Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
Ма́рк Анто́ній (нар. 14 січня 83 до н. е. — 1 серпня 30 р. до н. е.) — римський полководець, учасник другого тріумвірату та державний діяч.
Марк Антоній | |
---|---|
лат. M.Antonius M.f.M.n. | |
Бюст Антонія епохи Флавіїв | |
Народився | 83 до н. е.[1] Рим, Стародавній Рим[2] |
Помер | 30 до н. е.[1] Александрія, Елліністичний Єгипет[3][4][5] |
Країна | Стародавній Рим[6][7][…] |
Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
Знання мов | латина |
Учасник | Битва при Акції, Битва при Фарсалі 48 до н. е., Битва при Філіппах і Галльська війна |
Суспільний стан | нобілітет[1] |
Посада | народний трибун, начальник кінноти, проконсул, давньоримський сенатор[d][9], консул[9], d, консул і d |
Батько | Марк Антоній Кретік[10][1][1] |
Мати | Юлія Антонія[10][1][1] |
Брати, сестри | Антонія[d][10][1][1], Гай Антоній[10][1][1] і Луцій Антоній[10][1][1] |
У шлюбі з | d[10][1][1], d[10][1][1], Фульвія[10][1][1], Октавія Молодша[10][1][1] і Клеопатра VII[10] |
Діти | d[10], Марк Антоній Антіл[10], Юл Антоній[10][1][1], Клеопатра Селена II[10], Александр Геліос[10], Антонія Старша[10], Антонія Молодша[10] і Птолемей Філадельф[10] |
|
Був сином Марка Антонія Кретіка та . Служив під командуванням Юлія Цезаря в Ґаллії; підтримав його під час громадянської війни, бувши народним трибуном. 44 року до н. е. він разом із Цезарем став консулом. Після вбивства Цезаря (15 березня 44 р. до н. е.) він 43 р. до н. е. утворив разом з Октавіаном Августом та Марком Емілієм Лепідом так званий (2-й тріумвірат), який став початком кінця Римської республіки. Плутарх писав, що ці троє «поділили владу над світом між собою так само легко, як ніби то був сімейний спадок». Під владою Марка Антонія опинилася східна частина імперії. У своїх східних походах він зустрів царицю Єгипту Клеопатру VII і став її коханцем. Після довгої політичної боротьби, в ході якої Октавіан Август поступово збирав у своїх руках всю владу, він у серпні 30 р. до н. е. вдерся до Єгипту. Програвши йому битву при Акції, Марк Антоній 1 серпня 30 р. до н. е. наклав на себе руки. Декілька днів по тому те саме зробила і Клеопатра.
Біографія
Ранні біографічні відомості
Онук Марка Антонія Старшого, який був відомим оратором, консулом, пізніше цензором. Він боровся з морськими розбійниками, які розташувались поблизу берегів Кілікії в Малій Азії, де і установив нову римську провінцію. В роки ворогування Гая Марія і Корнелія Сулли дід Антонія підтримував Суллу і був вбитий за розпорядженням Марія. Син Марка Антонія Критського, претора 74 р. до н. е. і Юлії Цезаріус (Plut.Ant. 1-2). Той не вирізнився ні у державній, ні у воєнній сферах. Йому прийшлось продовжити справу батька і воювати проти кіпрських піратів, але він зазнав поразки (саме таким чином і отримав прізвисько «Критський»)..
Молодість
Юність Антонія припала на порівняно спокійний для Римської республіки час. В цей час масштабні військові кампанії велись дуже далеко від столиці, і вельможна молодь замість військової служби проводила час в Римі. Молоді нобілі прагнули до свободи самовираження: наприклад, Цезар дуже легко підперізував туніку і носив рукава з бахромою. Антоній же відростив бороду і, наслідуючи свого міфічного предка Геракла, підперізував туніку біля стегон, до пояса прикріплював довгий меч і вкривався важким військовим плащем. Великий вплив на Антонія мав Гай Скрибоній Куріон (син Гая Скрибонія Куріона, консула в 76 р. до н. е.) За словами Плутарха, саме через нього Антоній захопився випивкою та жінками. Ця сумнівна дружба згодом стала джерелом для великої кількості пліток. Цицерон стверджує, що Куріон-старший під тиском сина і з допомогою Марка Туллія, що виступив посередником, виплатив частину боргів Марка Антонія, але при цьому заборонив сину бачитися з ним.
Замолоду Марк Антоній вів достатньо розгульний спосіб життя. Наприкінці 60-х років до н. е. Антоній близько зійшовся з відомим демагогом Клодієм, улюбленцем радикально налаштованої міської бідноти. Втім, незабаром їхні шляхи розійшлись. Цицерон вважає причиною розриву роман Марка з дружиною Клодія Фульвією Попри благородне походження, вже в молодості репутація Антонія була начисто підірвана, і родичі не змогли домовитися про шлюб з дівчиною з вельможної сім'ї. В результаті, першою дружиною Марка стала Фадія, донька багатого вільновідпущеника (раба, що отримав свободу) Квінта Фадія Галла. Втім, подробиць цього шлюбу збереглося дуже мало — до 44 р. до н. е. вона, найімовірніше, померла. Шлюб з донькою вільновідпущеного вважався мезальянсом, і частіше за все причиною для таких стосунків були гроші. Зрештою, через кредиторів і власні борги Марк Антоній був змушений покинути Рим і подався в Грецію, де почав навчатися у філософів. В 57-55 рр. командував кіннотою у війську Габінія в Сирії, активно підтримував сходження Птолемея Августа на єгипетський престол (Plut. Ant. 3; Joseph. AJ XIV 84, 86,92; BJ I 162,165,171-172)
Політична діяльність
У 54 році до н. е. Марк Антоній прибув в Галлію до Цезаря і за допомоги останнього отримав в 51 році квестуру (посада по управлінню фінансами). На цій посаді він протримався до 50 р., а потім повернувся до Риму.. По прибуттю до Риму був обраний в колегію авгурів, отримавши перемогу над Л. Доміцієм Агенобарбом.(Cic. Fam. VIII 14, 1; Caes. BG VIII 50, 1-3). У Римі Марк Антоній застав критичну ситуацію, коли сенат різними способами намагався усунути Цезаря від командування військами. Антоній виступив на захист інтересів Цезаря проти сенату і Помпея.(50 р. До н. е.) У цей час Антоній був обраний на посаду народного трибуна, яка мала ключове значення за рахунок права вето на рішення будь-яких посадових осіб. Таким чином, коли в сенаті було ухвалено рішення про складання Цезарем своїх обов'язків, з погрозою оголошення останнього ворогом держави, Антоній використав це право вето і наклав його на це рішення(початок січня 49 р. до н. е.). Тоді консул Лентул на вимогу Катона вигнав Антонія з засідання сенату. Антоній, переодягнувшись у раба, втік до Цезаря разом з Квінтом Кассієм з Риму. Саме це вигнання народних трибунів з сенату і дало Цезарю привід оголосити війну.
Під час диктатури Цезаря Антоній провів реформу з відновлення прав дітей проскрибованих і поверненню осіб, засуджених по закону Помпея 52 року до н. е. До 45 року до н. е., коли Цезар воював з помпеянцями, в Римі, залишеному без магістратів, командував Марк Антоній(magister equitum).. Весною 48 р. він доставив морем потрібне Цезарю підкріплення в Епір; брав участь в облозі Діррахія; командував лівим крилом війська Цезаря при Фарсалі.. Після перемоги забрав частину армії з собою назад в Італію. Незабаром Антоній одружився з Фульвією, вдовою Клодія.
Після повернення Цезаря в Рим їхні стосунки стали натягнутими у зв'язку з поведінкою Антонія за відсутності диктатора в Римі. Але досить скоро Антоній повернув своє колишнє становище і незабаром отримав посаду консула на 44 рік. На цій посаді він провів дві постанови на честь Цезаря: про перейменування місяця квінтілія (сучасного липня) в «Julius» і про посвяту Цезарю п'ятого дня Римських ігор. Обійняв посаду фламіна обожественного Цезаря; увійшов у відновлену Цезарем жрецьку колегію луперків. Під час свят Луперкалій запропонував Цезарю царську корону, але той, побачивши реакцію народу, відхилив пропозицію.
Смерть Цезаря, діяльність Антонія
Серед сенатської олігархії було доволі багато ворогів влади Цезаря. Саме вони організували змову проти диктатора, внаслідок чого 15 березня 44 року до н. е. Цезар був вбитий. У сенаті Антоній виступив проти пропозиції підтримати змовників і оголосити їх визволителями, а Цезаря — тираном. Він порадив відправити Брута і Кассія, які очолювали змову, управляти віддаленими провінціями. Під час поховання Цезаря Антоній виголосив промову, яка спровокувала бунт народних мас проти змовників. Внаслідок цього вбивці Цезаря втекли з Риму, а його прибічники згуртувалися навколо Антонія. В умовах соціальної нестабільності, викликаної усуненням диктатора, Марк Антоній і сенатори пішли на взаємний компроміс. Цезар не був оголошений тираном, його розпорядження не відмінялись, але при цьому його вбивцям було гарантоване життя. Народу було оголошено, що диктатура відміняється назавжди. Того часу Антоній зумів заволодіти архівом Цезаря та державною казною.
Початок боротьби за владу
У заповіті Цезар всиновив і оголосив своїм спадкоємцем внучатого племінника Гая Октавія, якому в той час було 18 років. Юнак прийняв ім'я Гая Юлія Цезаря Октавіана і після смерті Цезаря прибув до Риму та почав вимагати свій спадок. Антоній відмовився виконувати заповіт Цезаря, і Октавіан демонстративно пішов на зближення з сенатом й оголосив себе прибічником Республіки. Незадовго після цього сенат оголосив Антонію війну. 43 року до н. е. при місті Мутині в Галлії відбулося зіткнення, в якому зійшлись один проти одного колишні легіони Цезаря. Війська Антонія програли. Сенатори ж після цього не відповіли на вимоги Октавіана, але він повернув армію на Рим і заволодів ним. Під час цих подій Марк Антоній пішов на зближення з Емілієм Лепідом. Тоді Октавіан пішов з ними на контакт, відірвавшись від сенату. Наприкінці 43 р. до н. е. вони уклали договір, який отримав назву «другий тріумвірат»(43-36 рр до н.н.)
Другий тріумвірат
«Зібрання [на якому уклали договір] тривало три дні, ухвалені на ньому рішення виявились епохальними. Три лідери прийшли до згоди, за якою партія Цезаря могла виступити єдиним фронтом проти спільного ворога, при цьому ніхто із них не повинен був діяти заради особистої вигоди і всі три лідери були рівні. Октавіан повинен був одружитись на прийомній доньці Антонія, Клодії, щоби зміцнити союз. Аби урівняти їхній статус, Октавіан повинен був зняти з себе консульські зобов'язання і передати їх Вентідію до закінчення терміну; за законом повинен був бути обраний новий магістрат — тріумвірат з метою реорганізації держави; він буде володіти консульською владою, а членами нового комітету будуть Октавіан, Антоній і Лепід. Насправді це була потрійна диктатура з тією особливістю, що їй надавався законний статус і встановлювалась вона на 5 років. Комітет тріумвірів висував звичайних магістратів на кожен рік. Ці звичайні магістрати призначалися для управління Італією та іншими володіннями Риму, розподілені між трьома тріумвірами. Лепід отримав Іспанію і південну частину Галлії — Провінція або Прованс. Антоній управляв Галлією — Цизальпійською і Трансальпійською, а Октавіану дісталась Африка, Сардинія і Сицилія. Східні провінції, які не були в руках цезаріанців, не розподілялися. Ціль такого поділу — кожному надати річний дохід, щоб уникнути суперечок….Далі було вирішено, що на початку наступного року консулами оберуть Лепіда і Планка; Лепід залишається в Римі і відповідає за справи в Італії, а керівництво Іспанією доручає своєму помічнику. Він збирався залишити собі три легіони, а інші сім були поділені між Октавіаном(3) і Антонієм(4).»
Отже, кожен з тріумвірів отримував проконсульську посаду на 5 років і право обрання магістратів. Також вони розділили між собою західні провінції імперії.
Антоній і Октавіан вирушили на війну з Брутом і Кассієм (в 42 році до н. е. Антоній і Октавіан у двох битвах розгромили вбивць Цезаря: спочатку Гая Кассія Лонгіна, потім Марка Юнія Брута Сиципіона), а Лепід отримав посаду консула на 42 рік до н. е. і повинен був залишатися в Римі.
Тріумвіри визначили 18 міст, землі яких призначались для поділу між солдатами, і склали проскрипційні списки своїх політичних противників, які присуджувалися до покарання конфіскації майна. Влада тріумвірів до 38 р. була оформлена законом плебейського трибуна Тітія (Liv.Per.120; Vell. II 66, 1; Suet. Aug. 27, 1; App.BC IV 2-7; Dio XLVI 54-56; XLVII 2-6)
У 43 році до н. е. тріумвіри здійснили офіційне обожествення Цезаря і підтвердили всі надані йому почесті, в тому числі клятву сенаторів про виконання всіх його законів. під час підготовки воєнної кампанії проти Брута і Кассія тріумвіри здійснили масштабні конфіскації і ввели ряд додаткових податків. Розділивши між собою 10 легіонів, Антоній і Октавіан переправились в Македонію. Перша битва з Брутом і Кассієм при Філіппах не мала вирішальних наслідків; друга закінчилась остаточною поразкою республіканців 23 жовтня 42 року. Ключова роль у перемозі належала Антонію. Після битви при Філіппах тріумвіри перерозподілили війська і провінції: Антоній зберіг за собою Трансальпійську Галлію, додав до неї Цизальпійську, а також весь Схід, де повинний був відновити римське управління і зібрати кошти, необхідні для виплати винагороди ветеранам.
У 41 році до н. е. Антоній займався реорганізацією східних провінцій, на які наклав величезні податки. Він відвідав з цією метою Віфінію, Азію, Кілікію (куди викликав єгипетську царівну Клеопатру), Сирію. Зиму 41/40 років до н. е. провів в Александрії разом з Клеопатрою, яка стала його коханкою. Після вторгнення в Сирію парфян під керівництвом Лабіена Антоній повинен був їхати у Фінікію. Там йому стали відомі подробиці і наслідки Перузинської війни, яку вів його брат. Пізніше прийшло повідомлення про захоплення Октавіаном Трансальпійської Галлії. Антоній зібрав війська і направився в Грецію; уклавши там секретний пакт із Секстом Помпеєм, почав вторгнення в Італію. Але конфлікт Антонія з Октавіаном цього разу вдалося вирішити за посередництва їхніх друзів. Внаслідок переговорів був заключений Бурундзійський мир. Згідно цьому договору Антоній отримував всі провінції на Сході від Скодрі на Адріатичному морі. Октавіан — західні провінції, а Лепід — Африку. Італія залишалась під загальним управлінням тріумвірів, і всі вони зберігали право набирати там солдат. Антоній зобов'язувався допомагати Октавіану в боротьбі з Секстом Помпеєм. Для зміцнення союзу Антоній одружився з Октавією, сестрою Октавіана. Обидва тріумвіри були проголошені імператорами і вирушили до Риму, щоб це відсвяткувати.
У 39 році до н. е. тріумвіри вступили в переговори з Секстом Помпеєм. Після цього Антоній вирушив до Греції, де почав підготовку до війни з парфянами. 38 року до н. е. він вирушив до Сирії, там взяв у облогу Антіоха Комагенського в Самосаті, але військові дії йшли невдало і Антонію довелося укласти з ним мирний договір. 37 року до н. е. Антоній відплив в Італію з 300 кораблями, щоб допомогти Октавіану в боротьбі з Секстом Помпеєм, але Октавіан не бажав приймати її. Так між ними знову виникла ворожнеча. Завдяки посередництву Октавії і тут конфлікт вдалося владнати, обидва тріумвіри уклали новий договір в Таранті, за яким їхні повноваження продовжувались ще на 5 років, а розподіл провінцій залишався таким самим, як був до цього. Антоній надавав Октавіану 140 кораблів для боротьби з Секстом Помпеєм, а навзаєм отримував 21 тисячу легіонерів для парфянської війни. Секст залишався без обіцяного консульства і авгурату.
У 36 році до н. е. Антоній почав вторгнення в Парфію і через Вірменію рушив до Фрааспе. Попри втрату облогових машин він розпочав облогу міста, але не зміг його взяти до зими і був змушений відступити до Вірменії, несячи при цьому значні втрати через напади переслідуючого парфянського війська, поганих погодних умов і складної місцевості. 35 року воєначальники Антонія в Малій Азії захопили в полон Секста Помпея і стратили його (можливо, за наказом Антонія). Сам Антоній прийняв підкріплення, яке прийшло з Італії.
У 34 році до н. е. Антоній обіймав посаду консула, але відмовився від неї в перший же день і його місце зайняв Семпроній Атратін. У цьому ж році Антоній здійснив новий похід у Вірменію з метою покарання вірменського царя Артавазда, який не виконав своїх союзницьких обов'язків. Після тріумфу він розподілив між Клеопатрою і своїми дітьми від неї східні залежні від Риму царства і області, а також країни, які лише планувалось завоювати. 33 року до н. е. Антоній здійснив ще одну експедицію до Вірменії, досягнув Аракса, передав лідійському царю частину вірменської території заручив доньку зі своїм сином від Клеопатри. Тоді стосунки Антонія і Цезаря Октавіана погіршали і через послів вони навіть почали публічно звинувачувати один одного.
Битва при Акції та смерть
Вирішальна битва між армією і флотом Антонія і Октавіана відбулася в 31 році до н. е. біля мису Акцій. Обставини, які призвели до цього бою були приблизно такі: Антоній вирішив висадитись в Італії, де у нього було багато прибічників. Успіх залежав від швидких і рішучих дій, але Антоній не поспішав здійснювати свій план. Він перебрався в Грецію і почав стягувати туди свої легіони. Тільки пізньою осінню 32 року до н. е. він вирушив до острова Корфу як проміжної бази для передислокування армії в Італію і розташувався в Західній Греції на зиму. Таким чином висадка була відкладена до наступного року, що негативно вплинуло на стан армії. Солдати опинилися в погано підготовлених таборах. Саме ця затримка і дала можливість Октавіану підготуватись до війни.
Загалом у Греції в Антонія було приблизно сто тисяч піхоти, 12 тисяч кавалерії і 370 кораблів. Флот Антонія і Клеопатри на перший погляд значно перевищував в бойовій могутності флот Октавіана. Але конструкція кораблів диктувала їхнє призначення. Вони були тихохідні і неповороткі. Дезертирство і хвороби значно зменшило кількість армії Антонія.
Поява Октавіана була непередбачуваною. 2 вересня 31 року до н. е. Антоній вивів із затоки флот і вишикував його таким чином, що фаланги майже дотикалися до берегів, а за спиною розташовувався вхід в Амбракійську затоку. Несподіванкою виявилося те, що Клеопатра раптово не вивела свої 60 легких швидкохідних кораблів, що ще більше погіршило тодішню ситуацію. Битва при Акції завершилась поразкою Антонія. Втративши весь флот і більшу частину армії, Антоній в Єгипті ще рік чекав неминучого кінця. 1 вересня наступного року він покінчив життя самогубством. Незадовго після те ж саме зробила і Клеопатра. Ця подія ознаменувала собою початок єдиновладдя і перехід до Імперії.
Початок відкритої боротьби між Антонієм і Октавіаном. Збір військ в Греції (32 рік до н. е.)
31 грудня 33 року до н. е. закінчився термін їхніх обов'язків як тріумвірів, і Октавіан оголосив, що надалі він не має наміру використовувати тріумвірську владу. Вони почали взаємну пропагандистську війну. Антоній надіслав лист до сенату, в якому погоджувався на відмову від використання влади тріумвіра в майбутньому за умови відновлення конституційного порядку, що існував до громадянських воєн. На ділі ж він так і не склав повноважень. 32 року до н. е. консули Гней Доміцій Агенобарб і Гай Созій покинули Рим і долучилися до Антонія. Вони зажадали законодавчо затвердити всі розпорядження Антонія, в тому числі, передачу влади над східними провінціями (Цезаріона і дітей Антонія). Коли Созій спробував відкрито виступити проти Октавіана, той оточив сенат і зажадав засудити Антонія. Зіткнувшись з відкритою ворожістю Октавіана, обидва консула і 300 сенаторів одразу ж приєдналися до Марка, який незабаром організував засідання «сенату у вигнанні» в Александрії. Юридичний статус цього засідання був незрозумілий, хоча втеча консулів ставила під сумнів легальність всіх подальших дій Октавіана. Втім, Гай зробив консулами-суффектами своїх друзів (таким чином, він фактично заявив про невизнання влади Агенобарба і Созія). Влітку 32 року до н. е. Антоній розлучився з Октавією. Юридичне завершення шлюбу (фактично Антоній вже давно жив з Клеопатрою, а Октавія залишалася в Римі) знаменувало рішучість Антонія не йти на компроміс з Октавіаном. Втім, багато прихильників Антонія бачили в цьому рішенні підступ Клеопатри, і деякі з них почали повертатися до Риму. Двоє перебіжчиків — Тіцій і Планк — розповіли Октавіану, що в заповіті Антонія містяться суперечливі розпорядження, які могли б допомогти Гаю в його пропагандистській кампанії. Октавіан відібрав заповіт у весталок і опублікував його, порушивши не тільки законодавчі, а й священні заборони. Згідно з цим документом, Антонія слід поховати в Олександрії, Цезаріона слід визнати законним спадкоємцем Цезаря замість Октавіана, а більша частина майна Антонія, всупереч закону, відходила Клеопатрі і її дітям від Антонія. Зумівши розпалити антиєгипетські настрої, наприкінці 32 року до н. е. Октавіан оголосив війну Клеопатрі. Повноваження Антонія були анульовані, як і затверджене п'ять років тому право Марка зайняти посаду консула в 31 році до н. е. Втім, за однією з версій, заповіт міг бути підроблений або підкорегований Октавіаном. Незабаром Октавіан, який не мав ніякої посади, що дозволяла б йому командувати військами, змусив жителів усіх західних провінцій скласти йому персональну клятву вірності, аналогічну тій, що солдати складали своєму командиру
До цього часу Антоній почав переправляти в Грецію свої легіони, війська Клеопатри і загони союзних правителів. За кількістю військ Октавіан трохи поступався своєму опонентові: Марк мав приблизно 100 тисяч піхоти проти 80 тисяч у Октавіана, в кавалерії противники були приблизно рівні. Флот Антонія з урахуванням підтримки Клеопатри був більше, а його бойові кораблі були більшими, ніж суди Октавіана. Втім, Плутарх зауважує, що на кораблях Марка відчувалася гостра нестача веслярів, яка не дозволяла повною мірою використовувати потенціал судів. При цьому чисельність сухопутних військ Марка могла бути ще більшою, якби Октавіан виконав дану в Таренті обіцянку про передачу своєму колезі по тріумвірату 20 тисяч солдатів. Замість цього він організував похід до Іллірії, що став виправданням для збереження цих військ в строю на своїй стороні. Чимало військ Антонію прислали союзні правителі — Полемон з Понта, Мітрідат з Коммагина, Котізон з Дакії. Ірод з Юдеї хотів відправити Антонію свій допоміжний загін, але через інтриги Клеопатри, що продовжувала втручатися в справи Антонія, залишився на батьківщині. Сама Клеопатра, втім, передала Антонію великий флот і постачала його армію продовольством і грошима. Величезна армія Антонія переміщалася дуже повільно (сам Марк нерідко затримувався для участі в святах і фестивалях на свою честь), і війська зібралися на узбережжі Іонічного моря лише до серпня. Весь цей час Антонія супроводжувала Клеопатра, хоча багато його соратників закликали повернути царицю в Єгипет: крім втручання в керівництво армією, її присутність могла негативно позначитися на підтримці Марка в Італії. Антоній не наважився розпочати війну в році, що вже закінчувався, з ряду причин: по-перше, кінець осені і зима вважалися несприятливим часом для морської навігації, по-друге, його флоту (800 кораблів, у тому числі 300 транспортних суден) бракувало для одноразового транспортування в Італію всіх військ, по-третє, Октавіан надійно зміцнив найближчі до узбережжя Греції гавані Брундізія і Тарента, а решта придатних для висадки великого десанту портів розташовувалися на значно більшій відстані. Через це Антоній спочатку відклав висадку в Італію, а потім ухвалив рішення укріпитися в Греції і чекати переправи Октавіана. Хоча античні автори критикували зміну стратегії як нібито нав'язану Клеопатрою, сучасні історики зазвичай вважають таке рішення далекоглядним. Оборонна стратегія мала свої переваги: на відміну від Антонія, Октавіан відчував великі труднощі з виплатою платні, а в разі переправи він надзвичайно залежав би від поставок продовольства по морю. Мабуть, під час організації зимівлі і оборони Антоній враховував досвід Помпея, що ледь не переміг в 48 році до н. е. Втім, для підтримки морської блокади і оборони узбережжя Марку довелося дробити війська і флот на частини. Велика частина флоту Антонія зимувала в Амбракійській затоці поблизу мису Акцій, а решта кораблів були розосереджені по іншим гаваням західного узбережжя Греції
Кампанії в Греції та Єгипті. Самогубство Антонія. Кінець Республіки (31-30рр до н. е.)
Наприкінці зими — початку весни 31 року до н. е. Марк Агріппа несподівано захопив один з південних оплотів Антонія — Метоні в Пелопоннесі. Марк, ймовірно, очікував нападу з півночі, і раптовий напад сплутав його плани. Втім, потім кораблі Агріппи почали нападати на міста по всьому західному узбережжю Греції, а Октавіан дійсно висадився на півночі, в Панормі. Октавіан за підтримки Агріппи привів свої основні війська до місця зимівлі флоту Антонія і захопив пагорб на північ від протоки, що з'єднував Амбракійську затоку з Іонічним морем. Марк стягнув більшу частину армії на південний берег протоки, а потім переправився на північний берег і розбив там табір. Октавіан ігнорував всі спроби Антонія зав'язати бій, хоча і був змушений відбивати спроби антоніанців відрізати його від єдиного джерела прісної води. Позиція Октавіана була вельми вигідною: його табір на пагорбі, з доступом до моря і з постачанням прісної води, а Антонію довелося розбити табір в болотистій місцевості, що незабаром призвело до спалаху хвороб. Поки Гай і Марк вели позиційну війну на вузькому перешийку, Агріппа захопив кілька важливих баз Антонія, позбавивши його єгипетського продовольства і переваги на морі, а також встановив блокаду Амбракійскої затоки, де знаходилася велика частина флоту Антонія.
Союзні Антонію правителі почали переходити на бік Октавіана, а пізніше стали перебігати і римляни. Останньою надією Антонія і Клеопатри став морський бій, який відбувся вже при чисельній перевазі Октавіана і Агріппи: у них було близько 400 кораблів проти 200—250 у Антонія і Клеопатри. Вирішальна битва при Акції відбулася 2 вересня 31 року до н. е. На початку битви основна баталія зав'язалася в північній частині протоки. Завдяки цьому Антонію і Клеопатрі, які командували кораблями в центрі, вдалося прорватися. Вони не стали атакувати Октавіана і Агріппу з тилу, і велика частина флоту залишилася замкнутою в Амбракійській затоці. За повідомленням Плутарха, прорив і спроба втечі Клеопатри стали для Антонія несподіванкою, і він кинувся за нею. Весь флот він залишив напризволяще, хоча результат битви на морі залишався незрозумілим. Втім, обманні маневри на півночі і прорив в центрі могли бути частиною початкового плану Антонія і Клеопатри. Результат битви кожна сторона трактувала на свою користь: Антоній і Клеопатра прорвали блокаду, але втратили більшу частину флоту і зв'язок з військами в Греції (число жертв було невелике через велику кількість тих, хто здався). Коли Антоній спробував зв'язатися з військами, що залишилися в Азії, ці солдати вже перейшли на сторону Октавіана, і Марку довелося повертатися в Олександрію
Октавіан затримався через справи в Італії, а наступного року напав на Єгипет. Антоній майже втратив надію на порятунок, проводячи весь час з Клеопатрою. Втім, він спробував відбити напад Октавіана (сам Гай наступав зі сходу, а інша частина його військ атакувала Єгипет із заходу, з Киренаїки) і навіть виграв одну битву. Попри деякі успіхи Антонія, 1 серпня його кораблі перейшли на бік противника в олександрійській гавані, а сухопутні війська програли битву. Незабаром Олександрія впала. У складних обставинах Антоній не знав про те, що відбувається в царському кварталі. Раптово до нього почали надходити донесення, ніби Клеопатра покінчила життя самогубством (втім, Плутарх пише, що ці чутки поширювала сама цариця). Подальші подробиці з відомою часткою драматизації описані у Плутарха. Зокрема, грецький історик пише, що коли Антоній наказав своєму рабу Еротові заколоти свого господаря, він замість цього вбив себе. Після цього Антоній спробував заколоти себе мечем, але кровотеча з рани виявилася не дуже сильною, і Марк прожив ще кілька годин. За повідомленням Плутарха, поранений Антоній незабаром дізнався про те, що цариця жива. Його перетягнули до палацу і підійняли на мотузках в покої Клеопатри, що забарикадувалася. Тут він помер в обіймах цариці увечері 1 серпня 30 року до н. е
За кілька днів Клеопатра також покінчила життя самогубством, не бажаючи йти на тріумфальну процесію Октавіана в Рим, і Октавіан приєднав Єгипет до римських володінь. Гай стратив старшого сина Антонія, Марка Антонія Антілла, а потім і Цезаріона. Решту його дітей прихистила і виховала Октавія. Октавіан після повернення до Риму сконцентрував у своїх руках всю повноту влади і правив 44 роки. Події між 31 і 27 роками до н. е. традиційно вважаються часом падіння Римської республіки і початку Римської імперії, а самого Октавіана вважають першим римським імператором в сучасному значенні цього слова.
За свідченням Діона Касія, Антонія і Клеопатру забальзамували за єгипетським звичаєм і поховали в одній могилі [Dio Cass. LI, 15]. 2009 року група єгипетських археологів заявила про приблизну локалізацію поховання Антонія і Клеопатри біля храмового комплексу на захід від Олександрії .
Культурна діяльність
Був покровителем численних митців, поетів та письменників. Надавав замовлення щодо складаннях своїх панегіриків. Серед поетів, хто користувався прихильністю Марка Антонія, був Ансер.
Родина
Примітки
- Digital Prosopography of the Roman Republic
- http://www.city-data.com/world-cities/Rome-History.html
- http://search.informit.com.au/fullText;dn=700028765003471;res=IELHSS
- http://www.cleveland.com/books/index.ssf/2010/12/stacy_schiff_conjures_a_fascin.html
- http://www.jstor.org/stable/266823
- http://www.infoplease.com/ipa/A0932250.html
- http://www.comicvine.com/house-of-night-4/4000-315294/
- http://www.telegraph.co.uk/expat/expatpicturegalleries/8316455/Famous-expat-romances.html?image=9
- Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — , 0-89130-811-3
- http://www.strachan.dk/family/antonius.htm
- "Мировая история. Школьная энциклопедия. Древний мир в 2 кн. Кн. 1 А-К"Москва. ОЛМА-ПРЕСС Образование.2003.
- «Энциклопедический Словарь» Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона, С-Петербург,1890-1907.
- Huzar E. Mark Antony: A Biography. — Minneapolis: University of Minnesota Press, 1978. — P. 26
- "Універсальна науково-популярна онлайн-енциклопедія «Кругосвет», р. История и Общество, Антоний, Марк.
- ancientrome.ru, ст. Марк Антоний (83—30 гг. до н. э.),2005—2015 гг. О. В. Любимова
- «Древний Рим. 1000-летняя биография», А.Буровский, Яуза, 2013
- «История Древнего мира. От истоков Цивилизации до падения Рима», Сьюзен Бауэр — 2007,пер. на рос. В.Гончарова, Н.Тартаковський, AST Publishers, 2014
- «Краткий словарь мифологии и древностей» / М. Корш. — Санкт-Петербург: Издание А. С. Суворина, 1894, 48 ст.
- «Всеобщая история», Ольга Дмитриева, Александр Маныкин, Сергей Новиков. Москва, ООО "Филологическое общество «Слово», 2010.
- «Август. Первый император Рима», Бейкер Дж. — М.: ЗАО Центрполиграф, 200 Гл5
- «Великие битвы. 100 сражений, изменивших ход истории», Александр Доманин, Светлана Доманина. Центрополиграф, 2011,
- «Битва при Акции: легенда и действительность.» Парфенов В. Н."Античный мир и археология". Вип. 6. Саратов, 1986. С. 57—73.
- Goldsworthy A. Chapter XXVIII: War // Antony and Cleopatra. — New Haven; London: Yale University Press, 2010. — P. 349—356
- Cambridge Ancient History. — 2nd ed. — Volume X: The Augustan Empire, 43 BC — AD 69. — Cambridge: Cambridge University Press, 1996. — P. 54-55
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- "Мировая история. Школьная энциклопедия. Древний мир в 2 кн. Кн. 1 А-К"Москва. ОЛМА-ПРЕСС Образование.2003.
- «Энциклопедический Словарь» Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона, С-Петербург,1890-1907.
- "Універсальна науково-популярна онлайн-енциклопедія «Кругосвет», р. История и Общество
- «Древний Рим. 1000-летняя биография», А.Буровский, Яуза, 2013
- «История Древнего мира. От истоков Цивилизации до падения Рима», Сьюзен Бауэр — 2007,пер. на рос. В.Гончарова, Н.Тартаковський, AST Publishers, 2014
- «Краткий словарь мифологии и древностей» / М. Корш. — Санкт-Петербург: Издание А. С. Суворина, 1894
- «Всеобщая история», Ольга Дмитриева, Александр Маныкин, Сергей Новиков. Москва, ООО "Филологическое общество «Слово», 2010.
- «Август. Первый император Рима», Бейкер Дж. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2000
- «Великие битвы. 100 сражений, изменивших ход истории», Александр Доманин, Светлана Доманина. Центрополиграф, 2011,
- «Битва при Акции: легенда и действительность.» Парфенов В. Н."Античный мир и археология". Вип. 6. Саратов, 1986.
- Huzar E. Mark Antony: A Biography. — Minneapolis: University of Minnesota Press, 1978
- Goldsworthy A. Chapter XXVIII: War // Antony and Cleopatra. — New Haven; London: Yale University Press, 2010
- Cambridge Ancient History. — 2nd ed. — Volume X: The Augustan Empire, 43 BC — AD 69. — Cambridge: Cambridge University Press, 1996
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Mark Antonij Ma rk Anto nij nar 14 sichnya 83 do n e 0 830114 1 serpnya 30 r do n e rimskij polkovodec uchasnik drugogo triumviratu ta derzhavnij diyach Mark Antonijlat M Antonius M f M n Byust Antoniya epohi FlaviyivNarodivsya 83 do n e 1 Rim Starodavnij Rim 2 Pomer 30 do n e 1 Aleksandriya Ellinistichnij Yegipet 3 4 5 Krayina Starodavnij Rim 6 7 Diyalnist davnorimskij politik davnorimskij vijskovijZnannya mov latinaUchasnik Bitva pri Akciyi Bitva pri Farsali 48 do n e Bitva pri Filippah i Gallska vijnaSuspilnij stan nobilitet 1 Posada narodnij tribun nachalnik kinnoti prokonsul davnorimskij senator d 9 konsul 9 d konsul i dBatko Mark Antonij Kretik 10 1 1 Mati Yuliya Antoniya 10 1 1 Brati sestri Antoniya d 10 1 1 Gaj Antonij 10 1 1 i Lucij Antonij 10 1 1 U shlyubi z d 10 1 1 d 10 1 1 Fulviya 10 1 1 Oktaviya Molodsha 10 1 1 i Kleopatra VII 10 Diti d 10 Mark Antonij Antil 10 Yul Antonij 10 1 1 Kleopatra Selena II 10 Aleksandr Gelios 10 Antoniya Starsha 10 Antoniya Molodsha 10 i Ptolemej Filadelf 10 Mediafajli u Vikishovishi Buv sinom Marka Antoniya Kretika ta Sluzhiv pid komanduvannyam Yuliya Cezarya v Galliyi pidtrimav jogo pid chas gromadyanskoyi vijni buvshi narodnim tribunom 44 roku do n e vin razom iz Cezarem stav konsulom Pislya vbivstva Cezarya 15 bereznya 44 r do n e vin 43 r do n e utvoriv razom z Oktavianom Avgustom ta Markom Emiliyem Lepidom tak zvanij 2 j triumvirat yakij stav pochatkom kincya Rimskoyi respubliki Plutarh pisav sho ci troye podilili vladu nad svitom mizh soboyu tak samo legko yak nibi to buv simejnij spadok Pid vladoyu Marka Antoniya opinilasya shidna chastina imperiyi U svoyih shidnih pohodah vin zustriv caricyu Yegiptu Kleopatru VII i stav yiyi kohancem Pislya dovgoyi politichnoyi borotbi v hodi yakoyi Oktavian Avgust postupovo zbirav u svoyih rukah vsyu vladu vin u serpni 30 r do n e vdersya do Yegiptu Progravshi jomu bitvu pri Akciyi Mark Antonij 1 serpnya 30 r do n e naklav na sebe ruki Dekilka dniv po tomu te same zrobila i Kleopatra BiografiyaRanni biografichni vidomosti Onuk Marka Antoniya Starshogo yakij buv vidomim oratorom konsulom piznishe cenzorom Vin borovsya z morskimi rozbijnikami yaki roztashuvalis poblizu beregiv Kilikiyi v Malij Aziyi de i ustanoviv novu rimsku provinciyu V roki voroguvannya Gaya Mariya i Korneliya Sulli did Antoniya pidtrimuvav Sullu i buv vbitij za rozporyadzhennyam Mariya Sin Marka Antoniya Kritskogo pretora 74 r do n e i Yuliyi Cezarius Plut Ant 1 2 Toj ne viriznivsya ni u derzhavnij ni u voyennij sferah Jomu prijshlos prodovzhiti spravu batka i voyuvati proti kiprskih pirativ ale vin zaznav porazki same takim chinom i otrimav prizvisko Kritskij Molodist Yunist Antoniya pripala na porivnyano spokijnij dlya Rimskoyi respubliki chas V cej chas masshtabni vijskovi kampaniyi velis duzhe daleko vid stolici i velmozhna molod zamist vijskovoyi sluzhbi provodila chas v Rimi Molodi nobili pragnuli do svobodi samovirazhennya napriklad Cezar duzhe legko pidperizuvav tuniku i nosiv rukava z bahromoyu Antonij zhe vidrostiv borodu i nasliduyuchi svogo mifichnogo predka Gerakla pidperizuvav tuniku bilya stegon do poyasa prikriplyuvav dovgij mech i vkrivavsya vazhkim vijskovim plashem Velikij vpliv na Antoniya mav Gaj Skribonij Kurion sin Gaya Skriboniya Kuriona konsula v 76 r do n e Za slovami Plutarha same cherez nogo Antonij zahopivsya vipivkoyu ta zhinkami Cya sumnivna druzhba zgodom stala dzherelom dlya velikoyi kilkosti plitok Ciceron stverdzhuye sho Kurion starshij pid tiskom sina i z dopomogoyu Marka Tulliya sho vistupiv poserednikom viplativ chastinu borgiv Marka Antoniya ale pri comu zaboroniv sinu bachitisya z nim Zamolodu Mark Antonij viv dostatno rozgulnij sposib zhittya Naprikinci 60 h rokiv do n e Antonij blizko zijshovsya z vidomim demagogom Klodiyem ulyublencem radikalno nalashtovanoyi miskoyi bidnoti Vtim nezabarom yihni shlyahi rozijshlis Ciceron vvazhaye prichinoyu rozrivu roman Marka z druzhinoyu Klodiya Fulviyeyu Popri blagorodne pohodzhennya vzhe v molodosti reputaciya Antoniya bula nachisto pidirvana i rodichi ne zmogli domovitisya pro shlyub z divchinoyu z velmozhnoyi sim yi V rezultati pershoyu druzhinoyu Marka stala Fadiya donka bagatogo vilnovidpushenika raba sho otrimav svobodu Kvinta Fadiya Galla Vtim podrobic cogo shlyubu zbereglosya duzhe malo do 44 r do n e vona najimovirnishe pomerla Shlyub z donkoyu vilnovidpushenogo vvazhavsya mezalyansom i chastishe za vse prichinoyu dlya takih stosunkiv buli groshi Zreshtoyu cherez kreditoriv i vlasni borgi Mark Antonij buv zmushenij pokinuti Rim i podavsya v Greciyu de pochav navchatisya u filosofiv V 57 55 rr komanduvav kinnotoyu u vijsku Gabiniya v Siriyi aktivno pidtrimuvav shodzhennya Ptolemeya Avgusta na yegipetskij prestol Plut Ant 3 Joseph AJ XIV 84 86 92 BJ I 162 165 171 172 Politichna diyalnist U 54 roci do n e Mark Antonij pribuv v Galliyu do Cezarya i za dopomogi ostannogo otrimav v 51 roci kvesturu posada po upravlinnyu finansami Na cij posadi vin protrimavsya do 50 r a potim povernuvsya do Rimu Po pributtyu do Rimu buv obranij v kolegiyu avguriv otrimavshi peremogu nad L Domiciyem Agenobarbom Cic Fam VIII 14 1 Caes BG VIII 50 1 3 U Rimi Mark Antonij zastav kritichnu situaciyu koli senat riznimi sposobami namagavsya usunuti Cezarya vid komanduvannya vijskami Antonij vistupiv na zahist interesiv Cezarya proti senatu i Pompeya 50 r Do n e U cej chas Antonij buv obranij na posadu narodnogo tribuna yaka mala klyuchove znachennya za rahunok prava veto na rishennya bud yakih posadovih osib Takim chinom koli v senati bulo uhvaleno rishennya pro skladannya Cezarem svoyih obov yazkiv z pogrozoyu ogoloshennya ostannogo vorogom derzhavi Antonij vikoristav ce pravo veto i naklav jogo na ce rishennya pochatok sichnya 49 r do n e Todi konsul Lentul na vimogu Katona vignav Antoniya z zasidannya senatu Antonij pereodyagnuvshis u raba vtik do Cezarya razom z Kvintom Kassiyem z Rimu Same ce vignannya narodnih tribuniv z senatu i dalo Cezaryu privid ogolositi vijnu Pid chas diktaturi Cezarya Antonij proviv reformu z vidnovlennya prav ditej proskribovanih i povernennyu osib zasudzhenih po zakonu Pompeya 52 roku do n e Do 45 roku do n e koli Cezar voyuvav z pompeyancyami v Rimi zalishenomu bez magistrativ komanduvav Mark Antonij magister equitum Vesnoyu 48 r vin dostaviv morem potribne Cezaryu pidkriplennya v Epir brav uchast v oblozi Dirrahiya komanduvav livim krilom vijska Cezarya pri Farsali Pislya peremogi zabrav chastinu armiyi z soboyu nazad v Italiyu Nezabarom Antonij odruzhivsya z Fulviyeyu vdovoyu Klodiya Pislya povernennya Cezarya v Rim yihni stosunki stali natyagnutimi u zv yazku z povedinkoyu Antoniya za vidsutnosti diktatora v Rimi Ale dosit skoro Antonij povernuv svoye kolishnye stanovishe i nezabarom otrimav posadu konsula na 44 rik Na cij posadi vin proviv dvi postanovi na chest Cezarya pro perejmenuvannya misyacya kvintiliya suchasnogo lipnya v Julius i pro posvyatu Cezaryu p yatogo dnya Rimskih igor Obijnyav posadu flamina obozhestvennogo Cezarya uvijshov u vidnovlenu Cezarem zhrecku kolegiyu luperkiv Pid chas svyat Luperkalij zaproponuvav Cezaryu carsku koronu ale toj pobachivshi reakciyu narodu vidhiliv propoziciyu Smert Cezarya diyalnist Antoniya Sered senatskoyi oligarhiyi bulo dovoli bagato vorogiv vladi Cezarya Same voni organizuvali zmovu proti diktatora vnaslidok chogo 15 bereznya 44 roku do n e Cezar buv vbitij U senati Antonij vistupiv proti propoziciyi pidtrimati zmovnikiv i ogolositi yih vizvolitelyami a Cezarya tiranom Vin poradiv vidpraviti Bruta i Kassiya yaki ocholyuvali zmovu upravlyati viddalenimi provinciyami Pid chas pohovannya Cezarya Antonij vigolosiv promovu yaka sprovokuvala bunt narodnih mas proti zmovnikiv Vnaslidok cogo vbivci Cezarya vtekli z Rimu a jogo pribichniki zgurtuvalisya navkolo Antoniya V umovah socialnoyi nestabilnosti viklikanoyi usunennyam diktatora Mark Antonij i senatori pishli na vzayemnij kompromis Cezar ne buv ogoloshenij tiranom jogo rozporyadzhennya ne vidminyalis ale pri comu jogo vbivcyam bulo garantovane zhittya Narodu bulo ogolosheno sho diktatura vidminyayetsya nazavzhdi Togo chasu Antonij zumiv zavoloditi arhivom Cezarya ta derzhavnoyu kaznoyu Pochatok borotbi za vladu U zapoviti Cezar vsinoviv i ogolosiv svoyim spadkoyemcem vnuchatogo pleminnika Gaya Oktaviya yakomu v toj chas bulo 18 rokiv Yunak prijnyav im ya Gaya Yuliya Cezarya Oktaviana i pislya smerti Cezarya pribuv do Rimu ta pochav vimagati svij spadok Antonij vidmovivsya vikonuvati zapovit Cezarya i Oktavian demonstrativno pishov na zblizhennya z senatom j ogolosiv sebe pribichnikom Respubliki Nezadovgo pislya cogo senat ogolosiv Antoniyu vijnu 43 roku do n e pri misti Mutini v Galliyi vidbulosya zitknennya v yakomu zijshlis odin proti odnogo kolishni legioni Cezarya Vijska Antoniya prograli Senatori zh pislya cogo ne vidpovili na vimogi Oktaviana ale vin povernuv armiyu na Rim i zavolodiv nim Pid chas cih podij Mark Antonij pishov na zblizhennya z Emiliyem Lepidom Todi Oktavian pishov z nimi na kontakt vidirvavshis vid senatu Naprikinci 43 r do n e voni uklali dogovir yakij otrimav nazvu drugij triumvirat 43 36 rr do n n Drugij triumvirat Zibrannya na yakomu uklali dogovir trivalo tri dni uhvaleni na nomu rishennya viyavilis epohalnimi Tri lideri prijshli do zgodi za yakoyu partiya Cezarya mogla vistupiti yedinim frontom proti spilnogo voroga pri comu nihto iz nih ne povinen buv diyati zaradi osobistoyi vigodi i vsi tri lideri buli rivni Oktavian povinen buv odruzhitis na prijomnij donci Antoniya Klodiyi shobi zmicniti soyuz Abi urivnyati yihnij status Oktavian povinen buv znyati z sebe konsulski zobov yazannya i peredati yih Ventidiyu do zakinchennya terminu za zakonom povinen buv buti obranij novij magistrat triumvirat z metoyu reorganizaciyi derzhavi vin bude voloditi konsulskoyu vladoyu a chlenami novogo komitetu budut Oktavian Antonij i Lepid Naspravdi ce bula potrijna diktatura z tiyeyu osoblivistyu sho yij nadavavsya zakonnij status i vstanovlyuvalas vona na 5 rokiv Komitet triumviriv visuvav zvichajnih magistrativ na kozhen rik Ci zvichajni magistrati priznachalisya dlya upravlinnya Italiyeyu ta inshimi volodinnyami Rimu rozpodileni mizh troma triumvirami Lepid otrimav Ispaniyu i pivdennu chastinu Galliyi Provinciya abo Provans Antonij upravlyav Galliyeyu Cizalpijskoyu i Transalpijskoyu a Oktavianu distalas Afrika Sardiniya i Siciliya Shidni provinciyi yaki ne buli v rukah cezarianciv ne rozpodilyalisya Cil takogo podilu kozhnomu nadati richnij dohid shob uniknuti superechok Dali bulo virisheno sho na pochatku nastupnogo roku konsulami oberut Lepida i Planka Lepid zalishayetsya v Rimi i vidpovidaye za spravi v Italiyi a kerivnictvo Ispaniyeyu doruchaye svoyemu pomichniku Vin zbiravsya zalishiti sobi tri legioni a inshi sim buli podileni mizh Oktavianom 3 i Antoniyem 4 Otzhe kozhen z triumviriv otrimuvav prokonsulsku posadu na 5 rokiv i pravo obrannya magistrativ Takozh voni rozdilili mizh soboyu zahidni provinciyi imperiyi Antonij i Oktavian virushili na vijnu z Brutom i Kassiyem v 42 roci do n e Antonij i Oktavian u dvoh bitvah rozgromili vbivc Cezarya spochatku Gaya Kassiya Longina potim Marka Yuniya Bruta Sicipiona a Lepid otrimav posadu konsula na 42 rik do n e i povinen buv zalishatisya v Rimi Triumviri viznachili 18 mist zemli yakih priznachalis dlya podilu mizh soldatami i sklali proskripcijni spiski svoyih politichnih protivnikiv yaki prisudzhuvalisya do pokarannya konfiskaciyi majna Vlada triumviriv do 38 r bula oformlena zakonom plebejskogo tribuna Titiya Liv Per 120 Vell II 66 1 Suet Aug 27 1 App BC IV 2 7 Dio XLVI 54 56 XLVII 2 6 U 43 roci do n e triumviri zdijsnili oficijne obozhestvennya Cezarya i pidtverdili vsi nadani jomu pochesti v tomu chisli klyatvu senatoriv pro vikonannya vsih jogo zakoniv pid chas pidgotovki voyennoyi kampaniyi proti Bruta i Kassiya triumviri zdijsnili masshtabni konfiskaciyi i vveli ryad dodatkovih podatkiv Rozdilivshi mizh soboyu 10 legioniv Antonij i Oktavian perepravilis v Makedoniyu Persha bitva z Brutom i Kassiyem pri Filippah ne mala virishalnih naslidkiv druga zakinchilas ostatochnoyu porazkoyu respublikanciv 23 zhovtnya 42 roku Klyuchova rol u peremozi nalezhala Antoniyu Pislya bitvi pri Filippah triumviri pererozpodilili vijska i provinciyi Antonij zberig za soboyu Transalpijsku Galliyu dodav do neyi Cizalpijsku a takozh ves Shid de povinnij buv vidnoviti rimske upravlinnya i zibrati koshti neobhidni dlya viplati vinagorodi veteranam U 41 roci do n e Antonij zajmavsya reorganizaciyeyu shidnih provincij na yaki naklav velichezni podatki Vin vidvidav z ciyeyu metoyu Vifiniyu Aziyu Kilikiyu kudi viklikav yegipetsku carivnu Kleopatru Siriyu Zimu 41 40 rokiv do n e proviv v Aleksandriyi razom z Kleopatroyu yaka stala jogo kohankoyu Pislya vtorgnennya v Siriyu parfyan pid kerivnictvom Labiena Antonij povinen buv yihati u Finikiyu Tam jomu stali vidomi podrobici i naslidki Peruzinskoyi vijni yaku viv jogo brat Piznishe prijshlo povidomlennya pro zahoplennya Oktavianom Transalpijskoyi Galliyi Antonij zibrav vijska i napravivsya v Greciyu uklavshi tam sekretnij pakt iz Sekstom Pompeyem pochav vtorgnennya v Italiyu Ale konflikt Antoniya z Oktavianom cogo razu vdalosya virishiti za poserednictva yihnih druziv Vnaslidok peregovoriv buv zaklyuchenij Burundzijskij mir Zgidno comu dogovoru Antonij otrimuvav vsi provinciyi na Shodi vid Skodri na Adriatichnomu mori Oktavian zahidni provinciyi a Lepid Afriku Italiya zalishalas pid zagalnim upravlinnyam triumviriv i vsi voni zberigali pravo nabirati tam soldat Antonij zobov yazuvavsya dopomagati Oktavianu v borotbi z Sekstom Pompeyem Dlya zmicnennya soyuzu Antonij odruzhivsya z Oktaviyeyu sestroyu Oktaviana Obidva triumviri buli progolosheni imperatorami i virushili do Rimu shob ce vidsvyatkuvati U 39 roci do n e triumviri vstupili v peregovori z Sekstom Pompeyem Pislya cogo Antonij virushiv do Greciyi de pochav pidgotovku do vijni z parfyanami 38 roku do n e vin virushiv do Siriyi tam vzyav u oblogu Antioha Komagenskogo v Samosati ale vijskovi diyi jshli nevdalo i Antoniyu dovelosya uklasti z nim mirnij dogovir 37 roku do n e Antonij vidpliv v Italiyu z 300 korablyami shob dopomogti Oktavianu v borotbi z Sekstom Pompeyem ale Oktavian ne bazhav prijmati yiyi Tak mizh nimi znovu vinikla vorozhnecha Zavdyaki poserednictvu Oktaviyi i tut konflikt vdalosya vladnati obidva triumviri uklali novij dogovir v Taranti za yakim yihni povnovazhennya prodovzhuvalis she na 5 rokiv a rozpodil provincij zalishavsya takim samim yak buv do cogo Antonij nadavav Oktavianu 140 korabliv dlya borotbi z Sekstom Pompeyem a navzayem otrimuvav 21 tisyachu legioneriv dlya parfyanskoyi vijni Sekst zalishavsya bez obicyanogo konsulstva i avguratu U 36 roci do n e Antonij pochav vtorgnennya v Parfiyu i cherez Virmeniyu rushiv do Fraaspe Popri vtratu oblogovih mashin vin rozpochav oblogu mista ale ne zmig jogo vzyati do zimi i buv zmushenij vidstupiti do Virmeniyi nesyachi pri comu znachni vtrati cherez napadi peresliduyuchogo parfyanskogo vijska poganih pogodnih umov i skladnoyi miscevosti 35 roku voyenachalniki Antoniya v Malij Aziyi zahopili v polon Seksta Pompeya i stratili jogo mozhlivo za nakazom Antoniya Sam Antonij prijnyav pidkriplennya yake prijshlo z Italiyi U 34 roci do n e Antonij obijmav posadu konsula ale vidmovivsya vid neyi v pershij zhe den i jogo misce zajnyav Sempronij Atratin U comu zh roci Antonij zdijsniv novij pohid u Virmeniyu z metoyu pokarannya virmenskogo carya Artavazda yakij ne vikonav svoyih soyuznickih obov yazkiv Pislya triumfu vin rozpodiliv mizh Kleopatroyu i svoyimi ditmi vid neyi shidni zalezhni vid Rimu carstva i oblasti a takozh krayini yaki lishe planuvalos zavoyuvati 33 roku do n e Antonij zdijsniv she odnu ekspediciyu do Virmeniyi dosyagnuv Araksa peredav lidijskomu caryu chastinu virmenskoyi teritoriyi zaruchiv donku zi svoyim sinom vid Kleopatri Todi stosunki Antoniya i Cezarya Oktaviana pogirshali i cherez posliv voni navit pochali publichno zvinuvachuvati odin odnogo Bitva pri Akciyi ta smertVirishalna bitva mizh armiyeyu i flotom Antoniya i Oktaviana vidbulasya v 31 roci do n e bilya misu Akcij Obstavini yaki prizveli do cogo boyu buli priblizno taki Antonij virishiv visaditis v Italiyi de u nogo bulo bagato pribichnikiv Uspih zalezhav vid shvidkih i rishuchih dij ale Antonij ne pospishav zdijsnyuvati svij plan Vin perebravsya v Greciyu i pochav styaguvati tudi svoyi legioni Tilki piznoyu osinnyu 32 roku do n e vin virushiv do ostrova Korfu yak promizhnoyi bazi dlya peredislokuvannya armiyi v Italiyu i roztashuvavsya v Zahidnij Greciyi na zimu Takim chinom visadka bula vidkladena do nastupnogo roku sho negativno vplinulo na stan armiyi Soldati opinilisya v pogano pidgotovlenih taborah Same cya zatrimka i dala mozhlivist Oktavianu pidgotuvatis do vijni Zagalom u Greciyi v Antoniya bulo priblizno sto tisyach pihoti 12 tisyach kavaleriyi i 370 korabliv Flot Antoniya i Kleopatri na pershij poglyad znachno perevishuvav v bojovij mogutnosti flot Oktaviana Ale konstrukciya korabliv diktuvala yihnye priznachennya Voni buli tihohidni i nepovorotki Dezertirstvo i hvorobi znachno zmenshilo kilkist armiyi Antoniya Poyava Oktaviana bula neperedbachuvanoyu 2 veresnya 31 roku do n e Antonij viviv iz zatoki flot i vishikuvav jogo takim chinom sho falangi majzhe dotikalisya do beregiv a za spinoyu roztashovuvavsya vhid v Ambrakijsku zatoku Nespodivankoyu viyavilosya te sho Kleopatra raptovo ne vivela svoyi 60 legkih shvidkohidnih korabliv sho she bilshe pogirshilo todishnyu situaciyu Bitva pri Akciyi zavershilas porazkoyu Antoniya Vtrativshi ves flot i bilshu chastinu armiyi Antonij v Yegipti she rik chekav neminuchogo kincya 1 veresnya nastupnogo roku vin pokinchiv zhittya samogubstvom Nezadovgo pislya te zh same zrobila i Kleopatra Cya podiya oznamenuvala soboyu pochatok yedinovladdya i perehid do Imperiyi Pochatok vidkritoyi borotbi mizh Antoniyem i Oktavianom Zbir vijsk v Greciyi 32 rik do n e 31 grudnya 33 roku do n e zakinchivsya termin yihnih obov yazkiv yak triumviriv i Oktavian ogolosiv sho nadali vin ne maye namiru vikoristovuvati triumvirsku vladu Voni pochali vzayemnu propagandistsku vijnu Antonij nadislav list do senatu v yakomu pogodzhuvavsya na vidmovu vid vikoristannya vladi triumvira v majbutnomu za umovi vidnovlennya konstitucijnogo poryadku sho isnuvav do gromadyanskih voyen Na dili zh vin tak i ne sklav povnovazhen 32 roku do n e konsuli Gnej Domicij Agenobarb i Gaj Sozij pokinuli Rim i doluchilisya do Antoniya Voni zazhadali zakonodavcho zatverditi vsi rozporyadzhennya Antoniya v tomu chisli peredachu vladi nad shidnimi provinciyami Cezariona i ditej Antoniya Koli Sozij sprobuvav vidkrito vistupiti proti Oktaviana toj otochiv senat i zazhadav zasuditi Antoniya Zitknuvshis z vidkritoyu vorozhistyu Oktaviana obidva konsula i 300 senatoriv odrazu zh priyednalisya do Marka yakij nezabarom organizuvav zasidannya senatu u vignanni v Aleksandriyi Yuridichnij status cogo zasidannya buv nezrozumilij hocha vtecha konsuliv stavila pid sumniv legalnist vsih podalshih dij Oktaviana Vtim Gaj zrobiv konsulami suffektami svoyih druziv takim chinom vin faktichno zayaviv pro neviznannya vladi Agenobarba i Soziya Vlitku 32 roku do n e Antonij rozluchivsya z Oktaviyeyu Yuridichne zavershennya shlyubu faktichno Antonij vzhe davno zhiv z Kleopatroyu a Oktaviya zalishalasya v Rimi znamenuvalo rishuchist Antoniya ne jti na kompromis z Oktavianom Vtim bagato prihilnikiv Antoniya bachili v comu rishenni pidstup Kleopatri i deyaki z nih pochali povertatisya do Rimu Dvoye perebizhchikiv Ticij i Plank rozpovili Oktavianu sho v zapoviti Antoniya mistyatsya superechlivi rozporyadzhennya yaki mogli b dopomogti Gayu v jogo propagandistskij kampaniyi Oktavian vidibrav zapovit u vestalok i opublikuvav jogo porushivshi ne tilki zakonodavchi a j svyashenni zaboroni Zgidno z cim dokumentom Antoniya slid pohovati v Oleksandriyi Cezariona slid viznati zakonnim spadkoyemcem Cezarya zamist Oktaviana a bilsha chastina majna Antoniya vsuperech zakonu vidhodila Kleopatri i yiyi dityam vid Antoniya Zumivshi rozpaliti antiyegipetski nastroyi naprikinci 32 roku do n e Oktavian ogolosiv vijnu Kleopatri Povnovazhennya Antoniya buli anulovani yak i zatverdzhene p yat rokiv tomu pravo Marka zajnyati posadu konsula v 31 roci do n e Vtim za odniyeyu z versij zapovit mig buti pidroblenij abo pidkoregovanij Oktavianom Nezabarom Oktavian yakij ne mav niyakoyi posadi sho dozvolyala b jomu komanduvati vijskami zmusiv zhiteliv usih zahidnih provincij sklasti jomu personalnu klyatvu virnosti analogichnu tij sho soldati skladali svoyemu komandiru Do cogo chasu Antonij pochav perepravlyati v Greciyu svoyi legioni vijska Kleopatri i zagoni soyuznih praviteliv Za kilkistyu vijsk Oktavian trohi postupavsya svoyemu oponentovi Mark mav priblizno 100 tisyach pihoti proti 80 tisyach u Oktaviana v kavaleriyi protivniki buli priblizno rivni Flot Antoniya z urahuvannyam pidtrimki Kleopatri buv bilshe a jogo bojovi korabli buli bilshimi nizh sudi Oktaviana Vtim Plutarh zauvazhuye sho na korablyah Marka vidchuvalasya gostra nestacha veslyariv yaka ne dozvolyala povnoyu miroyu vikoristovuvati potencial sudiv Pri comu chiselnist suhoputnih vijsk Marka mogla buti she bilshoyu yakbi Oktavian vikonav danu v Tarenti obicyanku pro peredachu svoyemu kolezi po triumviratu 20 tisyach soldativ Zamist cogo vin organizuvav pohid do Illiriyi sho stav vipravdannyam dlya zberezhennya cih vijsk v stroyu na svoyij storoni Chimalo vijsk Antoniyu prislali soyuzni praviteli Polemon z Ponta Mitridat z Kommagina Kotizon z Dakiyi Irod z Yudeyi hotiv vidpraviti Antoniyu svij dopomizhnij zagin ale cherez intrigi Kleopatri sho prodovzhuvala vtruchatisya v spravi Antoniya zalishivsya na batkivshini Sama Kleopatra vtim peredala Antoniyu velikij flot i postachala jogo armiyu prodovolstvom i groshima Velichezna armiya Antoniya peremishalasya duzhe povilno sam Mark neridko zatrimuvavsya dlya uchasti v svyatah i festivalyah na svoyu chest i vijska zibralisya na uzberezhzhi Ionichnogo morya lishe do serpnya Ves cej chas Antoniya suprovodzhuvala Kleopatra hocha bagato jogo soratnikiv zaklikali povernuti caricyu v Yegipet krim vtruchannya v kerivnictvo armiyeyu yiyi prisutnist mogla negativno poznachitisya na pidtrimci Marka v Italiyi Antonij ne navazhivsya rozpochati vijnu v roci sho vzhe zakinchuvavsya z ryadu prichin po pershe kinec oseni i zima vvazhalisya nespriyatlivim chasom dlya morskoyi navigaciyi po druge jogo flotu 800 korabliv u tomu chisli 300 transportnih suden brakuvalo dlya odnorazovogo transportuvannya v Italiyu vsih vijsk po tretye Oktavian nadijno zmicniv najblizhchi do uzberezhzhya Greciyi gavani Brundiziya i Tarenta a reshta pridatnih dlya visadki velikogo desantu portiv roztashovuvalisya na znachno bilshij vidstani Cherez ce Antonij spochatku vidklav visadku v Italiyu a potim uhvaliv rishennya ukripitisya v Greciyi i chekati perepravi Oktaviana Hocha antichni avtori kritikuvali zminu strategiyi yak nibito nav yazanu Kleopatroyu suchasni istoriki zazvichaj vvazhayut take rishennya dalekoglyadnim Oboronna strategiya mala svoyi perevagi na vidminu vid Antoniya Oktavian vidchuvav veliki trudnoshi z viplatoyu platni a v razi perepravi vin nadzvichajno zalezhav bi vid postavok prodovolstva po moryu Mabut pid chas organizaciyi zimivli i oboroni Antonij vrahovuvav dosvid Pompeya sho led ne peremig v 48 roci do n e Vtim dlya pidtrimki morskoyi blokadi i oboroni uzberezhzhya Marku dovelosya drobiti vijska i flot na chastini Velika chastina flotu Antoniya zimuvala v Ambrakijskij zatoci poblizu misu Akcij a reshta korabliv buli rozoseredzheni po inshim gavanyam zahidnogo uzberezhzhya Greciyi Kampaniyi v Greciyi ta Yegipti Samogubstvo Antoniya Kinec Respubliki 31 30rr do n e Naprikinci zimi pochatku vesni 31 roku do n e Mark Agrippa nespodivano zahopiv odin z pivdennih oplotiv Antoniya Metoni v Peloponnesi Mark jmovirno ochikuvav napadu z pivnochi i raptovij napad splutav jogo plani Vtim potim korabli Agrippi pochali napadati na mista po vsomu zahidnomu uzberezhzhyu Greciyi a Oktavian dijsno visadivsya na pivnochi v Panormi Oktavian za pidtrimki Agrippi priviv svoyi osnovni vijska do miscya zimivli flotu Antoniya i zahopiv pagorb na pivnich vid protoki sho z yednuvav Ambrakijsku zatoku z Ionichnim morem Mark styagnuv bilshu chastinu armiyi na pivdennij bereg protoki a potim perepravivsya na pivnichnij bereg i rozbiv tam tabir Oktavian ignoruvav vsi sprobi Antoniya zav yazati bij hocha i buv zmushenij vidbivati sprobi antonianciv vidrizati jogo vid yedinogo dzherela prisnoyi vodi Poziciya Oktaviana bula velmi vigidnoyu jogo tabir na pagorbi z dostupom do morya i z postachannyam prisnoyi vodi a Antoniyu dovelosya rozbiti tabir v bolotistij miscevosti sho nezabarom prizvelo do spalahu hvorob Poki Gaj i Mark veli pozicijnu vijnu na vuzkomu pereshijku Agrippa zahopiv kilka vazhlivih baz Antoniya pozbavivshi jogo yegipetskogo prodovolstva i perevagi na mori a takozh vstanoviv blokadu Ambrakijskoyi zatoki de znahodilasya velika chastina flotu Antoniya Soyuzni Antoniyu praviteli pochali perehoditi na bik Oktaviana a piznishe stali perebigati i rimlyani Ostannoyu nadiyeyu Antoniya i Kleopatri stav morskij bij yakij vidbuvsya vzhe pri chiselnij perevazi Oktaviana i Agrippi u nih bulo blizko 400 korabliv proti 200 250 u Antoniya i Kleopatri Virishalna bitva pri Akciyi vidbulasya 2 veresnya 31 roku do n e Na pochatku bitvi osnovna bataliya zav yazalasya v pivnichnij chastini protoki Zavdyaki comu Antoniyu i Kleopatri yaki komanduvali korablyami v centri vdalosya prorvatisya Voni ne stali atakuvati Oktaviana i Agrippu z tilu i velika chastina flotu zalishilasya zamknutoyu v Ambrakijskij zatoci Za povidomlennyam Plutarha proriv i sproba vtechi Kleopatri stali dlya Antoniya nespodivankoyu i vin kinuvsya za neyu Ves flot vin zalishiv naprizvolyashe hocha rezultat bitvi na mori zalishavsya nezrozumilim Vtim obmanni manevri na pivnochi i proriv v centri mogli buti chastinoyu pochatkovogo planu Antoniya i Kleopatri Rezultat bitvi kozhna storona traktuvala na svoyu korist Antonij i Kleopatra prorvali blokadu ale vtratili bilshu chastinu flotu i zv yazok z vijskami v Greciyi chislo zhertv bulo nevelike cherez veliku kilkist tih hto zdavsya Koli Antonij sprobuvav zv yazatisya z vijskami sho zalishilisya v Aziyi ci soldati vzhe perejshli na storonu Oktaviana i Marku dovelosya povertatisya v Oleksandriyu Oktavian zatrimavsya cherez spravi v Italiyi a nastupnogo roku napav na Yegipet Antonij majzhe vtrativ nadiyu na poryatunok provodyachi ves chas z Kleopatroyu Vtim vin sprobuvav vidbiti napad Oktaviana sam Gaj nastupav zi shodu a insha chastina jogo vijsk atakuvala Yegipet iz zahodu z Kirenayiki i navit vigrav odnu bitvu Popri deyaki uspihi Antoniya 1 serpnya jogo korabli perejshli na bik protivnika v oleksandrijskij gavani a suhoputni vijska prograli bitvu Nezabarom Oleksandriya vpala U skladnih obstavinah Antonij ne znav pro te sho vidbuvayetsya v carskomu kvartali Raptovo do nogo pochali nadhoditi donesennya nibi Kleopatra pokinchila zhittya samogubstvom vtim Plutarh pishe sho ci chutki poshiryuvala sama caricya Podalshi podrobici z vidomoyu chastkoyu dramatizaciyi opisani u Plutarha Zokrema greckij istorik pishe sho koli Antonij nakazav svoyemu rabu Erotovi zakoloti svogo gospodarya vin zamist cogo vbiv sebe Pislya cogo Antonij sprobuvav zakoloti sebe mechem ale krovotecha z rani viyavilasya ne duzhe silnoyu i Mark prozhiv she kilka godin Za povidomlennyam Plutarha poranenij Antonij nezabarom diznavsya pro te sho caricya zhiva Jogo peretyagnuli do palacu i pidijnyali na motuzkah v pokoyi Kleopatri sho zabarikaduvalasya Tut vin pomer v obijmah carici uvecheri 1 serpnya 30 roku do n e Za kilka dniv Kleopatra takozh pokinchila zhittya samogubstvom ne bazhayuchi jti na triumfalnu procesiyu Oktaviana v Rim i Oktavian priyednav Yegipet do rimskih volodin Gaj strativ starshogo sina Antoniya Marka Antoniya Antilla a potim i Cezariona Reshtu jogo ditej prihistila i vihovala Oktaviya Oktavian pislya povernennya do Rimu skoncentruvav u svoyih rukah vsyu povnotu vladi i praviv 44 roki Podiyi mizh 31 i 27 rokami do n e tradicijno vvazhayutsya chasom padinnya Rimskoyi respubliki i pochatku Rimskoyi imperiyi a samogo Oktaviana vvazhayut pershim rimskim imperatorom v suchasnomu znachenni cogo slova Za svidchennyam Diona Kasiya Antoniya i Kleopatru zabalzamuvali za yegipetskim zvichayem i pohovali v odnij mogili Dio Cass LI 15 2009 roku grupa yegipetskih arheologiv zayavila pro pribliznu lokalizaciyu pohovannya Antoniya i Kleopatri bilya hramovogo kompleksu na zahid vid Oleksandriyi Kulturna diyalnistBuv pokrovitelem chislennih mitciv poetiv ta pismennikiv Nadavav zamovlennya shodo skladannyah svoyih panegirikiv Sered poetiv hto koristuvavsya prihilnistyu Marka Antoniya buv Anser RodinaMark Antonij Antil Yul Antonij Antoniya Starsha Antoniya Molodsha Oleksandr Gelios Kleopatra Selena Ptolemej FiladelfPrimitkiDigital Prosopography of the Roman Republic d Track Q100166489 http www city data com world cities Rome History html http search informit com au fullText dn 700028765003471 res IELHSS http www cleveland com books index ssf 2010 12 stacy schiff conjures a fascin html http www jstor org stable 266823 http www infoplease com ipa A0932250 html http www comicvine com house of night 4 4000 315294 http www telegraph co uk expat expatpicturegalleries 8316455 Famous expat romances html image 9 Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic Society for Classical Studies 1951 ISBN 0 89130 812 1 0 89130 811 3 d Track Q31350139d Track Q980809d Track Q466021 http www strachan dk family antonius htm Mirovaya istoriya Shkolnaya enciklopediya Drevnij mir v 2 kn Kn 1 A K Moskva OLMA PRESS Obrazovanie 2003 Enciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona S Peterburg 1890 1907 Huzar E Mark Antony A Biography Minneapolis University of Minnesota Press 1978 P 26 Universalna naukovo populyarna onlajn enciklopediya Krugosvet r Istoriya i Obshestvo Antonij Mark ancientrome ru st Mark Antonij 83 30 gg do n e 2005 2015 gg O V Lyubimova Drevnij Rim 1000 letnyaya biografiya A Burovskij Yauza 2013 Istoriya Drevnego mira Ot istokov Civilizacii do padeniya Rima Syuzen Bauer 2007 per na ros V Goncharova N Tartakovskij AST Publishers 2014 Kratkij slovar mifologii i drevnostej M Korsh Sankt Peterburg Izdanie A S Suvorina 1894 48 st Vseobshaya istoriya Olga Dmitrieva Aleksandr Manykin Sergej Novikov Moskva OOO Filologicheskoe obshestvo Slovo 2010 Avgust Pervyj imperator Rima Bejker Dzh M ZAO Centrpoligraf 200 Gl5 Velikie bitvy 100 srazhenij izmenivshih hod istorii Aleksandr Domanin Svetlana Domanina Centropoligraf 2011 Bitva pri Akcii legenda i dejstvitelnost Parfenov V N Antichnyj mir i arheologiya Vip 6 Saratov 1986 S 57 73 Goldsworthy A Chapter XXVIII War Antony and Cleopatra New Haven London Yale University Press 2010 P 349 356 Cambridge Ancient History 2nd ed Volume X The Augustan Empire 43 BC AD 69 Cambridge Cambridge University Press 1996 P 54 55LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Mirovaya istoriya Shkolnaya enciklopediya Drevnij mir v 2 kn Kn 1 A K Moskva OLMA PRESS Obrazovanie 2003 Enciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona S Peterburg 1890 1907 Universalna naukovo populyarna onlajn enciklopediya Krugosvet r Istoriya i Obshestvo Drevnij Rim 1000 letnyaya biografiya A Burovskij Yauza 2013 Istoriya Drevnego mira Ot istokov Civilizacii do padeniya Rima Syuzen Bauer 2007 per na ros V Goncharova N Tartakovskij AST Publishers 2014 Kratkij slovar mifologii i drevnostej M Korsh Sankt Peterburg Izdanie A S Suvorina 1894 Vseobshaya istoriya Olga Dmitrieva Aleksandr Manykin Sergej Novikov Moskva OOO Filologicheskoe obshestvo Slovo 2010 Avgust Pervyj imperator Rima Bejker Dzh M ZAO Centrpoligraf 2000 Velikie bitvy 100 srazhenij izmenivshih hod istorii Aleksandr Domanin Svetlana Domanina Centropoligraf 2011 Bitva pri Akcii legenda i dejstvitelnost Parfenov V N Antichnyj mir i arheologiya Vip 6 Saratov 1986 Huzar E Mark Antony A Biography Minneapolis University of Minnesota Press 1978 Goldsworthy A Chapter XXVIII War Antony and Cleopatra New Haven London Yale University Press 2010 Cambridge Ancient History 2nd ed Volume X The Augustan Empire 43 BC AD 69 Cambridge Cambridge University Press 1996