Марія Лонгвіль-Орлеанська (Marie d'Orléans-Longueville; (5 березня 1625, Париж — 16 червня 1707, Париж) — остання представниця роду Лонгвіль (побічна гілка династії Валуа), герцогиня Немурська і можновладна княгиня Невшательська. Вона вважалася найзаможнішою жінкою Франції часів Людовика XIV після Великої мадемуазель. Її мемуари про події Фронди, що побачили світ в 1709 році, пройняті ненавистю до всіх Конде.
Марія де Немур | |
---|---|
Народилася | 5 березня 1625[1][2] Париж, Королівство Франція[3] |
Померла | 16 червня 1707[1][2] (82 роки) Париж, Королівство Франція |
Країна | Королівство Франція |
Діяльність | політична діячка |
Знання мов | французька[4] |
Титул | граф[d] і принцеса |
Рід | Валуа і Савойська династія |
Батько | Генріх II де Лонгвіль |
Мати | d |
Брати, сестри | d і d |
У шлюбі з | d |
|
Біографія
Походила від Жана д'Орлеана, позашлюбного сина Людовика I, герцога Орлеанського, до шлюбу вона була відома як мадемуазель де Лонгвіль.
Єдина дочка герцога Анрі де Лонгвіля, дюка де Лонгвіля та Луїзи де Бурбон, дочки . Після смерті Луїзи герцог повторно одружився з Анною-Женев'євою з роду принців Конде. Весь клан Лонгвіль-Конде брав активну участь у Фронді. У 1648 р мадемуазель де Лонгвіль супроводжувала батька в Оснабрюк на мирні переговори з імператором. Після відновлення громадянської війни втікла спочатку в Дьєпп, а звідти у Фландрію.
Після смерті її брата Жана Луї Чарльза д'Орлеана-Лонгвіля в 1694 році вона змінила його як суверенна принцеса Новшателя, хоча вона залишалася видатним членом французького королівського двору.Герцоги Лонгвільські отримали князівство Невшатель через шлюб з Йоганою фон Хахберг-Сазенберг.
Марія вважалася чи не самою завидною нареченою Франції. Її готували в дружини герцогу Йоркському, до неї сватався його брат Карл II Стюарт. Жінка суворих принципів, Марія відкидала всі пропозиції і тільки коли їй було вже за 30, розбурхала французький двір шлюбом з кузеном — Генріхом Савойським (1625—1659), герцогом Немурським, графом Женевським, колишнім архієпископом Реймським. Через два роки він помер. Дітей у них не було.
Усі наступні роки Марія була зайнята суперництвом з мачухою, яка була не на багато старша за неї. Вона відстоювала свої права на Невшательський спадок предків від спроб Анни-Женев'єви передати його дому Конде, а саме — принцу Конті. Про перипетії боротьби за Невшатель повідомляє в своїх записках герцог Сен-Симон.
Оскільки Анрі де Лонгвіль в разі смерті синів відмовив принцу Конті передати Невшатель, в центрі судових баталій постало питання про опікунство над недоумкуватим братом Марії — сином Анни-Женев'єви і останнім герцогом Лонгвіль.
Після його смерті в 1694 р. Паризький парламент ухвалив передати альпійські володіння Лонгвілів принцу Конті Франсуа Луї. Марія енергійно заперечила цьому і з тріумфом в'їхала в Невшатель, тоді як принца в межі князівства жителі не пустили. (Раніше подібна політична криза мала місце в 1672 році).
Пролунавше на всю Європу приниження принца крові засмутило політичні плани «короля-сонця». Марія, оголошена винуватицею дипломатичного фіаско, вже не змогла повернутися до Версальського двору і була опалі. У центрі Парижа вона ділила з принцесою Каріньянською збудований Катериною Медічі розкішний Суассонська палац.
Спадкоємцем Невшателя, на подив і обурення придворних, Марія оголосила свого двоюрідного брата по матері — нікому не відомого бастарда графа Суассонського. Бюргери Невшателя відмовилися підкоритися цьому рішенню і визнали своїм правителем короля Пруссії .
Спадщина
Вона залишила кілька цікавих спогадів, опублікованих К.Б. Петіто в «Повній колекції спогадів» (1819–1829). До того ж була музою для історії Музи (1650, 1660, 1665), збірки щотижневих газетних бурлеск, що повідомляють про новини паризького суспільства та двору Людовіка XIV у вигляді листів до Марії д'Орлеан-Лонгвіль, які вважаються раннім прикладом французької журналістики.
Її бездітна смерть у 1707 р, без близьких родичів, відкрила конфлікт з приводу її величезної спадщини. Наприклад, див. Герцог Естутевільський.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/408547/Marie-dOrleans-Longueville-duchesse-de-Nemours
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література
- Albert Henry. Histoire abrégée du Pays de Neuchâtel (1878).
- Louis Thévenaz. Histoire du Pays de Neuchâtel (1948).
- Jean-Pierre Jelmini. 12 septembre 1814 … et Neuchâtel devint suisse (1989).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Longvil Orleanska Marie d Orleans Longueville 5 bereznya 1625 Parizh 16 chervnya 1707 Parizh ostannya predstavnicya rodu Longvil pobichna gilka dinastiyi Valua gercoginya Nemurska i mozhnovladna knyaginya Nevshatelska Vona vvazhalasya najzamozhnishoyu zhinkoyu Franciyi chasiv Lyudovika XIV pislya Velikoyi mademuazel Yiyi memuari pro podiyi Frondi sho pobachili svit v 1709 roci projnyati nenavistyu do vsih Konde Mariya de NemurNarodilasya5 bereznya 1625 1625 03 05 1 2 Parizh Korolivstvo Franciya 3 Pomerla16 chervnya 1707 1707 06 16 1 2 82 roki Parizh Korolivstvo FranciyaKrayina Korolivstvo FranciyaDiyalnistpolitichna diyachkaZnannya movfrancuzka 4 Titulgraf d i princesaRidValua i Savojska dinastiyaBatkoGenrih II de LongvilMatidBrati sestrid i dU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPohodila vid Zhana d Orleana pozashlyubnogo sina Lyudovika I gercoga Orleanskogo do shlyubu vona bula vidoma yak mademuazel de Longvil Yedina dochka gercoga Anri de Longvilya dyuka de Longvilya ta Luyizi de Burbon dochki Pislya smerti Luyizi gercog povtorno odruzhivsya z Annoyu Zhenev yevoyu z rodu princiv Konde Ves klan Longvil Konde brav aktivnu uchast u Frondi U 1648 r mademuazel de Longvil suprovodzhuvala batka v Osnabryuk na mirni peregovori z imperatorom Pislya vidnovlennya gromadyanskoyi vijni vtikla spochatku v Dyepp a zvidti u Flandriyu Pislya smerti yiyi brata Zhana Luyi Charlza d Orleana Longvilya v 1694 roci vona zminila jogo yak suverenna princesa Novshatelya hocha vona zalishalasya vidatnim chlenom francuzkogo korolivskogo dvoru Gercogi Longvilski otrimali knyazivstvo Nevshatel cherez shlyub z Joganoyu fon Hahberg Sazenberg Mariya vvazhalasya chi ne samoyu zavidnoyu narechenoyu Franciyi Yiyi gotuvali v druzhini gercogu Jorkskomu do neyi svatavsya jogo brat Karl II Styuart Zhinka suvorih principiv Mariya vidkidala vsi propoziciyi i tilki koli yij bulo vzhe za 30 rozburhala francuzkij dvir shlyubom z kuzenom Genrihom Savojskim 1625 1659 gercogom Nemurskim grafom Zhenevskim kolishnim arhiyepiskopom Rejmskim Cherez dva roki vin pomer Ditej u nih ne bulo Usi nastupni roki Mariya bula zajnyata supernictvom z machuhoyu yaka bula ne na bagato starsha za neyi Vona vidstoyuvala svoyi prava na Nevshatelskij spadok predkiv vid sprob Anni Zhenev yevi peredati jogo domu Konde a same princu Konti Pro peripetiyi borotbi za Nevshatel povidomlyaye v svoyih zapiskah gercog Sen Simon Oskilki Anri de Longvil v razi smerti siniv vidmoviv princu Konti peredati Nevshatel v centri sudovih batalij postalo pitannya pro opikunstvo nad nedoumkuvatim bratom Mariyi sinom Anni Zhenev yevi i ostannim gercogom Longvil Pislya jogo smerti v 1694 r Parizkij parlament uhvaliv peredati alpijski volodinnya Longviliv princu Konti Fransua Luyi Mariya energijno zaperechila comu i z triumfom v yihala v Nevshatel todi yak princa v mezhi knyazivstva zhiteli ne pustili Ranishe podibna politichna kriza mala misce v 1672 roci Prolunavshe na vsyu Yevropu prinizhennya princa krovi zasmutilo politichni plani korolya soncya Mariya ogoloshena vinuvaticeyu diplomatichnogo fiasko vzhe ne zmogla povernutisya do Versalskogo dvoru i bula opali U centri Parizha vona dilila z princesoyu Karinyanskoyu zbudovanij Katerinoyu Medichi rozkishnij Suassonska palac Spadkoyemcem Nevshatelya na podiv i oburennya pridvornih Mariya ogolosila svogo dvoyuridnogo brata po materi nikomu ne vidomogo bastarda grafa Suassonskogo Byurgeri Nevshatelya vidmovilisya pidkoritisya comu rishennyu i viznali svoyim pravitelem korolya Prussiyi SpadshinaVona zalishila kilka cikavih spogadiv opublikovanih K B Petito v Povnij kolekciyi spogadiv 1819 1829 Do togo zh bula muzoyu dlya istoriyi Muzi 1650 1660 1665 zbirki shotizhnevih gazetnih burlesk sho povidomlyayut pro novini parizkogo suspilstva ta dvoru Lyudovika XIV u viglyadi listiv do Mariyi d Orlean Longvil yaki vvazhayutsya rannim prikladom francuzkoyi zhurnalistiki Yiyi bezditna smert u 1707 r bez blizkih rodichiv vidkrila konflikt z privodu yiyi velicheznoyi spadshini Napriklad div Gercog Estutevilskij PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http www britannica com EBchecked topic 408547 Marie dOrleans Longueville duchesse de Nemours Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563LiteraturaAlbert Henry Histoire abregee du Pays de Neuchatel 1878 Louis Thevenaz Histoire du Pays de Neuchatel 1948 Jean Pierre Jelmini 12 septembre 1814 et Neuchatel devint suisse 1989