Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна маркграфство Монферрат італ Marchesato del Monferrato 967 1574 Прап

Маркграфство Монферрат

Маркграфство Монферрат
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .
маркграфство Монферрат
італ. Marchesato del Monferrato
← image
 967 – 1574 → image
image image
Прапор Герб
imageМаркграфство Монферрат (позначено блакитним кольором) у 1494 році


Столиця Казале-Монферрато
Мова(и) Італійська
Площа близько 2750 км²
Форма правління монархія
Сьогодні є частиною image Італія

Маркграфство Монферратське (італ. Marchesato del Monferrato) — маркграфство в Італії, нині частина провінції П’ємонт, було розташовано між і річкою По; займало площу близько 2750 км². Первинно – графство під васалітетом італійського короля Беренгара II, 967 року було передано під управління німецького імператора Оттона, який надав йому статус маркграфства (маркізату). Столиця — місто Казале-Монферрато.

Історія

image
Монферратський пейзаж.

До кінця XI століття маркграфи (маркізи) Монферратські були єдиним реліктом чистого феодалізму у Північній Італії. Вони як були, так і лишались повновладними хазяями своїх земель, і прямими васалами німецьких імператорів та їм не довелось ділити цю владу ані з незалежними єпископами, ані з муніципалітетами міст-республік, ані зі ставлениками римських пап. Маркграфи Монферратські у боротьбі верхньоіталійських міст стояли здебільшого на боці Гогенштауфенів.

У хрестових походах відзначались деякі з представників Монферратського дому: Конрад Монферратський був 1192 року вбитий асасинами, а Боніфацій Монферратський був одним з очільників Четвертого хрестового походу. Завдяки обережній політиці під час гвельфо-гібеллінських сутичок й багатим шлюбам Гульєльмо, «великий маркграф», значно збільшив силу маркграфства. Його онук (від його дочки Іоланти та візантійського імператора Андроніка II) Теодор Палеолог успадкував Монферрат у XIV столітті.

За сина останнього, Джованні († 1372), Монферрат досягнув піку розквіту самостійного існування; пізніше, під натиском Міланського та Савойського герцогств, він був змушений прийняти ленну залежність від Савойського дому.

1536 року, коли згас рід Палеологів, маркграфство перейшло до Федеріко II Гонзага, герцога Мантуанського.

Монферратське герцогство

Докладніше: Монферратське герцогство

З 1574 року Монферратське маркграфство стало герцогством. У 1627 році, після того як згасла старша гілка роду Гонзага, спалахнула перша Війна за мантуанську спадщину. За підсумками війни більша частина Монферрату лишилась за Карлом I Гонзага-Неверрським та його спадкоємцями, а менша перейшла до Савойського дому.

1703 року Гонзага були вигнані імператором Леопольдом I, а герцогством Монферратським заволоділи савойці. Утрехтський мир залишив весь Монферрат за Савойським домом.

Список правителів Монферрату

image
Темно-червоним кольором на мапі Італії XV століття виділено Монферрат

Дім Алерамичі, маркграфи Монферрат, помилково виводили своє походження від Хлодвіга. Династія монферратських правителів прославилась у хрестових походах й побувала на троні Єрусалиму.

  1. Гульєльмо I, сеньйор Монферрат (бл.900 — 954)
  2. Алерамо (Адальрам), син, сеньйор Монферрат (бл.954 — 967), маркграф Монферрат (967 — 969)
  3. Гульєльмо II, син (960 — 961), співправитель
  4. Оттоне (Оддон) I, брат (969 — 91)
  5. Гульєльмо III, син (991—1042)
  6. Энріко, син (1042 — 1044)
  7. Оттоне II, брат (1044 — 84)
  8. Гульєльмо IV, син (1084—1111)
  9. Раньєрі (Реньє), син (1111 — 37)
  10. , син (1137 — 91)
  11. Конрад, син (1191 — 92), король Єрусалиму (1192), князь Тироський (1187 — 1192)
  12. Боніфацій I, брат (1192—1207), король Фессалоніки (1204 — 07), Гульєльмо Довгий Меч, брат, граф Яффи й Аскалону (1176 — 77), Деметріо, син Боніфація I, король Фессалоніки (1207 — 1224)*
  13. Гульєльмо VI, син Боніфація I (1207 — 25)
  14. Боніфацій II Великий, син (1225 — 55)
  15. Гульєльмо VII Великий, син (1255 — 90), зрікся 1290
  16. Джованні I Справедливий, син (1290 — 1305)
  17. , сестра (1305 — 1306), була у шлюбі з Андроніком II Палеологом, імператором Візантії

Палеологи

image
Усипальниця маркграфів Монферрату — абатство Лючедіо
  1. Теодоро (Феодор) I (1305 — 1338), син Віоланти Монферрат й Андроніка II Палеолога
  2. Джованні (Іоанн) II, син (1338 — 1372), сеньйор Асті (1339 — 40, 1356 — 60, 1361 — 72), імперський вікарій в Італії
  3. Оттоне III Секондато, син (1372 — 1378)
  4. Джованні III, брат (1378 — 1381)
  5. Теодоро II, брат (1381 — 1418), правитель Генуї та сеньйор Савонський (1409 — 13), імперський вікарій в Італії
  6. Джан Джакомо (Джованні Якопо), син (1418 — 1445)
  7. Джованні IV, син (1445 — 1464)
  8. Гульєльмо VIII, брат (1464 — 1483)
  9. Боніфацій III, брат (1483 — 1493), зрікся 1493
  10. Гульєльмо IX Джованні, син (1493 — 1518)
  11. Боніфацій IV, син (1518 — 30)
  12. Марія I, сестра (1530 — 1531)
  13. Джан Джорджо (Джованні Джорджо/Георгій), син Боніфація III (1530 — 53), абат в Лючедіо (1507 — 18), єпископ Казальський (1517 — 18), склав духовний сан 1533
  14. Маргарита Монферратська, сестра Марії I й Боніфація IV, (1531 — 1566), чоловік Федеріко II Гонзага, герцог Мантуї.

1533—1536 імперська окупація.

1536—1713 відійшло до Мантуї (з 1575 герцогство Монферрато).

1713 до Савойї.

Гонзага

  1. Федеріко I Монферратський (Федеріко II Мантуанський) (1533 — 1540), чоловік Маргарити Монферратської
  2. Франческо I, син (1540 — 1550)
  3. Гульєльмо Ґонзаґа X, брат, маркграф Монферрат (1550 — 1574), герцог Монферрат (1574 — 1587)
  4. Вінченцо I, син (1587 — 1612)
  5. Франческо IV Ґонзаґа (18.02.1612 — 22.12.1612)
  6. Фернандо, брат (1612 — 1626), кардинал (1605 — 1615), склав духовний сан 1615
  7. Вінченцо II, брат (29.10.1626 — 25.12.1627), кардинал (1615 — 1617), склав духовний сан 1617
  8. Карл I Гонзага-Неверський, син Луїджі , онук Федеріко I Монферратського (1627 — 1637), герцог Невер і Ретель (1595 — 1637), герцог Мантуї (1627 — 1637)
  9. Карл II Гонзага-Неверський, син Марії Гонзага (1637 — 1665)
  10. Фернандо Карло IV, син (1665 — 1706)

Література

  • Семенов І.С. Європейські династії: Повний генеалогічний довідник/

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 26 листопада 2009. Процитовано 26 січня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina markgrafstvo Monferrat ital Marchesato del Monferrato 967 1574 Prapor Gerb Markgrafstvo Monferrat poznacheno blakitnim kolorom u 1494 roci Stolicya Kazale Monferrato Mova i Italijska Plosha blizko 2750 km Forma pravlinnya monarhiya Sogodni ye chastinoyu Italiya Markgrafstvo Monferratske ital Marchesato del Monferrato markgrafstvo v Italiyi nini chastina provinciyi P yemont bulo roztashovano mizh i richkoyu Po zajmalo ploshu blizko 2750 km Pervinno grafstvo pid vasalitetom italijskogo korolya Berengara II 967 roku bulo peredano pid upravlinnya nimeckogo imperatora Ottona yakij nadav jomu status markgrafstva markizatu Stolicya misto Kazale Monferrato IstoriyaMonferratskij pejzazh Do kincya XI stolittya markgrafi markizi Monferratski buli yedinim reliktom chistogo feodalizmu u Pivnichnij Italiyi Voni yak buli tak i lishalis povnovladnimi hazyayami svoyih zemel i pryamimi vasalami nimeckih imperatoriv ta yim ne dovelos diliti cyu vladu ani z nezalezhnimi yepiskopami ani z municipalitetami mist respublik ani zi stavlenikami rimskih pap Markgrafi Monferratski u borotbi verhnoitalijskih mist stoyali zdebilshogo na boci Gogenshtaufeniv U hrestovih pohodah vidznachalis deyaki z predstavnikiv Monferratskogo domu Konrad Monferratskij buv 1192 roku vbitij asasinami a Bonifacij Monferratskij buv odnim z ochilnikiv Chetvertogo hrestovogo pohodu Zavdyaki oberezhnij politici pid chas gvelfo gibellinskih sutichok j bagatim shlyubam Gulyelmo velikij markgraf znachno zbilshiv silu markgrafstva Jogo onuk vid jogo dochki Iolanti ta vizantijskogo imperatora Andronika II Teodor Paleolog uspadkuvav Monferrat u XIV stolitti Za sina ostannogo Dzhovanni 1372 Monferrat dosyagnuv piku rozkvitu samostijnogo isnuvannya piznishe pid natiskom Milanskogo ta Savojskogo gercogstv vin buv zmushenij prijnyati lennu zalezhnist vid Savojskogo domu 1536 roku koli zgas rid Paleologiv markgrafstvo perejshlo do Federiko II Gonzaga gercoga Mantuanskogo Monferratske gercogstvo Dokladnishe Monferratske gercogstvo Z 1574 roku Monferratske markgrafstvo stalo gercogstvom U 1627 roci pislya togo yak zgasla starsha gilka rodu Gonzaga spalahnula persha Vijna za mantuansku spadshinu Za pidsumkami vijni bilsha chastina Monferratu lishilas za Karlom I Gonzaga Neverrskim ta jogo spadkoyemcyami a mensha perejshla do Savojskogo domu 1703 roku Gonzaga buli vignani imperatorom Leopoldom I a gercogstvom Monferratskim zavolodili savojci Utrehtskij mir zalishiv ves Monferrat za Savojskim domom Spisok praviteliv MonferratuTemno chervonim kolorom na mapi Italiyi XV stolittya vidileno Monferrat Dim Aleramichi markgrafi Monferrat pomilkovo vivodili svoye pohodzhennya vid Hlodviga Dinastiya monferratskih praviteliv proslavilas u hrestovih pohodah j pobuvala na troni Yerusalimu Gulyelmo I senjor Monferrat bl 900 954 Aleramo Adalram sin senjor Monferrat bl 954 967 markgraf Monferrat 967 969 Gulyelmo II sin 960 961 spivpravitel Ottone Oddon I brat 969 91 Gulyelmo III sin 991 1042 Enriko sin 1042 1044 Ottone II brat 1044 84 Gulyelmo IV sin 1084 1111 Ranyeri Renye sin 1111 37 sin 1137 91 Konrad sin 1191 92 korol Yerusalimu 1192 knyaz Tiroskij 1187 1192 Bonifacij I brat 1192 1207 korol Fessaloniki 1204 07 Gulyelmo Dovgij Mech brat graf Yaffi j Askalonu 1176 77 Demetrio sin Bonifaciya I korol Fessaloniki 1207 1224 Gulyelmo VI sin Bonifaciya I 1207 25 Bonifacij II Velikij sin 1225 55 Gulyelmo VII Velikij sin 1255 90 zriksya 1290 Dzhovanni I Spravedlivij sin 1290 1305 sestra 1305 1306 bula u shlyubi z Andronikom II Paleologom imperatorom Vizantiyi Paleologi Usipalnicya markgrafiv Monferratu abatstvo Lyuchedio Teodoro Feodor I 1305 1338 sin Violanti Monferrat j Andronika II Paleologa Dzhovanni Ioann II sin 1338 1372 senjor Asti 1339 40 1356 60 1361 72 imperskij vikarij v Italiyi Ottone III Sekondato sin 1372 1378 Dzhovanni III brat 1378 1381 Teodoro II brat 1381 1418 pravitel Genuyi ta senjor Savonskij 1409 13 imperskij vikarij v Italiyi Dzhan Dzhakomo Dzhovanni Yakopo sin 1418 1445 Dzhovanni IV sin 1445 1464 Gulyelmo VIII brat 1464 1483 Bonifacij III brat 1483 1493 zriksya 1493 Gulyelmo IX Dzhovanni sin 1493 1518 Bonifacij IV sin 1518 30 Mariya I sestra 1530 1531 Dzhan Dzhordzho Dzhovanni Dzhordzho Georgij sin Bonifaciya III 1530 53 abat v Lyuchedio 1507 18 yepiskop Kazalskij 1517 18 sklav duhovnij san 1533 Margarita Monferratska sestra Mariyi I j Bonifaciya IV 1531 1566 cholovik Federiko II Gonzaga gercog Mantuyi 1533 1536 imperska okupaciya 1536 1713 vidijshlo do Mantuyi z 1575 gercogstvo Monferrato 1713 do Savojyi Gonzaga Federiko I Monferratskij Federiko II Mantuanskij 1533 1540 cholovik Margariti Monferratskoyi Franchesko I sin 1540 1550 Gulyelmo Gonzaga X brat markgraf Monferrat 1550 1574 gercog Monferrat 1574 1587 Vinchenco I sin 1587 1612 Franchesko IV Gonzaga 18 02 1612 22 12 1612 Fernando brat 1612 1626 kardinal 1605 1615 sklav duhovnij san 1615 Vinchenco II brat 29 10 1626 25 12 1627 kardinal 1615 1617 sklav duhovnij san 1617 Karl I Gonzaga Neverskij sin Luyidzhi onuk Federiko I Monferratskogo 1627 1637 gercog Never i Retel 1595 1637 gercog Mantuyi 1627 1637 Karl II Gonzaga Neverskij sin Mariyi Gonzaga 1637 1665 Fernando Karlo IV sin 1665 1706 LiteraturaSemenov I S Yevropejski dinastiyi Povnij genealogichnij dovidnik ISBN 5 16 002720 3Primitki Arhiv originalu za 26 listopada 2009 Procitovano 26 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya

Дата публікації:
Топ