Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мапунгубве — середньовічна африканська держава, що утворилося у 2-й половині XI ст. Напочатку XIII ст. поступилася впливом державі Зімбабве. Назва з мови каланга або шевенда перекладається як «Пагорб шакалів» або «Місце мудрості» (Місце, де скеля перетворюється на рідину). Натепер існує національний парк , що є частиною Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
| Мапунгубве | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Мапунгубве | |||
| Мови | протокаланга | |||
| Форма правління | монархія | |||
| Історія | ||||
| - Засновано | 1075 | |||
| - Ліквідовано | 1220 | |||
Історія
Розвинулася з землеробської культури Леопардове Коп'є. Сформувалося у 1070-х роках навколо поселення Мапунгубве. Його утворилися племена протошона і каланга. Піднесенню держави сприяло також те, що цей регіон були щільно заселений слонами. Торгівля слоновою кісткою, а потім золотом сприяло піднесенню поселенню, об'єднанню навколо нього значної території.
Найбільшого піднесення держава набула у XII ст. Було встановлено зверхність над племеним союзом Тоутсве (на захід). На цей час чисельність столиці становило близько 5 тис. осіб.
Поступоов поселення Велике Зімбабве на півночі перетворилося на потужного суперника. Занепад Мапунгубве за невідомих обставин відбувся близько 1220 року.
Територія
Устрій
На чолі стояв володар, що був одночасно верховним жерцем (тобто мав статус священого правителя). Мапунгубве вперше передбачала використання кам'яних стін для демаркації важливих територій. Була резиденція з кам'яними стінами, яку, ймовірно, займав володар. Камінь і дерево використовували разом. Також навколо пагорба Мапунгубве був дерев'яний тин.
Суспільство
Археологи вважають, що суспільство Мапунгубве є першою соціальною системою на півдні Африки, заснованою на класах: правитель та вища знать, місцева знать, яка мешкала на пагорбах та простолюдини, які мешкали в низовинах. Втім про пусумність цього народу нічого невідомо.
Економіка
Основу становило землеробство і тваринництво. Свійських тварин тримали в спеціальних краалях поблизу жител. З розвитком державу відбувається вдосконалення гончарства та обробки золота.
Джерела
- Gardner, G.A. (1955). «Mapungubwe: 1935—1940». South African Archeological Journal. 10 (39): 73–77. doi:10.2307/3887555. JSTOR 3887555.
- Walton, J. (1956). «Mapungubwe and Bambandyanalo». South African Archeological Journal. 11 (41): 27.
- Walton, J. (1956). «Mapungubwe and Bambandyanalo». South African Archeological Journal. 11 (44): 111.
- Hrbek, Ivan; Fasi, Muhammad (1988). Africa from the Seventh to the Eleventh Century. London: Unesco. pp. 869 pages. .
- Huffman, Thomas (2007). Handbook to the Iron Age: The archaeology of pre-colonial farming societies in southern Africa. Scottsville: University of KwaZulu-Natal Press. pp. 504 pages. .
- Duffey, Sian Tiley-Nel et al. The Art and Heritage Collections of the University of Pretoria.Univ. of Pretoria, 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mapungubve serednovichna afrikanska derzhava sho utvorilosya u 2 j polovini XI st Napochatku XIII st postupilasya vplivom derzhavi Zimbabve Nazva z movi kalanga abo shevenda perekladayetsya yak Pagorb shakaliv abo Misce mudrosti Misce de skelya peretvoryuyetsya na ridinu Nateper isnuye nacionalnij park sho ye chastinoyu Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Mapungubve1075 1220Mapungubve istorichni kordoni na kartiStolicya MapungubveMovi protokalangaForma pravlinnya monarhiyaIstoriya Zasnovano 1075 Likvidovano 1220IstoriyaRozvinulasya z zemlerobskoyi kulturi Leopardove Kop ye Sformuvalosya u 1070 h rokah navkolo poselennya Mapungubve Jogo utvorilisya plemena protoshona i kalanga Pidnesennyu derzhavi spriyalo takozh te sho cej region buli shilno zaselenij slonami Torgivlya slonovoyu kistkoyu a potim zolotom spriyalo pidnesennyu poselennyu ob yednannyu navkolo nogo znachnoyi teritoriyi Najbilshogo pidnesennya derzhava nabula u XII st Bulo vstanovleno zverhnist nad plemenim soyuzom Toutsve na zahid Na cej chas chiselnist stolici stanovilo blizko 5 tis osib Postupoov poselennya Velike Zimbabve na pivnochi peretvorilosya na potuzhnogo supernika Zanepad Mapungubve za nevidomih obstavin vidbuvsya blizko 1220 roku TeritoriyaRoztashovuvalosya bilya zlittya richok Shashe ta Limpopo UstrijNa choli stoyav volodar sho buv odnochasno verhovnim zhercem tobto mav status svyashenogo pravitelya Mapungubve vpershe peredbachala vikoristannya kam yanih stin dlya demarkaciyi vazhlivih teritorij Bula rezidenciya z kam yanimi stinami yaku jmovirno zajmav volodar Kamin i derevo vikoristovuvali razom Takozh navkolo pagorba Mapungubve buv derev yanij tin SuspilstvoArheologi vvazhayut sho suspilstvo Mapungubve ye pershoyu socialnoyu sistemoyu na pivdni Afriki zasnovanoyu na klasah pravitel ta visha znat misceva znat yaka meshkala na pagorbah ta prostolyudini yaki meshkali v nizovinah Vtim pro pusumnist cogo narodu nichogo nevidomo EkonomikaOsnovu stanovilo zemlerobstvo i tvarinnictvo Svijskih tvarin trimali v specialnih kraalyah poblizu zhitel Z rozvitkom derzhavu vidbuvayetsya vdoskonalennya goncharstva ta obrobki zolota DzherelaGardner G A 1955 Mapungubwe 1935 1940 South African Archeological Journal 10 39 73 77 doi 10 2307 3887555 JSTOR 3887555 Walton J 1956 Mapungubwe and Bambandyanalo South African Archeological Journal 11 41 27 Walton J 1956 Mapungubwe and Bambandyanalo South African Archeological Journal 11 44 111 Hrbek Ivan Fasi Muhammad 1988 Africa from the Seventh to the Eleventh Century London Unesco pp 869 pages ISBN 92 3 101709 8 Huffman Thomas 2007 Handbook to the Iron Age The archaeology of pre colonial farming societies in southern Africa Scottsville University of KwaZulu Natal Press pp 504 pages ISBN 978 1 86914 108 0 Duffey Sian Tiley Nel et al The Art and Heritage Collections of the University of Pretoria Univ of Pretoria 2008