Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марія Битомська пол Maria bytomska до 1295 року 15 грудня 1317 королева Угорщини від шлюбу з Карлом I Угорським Марія Би

Марія Битомська

Марія Битомська

Марія Битомська (пол. Maria bytomska; до 1295 року — 15 грудня 1317) — королева Угорщини від шлюбу з Карлом I Угорським.

Марія Битомська
image
Народилася 1295
невідомо
Померла 15 грудня 1317(1317-12-15)[1]
Тімішоара, Тіміш
Поховання Секешфегерварська базиліка
Країна image Сілезьке князівство
Діяльність правляча королева
Конфесія католицтво
Рід П'ясти і Сілезькі П'ясти
Батько Казимир Битомський
Брати, сестри d, d і d
У шлюбі з Карл I Роберт
Діти d

Вона була третьою дитиною і єдиною дочкою князя Казимира Битомського від його дружини Олени, походження якої невідоме, хоча пізніша історіографія схильна визнавати її дочкою Лева І Галицького з династії Романовичів.

Марія була першою або другою дружиною Карла I Роберта Анжуйського, короля Угорщини. Цей союз був бездітним, але в давній літературі стверджувалося, що у них було дві дочки. Про діяльність Марії як королеви Угорщини відомо небагато. Її шлюб з Карлом I Робертом зміцнив польсько-угорську угоду, спрямовану проти Богемського королівства, а також допоміг встановити тісні польсько-угорські відносини в XIV столітті, що відбилося на церковній кар'єрі в Угорщині братів Марії, Болеслава і Мєшко, а також пізніший третій шлюб Карла I Роберта з Єлизаветою Польською.

Життя

Народження

Точна дата народження Марії невідома. У 1306 році, коли вона вийшла заміж за Карла Роберта, сучасне канонічне право встановило, що мінімальний вік для вступу в шлюб повинен бути не менше 12 років; таким чином, вона народилася не пізніше 1294 року. Вона була першим членом сілезької гілки династії П'ястів на ім'я Марія; причини такої появи імені також невідомі. Серед дітей Казимира Битомського її зазвичай ставили на шосте й останнє місце, але вона могла навіть народитися як третя дитина.

Королева

Інформація про весілля Марії та Карла I Роберта Угорського була показана в хроніці Яна Длугоша, який повідомив дві різні дати цієї події: 1306 і 1310 рр. Перша дата загальновизнана більшістю істориків: як доказ, перший відомий документ, який називав Марію королевою Угорщини, датований 23 червня 1306 р.; крім того, в офіційних угорських документах 1306 р. її прямо названо королевою. Нарешті, передбачається, що позичені 140 срібняків, вивезені близько 1305 року Казимиром Битомським, були використані для покриття витрат на весілля Марії та Карла I Роберта. В обох повідомленнях про весілля Длугош згадує про красу Марії, зазначаючи, що княжна Сілезьких П'ястів була «дуже вродливою дівчиною» і «дівчиною, яка славилася надзвичайною красою». Одруження відбулося, ймовірно, з ініціативи Владислава I Локетека (двоюрідного брата Маріїного батька), а роль свата грав її брат , тодішній схоластик Краківський і князь Тошецький. Весільний обряд відбувався, ймовірно, в Битомі, на батьківщині нареченої. Після прибуття до Угорщини та відповідно до майже столітнього звичаю, Марія була коронована королевою Угорщини Бенедиктом Радом, єпископом Веспремським у Секешфегерварі.

Ця унія була зовнішнім вираженням зближення Польського та Угорського королівств, пов'язаного з переходом політики Анжуйського дому в тісні політичні відносини з Польщею. Крім того, Битомське князівство, тепер тісно пов'язане з античеською партією, могло вийти з феодальних відносин з Королівством Чехії. Завдяки своєму шлюбу Карл I Роберт також зміцнив свої позиції як конкурента на угорський престол проти Отто III Баварського, оскільки (як припускали історики) його дружина була тісно пов'язана з домом Арпадів: мати Марії Олена через свою матір була онукою короля Бела IV угорського. Становище Марії як королеви Угорщини також проклало шлях для подальшої кар'єри в угорській церкві її братів Болеслава (пізніше архієпископа Естергома) та Мєшка (пізніше єпископа Нітри та Веспрема).

Про роль Марії при угорському королівському дворі відомо небагато. Існує лише два документи, видані нею. Перший, від 1312 року, зберігся до наших днів разом з печаткою. Зміст другого, від 9 квітня 1313 року, відомий як підтвердження капітули в Секешфехерварі. На аверсі печатки зображено королеву Марію, яка сидить на троні з квітковим конвертом і літерами M та A з обох боків, а на звороті — звичний подвійний хрест і літери Angevin RI та A між її плечима. Літери з обох боків печатки складають ім'я королеви.

Марія померла 15 грудня 1317 року в Темешварі (нині Тімішоара, Румунія) і була похована в Королівському сховищі Секешфегервара, за повідомленнями Яна Длугоша, в базиліці Діви Марії. Польський хроніст підтверджує ці факти угорськими джерелами, але вони подають три різні дати смерті Марії: 1315, 1316 або 1317 рік. Третя дата тепер вважається остаточною завдяки документу, виданому Карлом I Робертом від 24 лютого 1317 року, в якому Марія все ще згадується як жива особа. Виниклі розбіжності щодо дати в документах у грамотах можна пояснити помилкою автора, який неправильно поставив останню цифру – замість MCCCXVII він написав MCCCXV і MCCCXVI. Зображення її похорону, розміщене на початку цієї статті, було мініатюрою Ілюстрованої хроніки, яка зараз зберігається в Національній бібліотеці в Будапешті.

Після смерті Марії Карл I Роберт одружився з в 1318 році, яка померла наступного року під час пологів, і в 1320 році одружився з Єлизаветою Куявською, яка нарешті народила йому необхідних династії спадкоємців чоловічої статі.

Проблема

Союз Марії і Карла I Роберт був бездітним, ймовірно, через безпліддя королеви. Старіша література приписувала цьому союзу двох дочок:

  1. (пом. 1355), вийшла заміж у 1338 році за герцога ; їхня єдина дитина, Анна Свідницька, згодом стала імператрицею Священної Римської імперії від шлюбу з Карлом IV Люксембурзьким.
  2. Єлизавета (пом. 19 серпня 1367 р.), вийшла заміж за «Болеслава Опольського» (ймовірно, герцога ).

Існування цих двох дочок як нащадків Марії Битомської, підтримане групою польських та іноземних істориків на чолі з генеалогом Влодзімєжем Дворжачеком, нещодавно було оскаржено та відкинуто істориками.

За життя Марії у її чоловіка народився позашлюбний син , який народився наприкінці 1317 або на початку 1318 року. Матір'ю була якась Гузе (або Елізабет) Чак, дочка Георга Чака. Цей син зробив церковну кар'єру і був єпископом Дьйору з 1337 по 1375 рік.

Список літератури

  1. Magyar életrajzi lexikon / за ред. K. Ágnes — Budapest: Akadémiai Kiadó, 1967.
    d:Track:Q19158937d:Track:Q23296657d:Track:Q555093d:Track:Q1781
  2. Ідентифікація княгині Олени Битомської як доньки Лева І Галицького (далі пояснюється у K. Jasiński, Rodowód Piastów śląskich, vol. III, ed. II, Kraków 2007, pp. 517—518) була прийнята і розвинута Станіславом Срокою, до неї тяжіли Єжи Шперка і Я. Тенґовський. Див. також D. Dąbrowski, Rodowód Romanowiczów książąt halicko-wołyńskich, Poznań – Wrocław 2002, p. 218; У давнішій літературі можна зустріти думку, що Олена могла бути дочкою Шварна, великого князя литовського і брата Лева І Галицького. Див. J. Horwat, Helena, [in:] A. Barciak (ed.), Książęta i księżne Górnego Śląska, Katowice 1995, pp. 47–48, який в іншому дослідженні повторив цю гіпотезу, визнаючи при цьому, що це еквівалентно повторюваній думці про рюриківське походження Олени з гілки Галицьких. Див: J. Horwat, Piastowie górnośląscy, Bytom 2007, pp. 37–41, Тут викриваються інші гіпотези, які приписують Олені литовське або чеське походження. Див. S.A. Sroka, Kazimierz, [in:] K. Ożóg, S. Szczur (red.), Piastowie. Leksykon biograficzny, Kraków 1999, p. 725.
  3. Попередню позицію наразі поділяє вся польська література. Угорський історик Дьюла Крісто у своїй праці Károly Róbert első felesége, [in:] Acta Universitatis Szegediensis de Attila József nominatae. Acta Historica, vol. 86, 1988, pp. 27–30 (а за ним і вітчизняна історіографія), висловився на користь теорії про попередній шлюб Карла І Роберта з Марією, донькою Лева ІІ Галицького. Цю думку він підкріпив двома джерелами. У документі від 7 лютого 1326 року Карл I Роберт згадує про поїздку на Русь з метою привезти свою першу дружину, і Anonymi Descriptio Europae Orientalis, який повідомляв, що у руського правителя Галичини була дочка, яка вийшла заміж за угорського короля Карла. Ґі. Крісто ідентифікував цього руського правителя як Лева II Галицького. У своїй праці Aba Sámuel és Károly Róbert családi kapcsolatairól, [in:] Acta Universitatis Szegediensis de Attila József nominatae. Acta Historica, vol. 96, 1996, pp. 25–30, Ґі. Крісто процитував документ, датований 12 грудня 1323 року, в якому він виявив, що галицьку княжну звали Марія. За його дослідженнями, цей шлюб відбувся у 1306 році, хоча спочатку припускалося, що він міг відбутися у 1307 або 1308 році. Шлюб Карла І Роберта та Марії Битомською датується 1310 роком. Думка Дьй. Крісто поставив під сумнів С. Срока у своїй праці Wokół mariażu Karola Roberta z Piastówną śląską Marią, [in:] Górzyński S. (ed.), Biuletyn Polskiego Towarzystwa Heraldycznego, No. 11, London, 1994, pp. 1-5. Історик звернув увагу на те, що, за сучасними даними, у 1306 році Леву ІІ було щонайбільше 14 років, тому неможливо, щоб він міг бути батьком підростаючої принцеси. Також він відкинув можливість того, що ймовірним батьком Марії Галицької міг бути Лев II, вказавши, що будь-яка дочка князя з такою славою і престижем, який мали галицько-волинські королі в той час, повинна була вийти заміж в ранній молодості або бути віддана в монастир. Для того, щоб обґрунтувати теорію, яка встановила Марію Битомську як першу дружину Карла І Роберта, С. Срока запропонував нову інтерпретацію джерел, виявлених Дьордем Крісто. Крісто. За словами анонімного дослідника в Europy Wschodniej (і опублікована О. Ґуркою), дружина Карла І Роберта була не дочкою, а онукою галицького короля (герцогиня Олена, мати Марії, ймовірно, була дочкою Лева І Галицького). Крім того, Срока припускав, що в документі 1326 року Карл I Роберт міг переплутати Польщу з Руссю, що легко пояснюється майже двадцятирічною відстанню між згаданими подіями та документом. Однак Срока (разом з К. Ясинським) допускав можливість того, що Марія Битомська могла виховуватися при дворі свого дядька Юрія I Галицького, а Карл I Роберт забрав її звідти до Угорщини. Крім того, Срока заперечив теорію про те, що угорський документ, виданий королевою Марією від 23 червня 1306 року, був виданий Марією Галицькою, представивши наступні аргументи на користь ідентифікації угорської королеви як Марії Битомської: Незвичайне підвищення податків, здійснене герцогом Казимиром Битомським на своїх землях приблизно в попередньому році, ймовірно, з метою отримання коштів на весілля дочки; дата 1306 року як рік шлюбу Карла I Роберта і Марії Битомської, згадана в Хроніці Яна Длугоша; і повна відсутність в угорських хроніках XIV століття згадок про смерть Марії Галицької. Крім того, Срока звернув увагу на те, що угорські хроніки називають сілезьку принцесу з династії П'ястів першою дружиною угорського короля. Дьордь. Крісто спростував висновки та аргументи С. Сроки. У праці Orosz hercegnő volt-e Károly Róbert első felesége?, [In:] Aetas, 1994, No 1, pp 194—199, Він заявив, що повідомлення, яке з'явилося в Anonymi Descriptio Europae Orientalis занепокоєння щодо князя Лева Галицького, могло стосуватися лише Лева II, оскільки на час встановленої дати створення цього документа (лютий-березень 1308 р.) єдиним вцілілим князем Романовичів з таким ім'ям був саме Лев II. Історик вказав, однак, що в цей час Галицьким князівством правив його батько, Юрій І. Всупереч попередній літературі, він припустив, що Лев ІІ народився близько 1273 року від невідомого першого шлюбу Юрія І, виходячи з припущення, що Юрій І (народився у 1252-1257 роках за Ніколя де Баумгартеном,Généalogies occidentaux Mariages et des Russes du Rurikides au Xe siècle XIII, [in:] Orientalia Christiana, Volume IX-1, no 35, Rome 1927, tab. 11) не могли одружуватися вперше до 30 років. За такого припущення Лев ІІ у 1306 році міг мати доньку у відповідному віці, щоб вийти заміж. Аргументи Дж. Крісто не переконали С. Сроку. Він так само не погодився з припущенням, що проходження Anonymi Descriptio Europae Orientalis може стосуватися галицького правителя, за часів якого жив Лев. Крім того, він зазначив, що в цей час Лев II не був тим могутнім правителем, який тут зображений, і навіть він не мав ніякої влади. Союз з галицькою гілкою династії Романовичів у цей момент був марним для Карла І Роберта у боротьбі за угорську корону, на відміну від союзу з Владиславом І Локетком. Історик, щоправда, висунув ще одну гіпотезу для пояснення 1326 року Карла І Роберта: він припускав, що насправді король колись приїздив на Русь і заручився з галицькою княжною, але з невідомих причин шлюб так і не відбувся. Див: S.A. Sroka, Genealogia Andegawenów węgierskich, Kraków 1999, pp. 21–28; S.A. Sroka, Wokół mariażu Karola Roberta z Piastówną śląską Marią, [in:] S. Górzyński (red.), Biuletyn Polskiego Towarzystwa Heraldycznego, No. 11, Warsaw 1994, pp. 1-5, S.A. Sroka, Z dziejów stosunków polsko-węgierskich w późnym średniowieczu, Kraków 1995, pp. 29-38.
  4. S.A. Sroka, Z dziejów stosunków polsko-węgierskich w późnym średniowieczu. Szkice, Kraków 1995, p. 47.
  5. K. Jasiński, Maria, [in:] E. Rostworowski (red.), Polski Słownik Biograficzny, vol. XX, Wrocław 1975, p. 3.
  6. K. Ясінський у своїй праці Maria [in:] E. Rostworowski (red.), Polski Słownik Biograficzny, Volume XX, Wroclaw 1975, p. 3, не вказав дату народження битомської княжни. Однак у своїх пізніших роботах Rodowód Piastów śląskich, ed. II, Kraków 2007, Mon. III, p. 534, зазначено, що вона народилася між 1292 і не пізніше 1294 р., а в таблиці V/2 наприкінці Rodowód написав, що Марія народилася до 1295 року, і до цієї дати поставив знак питання; S. Sroka, Z dziejów stosunków polsko-węgierskich w późnym średniowieczu. Szkice, Kraków 1995, p. 38, визначили, що Марія народилася між 1292-1294 роками, але у творі Марія, [in:] K. Ożóg, S. Szczur (red.), Piastowie. Leksykon biograficzny, Kraków 1999, p. 736, Він сказав, що народження відбулося приблизно в 1290-1292 роках, тоді як у творі Genealogia Andegawenów węgierskich, Kraków 1999, p. 17, він висловився на користь дати між 1292-1294 роками; J. Sperka, Maria, [in:] A. Barciak (red.), Książęta i księżne Górnego Śląska, Katowice 1995, p. 86,помилково визначив дату народження Марії між 1282-1284 роками; J. Horwat, Z. Jedynak, Córka Kazimierza księcia bytomskiego, Maria, królowa Węgier, [in:] J. Drabina (red.), Magazyn Bytomski, vol. 6, Bytom 1984, p. 90, note. 2, необережно викладені на підтвердження інформації К. Ясінського в таблиці V Rodowodu Piastów śląskichі стверджував, що Марія народилася близько 1295 року.
  7. K. Jasiński, Rodowód Piastów śląskich, ed. II, Kraków 2007, mon. III, p. 534.
  8. K. Jasiński, Rodowód Piastów śląskich, ed. II, Kraków 2007, mon. III, p. 534 and p. 535, note 3.
  9. S.A. Sroka, Genealogia Andegawenów węgierskich, Kraków 1999, p. 18.
  10. J. Długosz, Roczniki czyli kroniki sławnego Królestwa Polskiego, fr. IX, ed. II, Warsa 2009, p. 53.
  11. J. Długosz, Roczniki czyli kroniki sławnego Królestwa Polskiego, fr. IX, ed. II, Warsa 2009, p. 80.
  12. J. Horwat, Z. Jedynak, Córka Kazimierza księcia bytomskiego, Maria, królowa Węgier, [in:] J. Drabina (red.), Magazyn Bytomski, vol. 6, Bytom 1984, p. 90, вказав, що інформація Длугоша про красу Марії може бути достовірною, аргументуючи це тим, що як король важливої держави Карл I Роберт міг отримати багато пропозицій про одруження.
  13. Мати Владислава I Локетка, Євфросинія Опольська, і дід Марії по батькові, Владислав Опольський, були рідними братами і сестрами.
  14. J. Horwat, Z. Jedynak, Córka Kazimierza księcia bytomskiego, Maria, królowa Węgier, [in:] J. Drabina (red.), Magazyn Bytomski, vol. 6, Bytom 1984, pp. 90-91 and note 4.
  15. J. Horwat, Z. Jedynak, Córka Kazimierza księcia bytomskiego, Maria, królowa Węgier, [in:] J. Drabina (red.), Magazyn Bytomski, vol. 6, Bytom 1984, p. 90, припускав, що відмова Казимира Битомського від підданства Чеському королівству вплинула на політичну орієнтацію короля Вацлава II у його феодальних володіннях. Після цього він почав надсилати війська до Сілезії, навіть на чолі з самим собою.
  16. K. Jasiński, Rodowód Piastów śląskich, ed. II, Kraków 2007, mon. III, p. 518.
  17. H. Grotefend, Stammtafeln der schlesischen Fürsten bis zum Jahre 1740, vol. V, No. 18, встановили смерть Марії 15 грудня 1315 року. На користь цієї дати свідчили O. Balzer, Genealogia Piastów, Kraków 1895, p. 377; J. Dąbrowski, Elżbieta Łokietkówna 1305—1380, ed. II, Kraków 2007, p. 16 and p. 34, посилаючись на працю Гротефенда і Бальцера, стверджував, що Марія померла в 1315 році; в Jan Długosz, Roczniki czyli kroniki sławnego Królestwa Polskiego, vol. IX, ed. II, Warsaw 2009, p. 122, note. 9, є інформація, що хроніст подав неправильну дату смерті Марії. За даними редактора Марія Битомська померла 19 грудня 1317 р., після чого він посилається на с. 53, прим. 77, що угорська королева померла 9 грудня 1317 р., а дата 19 грудня є помилковою, непідтвердженою жодним джерелом. S.A. Sroka, Z dziejów stosunków polsko-węgierskich w późnym średniowieczu. Szkice, Kraków 1995, pp. 45–46, note 92, вказує на те, що Марія була живою людиною, у документі, виданому Карлом I Робертом від 2 липня 1318 року. Швидше за все, дата створення цього документа не була точною, оскільки з 23 червня того ж року угорський король був заручений з Беатрисою Люксембурзькою. Див. S.A. Sroka, Z dziejów stosunków polsko-węgierskich w późnym średniowieczu. Szkice, Kraków 1995, p. 46, note 96.
  18. J. Horwat, Z. Jedynak, Córka Kazimierza księcia bytomskiego, Maria, królowa Węgier, [in:] J. Drabina (red.), Magazyn Bytomski, vol. 6, Bytom 1984, p. 92 and note 9, помилково процитував Длугоша, стверджуючи, що Марія була похована в Белграді, а К. Ясінський - у Rodowód Piastów śląskich, заявив, що королева Угорщини була похована в Темешварі, де знайшла свій спокій.
  19. J. Długosz, Roczniki czyli kroniki sławnego Królestwa Polskiego, vol. IX, ed. II, Warsaw 2009, p. 122.
  20. K. Jasiński, Rodowód Piastów śląskich, ed. II, Kraków 2007, mon. III, p. 535, note 5.
  21. J. Dąbrowski, Elżbieta Łokietkówna 1305—1380, ed. II, Kraków 2007, p. 16 and note 4, pp. 36–37. У виносці міститься помилка - Єлизавета Немодлінська носила ім'я Анна.
  22. Існування Єлизавети викликає суперечки серед істориків. Дехто вважає, що Катерина була єдиною донькою короля Карла І Роберта.
  23. K. Jasiński, Rodowód Piastów śląskich, ed. II, Kraków 2007, mon. II, pp. 322—324 and mon. III, pp. 551—552; Див. також K. Jasiński, Maria, [in:] E. Rostworowski (red.), Polski Słownik Biograficzny, vol. XX, Wrocław 1975, p. 3.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mariya Bitomska pol Maria bytomska do 1295 roku 15 grudnya 1317 koroleva Ugorshini vid shlyubu z Karlom I Ugorskim Mariya BitomskaNarodilasya 1295 nevidomoPomerla 15 grudnya 1317 1317 12 15 1 Timishoara TimishPohovannya Sekeshfegervarska bazilikaKrayina Silezke knyazivstvoDiyalnist pravlyacha korolevaKonfesiya katolictvoRid P yasti i Silezki P yastiBatko Kazimir BitomskijBrati sestri d d i dU shlyubi z Karl I RobertDiti d Mediafajli u Vikishovishi Vona bula tretoyu ditinoyu i yedinoyu dochkoyu knyazya Kazimira Bitomskogo vid jogo druzhini Oleni pohodzhennya yakoyi nevidome hocha piznisha istoriografiya shilna viznavati yiyi dochkoyu Leva I Galickogo z dinastiyi Romanovichiv Mariya bula pershoyu abo drugoyu druzhinoyu Karla I Roberta Anzhujskogo korolya Ugorshini Cej soyuz buv bezditnim ale v davnij literaturi stverdzhuvalosya sho u nih bulo dvi dochki Pro diyalnist Mariyi yak korolevi Ugorshini vidomo nebagato Yiyi shlyub z Karlom I Robertom zmicniv polsko ugorsku ugodu spryamovanu proti Bogemskogo korolivstva a takozh dopomig vstanoviti tisni polsko ugorski vidnosini v XIV stolitti sho vidbilosya na cerkovnij kar yeri v Ugorshini brativ Mariyi Boleslava i Myeshko a takozh piznishij tretij shlyub Karla I Roberta z Yelizavetoyu Polskoyu ZhittyaNarodzhennya Tochna data narodzhennya Mariyi nevidoma U 1306 roci koli vona vijshla zamizh za Karla Roberta suchasne kanonichne pravo vstanovilo sho minimalnij vik dlya vstupu v shlyub povinen buti ne menshe 12 rokiv takim chinom vona narodilasya ne piznishe 1294 roku Vona bula pershim chlenom silezkoyi gilki dinastiyi P yastiv na im ya Mariya prichini takoyi poyavi imeni takozh nevidomi Sered ditej Kazimira Bitomskogo yiyi zazvichaj stavili na shoste j ostannye misce ale vona mogla navit naroditisya yak tretya ditina Koroleva Informaciya pro vesillya Mariyi ta Karla I Roberta Ugorskogo bula pokazana v hronici Yana Dlugosha yakij povidomiv dvi rizni dati ciyeyi podiyi 1306 i 1310 rr Persha data zagalnoviznana bilshistyu istorikiv yak dokaz pershij vidomij dokument yakij nazivav Mariyu korolevoyu Ugorshini datovanij 23 chervnya 1306 r krim togo v oficijnih ugorskih dokumentah 1306 r yiyi pryamo nazvano korolevoyu Nareshti peredbachayetsya sho pozicheni 140 sribnyakiv vivezeni blizko 1305 roku Kazimirom Bitomskim buli vikoristani dlya pokrittya vitrat na vesillya Mariyi ta Karla I Roberta V oboh povidomlennyah pro vesillya Dlugosh zgaduye pro krasu Mariyi zaznachayuchi sho knyazhna Silezkih P yastiv bula duzhe vrodlivoyu divchinoyu i divchinoyu yaka slavilasya nadzvichajnoyu krasoyu Odruzhennya vidbulosya jmovirno z iniciativi Vladislava I Loketeka dvoyuridnogo brata Mariyinogo batka a rol svata grav yiyi brat todishnij sholastik Krakivskij i knyaz Tosheckij Vesilnij obryad vidbuvavsya jmovirno v Bitomi na batkivshini narechenoyi Pislya pributtya do Ugorshini ta vidpovidno do majzhe stolitnogo zvichayu Mariya bula koronovana korolevoyu Ugorshini Benediktom Radom yepiskopom Vespremskim u Sekeshfegervari Cya uniya bula zovnishnim virazhennyam zblizhennya Polskogo ta Ugorskogo korolivstv pov yazanogo z perehodom politiki Anzhujskogo domu v tisni politichni vidnosini z Polsheyu Krim togo Bitomske knyazivstvo teper tisno pov yazane z anticheskoyu partiyeyu moglo vijti z feodalnih vidnosin z Korolivstvom Chehiyi Zavdyaki svoyemu shlyubu Karl I Robert takozh zmicniv svoyi poziciyi yak konkurenta na ugorskij prestol proti Otto III Bavarskogo oskilki yak pripuskali istoriki jogo druzhina bula tisno pov yazana z domom Arpadiv mati Mariyi Olena cherez svoyu matir bula onukoyu korolya Bela IV ugorskogo Stanovishe Mariyi yak korolevi Ugorshini takozh proklalo shlyah dlya podalshoyi kar yeri v ugorskij cerkvi yiyi brativ Boleslava piznishe arhiyepiskopa Estergoma ta Myeshka piznishe yepiskopa Nitri ta Vesprema Pro rol Mariyi pri ugorskomu korolivskomu dvori vidomo nebagato Isnuye lishe dva dokumenti vidani neyu Pershij vid 1312 roku zberigsya do nashih dniv razom z pechatkoyu Zmist drugogo vid 9 kvitnya 1313 roku vidomij yak pidtverdzhennya kapituli v Sekeshfehervari Na aversi pechatki zobrazheno korolevu Mariyu yaka sidit na troni z kvitkovim konvertom i literami M ta A z oboh bokiv a na zvoroti zvichnij podvijnij hrest i literi Angevin RI ta A mizh yiyi plechima Literi z oboh bokiv pechatki skladayut im ya korolevi Mariya pomerla 15 grudnya 1317 roku v Temeshvari nini Timishoara Rumuniya i bula pohovana v Korolivskomu shovishi Sekeshfegervara za povidomlennyami Yana Dlugosha v bazilici Divi Mariyi Polskij hronist pidtverdzhuye ci fakti ugorskimi dzherelami ale voni podayut tri rizni dati smerti Mariyi 1315 1316 abo 1317 rik Tretya data teper vvazhayetsya ostatochnoyu zavdyaki dokumentu vidanomu Karlom I Robertom vid 24 lyutogo 1317 roku v yakomu Mariya vse she zgaduyetsya yak zhiva osoba Vinikli rozbizhnosti shodo dati v dokumentah u gramotah mozhna poyasniti pomilkoyu avtora yakij nepravilno postaviv ostannyu cifru zamist MCCCXVII vin napisav MCCCXV i MCCCXVI Zobrazhennya yiyi pohoronu rozmishene na pochatku ciyeyi statti bulo miniatyuroyu Ilyustrovanoyi hroniki yaka zaraz zberigayetsya v Nacionalnij biblioteci v Budapeshti Pislya smerti Mariyi Karl I Robert odruzhivsya z v 1318 roci yaka pomerla nastupnogo roku pid chas pologiv i v 1320 roci odruzhivsya z Yelizavetoyu Kuyavskoyu yaka nareshti narodila jomu neobhidnih dinastiyi spadkoyemciv cholovichoyi stati ProblemaSoyuz Mariyi i Karla I Robert buv bezditnim jmovirno cherez bezpliddya korolevi Starisha literatura pripisuvala comu soyuzu dvoh dochok pom 1355 vijshla zamizh u 1338 roci za gercoga yihnya yedina ditina Anna Svidnicka zgodom stala imperatriceyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi vid shlyubu z Karlom IV Lyuksemburzkim Yelizaveta pom 19 serpnya 1367 r vijshla zamizh za Boleslava Opolskogo jmovirno gercoga Isnuvannya cih dvoh dochok yak nashadkiv Mariyi Bitomskoyi pidtrimane grupoyu polskih ta inozemnih istorikiv na choli z genealogom Vlodzimyezhem Dvorzhachekom neshodavno bulo oskarzheno ta vidkinuto istorikami Za zhittya Mariyi u yiyi cholovika narodivsya pozashlyubnij sin yakij narodivsya naprikinci 1317 abo na pochatku 1318 roku Matir yu bula yakas Guze abo Elizabet Chak dochka Georga Chaka Cej sin zrobiv cerkovnu kar yeru i buv yepiskopom Djoru z 1337 po 1375 rik Spisok literaturiMagyar eletrajzi lexikon za red K Agnes Budapest Akademiai Kiado 1967 d Track Q19158937d Track Q23296657d Track Q555093d Track Q1781 Identifikaciya knyagini Oleni Bitomskoyi yak donki Leva I Galickogo dali poyasnyuyetsya u K Jasinski Rodowod Piastow slaskich vol III ed II Krakow 2007 pp 517 518 bula prijnyata i rozvinuta Stanislavom Srokoyu do neyi tyazhili Yezhi Shperka i Ya Tengovskij Div takozh D Dabrowski Rodowod Romanowiczow ksiazat halicko wolynskich Poznan Wroclaw 2002 p 218 U davnishij literaturi mozhna zustriti dumku sho Olena mogla buti dochkoyu Shvarna velikogo knyazya litovskogo i brata Leva I Galickogo Div J Horwat Helena in A Barciak ed Ksiazeta i ksiezne Gornego Slaska Katowice 1995 pp 47 48 yakij v inshomu doslidzhenni povtoriv cyu gipotezu viznayuchi pri comu sho ce ekvivalentno povtoryuvanij dumci pro ryurikivske pohodzhennya Oleni z gilki Galickih Div J Horwat Piastowie gornoslascy Bytom 2007 pp 37 41 Tut vikrivayutsya inshi gipotezi yaki pripisuyut Oleni litovske abo cheske pohodzhennya Div S A Sroka Kazimierz in K Ozog S Szczur red Piastowie Leksykon biograficzny Krakow 1999 p 725 Poperednyu poziciyu narazi podilyaye vsya polska literatura Ugorskij istorik Dyula Kristo u svoyij praci Karoly Robert elso felesege in Acta Universitatis Szegediensis de Attila Jozsef nominatae Acta Historica vol 86 1988 pp 27 30 a za nim i vitchiznyana istoriografiya vislovivsya na korist teoriyi pro poperednij shlyub Karla I Roberta z Mariyeyu donkoyu Leva II Galickogo Cyu dumku vin pidkripiv dvoma dzherelami U dokumenti vid 7 lyutogo 1326 roku Karl I Robert zgaduye pro poyizdku na Rus z metoyu privezti svoyu pershu druzhinu i Anonymi Descriptio Europae Orientalis yakij povidomlyav sho u ruskogo pravitelya Galichini bula dochka yaka vijshla zamizh za ugorskogo korolya Karla Gi Kristo identifikuvav cogo ruskogo pravitelya yak Leva II Galickogo U svoyij praci Aba Samuel es Karoly Robert csaladi kapcsolatairol in Acta Universitatis Szegediensis de Attila Jozsef nominatae Acta Historica vol 96 1996 pp 25 30 Gi Kristo procituvav dokument datovanij 12 grudnya 1323 roku v yakomu vin viyaviv sho galicku knyazhnu zvali Mariya Za jogo doslidzhennyami cej shlyub vidbuvsya u 1306 roci hocha spochatku pripuskalosya sho vin mig vidbutisya u 1307 abo 1308 roci Shlyub Karla I Roberta ta Mariyi Bitomskoyu datuyetsya 1310 rokom Dumka Dj Kristo postaviv pid sumniv S Sroka u svoyij praci Wokol mariazu Karola Roberta z Piastowna slaska Maria in Gorzynski S ed Biuletyn Polskiego Towarzystwa Heraldycznego No 11 London 1994 pp 1 5 Istorik zvernuv uvagu na te sho za suchasnimi danimi u 1306 roci Levu II bulo shonajbilshe 14 rokiv tomu nemozhlivo shob vin mig buti batkom pidrostayuchoyi princesi Takozh vin vidkinuv mozhlivist togo sho jmovirnim batkom Mariyi Galickoyi mig buti Lev II vkazavshi sho bud yaka dochka knyazya z takoyu slavoyu i prestizhem yakij mali galicko volinski koroli v toj chas povinna bula vijti zamizh v rannij molodosti abo buti viddana v monastir Dlya togo shob obgruntuvati teoriyu yaka vstanovila Mariyu Bitomsku yak pershu druzhinu Karla I Roberta S Sroka zaproponuvav novu interpretaciyu dzherel viyavlenih Dordem Kristo Kristo Za slovami anonimnogo doslidnika v Europy Wschodniej i opublikovana O Gurkoyu druzhina Karla I Roberta bula ne dochkoyu a onukoyu galickogo korolya gercoginya Olena mati Mariyi jmovirno bula dochkoyu Leva I Galickogo Krim togo Sroka pripuskav sho v dokumenti 1326 roku Karl I Robert mig pereplutati Polshu z Russyu sho legko poyasnyuyetsya majzhe dvadcyatirichnoyu vidstannyu mizh zgadanimi podiyami ta dokumentom Odnak Sroka razom z K Yasinskim dopuskav mozhlivist togo sho Mariya Bitomska mogla vihovuvatisya pri dvori svogo dyadka Yuriya I Galickogo a Karl I Robert zabrav yiyi zvidti do Ugorshini Krim togo Sroka zaperechiv teoriyu pro te sho ugorskij dokument vidanij korolevoyu Mariyeyu vid 23 chervnya 1306 roku buv vidanij Mariyeyu Galickoyu predstavivshi nastupni argumenti na korist identifikaciyi ugorskoyi korolevi yak Mariyi Bitomskoyi Nezvichajne pidvishennya podatkiv zdijsnene gercogom Kazimirom Bitomskim na svoyih zemlyah priblizno v poperednomu roci jmovirno z metoyu otrimannya koshtiv na vesillya dochki data 1306 roku yak rik shlyubu Karla I Roberta i Mariyi Bitomskoyi zgadana v Hronici Yana Dlugosha i povna vidsutnist v ugorskih hronikah XIV stolittya zgadok pro smert Mariyi Galickoyi Krim togo Sroka zvernuv uvagu na te sho ugorski hroniki nazivayut silezku princesu z dinastiyi P yastiv pershoyu druzhinoyu ugorskogo korolya Dord Kristo sprostuvav visnovki ta argumenti S Sroki U praci Orosz hercegno volt e Karoly Robert elso felesege In Aetas 1994 No 1 pp 194 199 Vin zayaviv sho povidomlennya yake z yavilosya v Anonymi Descriptio Europae Orientalis zanepokoyennya shodo knyazya Leva Galickogo moglo stosuvatisya lishe Leva II oskilki na chas vstanovlenoyi dati stvorennya cogo dokumenta lyutij berezen 1308 r yedinim vcililim knyazem Romanovichiv z takim im yam buv same Lev II Istorik vkazav odnak sho v cej chas Galickim knyazivstvom praviv jogo batko Yurij I Vsuperech poperednij literaturi vin pripustiv sho Lev II narodivsya blizko 1273 roku vid nevidomogo pershogo shlyubu Yuriya I vihodyachi z pripushennya sho Yurij I narodivsya u 1252 1257 rokah za Nikolya de Baumgartenom Genealogies occidentaux Mariages et des Russes du Rurikides au Xe siecle XIII in Orientalia Christiana Volume IX 1 no 35 Rome 1927 tab 11 ne mogli odruzhuvatisya vpershe do 30 rokiv Za takogo pripushennya Lev II u 1306 roci mig mati donku u vidpovidnomu vici shob vijti zamizh Argumenti Dzh Kristo ne perekonali S Sroku Vin tak samo ne pogodivsya z pripushennyam sho prohodzhennya Anonymi Descriptio Europae Orientalis mozhe stosuvatisya galickogo pravitelya za chasiv yakogo zhiv Lev Krim togo vin zaznachiv sho v cej chas Lev II ne buv tim mogutnim pravitelem yakij tut zobrazhenij i navit vin ne mav niyakoyi vladi Soyuz z galickoyu gilkoyu dinastiyi Romanovichiv u cej moment buv marnim dlya Karla I Roberta u borotbi za ugorsku koronu na vidminu vid soyuzu z Vladislavom I Loketkom Istorik shopravda visunuv she odnu gipotezu dlya poyasnennya 1326 roku Karla I Roberta vin pripuskav sho naspravdi korol kolis priyizdiv na Rus i zaruchivsya z galickoyu knyazhnoyu ale z nevidomih prichin shlyub tak i ne vidbuvsya Div S A Sroka Genealogia Andegawenow wegierskich Krakow 1999 pp 21 28 S A Sroka Wokol mariazu Karola Roberta z Piastowna slaska Maria in S Gorzynski red Biuletyn Polskiego Towarzystwa Heraldycznego No 11 Warsaw 1994 pp 1 5 S A Sroka Z dziejow stosunkow polsko wegierskich w poznym sredniowieczu Krakow 1995 pp 29 38 S A Sroka Z dziejow stosunkow polsko wegierskich w poznym sredniowieczu Szkice Krakow 1995 p 47 K Jasinski Maria in E Rostworowski red Polski Slownik Biograficzny vol XX Wroclaw 1975 p 3 K Yasinskij u svoyij praci Maria in E Rostworowski red Polski Slownik Biograficzny Volume XX Wroclaw 1975 p 3 ne vkazav datu narodzhennya bitomskoyi knyazhni Odnak u svoyih piznishih robotah Rodowod Piastow slaskich ed II Krakow 2007 Mon III p 534 zaznacheno sho vona narodilasya mizh 1292 i ne piznishe 1294 r a v tablici V 2 naprikinci Rodowod napisav sho Mariya narodilasya do 1295 roku i do ciyeyi dati postaviv znak pitannya S Sroka Z dziejow stosunkow polsko wegierskich w poznym sredniowieczu Szkice Krakow 1995 p 38 viznachili sho Mariya narodilasya mizh 1292 1294 rokami ale u tvori Mariya in K Ozog S Szczur red Piastowie Leksykon biograficzny Krakow 1999 p 736 Vin skazav sho narodzhennya vidbulosya priblizno v 1290 1292 rokah todi yak u tvori Genealogia Andegawenow wegierskich Krakow 1999 p 17 vin vislovivsya na korist dati mizh 1292 1294 rokami J Sperka Maria in A Barciak red Ksiazeta i ksiezne Gornego Slaska Katowice 1995 p 86 pomilkovo viznachiv datu narodzhennya Mariyi mizh 1282 1284 rokami J Horwat Z Jedynak Corka Kazimierza ksiecia bytomskiego Maria krolowa Wegier in J Drabina red Magazyn Bytomski vol 6 Bytom 1984 p 90 note 2 neoberezhno vikladeni na pidtverdzhennya informaciyi K Yasinskogo v tablici V Rodowodu Piastow slaskichi stverdzhuvav sho Mariya narodilasya blizko 1295 roku K Jasinski Rodowod Piastow slaskich ed II Krakow 2007 mon III p 534 K Jasinski Rodowod Piastow slaskich ed II Krakow 2007 mon III p 534 and p 535 note 3 S A Sroka Genealogia Andegawenow wegierskich Krakow 1999 p 18 J Dlugosz Roczniki czyli kroniki slawnego Krolestwa Polskiego fr IX ed II Warsa 2009 p 53 J Dlugosz Roczniki czyli kroniki slawnego Krolestwa Polskiego fr IX ed II Warsa 2009 p 80 J Horwat Z Jedynak Corka Kazimierza ksiecia bytomskiego Maria krolowa Wegier in J Drabina red Magazyn Bytomski vol 6 Bytom 1984 p 90 vkazav sho informaciya Dlugosha pro krasu Mariyi mozhe buti dostovirnoyu argumentuyuchi ce tim sho yak korol vazhlivoyi derzhavi Karl I Robert mig otrimati bagato propozicij pro odruzhennya Mati Vladislava I Loketka Yevfrosiniya Opolska i did Mariyi po batkovi Vladislav Opolskij buli ridnimi bratami i sestrami J Horwat Z Jedynak Corka Kazimierza ksiecia bytomskiego Maria krolowa Wegier in J Drabina red Magazyn Bytomski vol 6 Bytom 1984 pp 90 91 and note 4 J Horwat Z Jedynak Corka Kazimierza ksiecia bytomskiego Maria krolowa Wegier in J Drabina red Magazyn Bytomski vol 6 Bytom 1984 p 90 pripuskav sho vidmova Kazimira Bitomskogo vid piddanstva Cheskomu korolivstvu vplinula na politichnu oriyentaciyu korolya Vaclava II u jogo feodalnih volodinnyah Pislya cogo vin pochav nadsilati vijska do Sileziyi navit na choli z samim soboyu K Jasinski Rodowod Piastow slaskich ed II Krakow 2007 mon III p 518 H Grotefend Stammtafeln der schlesischen Fursten bis zum Jahre 1740 vol V No 18 vstanovili smert Mariyi 15 grudnya 1315 roku Na korist ciyeyi dati svidchili O Balzer Genealogia Piastow Krakow 1895 p 377 J Dabrowski Elzbieta Lokietkowna 1305 1380 ed II Krakow 2007 p 16 and p 34 posilayuchis na pracyu Grotefenda i Balcera stverdzhuvav sho Mariya pomerla v 1315 roci v Jan Dlugosz Roczniki czyli kroniki slawnego Krolestwa Polskiego vol IX ed II Warsaw 2009 p 122 note 9 ye informaciya sho hronist podav nepravilnu datu smerti Mariyi Za danimi redaktora Mariya Bitomska pomerla 19 grudnya 1317 r pislya chogo vin posilayetsya na s 53 prim 77 sho ugorska koroleva pomerla 9 grudnya 1317 r a data 19 grudnya ye pomilkovoyu nepidtverdzhenoyu zhodnim dzherelom S A Sroka Z dziejow stosunkow polsko wegierskich w poznym sredniowieczu Szkice Krakow 1995 pp 45 46 note 92 vkazuye na te sho Mariya bula zhivoyu lyudinoyu u dokumenti vidanomu Karlom I Robertom vid 2 lipnya 1318 roku Shvidshe za vse data stvorennya cogo dokumenta ne bula tochnoyu oskilki z 23 chervnya togo zh roku ugorskij korol buv zaruchenij z Beatrisoyu Lyuksemburzkoyu Div S A Sroka Z dziejow stosunkow polsko wegierskich w poznym sredniowieczu Szkice Krakow 1995 p 46 note 96 J Horwat Z Jedynak Corka Kazimierza ksiecia bytomskiego Maria krolowa Wegier in J Drabina red Magazyn Bytomski vol 6 Bytom 1984 p 92 and note 9 pomilkovo procituvav Dlugosha stverdzhuyuchi sho Mariya bula pohovana v Belgradi a K Yasinskij u Rodowod Piastow slaskich zayaviv sho koroleva Ugorshini bula pohovana v Temeshvari de znajshla svij spokij J Dlugosz Roczniki czyli kroniki slawnego Krolestwa Polskiego vol IX ed II Warsaw 2009 p 122 K Jasinski Rodowod Piastow slaskich ed II Krakow 2007 mon III p 535 note 5 J Dabrowski Elzbieta Lokietkowna 1305 1380 ed II Krakow 2007 p 16 and note 4 pp 36 37 U vinosci mistitsya pomilka Yelizaveta Nemodlinska nosila im ya Anna Isnuvannya Yelizaveti viklikaye superechki sered istorikiv Dehto vvazhaye sho Katerina bula yedinoyu donkoyu korolya Karla I Roberta K Jasinski Rodowod Piastow slaskich ed II Krakow 2007 mon II pp 322 324 and mon III pp 551 552 Div takozh K Jasinski Maria in E Rostworowski red Polski Slownik Biograficzny vol XX Wroclaw 1975 p 3

Дата публікації:
Топ