Маттео I Великий (*Matteo Visconti I Grande, 15 серпня 1250 — 24 червня 1322) — граф Мілану в 1311—1322 роках.
Маттео I Вісконті | |
---|---|
італ. Matteo Visconti "Il Grande" | |
Народився | 15 серпня 1250 Інворіо |
Помер | 24 червня 1322 (71 рік) Кресчензаго |
Країна | Мілан |
Діяльність | військовослужбовець |
Знання мов | італійська |
Титул | граф Мілану |
Посада | вікарій, капітан-дель-пополо, капітан-дель-пополо, капітан-дель-пополо, капітан-дель-пополо, капітан-дель-пополо і капітан-дель-пополо |
Термін | 1311—1322 роки |
Попередник | засновано |
Наступник | Галеаццо I |
Конфесія | католицтво |
Рід | Вісконті |
Батько | Теобальдо Вісконті |
Мати | Анастасія Піровано |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | Бонакоза Боррі |
Діти | 5 синів і 5 доньок |
|
Життєпис
Молоді роки
Походив з італійської шляхетської родини Вісконті. Син Теобальдо Вісконті та Анастасії Піровано, онуки Уберто Піровано, архієпископа Мілану. Замолоду включився у боротьбу свого роду проти делла Торре, синьйорів і капітанів Міланської республіки. 1269 році оженився на доньці капітана містечка Санто-Стефано-Тічино. У 1273 році разом з іншими родичами обороняв Павію від військ роду делла Торре, але зазнав поразки й вимушений був тікати.
Після того як батько Маттео, що був воєначальником міланського архієпископа Оттоне Вісконті, в 1275 був узятий в полон військами імператора і його союзника Наполеона делла Торре і обезголовлений в 1276 році в Галлараті, командування військами Вісконті очолив Маттео.
Синьйор Мілану
У грудні 1287 року за підтримки архієпископа Оттон Вісконті, Маттео був обраний на посаду капітано-дель-пополо. Він настільки зміцнив вплив своєї родини, що 1289 року зміг нав'язати муніципалітету Мілана нові комунальні статути, відповідно до яких вибори капітана народу передавалися Урядовій раді, яка формувалася архієпископом і складається з 12 провізорів та їх голови. У 1290 році він став капітано-дель-пополо Верчеллі, а в 1292 році — Алессандрії та Комо, а його брат Уберто — подестою Верчеллі і Комо. Таким чином, вплив Вісконті було розширено на значну частину Ломбардії.
У 1291 році Маттео Вісконті призначається Рудольфом I, королем Німеччини, імператорським вікарієм в Ломбардії. Ця формальна посада дозволила зміцнити його становище та підтвердила усі завоювання. 1294 році новим король Адольф I Нассау підтвердив призначення Маттео імператорським вікарієм Ломбардії.
У 1295 році почалася нова війна між Вісконті, очільниками гібелінів (прихильників імператорської влади) та делла Торре, очільниками гвельфів (прихильниками Папського престолу). Війська Маттео атакували Лекко, головну фортецю гвельфів поблизу Мілану. Лекко було захоплено й зруйновано 1296 року. Водночас повстали міста Лоді і Крема. 1299 року новий німецький король Альбрехт I Габсбург перепризначив Маттео імператорським вікарієм Ломбардії.
Повалення
У 1302 році проти Вісконті утворилася потужна коаліція міст Кремона, Павія, П'яченца, Новара, Верчеллі, Лоді, Крема та Монферрато під орудою Гвідо делла Торре, Альберто Скотті та Гіберто да Кореджо. Вісконті зазнали поразки й були вигнані з Мілану. Маттео знайшов прихисток у містечку Ногаролі — у володіннях роду Скалігері.
Маттео I звернувся за підтримкою до короля Німеччини. Втім, лише у листопаді 1310 року зумів зустрітися в Асті з імператором Генріхом VII. 4 грудня Маттео Вісконті при посередництві з Кассоне делла Торре щодо розподілу посад і прибутків Мілану. 27 грудня 1310 року в урочистій обстановці король Генріх VII Люксембург, який прибув до Мілана на коронацію як король Італії, влаштував примирення ворогуючих домів делла Торре і Вісконті. Проте в лютому місто повстало проти імперської влади. Маттео Вісконті відразу зайняв сторону імператора. Існує версія, що повстання було інспіровано Вісконті, щоб знищити делла Торре й зміцнити владу над Міланом.
Граф
13 липня 1311 року під стінами Брешії він отримав від Генріха VII імперський вікаріат на Мілан зі сплатою великої суми грошей. Також став першим міланським графом. 1313 року переміг делла Торре у битвах при Гаджіано і Ро. Він став одним з найсильніших представників італійських гібелінів. Після цього він був офіційно визнаний муніципалітетом як синьйор Мілана.
Маттео Вістонті зібрав власну сильну найману армію, що стала найсильнішою в Північній Італії. За підтримки імператора він підкорив своїй владі П'яченцу, Бергамо, Лоді, Кремону, Тортону, Павію і Новару. Протягом 1314 року було переможено у декількох битвах Роберта, короля Неаполя, папського вікарія Італії, який став союзником гвельфів та роду делла Торре.
Своєю резиденцією в Мілані Маттео Вісконті обрав Анжеру — палац міланських архієпископів, за що незабаром був відлучений тодішнім архієпископом від церкви. Маттео поставився до цього факту з показною байдужістю.
Новий папа римський Іоанн XXII, бачачи в ньому небезпечного для себе вождя гібелінів. 1316 року король Роберт захопив Павію, проте невдовзі відступив з міста. Того ж року війська Вісконті зайняли місто Алессандрію. 31 березня 1317 року випустив буллу, яка забороняла Вісконті носити титул імперського вікарія. Маттео відмовився від титулу, але у відповідь вигнав міланського архієпископа, замінивши його своїм сином Джованні. Іоанн XXII не визнав вибори і призначив свого кандидата — Айкардо Антіміані, прихильника делла Торре. 4 січня 1318 року єпископами Асті та Комо Маттео Вісконті було відлучено від церкви за позбавлення волі делла Торре і інших гвельфів. Нові відлучення відбулися 10 лютого і 6 квітня.
У 1320 році на підставі показань міланського священика Бартоломео Каньолаті проти Маттео Вісконті було розпочато процес за звинуваченням у некромантії з метою вбивства папи римського. Вісконті було викликано на допит до Авіньйону, але він не з'явився — позначився хворим. У грудні почався новий процес уже проти Маттео Вісконті і його старшого сина Галеаццо за звинуваченням у єресі, чаклунстві, службі дияволу, співчутті вченню фра Дольчино. У перелік єретиків потрапили також архієпископ Оттоне і вся жіноча лінія родини, оскільки одна з родичок матері Маттео була спалена на багатті за звинуваченням у єресі.
Цього часу Маттео Вісконті втрутився у справи Генуезької республіки на боці партії гібелінів, яку очолювали роди Доріа та Спінола, проти гвельфів на чолі із Фієскі та Грімальді.
14 березня 1321 року Маттео I було заочно засуджено, а його майно оголошено конфіскованим. Жителі Мілана також потрапили під інтердикт. На початку 1322 року папський легат Бертран де Пюже оголосив хрестовий похід проти Вісконті. У травні того ж року Маттео зрікся влади на користь старшого сина. Поселився у Кресчензаго (тепер частина Мілана), де помер 24 серпня. Було таємно поховано в невідомому місці. Новим синьйором Мілана став його старший син Галеаццо I.
Родина
Дружина — Бонакоза, донька Скварціно Боррі, капітана Санто-Стефано-Тічино
Діти:
- Галеаццо (1277—1328)
- (1289—1329), подеста Алессандрії, синьйор Росати
- Джованні (1291—1354), архієпископ Мілану у 1317—1354 роках
- Лукіно (1285—1349), синьйор Мілану
- Стефано (1287—1327), граф Арона
- Катерина (1282—1311), дружина Альбоїно I делла Скала
- Заккарина (1295—1328), дружина Оттоне Русконі, подеста Коммо
- Флорамонда (1277—1321), дружина Гвідо Манделі, графа Макканьо (північна Сардинія)
- Агнеса, дружина Чеккіно делла Скала, синьйор Верони
- Беатріче (1280-д/н), дружина Спінетта Маласпіна, маркіза Веруколи
Джерела
- Francesca Maria Vaglienti: Visconti, Matteo I. In: Lexikon des Mittelalters, Band 8 (1997), Sp. 1725 f.
- Guido Lopez, I Signori di Milano, dai Visconti agli Sforza, Newton Compton editori, 2010.
- Beck, Sanderson (July 25, 2011). «Italian City States 1250—1453 by Sanderson Beck». Literary Works of Sanderson Beck. Retrieved 27 February 2012
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маттео I Вісконті |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Matteo I Velikij Matteo Visconti I Grande 15 serpnya 1250 24 chervnya 1322 graf Milanu v 1311 1322 rokah Matteo I Viskontiital Matteo Visconti Il Grande Narodivsya15 serpnya 1250 1250 08 15 InvorioPomer24 chervnya 1322 1322 06 24 71 rik KreschenzagoKrayina MilanDiyalnistvijskovosluzhbovecZnannya movitalijskaTitulgraf MilanuPosadavikarij kapitan del popolo kapitan del popolo kapitan del popolo kapitan del popolo kapitan del popolo i kapitan del popoloTermin1311 1322 rokiPoperednikzasnovanoNastupnikGaleacco IKonfesiyakatolictvoRidViskontiBatkoTeobaldo ViskontiMatiAnastasiya PirovanoBrati sestridU shlyubi zBonakoza BorriDiti5 siniv i 5 donok Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z italijskoyi shlyahetskoyi rodini Viskonti Sin Teobaldo Viskonti ta Anastasiyi Pirovano onuki Uberto Pirovano arhiyepiskopa Milanu Zamolodu vklyuchivsya u borotbu svogo rodu proti della Torre sinjoriv i kapitaniv Milanskoyi respubliki 1269 roci ozhenivsya na donci kapitana mistechka Santo Stefano Tichino U 1273 roci razom z inshimi rodichami oboronyav Paviyu vid vijsk rodu della Torre ale zaznav porazki j vimushenij buv tikati Pislya togo yak batko Matteo sho buv voyenachalnikom milanskogo arhiyepiskopa Ottone Viskonti v 1275 buv uzyatij v polon vijskami imperatora i jogo soyuznika Napoleona della Torre i obezgolovlenij v 1276 roci v Gallarati komanduvannya vijskami Viskonti ocholiv Matteo Sinjor Milanu U grudni 1287 roku za pidtrimki arhiyepiskopa Otton Viskonti Matteo buv obranij na posadu kapitano del popolo Vin nastilki zmicniv vpliv svoyeyi rodini sho 1289 roku zmig nav yazati municipalitetu Milana novi komunalni statuti vidpovidno do yakih vibori kapitana narodu peredavalisya Uryadovij radi yaka formuvalasya arhiyepiskopom i skladayetsya z 12 provizoriv ta yih golovi U 1290 roci vin stav kapitano del popolo Verchelli a v 1292 roci Alessandriyi ta Komo a jogo brat Uberto podestoyu Verchelli i Komo Takim chinom vpliv Viskonti bulo rozshireno na znachnu chastinu Lombardiyi U 1291 roci Matteo Viskonti priznachayetsya Rudolfom I korolem Nimechchini imperatorskim vikariyem v Lombardiyi Cya formalna posada dozvolila zmicniti jogo stanovishe ta pidtverdila usi zavoyuvannya 1294 roci novim korol Adolf I Nassau pidtverdiv priznachennya Matteo imperatorskim vikariyem Lombardiyi U 1295 roci pochalasya nova vijna mizh Viskonti ochilnikami gibeliniv prihilnikiv imperatorskoyi vladi ta della Torre ochilnikami gvelfiv prihilnikami Papskogo prestolu Vijska Matteo atakuvali Lekko golovnu fortecyu gvelfiv poblizu Milanu Lekko bulo zahopleno j zrujnovano 1296 roku Vodnochas povstali mista Lodi i Krema 1299 roku novij nimeckij korol Albreht I Gabsburg perepriznachiv Matteo imperatorskim vikariyem Lombardiyi Povalennya U 1302 roci proti Viskonti utvorilasya potuzhna koaliciya mist Kremona Paviya P yachenca Novara Verchelli Lodi Krema ta Monferrato pid orudoyu Gvido della Torre Alberto Skotti ta Giberto da Koredzho Viskonti zaznali porazki j buli vignani z Milanu Matteo znajshov prihistok u mistechku Nogaroli u volodinnyah rodu Skaligeri Matteo I zvernuvsya za pidtrimkoyu do korolya Nimechchini Vtim lishe u listopadi 1310 roku zumiv zustritisya v Asti z imperatorom Genrihom VII 4 grudnya Matteo Viskonti pri poserednictvi z Kassone della Torre shodo rozpodilu posad i pributkiv Milanu 27 grudnya 1310 roku v urochistij obstanovci korol Genrih VII Lyuksemburg yakij pribuv do Milana na koronaciyu yak korol Italiyi vlashtuvav primirennya voroguyuchih domiv della Torre i Viskonti Prote v lyutomu misto povstalo proti imperskoyi vladi Matteo Viskonti vidrazu zajnyav storonu imperatora Isnuye versiya sho povstannya bulo inspirovano Viskonti shob znishiti della Torre j zmicniti vladu nad Milanom Graf 13 lipnya 1311 roku pid stinami Breshiyi vin otrimav vid Genriha VII imperskij vikariat na Milan zi splatoyu velikoyi sumi groshej Takozh stav pershim milanskim grafom 1313 roku peremig della Torre u bitvah pri Gadzhiano i Ro Vin stav odnim z najsilnishih predstavnikiv italijskih gibeliniv Pislya cogo vin buv oficijno viznanij municipalitetom yak sinjor Milana Matteo Vistonti zibrav vlasnu silnu najmanu armiyu sho stala najsilnishoyu v Pivnichnij Italiyi Za pidtrimki imperatora vin pidkoriv svoyij vladi P yachencu Bergamo Lodi Kremonu Tortonu Paviyu i Novaru Protyagom 1314 roku bulo peremozheno u dekilkoh bitvah Roberta korolya Neapolya papskogo vikariya Italiyi yakij stav soyuznikom gvelfiv ta rodu della Torre Svoyeyu rezidenciyeyu v Milani Matteo Viskonti obrav Anzheru palac milanskih arhiyepiskopiv za sho nezabarom buv vidluchenij todishnim arhiyepiskopom vid cerkvi Matteo postavivsya do cogo faktu z pokaznoyu bajduzhistyu Novij papa rimskij Ioann XXII bachachi v nomu nebezpechnogo dlya sebe vozhdya gibeliniv 1316 roku korol Robert zahopiv Paviyu prote nevdovzi vidstupiv z mista Togo zh roku vijska Viskonti zajnyali misto Alessandriyu 31 bereznya 1317 roku vipustiv bullu yaka zaboronyala Viskonti nositi titul imperskogo vikariya Matteo vidmovivsya vid titulu ale u vidpovid vignav milanskogo arhiyepiskopa zaminivshi jogo svoyim sinom Dzhovanni Ioann XXII ne viznav vibori i priznachiv svogo kandidata Ajkardo Antimiani prihilnika della Torre 4 sichnya 1318 roku yepiskopami Asti ta Komo Matteo Viskonti bulo vidlucheno vid cerkvi za pozbavlennya voli della Torre i inshih gvelfiv Novi vidluchennya vidbulisya 10 lyutogo i 6 kvitnya U 1320 roci na pidstavi pokazan milanskogo svyashenika Bartolomeo Kanolati proti Matteo Viskonti bulo rozpochato proces za zvinuvachennyam u nekromantiyi z metoyu vbivstva papi rimskogo Viskonti bulo viklikano na dopit do Avinjonu ale vin ne z yavivsya poznachivsya hvorim U grudni pochavsya novij proces uzhe proti Matteo Viskonti i jogo starshogo sina Galeacco za zvinuvachennyam u yeresi chaklunstvi sluzhbi diyavolu spivchutti vchennyu fra Dolchino U perelik yeretikiv potrapili takozh arhiyepiskop Ottone i vsya zhinocha liniya rodini oskilki odna z rodichok materi Matteo bula spalena na bagatti za zvinuvachennyam u yeresi Cogo chasu Matteo Viskonti vtrutivsya u spravi Genuezkoyi respubliki na boci partiyi gibeliniv yaku ocholyuvali rodi Doria ta Spinola proti gvelfiv na choli iz Fiyeski ta Grimaldi 14 bereznya 1321 roku Matteo I bulo zaochno zasudzheno a jogo majno ogolosheno konfiskovanim Zhiteli Milana takozh potrapili pid interdikt Na pochatku 1322 roku papskij legat Bertran de Pyuzhe ogolosiv hrestovij pohid proti Viskonti U travni togo zh roku Matteo zriksya vladi na korist starshogo sina Poselivsya u Kreschenzago teper chastina Milana de pomer 24 serpnya Bulo tayemno pohovano v nevidomomu misci Novim sinjorom Milana stav jogo starshij sin Galeacco I RodinaDruzhina Bonakoza donka Skvarcino Borri kapitana Santo Stefano Tichino Diti Galeacco 1277 1328 1289 1329 podesta Alessandriyi sinjor Rosati Dzhovanni 1291 1354 arhiyepiskop Milanu u 1317 1354 rokah Lukino 1285 1349 sinjor Milanu Stefano 1287 1327 graf Arona Katerina 1282 1311 druzhina Alboyino I della Skala Zakkarina 1295 1328 druzhina Ottone Ruskoni podesta Kommo Floramonda 1277 1321 druzhina Gvido Mandeli grafa Makkano pivnichna Sardiniya Agnesa druzhina Chekkino della Skala sinjor Veroni Beatriche 1280 d n druzhina Spinetta Malaspina markiza VerukoliDzherelaFrancesca Maria Vaglienti Visconti Matteo I In Lexikon des Mittelalters Band 8 1997 Sp 1725 f Guido Lopez I Signori di Milano dai Visconti agli Sforza Newton Compton editori 2010 Beck Sanderson July 25 2011 Italian City States 1250 1453 by Sanderson Beck Literary Works of Sanderson Beck Retrieved 27 February 2012Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Matteo I Viskonti