Ме́нно Сі́монс (біля 1496 — 31 січня 1561) — видатний лідер анабаптистського руху в Нідерландах у XVI століття, який протистояв радикальним хіліастичним поглядам , що здійснили мюнстерську революцію. Завдяки впливу Сімонса голландські анабаптисти зайняли позиції пацифізму та змогли зберегтися як релігійна течія. Його послідовники пізніше стали відомі за ім'ям менонітів.
Менно Сімонс | |
---|---|
нід. Menno Simons | |
Народився | 1496 Вітмарсюм, Нідерланди |
Помер | 31 січня 1561 Бад-Ольдесло, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина |
Поховання | Бад-Ольдесло |
Країна | Сімнадцять провінцій |
Діяльність | богослов, священник |
Знання мов | нідерландська і німецька |
Конфесія | анабаптисти |
|
Біографія
Ранні роки та служіння в Католицькій церкві
Менно Сімонс народився близько 1496 року в невеличкому голландському селі у Фрисландії. Майже нічого не відомо про його родину: його батьки, що прожили усе життя у Вітмарсумі, швидше за все були фермерами. Батька Менно звали Сімон, звідки й походить його друге ім'я Сімонс (Сімонзоон). У 1524 році, у віці 28 років, Менно стає католицьким священиком, після того як пройшов підготовку в одному з фрисландських монастирів. Після рукопокладання в Утрехті, Менно було направлено служити у Пінг'юмі, недалеко від Вісмарсуму.
Анабаптизм
Менно Сімонс відкинув католицьку церкву та священство 12 січня 1536 року та подався в анабаптизм. Точна дата його нового хрещення невідома, але він, ймовірно, був охрещений невдовзі після того, як покинув м. Вітмарсум на початку 1536 р. До жовтня 1536 р. Його зв'язок з анабаптизмом був відомий, оскільки саме в цьому місяці Герман і Герріт Джанс були заарештовані та звинувачені за тим, що поселили М. Сімонса. Він був висвячений Оббе Філіпсом близько 1537 року. Оббе та його брат Дірк Філіпс були серед мирних учнів Мельхіора Гофмана (більш радикального з послідовників Гофмана, які брали участь у Мюнстерському повстанні). Саме Гофман представив першу самостійну громаду анабаптистів у Нідерландах, коли навчав і практикував хрещення віруючих у м. Емден, Східна Фризія. Менно Сімонс відкинув насильство, яке виступає за рух Мюнстера, вважаючи, що воно не є біблійним.
Ідеї Менно Сімонса знаходили все більшу підтримку серед нідерландців, він своєю чергою став впливовою людиною. До 1540 р. Девід Йоріс, анабаптист та ідейний натхненник теології М. Сімонса, був найвпливовішим лідером Нідерландів. До 1544 року термін "меноніт" або "меніст" був використаний у листах для позначення голландських анабаптистів.
Вчення
На невеликій зустрічі в Цюриху 21 січня 1525 року Конрад Гребель, Фелікс Манц та Джордж Блаурок разом з дванадцятьма іншими охрестили один одного. Ця зустріч позначає початок анабаптистського руху. Слідуючи ідеям реформаторства, інші релігійні групи почали проповідувати про зменшення ієрархічності релігійної структури, прямих відносин з державою, есхатології та сексуальних прав, починаючи від утримання від сексуальних контактів до крайньої цнотливості. Ці рухи увійшли в історію, як «радикальна реформація». Прибічники анабаптистського руху вважали, що церква має бути повністю усунена від уряду (), і що окремі особи повинні приєднуватися лише тоді, коли хочуть публічно визнати віру в Ісуса та бажання жити відповідно до його вчення.
Відлучення
Релігієзнавець Майкл Томас Жиролімон (1995) порівнює вчення Менно Сімонса з ученням протестантського реформатора Жана Кальвіна (1509–1564), зосереджуючись на питанні відлучення. Цей теологічний аналіз наголошує на різких контрастах між двома лідерами щодо чотирьох основних принципів: щодо процедур, що призводять до відлучення, від суворості санкцій щодо відлученого, відновленню особи, яка розкаялася, та громадянського покарання. Ж. Кальвін і М. Сіммонс, кожен із лідерів окремих крил Реформації, обидва вважали, що ця крайня форма дисципліни є важливою для функціонування церкви в суспільстві, погоджуючись щодо основних підстав для відлучення, як це висловлено у Новому Завіті. М. Сімонс, однак, передбачав застосування догани як процесу, керованого всією церквою проти будь-якого гріха. Ж.Кальвін розглядав застосування відлучення від церкви лише за особливо серйозні порушення, визначені Збором пасторів. Серед інших розбіжностей, Ж. Кальвін схвалив публічні покарання за гріхи та непокору звичаям та традиціям, тоді як М. Сімонс виступав за суворий поділ церкви та держави. Найбільш глибоко вони розходилися у поглядах на те, чому церковна дисципліна необхідна. М.Сімонс вважав досконалість людини досяжною після навернення, тоді як Ж. Кальвін підкреслював августинську теологію людської розбещеності.
Хрещення немовлят
Анабаптисти наполягали на хрещенні людей лише у дорослому віці. Однак, Мартін Лютер захищав хрещення немовлят, де його віра, випливала з його погляду на церкву, як на ідеальну інклюзивну реальність у християнському суспільстві. Своє неприйняття хрещення немовлят М. Сімонс базував на концепції церкви, як дисциплінованої групи осіб, які добровільно віддали своє життя Христу. Він розглядав освячення як процес протягом усього життя, який не повністю позбавляє присутності гріха від життя людини.
Миролюбство
Хоча деякі анабаптисти в Амстердамі та Мюнстері в 16 столітті займалися насильством і вбивствами, нідерландські меноніти, як правило, стали побожними і миролюбними. У своєму хрещенні 1539 р. Менно Сімонс заявив про своє небажання брати участь у суперечках, які, можливо, були наслідком його небажання роками оголошувати свої справжні переконання.
Вплив
Вплив Менно Сімонса на анабаптизм у Нідерландах був настільки великий, що історик-баптист Вільям Естеп запропонував поділити їх історію на три періоди: "до Менно, під Менно та після Менно". М. Сімонс є особливо значущим через те, що він прийшов до анабаптистського руху на півночі країни в його найскладніші дні та допоміг не тільки підтримати його, але й утвердити як життєздатний рух радикальної реформації.
Праці
- Dat Fundament des Christelycken leers (1539-40; «Фундамент християнської доктрини»)
- Van de Geestlijke Verrijsenisse (ca. 1536; «Духовне воскресіння»)
- De nieuwe Creatuere (ca. 1537; «Нове творіння»)
- Christelycke leringhen op den 25. Psalm (ca. 1538; «Роздуми над Псалмом двадцять четвертим»)
Джерела
- Dutch Anabaptism: Origin, Spread, Life and Thought (1450—1600), by Cornelius Krahn
- The Anabaptist Story: An Introduction to Sixteenth-Century Anabaptism, by William Roscoe Estep
- The Complete Writings of Menno Simons…, translated by Leonard Verduin and edited by John C. Wenger, with a biography by Harold S. Bender
Посилання
- Menno Simons. Менонітська енциклопедія (англ.) [Архівовано 12 травня 2012 у WebCite]
- Менно Сімонс (ua.) [ 3 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Mennonites. Catholic Encyclopedia. Т. Volume 10. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
- Gonzalez, J. (1975). A History of Christian Thought. Abingdon Press. с. 96.
- . gameo.org. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
- Michael Thomas Girolimon (1995). "John Calvin and Menno Simons on Religious Discipline: A Difference in Degree and Kind". Fides et Historia. с. 5—29.
- Charles Wiley (1993). "'Hand this Man over to Satan': A Comparison of John Calvin and Menno Simons on Excommunication". Fides et Historia. с. 16—32.
- Egil Grislis (1994). "Martin Luther and Menno Simons on Infant Baptism". Journal of Mennonite Studies. с. 7—25.
- . web.archive.org. 19 травня 2007. Архів оригіналу за 19 травня 2007. Процитовано 26 серпня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Me nno Si mons bilya 1496 1496 31 sichnya 1561 vidatnij lider anabaptistskogo ruhu v Niderlandah u XVI stolittya yakij protistoyav radikalnim hiliastichnim poglyadam sho zdijsnili myunstersku revolyuciyu Zavdyaki vplivu Simonsa gollandski anabaptisti zajnyali poziciyi pacifizmu ta zmogli zberegtisya yak religijna techiya Jogo poslidovniki piznishe stali vidomi za im yam menonitiv Menno Simonsnid Menno SimonsNarodivsya1496 Vitmarsyum NiderlandiPomer31 sichnya 1561 Bad Oldeslo Shlezvig Golshtejn NimechchinaPohovannyaBad OldesloKrayina Simnadcyat provincijDiyalnistbogoslov svyashennikZnannya movniderlandska i nimeckaKonfesiyaanabaptisti Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Simons BiografiyaRanni roki ta sluzhinnya v Katolickij cerkvi Menno Simons narodivsya blizko 1496 roku v nevelichkomu gollandskomu seli u Frislandiyi Majzhe nichogo ne vidomo pro jogo rodinu jogo batki sho prozhili use zhittya u Vitmarsumi shvidshe za vse buli fermerami Batka Menno zvali Simon zvidki j pohodit jogo druge im ya Simons Simonzoon U 1524 roci u vici 28 rokiv Menno staye katolickim svyashenikom pislya togo yak projshov pidgotovku v odnomu z frislandskih monastiriv Pislya rukopokladannya v Utrehti Menno bulo napravleno sluzhiti u Ping yumi nedaleko vid Vismarsumu Anabaptizm Menno Simons vidkinuv katolicku cerkvu ta svyashenstvo 12 sichnya 1536 roku ta podavsya v anabaptizm Tochna data jogo novogo hreshennya nevidoma ale vin jmovirno buv ohreshenij nevdovzi pislya togo yak pokinuv m Vitmarsum na pochatku 1536 r Do zhovtnya 1536 r Jogo zv yazok z anabaptizmom buv vidomij oskilki same v comu misyaci German i Gerrit Dzhans buli zaareshtovani ta zvinuvacheni za tim sho poselili M Simonsa Vin buv visvyachenij Obbe Filipsom blizko 1537 roku Obbe ta jogo brat Dirk Filips buli sered mirnih uchniv Melhiora Gofmana bilsh radikalnogo z poslidovnikiv Gofmana yaki brali uchast u Myunsterskomu povstanni Same Gofman predstaviv pershu samostijnu gromadu anabaptistiv u Niderlandah koli navchav i praktikuvav hreshennya viruyuchih u m Emden Shidna Friziya Menno Simons vidkinuv nasilstvo yake vistupaye za ruh Myunstera vvazhayuchi sho vono ne ye biblijnim Ideyi Menno Simonsa znahodili vse bilshu pidtrimku sered niderlandciv vin svoyeyu chergoyu stav vplivovoyu lyudinoyu Do 1540 r Devid Joris anabaptist ta idejnij nathnennik teologiyi M Simonsa buv najvplivovishim liderom Niderlandiv Do 1544 roku termin menonit abo menist buv vikoristanij u listah dlya poznachennya gollandskih anabaptistiv VchennyaNa nevelikij zustrichi v Cyurihu 21 sichnya 1525 roku Konrad Grebel Feliks Manc ta Dzhordzh Blaurok razom z dvanadcyatma inshimi ohrestili odin odnogo Cya zustrich poznachaye pochatok anabaptistskogo ruhu Sliduyuchi ideyam reformatorstva inshi religijni grupi pochali propoviduvati pro zmenshennya iyerarhichnosti religijnoyi strukturi pryamih vidnosin z derzhavoyu eshatologiyi ta seksualnih prav pochinayuchi vid utrimannya vid seksualnih kontaktiv do krajnoyi cnotlivosti Ci ruhi uvijshli v istoriyu yak radikalna reformaciya Pribichniki anabaptistskogo ruhu vvazhali sho cerkva maye buti povnistyu usunena vid uryadu i sho okremi osobi povinni priyednuvatisya lishe todi koli hochut publichno viznati viru v Isusa ta bazhannya zhiti vidpovidno do jogo vchennya Vidluchennya Religiyeznavec Majkl Tomas Zhirolimon 1995 porivnyuye vchennya Menno Simonsa z uchennyam protestantskogo reformatora Zhana Kalvina 1509 1564 zoseredzhuyuchis na pitanni vidluchennya Cej teologichnij analiz nagoloshuye na rizkih kontrastah mizh dvoma liderami shodo chotiroh osnovnih principiv shodo procedur sho prizvodyat do vidluchennya vid suvorosti sankcij shodo vidluchenogo vidnovlennyu osobi yaka rozkayalasya ta gromadyanskogo pokarannya Zh Kalvin i M Simmons kozhen iz lideriv okremih kril Reformaciyi obidva vvazhali sho cya krajnya forma disciplini ye vazhlivoyu dlya funkcionuvannya cerkvi v suspilstvi pogodzhuyuchis shodo osnovnih pidstav dlya vidluchennya yak ce vislovleno u Novomu Zaviti M Simons odnak peredbachav zastosuvannya dogani yak procesu kerovanogo vsiyeyu cerkvoyu proti bud yakogo griha Zh Kalvin rozglyadav zastosuvannya vidluchennya vid cerkvi lishe za osoblivo serjozni porushennya viznacheni Zborom pastoriv Sered inshih rozbizhnostej Zh Kalvin shvaliv publichni pokarannya za grihi ta nepokoru zvichayam ta tradiciyam todi yak M Simons vistupav za suvorij podil cerkvi ta derzhavi Najbilsh gliboko voni rozhodilisya u poglyadah na te chomu cerkovna disciplina neobhidna M Simons vvazhav doskonalist lyudini dosyazhnoyu pislya navernennya todi yak Zh Kalvin pidkreslyuvav avgustinsku teologiyu lyudskoyi rozbeshenosti Hreshennya nemovlyat Anabaptisti napolyagali na hreshenni lyudej lishe u doroslomu vici Odnak Martin Lyuter zahishav hreshennya nemovlyat de jogo vira viplivala z jogo poglyadu na cerkvu yak na idealnu inklyuzivnu realnist u hristiyanskomu suspilstvi Svoye neprijnyattya hreshennya nemovlyat M Simons bazuvav na koncepciyi cerkvi yak disciplinovanoyi grupi osib yaki dobrovilno viddali svoye zhittya Hristu Vin rozglyadav osvyachennya yak proces protyagom usogo zhittya yakij ne povnistyu pozbavlyaye prisutnosti griha vid zhittya lyudini Mirolyubstvo Hocha deyaki anabaptisti v Amsterdami ta Myunsteri v 16 stolitti zajmalisya nasilstvom i vbivstvami niderlandski menoniti yak pravilo stali pobozhnimi i mirolyubnimi U svoyemu hreshenni 1539 r Menno Simons zayaviv pro svoye nebazhannya brati uchast u superechkah yaki mozhlivo buli naslidkom jogo nebazhannya rokami ogoloshuvati svoyi spravzhni perekonannya VplivVpliv Menno Simonsa na anabaptizm u Niderlandah buv nastilki velikij sho istorik baptist Vilyam Estep zaproponuvav podiliti yih istoriyu na tri periodi do Menno pid Menno ta pislya Menno M Simons ye osoblivo znachushim cherez te sho vin prijshov do anabaptistskogo ruhu na pivnochi krayini v jogo najskladnishi dni ta dopomig ne tilki pidtrimati jogo ale j utverditi yak zhittyezdatnij ruh radikalnoyi reformaciyi PraciDat Fundament des Christelycken leers 1539 40 Fundament hristiyanskoyi doktrini Van de Geestlijke Verrijsenisse ca 1536 Duhovne voskresinnya De nieuwe Creatuere ca 1537 Nove tvorinnya Christelycke leringhen op den 25 Psalm ca 1538 Rozdumi nad Psalmom dvadcyat chetvertim DzherelaDutch Anabaptism Origin Spread Life and Thought 1450 1600 by Cornelius Krahn The Anabaptist Story An Introduction to Sixteenth Century Anabaptism by William Roscoe Estep ISBN 0 8028 0886 7 The Complete Writings of Menno Simons translated by Leonard Verduin and edited by John C Wenger with a biography by Harold S Bender ISBN 0 8361 1353 5PosilannyaMenno Simons Menonitska enciklopediya angl Arhivovano 12 travnya 2012 u WebCite Menno Simons ua 3 bereznya 2013 u Wayback Machine Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Mennonites Catholic Encyclopedia T Volume 10 Arhiv originalu za 25 serpnya 2021 Procitovano 25 serpnya 2021 Gonzalez J 1975 A History of Christian Thought Abingdon Press s 96 gameo org Arhiv originalu za 26 serpnya 2021 Procitovano 26 serpnya 2021 Michael Thomas Girolimon 1995 John Calvin and Menno Simons on Religious Discipline A Difference in Degree and Kind Fides et Historia s 5 29 Charles Wiley 1993 Hand this Man over to Satan A Comparison of John Calvin and Menno Simons on Excommunication Fides et Historia s 16 32 Egil Grislis 1994 Martin Luther and Menno Simons on Infant Baptism Journal of Mennonite Studies s 7 25 web archive org 19 travnya 2007 Arhiv originalu za 19 travnya 2007 Procitovano 26 serpnya 2021