Ма́ріу Ауґу́сту де Алме́йда Бра́ґа (порт. Mário Augusto de Almeida Braga; 14 липня 1921, Коїмбра, Португалія — 1 жовтня 2016, Лісабон) — португальський письменник, перекладач, журналіст і драматург; один із чільних представників і провідників неореалізму в португальській літературі ХХ століття.
Маріу Брага | ||||
---|---|---|---|---|
порт. Mário Augusto de Almeida Braga | ||||
Народився | 14 липня 1921[1] Коїмбра, Португалія | |||
Помер | 1 жовтня 2016[1] (95 років) Лісабон | |||
Країна | Португалія | |||
Діяльність | письменник | |||
Нагороди | ||||
| ||||
З життя і творчості
Закінчив філологічний факультет Університету Коїмбри (історико-філософські науки) і кілька років викладав.
Працював генеральним директором Державного секретаріату з питань соціальних комунікацій. Також був членом Консультативної ради бібліотек Фонду Галуста Гульбенкяна.
У період від 1946 до 1965 року — редактор коїмбрського часопису Vértice, підтримуючи зв'язки з групою письменників неореалізму, пов'язаних з цим періодичним виданням.
Власну літературну діяльність розпочав у 1944 році з виходом книги оповідань «Туман» (Nevoeiro), за якою була збірка «Люди гір» (Serranos), підтвердивши таким чином свою прихильність до новели як жанру, а у темах зосереджуючись особливо на драмах селянина та його соціально-економічних конфліктах.
Пізніше, у «Чотирьох монетах» (Quatro Reis), «Книзі тіней» (O Livro das Sombras) та «Відсутньому тілі» (Corpo Ausente) тематика його оповідань еволюціонувала у бік міського середовища, сягнувши у романі «Кругле королівство» (O Reino Circular) алегорії та сатири ідеологічного характеру. Не цураючись відображення питань культури та політики, про що свідчать два томи «Ідей та життя» (As Ideias e a Vida), Брага також написав Momentos Doutrinais, де він розкриває свої погляди на літературу та ідеї, пов'язані з його роздумами.
Як драматург є автором п'єси на три дії «Міст через життя» (A Ponte Sobre a Vida, 1965) та двох одноактних фарсів (O Pedido і Café Amargo, 1966).
Як перекладач відомий перекладами на португальську літературних творів багатьох світових класиків, зокрема Сервантеса, Мольєра, Мопассана, Чехова, Ельзи Тріоле, Веркора тощо.
У 1960 році Маріу Брага був удостоєний Премії Рікарду Малєйруша, 12 лютого 1996 року йому було присвоєно звання командора Ордена інфанта Енріке.
Помер 1 жовтня 2016 року в 95-річному віці в Лісабоні.
Бібліографія
- «Туман» (Nevoeiro, оповідання) (1944)
- «Дороги без сонця» (Caminhos sem Sol, оповідання) (1948)
- «Люди гір» (Serranos, оповідання та повісті) (1948)
- O Pedido(театр) (1949)
- «Платон і „Поетика“» (Platão e a Poética, нарис) (1950)
- «Каміло і реалізм» (Camilo e o Realismo, нарис) (1957)
- «Мар'яна» (Mariana, повість) (1957)
- «Чотири монети» (Quatro Reis, оповідання) (1957)
- «Сільські історії» (Histórias da Vila, оповідання) (1958)
- Vale de Crugens (роман) (1958)
- O Cerco (повість) (1959)
- «Книга тіней» (O Livro das Sombras, оповідання) (1960)
- «Гном» (O Gnomo, роман) (1962)
- «Відсутнє тіло» (Corpo Ausente, повісті) (1961)
- «Незавершена подорож» (Viagem Incompleta, новели) (1963)
- «Ідеї та життя» (As Ideias e a Vida, хроніки) (1965)
- «Міст через життя» (A Ponte sobre a Vida, драматургія) (1965)
- Café Amargo (драматургія) (1966)
- «Напередодні повені» (Antes do Dilúvio, повість) (1967)
- «Очі та голоси» (Os Olhos e as Vozes, повісті) (1971)
- «Кругле королівство» (O Reino Circular, роман) (1971)
- Entre Duas Tiranias: Uma Campanha Pouco Alegre em Prol da Democracia (есе) (1977)
- O Intruso (новели та повісті) (1980)
- Contos Escolhidos (1983)
- «Троянди і камінь» (As Rosas e a Pedra, хроніки) (1995)
- «Різдвяні історії» (Contos de Natal) (1995)
- Espólio Intacto (роман) (1996)
- Momentos Doutrinais (есеї) (1997)
Примітки
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Mário Braga. Infopédia. Архів оригіналу за 7 de Maio de 2014. Процитовано 7 de Maio de 2014.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
() - Morreu escritor Mário Braga [Архівовано 19 лютого 2017 у Wayback Machine.] TVi 24 - acessado em 1 de outubro de 2016
- Справки об авторах // Современная португальская новелла. М.: «Прогресс», 1977, 396 с. — С. 393 (рос.)
- Cidadãos Nacionais Agraciados com Ordens Portuguesas. Presidência da República Portuguesa. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 17 липня 2019.
- Morreu escritor Mário Braga, aos 95 anos інф. за 1.10.2016 на www.sapo.pt (порт.)
- Mario Braga. Biblioteca Nacional de Portugal. Архів оригіналу за 7 de Maio de 2014. Процитовано 7 de Maio de 2014.
Джерела та посиланян
- Справки об авторах // Современная португальская новелла. М.: «Прогресс», 1977, 396 с. — С. 393 (рос.)
- Маріу Брага [Архівовано 21 січня 2020 у Wayback Machine.] на Сайт Музею неореалізму [Архівовано 1 квітня 2020 у Wayback Machine.] (порт.)
- Маріу Брага на www.cmjornal.pt (порт.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Braga Ma riu Augu stu de Alme jda Bra ga port Mario Augusto de Almeida Braga 14 lipnya 1921 19210714 Koyimbra Portugaliya 1 zhovtnya 2016 Lisabon portugalskij pismennik perekladach zhurnalist 2 3 i dramaturg odin iz chilnih predstavnikiv i providnikiv neorealizmu v portugalskij literaturi HH stolittya Mariu Bragaport Mario Augusto de Almeida BragaNarodivsya14 lipnya 1921 1921 07 14 1 Koyimbra PortugaliyaPomer1 zhovtnya 2016 2016 10 01 1 95 rokiv LisabonKrayina PortugaliyaDiyalnistpismennikNagorodi Zmist 1 Z zhittya i tvorchosti 2 Bibliografiya 3 Primitki 4 Dzherela ta posilanyanZ zhittya i tvorchostired Zakinchiv filologichnij fakultet Universitetu Koyimbri istoriko filosofski nauki i kilka rokiv vikladav Pracyuvav generalnim direktorom Derzhavnogo sekretariatu z pitan socialnih komunikacij Takozh buv chlenom Konsultativnoyi radi bibliotek Fondu Galusta Gulbenkyana U period vid 1946 do 1965 roku redaktor koyimbrskogo chasopisu Vertice pidtrimuyuchi zv yazki z grupoyu pismennikiv neorealizmu pov yazanih z cim periodichnim vidannyam Vlasnu literaturnu diyalnist rozpochav u 1944 roci z vihodom knigi opovidan Tuman Nevoeiro za yakoyu bula zbirka Lyudi gir Serranos pidtverdivshi takim chinom svoyu prihilnist do noveli yak zhanru a u temah zoseredzhuyuchis osoblivo na dramah selyanina ta jogo socialno ekonomichnih konfliktah Piznishe u Chotiroh monetah Quatro Reis Knizi tinej O Livro das Sombras ta Vidsutnomu tili Corpo Ausente tematika jogo opovidan evolyucionuvala u bik miskogo seredovisha syagnuvshi u romani Krugle korolivstvo O Reino Circular alegoriyi ta satiri ideologichnogo harakteru Ne curayuchis vidobrazhennya pitan kulturi ta politiki pro sho svidchat dva tomi Idej ta zhittya As Ideias e a Vida Braga takozh napisav Momentos Doutrinais de vin rozkrivaye svoyi poglyadi na literaturu ta ideyi pov yazani z jogo rozdumami Yak dramaturg ye avtorom p yesi na tri diyi Mist cherez zhittya A Ponte Sobre a Vida 1965 ta dvoh odnoaktnih farsiv O Pedido i Cafe Amargo 1966 Yak perekladach vidomij perekladami na portugalsku literaturnih tvoriv bagatoh svitovih klasikiv zokrema Servantesa Molyera Mopassana Chehova 4 Elzi Triole Verkora tosho U 1960 roci Mariu Braga buv udostoyenij Premiyi Rikardu Malyejrusha 12 lyutogo 1996 roku jomu bulo prisvoyeno zvannya komandora Ordena infanta Enrike 5 Pomer 1 zhovtnya 2016 roku v 95 richnomu vici v Lisaboni 6 Bibliografiyared Tuman Nevoeiro opovidannya 1944 7 Dorogi bez soncya Caminhos sem Sol opovidannya 1948 Lyudi gir Serranos opovidannya ta povisti 1948 O Pedido teatr 1949 Platon i Poetika Platao e a Poetica naris 1950 Kamilo i realizm Camilo e o Realismo naris 1957 Mar yana Mariana povist 1957 Chotiri moneti Quatro Reis opovidannya 1957 Silski istoriyi Historias da Vila opovidannya 1958 Vale de Crugens roman 1958 O Cerco povist 1959 Kniga tinej O Livro das Sombras opovidannya 1960 Gnom O Gnomo roman 1962 Vidsutnye tilo Corpo Ausente povisti 1961 Nezavershena podorozh Viagem Incompleta noveli 1963 Ideyi ta zhittya As Ideias e a Vida hroniki 1965 Mist cherez zhittya A Ponte sobre a Vida dramaturgiya 1965 Cafe Amargo dramaturgiya 1966 Naperedodni poveni Antes do Diluvio povist 1967 Ochi ta golosi Os Olhos e as Vozes povisti 1971 Krugle korolivstvo O Reino Circular roman 1971 Entre Duas Tiranias Uma Campanha Pouco Alegre em Prol da Democracia ese 1977 O Intruso noveli ta povisti 1980 Contos Escolhidos 1983 Troyandi i kamin As Rosas e a Pedra hroniki 1995 Rizdvyani istoriyi Contos de Natal 1995 Espolio Intacto roman 1996 Momentos Doutrinais eseyi 1997 Primitkired a b Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Mario Braga Infopedia Arhiv originalu za 7 de Maio de 2014 Procitovano 7 de Maio de 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Morreu escritor Mario Braga Arhivovano 19 lyutogo 2017 u Wayback Machine TVi 24 acessado em 1 de outubro de 2016 Spravki ob avtorah Sovremennaya portugalskaya novella M Progress 1977 396 s S 393 ros Cidadaos Nacionais Agraciados com Ordens Portuguesas Presidencia da Republica Portuguesa Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2020 Procitovano 17 lipnya 2019 Morreu escritor Mario Braga aos 95 anos inf za 1 10 2016 na www sapo pt port Mario Braga Biblioteca Nacional de Portugal Arhiv originalu za 7 de Maio de 2014 Procitovano 7 de Maio de 2014 Dzherela ta posilanyanred Spravki ob avtorah Sovremennaya portugalskaya novella M Progress 1977 396 s S 393 ros Mariu Braga Arhivovano 21 sichnya 2020 u Wayback Machine na Sajt Muzeyu neorealizmu Arhivovano 1 kvitnya 2020 u Wayback Machine port Mariu Braga na www cmjornal pt port Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mariu Braga amp oldid 39642761