Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маєр Юзеф Маєр пол Józef Majer 12 березня 1808 Краків 3 лютого 1899 та

Маєр Юзеф

Маєр Юзеф
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маєр.

Юзеф Маєр (пол. Józef Majer; 12 березня 1808, Краків — 3 лютого 1899, там само)  — лікар, природознавець, професор і ректор Яґеллонського університету і Академії знань у Кракові.

Юзеф Маєр
пол. Józef Majer
image
Народився12 березня 1808(1808-03-12)[1][2]
Краків, Австрійська імперія[2]
Помер3 липня 1899(1899-07-03)[1][2] (91 рік)
Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[2]
ПохованняРаковицький цвинтар
Країнаimage Австрійська імперія
image Австро-Угорщина
image Республіка Польща
Діяльністьполітик, лікар, викладач університету, антрополог, натураліст, фізіолог, місцевий політик
Alma materЯгеллонський університет
Галузьмедицина[3], антропологія[3], природничі науки[3], фізіологія тварин і людини[3], фармакологія[3], хірургія[3] і Регіональна політика[3]
ЗакладЯгеллонський університет
Посадапосол до Галицького сейму[d], d і член Палати панів Імперської Ради[d]
Членствоd
d
Польська академія знань
d[2]
image Юзеф Маєр у Вікісховищі

Біографія

Походив з міщанської ремісничої родини. Початкову освіту здобував спочатку приватно, а далі в гімназії Святої Анни, де в 1824 році склав екзамени для отримання атестату зрілості. Закінчивши протягом року на Філософському факультеті Яґеллонського університету дворічний курс філософії, фізики, математики і всесвітньої історії, в 1825 році він записався на Медичний факультет, де заприятелював з . Через суспільну атмосферу, що панувала в Вільному місті Кракові вони разом вирішили пошукати кращої долі в Царстві Польському, де хотіли скласти випускні екзамени в Варшавському університеті.

Початок польського повстання 1830 року застав їх у Варшаві, вони обоє повернулись до Кракова, під кінець грудня склали екзамени на отримання ступеня доктора, кваліфікацію вони отримали 12 січня 1831 року, після чого 20 січня знову поїхали до Варшави, де їх було назначено батальйонними медиками.

Після придушення повстання Маєр разом з військом пересік кордон Пруссії, був інтернований в Ельблонг, 18 грудня його було звільнено і 2 січня 1832 року він повернувся до Кракова.

Після кількамісячної наукової подорожі по Німеччині Маєр присвятив себе науковій та викладацькій праці. В 1833 році він отримав в Яґеллонському університеті посаду викладача фармакології, того ж року став заступником професора медичних закладів, в 1835 став професором цієї дисципліни, а в 1848 став професором фізіології і займав цю кафедру в університеті до 1877 року.

Протягом першого етапу праці в Ягелонському університеті в 1833—1842 роках, не займаючись адміністративними функціями, Маєр дуже активно працював в науковій сфері, друкуючи праці з історії медицини, медичної термінології і фізіології. В 1838—1845 був засновником та редактором «Медичного щорічника».

В 1839—1845 здійснював нагляд над початковими школами в Кракові. Протягом 1843-5 років був секретарем Медичного факультету, в 1845/6-1847/8 і 1862/3 — його деканом, а в 1848/51 і 1865/6 був ректором Ягелонського університету.

Коли в 1853/4 роках почалась германізація Яґеллонського університету всі викладачі погодились на виклади німецькою мовою, окрім Маєра та А. Козубовського. В 1856 році Маєра позбавили його кафедри, однак дозволили читати необов'язкові предмети по-польськи. Після припинення германізації університету в 1861 р. Маєр повернувся на кафедру фізіології.

З 1860 був міським радником в Кракові, а в 1866-87 був послом на Крайовий сейм, спочатку як ректор Ягелонського університету, а потім як виборний з Санока та Кракова. В Галицькому сеймі належав до т.з. «диких», політичної ролі не відігравав, але був дуже активним в роботі шкільної комісії. В 1862 році був одним із засновників «Медичного огляду», а пізніше одним із організаторів з'їздів медиків та природознавців.

В 1848 році Маєр як ректор Яґеллонського університету став головою Краківського наукового товариства, і за чотири роки свого керівництва значно оживив наукове життя організації.

Після перетворення Краківського товариства наук на Академію знань Маєр був в 1873—1890 роках її головою. На цей час випав найважчий період становлення Академії, оскільки закладались організаційні та матеріальні основи її функціонування, починалась видавнича діяльність.

Наукова діяльність

Наукова діяльність Маєра розвивалась у різних напрямках. В 1838 році видав разом з Скобелем «Словник анатомічно-фізіологічний», завдяки чому вони стали піонерами на ниві польської медичної термінології. Маєр працював продуктивно в сфері історії медицини, особливо займаючись історією Медичного факультету Ягелонського університету.

Підтримуючи в Краківському науковому товаристві діяльність Фізіографічної комісії Маєр сам видав в 1862 році «Літературу фізіографії польської землі»

З роботою Маєра як одного з головних організаторів польського наукового життя в XIX столітті пов'язані 2 історичні публікації «Pogląd historyczny na Towarzystwo Naukowe Krakowskie z czasu jego związku z Uniwersytetem Jagiellońskim (1858)» і «Stanowisko Towarzystwa Naukowego Krakowskiego wobec nauki i kraju (1868)»

Найбільше публікацій Маєр мав у сфері фізіології. Це були зокрема розвідки «Fizjologia układu nerwowego (1854)» та «Fizjologia zmysłów, (1857)», які отримали як польські так і закордонні схвальні відгуки.

Маєр, як перший голова, Ізидор Коперницький, як перший секретар, мали найбільший вплив на розмах організаційної та видавничої діяльності Антропологічної комісії, створеної в 1874 році в Академії знань. Завдяки їх праці були видані 19 томів «Zbioru wiadomości do antropologii krajowej».

Публікації

  • Uwagi nad niektórémi wyrazami lekarskiemi (1835)
  • Wiadomość o życiu i pracach naukowych Jana Innocentego Petryckiego (1841)
  • Zakady uniwersyteckie w Krakowie: przyczynek do dziejów owiaty krajowej podany, i pamici piciuset-letniego istnienia Uniwersytetu Krakowskiego powiecony (1864)
  • Stanowisko c. k. Towarzystwa Naukowego Krakowskiego wobec nauki i kraju: rzecz miana przy publicznym obchodzie 50-letniego istnienia tegoż Towarzystwa w dniu 16 maja 1868 r. (1868)
  • Uwagi w przedmiocie zasady pierwszych wyborów do Akademii (1872)
  • Charakterystyka fizyczna ludności galicyjskiej, na podstawie spotrzeżeń dokonanych za staraniem Komisyi Antropologicznej Akademii Umiejętności w Krakowie (1876)
  • O pisowni ija, yja w wyrazach przyswojonych: uwagi Józefa Majera ogłoszone w miejsce rękopismu dla rozdzielenia pomiędzy członków Akademii (1881)

Примітки

  1. вебсторінка
    d:Track:Q36774d:Track:Q35127
  2. http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/majer-jozef/
  3. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Джерела

  • Korbut; Lipska H., Tatarowicz K., Bibliografia do dziejów Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kr. 1967;
  • Stachowska K., Rocznik Towarzystwa Naukowego Krakowskiego 1817—1872. Bibliografia zawartości, «Roczn. B. PAN w Kr.» T, 11: 1965 [druk] 1966;
  • Wrzosek A., Bibliografia antropologii polskiej do roku 1955 włącznie, Wr. 1959 I;
  • Album zasłużonych lekarzy polskich, W. 1925 s. 59 (fot.);
  • Barycz H., Alma Mater Jagellonica, Kr. 1958;
  • Chamcówna M., Mrozowska K., Dzieje Uniwersytetu Jagiellońskiego w l. 1765—1850, Kr. 1965;
  • Chłędowski K., Album fotograficzne, W. 1951;
  • Czckanowski j., Zarys historii antropologii polskiej, Kr. 1948;
  • Fijałek J., Starania J. M-a o obsadzanie katedr w Uniwersytecie Jagiellońskim w latach 1848—1876, «Roczn. B. PAN w Kr.» T. 2: 1956 [druk.] 1959;

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mayer Yuzef Mayer pol Jozef Majer 12 bereznya 1808 Krakiv 3 lyutogo 1899 tam samo likar prirodoznavec profesor i rektor Yagellonskogo universitetu i Akademiyi znan u Krakovi Yuzef Mayerpol Jozef MajerNarodivsya12 bereznya 1808 1808 03 12 1 2 Krakiv Avstrijska imperiya 2 Pomer3 lipnya 1899 1899 07 03 1 2 91 rik Krakiv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro Ugorshina 2 PohovannyaRakovickij cvintarKrayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Respublika PolshaDiyalnistpolitik likar vikladach universitetu antropolog naturalist fiziolog miscevij politikAlma materYagellonskij universitetGaluzmedicina 3 antropologiya 3 prirodnichi nauki 3 fiziologiya tvarin i lyudini 3 farmakologiya 3 hirurgiya 3 i Regionalna politika 3 ZakladYagellonskij universitetPosadaposol do Galickogo sejmu d d i chlen Palati paniv Imperskoyi Radi d Chlenstvod d Polska akademiya znan d 2 Yuzef Mayer u Vikishovishi Biografiya Pohodiv z mishanskoyi remisnichoyi rodini Pochatkovu osvitu zdobuvav spochatku privatno a dali v gimnaziyi Svyatoyi Anni de v 1824 roci sklav ekzameni dlya otrimannya atestatu zrilosti Zakinchivshi protyagom roku na Filosofskomu fakulteti Yagellonskogo universitetu dvorichnij kurs filosofiyi fiziki matematiki i vsesvitnoyi istoriyi v 1825 roci vin zapisavsya na Medichnij fakultet de zapriyatelyuvav z Cherez suspilnu atmosferu sho panuvala v Vilnomu misti Krakovi voni razom virishili poshukati krashoyi doli v Carstvi Polskomu de hotili sklasti vipuskni ekzameni v Varshavskomu universiteti Pochatok polskogo povstannya 1830 roku zastav yih u Varshavi voni oboye povernulis do Krakova pid kinec grudnya sklali ekzameni na otrimannya stupenya doktora kvalifikaciyu voni otrimali 12 sichnya 1831 roku pislya chogo 20 sichnya znovu poyihali do Varshavi de yih bulo naznacheno bataljonnimi medikami Pislya pridushennya povstannya Mayer razom z vijskom peresik kordon Prussiyi buv internovanij v Elblong 18 grudnya jogo bulo zvilneno i 2 sichnya 1832 roku vin povernuvsya do Krakova Pislya kilkamisyachnoyi naukovoyi podorozhi po Nimechchini Mayer prisvyativ sebe naukovij ta vikladackij praci V 1833 roci vin otrimav v Yagellonskomu universiteti posadu vikladacha farmakologiyi togo zh roku stav zastupnikom profesora medichnih zakladiv v 1835 stav profesorom ciyeyi disciplini a v 1848 stav profesorom fiziologiyi i zajmav cyu kafedru v universiteti do 1877 roku Protyagom pershogo etapu praci v Yagelonskomu universiteti v 1833 1842 rokah ne zajmayuchis administrativnimi funkciyami Mayer duzhe aktivno pracyuvav v naukovij sferi drukuyuchi praci z istoriyi medicini medichnoyi terminologiyi i fiziologiyi V 1838 1845 buv zasnovnikom ta redaktorom Medichnogo shorichnika V 1839 1845 zdijsnyuvav naglyad nad pochatkovimi shkolami v Krakovi Protyagom 1843 5 rokiv buv sekretarem Medichnogo fakultetu v 1845 6 1847 8 i 1862 3 jogo dekanom a v 1848 51 i 1865 6 buv rektorom Yagelonskogo universitetu Koli v 1853 4 rokah pochalas germanizaciya Yagellonskogo universitetu vsi vikladachi pogodilis na vikladi nimeckoyu movoyu okrim Mayera ta A Kozubovskogo V 1856 roci Mayera pozbavili jogo kafedri odnak dozvolili chitati neobov yazkovi predmeti po polski Pislya pripinennya germanizaciyi universitetu v 1861 r Mayer povernuvsya na kafedru fiziologiyi Z 1860 buv miskim radnikom v Krakovi a v 1866 87 buv poslom na Krajovij sejm spochatku yak rektor Yagelonskogo universitetu a potim yak vibornij z Sanoka ta Krakova V Galickomu sejmi nalezhav do t z dikih politichnoyi roli ne vidigravav ale buv duzhe aktivnim v roboti shkilnoyi komisiyi V 1862 roci buv odnim iz zasnovnikiv Medichnogo oglyadu a piznishe odnim iz organizatoriv z yizdiv medikiv ta prirodoznavciv V 1848 roci Mayer yak rektor Yagellonskogo universitetu stav golovoyu Krakivskogo naukovogo tovaristva i za chotiri roki svogo kerivnictva znachno ozhiviv naukove zhittya organizaciyi Pislya peretvorennya Krakivskogo tovaristva nauk na Akademiyu znan Mayer buv v 1873 1890 rokah yiyi golovoyu Na cej chas vipav najvazhchij period stanovlennya Akademiyi oskilki zakladalis organizacijni ta materialni osnovi yiyi funkcionuvannya pochinalas vidavnicha diyalnist Naukova diyalnist Naukova diyalnist Mayera rozvivalas u riznih napryamkah V 1838 roci vidav razom z Skobelem Slovnik anatomichno fiziologichnij zavdyaki chomu voni stali pionerami na nivi polskoyi medichnoyi terminologiyi Mayer pracyuvav produktivno v sferi istoriyi medicini osoblivo zajmayuchis istoriyeyu Medichnogo fakultetu Yagelonskogo universitetu Pidtrimuyuchi v Krakivskomu naukovomu tovaristvi diyalnist Fiziografichnoyi komisiyi Mayer sam vidav v 1862 roci Literaturu fiziografiyi polskoyi zemli Z robotoyu Mayera yak odnogo z golovnih organizatoriv polskogo naukovogo zhittya v XIX stolitti pov yazani 2 istorichni publikaciyi Poglad historyczny na Towarzystwo Naukowe Krakowskie z czasu jego zwiazku z Uniwersytetem Jagiellonskim 1858 i Stanowisko Towarzystwa Naukowego Krakowskiego wobec nauki i kraju 1868 Najbilshe publikacij Mayer mav u sferi fiziologiyi Ce buli zokrema rozvidki Fizjologia ukladu nerwowego 1854 ta Fizjologia zmyslow 1857 yaki otrimali yak polski tak i zakordonni shvalni vidguki Mayer yak pershij golova Izidor Kopernickij yak pershij sekretar mali najbilshij vpliv na rozmah organizacijnoyi ta vidavnichoyi diyalnosti Antropologichnoyi komisiyi stvorenoyi v 1874 roci v Akademiyi znan Zavdyaki yih praci buli vidani 19 tomiv Zbioru wiadomosci do antropologii krajowej Publikaciyi Uwagi nad niektoremi wyrazami lekarskiemi 1835 Wiadomosc o zyciu i pracach naukowych Jana Innocentego Petryckiego 1841 Zakady uniwersyteckie w Krakowie przyczynek do dziejow owiaty krajowej podany i pamici piciuset letniego istnienia Uniwersytetu Krakowskiego powiecony 1864 Stanowisko c k Towarzystwa Naukowego Krakowskiego wobec nauki i kraju rzecz miana przy publicznym obchodzie 50 letniego istnienia tegoz Towarzystwa w dniu 16 maja 1868 r 1868 Uwagi w przedmiocie zasady pierwszych wyborow do Akademii 1872 Charakterystyka fizyczna ludnosci galicyjskiej na podstawie spotrzezen dokonanych za staraniem Komisyi Antropologicznej Akademii Umiejetnosci w Krakowie 1876 O pisowni ija yja w wyrazach przyswojonych uwagi Jozefa Majera ogloszone w miejsce rekopismu dla rozdzielenia pomiedzy czlonkow Akademii 1881 Primitkivebstorinka d Track Q36774d Track Q35127 http tnk krakow pl czlonkowie majer jozef Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaKorbut Lipska H Tatarowicz K Bibliografia do dziejow Uniwersytetu Jagiellonskiego Kr 1967 Stachowska K Rocznik Towarzystwa Naukowego Krakowskiego 1817 1872 Bibliografia zawartosci Roczn B PAN w Kr T 11 1965 druk 1966 Wrzosek A Bibliografia antropologii polskiej do roku 1955 wlacznie Wr 1959 I Album zasluzonych lekarzy polskich W 1925 s 59 fot Barycz H Alma Mater Jagellonica Kr 1958 Chamcowna M Mrozowska K Dzieje Uniwersytetu Jagiellonskiego w l 1765 1850 Kr 1965 Chledowski K Album fotograficzne W 1951 Czckanowski j Zarys historii antropologii polskiej Kr 1948 Fijalek J Starania J M a o obsadzanie katedr w Uniwersytecie Jagiellonskim w latach 1848 1876 Roczn B PAN w Kr T 2 1956 druk 1959

Дата публікації:
Топ