Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ма (в'єт. Mạ) — народ на півдні В'єтнаму з числа гірських кхмерів. Є однією з 54 офіційно визнаних етнічних груп В'єтнаму.
| Ма | |
|---|---|
| Кількість | 41 405 (2009, перепис) |
| Ареал |  В'єтнам: провінція Ламдонг |
| Раса | монголоїди |
| Близькі до: | кого, стієнги, мнонги, тьоро |
| Входить до | гірські кхмери |
| Мова | ма, в'єтнамська |
| Релігія | анімізм, християнство |
До складу ма входять субетнічні групи нган (в'єт. Mạ Ngắn), то (в'єт. Mạ Tô), соп (в'єт. Mạ Xốp) і крунг (в'єт. Mạ Krung).
Розселення і чисельність
Розкидані на великій території, переважно в гірських районах південного В'єтнаму, найбільше в провінції Ламдонг. Живуть мішано із в'єтнамцями та іншими народами.
Чисельність ма за даними перепису населення 2009 року становила 41 405 осіб, найбільше в провінції Ламдонг — 31 869 осіб (2,68 % її населення); окремі групи також живуть у сусідніх провінціях: Дакнонг 6 456 осіб, Донгнай 2 436 осіб, Біньфиок 432 особи.
Мова
Мова ма належить до південнобанарських мов австроазійської сім'ї. Іноді вважається діалектом мови сре (кого).
Існує писемність на основі латинської абетки.
Говорять також в'єтнамською.
Рівень грамотності рідною мовою 10-30 %, в'єтнамською 50-75 %.
Господарство
Основні традиційні заняття ма: підсічно-вогневе землеробство, збиральництво, мисливство.
Вирощують рис, зернові, бавовник, тютюн, бульби, дині, гарбузи, перець, банани, цукрову тростину. Кава та чай були введені в господарство відносно недавно. Ма розчищають під посіви гірські ділянки землі. Перший рік їх засівають лише рисом. Після цього їх культивують ще декілька років, сіючи рис або інші культури, а тоді залишають під паром. Рис є головною продовольчою культурою. Вирощують переважно суходольний рис, для вирощування вологого рису використовуються тільки низинні ділянки та заливні луки, що затоплюються в сезон дощів. Використовуються примітивні ручні технології ведення сільського господарства з використанням мотики для обробки ґрунту та беззубих граблів для його вирівнювання.
Тваринництво недостатньо розвинене, хоча тримають курей, свиней, кіз та буйволів. Деякі сім'ї мають коней, а ще в кожному селі є слони, яких використовують для перевезення вантажів.
Ремесла носять домашній характер, здебільшого це плетіння і ткацтво. Жінки ма вважаються майстринями у виготовленні тканин. У багатьох селах є ковалі, які ремонтують сільськогосподарські інструменти.
Поселення
Ма живуть селами, що звуться бон і налічують до 10 довгих хат на палях, мешканці яких походять від спільного предка. Довжина такої хати у минулому могла сягати 100 метрів і більше. Сучасні хати ма мають всього кілька десятків метрів завдовжки, іноді навіть менше десяти метрів. Бон має двосхилий дах, критий соломою.
Набувають поширення хати, що стоять на землі та мають чотирисхилий дах, подібні до в'єтнамських.
Суспільство
Жителі села пов'язані між собою кровними або шлюбними зв'язками й утворюють сусідську громаду, більш-менш автономну у вирішенні своїх внутрішніх та господарських питань. Власність на землю та навколишні ліси є спільною.
Громаду очолює сільський голова, що зветься кванг-бон. Він має одного або двох помічників. Разом вони відповідають за використання лісів та сільськогосподарських земель, координують проведення польових робіт.
Кожна сім'я працює окремо і має власне житло (секція в довгій хаті або окрема власна хата). Проте, за потреби, можна взяти зерно у коморі іншої сім'ї, і ця дія не розглядатиметься як позичка.
Існує диференціація між багатими та бідними, але експлуатація людини людиною відсутня. Багатство набувається через власну працю та досвід господарювання. Багатство у ма виявляється насамперед у кількості накопичених гонгів та глечиків.
Сім'ї ма є патрилінійними. Розширена сім'я поступово зникає, поступаючись місцем нуклеарним сім'ям. Найстарший син має право на спадщину.
Шлюб патрилокальний (молоді йдуть жити хо хати чоловіка), але все ще мають місце рештки матрилокальності. Якщо молодий не має достатньо коштів, молодята після весілля йдуть жити до хати молодої. Лише коли чоловік зможе віддати сім'ї своєї дружини достатній викуп, він зможе привести свою половинку до себе додому. Поширені левірат, сорорат, кроскузенні шлюби (між дітьми брата та сестри).
Побут
Традиційний чоловічий одяг — пов'язка на стегнах, орнаментована по краях вишивкою і торочкою, та коротка сорочка без рукавів. Жінки носять довгі спідниці та кофти.
Популярною жіночою прикрасою є намиста. Поширені також мідні кільця, які носять на зап'ястях і щиколотках. Зберігся звичай підпилювання зубів. Ма також розтягують мочка вух, щоб вкласти в них велике кільце зі слонової кістки або короткий шматочок бамбуку.
Традиційна їжа — рис, овочі, іноді риба. М'ясо їдять на свята. Основний напій — рисовий самогон (кан).
Вірування й традиційні обряди
65 % ма дотримуються традиційних вірувань, 35 % — християни.
Традиційна релігія ма — анімізм, вони вірують в існування численних духів та надприродних сил, що впливають на життя людини.
Вірування й ритуали народу пов'язані із землеробством. Перед випалюванням чагарників виконується ритуал на честь бога Вогню, під час сівби та коли з'являються колоски рису проводять церемонію подяки богині-матері Рису. Але найбільшим святом вважається свято врожаю, яке щороку відбувається в грудні. Люди висловлюють подяку богу Неба за хороший урожай і просять у нього благополуччя і щастя на наступний рік. Свято триває декілька днів. Жителі села роблять генеральне прибирання, вдягають своє найкраще вбрання, збираються разом на бенкет, грають на гонгах, танцюють і співають. Центральне місце у святкуванні займає жертва буйвола, що є найвищим виявом подяки.
Духовна культура
Фольклор ма представлений народними піснями, казками, міфами та легендами, пов'язаними з рідною землею, горами та річками, оповіданнями про створення світу та історію народу.
Народні музичні інструменти включають плоскі або випуклі мідні гонги, барабани та бамбукові флейти.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ма (народ) |
Джерела
- А. Н. Лескинен, Нго Дык Тхинь. Ма. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 302. (рос.)
- Ma People in Vietnam [ 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.]. Vietnam Royal Tourism (VRT) (англ.)
- . Vietnam National Administration of Tourism (англ.)
Примітки
- Table 5: Population by urban/rural residence, sex, ethnic group, socio-economic region and province/city, 1/4/2009 [ 10 травня 2018 у Wayback Machine.]. Center for Statistical Information Technology N°I, GSO (в'єтн.), (англ.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World, Twenty-first edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version: Maa. A language of Viet Nam (англ.)
- Maa in Vietnam [ 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.]. Joshua Project (2018 (англ.))
- Праздник народности Ма, посвященный собранному урожаю [ 14 грудня 2017 у Wayback Machine.]. VOVworld, 16.11.2017 (рос.)
Посилання
- American University, Washington, D.C. Cultural Information Analysis Center. Minority groups in the Republic of Vietnam. Ethnographic study series, pp. 437-472: The Ma. Washington: Headquarters, Department of the Army, 1966 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ma v yet Mạ narod na pivdni V yetnamu z chisla girskih khmeriv Ye odniyeyu z 54 oficijno viznanih etnichnih grup V yetnamu MaKilkist41 405 2009 perepis ArealV yetnam provinciya LamdongRasamongoloyidiBlizki do kogo stiyengi mnongi toroVhodit dogirski khmeriMovama v yetnamskaReligiyaanimizm hristiyanstvo Do skladu ma vhodyat subetnichni grupi ngan v yet Mạ Ngắn to v yet Mạ To sop v yet Mạ Xốp i krung v yet Mạ Krung Za movoyu ta kulturoyu blizki do sre mnongiv i stiyengiv Rozselennya i chiselnistRajoni rozselennya narodu ma Rozkidani na velikij teritoriyi perevazhno v girskih rajonah pivdennogo V yetnamu najbilshe v provinciyi Lamdong Zhivut mishano iz v yetnamcyami ta inshimi narodami Chiselnist ma za danimi perepisu naselennya 2009 roku stanovila 41 405 osib najbilshe v provinciyi Lamdong 31 869 osib 2 68 yiyi naselennya okremi grupi takozh zhivut u susidnih provinciyah Daknong 6 456 osib Dongnaj 2 436 osib Binfiok 432 osobi MovaMova ma nalezhit do pivdennobanarskih mov avstroazijskoyi sim yi Inodi vvazhayetsya dialektom movi sre kogo Isnuye pisemnist na osnovi latinskoyi abetki Govoryat takozh v yetnamskoyu Riven gramotnosti ridnoyu movoyu 10 30 v yetnamskoyu 50 75 GospodarstvoOsnovni tradicijni zanyattya ma pidsichno vogneve zemlerobstvo zbiralnictvo mislivstvo Viroshuyut ris zernovi bavovnik tyutyun bulbi dini garbuzi perec banani cukrovu trostinu Kava ta chaj buli vvedeni v gospodarstvo vidnosno nedavno Ma rozchishayut pid posivi girski dilyanki zemli Pershij rik yih zasivayut lishe risom Pislya cogo yih kultivuyut she dekilka rokiv siyuchi ris abo inshi kulturi a todi zalishayut pid parom Ris ye golovnoyu prodovolchoyu kulturoyu Viroshuyut perevazhno suhodolnij ris dlya viroshuvannya vologogo risu vikoristovuyutsya tilki nizinni dilyanki ta zalivni luki sho zatoplyuyutsya v sezon doshiv Vikoristovuyutsya primitivni ruchni tehnologiyi vedennya silskogo gospodarstva z vikoristannyam motiki dlya obrobki gruntu ta bezzubih grabliv dlya jogo virivnyuvannya Tvarinnictvo nedostatno rozvinene hocha trimayut kurej svinej kiz ta bujvoliv Deyaki sim yi mayut konej a she v kozhnomu seli ye sloni yakih vikoristovuyut dlya perevezennya vantazhiv Remesla nosyat domashnij harakter zdebilshogo ce pletinnya i tkactvo Zhinki ma vvazhayutsya majstrinyami u vigotovlenni tkanin U bagatoh selah ye kovali yaki remontuyut silskogospodarski instrumenti PoselennyaMa zhivut selami sho zvutsya bon i nalichuyut do 10 dovgih hat na palyah meshkanci yakih pohodyat vid spilnogo predka Dovzhina takoyi hati u minulomu mogla syagati 100 metriv i bilshe Suchasni hati ma mayut vsogo kilka desyatkiv metriv zavdovzhki inodi navit menshe desyati metriv Bon maye dvoshilij dah kritij solomoyu Nabuvayut poshirennya hati sho stoyat na zemli ta mayut chotirishilij dah podibni do v yetnamskih SuspilstvoZhiteli sela pov yazani mizh soboyu krovnimi abo shlyubnimi zv yazkami j utvoryuyut susidsku gromadu bilsh mensh avtonomnu u virishenni svoyih vnutrishnih ta gospodarskih pitan Vlasnist na zemlyu ta navkolishni lisi ye spilnoyu Gromadu ocholyuye silskij golova sho zvetsya kvang bon Vin maye odnogo abo dvoh pomichnikiv Razom voni vidpovidayut za vikoristannya lisiv ta silskogospodarskih zemel koordinuyut provedennya polovih robit Kozhna sim ya pracyuye okremo i maye vlasne zhitlo sekciya v dovgij hati abo okrema vlasna hata Prote za potrebi mozhna vzyati zerno u komori inshoyi sim yi i cya diya ne rozglyadatimetsya yak pozichka Isnuye diferenciaciya mizh bagatimi ta bidnimi ale ekspluataciya lyudini lyudinoyu vidsutnya Bagatstvo nabuvayetsya cherez vlasnu pracyu ta dosvid gospodaryuvannya Bagatstvo u ma viyavlyayetsya nasampered u kilkosti nakopichenih gongiv ta glechikiv Sim yi ma ye patrilinijnimi Rozshirena sim ya postupovo znikaye postupayuchis miscem nuklearnim sim yam Najstarshij sin maye pravo na spadshinu Shlyub patrilokalnij molodi jdut zhiti ho hati cholovika ale vse she mayut misce reshtki matrilokalnosti Yaksho molodij ne maye dostatno koshtiv molodyata pislya vesillya jdut zhiti do hati molodoyi Lishe koli cholovik zmozhe viddati sim yi svoyeyi druzhini dostatnij vikup vin zmozhe privesti svoyu polovinku do sebe dodomu Poshireni levirat sororat kroskuzenni shlyubi mizh ditmi brata ta sestri PobutZhinochij kostyum ma Tradicijnij cholovichij odyag pov yazka na stegnah ornamentovana po krayah vishivkoyu i torochkoyu ta korotka sorochka bez rukaviv Zhinki nosyat dovgi spidnici ta kofti Populyarnoyu zhinochoyu prikrasoyu ye namista Poshireni takozh midni kilcya yaki nosyat na zap yastyah i shikolotkah Zberigsya zvichaj pidpilyuvannya zubiv Ma takozh roztyaguyut mochka vuh shob vklasti v nih velike kilce zi slonovoyi kistki abo korotkij shmatochok bambuku Tradicijna yizha ris ovochi inodi riba M yaso yidyat na svyata Osnovnij napij risovij samogon kan Viruvannya j tradicijni obryadi65 ma dotrimuyutsya tradicijnih viruvan 35 hristiyani Tradicijna religiya ma animizm voni viruyut v isnuvannya chislennih duhiv ta nadprirodnih sil sho vplivayut na zhittya lyudini Viruvannya j rituali narodu pov yazani iz zemlerobstvom Pered vipalyuvannyam chagarnikiv vikonuyetsya ritual na chest boga Vognyu pid chas sivbi ta koli z yavlyayutsya koloski risu provodyat ceremoniyu podyaki bogini materi Risu Ale najbilshim svyatom vvazhayetsya svyato vrozhayu yake shoroku vidbuvayetsya v grudni Lyudi vislovlyuyut podyaku bogu Neba za horoshij urozhaj i prosyat u nogo blagopoluchchya i shastya na nastupnij rik Svyato trivaye dekilka dniv Zhiteli sela roblyat generalne pribirannya vdyagayut svoye najkrashe vbrannya zbirayutsya razom na benket grayut na gongah tancyuyut i spivayut Centralne misce u svyatkuvanni zajmaye zhertva bujvola sho ye najvishim viyavom podyaki Duhovna kulturaFolklor ma predstavlenij narodnimi pisnyami kazkami mifami ta legendami pov yazanimi z ridnoyu zemleyu gorami ta richkami opovidannyami pro stvorennya svitu ta istoriyu narodu Narodni muzichni instrumenti vklyuchayut ploski abo vipukli midni gongi barabani ta bambukovi flejti Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ma narod DzherelaA N Leskinen Ngo Dyk Thin Ma Narody i religii mira Enciklopediya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 302 ISBN 5 85270 155 6 ros Ma People in Vietnam 3 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Vietnam Royal Tourism VRT angl Vietnam National Administration of Tourism angl PrimitkiTable 5 Population by urban rural residence sex ethnic group socio economic region and province city 1 4 2009 10 travnya 2018 u Wayback Machine Center for Statistical Information Technology N I GSO v yetn angl Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World Twenty first edition Dallas Texas SIL International Online version Maa A language of Viet Nam angl Maa in Vietnam 4 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Joshua Project 2018 angl Prazdnik narodnosti Ma posvyashennyj sobrannomu urozhayu 14 grudnya 2017 u Wayback Machine VOVworld 16 11 2017 ros PosilannyaAmerican University Washington D C Cultural Information Analysis Center Minority groups in the Republic of Vietnam Ethnographic study series pp 437 472 The Ma Washington Headquarters Department of the Army 1966 angl