Маріанна Гайніш (нім. Marianna Hainisch, до шлюбу Пергеріст; 25 березня 1839, Баден (Нижня Австрія) — 5 травня 1936, Відень) — австрійська громадська діячка, феміністка, суфражистка, засновниця і лідерка австрійського жіночого руху. Мати другого федерального президента Австрії Міхаеля Гайніша.
Маріанна Гайніш | |
---|---|
нім. Marianna Hainisch | |
Народилася | 25 березня 1839[1][2][…] Баден, Нижня Австрія, Австрія[4][5] |
Померла | 5 травня 1936[1][2][…](97 років) Відень, Федеративна держава Австрія[1][4][5] |
Країна | Австрія |
Діяльність | активістка за права жінок, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу |
Знання мов | німецька |
У шлюбі з | d |
Діти | Міхаель Гайніш |
|
Біографія
Була дружиною промисловця і матір'ю двох дітей.
З 1870 року брала активну участь у жіночому русі. Її інтерес до нього був обумовлений соціальними труднощами сім'ї. Справи чоловіка збанкрутували, а Маріанна не змогла знайти роботу. Їй також було відмовлено в професійному навчанні.
М. Гайніш стала засновницею буржуазного крила жіночого руху в Австрії. Її опоненткою із соціал-демократичного табору була Адельгейд Попп.
Гайніш виступала, перш за все, за створення реальних гімназій для дівчаток і надання можливості жінкам здобувати вищу освіту. Організувала шестикласну приватну школу. В 1892 році заснувала першу в німецькомовних країнах школу для дівчаток.
З 1902 по 1918 рік була головою заснованого нею Об'єднання австрійських жіночих спілок. Після закінчення Першої світової війни Маріанна Гайніш як спадкоємиця Берти фон Зуттнер, діячки міжнародного пацифістського руху, присвятила себе боротьбі за мир, а після смерті фон Зуттнер, в 1914 році стала керівницею Комісії з миру Федерації австрійських жіночих спілок.
За ініціативою Маріанни Гайніш, починаючи з 1924 року, в Австрії святкується День матері.
Вибрані публікації
- Zur Frage des Frauenunterrichts, Vortrag gehalten bei der dritten General-Versammlung des Wiener Frauen-Erwerb-Vereines, 1870
- Die Brodfrage der Frau, 1875
- Ein Mutterwort über die Frauenfrage, 1892
- Frauenarbeit, 1911
- Die Mutter, 1913
- Autobiografie, 1929
- Das Buch des Hauses. Modernes Auskunftswerk für alle Mitglieder des Haushaltes, 1932.
- Neuausgabe zum 80. Todestag Hainischs
Пам'ять
- У 1967 році в Бадені на її честь встановлено пам'ятник.
- У 1989 році пошта Австрії випустила пам'ятну марку, присвячену 150-річчю від дня народження М. Гайніш.
- У 2002 році у Відні на її честь названо вулицю.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #116393289 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- FemBio database
- Енциклопедія Брокгауз
- Schmid-Bortenschlager S., Schnedl-Bubeniček H. Österreichische Schriftstellerinnen 1880–1938: Eine Bio-Bibliographie — Stuttgart: Akademischer Verlag Hans-Dieter Heinz, 1982. — S. 69. —
- Gadzinski A. KALLIOPE Austria: Frauen in Gesellschaft, Kultur und Wissenschaft — Wien: Bundesministerium für Europa, Integration und Äußeres, 2015. — S. 40. —
Література
- Воцелка Карл. Історія Австрії. Культура, суспільство, політика. 2002
- Wielka Encyklopedia Powszechna PWN (пол.)
Посилання
- Біографія [ 22 вересня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marianna Gajnish nim Marianna Hainisch do shlyubu Pergerist 25 bereznya 1839 Baden Nizhnya Avstriya 5 travnya 1936 Viden avstrijska gromadska diyachka feministka sufrazhistka zasnovnicya i liderka avstrijskogo zhinochogo ruhu Mati drugogo federalnogo prezidenta Avstriyi Mihaelya Gajnisha Marianna Gajnishnim Marianna HainischNarodilasya25 bereznya 1839 1839 03 25 1 2 Baden Nizhnya Avstriya Avstriya 4 5 Pomerla5 travnya 1936 1936 05 05 1 2 97 rokiv Viden Federativna derzhava Avstriya 1 4 5 Krayina AvstriyaDiyalnistaktivistka za prava zhinok uchasnicya Zhinochogo socialno politichnogo soyuzuZnannya movnimeckaU shlyubi zdDitiMihael Gajnish Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMemorialna doshka M Gajnish u Vidni Bula druzhinoyu promislovcya i matir yu dvoh ditej Z 1870 roku brala aktivnu uchast u zhinochomu rusi Yiyi interes do nogo buv obumovlenij socialnimi trudnoshami sim yi Spravi cholovika zbankrutuvali a Marianna ne zmogla znajti robotu Yij takozh bulo vidmovleno v profesijnomu navchanni M Gajnish stala zasnovniceyu burzhuaznogo krila zhinochogo ruhu v Avstriyi Yiyi oponentkoyu iz social demokratichnogo taboru bula Adelgejd Popp Gajnish vistupala persh za vse za stvorennya realnih gimnazij dlya divchatok i nadannya mozhlivosti zhinkam zdobuvati vishu osvitu Organizuvala shestiklasnu privatnu shkolu V 1892 roci zasnuvala pershu v nimeckomovnih krayinah shkolu dlya divchatok Z 1902 po 1918 rik bula golovoyu zasnovanogo neyu Ob yednannya avstrijskih zhinochih spilok Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni Marianna Gajnish yak spadkoyemicya Berti fon Zuttner diyachki mizhnarodnogo pacifistskogo ruhu prisvyatila sebe borotbi za mir a pislya smerti fon Zuttner v 1914 roci stala kerivniceyu Komisiyi z miru Federaciyi avstrijskih zhinochih spilok Za iniciativoyu Marianni Gajnish pochinayuchi z 1924 roku v Avstriyi svyatkuyetsya Den materi Vibrani publikaciyiZur Frage des Frauenunterrichts Vortrag gehalten bei der dritten General Versammlung des Wiener Frauen Erwerb Vereines 1870 Die Brodfrage der Frau 1875 Ein Mutterwort uber die Frauenfrage 1892 Frauenarbeit 1911 Die Mutter 1913 Autobiografie 1929 Das Buch des Hauses Modernes Auskunftswerk fur alle Mitglieder des Haushaltes 1932 Neuausgabe zum 80 Todestag HainischsPam yatU 1967 roci v Badeni na yiyi chest vstanovleno pam yatnik U 1989 roci poshta Avstriyi vipustila pam yatnu marku prisvyachenu 150 richchyu vid dnya narodzhennya M Gajnish U 2002 roci u Vidni na yiyi chest nazvano vulicyu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 116393289 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 FemBio database d Track Q61356138 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Schmid Bortenschlager S Schnedl Bubenicek H Osterreichische Schriftstellerinnen 1880 1938 Eine Bio Bibliographie Stuttgart Akademischer Verlag Hans Dieter Heinz 1982 S 69 ISBN 978 3 88099 123 1 d Track Q52084153d Track Q104601049d Track Q104601081d Track Q104601115 Gadzinski A KALLIOPE Austria Frauen in Gesellschaft Kultur und Wissenschaft Wien Bundesministerium fur Europa Integration und Ausseres 2015 S 40 ISBN 978 3 9503655 5 9 d Track Q1741d Track Q110290934d Track Q110290935LiteraturaVocelka Karl Istoriya Avstriyi Kultura suspilstvo politika 2002 Wielka Encyklopedia Powszechna PWN pol PosilannyaBiografiya 22 veresnya 2016 u Wayback Machine nim