Малаккський султанат — мусульманська держава на території півострова Малакка і о.Суматра (сучасні Малайзія та Індонезія), яка існувала в 1400—1511 роках. 1414 року правитель Малакки прийняв іслам, сподіваючись заохотити цим до міста мусульманських купців. 1445 року мусульмани здійснили переворот, вбили малолітнього раджу і посадили на престол принца Касіма, який взяв ім'я Музаффар-шаха (1445—1459). Почалася інтенсивна ісламізація держави. Розквіту держава зазнала під час правління сьомого султана Ала-ад-діна I Ріайят-шаха.
Малаккський султанат | |
Дата створення / заснування | 1400 |
---|---|
Офіційна мова | малайська мова |
Континент | Азія |
Столиця | Малакка |
Форма правління | монархія |
Валюта | d |
Наступник | d |
Замінений на | Султанат Джохор |
На заміну | Сінгапура |
Час/дата припинення існування | 15 серпня 1511 |
Офіційна релігія | іслам |
Координати: 2°11′20″ пн. ш. 102°23′03″ сх. д. / 2.188888890028° пн. ш. 102.384444440027778001° сх. д.
Надалі Малаккський султанат було знищено португальцями в ході війн, що почалися 1511 року.
Виникнення
В умовах занепаду індуїстсько-буддистської імперії Маджапагіт багато малайців з о.Суматра тікали від її здирливих чиновників на Малайський півострів. Вони хотіли займатися своєю звичною справою — морською торгівлею з сусідніми країнами і ні від кого не залежати. Приводом до заснування Малаккської держави став черговий напад військ Маджапагіту на невелике індуїстське князівство Сінгапура на о.Пулау-Уджонг в 1398 р. Останній князь Сінгапури Парамешвара втік на материк, і після деяких поневірянь близько 1400—1402 рр. заснував на березі моря місто Малакку Місце для заснування порту було обране дуже вдало. Південь Малайського півострова здавна славився непоганим кліматом і родючими землями. Експортувала Малакка алое та камфору, а також чарівних, спеціально навчених невільниць. Однак найголовнішим джерелом прибутків малакців залишалося транзитне мито та відверте піратство. Цим займався потужний бойовий флот Малакки (до 70 кораблів). Правителі Малакки хотіли добитися свого визнання іншими потужними державами, зокрема такими як Китай династії Мін. Вони шукали також такого релігійного вчення, що підвищувало б їх авторитет. Спочатку вони дотримувались місцевих вірувань, індуїзму та буддизму, однак швидко почали схилятись до нової релігії — ісламу, який принесли з собою мусульманські торгівці з арабських країн та Індії. За одними свідченнями, першим іслам прийняв вже Парамешвара і став зватись Іскандар-шахом, за іншими це зробив його син. Однак правителі Малакки не були фанатичними мусульманами і одночасно носили титул раджа і султан.
Розквіт
Піднесенню сили Малакського султанату сприяли його перемоги над військами тайського королівства Аюттхая у 1445–1456 роках. За урядування бендахари (першого міністра) Тун Перака малакські війська не тільки відбили напади тайців на південь Малайського півострова, але й почали поширювати свою владу на ньому. До кінця 15 — го століття влада Малакки поширилась на весь півострів та частину о.Суматра. З середини 15 ст. усе більша влада в державі зосереджувалася в руках бендахарів (перших міністрів) султанату. Найбільш відомим з них був Тун Перак, що керував з 1456 до 1498 р. Повний контроль султанату над Малакською протокою сприяв перетворенню м. Малакки на один з найбільших портів світу того часу. В місті мешкало бл. 40 тис. мешканців.
Занепад
Кінець торгівельної гегемонії Малакки в цьому районі несподівано поклала Португалія. 1509 р. португальський флот на чолі з Діогу Секейрою вперше прибув в Малакку. Між португальцями та правителями Малакки виник конфлікт. Малайці напали та взяли в полон тридцятеро португальських моряків, Сікейра вирішив швидше втекти до Індії. Однак у 1511 р. потужніша португальська ескадра на чолі з Афонсу де Албукеркі знову з'явилась в Малацці і зажадала звільнення полонених та компенсації. Під впливом португальських гармат султан Махмуд звільнив полонених, але відмовився платити компенсацію. Тоді португальці почали облогу, що тривала з 1 липня по 24 серпня 1511 р. Нарешті вони увірвались в місто та вбили багато мусульман. Малакка стала володінням Португалії, а султан Махмуд зробив своєю новою столицею Джохор, заснувавши султанат Джохор.
Ще деякий час претендував на Малакку син Махмуд-шаха Ахмад-шах, але він був вбитий батьком 1513 р. за те, що не зміг відвоювати місто.
Список султанів Малакки
Джерела
- Рубель В. А.. Історія середньовічного Сходу: Підручник. Київ. Либідь. 2002. 736с. с.684-687.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Малакка |
- Лоссовський І. Є. Культурно-історичні пам’ятки епохи раннього колоніалізму в Південно–Східній Азії // Науковий вісник Дипломатичної академії України. — 2015. — Вип. 22(1).
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Малайзію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malakkskij sultanat musulmanska derzhava na teritoriyi pivostrova Malakka i o Sumatra suchasni Malajziya ta Indoneziya yaka isnuvala v 1400 1511 rokah 1414 roku pravitel Malakki prijnyav islam spodivayuchis zaohotiti cim do mista musulmanskih kupciv 1445 roku musulmani zdijsnili perevorot vbili malolitnogo radzhu i posadili na prestol princa Kasima yakij vzyav im ya Muzaffar shaha 1445 1459 Pochalasya intensivna islamizaciya derzhavi Rozkvitu derzhava zaznala pid chas pravlinnya somogo sultana Ala ad dina I Riajyat shaha Malakkskij sultanat Data stvorennya zasnuvannya1400 Oficijna movamalajska mova KontinentAziya StolicyaMalakka Forma pravlinnyamonarhiya Valyutad Nastupnikd Zaminenij naSultanat Dzhohor Na zaminuSingapura Chas data pripinennya isnuvannya15 serpnya 1511 Oficijna religiyaislam Koordinati 2 11 20 pn sh 102 23 03 sh d 2 188888890028 pn sh 102 384444440027778001 sh d 2 188888890028 102 384444440027778001 Nadali Malakkskij sultanat bulo znisheno portugalcyami v hodi vijn sho pochalisya 1511 roku ViniknennyaV umovah zanepadu induyistsko buddistskoyi imperiyi Madzhapagit bagato malajciv z o Sumatra tikali vid yiyi zdirlivih chinovnikiv na Malajskij pivostriv Voni hotili zajmatisya svoyeyu zvichnoyu spravoyu morskoyu torgivleyu z susidnimi krayinami i ni vid kogo ne zalezhati Privodom do zasnuvannya Malakkskoyi derzhavi stav chergovij napad vijsk Madzhapagitu na nevelike induyistske knyazivstvo Singapura na o Pulau Udzhong v 1398 r Ostannij knyaz Singapuri Parameshvara vtik na materik i pislya deyakih poneviryan blizko 1400 1402 rr zasnuvav na berezi morya misto Malakku Misce dlya zasnuvannya portu bulo obrane duzhe vdalo Pivden Malajskogo pivostrova zdavna slavivsya nepoganim klimatom i rodyuchimi zemlyami Eksportuvala Malakka aloe ta kamforu a takozh charivnih specialno navchenih nevilnic Odnak najgolovnishim dzherelom pributkiv malakciv zalishalosya tranzitne mito ta vidverte piratstvo Cim zajmavsya potuzhnij bojovij flot Malakki do 70 korabliv Praviteli Malakki hotili dobitisya svogo viznannya inshimi potuzhnimi derzhavami zokrema takimi yak Kitaj dinastiyi Min Voni shukali takozh takogo religijnogo vchennya sho pidvishuvalo b yih avtoritet Spochatku voni dotrimuvalis miscevih viruvan induyizmu ta buddizmu odnak shvidko pochali shilyatis do novoyi religiyi islamu yakij prinesli z soboyu musulmanski torgivci z arabskih krayin ta Indiyi Za odnimi svidchennyami pershim islam prijnyav vzhe Parameshvara i stav zvatis Iskandar shahom za inshimi ce zrobiv jogo sin Odnak praviteli Malakki ne buli fanatichnimi musulmanami i odnochasno nosili titul radzha i sultan RozkvitPidnesennyu sili Malakskogo sultanatu spriyali jogo peremogi nad vijskami tajskogo korolivstva Ayutthaya u 1445 1456 rokah Za uryaduvannya bendahari pershogo ministra Tun Peraka malakski vijska ne tilki vidbili napadi tajciv na pivden Malajskogo pivostrova ale j pochali poshiryuvati svoyu vladu na nomu Do kincya 15 go stolittya vlada Malakki poshirilas na ves pivostriv ta chastinu o Sumatra Z seredini 15 st use bilsha vlada v derzhavi zoseredzhuvalasya v rukah bendahariv pershih ministriv sultanatu Najbilsh vidomim z nih buv Tun Perak sho keruvav z 1456 do 1498 r Povnij kontrol sultanatu nad Malakskoyu protokoyu spriyav peretvorennyu m Malakki na odin z najbilshih portiv svitu togo chasu V misti meshkalo bl 40 tis meshkanciv ZanepadKinec torgivelnoyi gegemoniyi Malakki v comu rajoni nespodivano poklala Portugaliya 1509 r portugalskij flot na choli z Diogu Sekejroyu vpershe pribuv v Malakku Mizh portugalcyami ta pravitelyami Malakki vinik konflikt Malajci napali ta vzyali v polon tridcyatero portugalskih moryakiv Sikejra virishiv shvidshe vtekti do Indiyi Odnak u 1511 r potuzhnisha portugalska eskadra na choli z Afonsu de Albukerki znovu z yavilas v Malacci i zazhadala zvilnennya polonenih ta kompensaciyi Pid vplivom portugalskih garmat sultan Mahmud zvilniv polonenih ale vidmovivsya platiti kompensaciyu Todi portugalci pochali oblogu sho trivala z 1 lipnya po 24 serpnya 1511 r Nareshti voni uvirvalis v misto ta vbili bagato musulman Malakka stala volodinnyam Portugaliyi a sultan Mahmud zrobiv svoyeyu novoyu stoliceyu Dzhohor zasnuvavshi sultanat Dzhohor She deyakij chas pretenduvav na Malakku sin Mahmud shaha Ahmad shah ale vin buv vbitij batkom 1513 r za te sho ne zmig vidvoyuvati misto Spisok sultaniv MalakkiIskandar Shah Parameshvara 1400 1414 1414 1424 1424 1444 1444 1445 1445 1459 1459 1477 Alaaddin Riayat Shah 1477 1488 1488 1511 1511 1513DzherelaRubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Pidruchnik Kiyiv Libid 2002 736s s 684 687 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Malakka Lossovskij I Ye Kulturno istorichni pam yatki epohi rannogo kolonializmu v Pivdenno Shidnij Aziyi Naukovij visnik Diplomatichnoyi akademiyi Ukrayini 2015 Vip 22 1 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Malajziyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi