Фома II Прелюбович (серб. Тома Прељубовић, грец. Θωμάς Κομνηνός Παλαιολόγος,; д/н — 23 грудня 1384) — 9-й володар Епірського деспотату в 1366—1384 роках. За його панування Епірський деспотат все більше називався Янінським (за його столицею).
Фома Прелюбович | |
---|---|
Народився | невідомо Яніна |
Помер | 23 грудня 1384 Яніна |
Країна | Сербське царство Візантійська імперія |
Діяльність | монарх |
Титул | деспот |
Конфесія | Сербська православна церква |
Батько | d |
У шлюбі з | Марія Ангеліна Неманич |
Діти | d |
|
Життєпис
Був сином , кесаря Фессалії, та Ірини Неманич, (доньки сербського імператора Стефана Душана). Про дату народження та молоді роки обмаль відомостей. 1356 року загибелі батька намагався затвердитися в Фессалії, але зазнав поразки від епірського деспота Никифора II Орсіні. Внаслідок цього мусив тікати до Водени, де його мати стала дружиною місцевого правителя Радослава Хлапена.
У 1359 році після загибелі Никифора II почалася нова боротьба за Фессалію. Її спочатку зайняв Симеон Урош. У 1359 і 1360 році за підтримки Радослава Хлапена Фома двічі вдирався до Фессалії. Зрештою було укладено мирну угоду, за якою Фома отримав місто Касторія з округою, а також оженився на доньці Симеона Уроша.
У 1366 року містяни Яніни відправили до Симеона Уроша звернення, в якому просили надати війська та намісника для протидії албанцям, що утворили в південному Епірі Артський і Ангалокастрон-Лепантський деспотати. У відповідь 1367 року Симеон Урош передав Фомі Прелюбовичу Яніну і Вагенецію, надавши тому титул деспота. Став йменуватися Фома Комнін Палеолог. Проводив політику в візантійському дусі (як автократ). Прелюбович відняв у місцевої церкви численну власність, яку роздав серед своїх вояків. У свою чергу митрополита Себастьяна було вигнано.
У 1368 році почалася епідемія чуми, що суттєво послабило економічну потугу державу. По завершенню епідемії деспот підняв податки і впровадив нові збори, збільшивши ціни на вино, кукурудзу, м'ясо, сир, рибу та овочі. Продаж речей першої необхідності стала державною монополією. Податки були також накладені на фахових ремісників-майстрів, некваліфіковані працювали як кріпаки на безоплатній основі та без винагороди. При цьому маючи на увазі зміцнення влади, намагався приборкати потужну епірську знать, що вилилося в численні заколоти.
У зовнішній політиці поставив за мету повернути під владу південний Епір, де отаборилися албанці. Втім війна мало перемінний характер: за вторгнення до Артського деспотату, війська останнього вдиралися до володінь Прелюбовича, декілька разів беручи в облогу Яніну. Зрештою 1370 року було укладено мирний договір, закріплений шлюбом між донькою Прелюбовича й сином Петара Лоши, деспота Арти.
Ситуація змінилася через 5 років, коли 1374 року Петар Лоша помер від чуми, а 1375 року Арту зайняв Гін Буа Шпата, деспот Ангелокастрона і Лепанто. Останній поновив війну з Прелюбовичем, узяв в облогу Яніну, сплюндрувавши околиці. Деспот Епіру мусив укласти новий мир, за яким його сестра Олена стала дружиною Гін Буа Шпати.
Разом з тим конфлікти з іншими албанськими князями не припинилися. 14 вересня 1377 року Гін Фратес, вождь албанців-малакасійців атакував Яніну, проте Фомі II вдалося відбити напад. Полонені албанці були продані в рабство. Деспот Епіру планував укласти союз з великим магістром госпітальєрів Хуаном Фернандесом де Ередіа, що викупив Ахейське князівство. Проте найманці на чолі із де Ередією у 1378 році зазнали поразки від Гін Буа Шпати.
У лютому 1379 році внаслідок зради малакасійці зайняли північну частину Яніни з його вежею. Протягом 3 днів тривали міські бої, але зрештою албанці зазнали поразки. У травні того ж року околиці Яніни сплюндрував артський деспот Гін Буа Шпата. Проте Прелюбовичу вдалося відбити напад. Полонених албанців він вішав на міських вежах, іншим відрізав кінцівки або виколював очі. За свою жорстокість Фома II Прелюбович отримав прізвисько «Албанобійця».
Близько 1388 року найняв загін в Османській державі, з яким виступив проти албанців на півночі і заході. Турки захопили міста Беласа і Опу, потім в Політцаї (на західному схилі гірського хребта Немерчка) взяли в облогу основні сили албанців-малакасійців і зеневешей. Скориставшись цим Прелюбович захопив міста Бурсіна, Кретзуніста, Драгома, Бельціста і Арахобіца. До 1382 році Фома II зміг поширити свою владу на північ від Яніни. З огляду на це Гін буа Шпата погодився на відновлення мирної угоди.
1382 року вирішив визнати зверхність Візантії. У відповідь з Константинополя прибув новий митрополит Матвій, який дарував Фомі титул деспота від імені візантійського імператора Іоанна V. Незважаючи на це, Фома пізніше вигнав і цього священнослужителя до Арти.
Тісний союз з візантійцями спричинив конфлікт з османською державою, війська якої в цей час намагалися захопити Фессалоніки. У 1384 турки напали на Арту, деспот якої Гін Буа Шпата відправив митрополита Матфея до Прелюбовича з пропозицією об'єднати сили проти турків. Проте дістав відмову. Того ж року Фома II був убитий своїм охоронцем Антоніосом. Вважається, що в цій змові брала участь дружина деспота Марія, чиї відносини з чоловіком були поганими.
Меценат
Разом з дружиною підтримував православні монастирі. У монастирі Преображення Господнього в Метеорі, засновником якого був брат Марії Йован, зберігається ікона Фоми Невіруючого, на якій зображені Фома Прелюбович та Марія. Крім того, в іспанському місті Куєнка зберігається релікварій-диптих, на якому зображені Ісус, Богородиця та 28 інших святих. Вважається, що їх написано з Фоми, його дружини та найближчої знаті.
Родина
Дружина — Марія, донька Симеона Уроша
Діти:
- Прелюб
1 бастард
Джерела
- Soulis, George Christos (1984), The Serbs and Byzantium during the reign of Tsar Stephen Dušan (1331—1355) and his successors, Dumbarton Oaks,
- Fine, John Van Antwerp (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor: University of Michigan Press. .
- Nicol, Donald MacGillivray (2010), The Despotate of Epiros 1267—1479: A Contribution to the History of Greece in the Middle Ages, Cambridge University Press,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Foma II Prelyubovich serb Toma Preљuboviћ grec 8wmas Komnhnos Palaiologos d n 23 grudnya 1384 9 j volodar Epirskogo despotatu v 1366 1384 rokah Za jogo panuvannya Epirskij despotat vse bilshe nazivavsya Yaninskim za jogo stoliceyu Foma PrelyubovichNarodivsyanevidomo YaninaPomer23 grudnya 1384 YaninaKrayina Serbske carstvo Vizantijska imperiyaDiyalnistmonarhTituldespotKonfesiyaSerbska pravoslavna cerkvaBatkodU shlyubi zMariya Angelina NemanichDitid Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBuv sinom kesarya Fessaliyi ta Irini Nemanich donki serbskogo imperatora Stefana Dushana Pro datu narodzhennya ta molodi roki obmal vidomostej 1356 roku zagibeli batka namagavsya zatverditisya v Fessaliyi ale zaznav porazki vid epirskogo despota Nikifora II Orsini Vnaslidok cogo musiv tikati do Vodeni de jogo mati stala druzhinoyu miscevogo pravitelya Radoslava Hlapena U 1359 roci pislya zagibeli Nikifora II pochalasya nova borotba za Fessaliyu Yiyi spochatku zajnyav Simeon Urosh U 1359 i 1360 roci za pidtrimki Radoslava Hlapena Foma dvichi vdiravsya do Fessaliyi Zreshtoyu bulo ukladeno mirnu ugodu za yakoyu Foma otrimav misto Kastoriya z okrugoyu a takozh ozhenivsya na donci Simeona Urosha U 1366 roku mistyani Yanini vidpravili do Simeona Urosha zvernennya v yakomu prosili nadati vijska ta namisnika dlya protidiyi albancyam sho utvorili v pivdennomu Epiri Artskij i Angalokastron Lepantskij despotati U vidpovid 1367 roku Simeon Urosh peredav Fomi Prelyubovichu Yaninu i Vageneciyu nadavshi tomu titul despota Stav jmenuvatisya Foma Komnin Paleolog Provodiv politiku v vizantijskomu dusi yak avtokrat Prelyubovich vidnyav u miscevoyi cerkvi chislennu vlasnist yaku rozdav sered svoyih voyakiv U svoyu chergu mitropolita Sebastyana bulo vignano U 1368 roci pochalasya epidemiya chumi sho suttyevo poslabilo ekonomichnu potugu derzhavu Po zavershennyu epidemiyi despot pidnyav podatki i vprovadiv novi zbori zbilshivshi cini na vino kukurudzu m yaso sir ribu ta ovochi Prodazh rechej pershoyi neobhidnosti stala derzhavnoyu monopoliyeyu Podatki buli takozh nakladeni na fahovih remisnikiv majstriv nekvalifikovani pracyuvali yak kripaki na bezoplatnij osnovi ta bez vinagorodi Pri comu mayuchi na uvazi zmicnennya vladi namagavsya priborkati potuzhnu epirsku znat sho vililosya v chislenni zakoloti U zovnishnij politici postaviv za metu povernuti pid vladu pivdennij Epir de otaborilisya albanci Vtim vijna malo pereminnij harakter za vtorgnennya do Artskogo despotatu vijska ostannogo vdiralisya do volodin Prelyubovicha dekilka raziv beruchi v oblogu Yaninu Zreshtoyu 1370 roku bulo ukladeno mirnij dogovir zakriplenij shlyubom mizh donkoyu Prelyubovicha j sinom Petara Loshi despota Arti Situaciya zminilasya cherez 5 rokiv koli 1374 roku Petar Losha pomer vid chumi a 1375 roku Artu zajnyav Gin Bua Shpata despot Angelokastrona i Lepanto Ostannij ponoviv vijnu z Prelyubovichem uzyav v oblogu Yaninu splyundruvavshi okolici Despot Epiru musiv uklasti novij mir za yakim jogo sestra Olena stala druzhinoyu Gin Bua Shpati Razom z tim konflikti z inshimi albanskimi knyazyami ne pripinilisya 14 veresnya 1377 roku Gin Frates vozhd albanciv malakasijciv atakuvav Yaninu prote Fomi II vdalosya vidbiti napad Poloneni albanci buli prodani v rabstvo Despot Epiru planuvav uklasti soyuz z velikim magistrom gospitalyeriv Huanom Fernandesom de Eredia sho vikupiv Ahejske knyazivstvo Prote najmanci na choli iz de Erediyeyu u 1378 roci zaznali porazki vid Gin Bua Shpati U lyutomu 1379 roci vnaslidok zradi malakasijci zajnyali pivnichnu chastinu Yanini z jogo vezheyu Protyagom 3 dniv trivali miski boyi ale zreshtoyu albanci zaznali porazki U travni togo zh roku okolici Yanini splyundruvav artskij despot Gin Bua Shpata Prote Prelyubovichu vdalosya vidbiti napad Polonenih albanciv vin vishav na miskih vezhah inshim vidrizav kincivki abo vikolyuvav ochi Za svoyu zhorstokist Foma II Prelyubovich otrimav prizvisko Albanobijcya Blizko 1388 roku najnyav zagin v Osmanskij derzhavi z yakim vistupiv proti albanciv na pivnochi i zahodi Turki zahopili mista Belasa i Opu potim v Politcayi na zahidnomu shili girskogo hrebta Nemerchka vzyali v oblogu osnovni sili albanciv malakasijciv i zeneveshej Skoristavshis cim Prelyubovich zahopiv mista Bursina Kretzunista Dragoma Belcista i Arahobica Do 1382 roci Foma II zmig poshiriti svoyu vladu na pivnich vid Yanini Z oglyadu na ce Gin bua Shpata pogodivsya na vidnovlennya mirnoyi ugodi 1382 roku virishiv viznati zverhnist Vizantiyi U vidpovid z Konstantinopolya pribuv novij mitropolit Matvij yakij daruvav Fomi titul despota vid imeni vizantijskogo imperatora Ioanna V Nezvazhayuchi na ce Foma piznishe vignav i cogo svyashennosluzhitelya do Arti Tisnij soyuz z vizantijcyami sprichiniv konflikt z osmanskoyu derzhavoyu vijska yakoyi v cej chas namagalisya zahopiti Fessaloniki U 1384 turki napali na Artu despot yakoyi Gin Bua Shpata vidpraviv mitropolita Matfeya do Prelyubovicha z propoziciyeyu ob yednati sili proti turkiv Prote distav vidmovu Togo zh roku Foma II buv ubitij svoyim ohoroncem Antoniosom Vvazhayetsya sho v cij zmovi brala uchast druzhina despota Mariya chiyi vidnosini z cholovikom buli poganimi MecenatRazom z druzhinoyu pidtrimuvav pravoslavni monastiri U monastiri Preobrazhennya Gospodnogo v Meteori zasnovnikom yakogo buv brat Mariyi Jovan zberigayetsya ikona Fomi Neviruyuchogo na yakij zobrazheni Foma Prelyubovich ta Mariya Krim togo v ispanskomu misti Kuyenka zberigayetsya relikvarij diptih na yakomu zobrazheni Isus Bogorodicya ta 28 inshih svyatih Vvazhayetsya sho yih napisano z Fomi jogo druzhini ta najblizhchoyi znati RodinaDruzhina Mariya donka Simeona Urosha Diti Prelyub 1 bastardDzherelaSoulis George Christos 1984 The Serbs and Byzantium during the reign of Tsar Stephen Dusan 1331 1355 and his successors Dumbarton Oaks ISBN 0 88402 137 8 Fine John Van Antwerp 1994 The Late Medieval Balkans A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest Ann Arbor University of Michigan Press ISBN 978 0 472 08260 5 Nicol Donald MacGillivray 2010 The Despotate of Epiros 1267 1479 A Contribution to the History of Greece in the Middle Ages Cambridge University Press ISBN 978 0 521 13089 9