Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Менаше Галперн (Халперн; Гальперн; hалперн, Менасій Шльомович Гальперін; їдиш מנשה האַלפּערן; 10 листопада 1871, Шепетівка, Старокостянтинівський повіт, Волинська губернія — 15 січня 1960, Сан-Паулу, Бразилія) — єврейський письменник, видавець, редактор. Писав на мові їдиш.
| Менаше Галперн | ||||
|---|---|---|---|---|
| מנשה הלפרן | ||||
 | ||||
| Народився | 10 листопада 1871 Шепетівка, Старокостянтинівський повіт, Волинська губернія (нині Хмельницька область) | |||
| Помер | 15 січня 1960 (88 років) Сан-Паулу, Бразилія | |||
| Діяльність | прозаїк, поет, видавець та редактор | |||
| Мова творів | їдиш | |||
| Жанр | вірші, розповіді | |||
| Батько | Шлойме Шмулевич Гальперін | |||
| Мати | Рахіль Нехемївна Стерник | |||
| Діти | d | |||
| | ||||
 Менаше Галперн у Вікісховищі | ||||
Біографія
Менаше Халперн народився у 1871 році в Шепетівці (нині Старокостянтинівський район Хмельницької області, Україна), у родині заможного посесора, фабриканта Шлойме Шмулевича (Соломона Самуїловича) Галперна, власника цегельного заводу, та Рахілі Нехеміївни Стерник. Незабаром родина переїхала до Чорного острова, а потім у Бронівку (у 1899 році батько збудував цегельний завод у Проскурові). [1]
Отримав домашнє виховання, займався з приватним учителем. У 14 років він уже складав вірші як на івриті, так і на їдиші. У 20 років одружився в Єдинці (Єдінец), Бессарабія, і зайнявся торгівлею зерном, але через падіння цін втратив гроші на придане. Тут він потоваришував з письменником-початківцем Ідл (Єгудою) Штейнбергом, разом з яким заснував бібліотеку і працював у початковій школі (талмуд-торі). [2] Наступного року Галперн надіслав до Варшави рукопис повісті Штейнберга «У ті дні» та свої оповідання. Повість Штейнберга була незабаром опублікована, дебют самого Галперна, незважаючи на схвальні відгуки, відбувся лише у 1899 році. Ось як про це згадує Менаше у своїй книзі мемуарів "Пергаменти" (1952):
У 1893 році друг (Азріель Едельман, авт.) поїхав до Варшави, і він узяв із собою рукопис притчі Штейнберга «Ba ir u bayaar» («У місті та в лісі»), щоб отримати експертний висновок. Я також надіслав зразки своїх творів. Довід Пінскі, ще початківець, сказав, що йому подобається моя творчість, і вітав мене як перспективного автора. Невдовзі я отримав листа на ім’я Переця, щоб я приїхав до Варшави працювати з ним. У Переця було видавництво, яке видавало невеликі літературні буклети за прикладом «Сіфрей Агори» Бена Авігдора. Це дозволить мені розвинути свої навички письма. Але я пам’ятав застереження Слонімського та Шапіри («Письменницьке ремесло — нещастя, вічна бідність»), а також невдачі минулого, і все це заважало мені писати. [3] [ 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Багато подорожував країнами Європи в зв'язку з торгівельними справами батька (Сувалки, Гамбург, Будапешт, Відень). У 1898 році зайнявся обробкою та орендою землі. Публікувався у всіх основних періодичних виданнях того часу на їдиші.
Дізнавшись про погром у Кишиневі (1903), Галперн почав займатися збором їжі та одягу для жертв погрому. Після цього він був змушений разом із родиною емігрувати до Америки, жив у Нью-Йорку, публікував вірші та оповідання в кількох єврейських газетах. 1904 року переїхав до Бразилії, 1905 року — до Швейцарії. В 1908 повернувся до Росії і оселився в Москві, де займався банківською справою. У 1911 році розлучається з першою дружиною та вдруге одружується на Дорі Авербух з Москви (від першої дружини, яка померла в Америці, мав трьох синів та доньку). [4] [ 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.] Викупив у журналіста та видавця Герца Акцина видавництво «Хавер» ("Товариш"), де у 1917 році вийшла його перша книга віршів та казок «Зілбернє hop» (Срібне волосся), а також збірки Зусмана Сегаловича та інших літераторів (це видавництво було націоналізовано одразу Жовтневої соціалістичної революції).
Літературна діяльність під час російської революції
Після лютневої революції 1917 року Гальперн з дружиною повернулися до Москви. У цей період через зняття царської цензури, зросла і літературна діяльність Галперна. У Москві він зустрівся з відомими письменниками на їдиш. За їхньою рекомендацією його запросили писати для «Petrograder Tagblatt» ("Петроградський листок") і він переїхав до Петрограду. Під час його перебування в Петрограді відбулася більшовицька революція. В березні 1918 року Галперн повернувся до Москви, де жила його дружина і дочка Ребекка (згодом Ребекка Гальперіна (Енн), відомий радянський редактор і перекладач).
У Москві він зустрівся з гуртком єврейських письменників і художників, серед яких Даніель Чарні, Мойше Бродерзон, художник Ель Лисицький. Ці зустрічі привели до заснування "Московського гуртка єврейських письменників і художників". Гурток нараховував 35 членів, Галперн був обраний його головою, а Чарні — секретарем. Цей період є піковим періодом у літературній діяльності Галперна в першій половині його життя. Так, його переклади поезій поетів Рабіндраната Тагора та Омара Хаяма були надруковані в антології перекладів поезії ще в 1917 році.
Але через посилення контролю радянського режиму над єврейською культурою Галперн був змушений продати свою друкарню "Хавер" за помірною ціною, а всі друковані книги були конфісковані.
1922 року переїхав до Києва і 1925 року емігрував спочатку до Австрії (Відень), потім до Бразилії (1926). 1931 року був делегатом на сімнадцятому сіоністському конгресі в Базелі. Після цього він зіткнувся з труднощами в заробітках, а його дружина допомагала заробляти на життя, продаючи їжу, яку вона готувала, і орендуючи кімнати. У 1934 році він опублікував у Бразилії свою першу книгу «Ausen alten Brunam» ("Зі старої криниці"), яка є збіркою оповідань з життя бессарабських та подільських євреїв. Частина творів були також опубліковані під псевдонімами "Дал-вехомер", "Аль-Насані", "Одем Зіг-заг", "Цим де Ша", "Вір з Вір".
Життя на Святій землі
Напередодні Хануки 1935 року Менаше Галперн емігрував до Ізраїлю і жив у Хайфі. Він також намагався придбати кав'ярню на вулиці Дізенгоф, але втратив гроші. Його дружина змушена була готувати обіди для робітників. Галперн захворів і ліг на лікування до туберкульозної лікарні в єрусалимському районі Мекор-Хаїм. Після восьми місяців лікування його відпустили і порадили повернутися до Бразилії. Його сестра Роза та її син Йозеф надіслали йому квитки, і 12 травня 1938 року вони сіли на корабель до Бразилії.
Переїзд до Бразилії
Напередодні Другої світової війни Галперн та його дружина Дора повернулися до Ріо, де купили пансіонат для пляжу. Його діяльність у цей період невідома, і схоже, що Друга світова війна та заборона, накладена бразильським урядом на діяльність сіоністів, з одного боку, та преси на їдиш, з другого, призвели до відступу від його громадської діяльності. Менаше разом з дружиною переїхали до Сан-Паулу, де він влаштувався на роботу в новий будинок престарілих. Там він працював та читав лекції. Галперн описав цей період як період «духовної кальцифікації» та життя за інерцією в оточенні літніх людей. За цей час він перестав писати. Лише у 1940-х рр. його спілкування з композитором Бернардом Гоффом повернуло митцю його духовну енергію. Його запрошення на єврейський культурний конгрес у Нью-Йорку в 1948 році також допомогло його духовному відродженню. На цьому конгресі він зустрівся з сотнями єврейських інтелектуалів і побачив «продовження єврейської літератури". Він також сказав, що створення Держави Ізраїль сприяло пробудженню його творчих сил, і після цих подій він написав книгу спогадів «Парметн» ("Пергаменти"), опубліковану в Сан-Паулу в 1952 році.
Книга мемуарів
Найважливішою роботою Галперна є його мемуари «Пергаменти: мемуари та нариси». Книга була написана наприкінці його життя, коли він погано бачив, і в написанні йому допомагала молода жінка Сара Чершанія. Незважаючи на це, книга сповнена подробиць про життя євреїв в районах мошаву наприкінці 19 століття. Перша частина книги — це збірка розділів і спогадів. Галперн стверджує, що 19 століття для євреїв почалося в 1970-х роках, і він описує, з одного боку, традиційний досвід, а з іншого боку, дух змін, який почався з його дитинства.
У першому розділі «За часів Лінцкі та Шмара» він представляє вплив цих двох письменників на поширення читання на їдиш серед єврейських мас. Галперн представляє Шмара як того, завдяки кому їдиш перетворився з жаргону на поважну мову.
Другий розділ книги описує єврейських землевласників. За його описами, їхнє життя було близьким до природи і пронизане духом працьовитості.
У третьому розділі «Царське вигнання і погроми» описується потрясіння, яке відбулося після вбивства російського царя Олександра II. Він описує своє дитинство під час погромів і намагання робітничого класу зберегти засоби для існування, незважаючи на травневі постанови.
У наступних розділах більше описується єврейське повсякденне життя. Друга частина книги — коротка автобіографія автора, написана стислою мовою про його активне життя в Росії, США, Берліні, Бразилії та Землі Ізраїлю.
У 2014 році книгу переклав з їдиш на іврит Альтер Офір і видав сам.
Родина
Брат — Лев Соломонович Гальперін (1886-1938, розстріляний), художник, скульптор, журналіст; його дружина — мистецтвознавець Олександра Юхимівна Кроль (1899-1978), син — сходознавець-синолог Юрій Львович Кроль (нар. 1931). Також брати — Іхіл (Ахілл), Абрам, Давид (?-1919) і Йойл (?-1943), сестри — Рівка, Роза Бернштейн (1879-1972), Ада Ейдельман та Іда Фрідман.
Був двічі одружений — на Темі Нафтулівні Корманській (1872-1941) та Дорі Ізраїлівні Авербух (1878-1968).
Література
- Yiddish book:Memories and portrayals, Menashe Halpern,h/c, Brazil, 1952
- Berl Kagan, comp., Leksikon fun yidish-shraybers (Biographical dictionary of Yiddish writers) (New York, 1986), col. 208.
Примітки
- https://cikavy.com/writers/5831
- http://yleksikon.blogspot.com/2016/01/menashe-halpern.html [ 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- https://www.peoples.ru/art/literature/story/menashe_galpern/ [ 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- https://www.geni.com/people/Менаше-Галперн/6000000031928441185 [ 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- https://www.jewishgen.org/yizkor/yedintsy/yed0331.html [ 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Menashe Galpern Halpern Galpern halpern Menasij Shlomovich Galperin yidish מנשה הא לפ ערן 10 listopada 1871 Shepetivka Starokostyantinivskij povit Volinska guberniya 15 sichnya 1960 San Paulu Braziliya yevrejskij pismennik vidavec redaktor Pisav na movi yidish Menashe Galpernמנשה הלפרןNarodivsya10 listopada 1871 1871 11 10 Shepetivka Starokostyantinivskij povit Volinska guberniya nini Hmelnicka oblast Pomer15 sichnya 1960 1960 01 15 88 rokiv San Paulu BraziliyaDiyalnistprozayik poet vidavec ta redaktorMova tvorivyidishZhanrvirshi rozpovidiBatkoShlojme Shmulevich GalperinMatiRahil Nehemyivna SternikDitid Menashe Galpern u VikishovishiBiografiyaMenashe Halpern narodivsya u 1871 roci v Shepetivci nini Starokostyantinivskij rajon Hmelnickoyi oblasti Ukrayina u rodini zamozhnogo posesora fabrikanta Shlojme Shmulevicha Solomona Samuyilovicha Galperna vlasnika cegelnogo zavodu ta Rahili Nehemiyivni Sternik Nezabarom rodina pereyihala do Chornogo ostrova a potim u Bronivku u 1899 roci batko zbuduvav cegelnij zavod u Proskurovi 1 Otrimav domashnye vihovannya zajmavsya z privatnim uchitelem U 14 rokiv vin uzhe skladav virshi yak na ivriti tak i na yidishi U 20 rokiv odruzhivsya v Yedinci Yedinec Bessarabiya i zajnyavsya torgivleyu zernom ale cherez padinnya cin vtrativ groshi na pridane Tut vin potovarishuvav z pismennikom pochatkivcem Idl Yegudoyu Shtejnbergom razom z yakim zasnuvav biblioteku i pracyuvav u pochatkovij shkoli talmud tori 2 Nastupnogo roku Galpern nadislav do Varshavi rukopis povisti Shtejnberga U ti dni ta svoyi opovidannya Povist Shtejnberga bula nezabarom opublikovana debyut samogo Galperna nezvazhayuchi na shvalni vidguki vidbuvsya lishe u 1899 roci Os yak pro ce zgaduye Menashe u svoyij knizi memuariv Pergamenti 1952 U 1893 roci drug Azriel Edelman avt poyihav do Varshavi i vin uzyav iz soboyu rukopis pritchi Shtejnberga Ba ir u bayaar U misti ta v lisi shob otrimati ekspertnij visnovok Ya takozh nadislav zrazki svoyih tvoriv Dovid Pinski she pochatkivec skazav sho jomu podobayetsya moya tvorchist i vitav mene yak perspektivnogo avtora Nevdovzi ya otrimav lista na im ya Perecya shob ya priyihav do Varshavi pracyuvati z nim U Perecya bulo vidavnictvo yake vidavalo neveliki literaturni bukleti za prikladom Sifrej Agori Bena Avigdora Ce dozvolit meni rozvinuti svoyi navichki pisma Ale ya pam yatav zasterezhennya Slonimskogo ta Shapiri Pismennicke remeslo neshastya vichna bidnist a takozh nevdachi minulogo i vse ce zavazhalo meni pisati 3 27 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Bagato podorozhuvav krayinami Yevropi v zv yazku z torgivelnimi spravami batka Suvalki Gamburg Budapesht Viden U 1898 roci zajnyavsya obrobkoyu ta orendoyu zemli Publikuvavsya u vsih osnovnih periodichnih vidannyah togo chasu na yidishi Diznavshis pro pogrom u Kishinevi 1903 Galpern pochav zajmatisya zborom yizhi ta odyagu dlya zhertv pogromu Pislya cogo vin buv zmushenij razom iz rodinoyu emigruvati do Ameriki zhiv u Nyu Jorku publikuvav virshi ta opovidannya v kilkoh yevrejskih gazetah 1904 roku pereyihav do Braziliyi 1905 roku do Shvejcariyi V 1908 povernuvsya do Rosiyi i oselivsya v Moskvi de zajmavsya bankivskoyu spravoyu U 1911 roci rozluchayetsya z pershoyu druzhinoyu ta vdruge odruzhuyetsya na Dori Averbuh z Moskvi vid pershoyi druzhini yaka pomerla v Americi mav troh siniv ta donku 4 27 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Vikupiv u zhurnalista ta vidavcya Gerca Akcina vidavnictvo Haver Tovarish de u 1917 roci vijshla jogo persha kniga virshiv ta kazok Zilbernye hop Sribne volossya a takozh zbirki Zusmana Segalovicha ta inshih literatoriv ce vidavnictvo bulo nacionalizovano odrazu Zhovtnevoyi socialistichnoyi revolyuciyi Literaturna diyalnist pid chas rosijskoyi revolyuciyi Pislya lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku Galpern z druzhinoyu povernulisya do Moskvi U cej period cherez znyattya carskoyi cenzuri zrosla i literaturna diyalnist Galperna U Moskvi vin zustrivsya z vidomimi pismennikami na yidish Za yihnoyu rekomendaciyeyu jogo zaprosili pisati dlya Petrograder Tagblatt Petrogradskij listok i vin pereyihav do Petrogradu Pid chas jogo perebuvannya v Petrogradi vidbulasya bilshovicka revolyuciya V berezni 1918 roku Galpern povernuvsya do Moskvi de zhila jogo druzhina i dochka Rebekka zgodom Rebekka Galperina Enn vidomij radyanskij redaktor i perekladach U Moskvi vin zustrivsya z gurtkom yevrejskih pismennikiv i hudozhnikiv sered yakih Daniel Charni Mojshe Broderzon hudozhnik El Lisickij Ci zustrichi priveli do zasnuvannya Moskovskogo gurtka yevrejskih pismennikiv i hudozhnikiv Gurtok narahovuvav 35 chleniv Galpern buv obranij jogo golovoyu a Charni sekretarem Cej period ye pikovim periodom u literaturnij diyalnosti Galperna v pershij polovini jogo zhittya Tak jogo perekladi poezij poetiv Rabindranata Tagora ta Omara Hayama buli nadrukovani v antologiyi perekladiv poeziyi she v 1917 roci Ale cherez posilennya kontrolyu radyanskogo rezhimu nad yevrejskoyu kulturoyu Galpern buv zmushenij prodati svoyu drukarnyu Haver za pomirnoyu cinoyu a vsi drukovani knigi buli konfiskovani 1922 roku pereyihav do Kiyeva i 1925 roku emigruvav spochatku do Avstriyi Viden potim do Braziliyi 1926 1931 roku buv delegatom na simnadcyatomu sionistskomu kongresi v Bazeli Pislya cogo vin zitknuvsya z trudnoshami v zarobitkah a jogo druzhina dopomagala zaroblyati na zhittya prodayuchi yizhu yaku vona gotuvala i orenduyuchi kimnati U 1934 roci vin opublikuvav u Braziliyi svoyu pershu knigu Ausen alten Brunam Zi staroyi krinici yaka ye zbirkoyu opovidan z zhittya bessarabskih ta podilskih yevreyiv Chastina tvoriv buli takozh opublikovani pid psevdonimami Dal vehomer Al Nasani Odem Zig zag Cim de Sha Vir z Vir Zhittya na Svyatij zemli Naperedodni Hanuki 1935 roku Menashe Galpern emigruvav do Izrayilyu i zhiv u Hajfi Vin takozh namagavsya pridbati kav yarnyu na vulici Dizengof ale vtrativ groshi Jogo druzhina zmushena bula gotuvati obidi dlya robitnikiv Galpern zahvoriv i lig na likuvannya do tuberkuloznoyi likarni v yerusalimskomu rajoni Mekor Hayim Pislya vosmi misyaciv likuvannya jogo vidpustili i poradili povernutisya do Braziliyi Jogo sestra Roza ta yiyi sin Jozef nadislali jomu kvitki i 12 travnya 1938 roku voni sili na korabel do Braziliyi Pereyizd do Braziliyi Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni Galpern ta jogo druzhina Dora povernulisya do Rio de kupili pansionat dlya plyazhu Jogo diyalnist u cej period nevidoma i shozhe sho Druga svitova vijna ta zaborona nakladena brazilskim uryadom na diyalnist sionistiv z odnogo boku ta presi na yidish z drugogo prizveli do vidstupu vid jogo gromadskoyi diyalnosti Menashe razom z druzhinoyu pereyihali do San Paulu de vin vlashtuvavsya na robotu v novij budinok prestarilih Tam vin pracyuvav ta chitav lekciyi Galpern opisav cej period yak period duhovnoyi kalcifikaciyi ta zhittya za inerciyeyu v otochenni litnih lyudej Za cej chas vin perestav pisati Lishe u 1940 h rr jogo spilkuvannya z kompozitorom Bernardom Goffom povernulo mitcyu jogo duhovnu energiyu Jogo zaproshennya na yevrejskij kulturnij kongres u Nyu Jorku v 1948 roci takozh dopomoglo jogo duhovnomu vidrodzhennyu Na comu kongresi vin zustrivsya z sotnyami yevrejskih intelektualiv i pobachiv prodovzhennya yevrejskoyi literaturi Vin takozh skazav sho stvorennya Derzhavi Izrayil spriyalo probudzhennyu jogo tvorchih sil i pislya cih podij vin napisav knigu spogadiv Parmetn Pergamenti opublikovanu v San Paulu v 1952 roci Kniga memuariv Najvazhlivishoyu robotoyu Galperna ye jogo memuari Pergamenti memuari ta narisi Kniga bula napisana naprikinci jogo zhittya koli vin pogano bachiv i v napisanni jomu dopomagala moloda zhinka Sara Chershaniya Nezvazhayuchi na ce kniga spovnena podrobic pro zhittya yevreyiv v rajonah moshavu naprikinci 19 stolittya Persha chastina knigi ce zbirka rozdiliv i spogadiv Galpern stverdzhuye sho 19 stolittya dlya yevreyiv pochalosya v 1970 h rokah i vin opisuye z odnogo boku tradicijnij dosvid a z inshogo boku duh zmin yakij pochavsya z jogo ditinstva U pershomu rozdili Za chasiv Lincki ta Shmara vin predstavlyaye vpliv cih dvoh pismennikiv na poshirennya chitannya na yidish sered yevrejskih mas Galpern predstavlyaye Shmara yak togo zavdyaki komu yidish peretvorivsya z zhargonu na povazhnu movu Drugij rozdil knigi opisuye yevrejskih zemlevlasnikiv Za jogo opisami yihnye zhittya bulo blizkim do prirodi i pronizane duhom pracovitosti U tretomu rozdili Carske vignannya i pogromi opisuyetsya potryasinnya yake vidbulosya pislya vbivstva rosijskogo carya Oleksandra II Vin opisuye svoye ditinstvo pid chas pogromiv i namagannya robitnichogo klasu zberegti zasobi dlya isnuvannya nezvazhayuchi na travnevi postanovi U nastupnih rozdilah bilshe opisuyetsya yevrejske povsyakdenne zhittya Druga chastina knigi korotka avtobiografiya avtora napisana stisloyu movoyu pro jogo aktivne zhittya v Rosiyi SShA Berlini Braziliyi ta Zemli Izrayilyu U 2014 roci knigu pereklav z yidish na ivrit Alter Ofir i vidav sam RodinaBrat Lev Solomonovich Galperin 1886 1938 rozstrilyanij hudozhnik skulptor zhurnalist jogo druzhina mistectvoznavec Oleksandra Yuhimivna Krol 1899 1978 sin shodoznavec sinolog Yurij Lvovich Krol nar 1931 Takozh brati Ihil Ahill Abram David 1919 i Jojl 1943 sestri Rivka Roza Bernshtejn 1879 1972 Ada Ejdelman ta Ida Fridman Buv dvichi odruzhenij na Temi Naftulivni Kormanskij 1872 1941 ta Dori Izrayilivni Averbuh 1878 1968 LiteraturaYiddish book Memories and portrayals Menashe Halpern h c Brazil 1952 Berl Kagan comp Leksikon fun yidish shraybers Biographical dictionary of Yiddish writers New York 1986 col 208 Primitkihttps cikavy com writers 5831 http yleksikon blogspot com 2016 01 menashe halpern html 27 zhovtnya 2021 u Wayback Machine https www peoples ru art literature story menashe galpern 27 zhovtnya 2021 u Wayback Machine https www geni com people Menashe Galpern 6000000031928441185 27 zhovtnya 2021 u Wayback Machine https www jewishgen org yizkor yedintsy yed0331 html 27 zhovtnya 2021 u Wayback Machine