Зімбабве — африканська держава, що утворилося напочатку XIII ст. внаслідок занепаду держави Мапунгубве. Досягло розквіту у XIV ст. Близько 1450 року остаточно занепало, на місце якого утворилися держави Мономотапа і Бутуа. Багато джерел стверджують, що «Зімбабве» походить від слова «дзимба-дза-мабве», що в перекладі з діалекту каранги мови шона перекладається як «кам'яні будинки». Археолог Пітер Гарлак висунув теорію, що «Зімбабве» являє собою форму «дзимба-хве» діалекту зезуру мови шона, що означає «шановані будинки» і зазвичай посилається на будинки вождів або могили.
Зімбабве | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Столиця | Лусвінго | ||||||||||
Мови | протошона | ||||||||||
Форма правління | монархія | ||||||||||
Історія | |||||||||||
- Засновано | 1220 | ||||||||||
- Ліквідовано | 1450 | ||||||||||
| |||||||||||
Історія
Раніше теорії припускали, що на початку XI століття люди з Мапунгубве переселилися на північ до району Великого Зімбабве. Новіші дослідження та докази вказують, що територія Великого Зімбабве була зайнята ще в 600 році, а держава Зімбабве була еволюцією культур гуманьє та гокомере.
Втім знать Зімбабве походила з Мапунгубве, але мало тісні контакти з цією державою. Саме після занепаду останньої відбувається піднесення Зімбабве, яке розширює підвладні землі навколо своєї столиці. З остаточним занепадом Мапунгубве Зімбабве розширює кордони в усіх напрямках, дійшовши до Індійського океану на заході, пустелі Калахарі на сході, на півночі до річки Замбезі.
Піднесення наприкінці XIII — 1-й пол. XIV ст. держави збіглося з розвитком торгівлі з арабськими купцями, що насамперед перебували в прибережних містах султанату Кілва. Втім у середині XIV ст. значний удар по розвитку торгівлі завдала потужна епідемія, відома як Чорна смерть. Внаслідок цього попит на значну частину товарів знижується, що відбивається на поповненні скарбниці Зімбабве.
Згодом відбувається поступово підсилення місцевої знаті, яка дедалі частіше виступає проти центральної влади. Зрештою близько 1430 року представник зімбабвійської династії Н'ятсімба Мутота повстав, утворивши власну державу Мономотапа. До 1450 року відбувся остаточний занепад Зімбабве.
Устрій
На чолі стояв володар, що носив титул мамбо, що мав політичну, військову й сакральну владу. Існувала жорстка трирівневою класова структура: знать, ремісники і раби. Також існувала мережа підвладних вождів, де розташовувалося менші кам'яні будинки (центри управління або фортеці з залогами). таких виявлено 150.
Економіка
Основу становили землеробство, скотарство й торгівля. Добувалися корисні копалини, насамперед золото, залізо, мідь, якими здійснювалася торгівля. Також місцеві купці контролювали торгівлю слоновою кісткою з . тут перебувало багато арабських торгівців. Данина з підлеглих племен збиралася натуральним чином.
Культура
Будівництво складних кам'яних будівель і стін досягло значного розвитку.
Джерела
- Oliver, Roland & Anthony Atmore (1975). Medieval Africa 1250—1800. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 738. .
- Stewart, John (1989). African States and Rulers. Jefferson: McFarland. pp. 395. .
- Owomoyela, Oyekan (2002). Culture and Customs of Zimbabwe. Westport: Greenwood. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zimbabve afrikanska derzhava sho utvorilosya napochatku XIII st vnaslidok zanepadu derzhavi Mapungubve Dosyaglo rozkvitu u XIV st Blizko 1450 roku ostatochno zanepalo na misce yakogo utvorilisya derzhavi Monomotapa i Butua Bagato dzherel stverdzhuyut sho Zimbabve pohodit vid slova dzimba dza mabve sho v perekladi z dialektu karangi movi shona perekladayetsya yak kam yani budinki Arheolog Piter Garlak visunuv teoriyu sho Zimbabve yavlyaye soboyu formu dzimba hve dialektu zezuru movi shona sho oznachaye shanovani budinki i zazvichaj posilayetsya na budinki vozhdiv abo mogili Zimbabve1220 1450 GerbStolicya LusvingoMovi protoshonaForma pravlinnya monarhiyaIstoriya Zasnovano 1220 Likvidovano 1450Poperednik NastupnikMapungubve MonomotapaButua derzhava IstoriyaRanishe teoriyi pripuskali sho na pochatku XI stolittya lyudi z Mapungubve pereselilisya na pivnich do rajonu Velikogo Zimbabve Novishi doslidzhennya ta dokazi vkazuyut sho teritoriya Velikogo Zimbabve bula zajnyata she v 600 roci a derzhava Zimbabve bula evolyuciyeyu kultur gumanye ta gokomere Vtim znat Zimbabve pohodila z Mapungubve ale malo tisni kontakti z ciyeyu derzhavoyu Same pislya zanepadu ostannoyi vidbuvayetsya pidnesennya Zimbabve yake rozshiryuye pidvladni zemli navkolo svoyeyi stolici Z ostatochnim zanepadom Mapungubve Zimbabve rozshiryuye kordoni v usih napryamkah dijshovshi do Indijskogo okeanu na zahodi pusteli Kalahari na shodi na pivnochi do richki Zambezi Pidnesennya naprikinci XIII 1 j pol XIV st derzhavi zbiglosya z rozvitkom torgivli z arabskimi kupcyami sho nasampered perebuvali v priberezhnih mistah sultanatu Kilva Vtim u seredini XIV st znachnij udar po rozvitku torgivli zavdala potuzhna epidemiya vidoma yak Chorna smert Vnaslidok cogo popit na znachnu chastinu tovariv znizhuyetsya sho vidbivayetsya na popovnenni skarbnici Zimbabve Zgodom vidbuvayetsya postupovo pidsilennya miscevoyi znati yaka dedali chastishe vistupaye proti centralnoyi vladi Zreshtoyu blizko 1430 roku predstavnik zimbabvijskoyi dinastiyi N yatsimba Mutota povstav utvorivshi vlasnu derzhavu Monomotapa Do 1450 roku vidbuvsya ostatochnij zanepad Zimbabve UstrijNa choli stoyav volodar sho nosiv titul mambo sho mav politichnu vijskovu j sakralnu vladu Isnuvala zhorstka tririvnevoyu klasova struktura znat remisniki i rabi Takozh isnuvala merezha pidvladnih vozhdiv de roztashovuvalosya menshi kam yani budinki centri upravlinnya abo forteci z zalogami takih viyavleno 150 EkonomikaOsnovu stanovili zemlerobstvo skotarstvo j torgivlya Dobuvalisya korisni kopalini nasampered zoloto zalizo mid yakimi zdijsnyuvalasya torgivlya Takozh miscevi kupci kontrolyuvali torgivlyu slonovoyu kistkoyu z tut perebuvalo bagato arabskih torgivciv Danina z pidleglih plemen zbiralasya naturalnim chinom KulturaBudivnictvo skladnih kam yanih budivel i stin dosyaglo znachnogo rozvitku DzherelaOliver Roland amp Anthony Atmore 1975 Medieval Africa 1250 1800 Cambridge Cambridge University Press pp 738 ISBN 0 521 20413 5 Stewart John 1989 African States and Rulers Jefferson McFarland pp 395 ISBN 0 89950 390 X Owomoyela Oyekan 2002 Culture and Customs of Zimbabwe Westport Greenwood ISBN 978 0 313 31583 1