Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Максиміліан Фрідріх фон Кенігзегг Ротенфельс нім Maximilian Friedrich von Königsegg Rothenfels 13 травня 1708 15 квітня

Максиміліан Фрідріх фон Кенігзегг-Ротенфельс

Максиміліан Фрідріх фон Кенігзегг-Ротенфельс

Максиміліан Фрідріх фон Кенігзегг-Ротенфельс (нім. Maximilian Friedrich von Königsegg-Rothenfels; 13 травня 1708 — 15 квітня 1784) — церковний і державний діяч Священної Римської імперії, 62-й архієпископ Кельна-курфюрст і 34-й герцог Вестфалії в 1761—1784 роках.

Максиміліан Фрідріх фон Кенігзегг-Ротенфельс
image
Народився13 травня 1708(1708-05-13)[1][3]
Кельн, d, Священна Римська імперія
Помер15 квітня 1784(1784-04-15)[1][3] (75 років)
Бонн, Кельн, Німеччина[1]
ПохованняКельнський собор
КраїнаНімеччина
Діяльністькатолицький священник, католицький єпископ
Знання мовнімецька
ПосадаАрхієпископ Кельна[d], Курфюрст, d і князь-єпископ
Конфесіякатолицька церква[4]
Батькоd
Матиd

Життєпис

Молоді роки

Походив зі шляхетського швабського роду Кенігзеггів. Молодший син рейнграфа Альбрехта Євсевія Франца фон Кенігзегг-Ротенфельса і Марії Клари Феліциї фон Мандершайд-Бланкенгайм. Його родина була тісно пов'язана з Кельнським архієпископством. Батько Максиміліана Фрідріха до вступу в шлюб мав духовний сан і посаду каноніка Страсбурзького собору, які полишив задля вступу в шлюб.

Народився 1708 року в Кельні. З самого дитинства визначено церковну кар'єру. Після здобуття відповідної освіти 1725 року став каноніком Кельнського собору. 1731 року отримує посаду каноніка собору в Страсбурзі. Невдовзі отримав посаду соборного камерарія в Страсбурзі. 1763 року обирається каноніком базиліки Св. Гереона в Кельні. 1756 року призначено коад'ютором пробста базиліки Св. Гереона і деканом Кельнського собору.

Архієпископ

1761 року одноголосно обирається новим Кельнським архієпископом, незважаючи на спроби Максиміліана III, курфюрста Баварії, зробити свого стрийка кардинала Йоганна Теодора очільником Кельнської архієпархії. Невдовзі передав справи архієпископства своєму президент-міністру Каспару Антону фон Бельдербушу. Останній до 1780 року значно покращив фінанси, ліквідувавши численні борги та зменшивши податкове навантаження. Було впроваджено політику меркантелізму з наголосом на зведенні заводів і фабрик.

У зовнішній політиці став орієнтуватися на Велику Британію та Пруссію. 1762 року обирається князем-єпископом Мюнстера. Він залишив там уряд Францу фон Фюрстенбергу. Після цього практично не відвідував Мюнстерську єпархію. 1763 року Максиміліан Фрідріх став пробстом базиліки Св. Гереона в Кельні. Його спроба зайняти посаду принца-єпископа в Падерборні виявилася невдалою через французький опір. 1765 року призначається папою римським Климентом XIII адміністратором Оснабрюкської єпархії.

До кінця 1760-х років в архієпископстві і Вестфалії проведено реформи в дусі Католицького Просвітництва, насамперед зменшено кількість державних свят. 1766 року надав дозвіл на друк власної газети в Арнсберзі «Арнсберзький інтелектуальний лист». 1769 року брав участь в Кобленцькому конгресі, де було підтвердження рішення Констанцького і Базельського соборів, відкинуто право папських нунціїв втручатися в справи архієпископів. Також було звернуто до Папського престолу щодо скасування нунціатур в Німеччині.

1772 року в Бонні стала виходити газета «Інтелектуальний лист». 1777 року створено медичну раду Кельнської архієпархії, академію Кельнського курфюрства в Бонні та відкрито медичний колегіум в Мюнстері. У 1778 році Максиміліан Фрідріх постановив про створення пожежної страхової компанії герцогства Вестфальського. Того ж року сприяв відкриттю німецькомовного «Національного театру». 1779 року в Бонні створено комісію з допомоги бідноті.

1780 року було відкрито Мюнстерський університет. Того року сприяв обранню коад'ютором в Кельнській архієпархії та Мюнстерській єпархії Максиміліана Франца, сина імператора Франца I, завдяки чому значно поліпшилися стосунки з Австрією.

У 1781 році була створена шкільна комісія Вестфалії. З 1782 року надавав підтримку композиторові Людвігу ван Бетховену, який присвятив архієпископу «Три ранні фортепіанні сонати WoO 47» (відомі також як сонати князя-курфюрста). 1784 року академії Кельнського курфюрства в Бонні було надано університетські права. Помер того ж року в Бонні. Поховано в Кельнському соборі.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #101008090 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Dr. Constant v. Wurzbach Königsegg-Rothenfels, Maximilian Friedrich Graf // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 12. — S. 228.
    d:Track:Q88819580d:Track:Q665807
  3. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  4. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
    d:Track:Q30d:Track:Q3892772

Джерела

  • Günter Christ: Königsegg-Rothenfels, Maximilian Friedrich von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 16, Duncker & Humblot, Berlin 1990, , S. 500—502
  • Harm Klueting: Das kurkölnische Herzogtum Westfalen als geistliches Territorium im 16. und 18. Jahrhundert. In: Harm Klueting (Hrsg.): Das Herzogtum Westfalen. Band 1: Das kurkölnische Herzogtum Westfalen von den der Anfängen kölnischen Herrschaft im südlichen Westfalen bis zu Säkularisation 1803. Aschendorff, Münster 2009, , S. 474—475, 514.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Maksimilian Fridrih fon Kenigzegg Rotenfels nim Maximilian Friedrich von Konigsegg Rothenfels 13 travnya 1708 15 kvitnya 1784 cerkovnij i derzhavnij diyach Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 62 j arhiyepiskop Kelna kurfyurst i 34 j gercog Vestfaliyi v 1761 1784 rokah Maksimilian Fridrih fon Kenigzegg RotenfelsNarodivsya13 travnya 1708 1708 05 13 1 3 Keln d Svyashenna Rimska imperiyaPomer15 kvitnya 1784 1784 04 15 1 3 75 rokiv Bonn Keln Nimechchina 1 PohovannyaKelnskij soborKrayinaNimechchinaDiyalnistkatolickij svyashennik katolickij yepiskopZnannya movnimeckaPosadaArhiyepiskop Kelna d Kurfyurst d i knyaz yepiskopKonfesiyakatolicka cerkva 4 BatkodMatid Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv zi shlyahetskogo shvabskogo rodu Kenigzeggiv Molodshij sin rejngrafa Albrehta Yevseviya Franca fon Kenigzegg Rotenfelsa i Mariyi Klari Feliciyi fon Mandershajd Blankengajm Jogo rodina bula tisno pov yazana z Kelnskim arhiyepiskopstvom Batko Maksimiliana Fridriha do vstupu v shlyub mav duhovnij san i posadu kanonika Strasburzkogo soboru yaki polishiv zadlya vstupu v shlyub Narodivsya 1708 roku v Kelni Z samogo ditinstva viznacheno cerkovnu kar yeru Pislya zdobuttya vidpovidnoyi osviti 1725 roku stav kanonikom Kelnskogo soboru 1731 roku otrimuye posadu kanonika soboru v Strasburzi Nevdovzi otrimav posadu sobornogo kamerariya v Strasburzi 1763 roku obirayetsya kanonikom baziliki Sv Gereona v Kelni 1756 roku priznacheno koad yutorom probsta baziliki Sv Gereona i dekanom Kelnskogo soboru Arhiyepiskop 1761 roku odnogolosno obirayetsya novim Kelnskim arhiyepiskopom nezvazhayuchi na sprobi Maksimiliana III kurfyursta Bavariyi zrobiti svogo strijka kardinala Joganna Teodora ochilnikom Kelnskoyi arhiyeparhiyi Nevdovzi peredav spravi arhiyepiskopstva svoyemu prezident ministru Kasparu Antonu fon Belderbushu Ostannij do 1780 roku znachno pokrashiv finansi likviduvavshi chislenni borgi ta zmenshivshi podatkove navantazhennya Bulo vprovadzheno politiku merkantelizmu z nagolosom na zvedenni zavodiv i fabrik U zovnishnij politici stav oriyentuvatisya na Veliku Britaniyu ta Prussiyu 1762 roku obirayetsya knyazem yepiskopom Myunstera Vin zalishiv tam uryad Francu fon Fyurstenbergu Pislya cogo praktichno ne vidviduvav Myunstersku yeparhiyu 1763 roku Maksimilian Fridrih stav probstom baziliki Sv Gereona v Kelni Jogo sproba zajnyati posadu princa yepiskopa v Paderborni viyavilasya nevdaloyu cherez francuzkij opir 1765 roku priznachayetsya papoyu rimskim Klimentom XIII administratorom Osnabryukskoyi yeparhiyi Do kincya 1760 h rokiv v arhiyepiskopstvi i Vestfaliyi provedeno reformi v dusi Katolickogo Prosvitnictva nasampered zmensheno kilkist derzhavnih svyat 1766 roku nadav dozvil na druk vlasnoyi gazeti v Arnsberzi Arnsberzkij intelektualnij list 1769 roku brav uchast v Koblenckomu kongresi de bulo pidtverdzhennya rishennya Konstanckogo i Bazelskogo soboriv vidkinuto pravo papskih nunciyiv vtruchatisya v spravi arhiyepiskopiv Takozh bulo zvernuto do Papskogo prestolu shodo skasuvannya nunciatur v Nimechchini 1772 roku v Bonni stala vihoditi gazeta Intelektualnij list 1777 roku stvoreno medichnu radu Kelnskoyi arhiyeparhiyi akademiyu Kelnskogo kurfyurstva v Bonni ta vidkrito medichnij kolegium v Myunsteri U 1778 roci Maksimilian Fridrih postanoviv pro stvorennya pozhezhnoyi strahovoyi kompaniyi gercogstva Vestfalskogo Togo zh roku spriyav vidkrittyu nimeckomovnogo Nacionalnogo teatru 1779 roku v Bonni stvoreno komisiyu z dopomogi bidnoti 1780 roku bulo vidkrito Myunsterskij universitet Togo roku spriyav obrannyu koad yutorom v Kelnskij arhiyeparhiyi ta Myunsterskij yeparhiyi Maksimiliana Franca sina imperatora Franca I zavdyaki chomu znachno polipshilisya stosunki z Avstriyeyu U 1781 roci bula stvorena shkilna komisiya Vestfaliyi Z 1782 roku nadavav pidtrimku kompozitorovi Lyudvigu van Bethovenu yakij prisvyativ arhiyepiskopu Tri ranni fortepianni sonati WoO 47 vidomi takozh yak sonati knyazya kurfyursta 1784 roku akademiyi Kelnskogo kurfyurstva v Bonni bulo nadano universitetski prava Pomer togo zh roku v Bonni Pohovano v Kelnskomu sobori PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 101008090 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Dr Constant v Wurzbach Konigsegg Rothenfels Maximilian Friedrich Graf Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 12 S 228 d Track Q88819580d Track Q665807 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772DzherelaGunter Christ Konigsegg Rothenfels Maximilian Friedrich von In Neue Deutsche Biographie NDB Band 16 Duncker amp Humblot Berlin 1990 ISBN 3 428 00197 4 S 500 502 Harm Klueting Das kurkolnische Herzogtum Westfalen als geistliches Territorium im 16 und 18 Jahrhundert In Harm Klueting Hrsg Das Herzogtum Westfalen Band 1 Das kurkolnische Herzogtum Westfalen von den der Anfangen kolnischen Herrschaft im sudlichen Westfalen bis zu Sakularisation 1803 Aschendorff Munster 2009 ISBN 978 3 402 12827 5 S 474 475 514

Дата публікації:
Топ