Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ма́р'їнський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у північній частині степової зони, на південному заході Донецької області. Адміністративний центр у місті Мар'їнка. Площа району становила 1350,5 км², населення — 91,4 тисячі осіб, в тому числі міського — 58,8 тисячі, сільського — 32,6 тисячі. Район утворено 19 лютого 1923 року.
| Мар'їнський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
Колишній район на карті  Донецька область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР ( УСРР),  Україна | ||||
| Область: | Донецька область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1423300000 | ||||
| Утворений: | 19 лютого 1923 року | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 року | ||||
| Населення: | ▼ 80 001 (01.01.2019) | ||||
| Площа: | 1350.5 км² | ||||
| Густота: | 60.6 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-6278 | ||||
| Поштові індекси: | 85600-85683 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Мар'їнка | ||||
| Міські ради: | 3 | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Міста: | 3 | ||||
| Смт: | 3 | ||||
| Села: | 50 | ||||
| Селища: | 2 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Дьяченко Олег Миколайович | ||||
| Голова РДА: | Данилюк Євген Іванович | ||||
| Вебсторінка: | Мар'їнська РДА Мар'їнська районна рада | ||||
| Адреса: | 85600, Донецька обл., Мар'їнський р-н, м. Мар'їнка, вул. Шевченка, 3 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
В грудні 2020 року район було ліквідовано та підпорядковано Волноваській райдержадміністрації
Природні ресурси. Екологічна ситуація
Шкідливі викиди в атмосферу у 2000 році склали в районі 117,6 тис. тонн. Щорічно в районі нагромаджується понад 1350 тис. тонн відходів виробництва. В основному це золошлаки від спалювання вугілля Курахівської ТЕС, які розміщені у двох золовідвалах. Всього в них накопичено понад 49 млн тонн золошлаків. Застосування ефективних природоохоронних заходів потребує значних інвестицій. В районі функціонують 9 постійних водовипусків, у тому числі 8 господарсько-побутових з повним циклом біологічного очищення. За хіміко-бактеріологічними показниками якість скидних стічних вод відповідає вимогам держстандартів.
Історія
Територія Мар'їнки була складовою частиною приазовських степів. З часів Нової Січі належала другому стану війська Запорозького, а з середини 18 ст. — до Кальміуської паланки.
У 1859 році тут мешкало 1318 ос., налічувалося 220 дворів. З 1874 року — Мар'їнка стала волосним центром нового Маріупольського повіту.
У 1869 році в приміщенні церковноприходської сторожки відкрилася школа з дворічним строком навчання. Першу сільську раду було обрано наприкінці 1920 року.
19 лютого 1923 року в складі Юзівського повіту був створений Мар'їнський район (центр м. Мар'їнка), в який увійшли Мар'їнська, Красногорівська, Старо-Михайлівська волості. В 1938 році Мар'їнку віднесли до категорії селищ міського типу.
Війна 1941–1945 рр. не обійшла стороною край. 19 жовтня 1941 року гітлерівці окупували місто Мар'їнку і тільки 10 вересня 1943 року частини 320 стрілецької дивізії 9 стрілецького корпусу північного фронту під командуванням генерал-майора І. І. Швигіна визволили Мар'їнку.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 3 міські ради, 2 селищні ради та 15 сільських рад, які об'єднують 58 населені пункти та підпорядковані . Адміністративний центр — місто Мар'їнка.
Населення
Національний склад населення району за переписом 2001 року
| чисельність | частка | |
| українці | 70 703 | 78,5 |
| росіяни | 16 589 | 18,4 |
| греки | 958 | 1,1 |
| білоруси | 495 | 0,5 |
| болгари | 230 | 0,3 |
| вірмени | 190 | 0,2 |
| азербайджанці | 106 | 0,1 |
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %
| українська | російська | вірменська | білоруська | |
|---|---|---|---|---|
| Мар'їнський район | 56,5 | 43,0 | 0,1 | 0,1 |
| м. Мар'їнка | 70,1 | 28,9 | 0,4 | 0,1 |
| м. Красногорівка | 25,6 | 74,0 | 0,1 | 0,0 |
| м. Курахове | 29,8 | 69,7 | 0,0 | 0,1 |
| смт Іллінка | 83,9 | 16,1 | ||
| смт Олександрівка | 94,2 | 5,5 | 0,0 | 0,1 |
| смт Старомихайлівка | 72,4 | 27,3 | 0,1 | 0,1 |
| Галицинівська сільрада | 63,0 | 36,5 | 0,3 | 0,1 |
| Дачненська сільрада | 48,1 | 51,2 | 0,1 | |
| Добровільська сільрада | 92,9 | 6,6 | 0,3 | 0,1 |
| Єлизаветівська сільрада | 97,4 | 2,7 | ||
| Зозянська сільрада | 83,2 | 16,2 | ||
| Катеринівська сільрада | 91,9 | 7,6 | 0,2 | 0,2 |
| Костянтинівська сільрада | 93,9 | 6,0 | 0,1 | |
| Луганська сільрада | 37,4 | 62,2 | 0,3 | |
| Максимільянівська сільрада | 92,3 | 7,3 | 0,1 | 0,1 |
| Новомихайлівська сільрада | 92,6 | 7,0 | 0,1 | |
| Новоселидівська сільрада | 72,5 | 27,3 | 0,1 | |
| Новоукраїнська сільрада | 91,7 | 8,1 | 0,1 | |
| Павлівська сільрада | 85,5 | 14,0 | 0,3 | |
| Степненська сільрада | 74,0 | 25,7 | 0,0 | 0,1 |
| Успенівська сільрада | 90,5 | 9,4 | 0,1 |
Економіка
На території Мар'їнського району розташовано 9 промислових підприємств, які належать до таких галузей промисловості, як електроенергетика, чорна металургія, промисловість будматеріалів, хімічна та нафтохімічна промисловість, машинобудування та металообробка, харчова та інші галузі промисловості.
Обсяг промислового виробництва підприємствами району в чинних цінах становить 464,7 млн грн. У промисловому виробництві зайнято 5,5 тис. чол. Найбільшими промисловими підприємствами району є: Курахівська ТЕС, ВАТ «Красногорівський вогнетривкий завод», ВАТ «Мар'їнський шиноремонтний завод», ВАТ «Курахівський механічний завод», відкрите акціонерне товариство «Лактіс», ВАТ «Мар'їнська харчосмакова фабрика», агропромисловий комплекс, який налічує 36 колективних сільськогосподарських підприємств та 74 фермерських господарства.
Сільськогосподарські підприємства району спеціалізуються на виробництві продукції, як рослинництва, так і тваринництва. Фермерські господарства району спеціалізуються на вирощуванні зернових культур соняшника, овочевих і частково кормових культур.
Вантажні та пасажирські перевезення в районі здійснюються автомобільним та залізничним транспортом. В районі налічується 13048 одиниць автотранспорту. Вантажообіг вантажних автомобілів становить 1982,6 тис. тонн-кілометрів.
Будівництво об'єктів житла здійснюють 7 підрядних будівельних організацій, чисельність працівників в яких становить 635 чол.
Торговельне обслуговування населення здійснює 101 підприємство торгівлі, 253 магазини, в тому числі 89 підприємств колективної форми власності й 22 приватних підприємства.
Побутові послуги району надають 63 підприємства, в тому числі 7 спеціалізованих. Основні види послуг — шиття та ремонт швацьких виробів, перукарські, ритуальні, пральні, ремонт побутової та електронної апаратури.
Транспорт
Територією району проходять такі автошляхи: Н15, Н20, Т 0509, Т 0524 та Т 0525.
У районі розташований один залізничний вузол — станція Доля. Лінія Волноваха — Донецьк проходить східним краєм району. Зі сходу на захід район перетинає лінія Рутченкове — Покровськ. Станції: Красногорівка та Роя.
Зупинні пункти: 45 км, 46 км, 1168 км, 1172 км, Старомихайлівка та Суворове.
Освіта
У Мар'їнському районі 33 загальноосвітні школи, де навчається понад 11 тис. школярів. Є школа-інтернат № 3 ім. Макаренка, в якій живуть і навчаються 218 дітей-сиріт; Курахівський політехнічний ліцей, радгосп-технікум і ПТУ: Красногорівське і Курахівське. А також 28 дошкільних закладів, дитячо-юнацький центр творчості, в 30 гуртках якого займається близько 1000 дітей.
Медичні заклади. Охорона здоров'я
Населення району обслуговують 5 лікарень, 9 амбулаторно-поліклінічних установ, 26 фельдшерсько-акушерських пунктів, районна санітарно-епідеміологічна станція та 8 периферійних відділень швидкої медичної допомоги в складі лікувально-профілактичних установ.
Планова потужність поліклінік та амбулаторій району — 2046 відвідувань за зміну, фактична — 2680. Ліжковий фонд спеціалізується за 12 профілями й нараховує 520 ліжок. У поліклініках і амбулаторіях розгорнуті денні стаціонари на 109 ліжок. Загальна кількість лікарів — 239 ос., середніх медичних працівників — 746. Медикаментозне обслуговування населення району забезпечують 12 аптек. В 1995 році в районі відкрито і функціонує обласний госпіталь для ветеранів війни на 250 ліжок.
Засоби масової інформації
- районна друкарня, поліграфічне підприємство, яке випускає бланочну продукцію
- редакція газети «Мар'їнська нива», в тиражі якої 3139 примірників, і виходить 2 рази на тиждень
Культура
- Заклади культури:
- 1 будинок культури на 750 місць, функціонує 10 колективів художньої самодіяльності, 4 клуби за інтересами, школа кроєння та шиття, дискотека
- 2 бібліотеки: центральна районна бібліотека для дорослих, районна дитяча, з загальним бібліотечним фондом 74582 прим., які відвідують 5405 ос. Книговидача за 2001 р. склала 104787 прим.
- «народний» музей історії Мар'їнського району
- кінотеатр на 200 місць
- дитяча музична школа, в якій навчається 170 учнів по класу з 6 видів музичних інструментів.
Розвиток спорту
Для розвитку спортивних здібностей дітей і молоді в місті працюють спортивні зали в школах, 2 плавальних басейни — в школі № 1 і школі-інтернаті ім. Макаренка. В спортивному клубі «Олімп» працюють секції з футболу, легкої атлетики, а також класична боротьба, дзюдо і самбо. Відвідують секції понад 200 чол. На базі СТОВ ім. Тараса Шевченка створена дитячо-юнацька спортивна школа. В секціях футболу, волейболу і велоспорту займається 250 учнів. На базі школи № 1 районним відділом народної освіти створена дитячо-юнацька спортивна школа з плавання, футболу й боротьби дзюдо.
На базі школи-інтернату ім. Макаренка функціонує спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа з шахів, волейболу, футболу, настільного тенісу.
Релігійні організації
У районі діють 12 релігійних організацій, які розташовані в Старомихайлівці, Красногорівці, Новомихайлівці, Мар'їнці-2, Новоукраїнці, Добровіллі, Максимільянівці, Олександрівці, Єлизаветівці, Кураховому.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Вибори Президента України. У межах Мар`їнського району було створено 6 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 1,22% (проголосували 132 із 10 840 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,06% (74 виборців); Сергій Тігіпко — 12,12% (16 виборців), Юлія Тимошенко — 8,33% (11 виборців), Олег Ляшко — 5,30% (7 виборців), Анатолій Гриценко та Дмитро Ярош — по 4,55% (по 6 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,27%.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мар'їнський район |
- Мар'їнський район — Карта області — Портал [ 12 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Мар'їнський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [ 21 лютого 2016 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 19 грудня 2019 року № 558/2019-рп «Про призначення Є.Данилюка головою Мар’їнської районної державної адміністрації Донецької області»
- КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- Адміністративно-територіальний устрій Мар'їнського району [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 27 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 17 березня 2022.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 15 квітня 2016.
| Покровський район | Покровський район Селидове | Ясинуватський район |
| Великоновосілківський район |  | Донецьк |
| Волноваський район Вугледар | Волноваський район Докучаєвськ |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ma r yinskij rajo n kolishnya administrativno teritorialna odinicya u pivnichnij chastini stepovoyi zoni na pivdennomu zahodi Doneckoyi oblasti Administrativnij centr u misti Mar yinka Plosha rajonu stanovila 1350 5 km naselennya 91 4 tisyachi osib v tomu chisli miskogo 58 8 tisyachi silskogo 32 6 tisyachi Rajon utvoreno 19 lyutogo 1923 roku Mar yinskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Donecka oblastOsnovni daniKrayina SRSR USRR UkrayinaOblast Donecka oblastKod KOATUU 1423300000Utvorenij 19 lyutogo 1923 rokuLikvidovanij 17 lipnya 2020 rokuNaselennya 80 001 01 01 2019 Plosha 1350 5 km Gustota 60 6 osib km Tel kod 380 6278Poshtovi indeksi 85600 85683Naseleni punkti ta radiRajonnij centr Mar yinkaMiski radi 3Selishni radi 2Mista 3Smt 3Sela 50Selisha 2Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Dyachenko Oleg MikolajovichGolova RDA Danilyuk Yevgen IvanovichVebstorinka Mar yinska RDA Mar yinska rajonna radaAdresa 85600 Donecka obl Mar yinskij r n m Mar yinka vul Shevchenka 3MapaMar yinskij rajon u Vikishovishi V grudni 2020 roku rajon bulo likvidovano ta pidporyadkovano Volnovaskij rajderzhadministraciyiPrirodni resursi Ekologichna situaciyaShkidlivi vikidi v atmosferu u 2000 roci sklali v rajoni 117 6 tis tonn Shorichno v rajoni nagromadzhuyetsya ponad 1350 tis tonn vidhodiv virobnictva V osnovnomu ce zoloshlaki vid spalyuvannya vugillya Kurahivskoyi TES yaki rozmisheni u dvoh zolovidvalah Vsogo v nih nakopicheno ponad 49 mln tonn zoloshlakiv Zastosuvannya efektivnih prirodoohoronnih zahodiv potrebuye znachnih investicij V rajoni funkcionuyut 9 postijnih vodovipuskiv u tomu chisli 8 gospodarsko pobutovih z povnim ciklom biologichnogo ochishennya Za himiko bakteriologichnimi pokaznikami yakist skidnih stichnih vod vidpovidaye vimogam derzhstandartiv IstoriyaTeritoriya Mar yinki bula skladovoyu chastinoyu priazovskih stepiv Z chasiv Novoyi Sichi nalezhala drugomu stanu vijska Zaporozkogo a z seredini 18 st do Kalmiuskoyi palanki U 1859 roci tut meshkalo 1318 os nalichuvalosya 220 dvoriv Z 1874 roku Mar yinka stala volosnim centrom novogo Mariupolskogo povitu U 1869 roci v primishenni cerkovnoprihodskoyi storozhki vidkrilasya shkola z dvorichnim strokom navchannya Pershu silsku radu bulo obrano naprikinci 1920 roku 19 lyutogo 1923 roku v skladi Yuzivskogo povitu buv stvorenij Mar yinskij rajon centr m Mar yinka v yakij uvijshli Mar yinska Krasnogorivska Staro Mihajlivska volosti V 1938 roci Mar yinku vidnesli do kategoriyi selish miskogo tipu Vijna 1941 1945 rr ne obijshla storonoyu kraj 19 zhovtnya 1941 roku gitlerivci okupuvali misto Mar yinku i tilki 10 veresnya 1943 roku chastini 320 strileckoyi diviziyi 9 strileckogo korpusu pivnichnogo frontu pid komanduvannyam general majora I I Shvigina vizvolili Mar yinku Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Mar yinskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 3 miski radi 2 selishni radi ta 15 silskih rad yaki ob yednuyut 58 naseleni punkti ta pidporyadkovani Administrativnij centr misto Mar yinka NaselennyaNacionalnij sklad naselennya rajonu za perepisom 2001 roku chiselnist chastkaukrayinci 70 703 78 5rosiyani 16 589 18 4greki 958 1 1bilorusi 495 0 5bolgari 230 0 3virmeni 190 0 2azerbajdzhanci 106 0 1 Etnomovnij sklad silskih ta miskih rad rajonu ridna mova naselennya za perepisom 2001 roku ukrayinska rosijska virmenska biloruskaMar yinskij rajon 56 5 43 0 0 1 0 1m Mar yinka 70 1 28 9 0 4 0 1m Krasnogorivka 25 6 74 0 0 1 0 0m Kurahove 29 8 69 7 0 0 0 1smt Illinka 83 9 16 1smt Oleksandrivka 94 2 5 5 0 0 0 1smt Staromihajlivka 72 4 27 3 0 1 0 1Galicinivska silrada 63 0 36 5 0 3 0 1Dachnenska silrada 48 1 51 2 0 1Dobrovilska silrada 92 9 6 6 0 3 0 1Yelizavetivska silrada 97 4 2 7Zozyanska silrada 83 2 16 2Katerinivska silrada 91 9 7 6 0 2 0 2Kostyantinivska silrada 93 9 6 0 0 1Luganska silrada 37 4 62 2 0 3Maksimilyanivska silrada 92 3 7 3 0 1 0 1Novomihajlivska silrada 92 6 7 0 0 1Novoselidivska silrada 72 5 27 3 0 1Novoukrayinska silrada 91 7 8 1 0 1Pavlivska silrada 85 5 14 0 0 3Stepnenska silrada 74 0 25 7 0 0 0 1Uspenivska silrada 90 5 9 4 0 1EkonomikaNa teritoriyi Mar yinskogo rajonu roztashovano 9 promislovih pidpriyemstv yaki nalezhat do takih galuzej promislovosti yak elektroenergetika chorna metalurgiya promislovist budmaterialiv himichna ta naftohimichna promislovist mashinobuduvannya ta metaloobrobka harchova ta inshi galuzi promislovosti Obsyag promislovogo virobnictva pidpriyemstvami rajonu v chinnih cinah stanovit 464 7 mln grn U promislovomu virobnictvi zajnyato 5 5 tis chol Najbilshimi promislovimi pidpriyemstvami rajonu ye Kurahivska TES VAT Krasnogorivskij vognetrivkij zavod VAT Mar yinskij shinoremontnij zavod VAT Kurahivskij mehanichnij zavod vidkrite akcionerne tovaristvo Laktis VAT Mar yinska harchosmakova fabrika agropromislovij kompleks yakij nalichuye 36 kolektivnih silskogospodarskih pidpriyemstv ta 74 fermerskih gospodarstva Silskogospodarski pidpriyemstva rajonu specializuyutsya na virobnictvi produkciyi yak roslinnictva tak i tvarinnictva Fermerski gospodarstva rajonu specializuyutsya na viroshuvanni zernovih kultur sonyashnika ovochevih i chastkovo kormovih kultur Vantazhni ta pasazhirski perevezennya v rajoni zdijsnyuyutsya avtomobilnim ta zaliznichnim transportom V rajoni nalichuyetsya 13048 odinic avtotransportu Vantazhoobig vantazhnih avtomobiliv stanovit 1982 6 tis tonn kilometriv Budivnictvo ob yektiv zhitla zdijsnyuyut 7 pidryadnih budivelnih organizacij chiselnist pracivnikiv v yakih stanovit 635 chol Torgovelne obslugovuvannya naselennya zdijsnyuye 101 pidpriyemstvo torgivli 253 magazini v tomu chisli 89 pidpriyemstv kolektivnoyi formi vlasnosti j 22 privatnih pidpriyemstva Pobutovi poslugi rajonu nadayut 63 pidpriyemstva v tomu chisli 7 specializovanih Osnovni vidi poslug shittya ta remont shvackih virobiv perukarski ritualni pralni remont pobutovoyi ta elektronnoyi aparaturi TransportTeritoriyeyu rajonu prohodyat taki avtoshlyahi N15 N20 T 0509 T 0524 ta T 0525 U rajoni roztashovanij odin zaliznichnij vuzol stanciya Dolya Liniya Volnovaha Doneck prohodit shidnim krayem rajonu Zi shodu na zahid rajon peretinaye liniya Rutchenkove Pokrovsk Stanciyi Krasnogorivka ta Roya Zupinni punkti 45 km 46 km 1168 km 1172 km Staromihajlivka ta Suvorove OsvitaU Mar yinskomu rajoni 33 zagalnoosvitni shkoli de navchayetsya ponad 11 tis shkolyariv Ye shkola internat 3 im Makarenka v yakij zhivut i navchayutsya 218 ditej sirit Kurahivskij politehnichnij licej radgosp tehnikum i PTU Krasnogorivske i Kurahivske A takozh 28 doshkilnih zakladiv dityacho yunackij centr tvorchosti v 30 gurtkah yakogo zajmayetsya blizko 1000 ditej Medichni zakladi Ohorona zdorov yaNaselennya rajonu obslugovuyut 5 likaren 9 ambulatorno poliklinichnih ustanov 26 feldshersko akusherskih punktiv rajonna sanitarno epidemiologichna stanciya ta 8 periferijnih viddilen shvidkoyi medichnoyi dopomogi v skladi likuvalno profilaktichnih ustanov Planova potuzhnist poliklinik ta ambulatorij rajonu 2046 vidviduvan za zminu faktichna 2680 Lizhkovij fond specializuyetsya za 12 profilyami j narahovuye 520 lizhok U poliklinikah i ambulatoriyah rozgornuti denni stacionari na 109 lizhok Zagalna kilkist likariv 239 os serednih medichnih pracivnikiv 746 Medikamentozne obslugovuvannya naselennya rajonu zabezpechuyut 12 aptek V 1995 roci v rajoni vidkrito i funkcionuye oblasnij gospital dlya veteraniv vijni na 250 lizhok Zasobi masovoyi informaciyirajonna drukarnya poligrafichne pidpriyemstvo yake vipuskaye blanochnu produkciyu redakciya gazeti Mar yinska niva v tirazhi yakoyi 3139 primirnikiv i vihodit 2 razi na tizhdenKulturaZakladi kulturi 1 budinok kulturi na 750 misc funkcionuye 10 kolektiviv hudozhnoyi samodiyalnosti 4 klubi za interesami shkola kroyennya ta shittya diskoteka 2 biblioteki centralna rajonna biblioteka dlya doroslih rajonna dityacha z zagalnim bibliotechnim fondom 74582 prim yaki vidviduyut 5405 os Knigovidacha za 2001 r sklala 104787 prim narodnij muzej istoriyi Mar yinskogo rajonu kinoteatr na 200 misc dityacha muzichna shkola v yakij navchayetsya 170 uchniv po klasu z 6 vidiv muzichnih instrumentiv Dokladnishe Pam yatki istoriyi Mar yinskogo rajonuRozvitok sportuDlya rozvitku sportivnih zdibnostej ditej i molodi v misti pracyuyut sportivni zali v shkolah 2 plavalnih basejni v shkoli 1 i shkoli internati im Makarenka V sportivnomu klubi Olimp pracyuyut sekciyi z futbolu legkoyi atletiki a takozh klasichna borotba dzyudo i sambo Vidviduyut sekciyi ponad 200 chol Na bazi STOV im Tarasa Shevchenka stvorena dityacho yunacka sportivna shkola V sekciyah futbolu volejbolu i velosportu zajmayetsya 250 uchniv Na bazi shkoli 1 rajonnim viddilom narodnoyi osviti stvorena dityacho yunacka sportivna shkola z plavannya futbolu j borotbi dzyudo Na bazi shkoli internatu im Makarenka funkcionuye specializovana dityacho yunacka sportivna shkola z shahiv volejbolu futbolu nastilnogo tenisu Religijni organizaciyiU rajoni diyut 12 religijnih organizacij yaki roztashovani v Staromihajlivci Krasnogorivci Novomihajlivci Mar yinci 2 Novoukrayinci Dobrovilli Maksimilyanivci Oleksandrivci Yelizavetivci Kurahovomu Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Vibori Prezidenta Ukrayini U mezhah Mar yinskogo rajonu bulo stvoreno 6 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 1 22 progolosuvali 132 iz 10 840 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 56 06 74 viborciv Sergij Tigipko 12 12 16 viborciv Yuliya Timoshenko 8 33 11 viborciv Oleg Lyashko 5 30 7 viborciv Anatolij Gricenko ta Dmitro Yarosh po 4 55 po 6 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 27 Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mar yinskij rajonMar yinskij rajon Karta oblasti Portal 12 bereznya 2007 u Wayback Machine Mar yinskij rajon Informacijno piznavalnij portal Donecka oblast u skladi URSR 21 lyutogo 2016 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 19 grudnya 2019 roku 558 2019 rp Pro priznachennya Ye Danilyuka golovoyu Mar yinskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Doneckoyi oblasti KABINET MINISTRIV UKRAYiNI Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 1 lipnya 2021 Administrativno teritorialnij ustrij Mar yinskogo rajonu 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Nacionalnij sklad ta ridna mova naselennya Doneckoyi oblasti Rozpodil postijnogo naselennya za najbilsh chislennimi nacionalnostyami ta ridnoyu movoyu po miskradah ta rajonah Arhiv originalu za 27 listopada 2012 Procitovano 27 listopada 2012 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 17 bereznya 2022 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 15 kvitnya 2016 Pokrovskij rajon Pokrovskij rajon Selidove Yasinuvatskij rajonVelikonovosilkivskij rajon DoneckVolnovaskij rajon Vugledar Volnovaskij rajon Dokuchayevsk