Макуа (вамакуа, маква, макоане, нгуру) — народ у південній частині Африки, який проживає в Мозамбіці, Малаві, Танзанії, ПАР і Зімбабве.
Макуа | |
---|---|
Представники народу макуа | |
Кількість | 8,55 млн. осіб |
Ареал | Мозамбік Малаві Танзанія Південно-Африканська Республіка Замбія |
Близькі до: | народи банту |
Мова | макуа |
Релігія | традиційні культи; мусульмани, християни |
Місце проживання
Народ групи банту в центральних районах Мозамбіка (на південь від річки Луженда до низин річки Замбезі) і в сусідніх районах Малаві і Танзанії. Макуа близькі (західні макуа), (східні макуа), чуабо. Етноніми: вамакуа, маква, макоане, нгуру.
Чисельність
У Мозамбіку 6,9 млн осіб, Малаві 1,3 млн осіб, Танзанії 300 тис. осіб. Невеликі групи живуть також у ПАР (15 тис. осіб) і Зімбабве (25 тис. осіб). Загальна чисельність 8 550 000 осіб.
Мова
Імакуа (макуа, макува); діалекти: медо, ломве.
Релігія
Зберігають традиційні вірування, є мусульмани-суніти і християни, переважно католики. У внутрішніх районах Мозамбіку зберігаються культи духів природи (обряди викликання дощу тощо), магія.
Традиційні господарські заняття
Підсічно-вогневе (маніок, сорго, рис, бобові, банани), розведення дрібної рогатої худоби та птиці, полювання, рибальство; велику роль відіграє відхіництво на плантації, рудники і в міста. З ремесел розвинені різьблення по дереву, плетіння з волокон пальми рафії з геометричними візерунками червоного і чорного кольору.
Традиційна соціальна організація
Макуа поділялися на родо-племінні групи з матрилінійним відліком спорідненості. Сім'я велика. Шлюб . Основу суспільства становлять сільські громади.
Традиційне житло
Більшість макуа живе в невеликих селах кругового планування. Хатини круглі, з високими конічними дахами з соломи і пальмового листя, господарські будівлі сплетені з гілок і обмазані глиною. У приморських районах поширені прямокутні будинки з двосхилими дахами. Садиби обнесені глухими огорожами. Частина макуа живе в містах, займається ремеслами і торгівлею.
Традиційний одяг
Запозичений у суахілі: галабея, штани, сандалі і орнаментована бавовняна шапка — у чоловіків, яскрава накидка і довга сукня — у жінок (Лукін 1998: 36). У сільській місцевості — одяг з одного шматка одноколірної тканини, що прикриває тіло від пояса до колін, у чоловіків і двох шматків (поясного і нагрудного) — у жінок.
Традиційна їжа
Рослинна (каші із роздроблених зерен з овочевою підливою), риба.
Примітки
- Лукин М. Макуа // Народы и религии мира / Глав. ред. В. А. Тишков. М .: Большая Российская Энциклопедия, 1998. С. 35
- Лукин М. Макуа // Народы и религии мира / Глав. ред. В. А. Тишков. М .: Большая Российская Энциклопедия, 1998. С. 36
Посилання
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
Література
- Лукин М. Макуа [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Народы и религии мира / Глав. ред. . М .: Большая Российская Энциклопедия, 1998. С. 35-36.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Makua vamakua makva makoane nguru narod u pivdennij chastini Afriki yakij prozhivaye v Mozambici Malavi Tanzaniyi PAR i Zimbabve MakuaPredstavniki narodu makuaKilkist 8 55 mln osibAreal Mozambik Malavi Tanzaniya Pivdenno Afrikanska Respublika ZambiyaBlizki do narodi bantuMova makuaReligiya tradicijni kulti musulmani hristiyaniMisce prozhivannyaNarod grupi bantu v centralnih rajonah Mozambika na pivden vid richki Luzhenda do nizin richki Zambezi i v susidnih rajonah Malavi i Tanzaniyi Makua blizki zahidni makua shidni makua chuabo Etnonimi vamakua makva makoane nguru ChiselnistU Mozambiku 6 9 mln osib Malavi 1 3 mln osib Tanzaniyi 300 tis osib Neveliki grupi zhivut takozh u PAR 15 tis osib i Zimbabve 25 tis osib Zagalna chiselnist 8 550 000 osib MovaImakua makua makuva dialekti medo lomve ReligiyaZberigayut tradicijni viruvannya ye musulmani suniti i hristiyani perevazhno katoliki U vnutrishnih rajonah Mozambiku zberigayutsya kulti duhiv prirodi obryadi viklikannya doshu tosho magiya Tradicijni gospodarski zanyattyaPidsichno vogneve maniok sorgo ris bobovi banani rozvedennya dribnoyi rogatoyi hudobi ta ptici polyuvannya ribalstvo veliku rol vidigraye vidhinictvo na plantaciyi rudniki i v mista Z remesel rozvineni rizblennya po derevu pletinnya z volokon palmi rafiyi z geometrichnimi vizerunkami chervonogo i chornogo koloru Tradicijna socialna organizaciyaMakua podilyalisya na rodo pleminni grupi z matrilinijnim vidlikom sporidnenosti Sim ya velika Shlyub Osnovu suspilstva stanovlyat silski gromadi Tradicijne zhitloBilshist makua zhive v nevelikih selah krugovogo planuvannya Hatini krugli z visokimi konichnimi dahami z solomi i palmovogo listya gospodarski budivli spleteni z gilok i obmazani glinoyu U primorskih rajonah poshireni pryamokutni budinki z dvoshilimi dahami Sadibi obneseni gluhimi ogorozhami Chastina makua zhive v mistah zajmayetsya remeslami i torgivleyu Tradicijnij odyagZapozichenij u suahili galabeya shtani sandali i ornamentovana bavovnyana shapka u cholovikiv yaskrava nakidka i dovga suknya u zhinok Lukin 1998 36 U silskij miscevosti odyag z odnogo shmatka odnokolirnoyi tkanini sho prikrivaye tilo vid poyasa do kolin u cholovikiv i dvoh shmatkiv poyasnogo i nagrudnogo u zhinok Tradicijna yizhaRoslinna kashi iz rozdroblenih zeren z ovochevoyu pidlivoyu riba PrimitkiLukin M Makua Narody i religii mira Glav red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1998 S 35 Lukin M Makua Narody i religii mira Glav red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1998 S 36PosilannyaSimons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl LiteraturaLukin M Makua 10 serpnya 2020 u Wayback Machine Narody i religii mira Glav red M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1998 S 35 36