Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Монахиня Марія відома як мати Марія фр Mère Marie в миру Єлизавета Юріївна Скобцова до шлюбу Пиленко за першим шлюбом Ку

Марія (Скобцова)

Марія (Скобцова)

Монахиня Марія (відома як мати Марія (фр. Mère Marie), в миру Єлизавета Юріївна Скобцова, до шлюбу Пиленко, за першим шлюбом Кузьміна-Караваєва; 8 (20) грудня 1891(1891грудня20), Рига — 31 березня 1945, Равенсбрюк, Німеччина) — черниця Західноєвропейського екзархату руської традиції Константинопольського патріархату. Російська поетеса, мемуаристка, публіцистка, громадська діячка, учасниця французького Опору. Праведниця нродів світу.

Свята мати Марія
image
Ліза Пиленко в 1903 році
Народилася 20 грудня 1891(1891-12-20)[1][2][3], 1891[4] або 8 (20) грудня 1891[3]
Рига, Російська імперія
Померла 31 березня 1945(1945-03-31)[1][5][…] або 1945[4]
Равенсбрюк, Німеччина
·d[5]
Канонізована в січні 2004 року
У лику преподобномученик
image Медіафайли на Вікісховищі

Канонізована Константинопольським патріархатом як преподобномучениця в січні 2004 року.

Біографія

УМарія Пиленко належала до відомого українського козацько-старшинського роду Пиленків, представники якого були нащадками запорозьких козаків. Її дід Дмитро Васильович Пиленко (1830—1895) народився на півдні України і був начальником штабу Кубанського козацького війська та начальником Чорноморського округу. Прадід Василь Васильович Пиленко народився на Полтавщині, був інженером Луганського ливарного заводу та наглядачем Лисичанських вугільних розробок, вперше відкрив родовища залізної руди в Кривому Розі, згодом був наглядачем Соляних розробок в Криму. Прапрадід Василь Пиленко – був возним та полковим хорунжим Першозіньківської сотні Гадяцького козацького полку, згодом отримав звання секунд-майора і в 1788 призначений на посаду скарбника Зіньківського повіту на Полтавщині, помер в 1794. Батько Василя Пиленка теж служив у Першозіньківській сотні Гадяцького полку, а дід – Михайло Пилипович Пиленко мав звання військового товариша Гадяцького полку.

Єлизавета Юріївна Пиленко народилася 8 грудня 1891 року (20 грудня за новим стилем) в Ризі в родині юриста Юрія Дмитровича Пиленка і Софії Борисівни (до шлюбу Делоне). Будинок № 21 по вулиці Елізабетес (арх. Е. Тромповський) зберігся, в 2011 році на ньому встановлена меморіальна дошка.

Навесні 1906 року її батько був переведений на службу в Петербург, але виїхати до місця призначення не встиг — 17 липня він раптово помер в Анапі. Ліза була вражена цією трагедією і, за її власними словами, втратила віру в Бога.

У серпні 1906 року овдовіла мати з двома дітьми (у Лізи був молодший брат Дмитро) переїхала в Петербург. Ліза навчалася два роки у приватній гімназії Л. С. Таганцевої, потім перейшла в гімназію М. Н. Стоюниної, яку закінчила навесні 1909 року зі срібною медаллю і вступила на вищі Бестужевські курси (філософське відділення історико-філологічного факультету). В лютому 1908 року познайомилася з А. Блоком, з яким у неї згодом виникли складні відносини і тривала переписка.

19 лютого 1910 року Єлизавета Пиленко одружилася з помічником присяжного повіреного Дмитром Кузьміним-Караваєвим, колишнім більшовиком і близьким знайомим багатьох столичних літераторів, разом з ним відвідувала зібрання «на вежі» Вячеслава Іванова, засідання «Цеху поетів», релігійно-філософські збори, спілкувалася з Миколою Гумільовим, Анною Ахматовою, Осипом Мандельштамом, Михайлом Лозінським.

Залишила Бестужевські курси, не отримавши диплома, навесні 1912 року видала перший збірник віршів «Скіфські черепки», який позитивно зустріла критики. Скоро Кузьміна-Караваєва почала перейматися атмосферою столичної еліти і поїхала спочатку на німецький курорт Бад-Наугайм, а потім у Крим, де спілкувалася з Олексієм Толстим, Максиміліаном Волошиним, Аристархом Лентуловим.

image
Меморіальна дошка
Матері Марії.
Рига, будинок Тизенгаузенів
image
Пам'ятна дошка в Петербурзі (Манежний провулок, д. 2)

У 1924—1925 роках Єлизавета Скобцова опублікувала в емігрантських журналах повісті «російська Рівнина» і «Клим Семенович Баринькин», описували трагедію Громадянської війни, автобіографічні нариси «Як я була міським головою» і «Друг мого дитинства», а також мемуарно-філософське есе «Останні римляни».

16 березня 1932 року в церкві Свято-Сергієвського православного богословського інституту прийняла від митрополита Євлогія (Георгієвського) чернечий постриг, отримавши ім'я Марія в честь святої Марії Єгипетської, і з благословення духовного отця протоієрея Сергія Булгакова почала своє нетрадиційне чернече служіння в миру, присвятивши себе благодійній та проповідницькій діяльності. Організувала в Парижі гуртожиток для самотніх жінок, будинок відпочинку для видужуючих туберкульозних хворих в Наузі-ле-Гран під Парижем, причому більшу частину роботи там робила сама: ходила на ринок, прибирала, готувала їжу, розписувала будинкові церкви, вишивала для них ікони та плащаниці. При гуртожитку була влаштована церква Покрови Пресвятої Богородиці та курси псаломщиків, а з зими 1936—1937 — місіонерські курси. 27 вересня 1935 року за ініціативою черниці Марії було створено благодійне та культурно-просвітницьке товариство «Православне діло», куди увійшли Микола Бердяєв, Сергій Булгаков, Георгій Федотов, Костянтин Мочульський.

У липні 1935 року старша дочка Марії (Скобцовой) Гаяна поїхала в СРСР і 30 липня 1936 року раптово померла в Москві.

Черниця Марія постійно виступала з доповідями, публікувала богословські й гостро-соціальні статті, у п'ятнадцяту річницю смерті Олександра Блока надрукувала в журналі «Сучасні записки» мемуарный нарис «Зустрічі з Блоком». Незважаючи на неймовірну зайнятість, багато часу приділяла поезії — у 1937 році в Берліні вийшла її збірка «Вірші», наприкінці 1930-х — початку 1940-х років вона написала віршовані п'єси-містерії «Анна», «Сім чаш» і «Солдати».

Під час нацистської окупації Парижа гуртожиток черниці Марії на вулиці Лурмель став одним зі штабів Опору. В червні 1942 року, коли німці проводили масові арешти євреїв в Парижі і зганяли їх на зимовий велодром для подальшої відправки в Освенцім, черниці Марії вдалося таємно вивезти звідти чотирьох єврейських дітей в сміттєвих контейнерах. Будинки на Лурмель і в Нуазі-ле-Гран стали притулками для євреїв і військовополонених, м. Марія і о. Димитрій Клепінін також видавали євреїв фіктивні свідоцтва про хрещення, які іноді допомагали.

8 лютого 1943 року гестапівці заарештували її сина Юрія, а на наступний день і саму Марію, яку спочатку тримали у в'язниці форту Роменвіль, а потім відправили в концтабір Равенсбрюк. 6 лютого 1944 року Скобцов Юрій загинув у концтаборі Дора («філія» Бухенвальда).

Черниця Марія була страчена в газовій камері Равенсбрюка 31 березня 1945 року, за тиждень до звільнення табору Червоною армією.

Оцінки і канонізація

У 1985 році меморіальним центром Яд Вашем матері Марії посмертно було присвоєно звання «праведниці світу».

7 травня 1985 року указом Президії Верховної Ради СРСР нагороджена Орденом Вітчизняної війни II ступеня (посмертно).

У 1992 році на екуменічному з'їзді у Франції, організованому громадою протестантських сестер, було складено і надіслано Патріарху Московському Алексію II прохання про прославлення Марії (Скобцовой) та її сподвижників, підписане православними, протестантськими та католицькими богословами.

16 січня 2004 року канонізована Константинопольським патріархатом як преподобномучениця. Разом з нею були канонізовані її син Юрій Скобцов, священик Димитрій Клепінін і Ілля Фондамінський. У консервативних колах Російської православної церкви канонізація викликала несхвальні відгуки.

Під час урочистого чину прославлення новоканонізованих святих 1—2 травня 2004 року в Олександро-Невському соборі в Парижі в богослужіннях брали участь християни різних конфесій. Архієпископ Парижа кардинал Жан-Марі Люстиже сказав, що Католицька Церква теж буде почитати цих мучеників як святих покровителів Франції.

31 березня 2016 року в Парижі відбулася церемонія відкриття вулиці Марії (Скобцової). Нова вулиця примикає до вулиці Лурмель в XV окрузі, де розміщувалося об'єднання «Православне діло».

Популяризацією праць і спадщини Марії (Скобцової) займається Ксенія Кривошеїна, яка написала про неї кілька книг і безліч статей. Також вона створила сайт www.mere-marie.com.

У мистецтві

  • У романі Олексія Толстого «Ходіння по муках» петербурзький період її життя послужив прообразом персонажки «Єлизавета Києвна».
  • Її долі присвячений фільм 1982 року «Мати Марія» з Людмилою Касаткіною у головній ролі.
  • Кривошеина Н. А. Четыре трети нашей жизни / послесл. И. А. Кривошеина. — Paris: YMCA-Press, 1984. — 282 c. : ил. — (Всероссийская мемуарная библиотека. Наше недавнее; вып. 2)
  •  Кривошеина К. И. «…И вот я умерла»: Жизнь и судьба матери Марии (Скобцовой) // Новый журнал. — 2008. — № 253

Твори

  • Кузьмина-Караваева. Е. «Скифские черепки». СПБ, «Цех поэтов», 1912
  • Кузьмина-Караваева Е. (Мать Мария) Жатва духа. — СПб.: Искусство-СПБ, 2004. Составление, подготовка текстов, примечания — А. Н. Шустов
  • Кузьмина-Караваева Е. Ю. Как я была городским головой // Воля России. — 1925. — № 4. — С.63 — 80; № 5. — С.68 — 88.
  • Кузьмина-Караваева Е. Ю. Равнина русская — СПб.: Искусство—СПб, 2001 — ; Составление, вступительная статья, примечания — Шустов А. Н.
  • Мария (Скобцова) Настоящее и будущее церкви. Что такое церковность. К.: Quo vadis, — 2010. — 252 с.
  • Мать Мария (Скобцова; Кузьминина-Караваева Е. Ю.) Красота спасающая: живопись, графика, вышивка — СПб.: Искусство-СПБ, 2004. Составитель и автор Ксения Кривошеина, предисловие митрополита Смоленского Кирилла (ныне Патриарх Московский и всея Руси)послесловие проф. Жоржа Нива (Франция); примечания, летопись жизни матери Марии — Шустов А. Н.
  • См. также библиографию до 2000 г. [ 24 вересня 2018 у Wayback Machine.]

Література

  • Прот. Сергий Гаккель. Мать Мария. — М.: Издательский отдел Всецерковного Православного Молодежного Движения, 1993. — 176 c. —
  • Библиографический указатель литературных, философских, публицистических и художественных произведений Е. Ю. Кузьминой-Караевой / Сост. А. Н. Шустов. — Томск.: «Володей». — 1994. — 24 С.
  • Е. Ю. Кузьмина-Караваева (Мать Мария): Библиографический указатель произведений и критической литературы. — СПб.: «Сударыня». — 2002. — 160 С.
  • Агеева Л. «Петербург меня победил»: Документальное повествование о жизни Е. Ю. Кузьминой-Караваевой — матери Марии. — СПб.: Ж-л Нева, 2003. — 400 c. —
  • Обоймина Е. Н. Свет земной любви: Елизавета Кузьмина-Караваева — мать Мария. — М.: НЦ ЭНАС, 2009. —
  • Кривошеина К. И. Мать Мария (Скобцова). Святая наших дней. — М.: Эксмо, 2015. — 696 с. — (Религия. Великие люди XX века). — .

Примітки

  1. Schäfer J. Ökumenisches Heiligenlexikon — 1998.
    d:Track:Q296584
  2. Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 360–361. —
    d:Track:Q124467367d:Track:Q124518167d:Track:Q4421639
  3. Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
    d:Track:Q124670547d:Track:Q108611244
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. The Righteous Among the Nations Database
    d:Track:Q77598447
  6. Шумило, Сергій. Забуте українське коріння відомої «французької» святої як приклад імперської уніфікації та денаціоналізації - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 13 серпня 2023.
  7. . Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  8. Марія Скобцова [ 24 січня 2019 у Wayback Machine.] — Яд Вашем (англ.)
  9. . Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 17 вересня 2018.
  10. . Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  11. . Архів оригіналу за 22 серпня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  12. . Архів оригіналу за 23 травня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  13. . Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  14. . Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 17 вересня 2018.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Monahinya Mariya vidoma yak mati Mariya fr Mere Marie v miru Yelizaveta Yuriyivna Skobcova do shlyubu Pilenko za pershim shlyubom Kuzmina Karavayeva 8 20 grudnya 1891 1891grudnya20 Riga 31 bereznya 1945 Ravensbryuk Nimechchina chernicya Zahidnoyevropejskogo ekzarhatu ruskoyi tradiciyi Konstantinopolskogo patriarhatu Rosijska poetesa memuaristka publicistka gromadska diyachka uchasnicya francuzkogo Oporu Pravednicya nrodiv svitu Svyata mati MariyaLiza Pilenko v 1903 rociNarodilasya 20 grudnya 1891 1891 12 20 1 2 3 1891 4 abo 8 20 grudnya 1891 3 Riga Rosijska imperiyaPomerla 31 bereznya 1945 1945 03 31 1 5 abo 1945 4 Ravensbryuk Nimechchina d 5 Kanonizovana v sichni 2004 rokuU liku prepodobnomuchenikMediafajli na Vikishovishi Kanonizovana Konstantinopolskim patriarhatom yak prepodobnomuchenicya v sichni 2004 roku BiografiyaUMariya Pilenko nalezhala do vidomogo ukrayinskogo kozacko starshinskogo rodu Pilenkiv predstavniki yakogo buli nashadkami zaporozkih kozakiv Yiyi did Dmitro Vasilovich Pilenko 1830 1895 narodivsya na pivdni Ukrayini i buv nachalnikom shtabu Kubanskogo kozackogo vijska ta nachalnikom Chornomorskogo okrugu Pradid Vasil Vasilovich Pilenko narodivsya na Poltavshini buv inzhenerom Luganskogo livarnogo zavodu ta naglyadachem Lisichanskih vugilnih rozrobok vpershe vidkriv rodovisha zaliznoyi rudi v Krivomu Rozi zgodom buv naglyadachem Solyanih rozrobok v Krimu Prapradid Vasil Pilenko buv voznim ta polkovim horunzhim Pershozinkivskoyi sotni Gadyackogo kozackogo polku zgodom otrimav zvannya sekund majora i v 1788 priznachenij na posadu skarbnika Zinkivskogo povitu na Poltavshini pomer v 1794 Batko Vasilya Pilenka tezh sluzhiv u Pershozinkivskij sotni Gadyackogo polku a did Mihajlo Pilipovich Pilenko mav zvannya vijskovogo tovarisha Gadyackogo polku Yelizaveta Yuriyivna Pilenko narodilasya 8 grudnya 1891 roku 20 grudnya za novim stilem v Rizi v rodini yurista Yuriya Dmitrovicha Pilenka i Sofiyi Borisivni do shlyubu Delone Budinok 21 po vulici Elizabetes arh E Trompovskij zberigsya v 2011 roci na nomu vstanovlena memorialna doshka Navesni 1906 roku yiyi batko buv perevedenij na sluzhbu v Peterburg ale viyihati do miscya priznachennya ne vstig 17 lipnya vin raptovo pomer v Anapi Liza bula vrazhena ciyeyu tragediyeyu i za yiyi vlasnimi slovami vtratila viru v Boga U serpni 1906 roku ovdovila mati z dvoma ditmi u Lizi buv molodshij brat Dmitro pereyihala v Peterburg Liza navchalasya dva roki u privatnij gimnaziyi L S Tagancevoyi potim perejshla v gimnaziyu M N Stoyuninoyi yaku zakinchila navesni 1909 roku zi sribnoyu medallyu i vstupila na vishi Bestuzhevski kursi filosofske viddilennya istoriko filologichnogo fakultetu V lyutomu 1908 roku poznajomilasya z A Blokom z yakim u neyi zgodom vinikli skladni vidnosini i trivala perepiska 19 lyutogo 1910 roku Yelizaveta Pilenko odruzhilasya z pomichnikom prisyazhnogo povirenogo Dmitrom Kuzminim Karavayevim kolishnim bilshovikom i blizkim znajomim bagatoh stolichnih literatoriv razom z nim vidviduvala zibrannya na vezhi Vyacheslava Ivanova zasidannya Cehu poetiv religijno filosofski zbori spilkuvalasya z Mikoloyu Gumilovim Annoyu Ahmatovoyu Osipom Mandelshtamom Mihajlom Lozinskim Zalishila Bestuzhevski kursi ne otrimavshi diploma navesni 1912 roku vidala pershij zbirnik virshiv Skifski cherepki yakij pozitivno zustrila kritiki Skoro Kuzmina Karavayeva pochala perejmatisya atmosferoyu stolichnoyi eliti i poyihala spochatku na nimeckij kurort Bad Naugajm a potim u Krim de spilkuvalasya z Oleksiyem Tolstim Maksimilianom Voloshinim Aristarhom Lentulovim Memorialna doshka Materi Mariyi Riga budinok Tizengauzeniv Pam yatna doshka v Peterburzi Manezhnij provulok d 2 U 1924 1925 rokah Yelizaveta Skobcova opublikuvala v emigrantskih zhurnalah povisti rosijska Rivnina i Klim Semenovich Barinkin opisuvali tragediyu Gromadyanskoyi vijni avtobiografichni narisi Yak ya bula miskim golovoyu i Drug mogo ditinstva a takozh memuarno filosofske ese Ostanni rimlyani 16 bereznya 1932 roku v cerkvi Svyato Sergiyevskogo pravoslavnogo bogoslovskogo institutu prijnyala vid mitropolita Yevlogiya Georgiyevskogo chernechij postrig otrimavshi im ya Mariya v chest svyatoyi Mariyi Yegipetskoyi i z blagoslovennya duhovnogo otcya protoiyereya Sergiya Bulgakova pochala svoye netradicijne cherneche sluzhinnya v miru prisvyativshi sebe blagodijnij ta propovidnickij diyalnosti Organizuvala v Parizhi gurtozhitok dlya samotnih zhinok budinok vidpochinku dlya viduzhuyuchih tuberkuloznih hvorih v Nauzi le Gran pid Parizhem prichomu bilshu chastinu roboti tam robila sama hodila na rinok pribirala gotuvala yizhu rozpisuvala budinkovi cerkvi vishivala dlya nih ikoni ta plashanici Pri gurtozhitku bula vlashtovana cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici ta kursi psalomshikiv a z zimi 1936 1937 misionerski kursi 27 veresnya 1935 roku za iniciativoyu chernici Mariyi bulo stvoreno blagodijne ta kulturno prosvitnicke tovaristvo Pravoslavne dilo kudi uvijshli Mikola Berdyayev Sergij Bulgakov Georgij Fedotov Kostyantin Mochulskij U lipni 1935 roku starsha dochka Mariyi Skobcovoj Gayana poyihala v SRSR i 30 lipnya 1936 roku raptovo pomerla v Moskvi Chernicya Mariya postijno vistupala z dopovidyami publikuvala bogoslovski j gostro socialni statti u p yatnadcyatu richnicyu smerti Oleksandra Bloka nadrukuvala v zhurnali Suchasni zapiski memuarnyj naris Zustrichi z Blokom Nezvazhayuchi na nejmovirnu zajnyatist bagato chasu pridilyala poeziyi u 1937 roci v Berlini vijshla yiyi zbirka Virshi naprikinci 1930 h pochatku 1940 h rokiv vona napisala virshovani p yesi misteriyi Anna Sim chash i Soldati Pid chas nacistskoyi okupaciyi Parizha gurtozhitok chernici Mariyi na vulici Lurmel stav odnim zi shtabiv Oporu V chervni 1942 roku koli nimci provodili masovi areshti yevreyiv v Parizhi i zganyali yih na zimovij velodrom dlya podalshoyi vidpravki v Osvencim chernici Mariyi vdalosya tayemno vivezti zvidti chotiroh yevrejskih ditej v smittyevih kontejnerah Budinki na Lurmel i v Nuazi le Gran stali pritulkami dlya yevreyiv i vijskovopolonenih m Mariya i o Dimitrij Klepinin takozh vidavali yevreyiv fiktivni svidoctva pro hreshennya yaki inodi dopomagali 8 lyutogo 1943 roku gestapivci zaareshtuvali yiyi sina Yuriya a na nastupnij den i samu Mariyu yaku spochatku trimali u v yaznici fortu Romenvil a potim vidpravili v konctabir Ravensbryuk 6 lyutogo 1944 roku Skobcov Yurij zaginuv u konctabori Dora filiya Buhenvalda Chernicya Mariya bula strachena v gazovij kameri Ravensbryuka 31 bereznya 1945 roku za tizhden do zvilnennya taboru Chervonoyu armiyeyu Ocinki i kanonizaciyaU 1985 roci memorialnim centrom Yad Vashem materi Mariyi posmertno bulo prisvoyeno zvannya pravednici svitu 7 travnya 1985 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR nagorodzhena Ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya posmertno U 1992 roci na ekumenichnomu z yizdi u Franciyi organizovanomu gromadoyu protestantskih sester bulo skladeno i nadislano Patriarhu Moskovskomu Aleksiyu II prohannya pro proslavlennya Mariyi Skobcovoj ta yiyi spodvizhnikiv pidpisane pravoslavnimi protestantskimi ta katolickimi bogoslovami 16 sichnya 2004 roku kanonizovana Konstantinopolskim patriarhatom yak prepodobnomuchenicya Razom z neyu buli kanonizovani yiyi sin Yurij Skobcov svyashenik Dimitrij Klepinin i Illya Fondaminskij U konservativnih kolah Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi kanonizaciya viklikala neshvalni vidguki Pid chas urochistogo chinu proslavlennya novokanonizovanih svyatih 1 2 travnya 2004 roku v Oleksandro Nevskomu sobori v Parizhi v bogosluzhinnyah brali uchast hristiyani riznih konfesij Arhiyepiskop Parizha kardinal Zhan Mari Lyustizhe skazav sho Katolicka Cerkva tezh bude pochitati cih muchenikiv yak svyatih pokroviteliv Franciyi 31 bereznya 2016 roku v Parizhi vidbulasya ceremoniya vidkrittya vulici Mariyi Skobcovoyi Nova vulicya primikaye do vulici Lurmel v XV okruzi de rozmishuvalosya ob yednannya Pravoslavne dilo Populyarizaciyeyu prac i spadshini Mariyi Skobcovoyi zajmayetsya Kseniya Krivosheyina yaka napisala pro neyi kilka knig i bezlich statej Takozh vona stvorila sajt www mere marie com U mistectviU romani Oleksiya Tolstogo Hodinnya po mukah peterburzkij period yiyi zhittya posluzhiv proobrazom personazhki Yelizaveta Kiyevna Yiyi doli prisvyachenij film 1982 roku Mati Mariya z Lyudmiloyu Kasatkinoyu u golovnij roli Krivosheina N A Chetyre treti nashej zhizni poslesl I A Krivosheina Paris YMCA Press 1984 282 c il Vserossijskaya memuarnaya biblioteka Nashe nedavnee vyp 2 Krivosheina K I I vot ya umerla Zhizn i sudba materi Marii Skobcovoj Novyj zhurnal 2008 253TvoriKuzmina Karavaeva E Skifskie cherepki SPB Ceh poetov 1912 Kuzmina Karavaeva E Mat Mariya Zhatva duha SPb Iskusstvo SPB 2004 ISBN 5 210 01543 2 Sostavlenie podgotovka tekstov primechaniya A N Shustov Kuzmina Karavaeva E Yu Kak ya byla gorodskim golovoj Volya Rossii 1925 4 S 63 80 5 S 68 88 Kuzmina Karavaeva E Yu Ravnina russkaya SPb Iskusstvo SPb 2001 ISBN 5 210 01541 6 Sostavlenie vstupitelnaya statya primechaniya Shustov A N Mariya Skobcova Nastoyashee i budushee cerkvi Chto takoe cerkovnost K Quo vadis 2010 252 s Mat Mariya Skobcova Kuzminina Karavaeva E Yu Krasota spasayushaya zhivopis grafika vyshivka SPb Iskusstvo SPB 2004 ISBN 5 210 01573 4 Sostavitel i avtor Kseniya Krivosheina predislovie mitropolita Smolenskogo Kirilla nyne Patriarh Moskovskij i vseya Rusi posleslovie prof Zhorzha Niva Franciya primechaniya letopis zhizni materi Marii Shustov A N Sm takzhe bibliografiyu do 2000 g 24 veresnya 2018 u Wayback Machine LiteraturaProt Sergij Gakkel Mat Mariya M Izdatelskij otdel Vsecerkovnogo Pravoslavnogo Molodezhnogo Dvizheniya 1993 176 c ISBN 5 87966 013 3 Bibliograficheskij ukazatel literaturnyh filosofskih publicisticheskih i hudozhestvennyh proizvedenij E Yu Kuzminoj Karaevoj Sost A N Shustov Tomsk Volodej 1994 24 S E Yu Kuzmina Karavaeva Mat Mariya Bibliograficheskij ukazatel proizvedenij i kriticheskoj literatury SPb Sudarynya 2002 160 S Ageeva L Peterburg menya pobedil Dokumentalnoe povestvovanie o zhizni E Yu Kuzminoj Karavaevoj materi Marii SPb Zh l Neva 2003 400 c ISBN 5 87516 016 0 Obojmina E N Svet zemnoj lyubvi Elizaveta Kuzmina Karavaeva mat Mariya M NC ENAS 2009 ISBN 978 5 93196 936 7 Krivosheina K I Mat Mariya Skobcova Svyataya nashih dnej M Eksmo 2015 696 s Religiya Velikie lyudi XX veka ISBN 978 5 699 69950 6 PrimitkiSchafer J Okumenisches Heiligenlexikon 1998 d Track Q296584 Russkaya literatura XX veka Prozaiki poety dramaturgi pod red N N Skatov 2005 S 360 361 ISBN 5 94848 262 6 d Track Q124467367d Track Q124518167d Track Q4421639 Literatory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 Czech National Authority Database d Track Q13550863 The Righteous Among the Nations Database d Track Q77598447 Shumilo Sergij Zabute ukrayinske korinnya vidomoyi francuzkoyi svyatoyi yak priklad imperskoyi unifikaciyi ta denacionalizaciyi RISU Religijno informacijna sluzhba Ukrayini ukr Procitovano 13 serpnya 2023 Arhiv originalu za 26 veresnya 2018 Procitovano 17 veresnya 2018 Mariya Skobcova 24 sichnya 2019 u Wayback Machine Yad Vashem angl Arhiv originalu za 26 lipnya 2014 Procitovano 17 veresnya 2018 Arhiv originalu za 15 veresnya 2018 Procitovano 17 veresnya 2018 Arhiv originalu za 22 serpnya 2018 Procitovano 17 veresnya 2018 Arhiv originalu za 23 travnya 2018 Procitovano 17 veresnya 2018 Arhiv originalu za 17 listopada 2018 Procitovano 17 veresnya 2018 Arhiv originalu za 15 listopada 2017 Procitovano 17 veresnya 2018

Дата публікації:
Топ