Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маразлі грец Μαρασλής грецький рід який найбільше розквіт у XIX на початку XX століття в Одесі з часів Російській імпері

Маразлі

Маразлі

Маразлі́ (грец. Μαρασλής) — грецький рід, який найбільше розквіт у XIX — на початку XX століття в Одесі з часів Російській імперії. Родина Маразлі переселилася в Одесу з міста Філіппополя (нині Пловдив, Болгарія) за часів панування на тих землях Османської імперії. найвідомішим з представників роду є Григорій Маразлі — одеський міський голова.

Маразлі
image
Герб роду

Історія роду

Григорій Іванович

Батька Григорія звали Григорій Іванович Маразлі (близ. 1770/80 — 1853), він вів торгові справи в Херсоні і Таганрозі, а в 1803 році оселився в Одесі, тоді ще зовсім юному місті. Заняття хлібним експортом склало йому великий капітал, який, будучи примножений його сином, склав матеріальну базу широких пожертвувань останнього. Згодом Григорій Іванович отримав звання почесного громадянина.

До речі, перша спроба звести рід Маразлі до дворян була зроблена саме Григорієм Івановичем у травні 1848 року, коли князь Михайло Воронцов направив на ім'я міністра юстиції графа Віктора Паніна відношення «про дворянську гідність почесного громадянина Григорія Маразлі». 7 серпня того ж року граф Панін відповідав князю Воронцову:

«Я знаходжу, що вони [документи] не відповідають вимогам у 75 ст. т. IX Зв. законів (вид. 1842 р.) поясненим, бо ними ж не доводиться, щоб він або предки його набули в російській службі чини та ордени, що доводять дворянську гідність.»

Дружиною Григорія Івановича була дочка купця 1-ї гільдії Зоя(Зойтця) Федорівна Феодоріді (1793–1869), вона ж і була матір'ю Григорія Григоровича та ще двох дітей — Іраклія (Перикла) (нар. і пом. у 1819 році у віці 4 місяців) та доньки Євридики (1820 — 1867, Париж).

Можливо, це був другий шлюб Григорія Івановича, тому що в 1821 році як хрещена мати, при хрещенні дочки одеського купця Афродіти Іоанівни Білої, у грецькій Свято-Троїцькій церкві в Одесі записана Фотина Григорівна Маразлі, крім того, вона позначена в метриці також як дочка одеського купця. Враховуючи велику різницю у віці Григорія Івановича та Зої Федорівни, це цілком можливо. Інших відомостей про Фотину Маразлі поки не відомо.

image
Григорій Григорович Маразлі, 1893 рік

Григорій Григорович

Докладніше: Маразлі Григорій Григорович

У 1903 році в Одесі Григорій Маразлі одружився з Марією Фердинандівною Кіч (дівоче прізвище — Наркевич (близько 1858 — 1945). Марія Фердинандівна була дочкою землевласників Херсонської губернії: полковника 10-го Інгерманландського гусарського полку Фердинанда Францовича Наркевича (1824–1879) і Катерини Петрівни Курдіманової (пом. 1913). У першому шлюбі вона була заміжня за дійсним статським радником (1899) головою Одеського комерційного суду (1884–1902) Павлом Миколайовичем Кічем (1846–1905), після розлучення з яким вийшла заміж за Маразлі. Від першого шлюбу у неї були діти Пилип (нар. 1879) та Катерина (нар. 1882). Від шлюбу Григорія Григоровича з Марією Кіч не залишилося потомства.

Інші Маразлі в Одесі

Крім сім'ї Маразлі, про яку йде мова в статті, в Одесі жили інші носії того ж прізвища — одеські міщани, такі ж «іноземні греки», про спорідненість яких з героями статті не відомо. Крім того, були ще Аккерманські (нині Білгород-Дністровський) купці з таким же прізвищем, до того ж хрещеною матір'ю дочки аккерманського купця Віри Олександрівни Маразлі, хрещеної в 1840 році в Одесі, була Євридика Григорівна Маразлі. Скоріш за все, вони були у родинних стосунках. Також в Одесі 6 лютого 1870 помер Костянтин Іванович Маразлі 88 років, згідно з метричним записом, «дворянин». Однак у дворянську гідність Російської імперії в 1875 році був зведений тільки майбутній міський голова Одеси Г. Г. Маразлі.

Євридика Григорівна Сафонова (Маразлі) та її сім'я

В 1841 році в Одесі одружилася зі Степаном Васильовичем Сафоновим (1806, Катеринослав — 1862, Санкт-Петербург). Семен Сафонов — син секретаря Катеринославської духовної консисторії надвірного радника Василія Васильовича Сафонова (бл. 1770–1825) та його дружини Марії Стефанівни (бл. 1779 — не раніше 1814). У 1825 році після закінчення Харківського університету вступив на службу до канцелярії Новоросійського генерал-губернатора графа Михайла Воронцова (1782–1856, з 1845 — князь), у тому ж році призначений до нього чиновником з особливих доручень, виконуючи одне тимчасово обов'язки особистого секретаря. У 1826 році — титулярний радник, в 1829 роцй — колезький асесор, в 1834 році — надвірний радник, в 1837 році — колезький радник, в 1840 році — статський радник, в 1843 році — дійсний статський радник. Після призначення в 1845 році князя Михайла Воронцова Намісником кавказьким Сафонов був у Тифлісі директором цивільної канцелярії. Невідлучно перебував при князі, він вів його щоденник і мав славу його любімцем. Семен Сафонов був діючим членом Імператорського товариства сільського господарства Південної Росії (обраний в 1842 році) та Одеського товариства історії і старожитносте, одним із засновників якого він був (обраний в 1839 році, з 1842 році — віце-президент цього товариства). Сафонову належить декілька історичних робіт, що друкувалися у «Записках» Товариства історії та старожитностей, «Одеському віснику» та місцевих альманахах: «Етна» (1834 рік), «Залишки грецьких легіонів у Росії, або Нинішнє населення Балаклави» (1844 рік), "Записка про сербську справу 1752 року, що пояснює непряму політику Австрії у справі заселення Росією Нової Сербії " (1858 рік), а також декілька окремих книг: «Опис чуми, яка спіткала Одесу в 1837 році» (1838 рік) (в боротьбі з якою він брав діяльну участь, за що був нагороджений орденом Св. Володимира III ступеня та золотою медаллю), і переклад з англійської брошури «Погляд на вигоди торговельних зносин між Францією і Англією» (1836 рік).

Його вдова (Євридика Григорівна) оселилася в Парижі (тут в жовтні 1862 року, через півроку після кончини Степана Васильовича, народилася їхня остання дитина, дочка Зоя), де і померла в 1867 році і була похована на кладовищі Монмартр (в 1869 році поряд з нею була похована її мати Зоя Федорівна Маразлі, їхні могили збереглися до наших днів). Згідно з написами французькою на надгробному хресті, концесія на поховання вічна.

Від цього шлюбу народилося семеро дітей. Четверо з них дожили до зрілих років: Степан (1851, Париж — 1890, Вінниця) та Олександр Степановичі, Марія і Зоя Степанівни, а троє померли в дитинстві: Михайло (1846, Одеса — 1847, там само), Григорій (1848, Одеса — 1849, там само) та Микола Степановичі (1852, Одеса, — ?).

Діти Сафонових

Хрещеним батьком Михайла Степановича Сафонова був його дядько Григорій Маразлі, на той момент «син одеського почесного громадянина», як записано в метриці, та (а через деякий час Воронцова), майбутня дружина князя Михайла Воронцова, генерал-губернатора Новоросії і намісника Бессарабого

Хрещеним батьком Григорія Степановича Сафонова був вже сам князь Воронцов, якого заміщав дід немовляти Григорій Іванович Маразлі. Цей факт свідчить про добре ставлення князя до сім'ї свого улюбленця (ймовірно, свого старшого сина С. В. Сафонов назвав Михайлом на честь свого начальника і покровителя).

Степан Степанович Сафонов — у 1875 році значиться в чині виконуючого обов'язки губернського секретаря в департаменті внутрішніх відносин . З 1877 року він також є членом Санкт-Петербурзької ради дитячих притулків відомства установ імператриці Марії (з 1880 — почесний член цієї ради). Він продовжував служити в аж до 1887 року, підвищуючись в чинах і переміщаючись за місцем служби, причому в 1886–1887 роках він числиться при посольстві в Парижі. З 1879 року в званні камер-юнкеру двору його імператорської величності. На момент кончини був надвірним радником, вінницьким повітовим ватажком дворянства (з 1888 року) і кавалером орденів Св. Станіслава II ступеня, австрійського Франца-Йосипа Кавалерського хреста, іспанського Ізабелли католицької Кавалерського хреста, мав бронзову медаль в пам'ять Св. Коронування їх імператорських велічесті. 9 січня 1890, через кілька днів після його кончини, відбулося перенесення праху на Старий цвинтар Одеси. На похороні був присутній дядько покійного Григорій Маразлі і шурин С. І. Толстой (який на той момент тимчасово мав посаду одеського градоначальника).

Відомостей про Миколу Степановича Сафонова (нар. 1852), окрім як в метриці про його хрещення, виявити не вдалося.

Олександр Степанович Сафонов (1855—1908, Ніцца) обрав військову кар'єру, в 1874 році вступивши рядовим на правах однорічника 1-го розряду в гусарській Лейб-гвардії його величності полк. У 1884 році дослужився до ад'ютанта командуючого військами Одеського військового округу із зарахуванням по армійської кавалерії і з перейменуванням в підполковники. У 1886 році він вийшов у відставку з нагородженням наступним чином (тобто полковником) і мундиром, «зобов'язуючись казенного змісту не просити». Він брав участь у російсько-турецької війни (1877—1878) (з грудня 1877 до січня 1878 року брав участь в авангардних боях під Філіппополем), за що був нагороджений орденами й медалями. Крім майна, яке перейшло йому за заповітом від дядька, Григорія Маразлі (готівка, частину нерухомого майна, що не входить в майорат, і рухоме майно), йому належало село Пиків (де він і був похований) і села Пиків-Новий та Жигалівка у Вінницькому повіті Подільської губернії, а також вілла в Ніцці, де він проводив велику частину часу. Переживши дядька на півтора року, він помер у Ніцці 22 жовтня 1908 у віці 53 лет.

Марія Степанівна Сафонова (1842–1927, Ніцца) вийшла заміж за Сергія Івановича Толстого (1838, Санкт-Петербург — 1897, Санкт-Петербург), представника нетитулованих гілки роду Толстих. Він був сином таємного радника і сенатора Івана Миколайовича Толстого (1792–1854) та Олени Олексіївни, уродженої княжни Щербатової (1808–1888).

Марія Степанівна Толста в різний час брала участь в різних благодійних установах Санкт-Петербурга. Так, з середини 1860-их до 1868 року вона помічниця попечительки притулку «Утіна», з 1868 — попечителька цього ж притулку. У 1870-их роках вона піклувальниця притулку «В пам'ять 19 лютого 1861», в 1910-их роках — Помічниця піклувальниці школи принцеси Євгенії Максиміліанівни Ольденбурзької, що підкоряється Імператорській жіночому патріотичному суспільству, і член комітету піклування государині імператриці Марії Федорівни про глухонімих. Також вона була помічницею голови Петербурзького жіночого благодійного тюремного комітету. Разом з родиною сина Петра Сергійовича вона емігрувала до Франції, де і померла. Від шлюбу та Марії Сафонової народилося четверо дочок і два сина.

Діти Толстих

Старший син Іван Сергійович Толстой помер дитиною в 1884 році у Плоцьку.

Молодший, Петро Сергійович Толстой, народився в 1876 році у родовому маєтку Толстих Нові Яльці Тверської губернії (Нині турбаза «Селігер»). У 1887 зарахований у пажі до височайшого двору, в 1888 відправлений до Пажеського корпусу, в 1896 проведений в камер-пажі найвищого двору. У 1897 прикомандирований до Кавалергардського її величності государині імператриці Марії Федорівни полку на правах естандарт-юнкера, потім переведений в корнети в цей полк. У 1901 тимчасово командував 2-м ескадроном полку, в тому ж році підвищений до поручика. У 1905 переведений в штабсротмістри. У 1907 нагороджений орденом Св. Станіслава III ступеня. У 1908 тимчасово командував ескадроном її величності. У 1909 — здобув посаду полкового ад'ютанта, з 1909 по 1911 — член полкового суду. У 1911 переведений з 2-го в 3-й ескадрон і призначений його командувачем, в тому ж році зроблений ротмістром. У 1911 відрахований від посади командира 3-го ескадрону, нагороджений орденом Св. Анни III ступеня. У 1912 призначений складатися при його імператорської високості великого князя Дмитрі Павловичі і підвищений в полковники.

Дворянство

Як вже було зазначено вище, представники роду Маразлі вже пробували здобути дворянство для своєї сім'ї, але перша спроба була приречена на поразку. У 1863 році Григорій Григорович подав у Бесарабське дворянське депутатське зібрання прохання про причислення його до бесарабського дворянства, до того ж, згідно з джерелами, у цей час Маразлі вже був спадковим дворянином Херсонської губернії, як і його батько, що не знаходить підтвердження, згідно з іншими документами. У грудні того ж року Бесарабське депутатське дворянське зібрання винесло ухвалу про причислення Григорія Григоровича до місцевого дворянства, але це рішення не було приведено у виконання, оскільки прохач забрав своє прохання і документи назад.

3 лютого 1875 року Григорій Григорович Маразлі звернувся з проханням на ім'я голови дворянства Одеського повіту Херсонської губернії І. І. Куріса, в якому просив останнього клопотати про внесення його в число дворян Херсонської губернії. І. І. Куріс 7 лютого звернувся до Херсонського дворянського депутатського зібрання з проханням про затвердження Г. Г. Маразлі в спадковому дворянстві Херсонської губернії на підставі подарованого йому чину. 29 березня 1875 Г. Г. Маразлі було надано спадкову дворянську гідність і занесено до III частини дворянської родової книги. 12 січня 1876 Григорій Маразлі подав прохання про дарування йому герба, яке сталося 9 серпня 1879.

Родовід

image
Марія Фердинандівна Кіч-Маразлі (Наркевич), 1900 рік

I

  • Іван Маразлі — батько Григорія Івановича

II

+ NN (можливо)
+ Зоя (Зойтця) Федорівна Феодоріді (1793—1869, Париж) — дочка купця 1-ї гільдії

III

  • Фотина Григорівна(можливо) Маразлі
  • Іраклій (Перикл) Григорович Маразлі (1819, Одеса) — Помер у дитинстві
  • Євридика Григорівна Маразлі (1820, Одеса — 1867, Париж)
+ Степан Васильович Сафонов (1806, Катеринослав — 1862, Санкт-Петербург) 
+ Марія Фердинандівна Кіч (Наркевич) (1858—1945) 

IV

  • Марія Степанівна Сафонова (1842—1927, Ніцца)
+ Сергій Іванович Толстой (1838, Санкт-Петербург — 1897, Санкт-Петербург)
  • Михайло Степанович Сафонов (1846, Одеса — 1847, там само) — помер у дитинстві
  • Григорій Степанович Сафонов (1848, Одеса — 1849, там само) — помер у дитинстві
  • Степан Степанович Сафонов (1851, Париж — 1890, Вінниця)
  • Микола Степанович Сафонов (1852, Одеса — ?)
  • Олександр Степанович Сафонов (1855—1908, Ніцца)
  • Зоя Степанівна Сафонова (жовтень 1862, Париж — ?)

V

  • Іван Сергійович Толстой (? — 1884, Плоцьк) — помер у дитинстві
  • Петро Сергійович Толстой (1876 — ?)

Примітки

  1. У метриці про смерть Г. І. Маразлі вказано, що він помер у віці 88 років, тобто народився близько 1765 — запис про смерть Г. І. Маразлі в метричній книзі грецької Свято-Троїцької церкви в Одесі за 1853 / / Державний архів Одеської області (ДАОО), ф. 37 (фонд Херсонської духовної консисторії), оп. 3а, сп.138, номер запису — 10; Греки Одеси: Іменний покажчик по метричними книгами Одеської грецької Свято-Троїцької церкви. Ч. III: 1853 # 1874. — Одеса, 2004, с. 130—131. «Одесский вестник» повіщает, що він помер в іншому віці — 83 роки / / Одеський вісник. 1853, 4 квітня
  2. За проханням одеського купця Григорія Маразлі про внесення його в число почесних громадян (1838 рік) / / ДАОО, ф. 4, оп. 14, сп. 319 (справу втрачено); Про право на почесне громадянство купців пільгових міст Новоросійського краю / / Одеський вісник. 1837, 4 серпня
  3. Справа стосовно Намісника кавказького, про дворянське гідність почесного громадянина Григорія Маразлі / / РДІА, ф. 1405, оп. 46, сп. 5918. Повідомлено Р. Г. Красюкової
  4. Напевно, князь Воронцов звернувся з подібним клопотанням, бажаючи надати розташування своєму улюбленцю С. В. Сафонову, одруженому з донькою вищезгаданого почесного громадянина Григорія Маразлі старшого.
  5. Запис про народження та хрещення І. Г. Маразлі в метричній книзі грецької Свято-Троїцької церкви в Одесі за 1819 / ДАОО, ф. 37 оп. 3, сп. 228, номер запису 2. Опубліковано: Греки Одеси: Іменний покажчик по метричними книгами Одеської грецької Свято-Троїцької церкви. Ч. I: 1800—1831. — Одеса, 2000, с. 166—167
  6. Запис про народження та хрещення Е. Г. Маразлі в метричній книзі грецької Свято-Троїцької церкви в Одесі за 1820 / / ДАОО, ф. 37, оп. 3, сп. 226, номер запису 39. Греки Одеси … Ч. I: 1800—1831. — Одеса, 2000, с. 166—167
  7. Запис про народження та хрещення А. І. Білої в метричній книзі грецької Свято-Троїцької церкви в Одесі за 1821 / / ДАОО, ф. 37, оп. 3, сп. 245, номер запису 75. Греки Одеси … Ч. I: 1800—1831. — Одеса, 2000, с. 26-27
  8. Запис про одруження Григорія Григоровича Маразлі і Марією Фердинандівною Кіч в метричній книзі грецької Свято-Троїцької церкви в Одесі за 1903 Рік / / ДАОО, ф. 37, оп. 13, сп. 584, л. 43 об. — 44. Опубліковано: Григорій Григорович Маразлі, меценат і колекціонер. — С. 228
  9. Запис про одруження П. М. Кіча і М. Ф. Наркевич в метричній книзі портової церкви Всіх Святих і Св. Миколая в Одесі на 1879 / / ДАОО, ф. 37,оп. 12, сп. 6, л. 313 об. — 314
  10. Запис про народження та хрещення В. А. Маразлі в метричній книзі грецької Свято-Троїцької церкви в Одесі 1840 / / ДАОО, ф. 37, оп. 3, сп. 575
  11. Запис про смерть К. І. Маразлі в метричній книзі грецької Свято-Троїцької церкви в Одесі 1870 / / ДАОО, ф. 37, оп. 6, сп. 31, номер запису 9. Греки Одеси: Іменний покажчик за метричними книгами Одеської грецької Свято-Троїцької церкви. Ч. III: 1853—1874. — Одеса, 2000, с. 130 # 131.
  12. Справа про дворянство роду Сафонова / / РДІА, ф. 1343, оп. 29, сп. 1221
  13. За іншими відомостями, народився у 1808 році [Петерб. Некрополь, ч. 4, с. 34; Мурзанов Н. А. Урядовий сенат (Панове Сенат), 22 лютого 1711 — 22 лютого 1911: Список синаторів. — Санкт-Петербург., 1911; Пам'ятна книга барона Володимира Володимировича Фредерікса: Рукопис — 14 л. — Збори барона В. Г. Фредерікса-Маразлі (Аргентина)
  14. Формулярний список про службу С. В. Сафонова / / РДІА, ф. 1343, оп. 29, сп. 1221, л. 58-67
  15. Степан Васильович Сафонов: Некролог / / Записки Одеського товариства історіі та старожитностей. Т. 6. — Одеса, 1867, с. 483—485; Російський біографічний словник. Т. Сабанєєв-Смислов. — Санкт-Петербург, 1904, с. 209
  16. Андерсон В. Російський некрополь в чужих краях. Вип. 1. Париж та його околиці. — Пг., 1915, с. 79
  17. Запис про народження та хрещення М. С. Сафонова в метричній книзі грецької Свято-Троїцької церкви в Одесі за 1846 / / ДАОО, ф. 37, оп. 3, сп. 859, номер запису 3. публікація: Греки Одеси: Іменний покажчик по метричними книгами Одеської грецької Свято-Троїцької церкви. Ч. II. 1834—1852. — Одеса, 2002, с. 274 # 275
  18. Запис про смерть М. С. Сафонова в метричній книзі грецької Свято-Троїцької церкві в Одесі 1847 / / ДАОО, ф. 37, оп. 3, сп. 859, н. 15
  19. Запис про народження та хрещення Г. С. Сафонова в метричній книзі грецької Свято-Троїцької церкви в Одесі 1849 / / ДАОО, ф. 37, оп. 3, сп. 977, н. 6. публікація: Греки Одеси: Іменний покажчик по метричними книгами Одеської грецької Свято-Троїцької церкви. Ч. II. 1834—1852. — Одеса, 2002, с. 274—275; запис про смерть Г. С. Сафонова — там же
  20. Адрес-календар, загальна розпис зверхників та інших посадових осіб за всіма управлінням в Російській імперії на 1875—1890 роки
  21. Придворний календар на 1890. Санкт-Петербург, 1889, с. 190
  22. «Одеські новини» за 8, 9 і 10 січня 1890 р.
  23. Послужний список О. С. Сафонова / / РДВІА, ф. 400, оп. 17, сп. 1915, л. 1 — 9 об.
  24. «Одеські новини», 1907, 4 травня
  25. Список землевласників Південно-Західного краю (Київської, Подільської та Волинської губерній) / / Весь Південно-Західний край: Довідкова книга. 1906 / За ред. Н. П. Струця. — Київ, 1906, стб. 112
  26. «Одеські новини», 1908, 26 жовтня
  27. Чуваків В. М. Незабуті могили. Т. 6, ч 2. — М., 2006, с. 413
  28. Адреса-календар, загальна розпис зверхників та інших посадових осіб по всім управлінням в Російській імперії за 1865—1916 роки
  29. Чуваків В. М. Незабуті могили. Т. 6, ч. 2. — М., 2006, с. 413
  30. Tolstoy-Miloslavsky Dimitry. The Tolstoys: Genealogy and Origin. A2Z Publicaciones. Alicante, Spain. 1991, р. 158; Руммель В. В., Голубцов В. В. Родовідна збірка російських дворянських прізвищ. Ч. II. — Санкт-Петербург, 1887, с. 522
  31. Послужний список П. С. Толстого / / РДВІА, ф. 409, оп. 1, сп. 43255, л. 1 — 8 об.; Ф. 408, оп. 1, сп. 932, л. 23 об. — 24
  32. Клопотання Андріопуло — повіреного Маразлі Григорія Г. про причислення останнього до дворянства / / НАРМ, ф. 88, оп. 1, сп. 1662
  33. РДІА
  34. Прохання, подане Г. Г. Маразлі 12.01.1876 / / РГИА, ф. 1343, оп. 25, сп. 1470 (справа про дворянство роду Маразлі).
  35. У той час Маразлі став вже дійсним статським радником
  36. Лукомський В., Тройницький С. «Списки лицам высочайше пожалованным дипломами с гербами на дворянское достоинство Всероссийской империи.» — СПб., 1911, с. 40
  37. Лукомський В. К., Тройницький С. М. «Перечень родам и лицам, гербы которых утверждены или пожалованы российскими монархами» / Підготовка та редакція Е. А. Агафоновою, А. А. Шумкова і С. О. Екземплярова. — СПб.: ВІРД, 2004, с. 109.

Посилання

  • С. Г. Рєшетов, Л. В. Іжик. Городской голова Одессы Г. Г. Маразли (1831—1907) и его родственное окружение. — Одеса.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Marazli grec Maraslhs greckij rid yakij najbilshe rozkvit u XIX na pochatku XX stolittya v Odesi z chasiv Rosijskij imperiyi Rodina Marazli pereselilasya v Odesu z mista Filippopolya nini Plovdiv Bolgariya za chasiv panuvannya na tih zemlyah Osmanskoyi imperiyi najvidomishim z predstavnikiv rodu ye Grigorij Marazli odeskij miskij golova MarazliGerb roduIstoriya roduGrigorij Ivanovich Batka Grigoriya zvali Grigorij Ivanovich Marazli bliz 1770 80 1853 vin viv torgovi spravi v Hersoni i Taganrozi a v 1803 roci oselivsya v Odesi todi she zovsim yunomu misti Zanyattya hlibnim eksportom sklalo jomu velikij kapital yakij buduchi primnozhenij jogo sinom sklav materialnu bazu shirokih pozhertvuvan ostannogo Zgodom Grigorij Ivanovich otrimav zvannya pochesnogo gromadyanina Do rechi persha sproba zvesti rid Marazli do dvoryan bula zroblena same Grigoriyem Ivanovichem u travni 1848 roku koli knyaz Mihajlo Voroncov napraviv na im ya ministra yusticiyi grafa Viktora Panina vidnoshennya pro dvoryansku gidnist pochesnogo gromadyanina Grigoriya Marazli 7 serpnya togo zh roku graf Panin vidpovidav knyazyu Voroncovu Ya znahodzhu sho voni dokumenti ne vidpovidayut vimogam u 75 st t IX Zv zakoniv vid 1842 r poyasnenim bo nimi zh ne dovoditsya shob vin abo predki jogo nabuli v rosijskij sluzhbi chini ta ordeni sho dovodyat dvoryansku gidnist Druzhinoyu Grigoriya Ivanovicha bula dochka kupcya 1 yi gildiyi Zoya Zojtcya Fedorivna Feodoridi 1793 1869 vona zh i bula matir yu Grigoriya Grigorovicha ta she dvoh ditej Irakliya Perikla nar i pom u 1819 roci u vici 4 misyaciv ta donki Yevridiki 1820 1867 Parizh Mozhlivo ce buv drugij shlyub Grigoriya Ivanovicha tomu sho v 1821 roci yak hreshena mati pri hreshenni dochki odeskogo kupcya Afroditi Ioanivni Biloyi u greckij Svyato Troyickij cerkvi v Odesi zapisana Fotina Grigorivna Marazli krim togo vona poznachena v metrici takozh yak dochka odeskogo kupcya Vrahovuyuchi veliku riznicyu u vici Grigoriya Ivanovicha ta Zoyi Fedorivni ce cilkom mozhlivo Inshih vidomostej pro Fotinu Marazli poki ne vidomo Grigorij Grigorovich Marazli 1893 rik Grigorij Grigorovich Dokladnishe Marazli Grigorij Grigorovich U 1903 roci v Odesi Grigorij Marazli odruzhivsya z Mariyeyu Ferdinandivnoyu Kich divoche prizvishe Narkevich blizko 1858 1945 Mariya Ferdinandivna bula dochkoyu zemlevlasnikiv Hersonskoyi guberniyi polkovnika 10 go Ingermanlandskogo gusarskogo polku Ferdinanda Francovicha Narkevicha 1824 1879 i Katerini Petrivni Kurdimanovoyi pom 1913 U pershomu shlyubi vona bula zamizhnya za dijsnim statskim radnikom 1899 golovoyu Odeskogo komercijnogo sudu 1884 1902 Pavlom Mikolajovichem Kichem 1846 1905 pislya rozluchennya z yakim vijshla zamizh za Marazli Vid pershogo shlyubu u neyi buli diti Pilip nar 1879 ta Katerina nar 1882 Vid shlyubu Grigoriya Grigorovicha z Mariyeyu Kich ne zalishilosya potomstva Inshi Marazli v Odesi Krim sim yi Marazli pro yaku jde mova v statti v Odesi zhili inshi nosiyi togo zh prizvisha odeski mishani taki zh inozemni greki pro sporidnenist yakih z geroyami statti ne vidomo Krim togo buli she Akkermanski nini Bilgorod Dnistrovskij kupci z takim zhe prizvishem do togo zh hreshenoyu matir yu dochki akkermanskogo kupcya Viri Oleksandrivni Marazli hreshenoyi v 1840 roci v Odesi bula Yevridika Grigorivna Marazli Skorish za vse voni buli u rodinnih stosunkah Takozh v Odesi 6 lyutogo 1870 pomer Kostyantin Ivanovich Marazli 88 rokiv zgidno z metrichnim zapisom dvoryanin Odnak u dvoryansku gidnist Rosijskoyi imperiyi v 1875 roci buv zvedenij tilki majbutnij miskij golova Odesi G G Marazli Yevridika Grigorivna Safonova Marazli ta yiyi sim ya V 1841 roci v Odesi odruzhilasya zi Stepanom Vasilovichem Safonovim 1806 Katerinoslav 1862 Sankt Peterburg Semen Safonov sin sekretarya Katerinoslavskoyi duhovnoyi konsistoriyi nadvirnogo radnika Vasiliya Vasilovicha Safonova bl 1770 1825 ta jogo druzhini Mariyi Stefanivni bl 1779 ne ranishe 1814 U 1825 roci pislya zakinchennya Harkivskogo universitetu vstupiv na sluzhbu do kancelyariyi Novorosijskogo general gubernatora grafa Mihajla Voroncova 1782 1856 z 1845 knyaz u tomu zh roci priznachenij do nogo chinovnikom z osoblivih doruchen vikonuyuchi odne timchasovo obov yazki osobistogo sekretarya U 1826 roci titulyarnij radnik v 1829 rocj kolezkij asesor v 1834 roci nadvirnij radnik v 1837 roci kolezkij radnik v 1840 roci statskij radnik v 1843 roci dijsnij statskij radnik Pislya priznachennya v 1845 roci knyazya Mihajla Voroncova Namisnikom kavkazkim Safonov buv u Tiflisi direktorom civilnoyi kancelyariyi Nevidluchno perebuvav pri knyazi vin viv jogo shodennik i mav slavu jogo lyubimcem Semen Safonov buv diyuchim chlenom Imperatorskogo tovaristva silskogo gospodarstva Pivdennoyi Rosiyi obranij v 1842 roci ta Odeskogo tovaristva istoriyi i starozhitnoste odnim iz zasnovnikiv yakogo vin buv obranij v 1839 roci z 1842 roci vice prezident cogo tovaristva Safonovu nalezhit dekilka istorichnih robit sho drukuvalisya u Zapiskah Tovaristva istoriyi ta starozhitnostej Odeskomu visniku ta miscevih almanahah Etna 1834 rik Zalishki greckih legioniv u Rosiyi abo Ninishnye naselennya Balaklavi 1844 rik Zapiska pro serbsku spravu 1752 roku sho poyasnyuye nepryamu politiku Avstriyi u spravi zaselennya Rosiyeyu Novoyi Serbiyi 1858 rik a takozh dekilka okremih knig Opis chumi yaka spitkala Odesu v 1837 roci 1838 rik v borotbi z yakoyu vin brav diyalnu uchast za sho buv nagorodzhenij ordenom Sv Volodimira III stupenya ta zolotoyu medallyu i pereklad z anglijskoyi broshuri Poglyad na vigodi torgovelnih znosin mizh Franciyeyu i Angliyeyu 1836 rik Jogo vdova Yevridika Grigorivna oselilasya v Parizhi tut v zhovtni 1862 roku cherez pivroku pislya konchini Stepana Vasilovicha narodilasya yihnya ostannya ditina dochka Zoya de i pomerla v 1867 roci i bula pohovana na kladovishi Monmartr v 1869 roci poryad z neyu bula pohovana yiyi mati Zoya Fedorivna Marazli yihni mogili zbereglisya do nashih dniv Zgidno z napisami francuzkoyu na nadgrobnomu hresti koncesiya na pohovannya vichna Vid cogo shlyubu narodilosya semero ditej Chetvero z nih dozhili do zrilih rokiv Stepan 1851 Parizh 1890 Vinnicya ta Oleksandr Stepanovichi Mariya i Zoya Stepanivni a troye pomerli v ditinstvi Mihajlo 1846 Odesa 1847 tam samo Grigorij 1848 Odesa 1849 tam samo ta Mikola Stepanovichi 1852 Odesa Diti Safonovih Hreshenim batkom Mihajla Stepanovicha Safonova buv jogo dyadko Grigorij Marazli na toj moment sin odeskogo pochesnogo gromadyanina yak zapisano v metrici ta a cherez deyakij chas Voroncova majbutnya druzhina knyazya Mihajla Voroncova general gubernatora Novorosiyi i namisnika Bessarabogo Hreshenim batkom Grigoriya Stepanovicha Safonova buv vzhe sam knyaz Voroncov yakogo zamishav did nemovlyati Grigorij Ivanovich Marazli Cej fakt svidchit pro dobre stavlennya knyazya do sim yi svogo ulyublencya jmovirno svogo starshogo sina S V Safonov nazvav Mihajlom na chest svogo nachalnika i pokrovitelya Stepan Stepanovich Safonov u 1875 roci znachitsya v chini vikonuyuchogo obov yazki gubernskogo sekretarya v departamenti vnutrishnih vidnosin Z 1877 roku vin takozh ye chlenom Sankt Peterburzkoyi radi dityachih pritulkiv vidomstva ustanov imperatrici Mariyi z 1880 pochesnij chlen ciyeyi radi Vin prodovzhuvav sluzhiti v azh do 1887 roku pidvishuyuchis v chinah i peremishayuchis za miscem sluzhbi prichomu v 1886 1887 rokah vin chislitsya pri posolstvi v Parizhi Z 1879 roku v zvanni kamer yunkeru dvoru jogo imperatorskoyi velichnosti Na moment konchini buv nadvirnim radnikom vinnickim povitovim vatazhkom dvoryanstva z 1888 roku i kavalerom ordeniv Sv Stanislava II stupenya avstrijskogo Franca Josipa Kavalerskogo hresta ispanskogo Izabelli katolickoyi Kavalerskogo hresta mav bronzovu medal v pam yat Sv Koronuvannya yih imperatorskih velichesti 9 sichnya 1890 cherez kilka dniv pislya jogo konchini vidbulosya perenesennya prahu na Starij cvintar Odesi Na pohoroni buv prisutnij dyadko pokijnogo Grigorij Marazli i shurin S I Tolstoj yakij na toj moment timchasovo mav posadu odeskogo gradonachalnika Vidomostej pro Mikolu Stepanovicha Safonova nar 1852 okrim yak v metrici pro jogo hreshennya viyaviti ne vdalosya Oleksandr Stepanovich Safonov 1855 1908 Nicca obrav vijskovu kar yeru v 1874 roci vstupivshi ryadovim na pravah odnorichnika 1 go rozryadu v gusarskij Lejb gvardiyi jogo velichnosti polk U 1884 roci dosluzhivsya do ad yutanta komanduyuchogo vijskami Odeskogo vijskovogo okrugu iz zarahuvannyam po armijskoyi kavaleriyi i z perejmenuvannyam v pidpolkovniki U 1886 roci vin vijshov u vidstavku z nagorodzhennyam nastupnim chinom tobto polkovnikom i mundirom zobov yazuyuchis kazennogo zmistu ne prositi Vin brav uchast u rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 z grudnya 1877 do sichnya 1878 roku brav uchast v avangardnih boyah pid Filippopolem za sho buv nagorodzhenij ordenami j medalyami Krim majna yake perejshlo jomu za zapovitom vid dyadka Grigoriya Marazli gotivka chastinu neruhomogo majna sho ne vhodit v majorat i ruhome majno jomu nalezhalo selo Pikiv de vin i buv pohovanij i sela Pikiv Novij ta Zhigalivka u Vinnickomu poviti Podilskoyi guberniyi a takozh villa v Nicci de vin provodiv veliku chastinu chasu Perezhivshi dyadka na pivtora roku vin pomer u Nicci 22 zhovtnya 1908 u vici 53 let Mariya Stepanivna Safonova 1842 1927 Nicca vijshla zamizh za Sergiya Ivanovicha Tolstogo 1838 Sankt Peterburg 1897 Sankt Peterburg predstavnika netitulovanih gilki rodu Tolstih Vin buv sinom tayemnogo radnika i senatora Ivana Mikolajovicha Tolstogo 1792 1854 ta Oleni Oleksiyivni urodzhenoyi knyazhni Sherbatovoyi 1808 1888 Mariya Stepanivna Tolsta v riznij chas brala uchast v riznih blagodijnih ustanovah Sankt Peterburga Tak z seredini 1860 ih do 1868 roku vona pomichnicya popechitelki pritulku Utina z 1868 popechitelka cogo zh pritulku U 1870 ih rokah vona pikluvalnicya pritulku V pam yat 19 lyutogo 1861 v 1910 ih rokah Pomichnicya pikluvalnici shkoli princesi Yevgeniyi Maksimilianivni Oldenburzkoyi sho pidkoryayetsya Imperatorskij zhinochomu patriotichnomu suspilstvu i chlen komitetu pikluvannya gosudarini imperatrici Mariyi Fedorivni pro gluhonimih Takozh vona bula pomichniceyu golovi Peterburzkogo zhinochogo blagodijnogo tyuremnogo komitetu Razom z rodinoyu sina Petra Sergijovicha vona emigruvala do Franciyi de i pomerla Vid shlyubu ta Mariyi Safonovoyi narodilosya chetvero dochok i dva sina Diti Tolstih Starshij sin Ivan Sergijovich Tolstoj pomer ditinoyu v 1884 roci u Plocku Molodshij Petro Sergijovich Tolstoj narodivsya v 1876 roci u rodovomu mayetku Tolstih Novi Yalci Tverskoyi guberniyi Nini turbaza Seliger U 1887 zarahovanij u pazhi do visochajshogo dvoru v 1888 vidpravlenij do Pazheskogo korpusu v 1896 provedenij v kamer pazhi najvishogo dvoru U 1897 prikomandirovanij do Kavalergardskogo yiyi velichnosti gosudarini imperatrici Mariyi Fedorivni polku na pravah estandart yunkera potim perevedenij v korneti v cej polk U 1901 timchasovo komanduvav 2 m eskadronom polku v tomu zh roci pidvishenij do poruchika U 1905 perevedenij v shtabsrotmistri U 1907 nagorodzhenij ordenom Sv Stanislava III stupenya U 1908 timchasovo komanduvav eskadronom yiyi velichnosti U 1909 zdobuv posadu polkovogo ad yutanta z 1909 po 1911 chlen polkovogo sudu U 1911 perevedenij z 2 go v 3 j eskadron i priznachenij jogo komanduvachem v tomu zh roci zroblenij rotmistrom U 1911 vidrahovanij vid posadi komandira 3 go eskadronu nagorodzhenij ordenom Sv Anni III stupenya U 1912 priznachenij skladatisya pri jogo imperatorskoyi visokosti velikogo knyazya Dmitri Pavlovichi i pidvishenij v polkovniki DvoryanstvoYak vzhe bulo zaznacheno vishe predstavniki rodu Marazli vzhe probuvali zdobuti dvoryanstvo dlya svoyeyi sim yi ale persha sproba bula prirechena na porazku U 1863 roci Grigorij Grigorovich podav u Besarabske dvoryanske deputatske zibrannya prohannya pro prichislennya jogo do besarabskogo dvoryanstva do togo zh zgidno z dzherelami u cej chas Marazli vzhe buv spadkovim dvoryaninom Hersonskoyi guberniyi yak i jogo batko sho ne znahodit pidtverdzhennya zgidno z inshimi dokumentami U grudni togo zh roku Besarabske deputatske dvoryanske zibrannya vineslo uhvalu pro prichislennya Grigoriya Grigorovicha do miscevogo dvoryanstva ale ce rishennya ne bulo privedeno u vikonannya oskilki prohach zabrav svoye prohannya i dokumenti nazad 3 lyutogo 1875 roku Grigorij Grigorovich Marazli zvernuvsya z prohannyam na im ya golovi dvoryanstva Odeskogo povitu Hersonskoyi guberniyi I I Kurisa v yakomu prosiv ostannogo klopotati pro vnesennya jogo v chislo dvoryan Hersonskoyi guberniyi I I Kuris 7 lyutogo zvernuvsya do Hersonskogo dvoryanskogo deputatskogo zibrannya z prohannyam pro zatverdzhennya G G Marazli v spadkovomu dvoryanstvi Hersonskoyi guberniyi na pidstavi podarovanogo jomu chinu 29 bereznya 1875 G G Marazli bulo nadano spadkovu dvoryansku gidnist i zaneseno do III chastini dvoryanskoyi rodovoyi knigi 12 sichnya 1876 Grigorij Marazli podav prohannya pro daruvannya jomu gerba yake stalosya 9 serpnya 1879 RodovidMariya Ferdinandivna Kich Marazli Narkevich 1900 rik I Ivan Marazli batko Grigoriya Ivanovicha II Grigorij Ivanovich Marazli 1770 1780 Filippopol 1853 Odesa kupec pochesnij gromadyanin Odesi NN mozhlivo Zoya Zojtcya Fedorivna Feodoridi 1793 1869 Parizh dochka kupcya 1 yi gildiyi III Fotina Grigorivna mozhlivo Marazli Iraklij Perikl Grigorovich Marazli 1819 Odesa Pomer u ditinstvi Yevridika Grigorivna Marazli 1820 Odesa 1867 Parizh Stepan Vasilovich Safonov 1806 Katerinoslav 1862 Sankt Peterburg Grigorij Grigorovich Marazli 1831 Odesa 1907 Odesa mecenat filantrop gromadskij diyach Odeskij miskij golova Mariya Ferdinandivna Kich Narkevich 1858 1945 IV Mariya Stepanivna Safonova 1842 1927 Nicca Sergij Ivanovich Tolstoj 1838 Sankt Peterburg 1897 Sankt Peterburg Mihajlo Stepanovich Safonov 1846 Odesa 1847 tam samo pomer u ditinstvi Grigorij Stepanovich Safonov 1848 Odesa 1849 tam samo pomer u ditinstvi Stepan Stepanovich Safonov 1851 Parizh 1890 Vinnicya Mikola Stepanovich Safonov 1852 Odesa Oleksandr Stepanovich Safonov 1855 1908 Nicca Zoya Stepanivna Safonova zhovten 1862 Parizh V Ivan Sergijovich Tolstoj 1884 Plock pomer u ditinstvi Petro Sergijovich Tolstoj 1876 PrimitkiU metrici pro smert G I Marazli vkazano sho vin pomer u vici 88 rokiv tobto narodivsya blizko 1765 zapis pro smert G I Marazli v metrichnij knizi greckoyi Svyato Troyickoyi cerkvi v Odesi za 1853 Derzhavnij arhiv Odeskoyi oblasti DAOO f 37 fond Hersonskoyi duhovnoyi konsistoriyi op 3a sp 138 nomer zapisu 10 Greki Odesi Imennij pokazhchik po metrichnimi knigami Odeskoyi greckoyi Svyato Troyickoyi cerkvi Ch III 1853 1874 Odesa 2004 s 130 131 Odesskij vestnik povishaet sho vin pomer v inshomu vici 83 roki Odeskij visnik 1853 4 kvitnya Za prohannyam odeskogo kupcya Grigoriya Marazli pro vnesennya jogo v chislo pochesnih gromadyan 1838 rik DAOO f 4 op 14 sp 319 spravu vtracheno Pro pravo na pochesne gromadyanstvo kupciv pilgovih mist Novorosijskogo krayu Odeskij visnik 1837 4 serpnya Sprava stosovno Namisnika kavkazkogo pro dvoryanske gidnist pochesnogo gromadyanina Grigoriya Marazli RDIA f 1405 op 46 sp 5918 Povidomleno R G Krasyukovoyi Napevno knyaz Voroncov zvernuvsya z podibnim klopotannyam bazhayuchi nadati roztashuvannya svoyemu ulyublencyu S V Safonovu odruzhenomu z donkoyu vishezgadanogo pochesnogo gromadyanina Grigoriya Marazli starshogo Zapis pro narodzhennya ta hreshennya I G Marazli v metrichnij knizi greckoyi Svyato Troyickoyi cerkvi v Odesi za 1819 DAOO f 37 op 3 sp 228 nomer zapisu 2 Opublikovano Greki Odesi Imennij pokazhchik po metrichnimi knigami Odeskoyi greckoyi Svyato Troyickoyi cerkvi Ch I 1800 1831 Odesa 2000 s 166 167 Zapis pro narodzhennya ta hreshennya E G Marazli v metrichnij knizi greckoyi Svyato Troyickoyi cerkvi v Odesi za 1820 DAOO f 37 op 3 sp 226 nomer zapisu 39 Greki Odesi Ch I 1800 1831 Odesa 2000 s 166 167 Zapis pro narodzhennya ta hreshennya A I Biloyi v metrichnij knizi greckoyi Svyato Troyickoyi cerkvi v Odesi za 1821 DAOO f 37 op 3 sp 245 nomer zapisu 75 Greki Odesi Ch I 1800 1831 Odesa 2000 s 26 27 Zapis pro odruzhennya Grigoriya Grigorovicha Marazli i Mariyeyu Ferdinandivnoyu Kich v metrichnij knizi greckoyi Svyato Troyickoyi cerkvi v Odesi za 1903 Rik DAOO f 37 op 13 sp 584 l 43 ob 44 Opublikovano Grigorij Grigorovich Marazli mecenat i kolekcioner S 228 Zapis pro odruzhennya P M Kicha i M F Narkevich v metrichnij knizi portovoyi cerkvi Vsih Svyatih i Sv Mikolaya v Odesi na 1879 DAOO f 37 op 12 sp 6 l 313 ob 314 Zapis pro narodzhennya ta hreshennya V A Marazli v metrichnij knizi greckoyi Svyato Troyickoyi cerkvi v Odesi 1840 DAOO f 37 op 3 sp 575 Zapis pro smert K I Marazli v metrichnij knizi greckoyi Svyato Troyickoyi cerkvi v Odesi 1870 DAOO f 37 op 6 sp 31 nomer zapisu 9 Greki Odesi Imennij pokazhchik za metrichnimi knigami Odeskoyi greckoyi Svyato Troyickoyi cerkvi Ch III 1853 1874 Odesa 2000 s 130 131 Sprava pro dvoryanstvo rodu Safonova RDIA f 1343 op 29 sp 1221 Za inshimi vidomostyami narodivsya u 1808 roci Peterb Nekropol ch 4 s 34 Murzanov N A Uryadovij senat Panove Senat 22 lyutogo 1711 22 lyutogo 1911 Spisok sinatoriv Sankt Peterburg 1911 Pam yatna kniga barona Volodimira Volodimirovicha Frederiksa Rukopis 14 l Zbori barona V G Frederiksa Marazli Argentina Formulyarnij spisok pro sluzhbu S V Safonova RDIA f 1343 op 29 sp 1221 l 58 67 Stepan Vasilovich Safonov Nekrolog Zapiski Odeskogo tovaristva istorii ta starozhitnostej T 6 Odesa 1867 s 483 485 Rosijskij biografichnij slovnik T Sabanyeyev Smislov Sankt Peterburg 1904 s 209 Anderson V Rosijskij nekropol v chuzhih krayah Vip 1 Parizh ta jogo okolici Pg 1915 s 79 Zapis pro narodzhennya ta hreshennya M S Safonova v metrichnij knizi greckoyi Svyato Troyickoyi cerkvi v Odesi za 1846 DAOO f 37 op 3 sp 859 nomer zapisu 3 publikaciya Greki Odesi Imennij pokazhchik po metrichnimi knigami Odeskoyi greckoyi Svyato Troyickoyi cerkvi Ch II 1834 1852 Odesa 2002 s 274 275 Zapis pro smert M S Safonova v metrichnij knizi greckoyi Svyato Troyickoyi cerkvi v Odesi 1847 DAOO f 37 op 3 sp 859 n 15 Zapis pro narodzhennya ta hreshennya G S Safonova v metrichnij knizi greckoyi Svyato Troyickoyi cerkvi v Odesi 1849 DAOO f 37 op 3 sp 977 n 6 publikaciya Greki Odesi Imennij pokazhchik po metrichnimi knigami Odeskoyi greckoyi Svyato Troyickoyi cerkvi Ch II 1834 1852 Odesa 2002 s 274 275 zapis pro smert G S Safonova tam zhe Adres kalendar zagalna rozpis zverhnikiv ta inshih posadovih osib za vsima upravlinnyam v Rosijskij imperiyi na 1875 1890 roki Pridvornij kalendar na 1890 Sankt Peterburg 1889 s 190 Odeski novini za 8 9 i 10 sichnya 1890 r Posluzhnij spisok O S Safonova RDVIA f 400 op 17 sp 1915 l 1 9 ob Odeski novini 1907 4 travnya Spisok zemlevlasnikiv Pivdenno Zahidnogo krayu Kiyivskoyi Podilskoyi ta Volinskoyi gubernij Ves Pivdenno Zahidnij kraj Dovidkova kniga 1906 Za red N P Strucya Kiyiv 1906 stb 112 Odeski novini 1908 26 zhovtnya Chuvakiv V M Nezabuti mogili T 6 ch 2 M 2006 s 413 Adresa kalendar zagalna rozpis zverhnikiv ta inshih posadovih osib po vsim upravlinnyam v Rosijskij imperiyi za 1865 1916 roki Chuvakiv V M Nezabuti mogili T 6 ch 2 M 2006 s 413 Tolstoy Miloslavsky Dimitry The Tolstoys Genealogy and Origin A2Z Publicaciones Alicante Spain 1991 r 158 Rummel V V Golubcov V V Rodovidna zbirka rosijskih dvoryanskih prizvish Ch II Sankt Peterburg 1887 s 522 Posluzhnij spisok P S Tolstogo RDVIA f 409 op 1 sp 43255 l 1 8 ob F 408 op 1 sp 932 l 23 ob 24 Klopotannya Andriopulo povirenogo Marazli Grigoriya G pro prichislennya ostannogo do dvoryanstva NARM f 88 op 1 sp 1662 RDIA Prohannya podane G G Marazli 12 01 1876 RGIA f 1343 op 25 sp 1470 sprava pro dvoryanstvo rodu Marazli U toj chas Marazli stav vzhe dijsnim statskim radnikom Lukomskij V Trojnickij S Spiski licam vysochajshe pozhalovannym diplomami s gerbami na dvoryanskoe dostoinstvo Vserossijskoj imperii SPb 1911 s 40 Lukomskij V K Trojnickij S M Perechen rodam i licam gerby kotoryh utverzhdeny ili pozhalovany rossijskimi monarhami Pidgotovka ta redakciya E A Agafonovoyu A A Shumkova i S O Ekzemplyarova SPb VIRD 2004 s 109 PosilannyaS G Ryeshetov L V Izhik Gorodskoj golova Odessy G G Marazli 1831 1907 i ego rodstvennoe okruzhenie Odesa

Дата публікації:
Топ