Марі́я Фелі́ста Малібра́н (Marie-Félicité Malibran) (24 березня 1808 року, Париж – 23 вересня 1836 року, Манчестер) — французька співачка (колоратурне меццо-сопрано) іспанського походження. Одна з найвідоміших співачок XIX століття.
Марія Феліста Малібран | |
---|---|
фр. Maria Malibran | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Marie-Félicité Malibran |
Дата народження | 24 березня 1808 |
Місце народження | Париж |
Дата смерті | 23 вересня 1836 (28 років) |
Місце смерті | Манчестер |
Причина смерті | d |
Поховання | Лакенський цвинтар |
Громадянство | Франція |
Національність | іспанка |
Професія | співачка |
Відомі учні | d |
Співацький голос | колоратурне мецо-сопрано |
Інструменти | вокал[d][1] |
Жанри | опера |
Псевдоніми | La Malibran і Maria Malibran |
Батько | Мануель дель Пополо Вісенте Ґарсія |
Мати | d |
Діти | d |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Народилася в сім'ї іспанського співака і гитариста Мануеля Гарсіа. Її сестра — французька співачка Поліна Віардо-Гарсіа.
Вперше одружилася з купцем Малібран, вдруге з бельгійським скрипалем Шарлем Беріо, від якого народила сина фр. Charles Wilfrid de Bériot (пізніше композитор і піаніст).
1825 року дебютувала у Лондоні. Виступала на оперних сценах Франції, Італії, Великої Британії. Малібран мала чудовий за об'ємом голос, що поєднував контральтові і сопранові ноти, чудову колоратуру і сильний драматичний талант. Дар Молібран більш повно розкрився у партіях, сповнених глибоких людських почуттів: Норма, Аліна («Норма», «Сомнамбула» Белліні), Леонора («Фіделіо» Бетховена), Дездемона («Отелло» Россіні) та інших. Виконання Молібран відзначалося імпровізаційною свободою та артистизмом.
Малібран також написала низку музичних творів (п'єи, ноктюрни, романси, шансонетки).
Загинула від травм, отриманих при падінні з коня.
Французький поет Альфред де Мюссе присвятив їй вірш «A la Malibran».
Твори
- Dernières pensées musicales de Marie-Félicité Garcia de Bériot.
Література
- Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
- Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
- Pougin А., М. Malibran, P., 1911.
- Flament A., La Malibran, P., 1937.
- Lancellotti A., Le voci d’oro, 3 ed., Roma, 1953.
Посилання
- Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.17547
- Гарсиа // Большая советская энциклопедия / под ред. О. Ю. Шмидт — 1 — Москва: Акционерное общество «Советская энциклопедия», 1920.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марія Малібран |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mari ya Feli sta Malibra n Marie Felicite Malibran 24 bereznya 1808 roku Parizh 23 veresnya 1836 roku Manchester francuzka spivachka koloraturne mecco soprano ispanskogo pohodzhennya Odna z najvidomishih spivachok XIX stolittya Mariya Felista Malibranfr Maria MalibranZobrazhennyaOsnovna informaciyaPovne im yaMarie Felicite MalibranData narodzhennya24 bereznya 1808 1808 03 24 Misce narodzhennyaParizhData smerti23 veresnya 1836 1836 09 23 28 rokiv Misce smertiManchesterPrichina smertidPohovannyaLakenskij cvintarGromadyanstvoFranciyaNacionalnistispankaProfesiyaspivachkaVidomi uchnidSpivackij goloskoloraturne meco sopranoInstrumentivokal d 1 ZhanrioperaPsevdonimiLa Malibran i Maria MalibranBatkoManuel del Popolo Visente GarsiyaMatidDitid Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya v sim yi ispanskogo spivaka i gitarista Manuelya Garsia Yiyi sestra francuzka spivachka Polina Viardo Garsia Vpershe odruzhilasya z kupcem Malibran vdruge z belgijskim skripalem Sharlem Berio vid yakogo narodila sina fr Charles Wilfrid de Beriot piznishe kompozitor i pianist 1825 roku debyutuvala u Londoni Vistupala na opernih scenah Franciyi Italiyi Velikoyi Britaniyi Malibran mala chudovij za ob yemom golos sho poyednuvav kontraltovi i sopranovi noti chudovu koloraturu i silnij dramatichnij talant Dar Molibran bilsh povno rozkrivsya u partiyah spovnenih glibokih lyudskih pochuttiv Norma Alina Norma Somnambula Bellini Leonora Fidelio Bethovena Dezdemona Otello Rossini ta inshih Vikonannya Molibran vidznachalosya improvizacijnoyu svobodoyu ta artistizmom Malibran takozh napisala nizku muzichnih tvoriv p yei noktyurni romansi shansonetki Zaginula vid travm otrimanih pri padinni z konya Francuzkij poet Alfred de Myusse prisvyativ yij virsh A la Malibran TvoriDernieres pensees musicales de Marie Felicite Garcia de Beriot LiteraturaEnciklopedicheskij slovar F A Brokgauza i I A Efrona S Pb Brokgauz Efron 1890 1907 Bolshaya sovetskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Pougin A M Malibran P 1911 Flament A La Malibran P 1937 Lancellotti A Le voci d oro 3 ed Roma 1953 PosilannyaPortal Teatr Grove Music Online OUP doi 10 1093 GMO 9781561592630 ARTICLE 17547 d Track Q30532476d Track Q217595 Garsia Bolshaya sovetskaya enciklopediya pod red O Yu Shmidt 1 Moskva Akcionernoe obshestvo Sovetskaya enciklopediya 1920 d Track Q649d Track Q105253884d Track Q167997d Track Q20078554Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mariya Malibran