Микола́ївка — село в Україні, центр Миколаївської сільської громади Синельниківського району Дніпропетровської області.
село Миколаївка | |||
---|---|---|---|
| |||
Сучасна школа | |||
Країна | Україна | ||
Область | Дніпропетровська область | ||
Район | Синельниківський район | ||
Громада | Миколаївська сільська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA12140170010079994 | ||
Облікова картка | Миколаївка | ||
Основні дані | |||
Населення | |||
Поштовий індекс | 52744 | ||
Телефонний код | +380 5631 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | H G O | ||
Водойми | річки: Самара, Лозова | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 52744, Дніпропетровська обл., Петропавлівський р-н, с. Миколаївка, вул. Першотравнева, 182 | ||
Сільський голова | Одоєвцев Віктор Миколайович | ||
Карта | |||
Миколаївка | |||
Миколаївка | |||
Мапа | |||
Миколаївка у Вікісховищі |
Кількість осіб, які проживають в с. Миколаївка Синельниківського району Дніпропетровської області, складає 3884 чоловік. Кількість дітей на даний час уточнюється.
При визначенні кількості враховувались особи, з місцевою реєстрацією та правом на волевиявлення через вибори, референдуми та інші форми безпосередньої демократії, згідно ст. 69 Конституції України.
Орган місцевого самоврядування — Миколаївська сільська рада.
Географія
Село Миколаївка знаходиться на лівому березі річки Самара, у яку впадає річка Лозова. Вище за течією на відстані 7 км розташоване селище Петропавлівка, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Дмитрівка, на протилежному березі — села Катеринівка та Петрівка. Через село проходять автомобільна дорога М04 (E50) і залізниця, станції Миколаївка-Донецька і платформа 73 км.
Походження назви
На території України 90 населених пунктів з назвою Миколаївка. В даному випадку назва походить від імені святителя Миколая Чудотворця, у честь якого і був освячений перший храм тодішньої Микільської слободи.
Історія
18 сторіччя
Поселення знаходиться на лівому березі річки Самара і засновано в 1776 році, як слобода Микільська.
Говорячи про генезис цієї слободи, єпископ-історик Феодосій (Макаревський) у своїй фундаментальній праці «Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії» пише: «Слобода Микільська при річці Самарі, багатолюдна з населенням заможним, знаходиться в Павлоградському повіті у 2-му благочинницькому окрузі. Заснування слободи і початкове заселення її цілком належали Азовському губернатору В. О. Черткову. Він особисто вибрав місце для слободи і вказав перших поселенців її. За його розпорядженням Бахмутський козацький полк, що знаходився в старому місті Тор (нині Слов'янськ, заштатне місто Харківської губернії) перейменований в Луганський пікінерний полк і переселений на нове місце. Оскільки Бахмутський козацький полк належав до церкви Миколаївської, складав разом зі своїми сім'ями прихід, то і новонаселяєму місцевість велено було іменувати воїнською Микольською слободою Луганського пікінерного полку.
Так в 1776 році утворилася слобода Микільська!».
На самому початку свого заснування в слободі проживало більше 600 чоловік. На новому місці при будівництві будинків і дворів пікінери діяли загальними силами, дружно і одностайно. Багатолюдному суспільству християнському, збільшеному і вихованому під керівництвом церкви, важко і прикро було довго залишатися без церкви і священика. Виборні від суспільства вахмістр Кирило Колесников, Павло Колесников і Фатей Ситніков на початку 1778 з'явились особисто до губернатора Черткова, та просили його про перенесення в слободу Микільську їх парафіяльної Миколаївської церкви, яку "предки їх побудували, а вони самі від надлишків своїх багато жертвували і благоукрашали її ".
Після наведених Торською воєводською канцелярією довідок виявилося, що в місті Торі існує три церкви: дерев'яна Микільська, яку просили перенести переселенці, дерев'яна Введенська і кам'яна трьох престольна Воскресенська, будівництво якої закінчувалося.
4 лютого 1779 року В. О. Чертков просив благословення в архієпископа Слов'янського і Херсонського Євгенія (Булгаріса) на перенесення церкви. В цей же час відставний пікінер Олексій Безкровний особисто пояснив губернатору, що при Микільській церкві в місті Тор він залишив 300 бджолиних церковних вуликів, які без його догляду і нагляду пропадають, і просив дозволу губернатора негайно перевезти вулики в слободу Микільську. Це прохання губернатор теж передав архієрею.
А виборні Фотій Ситніков і Кирило Колесников клопотали у правлячого архієрея про переведення в Микільську слободу одного з двох священиків Микільської церкви Івана Мухіна «для преподаянія народу християнських треб».
Незабаром Азовський губернатор В. О. Чертков представив Преосвященному Євгену законним порядком складений і затверджений план на 120 десятин землі, відведений для майбутнього причта слободи Микільської. Бахмутське духовне Правління підтвердило і засвідчило вірність відомостей про число церков і про кількість жителів в місті Тор. Павлівське духовне Правління представило Консисторії відомості про переселенців слободи Микільської: парафіяльних дворів до 200, а жителів обох статей до півтори тисячі душ, і, як висновок, повідомляло про те, що «обійтися слобожанам без церкви рішуче неможливо».
До подання було докладено письмові зобов'язання і підписи обивателів слободи Микільської про те, що церква з міста Тор в Микільську вони перевезуть і поставлять на власні гроші, "благоукрасят її пристойно і забезпечать достатньо всім необхідним: іконами, книгами і одяганнями; доставлятимуть удосталь віск і ладан, вино і єлей і не допустять застарілості".
9 квітня 1780 року Слов'янською духовною консисторією було визначено перенесення церкви і передача 300 вуликів церковних бджіл. У тому ж році 26 липня Павловським протопопом Феодором Тісаревскім церква «соборна, за церковним чиноположенням, закладена до споруди».
15 травня 1781 року видана Святительська благословительна грамота на освячення, а 25 травня присутній Павловського духовного правління священник Яків Соколовський звершив освячення храму. Першим священником в слободу був призначений вийшовий з Польщі священник Карп Митницький.
19 сторіччя
За даними 1859 року Миколаївка (інша зава Микільське) була державним селом. Тут була 1 православна церква, 1 ярмарок, базари, 626 подвірь, 4296 мешканців з перевагою росіян
Відомості, що збереглися в «Довіднику Катеринославської єпархії за 1908 рік», говорять про те, що: «… Миколаївська церква побудована в 1780 році, старанням і коштами прихожан, дерев'яна, однопрестольна. Бібліотека — 295 томів, 191 назва. У 1895 році була відкрита церковно-приходська школа (48 хлопчиків і 25 дівчаток) на кошти товариства, відділення училищної ради, церкви і на пожертвування попечителя. Загальна кількість дворів у парафії — 951. Кількість прихожан — 3806 чоловічої статі та 3595 — жіночої. Наявний особовий склад: священик Іоаким Петров (48 років); священик Іоанн Адріашенко (29 років); штатний диякон Архип Коваленко (37 років)».
20 сторіччя
У 1917 році село отримало нове найменування — Миколаївка.
У 1929 році храм було закрито, в 1934 році будівлю, крім сторожки і дзвіниці, зруйновано. Під час німецько-радянської війни священик Василь Покаржевський здійснював богослужіння в переобладнаній сторожці.
З 1950 по 1962 рік настоятелем храму був протоієрей Михайло Скалозубов.
У 1963 році храм було знову закрито.
В березні 1991 року з благословення єпископа Дніпропетровського і Запорізького Гліба прихід було відроджено. Настоятелем призначено священика Василя Висоцького, який невтомною працею разом з благодійниками та парафіянами перетворив занедбаний будинок початкової школи, переданий в безоплатне користування, і відтворив храм з куполами та дзвіницею.
21 сторіччя
16 жовтня 2004 митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней освятили храм на честь святителя Миколая Чудотворця.
Регент у церкві з 1992—1996 р. Місюра Віра, 1996—2013 рр. Хандрига Марія, 2013-серпень 2014 р. Олексій, з 2014 р. по теперішній час Бабенко Віра.
З 2006 року по теперішній час при церкві відкрито Воскресну школу. Першим вчителем до 2011 р. була Олена Кукуяшна, з 2011 по теперішній час Вдовіченко Світлана та Ткаченко Олександр.
У 2011 році починає свою роботу в церкві Ієрей Ігор Висоцький.
У 2013 році протоієрею Василю Висоцькому митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней, вручають митру за заслуги у роботі церкви.
У 2013 році від митрополита Дніпропетровського і Павлоградського Іринея за наполегливу працю в церкві грамоти отримали Запорожченко Катерина, Василенко Любов, Бабенко Віра, Сербін Микола, Вдовіченко Світлана, Місюра Олександр.
У 2014 році в зв'язку з антитерористичною операцією почали роботи волонтери села, а саме: Касян Людмила Миколаївна, Єрмак Наталя Миколаївна, Переверзєва Валентина Вікторівна. Волонтери збирають кошти нашим воїнам і печуть пироги для військових і доправляють в зону проведення АТО.
28 березня 2017 року Миколаївка разом з селами Миколаївської сільської ради утворили Об'єднану територіальну громаду (ОТГ) шляхом об'єднання з Васильківською, та Петрівською сільськими радами Петропавлівського району.
До складу ОТГ входять селище Васильківське та 10 сіл: Запоріжжя, Катеринівка, Кунінова, Маломиколаївка, Мар'їна Роща, Миколаївка, Новопричепилівка, Петрівка, Русакове, Сидоренко.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 4902 | 92.18% |
російська | 385 | 7.24% |
румунська | 9 | 0.17% |
циганська | 8 | 0.15% |
білоруська | 4 | 0.08% |
вірменська | 4 | 0.08% |
інші/не вказали | 6 | 0.10% |
Усього | 5318 | 100% |
Економіка
- Петропавлівський завод силікатної цегли (нині не працює, бо його розібрали на будівельні матеріали місцеві мешканці)
- приватні фермерські господарства
- розвинений аграрний сектор у формі орендних господарств
- два пункти прийому металобрухту
- приватні міні-підприємництва з переробки соняшникового насіння в олію (Олійниці).
Об'єкти соціальної сфери
- Школа (Школа визнана найкращою сільською школою Дніпропетровської області та однією з найкращих сільських шкіл України. Триповерхова будівля зведена у 2000-му році.)
- Дитячі садочки (три заклади)
- Амбулаторія
- Фельдшерсько-акушерські пункти (два заклади)
- Будинок культури
- Храм святителя Миколая Чудотворця
- Магазини (більше 50-ти, у тому числі продуктові, господарські, меблеві, а також автозапчастин та будматеріалів)
- Перукарні (дві)
- Кафе (3 шт.)
- Бари (2 шт.)
- Пляж (організований пляж) на березі р. Самара
Пам'ятки
Поблизу села розташовані ландшафтні заказники загальнодержавного значення Петропавлівські лимани та Мар'їн гай.
Примітки
- Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
Література
- Микола́ївка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.651-652
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola yivka selo v Ukrayini centr Mikolayivskoyi silskoyi gromadi Sinelnikivskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti selo Mikolayivka Gerb Suchasna shkolaSuchasna shkola Krayina Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Rajon Sinelnikivskij rajon Gromada Mikolayivska silska gromada Kod KATOTTG UA12140170010079994 Oblikova kartka Mikolayivka Osnovni dani Naselennya Poshtovij indeks 52744 Telefonnij kod 380 5631 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 22 55 pn sh 36 18 32 sh d H G O Vodojmi richki Samara Lozova Misceva vlada Adresa radi 52744 Dnipropetrovska obl Petropavlivskij r n s Mikolayivka vul Pershotravneva 182 Silskij golova Odoyevcev Viktor Mikolajovich Karta Mikolayivka Mikolayivka Mapa Mikolayivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Mikolayivka Kilkist osib yaki prozhivayut v s Mikolayivka Sinelnikivskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti skladaye 3884 cholovik Kilkist ditej na danij chas utochnyuyetsya Pri viznachenni kilkosti vrahovuvalis osobi z miscevoyu reyestraciyeyu ta pravom na voleviyavlennya cherez vibori referendumi ta inshi formi bezposerednoyi demokratiyi zgidno st 69 Konstituciyi Ukrayini Organ miscevogo samovryaduvannya Mikolayivska silska rada GeografiyaMonument Hlibodaram kolgospu 40 rokiv zhovtnya Selo Mikolayivka znahoditsya na livomu berezi richki Samara u yaku vpadaye richka Lozova Vishe za techiyeyu na vidstani 7 km roztashovane selishe Petropavlivka nizhche za techiyeyu na vidstani 4 km roztashovane selo Dmitrivka na protilezhnomu berezi sela Katerinivka ta Petrivka Cherez selo prohodyat avtomobilna doroga M04 E50 i zaliznicya stanciyi Mikolayivka Donecka i platforma 73 km Pohodzhennya nazviNa teritoriyi Ukrayini 90 naselenih punktiv z nazvoyu Mikolayivka V danomu vipadku nazva pohodit vid imeni svyatitelya Mikolaya Chudotvorcya u chest yakogo i buv osvyachenij pershij hram todishnoyi Mikilskoyi slobodi Istoriya18 storichchya Poselennya znahoditsya na livomu berezi richki Samara i zasnovano v 1776 roci yak sloboda Mikilska Govoryachi pro genezis ciyeyi slobodi yepiskop istorik Feodosij Makarevskij u svoyij fundamentalnij praci Materiali dlya istoriko statistichnogo opisu Katerinoslavskoyi yeparhiyi pishe Sloboda Mikilska pri richci Samari bagatolyudna z naselennyam zamozhnim znahoditsya v Pavlogradskomu poviti u 2 mu blagochinnickomu okruzi Zasnuvannya slobodi i pochatkove zaselennya yiyi cilkom nalezhali Azovskomu gubernatoru V O Chertkovu Vin osobisto vibrav misce dlya slobodi i vkazav pershih poselenciv yiyi Za jogo rozporyadzhennyam Bahmutskij kozackij polk sho znahodivsya v staromu misti Tor nini Slov yansk zashtatne misto Harkivskoyi guberniyi perejmenovanij v Luganskij pikinernij polk i pereselenij na nove misce Oskilki Bahmutskij kozackij polk nalezhav do cerkvi Mikolayivskoyi skladav razom zi svoyimi sim yami prihid to i novonaselyayemu miscevist veleno bulo imenuvati voyinskoyu Mikolskoyu slobodoyu Luganskogo pikinernogo polku Tak v 1776 roci utvorilasya sloboda Mikilska Na samomu pochatku svogo zasnuvannya v slobodi prozhivalo bilshe 600 cholovik Na novomu misci pri budivnictvi budinkiv i dvoriv pikineri diyali zagalnimi silami druzhno i odnostajno Bagatolyudnomu suspilstvu hristiyanskomu zbilshenomu i vihovanomu pid kerivnictvom cerkvi vazhko i prikro bulo dovgo zalishatisya bez cerkvi i svyashenika Viborni vid suspilstva vahmistr Kirilo Kolesnikov Pavlo Kolesnikov i Fatej Sitnikov na pochatku 1778 z yavilis osobisto do gubernatora Chertkova ta prosili jogo pro perenesennya v slobodu Mikilsku yih parafiyalnoyi Mikolayivskoyi cerkvi yaku predki yih pobuduvali a voni sami vid nadlishkiv svoyih bagato zhertvuvali i blagoukrashali yiyi Pislya navedenih Torskoyu voyevodskoyu kancelyariyeyu dovidok viyavilosya sho v misti Tori isnuye tri cerkvi derev yana Mikilska yaku prosili perenesti pereselenci derev yana Vvedenska i kam yana troh prestolna Voskresenska budivnictvo yakoyi zakinchuvalosya 4 lyutogo 1779 roku V O Chertkov prosiv blagoslovennya v arhiyepiskopa Slov yanskogo i Hersonskogo Yevgeniya Bulgarisa na perenesennya cerkvi V cej zhe chas vidstavnij pikiner Oleksij Bezkrovnij osobisto poyasniv gubernatoru sho pri Mikilskij cerkvi v misti Tor vin zalishiv 300 bdzholinih cerkovnih vulikiv yaki bez jogo doglyadu i naglyadu propadayut i prosiv dozvolu gubernatora negajno perevezti vuliki v slobodu Mikilsku Ce prohannya gubernator tezh peredav arhiyereyu A viborni Fotij Sitnikov i Kirilo Kolesnikov klopotali u pravlyachogo arhiyereya pro perevedennya v Mikilsku slobodu odnogo z dvoh svyashenikiv Mikilskoyi cerkvi Ivana Muhina dlya prepodayaniya narodu hristiyanskih treb Nezabarom Azovskij gubernator V O Chertkov predstaviv Preosvyashennomu Yevgenu zakonnim poryadkom skladenij i zatverdzhenij plan na 120 desyatin zemli vidvedenij dlya majbutnogo prichta slobodi Mikilskoyi Bahmutske duhovne Pravlinnya pidtverdilo i zasvidchilo virnist vidomostej pro chislo cerkov i pro kilkist zhiteliv v misti Tor Pavlivske duhovne Pravlinnya predstavilo Konsistoriyi vidomosti pro pereselenciv slobodi Mikilskoyi parafiyalnih dvoriv do 200 a zhiteliv oboh statej do pivtori tisyachi dush i yak visnovok povidomlyalo pro te sho obijtisya slobozhanam bez cerkvi rishuche nemozhlivo Do podannya bulo dokladeno pismovi zobov yazannya i pidpisi obivateliv slobodi Mikilskoyi pro te sho cerkva z mista Tor v Mikilsku voni perevezut i postavlyat na vlasni groshi blagoukrasyat yiyi pristojno i zabezpechat dostatno vsim neobhidnim ikonami knigami i odyagannyami dostavlyatimut udostal visk i ladan vino i yelej i ne dopustyat zastarilosti 9 kvitnya 1780 roku Slov yanskoyu duhovnoyu konsistoriyeyu bulo viznacheno perenesennya cerkvi i peredacha 300 vulikiv cerkovnih bdzhil U tomu zh roci 26 lipnya Pavlovskim protopopom Feodorom Tisarevskim cerkva soborna za cerkovnim chinopolozhennyam zakladena do sporudi 15 travnya 1781 roku vidana Svyatitelska blagoslovitelna gramota na osvyachennya a 25 travnya prisutnij Pavlovskogo duhovnogo pravlinnya svyashennik Yakiv Sokolovskij zvershiv osvyachennya hramu Pershim svyashennikom v slobodu buv priznachenij vijshovij z Polshi svyashennik Karp Mitnickij 19 storichchya Za danimi 1859 roku Mikolayivka insha zava Mikilske bula derzhavnim selom Tut bula 1 pravoslavna cerkva 1 yarmarok bazari 626 podvir 4296 meshkanciv z perevagoyu rosiyan Vidomosti sho zbereglisya v Dovidniku Katerinoslavskoyi yeparhiyi za 1908 rik govoryat pro te sho Mikolayivska cerkva pobudovana v 1780 roci starannyam i koshtami prihozhan derev yana odnoprestolna Biblioteka 295 tomiv 191 nazva U 1895 roci bula vidkrita cerkovno prihodska shkola 48 hlopchikiv i 25 divchatok na koshti tovaristva viddilennya uchilishnoyi radi cerkvi i na pozhertvuvannya popechitelya Zagalna kilkist dvoriv u parafiyi 951 Kilkist prihozhan 3806 cholovichoyi stati ta 3595 zhinochoyi Nayavnij osobovij sklad svyashenik Ioakim Petrov 48 rokiv svyashenik Ioann Adriashenko 29 rokiv shtatnij diyakon Arhip Kovalenko 37 rokiv 20 storichchya U 1917 roci selo otrimalo nove najmenuvannya Mikolayivka U 1929 roci hram bulo zakrito v 1934 roci budivlyu krim storozhki i dzvinici zrujnovano Pid chas nimecko radyanskoyi vijni svyashenik Vasil Pokarzhevskij zdijsnyuvav bogosluzhinnya v pereobladnanij storozhci Z 1950 po 1962 rik nastoyatelem hramu buv protoiyerej Mihajlo Skalozubov U 1963 roci hram bulo znovu zakrito V berezni 1991 roku z blagoslovennya yepiskopa Dnipropetrovskogo i Zaporizkogo Gliba prihid bulo vidrodzheno Nastoyatelem priznacheno svyashenika Vasilya Visockogo yakij nevtomnoyu praceyu razom z blagodijnikami ta parafiyanami peretvoriv zanedbanij budinok pochatkovoyi shkoli peredanij v bezoplatne koristuvannya i vidtvoriv hram z kupolami ta dzviniceyu 21 storichchya 16 zhovtnya 2004 mitropolit Dnipropetrovskij i Pavlogradskij Irinej osvyatili hram na chest svyatitelya Mikolaya Chudotvorcya Regent u cerkvi z 1992 1996 r Misyura Vira 1996 2013 rr Handriga Mariya 2013 serpen 2014 r Oleksij z 2014 r po teperishnij chas Babenko Vira Z 2006 roku po teperishnij chas pri cerkvi vidkrito Voskresnu shkolu Pershim vchitelem do 2011 r bula Olena Kukuyashna z 2011 po teperishnij chas Vdovichenko Svitlana ta Tkachenko Oleksandr U 2011 roci pochinaye svoyu robotu v cerkvi Iyerej Igor Visockij U 2013 roci protoiyereyu Vasilyu Visockomu mitropolit Dnipropetrovskij i Pavlogradskij Irinej vruchayut mitru za zaslugi u roboti cerkvi U 2013 roci vid mitropolita Dnipropetrovskogo i Pavlogradskogo Irineya za napoleglivu pracyu v cerkvi gramoti otrimali Zaporozhchenko Katerina Vasilenko Lyubov Babenko Vira Serbin Mikola Vdovichenko Svitlana Misyura Oleksandr U 2014 roci v zv yazku z antiteroristichnoyu operaciyeyu pochali roboti volonteri sela a same Kasyan Lyudmila Mikolayivna Yermak Natalya Mikolayivna Pereverzyeva Valentina Viktorivna Volonteri zbirayut koshti nashim voyinam i pechut pirogi dlya vijskovih i dopravlyayut v zonu provedennya ATO 28 bereznya 2017 roku Mikolayivka razom z selami Mikolayivskoyi silskoyi radi utvorili Ob yednanu teritorialnu gromadu OTG shlyahom ob yednannya z Vasilkivskoyu ta Petrivskoyu silskimi radami Petropavlivskogo rajonu Do skladu OTG vhodyat selishe Vasilkivske ta 10 sil Zaporizhzhya Katerinivka Kuninova Malomikolayivka Mar yina Rosha Mikolayivka Novoprichepilivka Petrivka Rusakove Sidorenko NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 4902 92 18 rosijska 385 7 24 rumunska 9 0 17 ciganska 8 0 15 biloruska 4 0 08 virmenska 4 0 08 inshi ne vkazali 6 0 10 Usogo 5318 100 EkonomikaPetropavlivskij zavod silikatnoyi cegli nini ne pracyuye bo jogo rozibrali na budivelni materiali miscevi meshkanci privatni fermerski gospodarstva rozvinenij agrarnij sektor u formi orendnih gospodarstv dva punkti prijomu metalobruhtu privatni mini pidpriyemnictva z pererobki sonyashnikovogo nasinnya v oliyu Olijnici Ob yekti socialnoyi sferiShkola Shkola viznana najkrashoyu silskoyu shkoloyu Dnipropetrovskoyi oblasti ta odniyeyu z najkrashih silskih shkil Ukrayini Tripoverhova budivlya zvedena u 2000 mu roci Dityachi sadochki tri zakladi Ambulatoriya Feldshersko akusherski punkti dva zakladi Budinok kulturi Hram svyatitelya Mikolaya Chudotvorcya Magazini bilshe 50 ti u tomu chisli produktovi gospodarski meblevi a takozh avtozapchastin ta budmaterialiv Perukarni dvi Kafe 3 sht Bari 2 sht Plyazh organizovanij plyazh na berezi r SamaraPam yatkiPoblizu sela roztashovani landshaftni zakazniki zagalnoderzhavnogo znachennya Petropavlivski limani ta Mar yin gaj PrimitkiSpiski naselennyh mѣst Rossijskoj imperii sostavlennye i izdavaemye Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva vnutrennih dѣl Po svѣdѣniyam 1859 goda Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta T VIII Ekaterinoslavskaya guberniya s Taganrogskim gradonachalstvom SanktPeterburg 1863 V 152 s 1863 ros doref https socialdata org ua projects mova 2001 LiteraturaMikola yivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 651 652