Культу ра л ійчастого по суду Культура лійчастих келихів Культу ра лійкоподі бних ке лихів нім Trichter rand becherkultu

Культу́ра л́ійчастого по́суду, Культура лійчастих келихів, Культу́ра лійкоподі́бних ке́лихів (нім. Trichter(-rand-)becherkultur, нід. Trechterbekercultuur; дан. Tragtbægerkultur, ~4300-2800 рр до н.е.) — археологічна культура пізнього неоліту й раннього енеоліту, що існувала на території Данії, Нідерландів, південної Скандинавії, Померанії, Польщі та Західної Волині,Галичини в Україні (в басейні Західного Бугу) в 5-3 тисячолітті до нашої ери.

Культура лійчастого посуду

Розташування	Європа
Доба	Неолітична Європа
Час існування	прибл. 4300 BC – 2800 BC
Попередня культура	Ертебелле культура, Дніпро-донецька культура, Культура лінійно-стрічкової кераміки
Наступна культура	Культура кулястих амфор, ^[en], Культура шнурової кераміки
Культура лійчастого посуду у Вікісховищі

Поширення культури TRB / лійчастого посуду (зелений колір) в 3500 році до н. е..

Дольмен, що вважається побудованим племенами культури лійчастого посуду. Мекленбург.

Була маштабним явищем та найдавнішою неолітичною землеробською й скотарською культурою Північної й Центральної Європи, що сформувалася у Південній Скандинавії на Північно-Європейській рівнині.

Датування

Датується 4300-2800 роками до н.е.

Пам’ятки синхронізують із ранньою фазою Трипілля СІ. Трипільський посуд та жіночі статуетки знайдено на базових поселеннях лійчасто-посудної культури, а лійчастий посуд — у селищах Трипілля.

Фінал культури лійчастих келихів пов’язують з приходом носіїв культури кулястих амфор.

Поширення

Лійчасто-посудна культура сформувалася у нижній Ельби та средній течії Вісли на місцевій неолітичній основі, за сильних південних впливів.

Була поширена від узбережжя Балтики до Чехії та Словаччини й від Голландії до Волині. Включала території сучасної Данії, Південної Швеції, Нідерландів, Німеччини, Чехії, Словаччини, Польщі, Волині.

Носії лійчастопосудної культури зрештою витіснили трипільців із Верхньої Наддністрянщини.

Визначення

Виділена на початку 20 сторіччя; названа за типовою формою кераміки — кубку з лійкоподібною шийкою. пам'ятки її мали характерну форму посуду з лійчастою шийкою дістали умовну назву культури лійчастого посуду.

Поховання

Важливими ознаками лійчасто-посудної культури є мегалітичні спорудження й курганні насипи.

Культура лійчастого посуду відома в основному по похованнях —

у простих земляних могилах,
у кам'яних ящиках — цистах,
у довгих курганах із трикутною кам'яною обкладкою,
у дольменах під круглими або прямокутними курганами,
у коридороподібних гробницях.

Основний поховальний ритуал — випростані поховання на фунтових цвинтарях та під могилами.

Місцеві варіанти

Культура лійчастого посуду утворює ряд локальних груп, кожна з яких до певного ступеня слідує власній лінії розвитку.

У Данії пам'ятники типу дюссів будувалися наприкінці раннього неоліту («С»), деякі імпортні предмети з міді виявляють контакти з більш прогресивними культурами Центральної Європи. Торгівля розширюється на наступному етапі, ознаменованому появою коридорних гробниць та контактами з культурами одиночних поховань. Кінець данського неоліту наступає з розвитком місцевої металевої індустрії близько 1800–1600 рр. до н. е..
У Нідерландах місцевим еквівалентом коридорної гробниці є . У Нідерландах до 2400 р. до н. е. затвердився локальний варіант культурами одиночних поховань (кубки із потовщеним дном), що знаменує кінець культури лійчастого посуду у чистому виді, хоча гібрид культури продовжував існувати до 1900 р. до н. е. (Анло, Баркер).
У Польщі культура лійчастого посуду характеризувалася періодом куявських могил.

Культура лійчастого посуду в Україні

На теренах України виявлено близько 50 поселень на заході Волинської та Львівської областей у басейні Західного Бугу та на лівих притоках Верхнього Дністра.

Досліджувалася українськими археологами протягом сторіччя: О. Цинкаловський, М. Смішко, Ю. Захарук, М. Пелещишин, А. Гавінський.

Періодизація

Періодизація лійчасто-посудної культури розроблена на данському матеріалі. Виділено періоди:

раннього неоліту (дольмени);
середнього неоліту (могили з коридором);
пізнього неоліту (цисти).

Гончарство

Основні види кераміки:

келих з лійкоподібною шийкою,
кубок з вушками на плічках,
сулія з комірцем.

Характерний інвентар:

крем'яні оббиті й поліровані сокири-тесла,
кинджали й кам'яні поліровані бойові сокири.

Племена цієї культури різко відрізнялися від сусідніх пізньотрипільських племен. Вони належали до одного з найбільших енеолітичних племінних об'єднань Центральної Європи.

Поселення

На території сучасної України населення цієї культури зазвичай обирало для своїх поселень місця, зручні для захисту від можливих нападів чужинців. Для більшої безпеки свої периферійні поселення вздовж Західного Бугу вони обносили ровами та валами.

Представники цієї культури могли бути носіями . Близько 35 % жителів карпато-галицького регіону є носіями згаданої гаплогрупи та різних її розгалужень.

Краще досліджені поселення Зимно, Малі Грибовичі, Лежниця, Винники (поселення на горі Лисівка), Тадані.

Переважає високе розташування поселень на мисах та вершинах Розточчя.

Будівлі

Забудова складалася із наземних жител, що мали заглиблену частину. Ймовірно, для зберігання зерна заглиблені частини жител мали іноді випалене дно.

Плетені стіни обмащували глиною.

Житла обігрівалися округлими глинобитними печами на дерев'яному каркасі.

Господарство

Основними галузями господарства племен культури лійчастого посуду були землеробство та скотарство. Як і у трипільських племен, землеробство у них велося з використанням рала та тяглової сили. Незаперечним доказом використання худоби у господарстві є знахідки на поселеннях цих племен багатьох кісток волів, а також скульптурного зображення спарених в ярмі волів.

Для зберігання збіжжя на поселеннях викопувалися спеціальні зернові ями, стіни яких випалювалися.

Мисливство та рибальство мало допоміжне значення.

Асортимент виробничого та побутового інвентаря племен культури лійчастого посуду майже тотожний з пізньотрипільським, що пояснюється однотипністю господарської діяльності.

Пам’ятки

Вироби

Глек знайдений у прохідній могилі у Сконе, Швеція.
Глек з дольмену у Вестергьотланд, Швеція.
Товстоспинна сокира з Нерке. Крем'яна сокира, характерна для культури лійчастого посуду та
Багатокутна бойова сокира з
Двостороння бойова сокира з Сконе

Гончарство

Кераміка у трипільців і представників культури лійчастого посуду відрізнялися у багатьох відношеннях. На відміну від яскравої трипільської кераміки, глиняний посуд племен культури лійчастого посуду вражає своєю строгістю, витриманістю форм і орнаментального стилю.

Гончарні культури лійчастого посуду створили серію оригінальних, характерних лише для цієї культури форм посуду, переважно келихи з дуже своєрідними крилоподібними ручками, посудини з вузькими шийками та рельєфними дископодібними виступами, на них — ковнірами. Орнамент заглиблений, нерідко заповнений білою пастою на чорній лощеній поверхні посудин виглядав чітко, контрастно.

Ліплений посуд, з домішками піску та шамоту у замісі, з підлошеною поверхнею. Характерною особливістю посудин було лійчасте оформлення вінець. Розтрубні вінця та плічка декоровані заглибленим візерунком: насічки, лунки, відбитки зубчастого штампу та мотузки. Переважають ялинкові композиції, валики на шийці, наліпи у вигляді літер «М» та «Л».

Мідні вироби

Були обмежені пласкими клинцевими сокирами та прикрасами.

Крем’яні та кам’яні вироби

Основні знаряддя праці виготовлені з креміню і каменю: вкладні серпів на довгих платівках, вістря, проколки, свердла, клинцеві сокири, долота, вістря стріл.

Відомі також мотики з кістки та рогу.

Галерея

Archaeological state museum Schleswig-Holstein, Gottorf Castle
Archaeological state museum Schleswig-Holstein, Gottorf Castle
Archaeological state museum Schleswig-Holstein, Gottorf Castle
Archaeological state museum Schleswig-Holstein, Gottorf Castle
Early neolithic mug, Fischbeker Heide, Germany.
various artefacts including a stone axe and copper necklace
disc-shaped mace heads
Plan of the "oval dolmen" in and drawing of the grave goods. A. P. Madsen 1896.
Plan of the "round dolmen" in Hjortegårdene and drawing of the burial and the grave goods, A. P. Madsen 1896
Plan of the collective burials or "passage grave" in . A. P. Madsen 1896
Dolmen in
Round dolmen in
Dolmen in North
Oval or Long dolmen near
Passage grave at Hulehøj on the island of
, Denmark, прибл. 3500-2800 BC
Klekkende Høj, interior
Dolmen in Mols, Denmark
Dolmen at in Netherlands
Tustrup jaettestue passage grave in Denmark
Model of the passage grave in Denmark
Denhoog passage grave interior
Model of a Funnelbeaker culture house, Germany. ^[de]
Reconstruction of a Funnelbeaker culture house

Примітки

. Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 30 квітня 2013.

Джерела та література

Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар, В. В. Отрощенко, К. Бунятян, Р. В. Терпиловський; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. 966-06-0394-0.
О. Г. Корвін-Піотровський, Л. Г. Мацкевий. Лійчастого посуду культура // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 208. — .
А. М. Гавінський. Лійчастого посуду культура [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .

Гавінський А., Поселення культури лійчастого посуду в Малих Грибовичах [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] / А. Гавінський // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 13. — С. 172—197.
Гавінський А., Пам'ятка культури лійчастого посуду Потелич на Львівщині [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] / А. Гавінський // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — 2013. — Вип. 17. — С. 264—267.
Гавінський А., Пам'ятка культури лійчастого посуду Ромош на Львівщині [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.]: дослідження 1957 року / А. Гавінський // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — 2014. — Вип. 18. — С. 286—290.
Смішко М. Ю., Пелещишин М. А., Поселення культури лійчастого посуду в с. Малі Грибовичі Львівської області. «Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині», 1962, вип. 4; Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо). К., 1990.
Пелещишин М. А., Поселення культури лійчастого посуду біля с. Лежниці на Волині [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.], Археологія, 1966 р. — вип. XX

Посилання

Корвін-Піотровський О. Г., Мацкевий Л. Г., ЛІЙЧАСТОГО ПОСУДУ КУЛЬТУРА [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Інститут історії України Національної академії наук України»
Данилів Марія, З ІСТОРІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ КУЛЬТУРИ ЛІЙЧАСТОГО ПОСУДУ НА ТЕРЕНАХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.], Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 14. 2010 р. — С.494–505
Круц В., ЛІЙЧАСТОГО ПОСУДУ КУЛЬТУРА, МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
, 2011 р., сайт «Археологія»
Пелещишин М. А., Розкопки поселення Культури ліичдстого посуду Біля с. Зимне Волинської області у 1960—1961 рр. — С.18-27 [ 8 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
ЛІЙЧАСТОГО ПОСУДУ КУЛЬТУРА [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Лексика — українські енциклопедії та словники»

[1] . Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 30 квітня 2013.