Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія Ангеліна Неманич (серб. Марија Ангелина Немањић, грец. Μαρία Αγγελίνα Δούκαινα Παλαιολογίνα; 1349 — 28 грудня 1394) — 10-а володарка Епірського деспотату в 1384—1385 роках.
| Марія Ангеліна Неманич | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1350 |
| Померла | 28 грудня 1394 Яніна |
| Країна | Східна Римська імперія |
| Діяльність | політична діячка |
| Конфесія | православна церква |
| Рід | Неманичі |
| Батько | Симеон Синіша |
| Мати | d |
| Брати, сестри | Іоасаф Метеорит |
| У шлюбі з | Фома Прелюбович і Ісав де Буондельмонті |
| Діти | d |
| |
Життєпис
Походила з династії Неманичів. Донька імператора сербів і ромеїв Симеона Уроша і Томасіни (доньки Іоанна II Орсіні, деспота Епіру). У 1360 році батько з політичних міркувань видав Марію за родича за жіночою лінією Фому Прелюбовича, який 1367 року став деспотом Епіру. Десь у 1370-х роках через палацові інтриги чоловік запідозрив Марію у подружній зраді (можливо, через відсутність дітей, єдиний син Прелюб помер дитиною), тому відіслав від себе. Подальші відносини лише погіршувалися.
Ймовірно у 1384 році Марія брала участь у змові проти Фоми Прелюбовича, якого було вбито. Населення Яніни оголосило Марія деспотесою. Сама вона використовувала титул басиліси, як донька басилевса (імператора). Також стала йменуватися як Марія Ангеліна Дукеня Палеологіня.
Проте вже 1385 року артський деспот Гін Буа Шпата взяв в облогу Яніну. Марія викликала свого брата Іоасафата, ігумена монастиря Магала Метеора, щодо подальших дій. Той сформував державну раду, де було вирішено влаштувати шлюб Марії зі знатним флорентійцем Ісавом де Буонделмонті. Останній фактично перебрав влади до себе, за допомогою загону з Османської держави відбив напад Гін Буа Шпати.
Згодом Марія відсторонилася від політичних справ. Померла Марія Ангеліна Неманич 1394 року в Яніні.
Джерела
- Fine, John Van Antwerp (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor: University of Michigan Press. .
- Nicol, Donald MacGillivray (2010), The Despotate of Epiros 1267—1479: A Contribution to the History of Greece in the Middle Ages, Cambridge University Press,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Angelina Nemanich serb Mariјa Angelina Nemaњiћ grec Maria Aggelina Doykaina Palaiologina 1349 28 grudnya 1394 10 a volodarka Epirskogo despotatu v 1384 1385 rokah Mariya Angelina NemanichNarodilasya1350Pomerla28 grudnya 1394 YaninaKrayinaShidna Rimska imperiyaDiyalnistpolitichna diyachkaKonfesiyapravoslavna cerkvaRidNemanichiBatkoSimeon SinishaMatiTomayisa OrsinidBrati sestriIoasaf MeteoritU shlyubi zFoma Prelyubovich i Isav de BuondelmontiDitiIrene Preljubovicd Mediafajli u VikishovishiZhittyepisred Pohodila z dinastiyi Nemanichiv Donka imperatora serbiv i romeyiv Simeona Urosha i Tomasini donki Ioanna II Orsini despota Epiru U 1360 roci batko z politichnih mirkuvan vidav Mariyu za rodicha za zhinochoyu liniyeyu Fomu Prelyubovicha yakij 1367 roku stav despotom Epiru Des u 1370 h rokah cherez palacovi intrigi cholovik zapidozriv Mariyu u podruzhnij zradi mozhlivo cherez vidsutnist ditej yedinij sin Prelyub pomer ditinoyu tomu vidislav vid sebe Podalshi vidnosini lishe pogirshuvalisya Jmovirno u 1384 roci Mariya brala uchast u zmovi proti Fomi Prelyubovicha yakogo bulo vbito Naselennya Yanini ogolosilo Mariya despotesoyu Sama vona vikoristovuvala titul basilisi yak donka basilevsa imperatora Takozh stala jmenuvatisya yak Mariya Angelina Dukenya Paleologinya Prote vzhe 1385 roku artskij despot Gin Bua Shpata vzyav v oblogu Yaninu Mariya viklikala svogo brata Ioasafata igumena monastirya Magala Meteora shodo podalshih dij Toj sformuvav derzhavnu radu de bulo virisheno vlashtuvati shlyub Mariyi zi znatnim florentijcem Isavom de Buondelmonti Ostannij faktichno perebrav vladi do sebe za dopomogoyu zagonu z Osmanskoyi derzhavi vidbiv napad Gin Bua Shpati Zgodom Mariya vidstoronilasya vid politichnih sprav Pomerla Mariya Angelina Nemanich 1394 roku v Yanini Dzherelared Fine John Van Antwerp 1994 The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest Ann Arbor University of Michigan Press ISBN 978 0 472 08260 5 Nicol Donald MacGillivray 2010 The Despotate of Epiros 1267 1479 A Contribution to the History of Greece in the Middle Ages Cambridge University Press ISBN 978 0 521 13089 9 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mariya Angelina Nemanich amp oldid 43434527