Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ме са вокальний або вокально інструментальний жанр духовної музики що має циклічну будову Початково меси призначалися дл

Меса (музичний жанр)

Меса (музичний жанр)

Ме́са — вокальний або вокально-інструментальний жанр духовної музики, що має циклічну будову. Початково меси призначалися для виконання у храмах під час богослужінь, що традиційно називаються месами. До X століття меси виконувалися одноголосно (григоріанський спів), пізніше багатоголосно. З XVII століття у церквах латинського обряду використовують інструментальний супровід. У православних, а також греко-католицьких церквах зберігається виконання мес хором a cappella, проте традиційно ці твори називають .

image
Симоне Мартіні «Релігійний спів у месі»
image
Автограф першого аркушу «Credo» Меси Й.С. Баха
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Меса.

Структура меси

Меси можуть містити співи двох типів:

  • Ординарій (Ordinarium missae) — постійні частини, що мають стандартні тексти. Велика меса включає шість таких частин:
    • I. Kyrie — «Господи помилуй»
    • II. Gloria — «Слава»
    • III. Credo — «Вірую»
    • IV. Sanctus — «Святий»
    • V. Benedictus — «Благословенний»
    • VI.  — «Агнець Божий»
  • Пропрій (Proprium missae) — частини, тексти яких можуть змінюватися залежно від події, якій приурочена меса (Наприклад alleluja, секвенція і т. д.).

Залежно від кількості частин, меси бувають:

  • missa brevis — коротка меса, що складається з двох частин: Kyrie i Gloria
  • missa solemnis — урочиста, велика меса, як правило включає усі 6 частин ординаріо.
  • Особливим різновидом меси є Реквієм — заупокійна служба. Цей цикл традиційно починається з градуалу Requiem aeterna («Вічний спокій»), а також включає ряд інших частин, зазвичай відсутніх у месі.

Історичний розвиток мес

З точки зору використання музичного матеріалу, серед багатоголосних мес XIV–XVI століть розрізняють:

  • Меси, що спираються на у теноровому голосі (пізніше також у сопрано), що походив з григоріанських співів. Такі меси поширені у композиторів нідерландської школи
  • missa parodia — меса, що спиралася на існуючу мелодію даного або іншого автора. Композитор міг змінити кількість голосів та змодифікувати композицію. Зокрема Орландо ді Лассо був автором мес. що писалися на мелодії французьких шансонів.
  • missa sine nomine (безіменна)- меса, створена на власній мелодії композитора. Меси без cantus firmus з'явилися у кінці 15-16 ст., найвідомішим взірцем такого твору є Меса Папи Марцелла Дж. Палестрини.

У XVII–XX століттях жанр меси зазнав еволюцію, що була характерна усім жанрам церковної музики. В епоху бароко меса набула рис концертності, зблизившись з жанром опери, в епоху класицизму — відбулася симфонізація жанру, у XIX столітті жанр зазнав впливу естетики романтизму. А у XX столітті...

Див. також

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Me sa vokalnij abo vokalno instrumentalnij zhanr duhovnoyi muziki sho maye ciklichnu budovu Pochatkovo mesi priznachalisya dlya vikonannya u hramah pid chas bogosluzhin sho tradicijno nazivayutsya mesami Do X stolittya mesi vikonuvalisya odnogolosno grigorianskij spiv piznishe bagatogolosno Z XVII stolittya u cerkvah latinskogo obryadu vikoristovuyut instrumentalnij suprovid U pravoslavnih a takozh greko katolickih cerkvah zberigayetsya vikonannya mes horom a cappella prote tradicijno ci tvori nazivayut Simone Martini Religijnij spiv u mesi Avtograf pershogo arkushu Credo Mesi J S BahaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mesa Struktura mesiMesi mozhut mistiti spivi dvoh tipiv Ordinarij Ordinarium missae postijni chastini sho mayut standartni teksti Velika mesa vklyuchaye shist takih chastin I Kyrie Gospodi pomiluj II Gloria Slava III Credo Viruyu IV Sanctus Svyatij V Benedictus Blagoslovennij VI Agnec Bozhij Proprij Proprium missae chastini teksti yakih mozhut zminyuvatisya zalezhno vid podiyi yakij priurochena mesa Napriklad alleluja sekvenciya i t d Zalezhno vid kilkosti chastin mesi buvayut missa brevis korotka mesa sho skladayetsya z dvoh chastin Kyrie i Gloria missa solemnis urochista velika mesa yak pravilo vklyuchaye usi 6 chastin ordinario Osoblivim riznovidom mesi ye Rekviyem zaupokijna sluzhba Cej cikl tradicijno pochinayetsya z gradualu Requiem aeterna Vichnij spokij a takozh vklyuchaye ryad inshih chastin zazvichaj vidsutnih u mesi Istorichnij rozvitok mesZ tochki zoru vikoristannya muzichnogo materialu sered bagatogolosnih mes XIV XVI stolit rozriznyayut Mesi sho spirayutsya na u tenorovomu golosi piznishe takozh u soprano sho pohodiv z grigorianskih spiviv Taki mesi poshireni u kompozitoriv niderlandskoyi shkoli missa parodia mesa sho spiralasya na isnuyuchu melodiyu danogo abo inshogo avtora Kompozitor mig zminiti kilkist golosiv ta zmodifikuvati kompoziciyu Zokrema Orlando di Lasso buv avtorom mes sho pisalisya na melodiyi francuzkih shansoniv missa sine nomine bezimenna mesa stvorena na vlasnij melodiyi kompozitora Mesi bez cantus firmus z yavilisya u kinci 15 16 st najvidomishim vzircem takogo tvoru ye Mesa Papi Marcella Dzh Palestrini U XVII XX stolittyah zhanr mesi zaznav evolyuciyu sho bula harakterna usim zhanram cerkovnoyi muziki V epohu baroko mesa nabula ris koncertnosti zblizivshis z zhanrom operi v epohu klasicizmu vidbulasya simfonizaciya zhanru u XIX stolitti zhanr zaznav vplivu estetiki romantizmu A u XX stolitti Div takozhMetalichna mesaDzherelaStanislaw Dabek Tworczosc mszalna kompozytorow polskich w XX wieku Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN 1996 Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990 PosilannyaMesa Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 378 380 Holopov Yu Mesa iz navchalnogo posibnika Grigorianskij horal 1998 PDF ros

Дата публікації:
Топ