Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мері Елізабет Бавкер, у шлюбі Барбер (англ. Mary Elizabeth Barber; 5 січня 1818, [en], Вілтшир — 4 вересня 1899, Пітермаріцбург, Південна Африка) — англійська ботанікиня, ентомологиня і орнітологиня. Не маючи спеціальної освіти, зробила значний внесок у вивчення флори і фауни Південної Африки.
| Мері Елізабет Барбер | |
|---|---|
| англ. Mary Elizabeth Barber | |
 | |
| Народилася | 5 січня 1818[1][2] Вілтшир, Велика Британія |
| Померла | 4 вересня 1899[1][2] (81 рік) Пітермаріцбург, ПАР |
| Місце проживання | Albany[d] |
| Країна |  Сполучене Королівство |
| Діяльність | орнітологиня, ентомологиня, ботанік, наукова ілюстраторка, ботанічна колекціонерка, натуралістка, поетеса, художниця |
| Галузь | ботаніка і ентомологія |
| Брати, сестри | d |
| Діти | d d |
 Мері Елізабет Барбер у Вікісховищі | |
Життєпис
Народилася в (Вілтшир) 1818 року дев'ятою дитиною (і першою донькою) в родині Майлза Бавкера, фермера і скотаря, та Анни-Марії. 1820 року, незабаром після народження Мері, її сім'я приєдналася до числа у Капській колонії (Південна Африка), оскільки уряд пообіцяв виділити кожному осілому, старшому від 18 років, по сто акрів землі. Бавкери оселилися в [en], поблизу [en]. Незабаром батько заснував там фермерську школу для власних дітей і дітей робочих ферми. У школі, серед інших предметів, викладалася історія природи; крім того, діти вивчали місцеву природу, ведучи спостереження за рослинами і тваринами. Головним учителем Мері став її старший брат Джон, під чиїм керівництвом вона вивчала місцеві мінерали і копалини. Кілька її братів стали натуралістами і колекціонерами археологічних артефактів.
Інтерес Мері Бавкер до природничих наук особливо зріс, коли вона прочитала книгу «Види південноафриканських рослин» Вільяма Генрі Гарві — першу значну працю в галузі ботаніки, видану в Південній Африці. У ній автор просив читачів надсилати йому зразки рослин, знайдених у їхній місцевості, щоб він міг написати повноцінний огляд флори Капського півострова. Бавкер вступила з науковцем у листування, посилаючи йому насіння і зразки рослин, що той згодом відзначив у своїй Flora Capensis. Їхнє листування тривало майже 30 рокуів, і за цей час Бавкер надіслала близько тисячі зразків із супровідними нотатками. На її честь і на честь її брата [en] Гарві назвав деякі роди і види описаних ним рослин.
1842 року Мері Бавкер вступила в шлюб з Фредеріком Вільямом Барбером, фермером з хімічною освітою. Це був період постійних конфліктів між британськими поселенцями і місцевим населенням, і чоловік часто відлучався, беручи участь у боях. Мері Барбер, залишаючись сама з малими дітьми, продовжувала займатися ботанікою, а також захопилася спостереженням за птахами. Пізніше, під впливом брата Джеймса, вона почала цікавитися ентомологією, зокрема, африканськими метеликами. 1863 року вона познайомилася з ентомологом [en] , який тоді працював у Південній Африці і збирав матеріал для книги про місцевих метеликів, за участю її чоловіка. Бавкер приєдналася до роботи як ілюстраторка і протягом кількох років створювала замальовки метеликів, гусениць і лялечок, частину яких згодом використано як ілюстрації до праці «Південноафриканські метелики», опублікованої в Лондоні 1887 року за подвійним авторством Трайм і Бавкер.
Продовжуючи вивчати місцеві рослини, Мері Барбер не раз надсилала зразки в Ботанічні сади К'ю. 1885 року вона почала співпрацю з Джозефом Гукером, яка тривала протягом наступних 30 років. Завдяки Гукеру про наукові досягнення Мері Барбер стало відомо в Британії. 1866 року Гукер опублікував у Curtis's Botanical Magazine створену нею замальовку рослини , названу Гарві на її честь. Гукер також ознайомив з її роботами Чарлза Дарвіна, який порекомендував до публікації її роботу про запилення бджолами-теслями вічнозеленої рослини і, пізніше, її спостереження про варіативність забарвлення гусениць і лялечок метелика . Роботу Мері Барбер про рід Aloe опубліковано в журналі Королівського садівничого товариства. Останньою її роботою стала опублікована посмертно стаття про стапелії: вона особливо цікавилася цим родом сукулентів і відкрила два нови види роду ( і ).
Виявлення 1867 року алмазів у долині річок Вааль і Оранжевої привабило в цю область безліч людей, зокрема й чоловіка Барбер. Мері з синами приєднались до нього. У цій місцевості вона зацікавилась геологією та археологією і почала збирати скам'янілості й доісторичні артефакти (скребки, наконечники списів), які потім передала в Південноафриканський музей. Вона написала серію статей про умови життя і побут видобувачів алмазів. 1872 року засновано Південноафриканське філософське товариство, і Мері Барбер отримала запрошення стати його членкинею. Згодом у виданнях товариства опубліковано дві її роботи.
1879 року алмазна ділянка Барбера повністю виробилась, і він, щоб змінити обстановку, вирушив у Англію. Мері залишалася в Кімберлі ще два роки, а потім продала власність. Протягом наступних років вона жила взимку з братом Джеймсом у Дурбані, а літо проводила з синами, які стали успішними золотошукачами. 1882 року Мері Барбер обрана член-кореспонденткою Віденського орнітологічного товариства. 1889 року вона з синами возз'єдналася з чоловіком в Англії, і деякий час родила подорожувала Європою, після чого повернулися в Південну Африку. Чоловік помер 1891 року.
Мері Барбер померла в будинку дочки в Пітермаріцбурзі 4 вересня 1899 року.
На честь Мері Барбер названо рід рослин . Зібрані нею зразки рослин зберігаються в музеї Грейамстауна, в Трініті Коледжі в Дубліні і в колекції Ботанічних садів у К'ю.
Примітки
- http://sdei.senckenberg.de/biographies/information.php?id=1382
- Biographical Database of Southern African Science — 2002.
- COHEN A. Mary Elizabeth Barber: South Africa's first lady natural historian // Arch. Nat. Hist. — EUP, 2000. — Vol. 27, Iss. 2. — P. 187–208. — ISSN 0260-9541; 1755-6260 — doi:10.3366/ANH.2000.27.2.187
- Ladies in the Laboratory III, 2010, с. 10.
- Biographical Database of Southern African Science.
- Ladies in the Laboratory III, 2010, с. 11.
Література
- Mary R. S. Creese, Thomas M. Creese. Ladies in the Laboratory III: South African, Australian, New Zealand, and Canadian Women in Science: Nineteenth and Early Twentieth Centuries. — Scarecrow Press, 2010. — P. 9—12.
Посилання
- C. Plug. Barber, Mrs Mary Elizabeth. S2A3 Biographical Database of Southern African Science (англ.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Meri Elizabet Bavker u shlyubi Barber angl Mary Elizabeth Barber 5 sichnya 1818 en Viltshir 4 veresnya 1899 Pitermaricburg Pivdenna Afrika anglijska botanikinya entomologinya i ornitologinya Ne mayuchi specialnoyi osviti zrobila znachnij vnesok u vivchennya flori i fauni Pivdennoyi Afriki Meri Elizabet Barberangl Mary Elizabeth BarberNarodilasya5 sichnya 1818 1818 01 05 1 2 Viltshir Velika BritaniyaPomerla4 veresnya 1899 1899 09 04 1 2 81 rik Pitermaricburg PARMisce prozhivannyaAlbany d Krayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnistornitologinya entomologinya botanik naukova ilyustratorka botanichna kolekcionerka naturalistka poetesa hudozhnicyaGaluzbotanika i entomologiyaBrati sestridDitid d Meri Elizabet Barber u VikishovishiZhittyepisNarodilasya v Viltshir 1818 roku dev yatoyu ditinoyu i pershoyu donkoyu v rodini Majlza Bavkera fermera i skotarya ta Anni Mariyi 1820 roku nezabarom pislya narodzhennya Meri yiyi sim ya priyednalasya do chisla u Kapskij koloniyi Pivdenna Afrika oskilki uryad poobicyav vidiliti kozhnomu osilomu starshomu vid 18 rokiv po sto akriv zemli Bavkeri oselilisya v en poblizu en Nezabarom batko zasnuvav tam fermersku shkolu dlya vlasnih ditej i ditej robochih fermi U shkoli sered inshih predmetiv vikladalasya istoriya prirodi krim togo diti vivchali miscevu prirodu veduchi sposterezhennya za roslinami i tvarinami Golovnim uchitelem Meri stav yiyi starshij brat Dzhon pid chiyim kerivnictvom vona vivchala miscevi minerali i kopalini Kilka yiyi brativ stali naturalistami i kolekcionerami arheologichnih artefaktiv Interes Meri Bavker do prirodnichih nauk osoblivo zris koli vona prochitala knigu Vidi pivdennoafrikanskih roslin Vilyama Genri Garvi pershu znachnu pracyu v galuzi botaniki vidanu v Pivdennij Africi U nij avtor prosiv chitachiv nadsilati jomu zrazki roslin znajdenih u yihnij miscevosti shob vin mig napisati povnocinnij oglyad flori Kapskogo pivostrova Bavker vstupila z naukovcem u listuvannya posilayuchi jomu nasinnya i zrazki roslin sho toj zgodom vidznachiv u svoyij Flora Capensis Yihnye listuvannya trivalo majzhe 30 rokuiv i za cej chas Bavker nadislala blizko tisyachi zrazkiv iz suprovidnimi notatkami Na yiyi chest i na chest yiyi brata en Garvi nazvav deyaki rodi i vidi opisanih nim roslin 1842 roku Meri Bavker vstupila v shlyub z Frederikom Vilyamom Barberom fermerom z himichnoyu osvitoyu Ce buv period postijnih konfliktiv mizh britanskimi poselencyami i miscevim naselennyam i cholovik chasto vidluchavsya beruchi uchast u boyah Meri Barber zalishayuchis sama z malimi ditmi prodovzhuvala zajmatisya botanikoyu a takozh zahopilasya sposterezhennyam za ptahami Piznishe pid vplivom brata Dzhejmsa vona pochala cikavitisya entomologiyeyu zokrema afrikanskimi metelikami 1863 roku vona poznajomilasya z entomologom en yakij todi pracyuvav u Pivdennij Africi i zbirav material dlya knigi pro miscevih metelikiv za uchastyu yiyi cholovika Bavker priyednalasya do roboti yak ilyustratorka i protyagom kilkoh rokiv stvoryuvala zamalovki metelikiv gusenic i lyalechok chastinu yakih zgodom vikoristano yak ilyustraciyi do praci Pivdennoafrikanski meteliki opublikovanoyi v Londoni 1887 roku za podvijnim avtorstvom Trajm i Bavker Prodovzhuyuchi vivchati miscevi roslini Meri Barber ne raz nadsilala zrazki v Botanichni sadi K yu 1885 roku vona pochala spivpracyu z Dzhozefom Gukerom yaka trivala protyagom nastupnih 30 rokiv Zavdyaki Gukeru pro naukovi dosyagnennya Meri Barber stalo vidomo v Britaniyi 1866 roku Guker opublikuvav u Curtis s Botanical Magazine stvorenu neyu zamalovku roslini nazvanu Garvi na yiyi chest Guker takozh oznajomiv z yiyi robotami Charlza Darvina yakij porekomenduvav do publikaciyi yiyi robotu pro zapilennya bdzholami teslyami vichnozelenoyi roslini i piznishe yiyi sposterezhennya pro variativnist zabarvlennya gusenic i lyalechok metelika Robotu Meri Barber pro rid Aloe opublikovano v zhurnali Korolivskogo sadivnichogo tovaristva Ostannoyu yiyi robotoyu stala opublikovana posmertno stattya pro stapeliyi vona osoblivo cikavilasya cim rodom sukulentiv i vidkrila dva novi vidi rodu i Viyavlennya 1867 roku almaziv u dolini richok Vaal i Oranzhevoyi privabilo v cyu oblast bezlich lyudej zokrema j cholovika Barber Meri z sinami priyednalis do nogo U cij miscevosti vona zacikavilas geologiyeyu ta arheologiyeyu i pochala zbirati skam yanilosti j doistorichni artefakti skrebki nakonechniki spisiv yaki potim peredala v Pivdennoafrikanskij muzej Vona napisala seriyu statej pro umovi zhittya i pobut vidobuvachiv almaziv 1872 roku zasnovano Pivdennoafrikanske filosofske tovaristvo i Meri Barber otrimala zaproshennya stati jogo chlenkineyu Zgodom u vidannyah tovaristva opublikovano dvi yiyi roboti 1879 roku almazna dilyanka Barbera povnistyu virobilas i vin shob zminiti obstanovku virushiv u Angliyu Meri zalishalasya v Kimberli she dva roki a potim prodala vlasnist Protyagom nastupnih rokiv vona zhila vzimku z bratom Dzhejmsom u Durbani a lito provodila z sinami yaki stali uspishnimi zolotoshukachami 1882 roku Meri Barber obrana chlen korespondentkoyu Videnskogo ornitologichnogo tovaristva 1889 roku vona z sinami vozz yednalasya z cholovikom v Angliyi i deyakij chas rodila podorozhuvala Yevropoyu pislya chogo povernulisya v Pivdennu Afriku Cholovik pomer 1891 roku Meri Barber pomerla v budinku dochki v Pitermaricburzi 4 veresnya 1899 roku Na chest Meri Barber nazvano rid roslin Zibrani neyu zrazki roslin zberigayutsya v muzeyi Grejamstauna v Triniti Koledzhi v Dublini i v kolekciyi Botanichnih sadiv u K yu Primitkihttp sdei senckenberg de biographies information php id 1382 Biographical Database of Southern African Science 2002 d Track Q24276683 COHEN A Mary Elizabeth Barber South Africa s first lady natural historian Arch Nat Hist EUP 2000 Vol 27 Iss 2 P 187 208 ISSN 0260 9541 1755 6260 doi 10 3366 ANH 2000 27 2 187 d Track Q30051617d Track Q3719191d Track Q4787299 Ladies in the Laboratory III 2010 s 10 Biographical Database of Southern African Science Ladies in the Laboratory III 2010 s 11 LiteraturaMary R S Creese Thomas M Creese Ladies in the Laboratory III South African Australian New Zealand and Canadian Women in Science Nineteenth and Early Twentieth Centuries Scarecrow Press 2010 P 9 12 PosilannyaC Plug Barber Mrs Mary Elizabeth S2A3 Biographical Database of Southern African Science angl