Ліві есери, Партія лівих соціалістів-революціонерів (інтернаціоналістів) — політична партія в Росії у 1917—1923.
Партія лівих соціалістів-революціонерів | |
---|---|
Країна | Російська СФРР |
Голова партії | Спиридонова Марія Олександрівна, d і d |
Засновник | d |
Дата заснування | 1917 |
Дата розпуску | 1923 |
Ідеологія | революційний соціалізм і d |
Зародилась як опозиційне політичне крило в партії есерів у роки Першої світової війни (вийшла зі складу партії у листопаді-грудні 1917).
Друкований орган: газета «Знамя труда».
Лідери — Марія Спиридонова, (Кац), (Бобров), Андрій Колегаєв.
Історія
Після Лютневої революції 1917 ліве крило партії есерів, що об'єдналось навколо , виступило з антивоєнними гаслами. На III з'їзді партії есерів (травень—червень 1917) ліві есери утворили так звану «ліву опозицію», заявивши про свої політичні розбіжності з ЦК партії. Ліві есери зажадали:
- засудити війну як імперіалістичну й негайно з неї вийти;
- припинити співробітництво партії есерів з Тимчасовим урядом;
- негайно розв'язати земельне питання відповідно до програми партії, передавши землі селянам.
Суперечки всередині партії есерів поступово посилювались та призвели спочатку до утворення фракції лівих есерів, а згодом до жовтневого збройного повстання — до остаточного розколу і створення нової партії.
У жовтні 1917 року ліві есери увійшли до створеного на пропозицію Льва Троцького Петроградської Ради та взяли участь у жовтневому збройному повстанні; підтримали партію більшовиків на 25—27 жовтня (7—9 листопада) 1917, відмовившись залишити з'їзд разом із правими есерами, голосували за його рішення та увійшли до складу .
Праві відмовились брати участь у роботі II Всеросійського з'їзду Рад і не підтримали нової влади. 27 жовтня (9 листопада) 1917 року ЦК ПСР, більшість у якому належала правим і центру, ухвалив постанову виключити з партії «всіх, хто взяв участь у більшовицькій авантюрі й не залишив з'їзду Рад». Наприкінці листопада це рішення підтвердив IV з'їзд ПСР. Ліві есери у грудні 1917 організаційно оформились на самостійну партію.
У цілому підтримавши більшовиків, ліві есери, однак, спочатку відмовились увійти до Радянського уряду — Ради народних комісарів (РНК), зажадавши створити — із представників усіх соціалістичних партій. Однак, уже наприкінці 1917 року сім представників партії лівих есерів увійшли до РНК, очоливши наркомати хліборобства, юстиції, пошти й телеграфів тощо.
Багато представників партії лівих есерів брали участь у створенні Червоної Армії, в роботі Всеросійської надзвичайної комісії (ВНК). Водночас із низки принципових питань ліві есери, "висловлюючи інтереси заможного селянства та дрібної буржуазії", з самого початку розходились із більшовиками, не приймаючи крайнощів диктатури пролетаріату і взагалі відкидаючи її потребу.
Розрив відбувся вже у лютому 1918 — на засіданні ВЦВК 23 лютого ліві есери проголосували проти підписання Берестейського миру з Німеччиною, а потім, на IV Надзвичайному з'їзді Рад (14—16 березня 1918) — й проти їхньої ратифікації. Через те що їхноьої думки не було взято до уваги, то ліві есери вийшли зі складу РНК й оголосили про розрив угод із більшовиками. Заразом вони й далі працювали у ВЦВК та інших радянських закладах.
Тим часом ухвалені від Радянської влади декрети про комітети незаможників завдали удару по інтересах основної соціальної бази лівих есерів — заможного селянства. У зв'язку з цим у червні 1918 року ЦК партії лівих есерів і III з'їзд партії постановили використати всі доступні засоби для того, щоб «випрямити лінію радянської політики».
На (4—10 липня 1918) ліві есери, перебуваючи в меншості (близько 350 з 1 164 депутатів), відкрито виступили проти своїх колишніх союзників — більшовиків. Не діставши підтримки, вони розпочали «активні» дії. 6 липня 1918 ліві есери Яків Блюмкін і Микола Андреєв убили в Москві німецького посла Мірбаха, що послужило сигналом до початку повстання (див. Повстання лівих есерів). За іншою версією, убивство Мірбаха було особистою ініціативою кількох керівників есерів, і ніякого повстання не було. Щобільше, у плануванні вбивства брали участь кілька більшовиків, про нього знав Дзержинський. Одначе, більшовикам було вигідно використати убивство посла як привід для розгрому опозиційної партії. 16 липня 1918 Уралрада, де величезний вплив мали ліві есери, організувала у Єкатеринбурзі, з метою зриву Берестейського миру між Радянською Росією та Німеччиною. Німці після лютневої революції, попри війну, переймались через долю російської імператорської родини, бо дружина Миколи II Олександра Федорівна була німкенею, а їхні дочки були одночасно російськими царівнами й німецькими принцесами.
Після того як «повстання придушено» V Всеросійський з'їзд Рад постановив виключити зі складу Рад лівих есерів, що підтримали політичну лінію ЦК своєї партії.
Розлам
Значна частина рядових членів партії лівих есерів і декотрі лідери партії не підтримали дії свого керівництва. Партія розломилась, й у вересні 1918 з неї виділились і Партія революційного комунізму, які надалі увійшли до РКП(б). Частина лівих есерів розпочала відкриту боротьбу проти Радянської влади, брала участь у "контрреволюційних" змовах і повстаннях.
Низка лівих есерів відіграла значну політичну та воєнну ролю під час Громадянської війни у боротьбі з білогвардійцями, виступаючи, заразом, проти більшовицького керівництва.
У 1923 році партія лівих есерів в умовах встановлення однопартійної диктатури в країні саморозпустилась.
У 1930-ті роки багатьох її членів репресовано.
Члени
- 1890 року народження Фанні Юхимівна Каплан (Фейга Хаїмівна Ройтблат, народилася 10 лютого, у селі Новичі, Заславського повіту, Волинської губернії — розстріляно 3 вересня 1918 року у Москві) — учасниця російської революції 1917 року, член партії есерів. В офіційній радянській історіографії відома як виконавець замаху на життя Леніна.
Див. також
Примітки
- «Дело народа», N 191, 10 листопада (28 жовтня) 1917 року. Цитата за В. І. Леніним. Твори. Третє стереотипне видання. Т. XXII. М., 1929. С. 577
- Протистояння навколо царя (№ 57) — Газета «Правда»
- Протистояння навколо царя (№ 58) — Газета «Правда»
- Протистояння навколо царя (№ 59) — Газета «Правда»
Джерела та література
- О. Д. Бойко. Партія лівих соціалістів-революціонерів (ПЛСР), ліві есери // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 76. — .
Література
- Литвин А. Л. Левые эсеры: программа и тактика (некоторые вопросы) / А. Л. Литвин, Л. М. Овруцкий. — Казань: Казан.ун-та, 1992. — 143 с. (рос.)
- Левые эсеры и ВЧК: Сб. док. / Сост. В. К. Виноградов и др.; Науч. ред. А. Л. Литвин. — Казань: НТК, 1996. — 509 с. (рос.)
- Леонтьев Я. В. «Скифы» русской революции. Партия левых эсеров и ее литературные попутчики / Я. В. Леонтьев — М.: АИРО-XX, 2007. — 328 с. (рос.)
Посилання
- Червона книга ВНК (т.1)
- Більшовики та ліві есери. Жовтень 1917 — липень 1918
- Відкритий лист ЦК партії більшовиків
- Бібліографія
- Ліві есери — борці за Радянську владу й проти державного капіталізму
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Livi eseri Partiya livih socialistiv revolyucioneriv internacionalistiv politichna partiya v Rosiyi u 1917 1923 Partiya livih socialistiv revolyucionerivKrayina Rosijska SFRRGolova partiyiSpiridonova Mariya Oleksandrivna d i dZasnovnikdData zasnuvannya1917Data rozpusku1923Ideologiyarevolyucijnij socializm i d Mariya Spiridonova Zarodilas yak opozicijne politichne krilo v partiyi eseriv u roki Pershoyi svitovoyi vijni vijshla zi skladu partiyi u listopadi grudni 1917 Drukovanij organ gazeta Znamya truda Lideri Mariya Spiridonova Kac Bobrov Andrij Kolegayev IstoriyaPislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 live krilo partiyi eseriv sho ob yednalos navkolo vistupilo z antivoyennimi gaslami Na III z yizdi partiyi eseriv traven cherven 1917 livi eseri utvorili tak zvanu livu opoziciyu zayavivshi pro svoyi politichni rozbizhnosti z CK partiyi Livi eseri zazhadali zasuditi vijnu yak imperialistichnu j negajno z neyi vijti pripiniti spivrobitnictvo partiyi eseriv z Timchasovim uryadom negajno rozv yazati zemelne pitannya vidpovidno do programi partiyi peredavshi zemli selyanam Superechki vseredini partiyi eseriv postupovo posilyuvalis ta prizveli spochatku do utvorennya frakciyi livih eseriv a zgodom do zhovtnevogo zbrojnogo povstannya do ostatochnogo rozkolu i stvorennya novoyi partiyi U zhovtni 1917 roku livi eseri uvijshli do stvorenogo na propoziciyu Lva Trockogo Petrogradskoyi Radi ta vzyali uchast u zhovtnevomu zbrojnomu povstanni pidtrimali partiyu bilshovikiv na 25 27 zhovtnya 7 9 listopada 1917 vidmovivshis zalishiti z yizd razom iz pravimi eserami golosuvali za jogo rishennya ta uvijshli do skladu Pravi vidmovilis brati uchast u roboti II Vserosijskogo z yizdu Rad i ne pidtrimali novoyi vladi 27 zhovtnya 9 listopada 1917 roku CK PSR bilshist u yakomu nalezhala pravim i centru uhvaliv postanovu viklyuchiti z partiyi vsih hto vzyav uchast u bilshovickij avantyuri j ne zalishiv z yizdu Rad Naprikinci listopada ce rishennya pidtverdiv IV z yizd PSR Livi eseri u grudni 1917 organizacijno oformilis na samostijnu partiyu U cilomu pidtrimavshi bilshovikiv livi eseri odnak spochatku vidmovilis uvijti do Radyanskogo uryadu Radi narodnih komisariv RNK zazhadavshi stvoriti iz predstavnikiv usih socialistichnih partij Odnak uzhe naprikinci 1917 roku sim predstavnikiv partiyi livih eseriv uvijshli do RNK ocholivshi narkomati hliborobstva yusticiyi poshti j telegrafiv tosho Bagato predstavnikiv partiyi livih eseriv brali uchast u stvorenni Chervonoyi Armiyi v roboti Vserosijskoyi nadzvichajnoyi komisiyi VNK Vodnochas iz nizki principovih pitan livi eseri vislovlyuyuchi interesi zamozhnogo selyanstva ta dribnoyi burzhuaziyi z samogo pochatku rozhodilis iz bilshovikami ne prijmayuchi krajnoshiv diktaturi proletariatu i vzagali vidkidayuchi yiyi potrebu Rozriv vidbuvsya vzhe u lyutomu 1918 na zasidanni VCVK 23 lyutogo livi eseri progolosuvali proti pidpisannya Berestejskogo miru z Nimechchinoyu a potim na IV Nadzvichajnomu z yizdi Rad 14 16 bereznya 1918 j proti yihnoyi ratifikaciyi Cherez te sho yihnooyi dumki ne bulo vzyato do uvagi to livi eseri vijshli zi skladu RNK j ogolosili pro rozriv ugod iz bilshovikami Zarazom voni j dali pracyuvali u VCVK ta inshih radyanskih zakladah Tim chasom uhvaleni vid Radyanskoyi vladi dekreti pro komiteti nezamozhnikiv zavdali udaru po interesah osnovnoyi socialnoyi bazi livih eseriv zamozhnogo selyanstva U zv yazku z cim u chervni 1918 roku CK partiyi livih eseriv i III z yizd partiyi postanovili vikoristati vsi dostupni zasobi dlya togo shob vipryamiti liniyu radyanskoyi politiki Na 4 10 lipnya 1918 livi eseri perebuvayuchi v menshosti blizko 350 z 1 164 deputativ vidkrito vistupili proti svoyih kolishnih soyuznikiv bilshovikiv Ne distavshi pidtrimki voni rozpochali aktivni diyi 6 lipnya 1918 livi eseri Yakiv Blyumkin i Mikola Andreyev ubili v Moskvi nimeckogo posla Mirbaha sho posluzhilo signalom do pochatku povstannya div Povstannya livih eseriv Za inshoyu versiyeyu ubivstvo Mirbaha bulo osobistoyu iniciativoyu kilkoh kerivnikiv eseriv i niyakogo povstannya ne bulo Shobilshe u planuvanni vbivstva brali uchast kilka bilshovikiv pro nogo znav Dzerzhinskij Odnache bilshovikam bulo vigidno vikoristati ubivstvo posla yak privid dlya rozgromu opozicijnoyi partiyi 16 lipnya 1918 Uralrada de velicheznij vpliv mali livi eseri organizuvala u Yekaterinburzi z metoyu zrivu Berestejskogo miru mizh Radyanskoyu Rosiyeyu ta Nimechchinoyu Nimci pislya lyutnevoyi revolyuciyi popri vijnu perejmalis cherez dolyu rosijskoyi imperatorskoyi rodini bo druzhina Mikoli II Oleksandra Fedorivna bula nimkeneyu a yihni dochki buli odnochasno rosijskimi carivnami j nimeckimi princesami Pislya togo yak povstannya pridusheno V Vserosijskij z yizd Rad postanoviv viklyuchiti zi skladu Rad livih eseriv sho pidtrimali politichnu liniyu CK svoyeyi partiyi RozlamZnachna chastina ryadovih chleniv partiyi livih eseriv i dekotri lideri partiyi ne pidtrimali diyi svogo kerivnictva Partiya rozlomilas j u veresni 1918 z neyi vidililis i Partiya revolyucijnogo komunizmu yaki nadali uvijshli do RKP b Chastina livih eseriv rozpochala vidkritu borotbu proti Radyanskoyi vladi brala uchast u kontrrevolyucijnih zmovah i povstannyah Nizka livih eseriv vidigrala znachnu politichnu ta voyennu rolyu pid chas Gromadyanskoyi vijni u borotbi z bilogvardijcyami vistupayuchi zarazom proti bilshovickogo kerivnictva U 1923 roci partiya livih eseriv v umovah vstanovlennya odnopartijnoyi diktaturi v krayini samorozpustilas U 1930 ti roki bagatoh yiyi chleniv represovano Chleni1890 roku narodzhennya Fanni Yuhimivna Kaplan Fejga Hayimivna Rojtblat narodilasya 10 lyutogo u seli Novichi Zaslavskogo povitu Volinskoyi guberniyi rozstrilyano 3 veresnya 1918 roku u Moskvi uchasnicya rosijskoyi revolyuciyi 1917 roku chlen partiyi eseriv V oficijnij radyanskij istoriografiyi vidoma yak vikonavec zamahu na zhittya Lenina Div takozhPovstannya livih eserivPrimitki Delo naroda N 191 10 listopada 28 zhovtnya 1917 roku Citata za V I Leninim Tvori Tretye stereotipne vidannya T XXII M 1929 S 577 Protistoyannya navkolo carya 57 Gazeta Pravda Protistoyannya navkolo carya 58 Gazeta Pravda Protistoyannya navkolo carya 59 Gazeta Pravda Dzherela ta literaturaO D Bojko Partiya livih socialistiv revolyucioneriv PLSR livi eseri Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 76 ISBN 978 966 00 1142 7 Literatura Litvin A L Levye esery programma i taktika nekotorye voprosy A L Litvin L M Ovruckij Kazan Kazan un ta 1992 143 s ros Levye esery i VChK Sb dok Sost V K Vinogradov i dr Nauch red A L Litvin Kazan NTK 1996 509 s ros Leontev Ya V Skify russkoj revolyucii Partiya levyh eserov i ee literaturnye poputchiki Ya V Leontev M AIRO XX 2007 328 s ros PosilannyaChervona kniga VNK t 1 Bilshoviki ta livi eseri Zhovten 1917 lipen 1918 Vidkritij list CK partiyi bilshovikiv Bibliografiya Livi eseri borci za Radyansku vladu j proti derzhavnogo kapitalizmu