Мармуліївка

Мармулі́ївка — село в Україні, у Володарській селищній громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване при впадінні річки Злодіївка у річку Рось за 29 км на захід від смт Володарка. Населення становить 460 осіб.

село Мармуліївка
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Білоцерківський район
Громада	Володарська селищна громада
Основні дані
Населення	460
Площа	298,2 км²
Поштовий індекс	09341
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	49°30′07″ пн. ш. 29°36′23″ сх. д. / 49.50194° пн. ш. 29.60639° сх. д. / 49.50194; 29.60639Координати: 49°30′07″ пн. ш. 29°36′23″ сх. д. / 49.50194° пн. ш. 29.60639° сх. д. / 49.50194; 29.60639
Середня висота над рівнем моря	185 м
Водойми	Рось, Злодіївка (колишні назви: Червоний Став, Струг)
Місцева влада
Адреса ради	Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Мармуліївка, вул. Центральна, 1
Карта
Мармуліївка
Мармуліївка
Мапа
Мармуліївка у Вікісховищі

Етимологія

За народною етимологією село отримало назву від Мормили — «давнього дворянського прізвища українського». До ХХ ст. село називалось Мормиліївка або Мормоліївка Також зустрічається назва Мормоловка.

За іншою версією, в основі назви села лежить діалектне слово мармул, яке, своєю чергою, походить від давньоверхньонімецького слова marmul, що означає мармур.

Історія

Мармуліївка (Mormilec) на мапі Боплана (1650)

На території села виявлено:

— поселення ІІ тис. до н. е. (під лінією електропередач на першій надзаплавній терасі лівого берега річки Рось);

— поселення VII-VI ст.до н. е. (1,5-1,2 км на схід від околиці колгоспного саду, обмежене пересохлим струмком);

— поселення III-IV ст. н. е. черняхівської культури (на першій надзаплавній терасі лівого берега річки Рось, 0,5 км на схід від кар'єру, на околиці колгоспного саду);

— поселення III-IV ст. черняхівської культури (1,5 км на схід від околиці села, біля саду).

Археологічні розкопки на території села свідчать про давність поселення людей. Проте село було засноване на рубежі XVII-XVIII століття.

1864 року Лаврентій Похилевич зазначав:

«Село лежить при впадінні з лівого боку річки Струг в Рось, навпроти села Кошева, відділеного Россю. Частина села, що лежить вище уздовж річки Струг відстанню в половину версти, називається Капустинці. Жителів обох статей: православних — 983, римських католиків — 59, євреїв — 2. При селищі, над річкою Рось, є стародавнє земляне замковище, що має в окружності 50 сажнів. У ньому залишилися печери або ями, з яких одна в 80 сажнів завдовжки й 7 сажень завширшки. Інші завдовжки по 8 сажнів».

За адміністративно-територіальним поділом ХІХ століття село входило до Сквирського повіту. У ХХ столітті відійшло до території Володарського району.

За повідомленням Л.Похилевича «церква Свято-Михайлівська, дерев'яна, стара, 6-го класу, яка має землі 57 десятин; побудована 1734 року колишнім керуючим маєтком Заблодським» (за іншою версією — Забродським). 1847 року її суттєво перебудували. У радянську добу храм частково зруйнували, зокрема знесли баню.

Галерея

• Вулиця Центральна
• Сільська рада
• Школа
• Будинок культури
• Фельдшерський пункт
• Ставок на річці Злодіївка
• Михайлівська церква (1847 р.)
• Водяний млин
• Пам’ятник на честь воїнів-односельців
• Пам’ятник жертвам Голодомору

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

1. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мъстностяхъ Кіевской губерніи. — Кіевъ: Типографія Кіево-Печерской Лавры, 1864. — С. 171.
2. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — T. VI. — Warszawa, 1885. — S. 680 [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.].

Посилання

• облікова картка на сайті ВРУ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Погода у селі [ 15 червня 2017 у Wayback Machine.]