Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марко Ферре́рі (італ. Marco Ferreri; нар. 15 травня 1928, Мілан, Італія — 9 травня 1997, Париж, Франція) — італійський кінорежисер, сценарист і актор.
| Марко Феррері | |
|---|---|
| італ. Marco Ferreri | |
 | |
| Дата народження | 15 травня 1928 |
| Місце народження | Мілан, Королівство Італія |
| Дата смерті | 9 травня 1997 (68 років) |
| Місце смерті | Париж, Франція |
| Поховання | Кампо Верано |
| Громадянство |  Італія |
| Конфесія | атеїст |
| Професія | актор, режисер, сценарист, продюсер |
| IMDb | ID 0274659 |
| Нагороди та премії | |
| Давид ді Донателло (1982) | |
 Марко Феррері у Вікісховищі | |
Біографія та творчість
Марко Феррері народився 11 травня 1928 року в Мілані, Італія. Отримавши освіту ветеринара, займався торгівлею і рекламою спиртних напоїв. Працюючи над рекламними кінороликами, він захопився кінематографом. Після навчання в Римському експериментальному кіноцентрі Феррері на початку 1950-х років працював на італійських кіностудіях помічником і асистентом режисера Альберто Латтуади у роботі над фільмом «Шинель» (1952); разом з та Чезаре Дзаваттіні брав участь в створенні фільмів «Кохання у місті», «Жінки і солдати», «Пляж», в яких грав невеликі ролі, писав сценарії та був виконавчим продюсером. Співпрацював з Чезаре Дзаваттіні над його проектом «Документальний щотижневик».
У 1956 Марко Феррарі переїхав до Іспанії, де познайомився з письменником-сатириком , який став його постійним сценаристом. Разом з Р. Аскою Феррері зняв кілька успішних стрічок: дебютний фільм (1957), «Хлопчаки» (1959) та «Інвалідний візок» (1960, Приз ФІПРЕССІ на МКФ у Венеції, 1960). Всі ці роботи були зняті як соціальна сатира на франкістську Іспанію в стилістиці «чорного гумору».
Повернувшись до Італію у 1961-му році, Марко Феррері продовжив розвивати улюблений жанр і тематику. У знятих на батьківщині фільмах «Королева бджіл» («Сучасна історія», 1962), «Жінка-мавпа» (1963), «Діллінджер мертвий» (1968) та «Аудієнція» (1972) режисер з сарказмом та іронією піддав критиці основні церкви, шлюбу та сім'ї. У 1968 році зіграв роль Ганса Гюнтера у близькому йому по духу фільмі П'єра Паоло Пазоліні «Свинарник».
У 1973-у році Марко Феррері зняв найскандальніший свій фільм «Велике жрання», в якому у формі відкритого гротеску передрікав загибель сучасному споживацькому суспільству. У фільмі «Прощавай, самець» (1978), програмному творі автора, в улюбленій ним формі футурологічної філософської притчі відобразив занепад сучасної цивілізації, що залишилася без чоловічого, творчого начала.
Фільм Марко Феррері 1979 року «Прошу притулку» було відзачено Спеціальним призом журі — «Срібним ведмедем» 30-го Берлінського кінофестивалю.
На початку 1980-х років Марко Феррері звернувся до теми взаємовідносин художника і суспільства, знявши фільм «Історія звичайного безумства» (1981), за який отримав італійську національну кінопремію «Давид ді Донателло» як найкращий режисер. У стрічках 1980-х років «Історія П'єри» (1983) та «Майбутнє — це жінка» (1984) режисером послідовно затверджується пріоритет жіночого начала у сучасному світі.
У 1991 році Феррері поставив стрічку «Будинок посмішок» яка перемогла в основіній конкурсній програмі 41-го Берлінського кінофестивалю, отримавши головний приз — «Золотого ведмедя». Два роки потому ще один фільм режисера, «Щоденник маніяка», було номіновано на «Золотого ведмедя» 43-го Берлінаре, але нагороди цього разу він не отримав.
Останнім фільмом режисера став «Нітрат срібла» (1996), у якому немов передчуваючи швидку смерть, Феррері освідчився в коханні до кінематографу, до його зірок та натовпів глядачів, які щодня по всьому світу заповнюють кінозали.
Помер Марко Феррері 9 травня 1997 року у Парижі від серцевого нападу.
Фільмографія
- Режисер
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1959 | El pisito | ||
| 1959 | Los chicos | ||
| 1960 | El cochecito | ||
| 1961 | Le Italiane e l'amore | (новела «Подружня невірність») | |
| 1963 | Una storia moderna: l'ape regina' | ||
| 1964 | La donna scimmia | ||
| 1964 | Controsesso | (новела «Професор») | |
| 1965 | Oggi, domani, dopodomani | (новела «Людина з п'ятьма кулями») | |
| 1966 | Marcia nuziale | ||
| 1967 | Гарем | L'Harem' | |
| 1969 | Диллінджер мертвий | Dillinger è morto | |
| 1969 | Il seme dell'uomo | ||
| 1971 | L'Udienza' | ||
| 1972 | Сука | La cagna | |
| 1973 | Велике жрання | La grande abuffata | |
| 1974 | Не чіпайте білу жінку! | Touche pas à la femme blanche | |
| 1976 | Остання жінка | La dernière femme | |
| 1978 | Ciao maschio | ||
| 1979 | Chiedo asilo | ||
| 1981 | Storie di ordinaria follia | ||
| 1983 | Історія П'єри | Storia di Piera | |
| 1984 | Il Futuro è donna | ||
| 1986 | I Love You | ||
| 1988 | Come sono buoni i bianchi | ||
| 1988 | La casa del sorriso | ||
| 1988 | Le banquet | ||
| 1991 | La carne | ||
| 1993 | Diario di un vizio | ||
| 1997 | Nitrato d'argento |
Визнання
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Венеційський кінофестиваль | ||||
| 1960 | Приз ФІПРЕССІ | Перемога | ||
| 1984 | Золотий лев | Жінка-мавпа | Номінація | |
| 1992 | Приз П'єтро Б'янкі | Перемога | ||
| Премія Сан Жорді | ||||
| 1961 | Найкращий фільм | Інвалідний візок | Перемога | |
| Каннський кінофестиваль | ||||
| 1963 | Золота пальмова гілка | Королева бджіл | Номінація | |
| 1964 | Жінка-мавпа | Номінація | ||
| 1969 | Диллінджер мертвий | Номінація | ||
| 1973 | Велике жрання | Номінація | ||
| Приз ФІПРЕССІ | Перемога | |||
| 1978 | Золота пальмова гілка | Прощавай, самцю | Номінація | |
| Приз ФІПРЕССІ | Перемога | |||
| 1983 | Золота пальмова гілка | Історія П'єри | Номінація | |
| 1986 | Я кохаю тебе | Номінація | ||
| 1991 | Плоть | Номінація | ||
| Італійський національний синдикат кіножурналістів | ||||
| 1965 | Срібна стрічка за найкращий оригінальний сюжет | Жінка-мавпа | Перемога | |
| 1970 | Диллінджер мертвий | Перемога | ||
| Срібна стрічка найкращому режисеру | марко Феррері | Номінація | ||
| 1977 | Срібна стрічка за найкращий оригінальний сюжет | Остання жінка | Перемога | |
| Найкращий оригінальний сценарій | Номінація | |||
| Найкраща режисерська робота | Номінація | |||
| 1982 | Срібна стрічка найкращому режисеру | Історія звичайного безумства | Перемога | |
| Берлінський міжнародний кінофестиваль | ||||
| 1972 | Золотий ведмідь | Аудієнція | Номінація | |
| Приз ФІПРЕССІ | Перемога | |||
| 1980 | Золотий ведмідь | Прошу притулку | Номінація | |
| Спеціальний Приз журі — «Срібний ведмідь» | Перемога | |||
| 1991 | Золотий ведмідь | Будинок посмішок | Номінація | |
| 1993 | Щоденник маніяка | Номінація | ||
| Золотий кубок, Італія | ||||
| 1972 | Найкращий режисер | Аудієнція | Перемога | |
| 1982 | Історія звичайного безумства | Перемога | ||
| Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні | ||||
| 1981 | Приз ФІПРЕССІ | Історія звичайного безумства | Перемога | |
| Премія Давид ді Донателло | ||||
| 1982 | Найкращий режисер | Історія звичайного безумства | Перемога | |
| Найкращий сценарій (разом з Серджо Амідеї) | Перемога | |||
| 1991 | Найкращий сценарій | Будинок посмішок (разом з Лілліан Бетті та Антоніно Моріно) | Номінація | |
Джерела
- Л. Алова. Феррери Марко // Режиссерская энциклопедия. Кино Европы / Г.Н. Компаниченко. — М. : Научно-исследовательский институт киноискусства, 2002. — С. 162-163. — .(рос.)
Примітки
- Tonino Lasconi, Dieci per amore, Edizioni Paoline, 2001, с. 31.
- Л. Алова, 2002, с. 162.
- . berlinale.de. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 13.10.2015.
- . berlinale.de. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 13.10.2015.
- Berlinale: 1993 Programme. berlinale.de. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 13.10.2015.
- Л. Алова, 2002, с. 163.
- Повний перелік нагород та номінацій Марко Феррері на сайті IMDb(англ.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марко Феррері |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ferreri Marko Ferre ri ital Marco Ferreri nar 15 travnya 1928 Milan Italiya 9 travnya 1997 Parizh Franciya italijskij kinorezhiser scenarist i aktor Marko Ferreriital Marco FerreriData narodzhennya 15 travnya 1928 1928 05 15 Misce narodzhennya Milan Korolivstvo ItaliyaData smerti 9 travnya 1997 1997 05 09 68 rokiv Misce smerti Parizh FranciyaPohovannya Kampo VeranoGromadyanstvo ItaliyaKonfesiya ateyistProfesiya aktor rezhiser scenarist prodyuserIMDb ID 0274659Nagorodi ta premiyipriz FIPRESSI priz FIPRESSI premiya David di Donatello za najkrashu rezhisersku robotu d Sribna strichka za najkrashu rezhisuru Q16156319 David di Donatello 1982 Marko Ferreri u VikishovishiBiografiya ta tvorchistMarko Ferreri narodivsya 11 travnya 1928 roku v Milani Italiya Otrimavshi osvitu veterinara zajmavsya torgivleyu i reklamoyu spirtnih napoyiv Pracyuyuchi nad reklamnimi kinorolikami vin zahopivsya kinematografom Pislya navchannya v Rimskomu eksperimentalnomu kinocentri Ferreri na pochatku 1950 h rokiv pracyuvav na italijskih kinostudiyah pomichnikom i asistentom rezhisera Alberto Lattuadi u roboti nad filmom Shinel 1952 razom z ta Chezare Dzavattini brav uchast v stvorenni filmiv Kohannya u misti Zhinki i soldati Plyazh v yakih grav neveliki roli pisav scenariyi ta buv vikonavchim prodyuserom Spivpracyuvav z Chezare Dzavattini nad jogo proektom Dokumentalnij shotizhnevik U 1956 Marko Ferrari pereyihav do Ispaniyi de poznajomivsya z pismennikom satirikom yakij stav jogo postijnim scenaristom Razom z R Askoyu Ferreri znyav kilka uspishnih strichok debyutnij film 1957 Hlopchaki 1959 ta Invalidnij vizok 1960 Priz FIPRESSI na MKF u Veneciyi 1960 Vsi ci roboti buli znyati yak socialna satira na frankistsku Ispaniyu v stilistici chornogo gumoru Povernuvshis do Italiyu u 1961 mu roci Marko Ferreri prodovzhiv rozvivati ulyublenij zhanr i tematiku U znyatih na batkivshini filmah Koroleva bdzhil Suchasna istoriya 1962 Zhinka mavpa 1963 Dillindzher mertvij 1968 ta Audiyenciya 1972 rezhiser z sarkazmom ta ironiyeyu piddav kritici osnovni cerkvi shlyubu ta sim yi U 1968 roci zigrav rol Gansa Gyuntera u blizkomu jomu po duhu filmi P yera Paolo Pazolini Svinarnik U 1973 u roci Marko Ferreri znyav najskandalnishij svij film Velike zhrannya v yakomu u formi vidkritogo grotesku peredrikav zagibel suchasnomu spozhivackomu suspilstvu U filmi Proshavaj samec 1978 programnomu tvori avtora v ulyublenij nim formi futurologichnoyi filosofskoyi pritchi vidobraziv zanepad suchasnoyi civilizaciyi sho zalishilasya bez cholovichogo tvorchogo nachala Film Marko Ferreri 1979 roku Proshu pritulku bulo vidzacheno Specialnim prizom zhuri Sribnim vedmedem 30 go Berlinskogo kinofestivalyu Na pochatku 1980 h rokiv Marko Ferreri zvernuvsya do temi vzayemovidnosin hudozhnika i suspilstva znyavshi film Istoriya zvichajnogo bezumstva 1981 za yakij otrimav italijsku nacionalnu kinopremiyu David di Donatello yak najkrashij rezhiser U strichkah 1980 h rokiv Istoriya P yeri 1983 ta Majbutnye ce zhinka 1984 rezhiserom poslidovno zatverdzhuyetsya prioritet zhinochogo nachala u suchasnomu sviti U 1991 roci Ferreri postaviv strichku Budinok posmishok yaka peremogla v osnovinij konkursnij programi 41 go Berlinskogo kinofestivalyu otrimavshi golovnij priz Zolotogo vedmedya Dva roki potomu she odin film rezhisera Shodennik maniyaka bulo nominovano na Zolotogo vedmedya 43 go Berlinare ale nagorodi cogo razu vin ne otrimav Ostannim filmom rezhisera stav Nitrat sribla 1996 u yakomu nemov peredchuvayuchi shvidku smert Ferreri osvidchivsya v kohanni do kinematografu do jogo zirok ta natovpiv glyadachiv yaki shodnya po vsomu svitu zapovnyuyut kinozali Pomer Marko Ferreri 9 travnya 1997 roku u Parizhi vid sercevogo napadu FilmografiyaRezhiser Rik Ukrayinska nazva Originalna nazva Primitki 1959 El pisito 1959 Los chicos 1960 El cochecito 1961 Le Italiane e l amore novela Podruzhnya nevirnist 1963 Una storia moderna l ape regina 1964 La donna scimmia 1964 Controsesso novela Profesor 1965 Oggi domani dopodomani novela Lyudina z p yatma kulyami 1966 Marcia nuziale 1967 Garem L Harem 1969 Dillindzher mertvij Dillinger e morto 1969 Il seme dell uomo 1971 L Udienza 1972 Suka La cagna 1973 Velike zhrannya La grande abuffata 1974 Ne chipajte bilu zhinku Touche pas a la femme blanche 1976 Ostannya zhinka La derniere femme 1978 Ciao maschio 1979 Chiedo asilo 1981 Storie di ordinaria follia 1983 Istoriya P yeri Storia di Piera 1984 Il Futuro e donna 1986 I Love You 1988 Come sono buoni i bianchi 1988 La casa del sorriso 1988 Le banquet 1991 La carne 1993 Diario di un vizio 1997 Nitrato d argentoViznannya Nagorodi ta nominaciyi Marko Ferreri Rik Kategoriya Film Rezultat Venecijskij kinofestival 1960 Priz FIPRESSI Peremoga 1984 Zolotij lev Zhinka mavpa Nominaciya 1992 Priz P yetro B yanki Peremoga Premiya San Zhordi 1961 Najkrashij film Invalidnij vizok Peremoga Kannskij kinofestival 1963 Zolota palmova gilka Koroleva bdzhil Nominaciya 1964 Zhinka mavpa Nominaciya 1969 Dillindzher mertvij Nominaciya 1973 Velike zhrannya Nominaciya Priz FIPRESSI Peremoga 1978 Zolota palmova gilka Proshavaj samcyu Nominaciya Priz FIPRESSI Peremoga 1983 Zolota palmova gilka Istoriya P yeri Nominaciya 1986 Ya kohayu tebe Nominaciya 1991 Plot Nominaciya Italijskij nacionalnij sindikat kinozhurnalistiv 1965 Sribna strichka za najkrashij originalnij syuzhet Zhinka mavpa Peremoga 1970 Dillindzher mertvij Peremoga Sribna strichka najkrashomu rezhiseru marko Ferreri Nominaciya 1977 Sribna strichka za najkrashij originalnij syuzhet Ostannya zhinka Peremoga Najkrashij originalnij scenarij Nominaciya Najkrasha rezhiserska robota Nominaciya 1982 Sribna strichka najkrashomu rezhiseru Istoriya zvichajnogo bezumstva Peremoga Berlinskij mizhnarodnij kinofestival 1972 Zolotij vedmid Audiyenciya Nominaciya Priz FIPRESSI Peremoga 1980 Zolotij vedmid Proshu pritulku Nominaciya Specialnij Priz zhuri Sribnij vedmid Peremoga 1991 Zolotij vedmid Budinok posmishok Nominaciya 1993 Shodennik maniyaka Nominaciya Zolotij kubok Italiya 1972 Najkrashij rezhiser Audiyenciya Peremoga 1982 Istoriya zvichajnogo bezumstva Peremoga Mizhnarodnij kinofestival u San Sebastyani 1981 Priz FIPRESSI Istoriya zvichajnogo bezumstva Peremoga Premiya David di Donatello 1982 Najkrashij rezhiser Istoriya zvichajnogo bezumstva Peremoga Najkrashij scenarij razom z Serdzho Amideyi Peremoga 1991 Najkrashij scenarij Budinok posmishok razom z Lillian Betti ta Antonino Morino NominaciyaDzherelaL Alova Ferreri Marko Rezhisserskaya enciklopediya Kino Evropy G N Kompanichenko M Nauchno issledovatelskij institut kinoiskusstva 2002 S 162 163 ISBN 5 85646 077 4 ros PrimitkiTonino Lasconi Dieci per amore Edizioni Paoline 2001 s 31 L Alova 2002 s 162 berlinale de Arhiv originalu za 24 listopada 2015 Procitovano 13 10 2015 berlinale de Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2013 Procitovano 13 10 2015 Berlinale 1993 Programme berlinale de Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 13 10 2015 L Alova 2002 s 163 Povnij perelik nagorod ta nominacij Marko Ferreri na sajti IMDb angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Marko Ferreri Marko Ferreri na sajti IMDb angl Marko Ferreri na sajti AlloCine fr