Жуль Массне́ (фр. Jules Massenet; 12 травня 1842, Монто, біля Сент-Етьєна — 13 серпня 1912, Париж) — французький композитор.
Жуль Массне | |
---|---|
фр. Jules Massenet | |
Ім'я при народженні | фр. Jules Émile Frédéric Massenet |
Народився | 12 травня 1842[2][3][…] d, Луара, Франція[5][6] |
Помер | 13 серпня 1912[2][…] (70 років) Париж, Франція[7][5] ·злоякісна пухлина |
Поховання | d |
Країна | Франція |
Діяльність | композитор, музикознавець, музичний педагог, викладач університету, піаніст, лібретист, органіст |
Alma mater | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Ліцей Сент-Луї |
Вчителі | d, Амбруаз Тома, d, d і d |
Відомі учні | d, Спірідон Самарас, d, d, d і Джордже Енеску |
Знання мов | французька[2][8] |
Заклад | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
Членство | Академія красних мистецтв Франції[9], d і Q99336616? |
Жанр | опера, класична музика, ораторія, оперета, d і балет |
Magnum opus | Вертер, Манон, d, d, Таїс[d] і Іродіада (опера) |
Посада | президент[d] і президент[d] |
Рід | d |
Батько | d |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | d |
Діти | d |
Автограф | |
Нагороди | |
IMDb | ID 0557238 |
|
Народився в родині директора заводу, музичну освіту одержав в паризькій консерваторії по класах фортепіано в Лорана, гармонії в Ребера й композиції в . Незабаром після закінчення консерваторії Массне одержав Римську премію за кантату «Давид Ріцціо», а ще через якийсь час одержав широку популярність після першого виконання його оркестрової сюїти.
В 1867 в театрі «Опера-комік» була поставлена перша опера Массне «Двоюрідна бабуся». Публіка прийняла її схвально, і композитор створив ще кілька робіт у цьому жанрі: «Дон Сезар де Базан», «Марія Магдалина», «Король Лахорский». Остання, поставлена в 1877 році, принесла авторові загальноєвропейську популярність, високо оцінив її Чайковський і ряд інших композиторів і критиків. На наступний рік Массне одержав місце професора класу композиції в Паризькій консерваторії, і викладав там до самої смерті. Серед його учнів — Гюстав Шарпантьє, Ернест Шоссон, Джордже Енеску й інші відомі згодом музиканти.
Творча спадщина композитора містить у собі кілька десятків опер, серед яких найвідомішими є «Манон» (1884), «Вертер» (1892) і «Дон-Кіхот» (1910, по Ж. Лоррену), три балети, оркестрові й камерні твори, численні романси й інші твори.
Твори
Опери
- «Есмеральда» (Esméralda) — 1865, не закінчена.
- «Кубок фульського короля» (La coupe du roi de Thulé) — 1866, не ставилася.
- «» (La grand'tante) — 1867.
- «Манфред» (Manfred) — 1869, не закінчена.
- «Медуза» (Méduse) — 1870.
- «Дон Сезар де Базан» (Don César de Bazan) — 1872 (друга редакція — 1888).
- «Чудовий Бель-Буль» (L'adorable Bel'-Boul) — 1874.
- «Тамплієри» (Les templiers) — 1875, втрачена.
- «Беранжера та Анатоль» (Bérangère et Anatole) — 1876.
- «» (Le roi de Lahore) — 1877.
- «Роберт Французький» (Robert de France) — 1880, втрачена.
- «Жирондисти» (Les Girondins) — 1881, втрачена.
- «Іродіада» (Hérodiade) — 1881 (друга редакція — 1884).
- «Манон» (Manon) — 1884.
- «» (Le Cid) — 1885.
- «» (Esclarmonde) — 1889.
- «Маг» (Le mage) — 1891.
- «Вертер» (Werther) — 1892.
- «» (Thaïs) — 1894 (друга редакція — 1898).
- «Портрет Манон» (Le portrait de Manon) — 1894.
- «Наваррка» (La Navarraise) — 1894.
- «Амадіс» (Amadis) — 1895 (поставлена в 1922).
- «Сафо» (Sapho) — 1897 (друга редакція — 1909).
- «» (Cendrillon) — 1899.
- «Гризельда» (Grisélidis) — 1901.
- «» (Le jongleur de Notre-Dame) — 1902.
- «Керубіно» (Chérubin) — 1905.
- «Аріадна» (Ariane) — 1906.
- «Тереза » (Thérèse) — 1907.
- «Вакх» (Bacchus) — 1909.
- «» (Don Quichotte) — 1910.
- «Рим» (Roma) — 1912.
- «Панург» (Panurge) — 1913.
- «Клеопатра» (Cléopâtre) — 1914.
Ораторії та кантати
- «Давид Ріццо» (David Rizzio) -1863.
- (Marie-Magdeleine) — 1873.
- «Єва» (Ève) — 1875.
- «Нарцис» (Narcisse) — 1877.
- «Богородиця» (La Vierge) — 1880.
- «Вавилон» (Biblis) — 1886.
- «Земля Обітована» (La Terre promise) — 1900.
Балети
- «Куранти» (Le carillon) — 1892.
- «Цикада» (La cigale) — 1904.
- «Тореадор» (Espada) — 1908.
Для оркестру
- Перша сюїта — 1865.
- Угорські сцени — 1871.
- Драматичні сцени — 1873.
- Мальовничі сцени — 1874.
- Неаполітанські сцени — 1876.
- Феєричні сцени — 1879.
- ельзаська сцени — 1881.
- Концертна увертюра — 1863.
- Увертюра «Федра» — 1873.
- Увертюра «Брюмер» — 1899.
- Велика концертна фантазія «Пророк» — 1861.
- Сюїта «Помпея» — 1866.
- Фантазія «Фламандська весілля» — 1867.
- Фантазія «Повернення каравану» — 1867.
- Симфонічна поема «Видіння» — 1890.
Для інструментів з оркестром
- Фантазія для віолончелі з оркестром — 1897.
- П'єса для двох скрипок з оркестром — 1902.
- Концерт для фортепіано з оркестром — 1903.
Музика до драматичних спектаклів
- «Ерінії» (в тому числі ) — 1873.
- «Драма епохи Філіпа II» — 1875.
- «Життя богеми» — 1876.
- «Гетьман» — 1877.
- «Собор Паризької Богоматері» — 1879.
- «Михайло Строгов» — 1880.
- «Нана-Сахін» — 1883.
- «Федора» — 1884.
- «Крокодил» — 1900.
- «Федра» — 1900.
- «Цвіркун на печі» — 1904.
- «Плащ короля» — 1907.
- «Білосніжка і сім гномів» — 1909.
- «Єрусалим» — 1914.
Інше
- Більш 200 пісень та романсів на вірші Армана Сильвестра, Альфреда де Мюссе, Віктора Гюго, Теофіля Готьє, Луї Жалье, Мольєра та інших.
- П'єси для фортепіано.
- Завершив та оркестрував оперу Лео Деліба «Касія» — 1893.
Примітки
- Massenet, Jules Emile Frédéric // The Enciclopædia Britannica — 12 — London, NYC: 1922. — Vol. XXXI English History to Oyama, Iwao.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Grove Music Online — OUP.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118578723 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- CONOR.Sl
- http://www.academiedesbeauxarts.fr/actualites/page.php?id=550
Бібліографія
- Jean-Christophe Branger, Manon de Jules Massenet ou le Crépuscule de l'opéra-comique, éditions Serpenoise, 2000.
- Le Livret d'opéra au temps de Massenet (actes de colloque), Presses universitaires de Saint-Etienne, 2002.
- Jules Massenet, Mes Souvenirs, réédition, 2006.
- Кремлёв Ю. А. Жюль Массне. — М.: Музыка, 1969
Посилання
- Вільні ноти авторства Жуль Массне на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
- Жуль Массне на сайті AllMusic(англ.)
- Біографія Массне [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
- Belcanto.Ru Жюль Массне (Massenet) [ 31 січня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhul Massne fr Jules Massenet 12 travnya 1842 Monto bilya Sent Etyena 13 serpnya 1912 Parizh francuzkij kompozitor Zhul Massnefr Jules MassenetIm ya pri narodzhennifr Jules Emile Frederic MassenetNarodivsya12 travnya 1842 1842 05 12 2 3 d Luara Franciya 5 6 Pomer13 serpnya 1912 1912 08 13 2 70 rokiv Parizh Franciya 7 5 zloyakisna puhlinaPohovannyadKrayina FranciyaDiyalnistkompozitor muzikoznavec muzichnij pedagog vikladach universitetu pianist libretist organistAlma materParizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyu i Licej Sent LuyiVchitelid Ambruaz Toma d d i dVidomi uchnid Spiridon Samaras d d d i Dzhordzhe EneskuZnannya movfrancuzka 2 8 ZakladParizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyuChlenstvoAkademiya krasnih mistectv Franciyi 9 d i Q99336616 Zhanropera klasichna muzika oratoriya opereta d i baletMagnum opusVerter Manon d d Tayis d i Irodiada opera Posadaprezident d i prezident d RiddBatkodBrati sestridU shlyubi zdDitidAvtografNagorodiRimska premiya 1863 d 1864 IMDbID 0557238 Mediafajli u Vikishovishi Narodivsya v rodini direktora zavodu muzichnu osvitu oderzhav v parizkij konservatoriyi po klasah fortepiano v Lorana garmoniyi v Rebera j kompoziciyi v Nezabarom pislya zakinchennya konservatoriyi Massne oderzhav Rimsku premiyu za kantatu David Riccio a she cherez yakijs chas oderzhav shiroku populyarnist pislya pershogo vikonannya jogo orkestrovoyi syuyiti V 1867 v teatri Opera komik bula postavlena persha opera Massne Dvoyuridna babusya Publika prijnyala yiyi shvalno i kompozitor stvoriv she kilka robit u comu zhanri Don Sezar de Bazan Mariya Magdalina Korol Lahorskij Ostannya postavlena v 1877 roci prinesla avtorovi zagalnoyevropejsku populyarnist visoko ociniv yiyi Chajkovskij i ryad inshih kompozitoriv i kritikiv Na nastupnij rik Massne oderzhav misce profesora klasu kompoziciyi v Parizkij konservatoriyi i vikladav tam do samoyi smerti Sered jogo uchniv Gyustav Sharpantye Ernest Shosson Dzhordzhe Enesku j inshi vidomi zgodom muzikanti Tvorcha spadshina kompozitora mistit u sobi kilka desyatkiv oper sered yakih najvidomishimi ye Manon 1884 Verter 1892 i Don Kihot 1910 po Zh Lorrenu tri baleti orkestrovi j kamerni tvori chislenni romansi j inshi tvori TvoriOperi Esmeralda Esmeralda 1865 ne zakinchena Kubok fulskogo korolya La coupe du roi de Thule 1866 ne stavilasya La grand tante 1867 Manfred Manfred 1869 ne zakinchena Meduza Meduse 1870 Don Sezar de Bazan Don Cesar de Bazan 1872 druga redakciya 1888 Chudovij Bel Bul L adorable Bel Boul 1874 Tampliyeri Les templiers 1875 vtrachena Beranzhera ta Anatol Berangere et Anatole 1876 Le roi de Lahore 1877 Robert Francuzkij Robert de France 1880 vtrachena Zhirondisti Les Girondins 1881 vtrachena Irodiada Herodiade 1881 druga redakciya 1884 Manon Manon 1884 Le Cid 1885 Esclarmonde 1889 Mag Le mage 1891 Verter Werther 1892 Thais 1894 druga redakciya 1898 Portret Manon Le portrait de Manon 1894 Navarrka La Navarraise 1894 Amadis Amadis 1895 postavlena v 1922 Safo Sapho 1897 druga redakciya 1909 Cendrillon 1899 Grizelda Griselidis 1901 Le jongleur de Notre Dame 1902 Kerubino Cherubin 1905 Ariadna Ariane 1906 Tereza Therese 1907 Vakh Bacchus 1909 Don Quichotte 1910 Rim Roma 1912 Panurg Panurge 1913 Kleopatra Cleopatre 1914 Oratoriyi ta kantati David Ricco David Rizzio 1863 Marie Magdeleine 1873 Yeva Eve 1875 Narcis Narcisse 1877 Bogorodicya La Vierge 1880 Vavilon Biblis 1886 Zemlya Obitovana La Terre promise 1900 Baleti Kuranti Le carillon 1892 Cikada La cigale 1904 Toreador Espada 1908 Dlya orkestru Persha syuyita 1865 Ugorski sceni 1871 Dramatichni sceni 1873 Malovnichi sceni 1874 Neapolitanski sceni 1876 Feyerichni sceni 1879 elzaska sceni 1881 Koncertna uvertyura 1863 Uvertyura Fedra 1873 Uvertyura Bryumer 1899 Velika koncertna fantaziya Prorok 1861 Syuyita Pompeya 1866 Fantaziya Flamandska vesillya 1867 Fantaziya Povernennya karavanu 1867 Simfonichna poema Vidinnya 1890 Dlya instrumentiv z orkestrom Fantaziya dlya violoncheli z orkestrom 1897 P yesa dlya dvoh skripok z orkestrom 1902 Koncert dlya fortepiano z orkestrom 1903 Muzika do dramatichnih spektakliv Eriniyi v tomu chisli 1873 Drama epohi Filipa II 1875 Zhittya bogemi 1876 Getman 1877 Sobor Parizkoyi Bogomateri 1879 Mihajlo Strogov 1880 Nana Sahin 1883 Fedora 1884 Krokodil 1900 Fedra 1900 Cvirkun na pechi 1904 Plash korolya 1907 Bilosnizhka i sim gnomiv 1909 Yerusalim 1914 Inshe Massne Elegiya source source Ukrayinskij pereklad Yuriya Otroshenka Vikonuye Ganna Kolesnik Ratushna Pri problemah glyante v dovidku Bilsh 200 pisen ta romansiv na virshi Armana Silvestra Alfreda de Myusse Viktora Gyugo Teofilya Gotye Luyi Zhale Molyera ta inshih P yesi dlya fortepiano Zavershiv ta orkestruvav operu Leo Deliba Kasiya 1893 PrimitkiMassenet Jules Emile Frederic The Enciclopaedia Britannica 12 London NYC 1922 Vol XXXI English History to Oyama Iwao d Track Q84d Track Q38175260d Track Q60d Track Q15987490d Track Q38178929 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Grove Music Online OUP d Track Q30532476d Track Q217595 Deutsche Nationalbibliothek Record 118578723 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 CONOR Sl d Track Q16744133 http www academiedesbeauxarts fr actualites page php id 550BibliografiyaJean Christophe Branger Manon de Jules Massenet ou le Crepuscule de l opera comique editions Serpenoise 2000 Le Livret d opera au temps de Massenet actes de colloque Presses universitaires de Saint Etienne 2002 Jules Massenet Mes Souvenirs reedition 2006 Kremlyov Yu A Zhyul Massne M Muzyka 1969PosilannyaVilni noti avtorstva Zhul Massne na sajti International Music Score Library Project IMSLP Zhul Massne na sajti AllMusic angl Biografiya Massne 26 sichnya 2021 u Wayback Machine fr Belcanto Ru Zhyul Massne Massenet 31 sichnya 2009 u Wayback Machine ros