Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гай Ю лій Вер Максимі н також відомий як Максимін І Фракі єць лат Gaius Julius Verus Maximinus бл 173 Фракія травень 238

Максимін Фракієць

Максимін Фракієць

Гай Ю́лій Вер Максимі́н, також відомий як Максимін І Фракі́єць (лат. Gaius Julius Verus Maximinus; бл. 173, Фракія — травень 238, Аквілея) — римський імператор у 235–238 роках. Був першим варваром на римському престолі та першим з так званих «солдатських імператорів». Початок саме його правління ознаменував кризу ІІІ сторіччя у Римській імперії. Був одним з імператорів під час року шести імператорів.

Максимін І
лат. Gaius Iulius Verus Maximinus Thrax
image
Римський Імператор
20 березня 235 — 22 березня 238/травень 238
Попередник: Александер
Наступник: Гордіан I
Авґуст
Цезар
Rex
Pontifex Maximus
 
Народження: 173
Фракія
Смерть: 10 травня 238
Аквілея
Країна: Стародавній Рим
Релігія: давньоримська релігія
Мати: d
Шлюб: Цецилія Пауліна
Діти: d

image Медіафайли у Вікісховищі

Носив спеціальні титули перемоги: Germanicus Maximus («великий переможець германський»), з 235 року, Dacicus Maximus («великий переможець Дакії») та Sarmaticus Maximus («великий переможець сарматський») — з 237 року.

Ранні роки і прихід до влади

За деякими, досить ненадійними джерелами (наприклад, «Історія Августів»), Максимін народився у Фракії чи Мезії у родині готського пастуха та жінки з племені аланів (чи сарматів). Однак таке його походження є малоймовірним, адже готи з'явилися на берегах Дунаю лише після початку Кризи. Наймовірніше, Максимін походив з фракійсько-римського роду (на думку Геродіана, сучасника Максиміна). Втім беззаперечним є той факт, що Максимін народився у провінції, був низького походження та подібно до наступних імператорів ІІІ століття, Ліцінія, Галерія, Авреола, Лева Фракійця, зробив видатну військову кар'єру від простого солдата римського легіону до найвищих посад Римської імперії.

За деякими повідомленнями, у 227–228 роках наставником та вчителем Максиміна був видатний римський юрист Модестін. Максимін вступив до армії за правління імператора Септімія Севера, привернувши його увагу величезним зростом (близько 2,5 м), надзвичайною фізичною силою та хоробрістю. У 231 році керував підготовкою нового IV Італійського легіону. Певний час Максимін не обіймав високих державних посад, допоки не був призначений іншим представником династії Северів, Александром Севером на посаду легата Верхньої Германії. Згодом Максимін командував рекрутами з Паннонії, що були невдоволені імператором Александром через малу платню та всебічне уникнення військових дій. Військами, серед яких був і 22-й легіон Primigenia, очолювані Максиміном, було вбито молодого Александра та його матір у Могунтіаку (сучасний Майнц, Німеччина) та разом з преторіанською гвардією проголосили Максиміна імператором. Їх вибір був неохоче підтверджений Сенатом, що був невдоволений приходом до влади людини із низьким походженням. Син Максиміна, [en], також став цезарем.

Правління

Консолідація влади

Максимін зневажав аристократів і був безжалісним до тих, кого підозрював у змові проти себе, тому своє правління він почав із винищення близьких радників Александра. Також підтвердилися і деякі з його підозр: було викрито дві змови проти Максиміна. Перша з них була організована під час Рейнської кампанії групою офіцерів, що їх підтримувала група впливових сенаторів. Вони змовилися зруйнувати міст через Рейн, залишивши Максиміна на протилежному березі, а потім проголосити імператором сенатора Магна. Однак змову було викрито, а змовників страчено. В іншій змові брали участь месопотамські лучники, прихильники вбитого Александра. Вони планували зробити імператором Квартіна, проте їх лідер Македон змінив сторону та вбив Квартіна — цей вчинок, однак, не врятував його власного життя.

Германська війна Максиміна

Криза III століття (також відома як «Військова анархія» чи «Імперська криза») — період 235–284 рр., коли Римська імперія поступово розпадалася та була на межі зникнення. Головними причинами цього явища були внутрішня громадянська війна, занепад економіки та зовнішні вторгнення.

Одним із методів укріплення свого авторитету Максимін вважав продовження великої германської війни, яку так невдало почав його попередник. Ще до Максиміна на Дунаї було споруджено понтонний міст, зібрано велику армію, переважно з фракійців, паннонців та іллірійців. У кампанії також брали участь і першорядні сирійські стрільці та мавританські застрільники: саме це і обумовило успішний наступ. Коли римляни спочатку перейшли Рейн, вони швидко подолали спротив германських племен, в основному, алеманів, завдавши германцям страшного спустошення. Проте коли римляни дійшли до лісової місцевості, ними було зустрічено завзятіший спротив. Германці укрилися за великим болотом на території сучасної німецької землі Баден-Вюртемберг та не давали бою римлянам, зупинивши на певний час римську армію. Тоді Максимін сам на коні стрибнув у трясовину, ведучи військо за собою. У болоті розпочався бій, що закінчився повним винищенням германського ополчення. Після перемоги Максимін взяв собі титул «Переможець Германський», зробив цезарем свого сина Максима, а своїй дружині Пауліні надав статусу божественної.

Взимку 235–236 рр. Максимін відвів свою армію до зимового табору Сірмій (лат. Sirmium) у Паннонії та почав звідти готувати напад на германців, водночас воюючи з дакійцями та сарматами. За деякими джерелами, він збирався завоювати всю Германію аж до самого Північного моря, але здійснити цей грандіозний план йому не вдалося: військові успіхи Максиміна не примирили з ним верхівку римського суспільства, зокрема сенаторів.

Втрата влади

Докладніше: Рік шести імператорів

Гордіан I та Гордіан II

На початку 238 року в римській провінції Африка, через здирство місцевих фінансових посадовців, корумпованість судів та неправдиві звинувачення проти деяких місцевих землевласників, спалахнуло загальне повстання. Землевласники озброїли своїх підлеглих та працівників та увійшли до Тісдра (сучасний Ель-Джем, Туніс), де вбили прокуратора та проголосили губернатора провінції, Марка Антонія Гордіана Семпроніана (Гордіана I), та його сина Гордіана II імператорами. Римський Сенат одразу перейшов на їх бік, дав обом титул августів та почав закликати римські провінції до підтримки цього рішення. Максимін зі свого боку, дізнавшись про це, негайно зібрав своє військо та почав наступ на Рим.

В Африці, повстання проходило не так, як було заплановано. На заході провінція Африка межувала з провінцією Нумідія, чий губернатор, Капеліан, був запеклим ворогом Гордіана та, на додачу до цього, контролював єдиний легіон в цьому районі — 3-й Augusta. Він вирушив війною на Карфаген і з легкістю розбив місцеве ополчення, що захищало місто. Гордіан II загинув у битві, а його батько, Гордіан І, дізнавшись про це, вкоротив собі віку, повісившись на власному поясі.

Пупієн, Бальбін і Гордіан III

Коли африканське повстання зазнало поразки, Сенат опинився у великій небезпеці. Виказавши очевидну підтримку обом Гордіанам, сенатори не могли розраховувати на милосердя Максиміна, коли той дістанеться Риму. Перебуваючи у такому скрутному становищі, вони вирішили не підкорятися Максиміну та обрали зі своїх лав двох імператорів — Пупієна та Бальбіна. Щойно римський народ дізнався, що новими імператорами було обрано двох сенаторів, тобто тих, кого пересічні громадяни не дуже поважали, у місті почалися заворушення, а імператорський кортеж був закиданий палицями та камінням. Тому, з метою заспокоєння населення, Пупієном і Бальбіном було вирішено надати титул цезаря 13-річному Гордіану III, родичеві загиблих Гордіанів.

Поразка і смерть

Максимін стрімко виступив у похід до Риму, проте в Аквілеї його війська, що страждали від голоду та хвороб, загрузнули у несподіваній облозі міста, яке закрило ворота на знак своєї нелояльності до Максиміна. Зрештою у квітні 238 року преторіанська гвардія змовилася між собою задля вбивства Максиміна, аби уникнути довгої та безкінечної облоги і більше не спустошувати Італію заради ненависного тирана. Змовившись, вони опівдні наблизилися до імператорського намету. Максимін вийшов, аби поговорити з ними, але вони, не давши йому сказати ані слова, вбили спочатку його сина, а потім і його самого. Голови Максиміна та його сина на списах були відправлені до Риму.

Політика

Максимін подвоїв платню солдатам, що разом із постійними військовими діями, вимагало підвищення податків. Це змушувало збирачів податків вдаватися до жорстоких методів та незаконних конфіскацій, все більше відвертаючи правлячий клас від простого народу. Також Максиміном була скасована політика лояльності щодо християн, запроваджена за Александра Севера. Він безжалісно їх переслідував, а єпископ Риму, Понтіан, так само як і його наступник, Антер, загинули мученицькою смертю.

Зовнішність

Античні джерела, від досить ненадійної «Історії Августів» до Геродіана, описують Максиміна як надзвичайно високу на зріст людину. Згідно з «Історією Августів» його зріст був близько 2,6 м, але сучасні історики беруть такі дані під сумнів. Геродіан, сучасник Максиміна, описує його як просто високу на зріст людину, зазначаючи: «Він був такої страхітливої зовнішності та колосального зросту, що не можна його порівняти навіть з найсильнішими грецькими атлетами чи елітними воїнами-варварами».

Деякі історики інтерпретують легенди про великий зріст Максиміна (так само як і іншу інформацію про його зовнішність, як, наприклад, надмірне потіння та надлюдську силу) як популярні стереотипні ознаки, що перетворюють його на стилізоване втілення варвара-розбійника або посилюють позитивне чи негативне враження, яке у цивільного населення викликає образ солдата.

Крім того, на давніх скульптурах він зображений як людина з видатними надбрівними дугами, великим носом і масивною щелепою. Цей факт дав привід деяким дослідникам припускати, що Максимін міг хворіти на акромегалію.

Джерела

  • «Історія августів»
  • Геродіан
  • A. Bellezza: Massimino il Trace, Geneva 1964.
  • Henning Börm: Die Herrschaft des Kaisers Maximinus Thrax und das Sechskaiserjahr 238. Der Beginn der Reichskrise?, in: Gymnasium 115, 2008.
  • J. Burian: Maximinus Thrax. Sein Bild bei Herodian und in der Historia Augusta, in: Philologus 132, 1988.
  • L. de Blois: The onset of crisis in the first half of the third century A.D., in: K.-P. Johne et al. (eds.), Deleto paene imperio Romano, Stuttgart 2006.
  • K. Dietz: Senatus contra principem. Untersuchungen zur senatorischen Opposition gegen Kaiser Maximinus Thrax, Munich 1980.
  • F. Kolb: Der Aufstand der Provinz Africa Proconsularis im Jahr 238 n. Chr.: die wirtschaftlichen und sozialen Hintergründe, in: Historia 26, 1977.
  • A. Lippold: Kommentar zur Vita Maximini Dua der Historia Augusta, Bonn 1991.
  • X. Loriot: Les premières années de la grande crise du IIIe siècle: De l'avènement de Maximin le Thrace (235) à la mort de Gordien III (244), in: ANRW II/2, 1975.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Максимін Фракієць
  • Максимін Фракієць на Hrono.ru [ 19 лютого 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  • http://www.roman-emperors.org/maxthrax.htm [ 9 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)

Примітки

  1. визнаний сенатом нелегітимним
  2. змагався за владу

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gaj Yu lij Ver Maksimi n takozh vidomij yak Maksimin I Fraki yec lat Gaius Julius Verus Maximinus bl 173 Frakiya traven 238 Akvileya rimskij imperator u 235 238 rokah Buv pershim varvarom na rimskomu prestoli ta pershim z tak zvanih soldatskih imperatoriv Pochatok same jogo pravlinnya oznamenuvav krizu III storichchya u Rimskij imperiyi Buv odnim z imperatoriv pid chas roku shesti imperatoriv Maksimin I lat Gaius Iulius Verus Maximinus Thrax Rimskij Imperator 20 bereznya 235 22 bereznya 238 traven 238 Poperednik Aleksander Nastupnik Gordian I Avgust Cezar Rex Pontifex Maximus Narodzhennya 173 FrakiyaSmert 10 travnya 238 AkvileyaKrayina Starodavnij RimReligiya davnorimska religiyaMati dShlyub Ceciliya PaulinaDiti d Mediafajli b u Vikishovishi Nosiv specialni tituli peremogi Germanicus Maximus velikij peremozhec germanskij z 235 roku Dacicus Maximus velikij peremozhec Dakiyi ta Sarmaticus Maximus velikij peremozhec sarmatskij z 237 roku Ranni roki i prihid do vladiZa deyakimi dosit nenadijnimi dzherelami napriklad Istoriya Avgustiv Maksimin narodivsya u Frakiyi chi Meziyi u rodini gotskogo pastuha ta zhinki z plemeni alaniv chi sarmativ Odnak take jogo pohodzhennya ye malojmovirnim adzhe goti z yavilisya na beregah Dunayu lishe pislya pochatku Krizi Najmovirnishe Maksimin pohodiv z frakijsko rimskogo rodu na dumku Gerodiana suchasnika Maksimina Vtim bezzaperechnim ye toj fakt sho Maksimin narodivsya u provinciyi buv nizkogo pohodzhennya ta podibno do nastupnih imperatoriv III stolittya Liciniya Galeriya Avreola Leva Frakijcya zrobiv vidatnu vijskovu kar yeru vid prostogo soldata rimskogo legionu do najvishih posad Rimskoyi imperiyi Za deyakimi povidomlennyami u 227 228 rokah nastavnikom ta vchitelem Maksimina buv vidatnij rimskij yurist Modestin Maksimin vstupiv do armiyi za pravlinnya imperatora Septimiya Severa privernuvshi jogo uvagu velicheznim zrostom blizko 2 5 m nadzvichajnoyu fizichnoyu siloyu ta horobristyu U 231 roci keruvav pidgotovkoyu novogo IV Italijskogo legionu Pevnij chas Maksimin ne obijmav visokih derzhavnih posad dopoki ne buv priznachenij inshim predstavnikom dinastiyi Severiv Aleksandrom Severom na posadu legata Verhnoyi Germaniyi Zgodom Maksimin komanduvav rekrutami z Pannoniyi sho buli nevdovoleni imperatorom Aleksandrom cherez malu platnyu ta vsebichne uniknennya vijskovih dij Vijskami sered yakih buv i 22 j legion Primigenia ocholyuvani Maksiminom bulo vbito molodogo Aleksandra ta jogo matir u Moguntiaku suchasnij Majnc Nimechchina ta razom z pretorianskoyu gvardiyeyu progolosili Maksimina imperatorom Yih vibir buv neohoche pidtverdzhenij Senatom sho buv nevdovolenij prihodom do vladi lyudini iz nizkim pohodzhennyam Sin Maksimina en takozh stav cezarem PravlinnyaKonsolidaciya vladi Maksimin znevazhav aristokrativ i buv bezzhalisnim do tih kogo pidozryuvav u zmovi proti sebe tomu svoye pravlinnya vin pochav iz vinishennya blizkih radnikiv Aleksandra Takozh pidtverdilisya i deyaki z jogo pidozr bulo vikrito dvi zmovi proti Maksimina Persha z nih bula organizovana pid chas Rejnskoyi kampaniyi grupoyu oficeriv sho yih pidtrimuvala grupa vplivovih senatoriv Voni zmovilisya zrujnuvati mist cherez Rejn zalishivshi Maksimina na protilezhnomu berezi a potim progolositi imperatorom senatora Magna Odnak zmovu bulo vikrito a zmovnikiv stracheno V inshij zmovi brali uchast mesopotamski luchniki prihilniki vbitogo Aleksandra Voni planuvali zrobiti imperatorom Kvartina prote yih lider Makedon zminiv storonu ta vbiv Kvartina cej vchinok odnak ne vryatuvav jogo vlasnogo zhittya Germanska vijna Maksimina Kriza III stolittya takozh vidoma yak Vijskova anarhiya chi Imperska kriza period 235 284 rr koli Rimska imperiya postupovo rozpadalasya ta bula na mezhi zniknennya Golovnimi prichinami cogo yavisha buli vnutrishnya gromadyanska vijna zanepad ekonomiki ta zovnishni vtorgnennya Odnim iz metodiv ukriplennya svogo avtoritetu Maksimin vvazhav prodovzhennya velikoyi germanskoyi vijni yaku tak nevdalo pochav jogo poperednik She do Maksimina na Dunayi bulo sporudzheno pontonnij mist zibrano veliku armiyu perevazhno z frakijciv pannonciv ta illirijciv U kampaniyi takozh brali uchast i pershoryadni sirijski strilci ta mavritanski zastrilniki same ce i obumovilo uspishnij nastup Koli rimlyani spochatku perejshli Rejn voni shvidko podolali sprotiv germanskih plemen v osnovnomu alemaniv zavdavshi germancyam strashnogo spustoshennya Prote koli rimlyani dijshli do lisovoyi miscevosti nimi bulo zustricheno zavzyatishij sprotiv Germanci ukrilisya za velikim bolotom na teritoriyi suchasnoyi nimeckoyi zemli Baden Vyurtemberg ta ne davali boyu rimlyanam zupinivshi na pevnij chas rimsku armiyu Todi Maksimin sam na koni stribnuv u tryasovinu veduchi vijsko za soboyu U boloti rozpochavsya bij sho zakinchivsya povnim vinishennyam germanskogo opolchennya Pislya peremogi Maksimin vzyav sobi titul Peremozhec Germanskij zrobiv cezarem svogo sina Maksima a svoyij druzhini Paulini nadav statusu bozhestvennoyi Vzimku 235 236 rr Maksimin vidviv svoyu armiyu do zimovogo taboru Sirmij lat Sirmium u Pannoniyi ta pochav zvidti gotuvati napad na germanciv vodnochas voyuyuchi z dakijcyami ta sarmatami Za deyakimi dzherelami vin zbiravsya zavoyuvati vsyu Germaniyu azh do samogo Pivnichnogo morya ale zdijsniti cej grandioznij plan jomu ne vdalosya vijskovi uspihi Maksimina ne primirili z nim verhivku rimskogo suspilstva zokrema senatoriv Vtrata vladiDokladnishe Rik shesti imperatoriv Gordian I ta Gordian II Na pochatku 238 roku v rimskij provinciyi Afrika cherez zdirstvo miscevih finansovih posadovciv korumpovanist sudiv ta nepravdivi zvinuvachennya proti deyakih miscevih zemlevlasnikiv spalahnulo zagalne povstannya Zemlevlasniki ozbroyili svoyih pidleglih ta pracivnikiv ta uvijshli do Tisdra suchasnij El Dzhem Tunis de vbili prokuratora ta progolosili gubernatora provinciyi Marka Antoniya Gordiana Semproniana Gordiana I ta jogo sina Gordiana II imperatorami Rimskij Senat odrazu perejshov na yih bik dav obom titul avgustiv ta pochav zaklikati rimski provinciyi do pidtrimki cogo rishennya Maksimin zi svogo boku diznavshis pro ce negajno zibrav svoye vijsko ta pochav nastup na Rim V Africi povstannya prohodilo ne tak yak bulo zaplanovano Na zahodi provinciya Afrika mezhuvala z provinciyeyu Numidiya chij gubernator Kapelian buv zapeklim vorogom Gordiana ta na dodachu do cogo kontrolyuvav yedinij legion v comu rajoni 3 j Augusta Vin virushiv vijnoyu na Karfagen i z legkistyu rozbiv misceve opolchennya sho zahishalo misto Gordian II zaginuv u bitvi a jogo batko Gordian I diznavshis pro ce vkorotiv sobi viku povisivshis na vlasnomu poyasi Pupiyen Balbin i Gordian III Koli afrikanske povstannya zaznalo porazki Senat opinivsya u velikij nebezpeci Vikazavshi ochevidnu pidtrimku obom Gordianam senatori ne mogli rozrahovuvati na miloserdya Maksimina koli toj distanetsya Rimu Perebuvayuchi u takomu skrutnomu stanovishi voni virishili ne pidkoryatisya Maksiminu ta obrali zi svoyih lav dvoh imperatoriv Pupiyena ta Balbina Shojno rimskij narod diznavsya sho novimi imperatorami bulo obrano dvoh senatoriv tobto tih kogo peresichni gromadyani ne duzhe povazhali u misti pochalisya zavorushennya a imperatorskij kortezh buv zakidanij palicyami ta kaminnyam Tomu z metoyu zaspokoyennya naselennya Pupiyenom i Balbinom bulo virisheno nadati titul cezarya 13 richnomu Gordianu III rodichevi zagiblih Gordianiv Porazka i smert Maksimin strimko vistupiv u pohid do Rimu prote v Akvileyi jogo vijska sho strazhdali vid golodu ta hvorob zagruznuli u nespodivanij oblozi mista yake zakrilo vorota na znak svoyeyi neloyalnosti do Maksimina Zreshtoyu u kvitni 238 roku pretorianska gvardiya zmovilasya mizh soboyu zadlya vbivstva Maksimina abi uniknuti dovgoyi ta bezkinechnoyi oblogi i bilshe ne spustoshuvati Italiyu zaradi nenavisnogo tirana Zmovivshis voni opivdni nablizilisya do imperatorskogo nametu Maksimin vijshov abi pogovoriti z nimi ale voni ne davshi jomu skazati ani slova vbili spochatku jogo sina a potim i jogo samogo Golovi Maksimina ta jogo sina na spisah buli vidpravleni do Rimu PolitikaMaksimin podvoyiv platnyu soldatam sho razom iz postijnimi vijskovimi diyami vimagalo pidvishennya podatkiv Ce zmushuvalo zbirachiv podatkiv vdavatisya do zhorstokih metodiv ta nezakonnih konfiskacij vse bilshe vidvertayuchi pravlyachij klas vid prostogo narodu Takozh Maksiminom bula skasovana politika loyalnosti shodo hristiyan zaprovadzhena za Aleksandra Severa Vin bezzhalisno yih peresliduvav a yepiskop Rimu Pontian tak samo yak i jogo nastupnik Anter zaginuli muchenickoyu smertyu ZovnishnistAntichni dzherela vid dosit nenadijnoyi Istoriyi Avgustiv do Gerodiana opisuyut Maksimina yak nadzvichajno visoku na zrist lyudinu Zgidno z Istoriyeyu Avgustiv jogo zrist buv blizko 2 6 m ale suchasni istoriki berut taki dani pid sumniv Gerodian suchasnik Maksimina opisuye jogo yak prosto visoku na zrist lyudinu zaznachayuchi Vin buv takoyi strahitlivoyi zovnishnosti ta kolosalnogo zrostu sho ne mozhna jogo porivnyati navit z najsilnishimi greckimi atletami chi elitnimi voyinami varvarami Deyaki istoriki interpretuyut legendi pro velikij zrist Maksimina tak samo yak i inshu informaciyu pro jogo zovnishnist yak napriklad nadmirne potinnya ta nadlyudsku silu yak populyarni stereotipni oznaki sho peretvoryuyut jogo na stilizovane vtilennya varvara rozbijnika abo posilyuyut pozitivne chi negativne vrazhennya yake u civilnogo naselennya viklikaye obraz soldata Krim togo na davnih skulpturah vin zobrazhenij yak lyudina z vidatnimi nadbrivnimi dugami velikim nosom i masivnoyu shelepoyu Cej fakt dav privid deyakim doslidnikam pripuskati sho Maksimin mig hvoriti na akromegaliyu Dzherela Istoriya avgustiv Gerodian A Bellezza Massimino il Trace Geneva 1964 Henning Borm Die Herrschaft des Kaisers Maximinus Thrax und das Sechskaiserjahr 238 Der Beginn der Reichskrise in Gymnasium 115 2008 J Burian Maximinus Thrax Sein Bild bei Herodian und in der Historia Augusta in Philologus 132 1988 L de Blois The onset of crisis in the first half of the third century A D in K P Johne et al eds Deleto paene imperio Romano Stuttgart 2006 K Dietz Senatus contra principem Untersuchungen zur senatorischen Opposition gegen Kaiser Maximinus Thrax Munich 1980 F Kolb Der Aufstand der Provinz Africa Proconsularis im Jahr 238 n Chr die wirtschaftlichen und sozialen Hintergrunde in Historia 26 1977 A Lippold Kommentar zur Vita Maximini Dua der Historia Augusta Bonn 1991 X Loriot Les premieres annees de la grande crise du IIIe siecle De l avenement de Maximin le Thrace 235 a la mort de Gordien III 244 in ANRW II 2 1975 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Maksimin Frakiyec Maksimin Frakiyec na Hrono ru 19 lyutogo 2010 u Wayback Machine ros http www roman emperors org maxthrax htm 9 chervnya 2019 u Wayback Machine angl Primitkiviznanij senatom nelegitimnim zmagavsya za vladu

Дата публікації:
Топ