Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миклашевський Іван Миколайович (1858 — †1901) — економіст та історик. Лауреат Уваровської премії. Кандидат сільського господарства, кандидат права, магістр, приват-доцент Московського університету, професор Харківського університету.
| Миклашевський Іван Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 4 жовтня 1858 Чернігівська губернія |
| Помер | 16 грудня 1901 (43 роки) Харків |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | економіст, історик, статистик |
| Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Галузь | статистика, економіка, право |
| Заклад | Московський університет, Харківський університет |
| Вчене звання | приват-доцент |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук, економіст |
| Рід | Родина Міклашевських |
| Батько | Q124646932? |
| Брати, сестри | Миклашевський Олександр Миколайович |
| Нагороди | Уваровська премія |
 Миклашевський Іван Миколайович у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився в с. Білий Колодязь (Бєлий Колодезь) Новозибківського повіту Чернігівської губернії (нині село Брянської обл., РФ). Навчався на фізико-математичних відділеннях Петербурзького і Московського ун-тів, 1882 закінчив природниче відділення фізико-математичного ф-ту Новоросійського ун-ту (нині Одеський національний університет), здобув ступінь кандидата природничих наук, золоту медаль (не була йому вручена) та почесний відгук за студентську студію геол. структури південно західної європейської частини Російської імперії («О геологическом строении юго-западной России»). Влітку 1882 обстежував поверхню Глухівського повіту Чернігівської губ., звіт про здійснені розвідки 1883 подав до Новоросійського товариства дослідників природи в Одесі (опубл. у «Записках» цієї установи та окремими відбитками). Принагідно охарактеризував південь окресленого регіону як «наймальовничіший» на Чернігівщині й звернув увагу на тамтешні старожитні кам'яні пам'ятки, а також на рослинний феномен — сріблясту тополю заввишки 25 аршинів і окружністю 12 аршинів. Повернувшись додому, 2 роки господарював у родинному маєтку, у земстві був обраний городнянським повітовим і губернським гласним, брав участь у підготовці до випуску в Санкт-Петербурзі довідника «1883 год в сельскохозяйственном отношении».
1885 Рада Московської Петровської землеробської та лісової академії визначила його стипендіатом для здобуття професорського звання. Склав додатковий іспит на кандидата сільс. госп-ва й од 1886/87 навч. р. викладав аграрне право («поліцію сільського господарства»). На засіданні стат. від-ня Московського юридичного товариства реферував власний нарис «Очерки крестьянского хозяйства Малороссии», цінний введеними до наукового обігу фактами. 1887 залучений до дослідження історії Московської Петровської землеробської та лісової академії. В її «Известиях» умістив свою працю "Что такое сельскохозяйственное законоведение ", 1889 репрезентував статтю про новий закон (від 4 квітня 1888 за ст. ст.) стосовно збереження лісів. Активно дописував до фахового часопису «Вестник русского сельского хозяйства». Там, зокрема, звернув увагу на досвід відродження в Україні шовківництва. Виступав з публічними лекціями в Моск. політех. музеї (узагальнені монографічною брошурою «Задачи экономии и полиции сельского хозяйства»). У журналах «Юридический вестник» і «Техническое образование» обнародував вагомий доробок із освіт. тематики. На підставі ретельного розгляду шкільництва в Київській, Волинській, Подільській, Чернігівській і Полтавській губерніях стверджував, що ці землі відрізняються від решти місцевостей Росії, тому про Київський навч. округ можна говорити як про певну цілість не тільки в сенсі адміністративному, але й етнографічному та історичному. Відшукав унікальні сторінки минулого профтехнічного навчання, у тому числі про зразкову ферму при Луганському з-ді, школу бджільництва в Конотопському повіті, взірцеві сади та шовковичні плантації в Криму, Одесі, Катеринославі (нині м. Дніпро), катеринославську Південно-Західну та харківську Південну ферми міністерства державних маєтностей.
1893 в ярославському Демидовському юрид. ліцеї витримав екзамен на ще один канд. ступінь — правничий. У Москві в академічному диспуті за участю П.Мілюкова й О.Чупрова захистив магістерську дисертацію (за ухвалою Ради Петровської академії від 1 грудня за ст. ст. побачила світ під заголовком «К истории хозяйственного быта Московского государства. Часть 1: Заселение и сельское хозяйство южной окраины XVIII века»; за рекомендацією Д.Багалія удостоєна малої Уваровської премії Імператорської АН). Зіпершись на архів. джерела висвітлив колонізацію сходу Слобожанщини «черкасами» — козаками.
1894 літографував апробований курс с.-г. законознавства, проте, виведений за штат через реформування академії, дістав призначення на службу до Сімферополя, виконував обов'язки члена особливої наради від мін-ва землеробства для підготовки законодавчих актів щодо водокористування, подорожував Кримом, надрукував ґрунтовні міркування про водногосп. право, про проект закону зрошення земель. Цього року прийнятий приват-доцентом до Московського університету, паралельно викладав у Костянтинівському Межевому ін-ті та Моск. тех. уч-щі (право, політ. економію, статистику).
1896 призначений на посаду екстраординарного професора політекономії в ліцеї м. Ярославль (нині місто в РФ). Того самого року, по смерті І.Сокальського, переведений за вакансією професором статистики юрид. ф-ту Харків. ун-ту (нині Харківський національний університет). 2 жовтня (20 вересня) на вступній лекції про кількісний метод вивчення сусп. явищ зазначив, що «закон великих чисел має таке ж загальне значення як і закон зв'язку причини з наслідком і прямо випливає з останнього». Став одним із провідників у Харкові заходів перепису населення всеросійського 1897.
Аналізував ознаки екон. кризи в Зх. Європі та Росії. Полемізував з Д.Менделєєвим, заперечував його думку, що задля незалежності господарювання д-ві слід розвивати будь-яку пром-сть. Натомість наголошував, що вплив всесвітнього ринку на диференціацію вир-ва вимагає визначення пріоритетності тих галузей, де найвигідніше актуалізуються природні ресурси. Виступив з пропозицією скасування особливих «гонорарних» виплат професорам і решті вузівських лекторів, нараховуваних за кошти слухачів.
Навесні 1898 обійняв кафедру політ. економії та статистики, зініціював організацію при Харків. ун-ті Юрид. т-ва (статут затверджено урядом 1900). Оприлюднив критичні нотатки щодо стану справ у сфері нар. освіти, вважав першочерговим завданням удосконалити підручники не спеціального, а загальноосвіт. змісту, обстоював необхідність підвищення добробуту вчителів.
Кореспондував до різних періодичних видань: «Образование», «Вестник воспитания», «Русский курьер», «Русские ведомости» тощо, надсилав матеріали для енциклопедій «Dictionary of Political Economy», «Энциклопедический словарь». Був членом вузівського к-ту Т-ва для допомоги нужденним студентам, віце-головою к-ту зі спорудження пам'ятника В.Каразіну (відкрито 1905), секретарював у комісії з приводу сприяння університетській автономії.
За аналітичні рецензії книг претендентів на премію ім. Ю.Самаріна нагороджений 2-ма золотими медалями Моск. ун-ту.
Помер у м. Харків, похований на міському цвинтарі. 26 (13) грудня 1901 Історико-філологічне т-во при Харків. ун-ті провело засідання, присвячене пам'яті М., а 1905 випустило спец. меморіальний збірник.
Посмертно в С.-Петербурзі з'явилися його монографії — основи докторської дисертації: «Доимочная книга 7202–7203 гг. по сбору мостовых и решеточных денег с Кремля, Китая, Белого и Земляного городов» («Записки Императорской академии наук: Серия 8», 1902, т. 5, № 4); «Древнерусские поземельные кадастры» («Записки Императорской академии наук: Серия 8», 1903, т. 6, № 4).
Праці
Написав
- (рос.)«Геологию Глуховского у Черниговской губ.»,
- (рос.)«Очерки крестьянского хозяйства в Малороссии»,
- (рос.)«Закон о сбережении лесов в России»
та ін.
Джерела та література
- П. Г. Усенко. Миклашевський (Міклашевський) Іван Миколайович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 637. — .
- Калібаба Д., Відомі діячі культури, науки, політики Чернігівщини / Д. Калібаба. — Чернігів: Редакційно видавничий відділ комітету інформації, 1998. — С.147.
Посилання
- Всі слова [ 5 травня 2015 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miklashevskij Ivan Mikolajovich 1858 1901 ekonomist ta istorik Laureat Uvarovskoyi premiyi Kandidat silskogo gospodarstva kandidat prava magistr privat docent Moskovskogo universitetu profesor Harkivskogo universitetu Miklashevskij Ivan MikolajovichNarodivsya4 zhovtnya 1858 1858 10 04 Chernigivska guberniyaPomer16 grudnya 1901 1901 12 16 43 roki HarkivKrayinaRosijska imperiyaDiyalnistekonomist istorik statistikAlma materONU im I I MechnikovaGaluzstatistika ekonomika pravoZakladMoskovskij universitet Harkivskij universitetVchene zvannyaprivat docentNaukovij stupindoktor istorichnih nauk ekonomistRidRodina MiklashevskihBatkoQ124646932 Brati sestriMiklashevskij Oleksandr MikolajovichNagorodiUvarovska premiya Miklashevskij Ivan Mikolajovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v s Bilij Kolodyaz Byelij Kolodez Novozibkivskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi nini selo Bryanskoyi obl RF Navchavsya na fiziko matematichnih viddilennyah Peterburzkogo i Moskovskogo un tiv 1882 zakinchiv prirodniche viddilennya fiziko matematichnogo f tu Novorosijskogo un tu nini Odeskij nacionalnij universitet zdobuv stupin kandidata prirodnichih nauk zolotu medal ne bula jomu vruchena ta pochesnij vidguk za studentsku studiyu geol strukturi pivdenno zahidnoyi yevropejskoyi chastini Rosijskoyi imperiyi O geologicheskom stroenii yugo zapadnoj Rossii Vlitku 1882 obstezhuvav poverhnyu Gluhivskogo povitu Chernigivskoyi gub zvit pro zdijsneni rozvidki 1883 podav do Novorosijskogo tovaristva doslidnikiv prirodi v Odesi opubl u Zapiskah ciyeyi ustanovi ta okremimi vidbitkami Prinagidno oharakterizuvav pivden okreslenogo regionu yak najmalovnichishij na Chernigivshini j zvernuv uvagu na tamteshni starozhitni kam yani pam yatki a takozh na roslinnij fenomen sriblyastu topolyu zavvishki 25 arshiniv i okruzhnistyu 12 arshiniv Povernuvshis dodomu 2 roki gospodaryuvav u rodinnomu mayetku u zemstvi buv obranij gorodnyanskim povitovim i gubernskim glasnim brav uchast u pidgotovci do vipusku v Sankt Peterburzi dovidnika 1883 god v selskohozyajstvennom otnoshenii 1885 Rada Moskovskoyi Petrovskoyi zemlerobskoyi ta lisovoyi akademiyi viznachila jogo stipendiatom dlya zdobuttya profesorskogo zvannya Sklav dodatkovij ispit na kandidata sils gosp va j od 1886 87 navch r vikladav agrarne pravo policiyu silskogo gospodarstva Na zasidanni stat vid nya Moskovskogo yuridichnogo tovaristva referuvav vlasnij naris Ocherki krestyanskogo hozyajstva Malorossii cinnij vvedenimi do naukovogo obigu faktami 1887 zaluchenij do doslidzhennya istoriyi Moskovskoyi Petrovskoyi zemlerobskoyi ta lisovoyi akademiyi V yiyi Izvestiyah umistiv svoyu pracyu Chto takoe selskohozyajstvennoe zakonovedenie 1889 reprezentuvav stattyu pro novij zakon vid 4 kvitnya 1888 za st st stosovno zberezhennya lisiv Aktivno dopisuvav do fahovogo chasopisu Vestnik russkogo selskogo hozyajstva Tam zokrema zvernuv uvagu na dosvid vidrodzhennya v Ukrayini shovkivnictva Vistupav z publichnimi lekciyami v Mosk politeh muzeyi uzagalneni monografichnoyu broshuroyu Zadachi ekonomii i policii selskogo hozyajstva U zhurnalah Yuridicheskij vestnik i Tehnicheskoe obrazovanie obnaroduvav vagomij dorobok iz osvit tematiki Na pidstavi retelnogo rozglyadu shkilnictva v Kiyivskij Volinskij Podilskij Chernigivskij i Poltavskij guberniyah stverdzhuvav sho ci zemli vidriznyayutsya vid reshti miscevostej Rosiyi tomu pro Kiyivskij navch okrug mozhna govoriti yak pro pevnu cilist ne tilki v sensi administrativnomu ale j etnografichnomu ta istorichnomu Vidshukav unikalni storinki minulogo proftehnichnogo navchannya u tomu chisli pro zrazkovu fermu pri Luganskomu z di shkolu bdzhilnictva v Konotopskomu poviti vzircevi sadi ta shovkovichni plantaciyi v Krimu Odesi Katerinoslavi nini m Dnipro katerinoslavsku Pivdenno Zahidnu ta harkivsku Pivdennu fermi ministerstva derzhavnih mayetnostej 1893 v yaroslavskomu Demidovskomu yurid liceyi vitrimav ekzamen na she odin kand stupin pravnichij U Moskvi v akademichnomu disputi za uchastyu P Milyukova j O Chuprova zahistiv magistersku disertaciyu za uhvaloyu Radi Petrovskoyi akademiyi vid 1 grudnya za st st pobachila svit pid zagolovkom K istorii hozyajstvennogo byta Moskovskogo gosudarstva Chast 1 Zaselenie i selskoe hozyajstvo yuzhnoj okrainy XVIII veka za rekomendaciyeyu D Bagaliya udostoyena maloyi Uvarovskoyi premiyi Imperatorskoyi AN Zipershis na arhiv dzherela visvitliv kolonizaciyu shodu Slobozhanshini cherkasami kozakami 1894 litografuvav aprobovanij kurs s g zakonoznavstva prote vivedenij za shtat cherez reformuvannya akademiyi distav priznachennya na sluzhbu do Simferopolya vikonuvav obov yazki chlena osoblivoyi naradi vid min va zemlerobstva dlya pidgotovki zakonodavchih aktiv shodo vodokoristuvannya podorozhuvav Krimom nadrukuvav gruntovni mirkuvannya pro vodnogosp pravo pro proekt zakonu zroshennya zemel Cogo roku prijnyatij privat docentom do Moskovskogo universitetu paralelno vikladav u Kostyantinivskomu Mezhevomu in ti ta Mosk teh uch shi pravo polit ekonomiyu statistiku 1896 priznachenij na posadu ekstraordinarnogo profesora politekonomiyi v liceyi m Yaroslavl nini misto v RF Togo samogo roku po smerti I Sokalskogo perevedenij za vakansiyeyu profesorom statistiki yurid f tu Harkiv un tu nini Harkivskij nacionalnij universitet 2 zhovtnya 20 veresnya na vstupnij lekciyi pro kilkisnij metod vivchennya susp yavish zaznachiv sho zakon velikih chisel maye take zh zagalne znachennya yak i zakon zv yazku prichini z naslidkom i pryamo viplivaye z ostannogo Stav odnim iz providnikiv u Harkovi zahodiv perepisu naselennya vserosijskogo 1897 Analizuvav oznaki ekon krizi v Zh Yevropi ta Rosiyi Polemizuvav z D Mendelyeyevim zaperechuvav jogo dumku sho zadlya nezalezhnosti gospodaryuvannya d vi slid rozvivati bud yaku prom st Natomist nagoloshuvav sho vpliv vsesvitnogo rinku na diferenciaciyu vir va vimagaye viznachennya prioritetnosti tih galuzej de najvigidnishe aktualizuyutsya prirodni resursi Vistupiv z propoziciyeyu skasuvannya osoblivih gonorarnih viplat profesoram i reshti vuzivskih lektoriv narahovuvanih za koshti sluhachiv Navesni 1898 obijnyav kafedru polit ekonomiyi ta statistiki ziniciyuvav organizaciyu pri Harkiv un ti Yurid t va statut zatverdzheno uryadom 1900 Oprilyudniv kritichni notatki shodo stanu sprav u sferi nar osviti vvazhav pershochergovim zavdannyam udoskonaliti pidruchniki ne specialnogo a zagalnoosvit zmistu obstoyuvav neobhidnist pidvishennya dobrobutu vchiteliv Koresponduvav do riznih periodichnih vidan Obrazovanie Vestnik vospitaniya Russkij kurer Russkie vedomosti tosho nadsilav materiali dlya enciklopedij Dictionary of Political Economy Enciklopedicheskij slovar Buv chlenom vuzivskogo k tu T va dlya dopomogi nuzhdennim studentam vice golovoyu k tu zi sporudzhennya pam yatnika V Karazinu vidkrito 1905 sekretaryuvav u komisiyi z privodu spriyannya universitetskij avtonomiyi Za analitichni recenziyi knig pretendentiv na premiyu im Yu Samarina nagorodzhenij 2 ma zolotimi medalyami Mosk un tu Pomer u m Harkiv pohovanij na miskomu cvintari 26 13 grudnya 1901 Istoriko filologichne t vo pri Harkiv un ti provelo zasidannya prisvyachene pam yati M a 1905 vipustilo spec memorialnij zbirnik Posmertno v S Peterburzi z yavilisya jogo monografiyi osnovi doktorskoyi disertaciyi Doimochnaya kniga 7202 7203 gg po sboru mostovyh i reshetochnyh deneg s Kremlya Kitaya Belogo i Zemlyanogo gorodov Zapiski Imperatorskoj akademii nauk Seriya 8 1902 t 5 4 Drevnerusskie pozemelnye kadastry Zapiski Imperatorskoj akademii nauk Seriya 8 1903 t 6 4 PraciNapisav ros Geologiyu Gluhovskogo u Chernigovskoj gub ros Ocherki krestyanskogo hozyajstva v Malorossii ros Zakon o sberezhenii lesov v Rossii ta in Dzherela ta literaturaP G Usenko Miklashevskij Miklashevskij Ivan Mikolajovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 637 ISBN 978 966 00 1028 1 Kalibaba D Vidomi diyachi kulturi nauki politiki Chernigivshini D Kalibaba Chernigiv Redakcijno vidavnichij viddil komitetu informaciyi 1998 S 147 PosilannyaVsi slova 5 travnya 2015 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi