Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мечи сла в Ма р ян Клімаше вський пол Mieczysław Marian Klimaszewski 26 липня 1908 Станиславів Австро Угорщина 27 листоп

Мечислав Клімашевський

Мечислав Клімашевський

Мечи́сла́в Ма́р'ян Клімаше́вський (пол. Mieczysław Marian Klimaszewski, 26 липня 1908, Станиславів, Австро-Угорщина — 27 листопада 1995, Краків, Польща) — польський географ і геоморфолог, ректор Ягеллонського університету. Голова Краківського комітету Фронту єдності народу ПНР. Депутат Сейму ПНР 4-5 каденції; у 1965—1972 роках — учасник і заступник голови .

Мечислав Мар'ян Клімашевський
Mieczysław Marian Klimaszewski
ректор Ягеллонського університету
1964 — 1972
Попередник: Kazimierz Lepszy
Наступник: Мечислав Карась
 
Народження: 26 липня 1908(1908-07-26)
Станиславів
Смерть: 27 листопада 1995(1995-11-27) (87 років)
Краків, Республіка Польща
Поховання: Раковицький цвинтар
Країна: Республіка Польща і Австро-Угорщина
Освіта: Ягеллонський університет
Нагороди:
image image image image image image

d (1978)

 image image image
image
Могила сім'ї Клімашевських на Раковицькому цвинтарі в Кракові

Життєпис

Народився в родині інтелігента, 1931 р. закінчив Ягеллонський університет, 1933 р. здобув докторат, 1945 р. був габілітований, 1946 р. отримав звання доцента, 1957 р. звання професора. У 1960 році став членом-кореспондентом Польської академії наук, а в 1971 році — дійсним членом. Від 1990 р. активний член Польської академії знань, він також був членом Польського геологічного товариства.

У 1928—1939 і 1945 рр. — науковий співробітник Ягеллонського університету, з 1949 р. — професор цього університету; водночас він працював професором Вроцлавського Університету. У 1952—1978 роках був директором Інституту географії Ягеллонського університету, а в 1953—1968 роках — директором Інституту географії Польської академії наук. У 1964—1972 роках був ректором Ягеллонського університету.

Редактор наукових журналів «Prace Instytutu Geograficznego Uniwersytetu Jagiellońskiego» (Праці Географічного інституту Ягеллонського Університету) (1960—1978) та «Folia Geographica» (1968—1981). Крім польських академій, він також належав до закордонних, зокрема: до Німецької академії натуралістів «Леопольдина» (з 1961), до Саксонської академії (з 1966), до Фінської академії (з 1970), до Югославської академії (з 1974) та до Шведської Королівської академії наук (з 1981).

Званням почесного члена його нагородили й інші географічні товариства (серед них: польські, нідерляндські, бельгійські та радянські).

У 1965—1972 роках позапартійний депутат Сейму ПНР 4-5 каденції; у червні 1965 року обраний членом Державної ради ПНР, а в грудні того ж року — заступником голови Державної ради ПНР(перебував на посаді до березня 1972 року). У 1967—1972 роках голова ради Товариства зв'язку з польською діаспорою за кордоном «Polonia».

У червні 1968 року він став членом Почесного комітету вшанування 500-річчя дня народження Миколи Коперника. Як заступник голови Державної ради він представляв ПНР на похоронах колишнього президента США Дуайта Ейзенхауера в 1969 році та на вшануванні 2500-річчя Перської імперії в 1971 році.

Похований у Кракові на Раковицькому цвинтарі.

Нагороди та звання

Він отримав декілька почесних докторських ступенів «honoris causa», зокрема: від університетів в Єні, Києві та Братиславі, від Alliance College, від Університету Святого Андрія Первозваного, від Упсальського університету та від Сілезькиого університету.

  • «Krzyż Wielki Orderu Odrodzenia Polski» (Великий хрест ордена Відродження Польщі) (1989)
  • «Krzyż Komandorski z Gwiazdą Orderu Odrodzenia Polski» (Командорський хрест із зіркою Ордена Відродження Польщі)
  • «Krzyż Oficerski Orderu Odrodzenia Polski» (Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі)
  • «Order Sztandaru Pracy I klasy» (Орден Трудового Прапора I ступеня) (двічі)
  • «Medal 10-lecia Polski Ludowej» (Медаль 10-річчя Народної Польщі) (1955)
  • «Medal 30-lecia Polski Ludowej» (Медаль 30-річчя Народної Польщі)
  • «Medal 40-lecia Polski Ludowej» (Медаль 40-річчя Народної Польщі)
  • «Medal Komisji Edukacji Narodowej» (Медаль Комісії народної освіти)
  • «Odznaka 1000-lecia Państwa Polskiego» (Відзнака 1000-ліття Польської Держави) (1966)
  • звання «Zasłużony Nauczyciel PRL» (Заслужений учитель ПНР)
  • «Medal im. Mikołaja Kopernika PAN» (Медаль ім. Миколи Коперника Польської академії наук)
  • "Grand officier de l'Ordre du Mérite "(Великий офіцер ордена «За заслуги») (Франція, 1967)
  • «Alexander-von-Humboldt-Medaille» (Медаль Александра фон Гумбольдта)
  • «Karl-Sapper-preis» (Премія імені Карла Сапера)
  • «Patron Medal of Royal Geographical Society» (Меценацька Медаль Королівського географічного товариства)

Публікації

Опублікував близько 230 праць, зокрема:

  • «Polskie Karpaty Zachodnie w okresie dyluwialnym» (Польські Західні Карпати в дилювіяльний період) (1948),
  • «Studia geomorfologiczne w zachodniej części Spitsbergenu» (Геоморфологічні дослідження в західній частині Шпіцберґена) (1960),
  • «Geomorfologia ogólna» (Загальна геоморфологія) (1961),
  • «Geomorfologia Polski, Polska Południowa» (Геоморфологія Польщі, Південна Польща) (1972),
  • «Geomorfologia» (Геоморфологія) (1978),
  • «Rzeźba Tatr Polskich» (Рельєф Польських Татр) (1988),
  • «Dzieje geomorfologii w czterdziestoleciu PRL» (Дієпис геоморфології за сорокаріччя Польської Народної Республіки) (1988).

Див. також

Примітки

  1. KLIMASZEWSKI, Mieczysław.
  2. Lista członków Polskiego Towarzystwa Geologicznego, stan na 31 stycznia 1971, Rocznik Polskiego Towarzystwa Geologicznego Tom XL-1970, Zeszyt 3–4, Kraków 1971 (PDF).
  3. «Urania», nr 3, березень 1969, с. 84
  4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2013. Процитовано 6 січня 2024.
  5. Kto jest kim w Polsce 1989. Варшава: Wydawnictwo Interpress. 1989. с. c.541.
  6. . Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 6 січня 2024.

Джерела

  • Tadeusz Mołdawa: Ludzie władzy 1944—1991. Варшава: PWN, 1991, с. 372.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mechi sla v Ma r yan Klimashe vskij pol Mieczyslaw Marian Klimaszewski 26 lipnya 1908 Stanislaviv Avstro Ugorshina 27 listopada 1995 Krakiv Polsha polskij geograf i geomorfolog rektor Yagellonskogo universitetu Golova Krakivskogo komitetu Frontu yednosti narodu PNR Deputat Sejmu PNR 4 5 kadenciyi u 1965 1972 rokah uchasnik i zastupnik golovi Mechislav Mar yan Klimashevskij Mieczyslaw Marian Klimaszewski rektor Yagellonskogo universitetu 1964 1972 Poperednik Kazimierz Lepszy Nastupnik Mechislav Karas Narodzhennya 26 lipnya 1908 1908 07 26 StanislavivSmert 27 listopada 1995 1995 11 27 87 rokiv Krakiv Respublika PolshaPohovannya Rakovickij cvintarKrayina Respublika Polsha i Avstro UgorshinaOsvita Yagellonskij universitet Nagorodi d 1978 Mogila sim yi Klimashevskih na Rakovickomu cvintari v KrakoviZhittyepisNarodivsya v rodini inteligenta 1931 r zakinchiv Yagellonskij universitet 1933 r zdobuv doktorat 1945 r buv gabilitovanij 1946 r otrimav zvannya docenta 1957 r zvannya profesora U 1960 roci stav chlenom korespondentom Polskoyi akademiyi nauk a v 1971 roci dijsnim chlenom Vid 1990 r aktivnij chlen Polskoyi akademiyi znan vin takozh buv chlenom Polskogo geologichnogo tovaristva U 1928 1939 i 1945 rr naukovij spivrobitnik Yagellonskogo universitetu z 1949 r profesor cogo universitetu vodnochas vin pracyuvav profesorom Vroclavskogo Universitetu U 1952 1978 rokah buv direktorom Institutu geografiyi Yagellonskogo universitetu a v 1953 1968 rokah direktorom Institutu geografiyi Polskoyi akademiyi nauk U 1964 1972 rokah buv rektorom Yagellonskogo universitetu Redaktor naukovih zhurnaliv Prace Instytutu Geograficznego Uniwersytetu Jagiellonskiego Praci Geografichnogo institutu Yagellonskogo Universitetu 1960 1978 ta Folia Geographica 1968 1981 Krim polskih akademij vin takozh nalezhav do zakordonnih zokrema do Nimeckoyi akademiyi naturalistiv Leopoldina z 1961 do Saksonskoyi akademiyi z 1966 do Finskoyi akademiyi z 1970 do Yugoslavskoyi akademiyi z 1974 ta do Shvedskoyi Korolivskoyi akademiyi nauk z 1981 Zvannyam pochesnogo chlena jogo nagorodili j inshi geografichni tovaristva sered nih polski niderlyandski belgijski ta radyanski U 1965 1972 rokah pozapartijnij deputat Sejmu PNR 4 5 kadenciyi u chervni 1965 roku obranij chlenom Derzhavnoyi radi PNR a v grudni togo zh roku zastupnikom golovi Derzhavnoyi radi PNR perebuvav na posadi do bereznya 1972 roku U 1967 1972 rokah golova radi Tovaristva zv yazku z polskoyu diasporoyu za kordonom Polonia U chervni 1968 roku vin stav chlenom Pochesnogo komitetu vshanuvannya 500 richchya dnya narodzhennya Mikoli Kopernika Yak zastupnik golovi Derzhavnoyi radi vin predstavlyav PNR na pohoronah kolishnogo prezidenta SShA Duajta Ejzenhauera v 1969 roci ta na vshanuvanni 2500 richchya Perskoyi imperiyi v 1971 roci Pohovanij u Krakovi na Rakovickomu cvintari Nagorodi ta zvannyaVin otrimav dekilka pochesnih doktorskih stupeniv honoris causa zokrema vid universitetiv v Yeni Kiyevi ta Bratislavi vid Alliance College vid Universitetu Svyatogo Andriya Pervozvanogo vid Upsalskogo universitetu ta vid Silezkiogo universitetu Krzyz Wielki Orderu Odrodzenia Polski Velikij hrest ordena Vidrodzhennya Polshi 1989 Krzyz Komandorski z Gwiazda Orderu Odrodzenia Polski Komandorskij hrest iz zirkoyu Ordena Vidrodzhennya Polshi Krzyz Oficerski Orderu Odrodzenia Polski Oficerskij hrest ordena Vidrodzhennya Polshi Order Sztandaru Pracy I klasy Orden Trudovogo Prapora I stupenya dvichi Medal 10 lecia Polski Ludowej Medal 10 richchya Narodnoyi Polshi 1955 Medal 30 lecia Polski Ludowej Medal 30 richchya Narodnoyi Polshi Medal 40 lecia Polski Ludowej Medal 40 richchya Narodnoyi Polshi Medal Komisji Edukacji Narodowej Medal Komisiyi narodnoyi osviti Odznaka 1000 lecia Panstwa Polskiego Vidznaka 1000 littya Polskoyi Derzhavi 1966 zvannya Zasluzony Nauczyciel PRL Zasluzhenij uchitel PNR Medal im Mikolaja Kopernika PAN Medal im Mikoli Kopernika Polskoyi akademiyi nauk Grand officier de l Ordre du Merite Velikij oficer ordena Za zaslugi Franciya 1967 Alexander von Humboldt Medaille Medal Aleksandra fon Gumboldta Karl Sapper preis Premiya imeni Karla Sapera Patron Medal of Royal Geographical Society Mecenacka Medal Korolivskogo geografichnogo tovaristva PublikaciyiOpublikuvav blizko 230 prac zokrema Polskie Karpaty Zachodnie w okresie dyluwialnym Polski Zahidni Karpati v dilyuviyalnij period 1948 Studia geomorfologiczne w zachodniej czesci Spitsbergenu Geomorfologichni doslidzhennya v zahidnij chastini Shpicbergena 1960 Geomorfologia ogolna Zagalna geomorfologiya 1961 Geomorfologia Polski Polska Poludniowa Geomorfologiya Polshi Pivdenna Polsha 1972 Geomorfologia Geomorfologiya 1978 Rzezba Tatr Polskich Relyef Polskih Tatr 1988 Dzieje geomorfologii w czterdziestoleciu PRL Diyepis geomorfologiyi za sorokarichchya Polskoyi Narodnoyi Respubliki 1988 Div takozhGeografiya Polshi Istoriya polskoyi geografiyiPrimitkiKLIMASZEWSKI Mieczyslaw Lista czlonkow Polskiego Towarzystwa Geologicznego stan na 31 stycznia 1971 Rocznik Polskiego Towarzystwa Geologicznego Tom XL 1970 Zeszyt 3 4 Krakow 1971 PDF Urania nr 3 berezen 1969 s 84 PDF Arhiv originalu PDF za 19 bereznya 2013 Procitovano 6 sichnya 2024 Kto jest kim w Polsce 1989 Varshava Wydawnictwo Interpress 1989 s c 541 Arhiv originalu za 21 grudnya 2018 Procitovano 6 sichnya 2024 DzherelaTadeusz Moldawa Ludzie wladzy 1944 1991 Varshava PWN 1991 s 372

Дата публікації:
Топ