Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Мальтійська ящірка | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Мальтійська ящірка (лат. Podarcis filfolensis) — вид настінних ящірок.
Опис
Невелика ящірка. Довжина тіла до 6,5 см. Довжина хвоста перевищує довжину тіла приблизно у два рази.
Забарвлення дуже мінливе й у різних підвидів варіює від сірого та коричневого до зеленого. Уздовж спини зазвичай проходять три поздовжніх ряди з невеликих темних плям неправильної форми. На очах є темний сітчастий малюнок. Нижня сторона тіла жовта, оранжева або червона. Самці мають більш яскраве забарвлення, самки в основному коричневих відтінків.
Ареал виду - Мальтійський архіпелаг і Пелагські острова в Середземному морі. Живуть ящірки в зарослях чагарників, на скелях, стінах будівель, розсипах каменів, зустрічаються на ріллі, пасовищах, в садах. Сухолюбивий вид.
Харчується комахами і іншими безхребетними, поїдає також квіти і плоди рослин. Про людське око відзначений канібалізмом.
Розмноження вивчено слабо. Самці територіальні й охороняють свою ділянку від інших самців. Парування відбувається навесні. Самки відкладають 1-2 яйця, з яких в липні - серпні вилуплюються дитинчата.
Класифікація
Незважаючи на невелику територію проживання виду, виділяють 5-6 підвидів, які відрізняються забарвленням і розмірами. Кожен підвид живе на одному або на декількох сусідніх островах.
Підвиди
- Podarcis filfolensis maltensis — мешкає на островах Мальта, Гоцо і Коміно. Як правило, зеленувата, іноді плямиста.
- Podarcis filfolensis filfolensis — найбільший підвид, мешкає на острові Фільфла. Має темнеу чорнувате забарвлення з блакитними і зеленими плямами.
- Podarcis filfolensis kieselbachi — ендемік Островів Святого Павла. Забарвлення різне: коричнева, сіра, з чорними плямами і помаранчевим черевом.
- Podarcis filfolensis generalensis — ендемік Грибний скелі на західному узбережжі Гоцо. Відрізняється червоним черевом і блакитними боками.
- Podarcis filfolensis laurentimulleri — зустрічається на островах Ліноза і Лампіоне.
Шостий підвид, як вважають, існує на острові Комінотто.
Охоронний статус
Площа ареалу набагато менше 5 тис. Км², однак виду присвоєно охоронний статус з найменшим ризиком. Чисельність стабільна, але в деяких місцях скорочується в зв'язку з руйнуванням місць проживання. Через використання острова Фільфла в якості військового полігону в особливо несприятливому становищі знаходиться популяція номінативного підвиду. За обліком 1968 року там мешкало не більше 3000 особин на площі менше 2,5 га. Деякі інші популяції також можуть піддаватися визначеному ризику, так як їх ареал обмежений дуже невеликими островами.
Література
- Даревський И. С., Орлов Н. Л. Рідкісні і знакаючі тварини— М.: В. шк., 1988. — С. 269—270.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maltijska yashirka Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Yashirki Lacertilia Rodina Yashirkovi Lacertidae Vid Maltijska yashirka Posilannya Vikishovishe Podarcis filfolensis EOL 791010 ITIS 1155407 MSOP 17793 NCBI 65481 Maltijska yashirka lat Podarcis filfolensis vid nastinnih yashirok OpisNevelika yashirka Dovzhina tila do 6 5 sm Dovzhina hvosta perevishuye dovzhinu tila priblizno u dva razi Zabarvlennya duzhe minlive j u riznih pidvidiv variyuye vid sirogo ta korichnevogo do zelenogo Uzdovzh spini zazvichaj prohodyat tri pozdovzhnih ryadi z nevelikih temnih plyam nepravilnoyi formi Na ochah ye temnij sitchastij malyunok Nizhnya storona tila zhovta oranzheva abo chervona Samci mayut bilsh yaskrave zabarvlennya samki v osnovnomu korichnevih vidtinkiv Areal vidu Maltijskij arhipelag i Pelagski ostrova v Seredzemnomu mori Zhivut yashirki v zaroslyah chagarnikiv na skelyah stinah budivel rozsipah kameniv zustrichayutsya na rilli pasovishah v sadah Suholyubivij vid Harchuyetsya komahami i inshimi bezhrebetnimi poyidaye takozh kviti i plodi roslin Pro lyudske oko vidznachenij kanibalizmom Rozmnozhennya vivcheno slabo Samci teritorialni j ohoronyayut svoyu dilyanku vid inshih samciv Paruvannya vidbuvayetsya navesni Samki vidkladayut 1 2 yajcya z yakih v lipni serpni viluplyuyutsya ditinchata KlasifikaciyaNezvazhayuchi na neveliku teritoriyu prozhivannya vidu vidilyayut 5 6 pidvidiv yaki vidriznyayutsya zabarvlennyam i rozmirami Kozhen pidvid zhive na odnomu abo na dekilkoh susidnih ostrovah Pidvidi Podarcis filfolensis maltensis meshkaye na ostrovah Malta Goco i Komino Yak pravilo zelenuvata inodi plyamista Podarcis filfolensis filfolensis najbilshij pidvid meshkaye na ostrovi Filfla Maye temneu chornuvate zabarvlennya z blakitnimi i zelenimi plyamami Podarcis filfolensis kieselbachi endemik Ostroviv Svyatogo Pavla Zabarvlennya rizne korichneva sira z chornimi plyamami i pomaranchevim cherevom Podarcis filfolensis generalensis endemik Gribnij skeli na zahidnomu uzberezhzhi Goco Vidriznyayetsya chervonim cherevom i blakitnimi bokami Podarcis filfolensis laurentimulleri zustrichayetsya na ostrovah Linoza i Lampione Shostij pidvid yak vvazhayut isnuye na ostrovi Kominotto Ohoronnij statusPlosha arealu nabagato menshe 5 tis Km odnak vidu prisvoyeno ohoronnij status z najmenshim rizikom Chiselnist stabilna ale v deyakih miscyah skorochuyetsya v zv yazku z rujnuvannyam misc prozhivannya Cherez vikoristannya ostrova Filfla v yakosti vijskovogo poligonu v osoblivo nespriyatlivomu stanovishi znahoditsya populyaciya nominativnogo pidvidu Za oblikom 1968 roku tam meshkalo ne bilshe 3000 osobin na ploshi menshe 2 5 ga Deyaki inshi populyaciyi takozh mozhut piddavatisya viznachenomu riziku tak yak yih areal obmezhenij duzhe nevelikimi ostrovami LiteraturaDarevskij I S Orlov N L Ridkisni i znakayuchi tvarini M V shk 1988 S 269 270