Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Марс-1», інші назви «Супутник-23», «1962-061A», «62061A», «00450» — радянська автоматична міжпланетна станція для дослідження Марса. Стартувала з космодрому Байконур 1 листопада 1962 року о 16:14:16 UTC за допомогою ракети-носія «Молнія» Т103-16. Перший радянський космічний апарат, запущений до Марса.
| Марс-1 | |
|---|---|
 | |
| Основні параметри | |
| COSPAR ID | 1962-061A |
| NORAD ID | 00448 |
| Виготівник | ОКБ-1 |
| Тип апарата | пролітний |
| Проліт | Марса |
| Штучний супутник | Сонця |
| Дата запуску | 1 листопада 1962 16:14:16 UTC |
| Ракета-носій | «Молнія» |
| Номер запуску | Т103-16 |
| Космодром | Байконур, майданчик 1 |
| Технічні параметри | |
| Маса | 893,5 кг |
| Розміри | довжина — 3,3 м, діаметр 1,1 м |
| Джерела живлення | дві панелі сонячних батарей площею 2,6 м², кадмієво-нікелевий акумулятор |
| Платформа | МВ2-4 |
| Орбітальні дані | |
| Тип орбіти | геліоцентрична |
| Ексцентриситет | 0,269 |
| Нахил орбіти | 2,68° |
| Період обертання | 519 діб |
| Апоцентр | 0,924 а. о. |
| Перицентр | 1,604 а. о. |
У звіті космічного командування флоту США початково позначався як «Супутник-30».
77-й запуск 1962 року. 45-й радянський запуск. 236-й космічний апарат.
Опис
Апарат типу МВ2-4. Покращений апарат типу «Венера».
Розміри
Маса — 893,5 кг, довжина — 3,3 м, діаметр — 1,1 м, ширина з розкритими сонячними панелями і радіаторами — 4 м.
Внутрішній тиск — 1,1 атм.
Циліндричний корпус мав дві частини:
- Верхня, довжиною 2,7 м — орбітальний відсік із системами управління і рушійною установкою.
- Нижня, довжиною 0,6 м — відсік апаратури з науковими приладами.
Зв'язок
Для зв'язку використовувалися три системи:
- Радіопередавач з довжиною хвилі 32 см, розміщений в орбітальному відсіку, використовував антену з високим коефіцієнтом підсилення діаметром 1,7 м.
- Радіопередавач з довжиною хвилі 160 см використовував дві неспрямовані антени на кінцях панелей сонячних батарей.
- Радіопередавач з довжиною хвилі 8 см, розміщений у відсіку апаратури, призначався для передачі телевізійних зображень.
Також у відсіку апаратури розміщувався імпульсний передавач з довжиною хвилі 5 см.
Станція автоматично передавала інформацію раз на дві доби, а з 13 грудня — раз на п'ять діб, і могла отримувати команди з Землі.
Живлення
Живлення забезпечували дві панелі сонячних батарей площею 2,6 м², розміщені на протилежних сторонах апарата. Енергія зберігалася у кадмєво-нікелевому акумуляторі ємністю 42 ампер-години.
Система терморегулювання
Двоконтурна рідинно-газова система терморегулювання, в якій рідина, проходячи по зовнішніх напівсферичних радіаторах з різними оптичними характеристиками, нагрівалася або охолоджувалася і відповідно підігрівала або охолоджувала газ усередині відсіків, підтримуючи температуру в межах 20—30 °C.
Наукові прилади
- Магнітометр, розміщений на стрілі, прикріпленій до орбітального відсіку.
- Телевізійно-фотографічне обладнання.
- Спектрорефлексометр.
- Вимірювачі радіації: газорозрядний і лічильник сцинтиляцій.
- Спектрограф для вивчення озонових шарів.
- Радіотелескоп з 150 і 1500 м.
- Детектор мікрометеоритів.
- Позиціювання і орієнтація здійснювалися за допомогою датчиків Сонця і зірок.
Політ
1 листопада 1962 року о 16:14:16 UTC з космодрому Байконур ракетою-носієм «Молнія» Т103-16 було запущено «Супутник-23» (розгінний блок з АМС) на низьку опорну орбіту з перигеєм 157 км і апогеєм 238 км і нахилом орбіти 65°.
Розгінний блок вивів станцію на міжпланетну траєкторію і відокремився, станція розгорнула сонячні батареї.
На початку польоту телеметрія повідомила про витік в одному з клапанів системи орієнтації, тому апарат переключили в стабілізацію гіроскопами.
АМС «Марс-1» активно працювала протягом 4,5 місяця, за які було здійснено 61 сеанс радіозв'язку і передано на борт близько 3000 радіокоманд. Інформація надходила раз на дві доби, а з 13 грудня — раз на п'ять діб.
У результаті пошкодження системи орієнтації 21 березня 1963 року на відстані близько 106 млн км був отриманий останній сигнал зі станції.
16 травня 1963 року радянське інформаційне агентство «ТАРС» повідомило про втрату зв'язку з апаратом 21 березня.
19 червня 1963 року станція пройшла за 193 тис. км від планети Марс і згодом вийшла на навколосонячну орбіту.
Завдання польоту
- Дослідження радіомагнітних полів та радіозв'язку у міжпланетному просторі.
- Загальне дослідження космосу
- Фотографування поверхні планети Марс з подальшою передачею зображення на Землю.
Результати
На висотах 6 тис. — 40 тис. км від Землі апарат раз на дві хвилини фіксував зіткнення з мікрометеоритом, оскільки політ відбувався під час метеоритного дощу тауридів. Подібну щільність було зафіксовано на відстані 20 млн — 40 млн км від Землі.
У міжпланетному просторі було зафіксовано напруженість магнітного поля 3—4 гамми зі стрибками до 6—9.
Зафіксовано сонячний вітер.
Вимірювання космічних променів виявило подвоєння їхньої інтенсивності після 1959 року.
Було виявлено радіаційні пояси.
У результаті пошкодження системи орієнтації 21 березня 1963 року на відстані близько 106 млн км був отриманий останній сигнал зі станції, тому 19 червня 1963 року станція пройшла за 193 тис. км від планети Марс без фотографування поверхні й згодом вийшла на навколосонячну орбіту.
Джерела
- Марс-1 [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.] у каталозі НАСА(англ.)
- Марс-1 [ 30 грудня 2018 у Wayback Machine.] на космічних сторінках Гюнтера(англ.)
- Марс-1 [ 2 березня 2019 у Wayback Machine.] Космічна енциклопедія(англ.)
- Марс-1 [ 10 серпня 2012 у Wayback Machine.] Енциклопедія космічних апаратів(англ.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mars znachennya Mars 1 inshi nazvi Suputnik 23 1962 061A 62061A 00450 radyanska avtomatichna mizhplanetna stanciya dlya doslidzhennya Marsa Startuvala z kosmodromu Bajkonur 1 listopada 1962 roku o 16 14 16 UTC za dopomogoyu raketi nosiya Molniya T103 16 Pershij radyanskij kosmichnij aparat zapushenij do Marsa Mars 1Osnovni parametriCOSPAR ID 1962 061ANORAD ID 00448Vigotivnik OKB 1Tip aparata prolitnijProlit MarsaShtuchnij suputnik SoncyaData zapusku 1 listopada 1962 16 14 16 UTCRaketa nosij Molniya Nomer zapusku T103 16Kosmodrom Bajkonur majdanchik 1Tehnichni parametriMasa 893 5 kgRozmiri dovzhina 3 3 m diametr 1 1 mDzherela zhivlennya dvi paneli sonyachnih batarej plosheyu 2 6 m kadmiyevo nikelevij akumulyatorPlatforma MV2 4Orbitalni daniTip orbiti geliocentrichnaEkscentrisitet 0 269Nahil orbiti 2 68 Period obertannya 519 dibApocentr 0 924 a o Pericentr 1 604 a o U zviti kosmichnogo komanduvannya flotu SShA pochatkovo poznachavsya yak Suputnik 30 77 j zapusk 1962 roku 45 j radyanskij zapusk 236 j kosmichnij aparat OpisAparat tipu MV2 4 Pokrashenij aparat tipu Venera Rozmiri Masa 893 5 kg dovzhina 3 3 m diametr 1 1 m shirina z rozkritimi sonyachnimi panelyami i radiatorami 4 m Vnutrishnij tisk 1 1 atm Cilindrichnij korpus mav dvi chastini Verhnya dovzhinoyu 2 7 m orbitalnij vidsik iz sistemami upravlinnya i rushijnoyu ustanovkoyu Nizhnya dovzhinoyu 0 6 m vidsik aparaturi z naukovimi priladami Zv yazok Dlya zv yazku vikoristovuvalisya tri sistemi Radioperedavach z dovzhinoyu hvili 32 sm rozmishenij v orbitalnomu vidsiku vikoristovuvav antenu z visokim koeficiyentom pidsilennya diametrom 1 7 m Radioperedavach z dovzhinoyu hvili 160 sm vikoristovuvav dvi nespryamovani anteni na kincyah panelej sonyachnih batarej Radioperedavach z dovzhinoyu hvili 8 sm rozmishenij u vidsiku aparaturi priznachavsya dlya peredachi televizijnih zobrazhen Takozh u vidsiku aparaturi rozmishuvavsya impulsnij peredavach z dovzhinoyu hvili 5 sm Stanciya avtomatichno peredavala informaciyu raz na dvi dobi a z 13 grudnya raz na p yat dib i mogla otrimuvati komandi z Zemli Zhivlennya Zhivlennya zabezpechuvali dvi paneli sonyachnih batarej plosheyu 2 6 m rozmisheni na protilezhnih storonah aparata Energiya zberigalasya u kadmyevo nikelevomu akumulyatori yemnistyu 42 amper godini Sistema termoregulyuvannya Dvokonturna ridinno gazova sistema termoregulyuvannya v yakij ridina prohodyachi po zovnishnih napivsferichnih radiatorah z riznimi optichnimi harakteristikami nagrivalasya abo oholodzhuvalasya i vidpovidno pidigrivala abo oholodzhuvala gaz useredini vidsikiv pidtrimuyuchi temperaturu v mezhah 20 30 C Naukovi priladi Magnitometr rozmishenij na strili prikriplenij do orbitalnogo vidsiku Televizijno fotografichne obladnannya Spektrorefleksometr Vimiryuvachi radiaciyi gazorozryadnij i lichilnik scintilyacij Spektrograf dlya vivchennya ozonovih shariv Radioteleskop z 150 i 1500 m Detektor mikrometeoritiv Poziciyuvannya i oriyentaciya zdijsnyuvalisya za dopomogoyu datchikiv Soncya i zirok Polit1 listopada 1962 roku o 16 14 16 UTC z kosmodromu Bajkonur raketoyu nosiyem Molniya T103 16 bulo zapusheno Suputnik 23 rozginnij blok z AMS na nizku opornu orbitu z perigeyem 157 km i apogeyem 238 km i nahilom orbiti 65 Rozginnij blok viviv stanciyu na mizhplanetnu trayektoriyu i vidokremivsya stanciya rozgornula sonyachni batareyi Na pochatku polotu telemetriya povidomila pro vitik v odnomu z klapaniv sistemi oriyentaciyi tomu aparat pereklyuchili v stabilizaciyu giroskopami AMS Mars 1 aktivno pracyuvala protyagom 4 5 misyacya za yaki bulo zdijsneno 61 seans radiozv yazku i peredano na bort blizko 3000 radiokomand Informaciya nadhodila raz na dvi dobi a z 13 grudnya raz na p yat dib U rezultati poshkodzhennya sistemi oriyentaciyi 21 bereznya 1963 roku na vidstani blizko 106 mln km buv otrimanij ostannij signal zi stanciyi 16 travnya 1963 roku radyanske informacijne agentstvo TARS povidomilo pro vtratu zv yazku z aparatom 21 bereznya 19 chervnya 1963 roku stanciya projshla za 193 tis km vid planeti Mars i zgodom vijshla na navkolosonyachnu orbitu Zavdannya polotuDoslidzhennya radiomagnitnih poliv ta radiozv yazku u mizhplanetnomu prostori Zagalne doslidzhennya kosmosu Fotografuvannya poverhni planeti Mars z podalshoyu peredacheyu zobrazhennya na Zemlyu RezultatiNa visotah 6 tis 40 tis km vid Zemli aparat raz na dvi hvilini fiksuvav zitknennya z mikrometeoritom oskilki polit vidbuvavsya pid chas meteoritnogo doshu tauridiv Podibnu shilnist bulo zafiksovano na vidstani 20 mln 40 mln km vid Zemli U mizhplanetnomu prostori bulo zafiksovano napruzhenist magnitnogo polya 3 4 gammi zi stribkami do 6 9 Zafiksovano sonyachnij viter Vimiryuvannya kosmichnih promeniv viyavilo podvoyennya yihnoyi intensivnosti pislya 1959 roku Bulo viyavleno radiacijni poyasi U rezultati poshkodzhennya sistemi oriyentaciyi 21 bereznya 1963 roku na vidstani blizko 106 mln km buv otrimanij ostannij signal zi stanciyi tomu 19 chervnya 1963 roku stanciya projshla za 193 tis km vid planeti Mars bez fotografuvannya poverhni j zgodom vijshla na navkolosonyachnu orbitu DzherelaMars 1 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine u katalozi NASA angl Mars 1 30 grudnya 2018 u Wayback Machine na kosmichnih storinkah Gyuntera angl Mars 1 2 bereznya 2019 u Wayback Machine Kosmichna enciklopediya angl Mars 1 10 serpnya 2012 u Wayback Machine Enciklopediya kosmichnih aparativ angl Div takozhDoslidzhennya Marsa