Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ві́ктор Анто́нович Матвіє́нко (нар. 9 листопада 1948, Запоріжжя, УРСР — 29 листопада 2018, Київ, Україна) — колишній радянський та український футболіст, тренер. Виступав на позиції захисника. Майстер спорту міжнародного класу (1975). Заслужений майстер спорту (1975). По завершенні тренерської роботи працював у Федерації Футболу України, інспектуючи матчі чемпіонату другої ліги.
 | ||||
 | ||||
| Особисті дані | ||||
|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Віктор Антонович Матвієнко | |||
| Народження | 9 листопада 1948[2] | |||
| Запоріжжя, Українська РСР, СРСР | ||||
| Смерть | 29 листопада 2018[1] (70 років) | |||
| Київ, Україна | ||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Зріст | 176 см | |||
| Вага | 73 кг | |||
| Прізвисько | Мотя | |||
| Громадянство |  СРСР →  Україна | |||
| Позиція | Захисник | |||
| Професіональні клуби* | ||||
| Роки | Клуб | І (г) | ||
| 1966—1967 1968—1969 1970 1970—1977 1978 | Металург (Запоріжжя) СКА (Одеса) Металург (Запоріжжя) Динамо (Київ) Дніпро (Дніпропетровськ) | 44 (1) ? (1) 188 (7) 21 (1) | ||
| Національна збірна | ||||
| Роки | Збірна | І (г) | ||
| 1971 1971—1977 | СРСР (олімп.) СРСР | 2 (0) 21 (0) | ||
| Тренерська діяльність** | ||||
| Сезони | Команда | Місце | ||
| 1980—1982 1985 1991—1992 1993 1993 1994 1995 1997—1998 | Авангард (Рівне) Авангард (Рівне) Поділля (Хмельницький) Торпедо (Запоріжжя) Буковина (Чернівці) Тилігул (Тирасполь) Торпедо (Запоріжжя) | |||
| Звання, нагороди | ||||
| Нагороди |
| |||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||||
 Віктор Матвієнко у Вікісховищі | ||||
| Спортивні нагороди | ||
|---|---|---|
| Олімпійські ігри | ||
| Бронза | 1976 Монреаль | футбол |
| Чемпіонат Європи з футболу | ||
| Срібло | 1972 Бельгія | |
Клубна кар'єра
Займатися футболом Віктор Матвієнко почав у 12 років в ДЮСШ «Металург» (Запоріжжя), де його першим тренером був . Однак спочатку перевагу віддавав зовсім не футболу, а спортивній гімнастиці, у якій теж робив значні успіхи. Можливо, саме це й допомогло Віктору у майбутньому на смарагдовому газоні. Вже 1966 року Матвієнко потрапив до команди майстрів рідного міста. Впевнена та не за роками зріла гра юнака за «Металург» привернула увагу Михайла Комана, який запросив Віктора до київського «Динамо».
Однак у «Динамо» в Матвієнка не склалося. Провівши всього два матчі у дублюючому складі за три місяці, він залишив Київ після розмови все з тим же Команом, який порадив молодому захиснику спробувати себе у клубах нижчих ліг, де він матиме постійну ігрову практику. При цьому Михайло Михайлович зазначив, що кияни будуть уважно за ним спостерігати.
Після цього Віктора Матвієнка було викликано до лав радянської Армії. Так він опинився у складі СКА (Одеса), де відіграв загалом два з половиною сезони.
Маючи запрошення від одеського «Чорноморця» та харківського «Металіста», Матвієнко твердо вирішив повернутися до рідного «Металурга». Завдяки грі, що він демонстрував у складі запоріжців, Віктор завоював місце у молодіжній збірній СРСР, також виступав за молодіжку УРСР та збірну України другої ліги. Того року «Металург» виборов путівку до першої ліги чемпіонату СРСР, ставши чемпіоном України.
У 1970 році Матвієнко отримав запрошення від ворошиловградської «Зорі» та донецького «Шахтаря». Вирушив до Донецька, проте у таборі місцевого клубу так і не опинився, бо був примусово відправлений до «Динамо».
Дебют в основному складі київського «Динамо» відбувся у червні 1970 року у грі з командою «Спартак» (Москва). Зіграв Матвієнко досить непогано і вже до завершення чемпіонату мав постійне місце у числі перших одинадцяти гравців «Динамо». А вже з наступного року Матвієнко почав збирати трофеї у складі киян. Починаючи з 1971 і аж до того часу, коли Віктор Антонович залишив «Динамо», київський клуб жодного року не закінчував сезон без завоювання медалей чемпіонату чи Кубку СРСР. Зірковим часом Матвієнка, як і команди загалом, став 1975 рік, у якому динамівці завоювали Кубок Володарів Кубків, Суперкубок УЄФА та «золото» чемпіонату СРСР.
У 1977 році Лобановський почав оновлювати склад, і Матвієнко відчував, що навряд чи буде потреба у його послугах, тож вирішив шукати нову команду. Цією командою став дніпропетровський «Дніпро». За словами самого футболіста, рівень гри «Дніпра» його не влаштовував. Після київського «Динамо» грати в команді, перед якою не стоять серйозні завдання, було дуже важко. Відігравши за «Дніпро» лише один сезон, у віці 30 років Віктор Матвієнко вирішив повісити бутси на цвях. Хоча можливість і надалі займатися улюбленою справою була, адже отримав запрошення від московського «Торпедо». Однак переїжджати до Москви Віктор Антонович не мав ніякого бажання. Крім того, давалися взнаки старі травми, особливо коліна.
Виступи у збірній
Віктор Матвієнко дебютував у національній збірній Радянського Союзу 14 червня 1971 року у матчі з командою Шотландії. А вже наступного року у складі головної команди країни взяв участь у фінальній частині Чемпіонату Європи 1972, що відбувся у Бельгії. Сам Матвієнко на полі так і не з'явився, проте срібну медаль за участь у змаганнях отримав.
Наступним міжнародним досягненням захисника «Динамо» стала бронза Олімпіади у Монреалі 1976 року. У матчі за третє місце збірна СРСР переграла бразильців з рахунком 2:0. Цього разу Віктор Матвієнко був основним гравцем команди, провівши усі матчі у Канаді. Однак бронза не задовольнила вище керівництво радянського футболу, і виступ збірної визнали провальним.
Загалом Матвієнко провів у складі національної збірної країни 21 матч (до яких зарахували 5 матчів на монреальській Олімпіаді) та ще двічі виходив на поле у формі олімпійської збірної СРСР.
Тренерська робота
Починаючи з 1979 року, Віктор Матвієнко працював у тренерському штабі рівненського «Авангарда», разом ще з одним динамівцем — Володимиром Трошкіним. У 1981 році «Авангард» здобув бронзу шостої зони другої ліги чемпіонату СРСР.
Досить тривалий термін після рівненського клубу Віктор Антонович не займався тренерською діяльністю, допоки не отримав пропозицію від польського клубу .
Після «Орлент» тривалий час не міг затриматися у тренерському штабі жодного з клубів, у яких працював. Серед них слід виокремити хмельницьке «Поділля», запорізьке «Торпедо» та, особливо, чернівецьку «Буковину». Заяву на звільнення Матвієнко написав вже після першої гри, у якій керував командою з Чернівців. Причиною тому стала непотрібність клубу місцевим чиновникам: у команди був відсутній автобус, а в офісі не працював телефон і не було світла.
Далі був молдавський період тренерської кар'єри Матвієнка та повернення до запорізького «Торпедо».
У 2001 році Віктор Антонович увійшов до тренерського штабу алчевської «Сталі», де працював помічником головного тренера, однак вже в наступному році залишив клуб. За словами самого Матвієнка, він не проти попрацювати у якійсь команді, проте хотів би, щоб ним став фінансово міцний колектив.
По завершенні тренерської роботи працював у Федерації Футболу України, інспектуючи матчі чемпіонату другої ліги.
Досягнення
- Командні досягнення
- Чотириразовий чемпіон СРСР: 1971, 1974, 1975, 1977
- Триразовий срібний призер чемпіонату СРСР: 1972, 1973, 1976(о)
- Володар Кубка СРСР: 1974
- Володар Кубка Володарів Кубків: 1975
- Володар Суперкубка УЄФА: 1975
- Віце-чемпіон Європи: 1972
![image]()
Бронзовий олімпійський призер: 1976- Чемпіон другої групи «А» чемпіонату СРСР: 1970
- Індивідуальні здобутки
- Майстер спорту міжнародного класу (1975)
- Заслужений майстер спорту (1975)
- У списки 33-х найкращих гравців чемпіонату СРСР потрапляв п'ять разів: № 1 (1974), № 2 (1971, 1973, 1975, 1976)
- Нагороджений орденом «За заслуги» III (2004) і ІІ (2015) ступенів.
Примітки
- Не стало Виктора Матвиенко...
- Transfermarkt.de — 2000.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2011. Процитовано 18 жовтня 2011.
- . www.protokoly-khromtsev.narod.ru. Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 14 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2011.
- Указ президента України № 795/2004. Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 18 жовтня 2011.
- Указ Президента України від 29 травня 2015 року № 299/2015 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства «Футбольний клуб „Динамо“ Київ»»
Посилання
- Профайл на сайті «Збірна Росії з футболу» [ 29 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профайл на сайті "Одеський футбол [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профайл на сайті UkrSoccerHistory.Com [ 30 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профайл на сайті NationalFootballTeams.Com (англ.)
- 50 найкращих. Металург (Запоріжжя). Частина перша [Архівовано 24 квітня 2014 у WebCite] (рос.)
- Інтерв'ю
- В.Матвієнко: Тепер у колі футболістів лише й чуєш, у кого яка машина… (укр.), 13.11.2001
- В.Матвієнко: У «Динамо» мене відправили примусово (укр.), 14.07.2004
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Matviyenko Vi ktor Anto novich Matviye nko nar 9 listopada 1948 Zaporizhzhya URSR 29 listopada 2018 Kiyiv Ukrayina kolishnij radyanskij ta ukrayinskij futbolist trener Vistupav na poziciyi zahisnika Majster sportu mizhnarodnogo klasu 1975 Zasluzhenij majster sportu 1975 Po zavershenni trenerskoyi roboti pracyuvav u Federaciyi Futbolu Ukrayini inspektuyuchi matchi chempionatu drugoyi ligi Viktor Matviyenko Osobisti dani Povne im ya Viktor Antonovich Matviyenko Narodzhennya 9 listopada 1948 1948 11 09 2 Zaporizhzhya Ukrayinska RSR SRSR Smert 29 listopada 2018 2018 11 29 1 70 rokiv Kiyiv Ukrayina Pohovannya Bajkove kladovishe Zrist 176 sm Vaga 73 kg Prizvisko Motya Gromadyanstvo SRSR Ukrayina Poziciya Zahisnik Profesionalni klubi Roki Klub I g 1966 1967 1968 1969 1970 1970 1977 1978 Metalurg Zaporizhzhya SKA Odesa Metalurg Zaporizhzhya Dinamo Kiyiv Dnipro Dnipropetrovsk 44 1 1 188 7 21 1 Nacionalna zbirna Roki Zbirna I g 1971 1971 1977 SRSR olimp SRSR 2 0 21 0 Trenerska diyalnist Sezoni Komanda Misce 1980 1982 1985 1991 1992 1993 1993 1994 1995 1997 1998 Avangard Rivne Avangard Rivne Podillya Hmelnickij Torpedo Zaporizhzhya Bukovina Chernivci Tiligul Tiraspol Torpedo Zaporizhzhya Zvannya nagorodi Nagorodi Orden Za zaslugi II stupenya Orden Za zaslugi III stupenya Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Viktor Matviyenko u Vikishovishi Sportivni nagorodi Olimpijski igri Bronza 1976 Monreal futbol Chempionat Yevropi z futbolu Sriblo 1972 BelgiyaKlubna kar yeraZajmatisya futbolom Viktor Matviyenko pochav u 12 rokiv v DYuSSh Metalurg Zaporizhzhya de jogo pershim trenerom buv Odnak spochatku perevagu viddavav zovsim ne futbolu a sportivnij gimnastici u yakij tezh robiv znachni uspihi Mozhlivo same ce j dopomoglo Viktoru u majbutnomu na smaragdovomu gazoni Vzhe 1966 roku Matviyenko potrapiv do komandi majstriv ridnogo mista Vpevnena ta ne za rokami zrila gra yunaka za Metalurg privernula uvagu Mihajla Komana yakij zaprosiv Viktora do kiyivskogo Dinamo Odnak u Dinamo v Matviyenka ne sklalosya Provivshi vsogo dva matchi u dublyuyuchomu skladi za tri misyaci vin zalishiv Kiyiv pislya rozmovi vse z tim zhe Komanom yakij poradiv molodomu zahisniku sprobuvati sebe u klubah nizhchih lig de vin matime postijnu igrovu praktiku Pri comu Mihajlo Mihajlovich zaznachiv sho kiyani budut uvazhno za nim sposterigati Pislya cogo Viktora Matviyenka bulo viklikano do lav radyanskoyi Armiyi Tak vin opinivsya u skladi SKA Odesa de vidigrav zagalom dva z polovinoyu sezoni Mayuchi zaproshennya vid odeskogo Chornomorcya ta harkivskogo Metalista Matviyenko tverdo virishiv povernutisya do ridnogo Metalurga Zavdyaki gri sho vin demonstruvav u skladi zaporizhciv Viktor zavoyuvav misce u molodizhnij zbirnij SRSR takozh vistupav za molodizhku URSR ta zbirnu Ukrayini drugoyi ligi Togo roku Metalurg viborov putivku do pershoyi ligi chempionatu SRSR stavshi chempionom Ukrayini U 1970 roci Matviyenko otrimav zaproshennya vid voroshilovgradskoyi Zori ta doneckogo Shahtarya Virushiv do Donecka prote u tabori miscevogo klubu tak i ne opinivsya bo buv primusovo vidpravlenij do Dinamo Debyut v osnovnomu skladi kiyivskogo Dinamo vidbuvsya u chervni 1970 roku u gri z komandoyu Spartak Moskva Zigrav Matviyenko dosit nepogano i vzhe do zavershennya chempionatu mav postijne misce u chisli pershih odinadcyati gravciv Dinamo A vzhe z nastupnogo roku Matviyenko pochav zbirati trofeyi u skladi kiyan Pochinayuchi z 1971 i azh do togo chasu koli Viktor Antonovich zalishiv Dinamo kiyivskij klub zhodnogo roku ne zakinchuvav sezon bez zavoyuvannya medalej chempionatu chi Kubku SRSR Zirkovim chasom Matviyenka yak i komandi zagalom stav 1975 rik u yakomu dinamivci zavoyuvali Kubok Volodariv Kubkiv Superkubok UYeFA ta zoloto chempionatu SRSR U 1977 roci Lobanovskij pochav onovlyuvati sklad i Matviyenko vidchuvav sho navryad chi bude potreba u jogo poslugah tozh virishiv shukati novu komandu Ciyeyu komandoyu stav dnipropetrovskij Dnipro Za slovami samogo futbolista riven gri Dnipra jogo ne vlashtovuvav Pislya kiyivskogo Dinamo grati v komandi pered yakoyu ne stoyat serjozni zavdannya bulo duzhe vazhko Vidigravshi za Dnipro lishe odin sezon u vici 30 rokiv Viktor Matviyenko virishiv povisiti butsi na cvyah Hocha mozhlivist i nadali zajmatisya ulyublenoyu spravoyu bula adzhe otrimav zaproshennya vid moskovskogo Torpedo Odnak pereyizhdzhati do Moskvi Viktor Antonovich ne mav niyakogo bazhannya Krim togo davalisya vznaki stari travmi osoblivo kolina Vistupi u zbirnijViktor Matviyenko debyutuvav u nacionalnij zbirnij Radyanskogo Soyuzu 14 chervnya 1971 roku u matchi z komandoyu Shotlandiyi A vzhe nastupnogo roku u skladi golovnoyi komandi krayini vzyav uchast u finalnij chastini Chempionatu Yevropi 1972 sho vidbuvsya u Belgiyi Sam Matviyenko na poli tak i ne z yavivsya prote sribnu medal za uchast u zmagannyah otrimav Nastupnim mizhnarodnim dosyagnennyam zahisnika Dinamo stala bronza Olimpiadi u Monreali 1976 roku U matchi za tretye misce zbirna SRSR peregrala brazilciv z rahunkom 2 0 Cogo razu Viktor Matviyenko buv osnovnim gravcem komandi provivshi usi matchi u Kanadi Odnak bronza ne zadovolnila vishe kerivnictvo radyanskogo futbolu i vistup zbirnoyi viznali provalnim Zagalom Matviyenko proviv u skladi nacionalnoyi zbirnoyi krayini 21 match do yakih zarahuvali 5 matchiv na monrealskij Olimpiadi ta she dvichi vihodiv na pole u formi olimpijskoyi zbirnoyi SRSR Trenerska robotaPochinayuchi z 1979 roku Viktor Matviyenko pracyuvav u trenerskomu shtabi rivnenskogo Avangarda razom she z odnim dinamivcem Volodimirom Troshkinim U 1981 roci Avangard zdobuv bronzu shostoyi zoni drugoyi ligi chempionatu SRSR Dosit trivalij termin pislya rivnenskogo klubu Viktor Antonovich ne zajmavsya trenerskoyu diyalnistyu dopoki ne otrimav propoziciyu vid polskogo klubu Pislya Orlent trivalij chas ne mig zatrimatisya u trenerskomu shtabi zhodnogo z klubiv u yakih pracyuvav Sered nih slid viokremiti hmelnicke Podillya zaporizke Torpedo ta osoblivo chernivecku Bukovinu Zayavu na zvilnennya Matviyenko napisav vzhe pislya pershoyi gri u yakij keruvav komandoyu z Chernivciv Prichinoyu tomu stala nepotribnist klubu miscevim chinovnikam u komandi buv vidsutnij avtobus a v ofisi ne pracyuvav telefon i ne bulo svitla Dali buv moldavskij period trenerskoyi kar yeri Matviyenka ta povernennya do zaporizkogo Torpedo U 2001 roci Viktor Antonovich uvijshov do trenerskogo shtabu alchevskoyi Stali de pracyuvav pomichnikom golovnogo trenera odnak vzhe v nastupnomu roci zalishiv klub Za slovami samogo Matviyenka vin ne proti popracyuvati u yakijs komandi prote hotiv bi shob nim stav finansovo micnij kolektiv Po zavershenni trenerskoyi roboti pracyuvav u Federaciyi Futbolu Ukrayini inspektuyuchi matchi chempionatu drugoyi ligi DosyagnennyaKomandni dosyagnennya Chotirirazovij chempion SRSR 1971 1974 1975 1977 Trirazovij sribnij prizer chempionatu SRSR 1972 1973 1976 o Volodar Kubka SRSR 1974 Volodar Kubka Volodariv Kubkiv 1975 Volodar Superkubka UYeFA 1975 Vice chempion Yevropi 1972 Bronzovij olimpijskij prizer 1976 Chempion drugoyi grupi A chempionatu SRSR 1970 Individualni zdobutki Majster sportu mizhnarodnogo klasu 1975 Zasluzhenij majster sportu 1975 U spiski 33 h najkrashih gravciv chempionatu SRSR potraplyav p yat raziv 1 1974 2 1971 1973 1975 1976 Nagorodzhenij ordenom Za zaslugi III 2004 i II 2015 stupeniv PrimitkiNe stalo Viktora Matvienko Transfermarkt de 2000 d Track Q2449070 Arhiv originalu za 23 veresnya 2011 Procitovano 18 zhovtnya 2011 www protokoly khromtsev narod ru Arhiv originalu za 19 chervnya 2013 Procitovano 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 31 serpnya 2012 Procitovano 18 zhovtnya 2011 Ukaz prezidenta Ukrayini 795 2004 Arhiv originalu za 28 listopada 2012 Procitovano 18 zhovtnya 2011 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 29 travnya 2015 roku 299 2015 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini veteraniv komandi tovaristva Futbolnij klub Dinamo Kiyiv PosilannyaProfajl na sajti Zbirna Rosiyi z futbolu 29 chervnya 2020 u Wayback Machine ros Profajl na sajti Odeskij futbol 18 travnya 2015 u Wayback Machine ros Profajl na sajti UkrSoccerHistory Com 30 lipnya 2012 u Wayback Machine ros Profajl na sajti NationalFootballTeams Com angl 50 najkrashih Metalurg Zaporizhzhya Chastina persha Arhivovano 24 kvitnya 2014 u WebCite ros Interv yu V Matviyenko Teper u koli futbolistiv lishe j chuyesh u kogo yaka mashina ukr 13 11 2001 V Matviyenko U Dinamo mene vidpravili primusovo ukr 14 07 2004