офіс, грошова компенсація, радник, секретар, службовий автомобіль з водієм та так далі». Младен Босич, лідер Сербської демократичної партії, розкритикував Додика.
19 січня 2010 року президент Хорватії Степан Месич заявив, що якщо Додик оголосить референдум про незалежність Республіки Сербської, він відправить хорватських військових для втручання.
Президент Республіки Сербської
Перший термін (2010—2018)
У жовтні 2010 року Додик з невеликою перевагою переміг на президентських виборах РС в першому турі, ставши VIII президентом республіки. 30 листопада 2010 року, за даними дипломатичних депешів США, Додик підтримував щодо незалежності Косово.
У травні 2007 року представник Держдепартаменту США Деніел Фрід надіслав телеграму, в якій цитується Додик, який заявив, що «визнання Косово послідує після такого прийняття плану Радою Безпеки ООН». Додик заперечив це й заявив, що Деніел Фрід збрехав. У травні 2011 року Додик планував провести в референдум, який мав відображати відмову від боснійських державних інституцій, включаючи суд з питань військових злочинів. Верховний представник Боснії та Герцеговини Валентин Інцко попередив, що референдум потенційно може поставити під загрозу Дейтонську угоду.
Однак невдовзі після того, як напруженість щодо референдуму зросла, Республіка Сербська вирішила скасувати його після того, як Кетрін Ештон, верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки, запевнила Додика, що ЄС розгляне скарги РС щодо зловживань у системі правосуддя Боснії та Герцеговини. 25 жовтня 2011 року Додик виступив на тему «Історія успіху американської зовнішньої політики: Дейтонські угоди, Республіка Сербська та європейська інтеграція Боснії» в Колумбійському університеті. Цей виступ розкритикували з боку багатьох організацій, включаючи Конгрес боснійців Північної Америки, Консультативну раду з Боснії та Герцеговини, Канадський інститут дослідження геноциду, Боснійсько-американський інститут геноциду та освітній центр, а також Міжнародний Центр перехідного правосуддя. Під час виступу також відбулися протести. 13 листопада 2012 року Верховний представник Валентин Інцко у доповіді Раді Безпеки ООН назвав Додика прихильником розпуску боснійської держави. Він додав, що тривожною є ініціатива, що намагається створити умови, які в односторонньому порядку змусять розпустити Збройні сили Боснії і Герцеговини. Віталій Чуркін, представник Росії в ООН, захищав Додика і звинувачував боснійців.
У листопаді 2012 року німецька прокуратура притягнула Додика та його сина до справи про корупцію за участю Hypo Alpe-Adria-Bank International. Розслідування стосувалося «кількох кримінальних правопорушень, у тому числі фальсифікації документів, підробки фінансової та господарської звітності та шахрайства». Судова система Боснії та Герцеговини спочатку розслідувала, але через політичний тиск незабаром судові органи та поліція РС припинили розгляд. За словами Домагой Маргетича, хорватського журналіста, Додик пропонував йому хабар та погрожував. 26 листопада 2012 року Високий представник у Боснії та Герцеговині Валентин Інцко підтвердив, що проти президента Республіки Сербської Милорада Додика та його сім'ї в Німеччині чи Австрії не проводилося розслідування.
1 січня 2017 року Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) наклало санкції на Додика згідно з Указом № 13304 і через його роль у розхитуванні ситуації щодо Конституційного суду Боснії та Герцеговини. «Перешкоджаючи Дейтонським угодам, Додик створює значну загрозу суверенітету та територіальній цілісності Боснії та Герцеговини», — сказав Джон Е. Сміт, в.о. директора OFAC.
Другий термін (з 2022)
Обраний президентом Республіки Сербської на виборах 2022 року. Склав присягу на другий президентський термін 15 листопада 2022 року.
9 січня 2023 року в рамках святкування , нагородив Путіна медаллю, викликало численні осуди, зокрема, з боку посла ЄС та України в Боснії і Герцеговині Василя Кирилича. Після цього Додік заявив Кириличу, що він «небажана особа в республіці».
Член президії (2018—2022)
У перший місяць свого президентства Додик мав конфронтацію з новообраним членом президентства Боснії Шефіком Джаферовичем, і заявив, що не буде відвідувати першу сесію президента під новим керівництвом, поки не буде прапор Республіки Сербської, утворення Боснії та Герцеговини, був поміщений до його кабінету. Зрештою він поступився, погодившись провести сесію лише з прапором Боснії та Герцеговини.
У березні 2019 року Додик призначив своїм радником режисера Еміра Кустурицю.
У січні 2022 року Заступник міністра фінансів США назвав діяльність Додика дестабілізуючою та корупційною. Проти Додика було запроваджено санкції, також США запровадили санкції щодо медіаплатформи «Альтернативна телевізія Баня-Луки».
У серпні 2022 року подав до прокуратури Боснії і Герцеговини позов проти чинного голови Президії та представника боснійців Шефіка Джаферовича через його участь у саміті Кримської платформи, заявивши, що той узяв у ній участь без погодження з боку Президії, та вимагаючи його відставки.
У квітні 2022 року разом із Желькою Цвиянович потрапив під санкції Великої Британії, яка звинуватила їх у спробі підірвати легітимність Боснії та Герцеговини шляхом проведення політики, яка рівнозначна «фактичному відокремленню».
Примітки
- Munzinger Personen
- Проросійський кандидат Додик перемагає на виборах до президентства Боснії. Радіо Свобода (українською) . 8 жовтня 2018. Процитовано 26 серпня 2022.
- На виборах у Боснії і Герцеговині лідирує проросійський кандидат. Лівий берег (українською) . 8 жовтня 2018. Процитовано 26 серпня 2022.
- США наклали санкції на проросійського лідера боснійських сербів Додіка. Європейська правда (українською) . 5 січня 2022. Процитовано 26 серпня 2022.
- . www.setimes.com. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 10 січня 2022.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 6 травня 2019.
- Stojarová, Věra; Emerson, Peter (2010). Party politics in the western Balkans. London. ISBN . OCLC 868956382.
- Milorad Dodik. Wikipedia (англ.). 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
- Jeffries, Ian (2007). . London: Routledge. ISBN . OCLC 85373407. Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 10 січня 2022.
- Eralp, Doğa Ulaş (2012). Politics of the European Union in Bosnia-Herzegovina : between conflict and democracy. Lanham, Md.: Lexington Books. ISBN . OCLC 801411258.
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 10 січня 2022.
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - . Balkan Insight (амер.). 28 жовтня 2009. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
- . web.archive.org. 20 жовтня 2012. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 10 січня 2022.
- . Balkan Insight (амер.). 30 листопада 2010. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2011. Процитовано 10 січня 2022.
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - . Reuters (англ.). 13 листопада 2012. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
- . web.archive.org. 3 грудня 2013. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 10 січня 2022.
- Додіка офіційно оголосили переможцем на виборах президента Республіки Сербської. Європейська правда (українською) . 27 жовтня 2022. Процитовано 23 листопада 2022.
- Separatist leader sworn in as Bosnian Serb president. Associated Press (англійською) . 15 листопада 2022. Процитовано 23 листопада 2022.
- Додік оголосив посла України "небажаним" в Республіці Сербській. РБК-Украина (укр.). Процитовано 11 січня 2023.
- . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
- Лідер боснійських сербів вимагає відставки голови президії БіГ за участь у Кримській платформі. Європейська правда (українською) . 25 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022.
- Britain Sanctions Bosnian Serb Politicians For Pushing 'De Facto Secession' Of Republika Srpska. Радіо Свобода (англійською) . 11 квітня 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
Посилання
- Milorad Dodik
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Milorad Dodik serb Milorad Dodik Milorad Dodik nar 12 bereznya 1959 19590312 Laktashi SR Bosniya i Gercegovina SFRYu bosnijskij serbskij prorosijskij politik Prezident Respubliki Serbskoyi u Bosniyi i Gercegovini z 15 listopada 2022 roku ta u 2010 2018 i 1998 2001 rr Chlen Prezidiyi Bosniyi i Gercogovini vid serbiv z 20 listopada 2018 roku do 15 listopada 2022 roku Golova Prezidiyi Bosniyi i Gercegovini z 2020 do 2021 roku Prem yer ministr Respubliki Serbskoyi u 2006 2010 rr Milorad Dodikserb Milorad DodikMilorad DodikPrezident Respubliki SerbskoyiNini na posadiNa posadi z15 listopada 2022PoperednikZhelka Cviyanovich15 listopada 2010 19 listopada 2018PoperednikRajko KuzmanovichNastupnikZhelka CviyanovichGolova Prezidiyi Bosniyi i Gercegovini20 listopada 2020 20 lipnya 2021PoperednikShefik DzhaferovichNastupnikZhelko Komshich20 listopada 2018 20 lipnya 2019PoperednikBakir IzetbegovichNastupnikZhelko KomshichChlen Prezidiyi Bosniyi i Gercogovini vid serbiv 20 listopada 2018 15 listopada 2022Prem yer ministrZoran TegeltiyaPoperednikMladen IvanichNastupnikZhelka CviyanovichPrem yer ministr Respubliki Serbskoyi28 lyutogo 2006 15 listopada 201031 sichnya 1998 16 sichnya 2001Golova Soyuzu nezalezhnih social demokrativNini na posadiNa posadi z1996Narodivsya12 bereznya 1959 1959 03 12 1 65 rokiv Laktashi Socialistichna Respublika Bosniya i Gercegovina FNRYuVidomij yakpolitikKrayinaBosniya i GercegovinaAlma materd 1983 i Belgradskij universitetPolitichna partiyaSoyuz nezalezhnih social demokrativ i Komunistichna partiya YugoslaviyiReligiyaSerbska pravoslavna cerkvaNagorodid Q19910708 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRanni roki Dodik narodivsya v Banya Luci v sim yi Bogolyuba i Miri Dodikiv Zhiv u Laktashah de navchavsya v shkoli Tam vin grav u miskij basketbolnij komandi v amatorskij lizi Yugoslaviyi 1978 roku zakinchiv serednyu silskogospodarsku shkolu v Banya Luci pislya chogo vstupiv na fakultet politichnih nauk Belgradskogo universitetu yakij zakinchiv 1983 roku U 1986 1990 Dodik buv golovoyu vikonavchoyi radi miskoyi radi Laktashi 1990 roku na pershih bagatopartijnih viborah u Bosniyi ta Gercegovini buv obranij do Asambleyi Socialistichnoyi Respubliki Bosniyi ta Gercegovini yak kandidat vid Soyuzu reformatorskih sil Yugoslaviyi ta buv politichnim uchnem liberalnogo reformatora Ante Markovicha Pid chas Bosnijskoyi vijni Dodik buv predstavnikom u Nacionalnij asambleyi Respubliki Serbskoyi Politika Kerivnik Soyuzu nezalezhnih social demokrativ Na viborah 2018 roku Dodika obrali serbskim chlenom prezidentstva Bosniyi ta Gercegovini pislya jogo peremogi nad chinnim prezidentom Mladenom Ivanichem Zakinchiv fakultet politichnih nauk u Belgradi Pochesnij prezident basketbolnogo klubu Partizan Prem yer ministr Respubliki SerbskoyiPershij termin 1998 2001 Pislya konfliktiv Bilyani Plavshich z reshtoyu Serbskoyi demokratichnoyi partiyi SDS Radovana Karadzhicha vona zasnuvala vlasnu politichnu partiyu Serbskij nacionalnij alyans SNS Dostrokovi vibori v Respublici Serbskij vidbulisya 1997 roku pislya chogo Plavshich i yiyi SNS tisno spivpracyuvali z menshimi serbskimi socialistichnimi partiyami Socialistichna partiya i SNSD Dodika Dodika bulo priznacheno prem yer ministrom Respubliki Serbskoyi hocha jogo partiya mala lishe dva miscya v Nacionalnij asambleyi Drugij termin 2006 2010 Dodik demonstruye kilkist paperiv zmenshenih zavdyaki reformam za pidtrimki USAID kviten 2007 roku Pid chas kampaniyi na zagalnih viborah 2006 roku pislya zdobuttya nezalezhnosti Chornogoriyi Dodik zayaviv sho Respublika Serbska ne viklyuchaye prava na referendum pro nezalezhnist Na viborah SNSD Dodika nabrala 46 9 golosiv a SDS 19 5 Mizhnarodna spilnota vvazhala jogo pomirkovanim demokratichnim liderom Respubliki Serbskoyi Dodik mav pidtrimku z boku zahidnih krayin yaki pragnuli marginalizuvati serbskih nacionalistiv Voni vvazhali sho znajshli alternativu v Dodiku Pislya togo yak vin stav prem yer ministrom Zahid prodovzhuvav pidtrimuvati jogo za rahunok serbskih nacionalistichnih partij Zahidni krayini poobicyali sho yaksho Dodik zalishitsya prem yer ministrom Respublika Serbska otrimaye zahidnu ekonomichnu dopomogu OHR i zahidni derzhavi takozh hotili perekonatisya sho vin realizuye svoyu obicyanku povernuti 70 tis horvatskih i bosnijskih bizhenciv do Respubliki Serbskoyi Yak i bulo obicyano pislya peremogi Dodika na viborah Respublika Serbska otrimala finansovu dopomogu vid YeS ci groshi buli vikoristani na viplatu zarplat derzhavnim sluzhbovcyam i policiyi U seredini lyutogo 2007 roku Dodik poyihav do SShA de jogo prijnyala Madlen Olbrajt Vona opisala jogo yak kovtok svizhogo povitrya i poobicyala nadati 3 6 mln yevro negajnoyi dopomogi Togo zh misyacya Respublika Serbska takozh otrimala dopomogu vid britanskogo uryadu Ministr zakordonnih sprav Britaniyi Robin Kuk zayaviv pered Nacionalnoyu asambleyeyu Respubliki Serbskoyi sho uryad Dodika zrobiv bilshe za pershi dva tizhni dlya pokrashennya zhittya lyudej nizh jogo poperednik za dva roki Dodik stav najpotuzhnishim serbskim politikom u Bosniyi ta Gercegovini a piznishe Zahid vvazhav jogo bezzasterezhnim nacionalistom i najbilshoyu zagrozoyu krihkomu bagatonacionalnomu miru Bosniyi ta Gercegovini Pid chas policejskoyi reformi v Respublici Serbskij Dodik zumiv stvoriti sobi nacionalistichnij profil Tim chasom Haris Silajdzhich peremig na viborah bosnijskogo chlena prezidenta Bosniyi ta Gercegovini Oskilki vin buv ministrom pid chas bosnijskoyi vijni i buv blizkim soratnikom Aliyi Izetbegovicha Silajdzhich kritikuvav Respubliku Serbsku yak genocidne utvorennya i zaklikav do yiyi skasuvannya Krim togo Silajdzhich vistupav za podalshu centralizaciyu Bosniyi ta Gercegovini 5 travnya 2008 roku Dodik i prezident Serbiyi Boris Tadich urochisto vidkrili park Respubliki Serbska v Belgradi 1 chervnya 2008 roku pid chas vizitu do Zagreba Dodik zayaviv sho operaciya Burya bula aktom etnichnoyi chistki zdijsnenoyi proti serbiv i vvazhav yiyi najbilshoyu etnichnoyu chistkoyu zdijsnenoyu pislya Drugoyi svitovoyi vijni Prezident Horvatiyi Stepan Mesich rozkritikuvav Dodika za te sho vin zaohochuvav nevdovolenih serbiv u Horvatiyi zhiti v Respublici Serbskij vodnochas nehtuyuchi zaprositi bosnijskih i horvatskih bizhenciv povernutisya Ivo Banac prezident zayaviv sho Horvatiya v toj chas zahishalasya i rozkritikuvav komentari Dodika yak provokaciyi Dodik na vistupi v Belgradi gruden 2010 12 grudnya 2008 roku Dodik zayaviv sho musulmanskim suddyam ne mozhna dozvolyati golovuvati v spravah u Respublici Serbskij Vin utochniv sho dlya RS nepripustimo shob musulmanski suddi sudili nas i vikidali skargi yaki ye yuridichno obgruntovanimi I mi vvazhayemo sho ce lishe tomu sho voni musulmani bosnijci i sho voni mayut negativnu oriyentaciyu na RS i mi bachimo zmova yaka bula stvorena Komentari Dodika buli zasudzheni yak nadzvichajno shovinistichni mizhnarodnimi instituciyami posolstvom Spoluchenih Shtativ u Sarayevo ta inshimi posadovimi osobami 9 veresnya 2009 roku vin i Boris Tadich prezident Serbiyi vidkrili shkolu v Pale pid nazvoyu Serbiya Bosnijski ta horvatski chleni tristoronnogo Prezidentstva Bosniyi ta Gercegovini ne konsultuvalisya shodo poyizdki Tadicha 27 zhovtnya 2009 roku Dodik nadav uryadovij litak RS shob zabrati Bilyanu Plavshich kolishnogo prezidenta Respubliki Serbskoyi zasudzhenu za voyenni zlochini i privitav yiyi v Belgradi pislya yiyi dostrokovogo zvilnennya zi shvedskoyi v yaznici Zhelko Komshich horvatskij chlen bosnijskogo prezidenta skasuvav zaplanovanij vizit do Shveciyi na znak protestu U listopadi 2009 roku Dodik vidmovivsya peredati mizhnarodnij prokuraturi v Sudi Bosniyi i Gercegovini dokumenti de detalno opisuyetsya finansuvannya kompleksu uryadovih budivel u Banya Luci vartistyu 110 mln yevro ta budivnictvo shose Vin zayaviv sho sud ne maye yurisdikciyi shodo Respubliki Serbskoyi i podav pozov proti zastupnika Verhovnogo predstavnika ta mizhnarodnih prokuroriv Dodik zvinuvativ Gregoriana v kerivnictvi zmovoyu proti Respubliki Serbskoyi i zayaviv sho sered prokuroriv i suddiv centralnogo rivnya isnuye uperedzhenist proti serbiv 10 listopada 2009 roku Dodik zayaviv sho serjozno rozglyadaye mozhlivist nadannya Bilyani Plavshich posadi v Senati Vin zayaviv sho mi pracyuyemo nad pereglyadom zakonu pro Prezidenta Respubliki yakij nadavav Plavshichu ta inshim kolishnim prezidentam mozhlivist koristuvatisya deyakimi privileyami takimi yak ofis groshova kompensaciya radnik sekretar sluzhbovij avtomobil z vodiyem ta tak dali Mladen Bosich lider Serbskoyi demokratichnoyi partiyi rozkritikuvav Dodika 19 sichnya 2010 roku prezident Horvatiyi Stepan Mesich zayaviv sho yaksho Dodik ogolosit referendum pro nezalezhnist Respubliki Serbskoyi vin vidpravit horvatskih vijskovih dlya vtruchannya Prezident Respubliki SerbskoyiPershij termin 2010 2018 Rozpodil mandativ Nacionalnoyi Palati predstavnikiv Respubliki Serbskoyi 1996 2014 U zhovtni 2010 roku Dodik z nevelikoyu perevagoyu peremig na prezidentskih viborah RS v pershomu turi stavshi VIII prezidentom respubliki 30 listopada 2010 roku za danimi diplomatichnih depeshiv SShA Dodik pidtrimuvav shodo nezalezhnosti Kosovo U travni 2007 roku predstavnik Derzhdepartamentu SShA Deniel Frid nadislav telegramu v yakij cituyetsya Dodik yakij zayaviv sho viznannya Kosovo posliduye pislya takogo prijnyattya planu Radoyu Bezpeki OON Dodik zaperechiv ce j zayaviv sho Deniel Frid zbrehav U travni 2011 roku Dodik planuvav provesti v referendum yakij mav vidobrazhati vidmovu vid bosnijskih derzhavnih institucij vklyuchayuchi sud z pitan vijskovih zlochiniv Verhovnij predstavnik Bosniyi ta Gercegovini Valentin Incko poperediv sho referendum potencijno mozhe postaviti pid zagrozu Dejtonsku ugodu Odnak nevdovzi pislya togo yak napruzhenist shodo referendumu zrosla Respublika Serbska virishila skasuvati jogo pislya togo yak Ketrin Eshton verhovnij predstavnik YeS iz zakordonnih sprav i politiki bezpeki zapevnila Dodika sho YeS rozglyane skargi RS shodo zlovzhivan u sistemi pravosuddya Bosniyi ta Gercegovini 25 zhovtnya 2011 roku Dodik vistupiv na temu Istoriya uspihu amerikanskoyi zovnishnoyi politiki Dejtonski ugodi Respublika Serbska ta yevropejska integraciya Bosniyi v Kolumbijskomu universiteti Cej vistup rozkritikuvali z boku bagatoh organizacij vklyuchayuchi Kongres bosnijciv Pivnichnoyi Ameriki Konsultativnu radu z Bosniyi ta Gercegovini Kanadskij institut doslidzhennya genocidu Bosnijsko amerikanskij institut genocidu ta osvitnij centr a takozh Mizhnarodnij Centr perehidnogo pravosuddya Pid chas vistupu takozh vidbulisya protesti 13 listopada 2012 roku Verhovnij predstavnik Valentin Incko u dopovidi Radi Bezpeki OON nazvav Dodika prihilnikom rozpusku bosnijskoyi derzhavi Vin dodav sho trivozhnoyu ye iniciativa sho namagayetsya stvoriti umovi yaki v odnostoronnomu poryadku zmusyat rozpustiti Zbrojni sili Bosniyi i Gercegovini Vitalij Churkin predstavnik Rosiyi v OON zahishav Dodika i zvinuvachuvav bosnijciv U listopadi 2012 roku nimecka prokuratura prityagnula Dodika ta jogo sina do spravi pro korupciyu za uchastyu Hypo Alpe Adria Bank International Rozsliduvannya stosuvalosya kilkoh kriminalnih pravoporushen u tomu chisli falsifikaciyi dokumentiv pidrobki finansovoyi ta gospodarskoyi zvitnosti ta shahrajstva Sudova sistema Bosniyi ta Gercegovini spochatku rozsliduvala ale cherez politichnij tisk nezabarom sudovi organi ta policiya RS pripinili rozglyad Za slovami Domagoj Margeticha horvatskogo zhurnalista Dodik proponuvav jomu habar ta pogrozhuvav 26 listopada 2012 roku Visokij predstavnik u Bosniyi ta Gercegovini Valentin Incko pidtverdiv sho proti prezidenta Respubliki Serbskoyi Milorada Dodika ta jogo sim yi v Nimechchini chi Avstriyi ne provodilosya rozsliduvannya 1 sichnya 2017 roku Upravlinnya kontrolyu za inozemnimi aktivami Ministerstva finansiv SShA OFAC naklalo sankciyi na Dodika zgidno z Ukazom 13304 i cherez jogo rol u rozhituvanni situaciyi shodo Konstitucijnogo sudu Bosniyi ta Gercegovini Pereshkodzhayuchi Dejtonskim ugodam Dodik stvoryuye znachnu zagrozu suverenitetu ta teritorialnij cilisnosti Bosniyi ta Gercegovini skazav Dzhon E Smit v o direktora OFAC Drugij termin z 2022 Obranij prezidentom Respubliki Serbskoyi na viborah 2022 roku Sklav prisyagu na drugij prezidentskij termin 15 listopada 2022 roku 9 sichnya 2023 roku v ramkah svyatkuvannya nagorodiv Putina medallyu viklikalo chislenni osudi zokrema z boku posla YeS ta Ukrayini v Bosniyi i Gercegovini Vasilya Kirilicha Pislya cogo Dodik zayaviv Kirilichu sho vin nebazhana osoba v respublici Chlen prezidiyi 2018 2022 U pershij misyac svogo prezidentstva Dodik mav konfrontaciyu z novoobranim chlenom prezidentstva Bosniyi Shefikom Dzhaferovichem i zayaviv sho ne bude vidviduvati pershu sesiyu prezidenta pid novim kerivnictvom poki ne bude prapor Respubliki Serbskoyi utvorennya Bosniyi ta Gercegovini buv pomishenij do jogo kabinetu Zreshtoyu vin postupivsya pogodivshis provesti sesiyu lishe z praporom Bosniyi ta Gercegovini U berezni 2019 roku Dodik priznachiv svoyim radnikom rezhisera Emira Kusturicyu U sichni 2022 roku Zastupnik ministra finansiv SShA nazvav diyalnist Dodika destabilizuyuchoyu ta korupcijnoyu Proti Dodika bulo zaprovadzheno sankciyi takozh SShA zaprovadili sankciyi shodo mediaplatformi Alternativna televiziya Banya Luki U serpni 2022 roku podav do prokuraturi Bosniyi i Gercegovini pozov proti chinnogo golovi Prezidiyi ta predstavnika bosnijciv Shefika Dzhaferovicha cherez jogo uchast u samiti Krimskoyi platformi zayavivshi sho toj uzyav u nij uchast bez pogodzhennya z boku Prezidiyi ta vimagayuchi jogo vidstavki U kvitni 2022 roku razom iz Zhelkoyu Cviyanovich potrapiv pid sankciyi Velikoyi Britaniyi yaka zvinuvatila yih u sprobi pidirvati legitimnist Bosniyi ta Gercegovini shlyahom provedennya politiki yaka rivnoznachna faktichnomu vidokremlennyu PrimitkiMunzinger Personen d Track Q107343683 Prorosijskij kandidat Dodik peremagaye na viborah do prezidentstva Bosniyi Radio Svoboda ukrayinskoyu 8 zhovtnya 2018 Procitovano 26 serpnya 2022 Na viborah u Bosniyi i Gercegovini lidiruye prorosijskij kandidat Livij bereg ukrayinskoyu 8 zhovtnya 2018 Procitovano 26 serpnya 2022 SShA naklali sankciyi na prorosijskogo lidera bosnijskih serbiv Dodika Yevropejska pravda ukrayinskoyu 5 sichnya 2022 Procitovano 26 serpnya 2022 www setimes com Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 10 sichnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2018 Procitovano 6 travnya 2019 Stojarova Vera Emerson Peter 2010 Party politics in the western Balkans London ISBN 978 1 135 23584 0 OCLC 868956382 Milorad Dodik Wikipedia angl 10 sichnya 2022 Procitovano 10 sichnya 2022 Jeffries Ian 2007 London Routledge ISBN 978 0 203 96911 3 OCLC 85373407 Arhiv originalu za 29 travnya 2020 Procitovano 10 sichnya 2022 Eralp Doga Ulas 2012 Politics of the European Union in Bosnia Herzegovina between conflict and democracy Lanham Md Lexington Books ISBN 978 0 7391 4947 8 OCLC 801411258 Arhiv originalu za 4 listopada 2012 Procitovano 10 sichnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Balkan Insight amer 28 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 10 sichnya 2022 Procitovano 10 sichnya 2022 web archive org 20 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2012 Procitovano 10 sichnya 2022 Balkan Insight amer 30 listopada 2010 Arhiv originalu za 10 sichnya 2022 Procitovano 10 sichnya 2022 Arhiv originalu za 30 grudnya 2011 Procitovano 10 sichnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Reuters angl 13 listopada 2012 Arhiv originalu za 10 sichnya 2022 Procitovano 10 sichnya 2022 web archive org 3 grudnya 2013 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 10 sichnya 2022 Dodika oficijno ogolosili peremozhcem na viborah prezidenta Respubliki Serbskoyi Yevropejska pravda ukrayinskoyu 27 zhovtnya 2022 Procitovano 23 listopada 2022 Separatist leader sworn in as Bosnian Serb president Associated Press anglijskoyu 15 listopada 2022 Procitovano 23 listopada 2022 Dodik ogolosiv posla Ukrayini nebazhanim v Respublici Serbskij RBK Ukraina ukr Procitovano 11 sichnya 2023 24 Kanal ukr Arhiv originalu za 10 sichnya 2022 Procitovano 10 sichnya 2022 Lider bosnijskih serbiv vimagaye vidstavki golovi prezidiyi BiG za uchast u Krimskij platformi Yevropejska pravda ukrayinskoyu 25 serpnya 2022 Procitovano 26 serpnya 2022 Britain Sanctions Bosnian Serb Politicians For Pushing De Facto Secession Of Republika Srpska Radio Svoboda anglijskoyu 11 kvitnya 2022 Procitovano 24 listopada 2022 PosilannyaMilorad Dodik