Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Велика Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахирія (араб. والشعبية الاشتراكية العظمى الجماهيرية العربية الليبيةة), до 1986 — Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахирія) — держава, а також політичний режим, утворений 2 березня 1977, шляхом прийняття декларації Сабха, скасувала республіку і проголосила новий державний устрій, відмінний від монархії й республіки, обґрунтований в Третій всесвітній теорії Муаммара Каддафі й викладений в першій частині Зеленої книги — Джамахирії. У результаті громадянської війни та іноземної інтервенції в Лівії у 2011 році Каддафі був убитий.
| الجماهيرية العربية الليبية الشعبية الإشتراكية العظمى Велика Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахирія | |||||
| |||||
| |||||
| Гімн الله أكبر | |||||
 | |||||
| Столиця | Триполі | ||||
| Форма правління | Республіка | ||||
| Президент | |||||
| - 1977—2011 | Муаммар Каддафі | ||||
| Історичний період | Холодна війна | ||||
| - Засновано | 1977 | ||||
| - Ліквідовано | 2011 | ||||
| Площа | |||||
| - 2010 | 1 759 540 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 2010 | 6 355 100 осіб | ||||
| Густота | 3,6 осіб/км² | ||||
Формально Лівія продовжувала називатися Джамахирією до 9 січня 2013 року.
Історія
Перші роки
2 березня 1977 року на надзвичайній сесії [en] (ЗНК) в місті Сабха Лівійська республіка була перетворена в Соціалістичну Народну Лівійську Арабську Джамахирію (тобто «держава мас»). [en] й уряд були розпущені. Замість них створювалися Генеральний секретаріат ЗНК в складі М. Каддафі й чотирьох колишніх членів РРК і [en], до якого увійшли колишні міністри. Восени 1977 року було оголошено про створення «революційних комітетів», покликаних спонукати маси до здійснення народної влади. Члени ревкомів отримали майже необмежені повноваження у сфері контролю над діяльністю держапарату і підпорядковувалися безпосередньо вищому керівництву країни. У 1978 році була розгорнута кампанія з перетворення державних і приватних фірм в «народні підприємства». Робітники й службовці тепер, згідно з ідеями М. Каддафі, оголошувалися «партнерами, а не найманими працівниками». У 1979 році Каддафі і його найближчі сподвижники відмовилися від усіх посад, щоб вирішувати «стратегічні питання побудови народної влади». Формально Каддафі перестав брати участь в управлінні державою, але фактично «революційне керівництво» стало вищим політичним органом країни, що керує і визначає внутрішню і зовнішню політику Джамахирії. Сам Каддафі став іменуватися «лідером лівійської революції».
У січні 1980 року було оголошено про ліквідацію приватної торгівлі й створення замість неї системи суспільних і кооперативних магазинів. У рамках кампанії з боротьби з корупцією тільки в першій половині 1980 року був заарештовано понад дві тисячі осіб. Одночасно за кордоном були організовані замахи на найбільш активних лівійських емігрантів — противників Каддафі.
Всі ці перетворення були можливі, поки країна отримувала нечувані доходи від продажу нафти. З 1970 по 1981 роки ВНП країни зріс з 9625 млн дол. до 18 080 млн. Настільки масштабний наплив нафтодоларів фактично перетворив Лівію в державу-рантьє, коли продовольство і промислові товари закуповувалися за кордоном і розподілялися за ісламською справедливістю серед споживачів. Однак падіння нафтових цін в 1980-і роки серйозно вдарило по добробуту Джамахирії. Були заморожені сотні будівництв, Каддафі оголосив про перехід до політики опори на власні сили, але в 1987 році змушений був оголосити про «Джамахирійську перебудову». Права приватного сектора були зрівняні з держсектором, скасовувалися державні імпортно-експортні компанії, була оголошена широка амністія. Після багатьох років суворого контролю над усіма видами господарської діяльності стала заохочуватися приватна ініціатива, знову дозволено було відкривати приватні магазини та приватний бізнес не тільки у сфері обслуговування, а й в обробній промисловості. Однак курс на помірну лібералізацію економіки, відродження малого та середнього бізнесу здійснювався під контролем держави. Одночасно з проведенням реформ в економіці в березні 1990 року Загальний народний конгрес прийняв «Хартію революційної законності», згідно з якою будь-які директиви Лідера лівійської революції, полковника Муаммара Каддафі, стали обов'язковими до виконання усіма органами влади держави. Влада Каддафі, що був Верховним головнокомандувачем Збройними силами Джамахирії, нічим не була обмежена, а сам він нікому не був підзвітний. Не займаючи ніяких офіційних посад, лідер Джамахирії був поставлений над усіма державними структурами, без його відома не приймалося жодне важливе рішення. Реальна влада в країні знаходилася в руках «революційних комітетів», які формувалися і підпорядковувалися безпосередньо Каддафі, завданням яких був контроль над діяльністю формально чинних народних конгресів і народних комітетів. Держава утримувала ключові галузі, перш за все нафтогазову промисловість, а також основні види зовнішньоекономічної діяльності, включаючи експортно-імпортні, валютно-фінансові операції. Введення в 1992—1993 роках режиму санкцій щодо Лівії гальмувало відновлення економіки країни, блокувало приплив іноземних інвестицій.
Протистояння із Заходом
В кінці 1970-х — початку 1980-х років Радянський Союз надав Лівії сучасне озброєння — танки, літаки, системи ППО, побудував в Таджурі Центр ядерних досліджень (NRC, нині REWDRC) з дослідним ядерним реактором потужністю 10 МВт і термоядерною установкою Т-4М (токамак). Неповернений Лівією борг був причиною напружених відносин між Лівією та Росією і був пробачений у квітні 2008 року під час візиту Володимира Путіна в Триполі.
2 квітня 1986 року на борту американського авіалайнера компанії Trans World Airlines над Грецією (рейс Рим — Афіни) стався вибух, загинули четверо громадян США. 5 квітня бомба вибухнула на дискотеці [en] (Західний Берлін), відвідуваною американськими військовослужбовцями. Загинули два американських солдати та офіціантка з Туреччини, близько 200 осіб постраждало. США заявили, що обидві акції були організовані лівійською розвідкою.
У ніч на 15 квітня за розпорядженням президента США Рональда Рейгана американські літаки з авіабаз у Великій Британії й авіаносців в Середземному морі помстилися, завдавши удару по лівійській столиці Триполі й місту Бенгазі. Загинуло близько 40 лівійців, в тому числі дочка Каддафі, й ще понад 200 людей були поранені.
Це призвело до ще більш трагічних подій. У 1988 році над Шотландією був підірваний літак американської авіакомпанії PanAm. Вважають, що це була помста Каддафі за смерть дочки. Той факт, що наказ про підрив літака віддав особисто Каддафі, підтвердив у лютому 2011 року колишній міністр юстиції Лівії Мустафа Абдель-Джаліл.
Непросто складалися і відносини Лівії з Францією. Після здобуття незалежності в 1951 році Лівія послідовно стояла на шляху інтересів Франції в Північній Африці. Після приходу до влади Муаммара Каддафі (1969) протистояння тільки загострилося. Лівійські війська воювали з Чадом, на лівійські гроші озброювалися і навчалися екстремісти з Марокко та Алжиру. Конфронтація досягла свого апогею 19 вересня 1989 року, коли в небі над Нігером лівійці підірвали лайнер французької авіакомпанії UTA зі 170 пасажирами на борту.
У квітні 1992 року Рада Безпеки ООН на вимогу США і Великої Британії ввела міжнародні санкції проти Лівії.
Лише у 2003 році, після американської окупації Іраку, Муаммар Каддафі змінив свою політику. Він оголосив про відмову від розробок зброї масового знищення, допустив в країну міжнародних експертів і заявив про бажання врегулювати питання про компенсації жертвам терактів, попри заявлену «непричетність» Лівії до них. У січні 2004 року Лівія погодилася виплатити $170 млн родичам жертв теракту над Нігером.
Спеціально створений [ru], який очолював один з синів Каддафі, врегулював питання про компенсації для жертв повітряних терактів. У серпні 2004 року черга нарешті дійшла до постраждалих під час вибуху в Західному Берліні. Лівія погодилася виплатити грошову компенсацію жертвам вибуху на дискотеці «La Belle» 5 квітня 1986 року. Загальна сума компенсацій становить $ 35 млн (€ 28,4 млн). У той самий час Лівія відмовилася виплачувати компенсацію сім'ям загиблих і поранених американців. Більш того, Лівія зажадала від США виплати компенсацій лівійцям, які постраждали при відповідному авіанальоті на Триполі й Бенгазі.
У жовтні 2004 року Лівія повністю звільнилася від міжнародних санкцій. У 2006 році Каддафі виступив з амбітним планом створення Сполучених Штатів Африки.
Восени 2008 року Каддафі робить амбітну реформу щодо перерозподілу нафти серед населення, скасувавши ряд міністерств. За словами самого Каддафі, реформа здатна спровокувати хаос в країні в найближчі 2 роки.
У серпні 2008 року на зустрічі понад 200 африканських королів, султанів, емірів, шейхів і вождів племен Муаммар Каддафі був оголошений «королем королів Африки». 2 лютого наступного року Муаммар Каддафі був обраний головою Африканського Союзу. Станом на 2009 рік рівень освіченості населення становив 86,8%(до повалення монархії, в 1968 році 73% населення було неписьменним). У своїй зовнішній політиці лівійський лідер продовжував залишатися прихильником панарабізму. В інтерв'ю каналу Євроньюз, яке він дав їм у 2009 році, відповідаючи на питання, про що він мріє, Каддафі сказав:
 | «Я насправді вірю, що в той чи інший спосіб буде досягнуто Арабську єдність. Особливо тому, що арабський світ опинився розділеним між союзами та великими державами. Єдність стислася до розмірів аркуша паперу, його несе за вітром, як пір'їнку. Але можливо, араби вже дозріли для Арабської єдності. Скажу по-іншому: я передбачаю створення Арабо-Африканського союзу». |  |
Повстання
17 лютого 2011 під впливом революцій в Тунісі та Єгипті в Лівії пройшов «День гніву» — антиурядові демонстрації, які були придушені поліцією. Цей день став початком масових заворушень, які переросли в громадянську війну між прихильниками й противниками влади Каддафі.
19 березня 2011 року почалися бомбардування Лівії країнами західної коаліції (Франція, Британія, Іспанія, Данія, Норвегія, Канада, Катар, Італія, Німеччина). Кодова назва операції: «Одіссея. Світанок».
20 жовтня 2011 року було взято останню точку опори сил Каддафі — Сірт. Муаммар Каддафі і його син Муттазім були вбиті в ході штурму міста, а потім виставлені на загальний огляд в холодильній камері торгового центру. 23 жовтня новою владою було оголошено про звільнення Лівії.
Примітки
- Новітня історія країн Азії та Африки. XX століття: в 3 ч. / Під ред. А. М. Родрігеса. — М.: Владос, 2001. ч. 3. 193.
- Історія Сходу: в 6 т. / гол. ред. Р. Б. Рибаков (ост.) та ін.; Ін-т сходознавства РАН. — М.: Східна література, 2008. Т. 6. С. 130.
- Історія Сходу: в 6 т. / гол. ред. Р. Б. Рибаков (ост.) та ін.; Ін-т сходознавства РАН. — М.: Східна література, 2008. Т. 6. С. 131.
- Історія Сходу: в 6 т. / гол. ред. Р. Б. Рибаков (ост.) та ін.; Ін-т сходознавства РАН. — М.: Східна література, 2008. Т. 6. С. 130—131.
- Лівія — Правові системи країн світу. Енциклопедичний довідник [ 23 вересня 2011 у Wayback Machine.] — ред. А. Я. Сухарєв. — Міжнародне право.
- “Gaddafi vows to push Africa unity [ 20 лютого 2009 у Wayback Machine.]”. London: BBC News. 2 February 2009.
- “Gaddafi: Africa's king of kings”. London: BBC News. 29 August 2008. from the original on 10 June 2010. Retrieved 14 February 2010.
- Malone, Barry (2 February 2009). “Gaddafi pushes for union after election to head AU [ 26 березня 2015 у Wayback Machine.]”. Reuters UK. Reuters.
- Ammar Maleki. Uprisings in the Region and Ignored Indicators [ 2013-04-25 у Wayback Machine.] 9 February 2011
- Shadid, Anthony (18 February 2011). “Libya Protests Build, Showing Revolts' Limits [ 3 травня 2012 у Wayback Machine.]”. The New York Times. Archived from the original on 3 May 2012. Retrieved 22 February 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velika Socialistichna Narodna Livijska Arabska Dzhamahiriya arab والشعبية الاشتراكية العظمى الجماهيرية العربية الليبية ة do 1986 Socialistichna Narodna Livijska Arabska Dzhamahiriya derzhava a takozh politichnij rezhim utvorenij 2 bereznya 1977 shlyahom prijnyattya deklaraciyi Sabha skasuvala respubliku i progolosila novij derzhavnij ustrij vidminnij vid monarhiyi j respubliki obgruntovanij v Tretij vsesvitnij teoriyi Muammara Kaddafi j vikladenij v pershij chastini Zelenoyi knigi Dzhamahiriyi U rezultati gromadyanskoyi vijni ta inozemnoyi intervenciyi v Liviyi u 2011 roci Kaddafi buv ubitij الجماهيرية العربية الليبية الشعبية الإشتراكية العظمى Velika Socialistichna Narodna Livijska Arabska Dzhamahiriya 1977 2011 Prapor Gerb Gimn الله أكبر Liviyi istorichni kordoni na karti Stolicya Tripoli Forma pravlinnya Respublika Prezident 1977 2011 Muammar Kaddafi Istorichnij period Holodna vijna Zasnovano 1977 Likvidovano 2011 Plosha 2010 1 759 540 km2 Naselennya 2010 6 355 100 osib Gustota 3 6 osib km Formalno Liviya prodovzhuvala nazivatisya Dzhamahiriyeyu do 9 sichnya 2013 roku IstoriyaPershi roki 2 bereznya 1977 roku na nadzvichajnij sesiyi en ZNK v misti Sabha Livijska respublika bula peretvorena v Socialistichnu Narodnu Livijsku Arabsku Dzhamahiriyu tobto derzhava mas en j uryad buli rozpusheni Zamist nih stvoryuvalisya Generalnij sekretariat ZNK v skladi M Kaddafi j chotiroh kolishnih chleniv RRK i en do yakogo uvijshli kolishni ministri Voseni 1977 roku bulo ogolosheno pro stvorennya revolyucijnih komitetiv poklikanih sponukati masi do zdijsnennya narodnoyi vladi Chleni revkomiv otrimali majzhe neobmezheni povnovazhennya u sferi kontrolyu nad diyalnistyu derzhaparatu i pidporyadkovuvalisya bezposeredno vishomu kerivnictvu krayini U 1978 roci bula rozgornuta kampaniya z peretvorennya derzhavnih i privatnih firm v narodni pidpriyemstva Robitniki j sluzhbovci teper zgidno z ideyami M Kaddafi ogoloshuvalisya partnerami a ne najmanimi pracivnikami U 1979 roci Kaddafi i jogo najblizhchi spodvizhniki vidmovilisya vid usih posad shob virishuvati strategichni pitannya pobudovi narodnoyi vladi Formalno Kaddafi perestav brati uchast v upravlinni derzhavoyu ale faktichno revolyucijne kerivnictvo stalo vishim politichnim organom krayini sho keruye i viznachaye vnutrishnyu i zovnishnyu politiku Dzhamahiriyi Sam Kaddafi stav imenuvatisya liderom livijskoyi revolyuciyi U sichni 1980 roku bulo ogolosheno pro likvidaciyu privatnoyi torgivli j stvorennya zamist neyi sistemi suspilnih i kooperativnih magaziniv U ramkah kampaniyi z borotbi z korupciyeyu tilki v pershij polovini 1980 roku buv zaareshtovano ponad dvi tisyachi osib Odnochasno za kordonom buli organizovani zamahi na najbilsh aktivnih livijskih emigrantiv protivnikiv Kaddafi Vsi ci peretvorennya buli mozhlivi poki krayina otrimuvala nechuvani dohodi vid prodazhu nafti Z 1970 po 1981 roki VNP krayini zris z 9625 mln dol do 18 080 mln Nastilki masshtabnij napliv naftodolariv faktichno peretvoriv Liviyu v derzhavu rantye koli prodovolstvo i promislovi tovari zakupovuvalisya za kordonom i rozpodilyalisya za islamskoyu spravedlivistyu sered spozhivachiv Odnak padinnya naftovih cin v 1980 i roki serjozno vdarilo po dobrobutu Dzhamahiriyi Buli zamorozheni sotni budivnictv Kaddafi ogolosiv pro perehid do politiki opori na vlasni sili ale v 1987 roci zmushenij buv ogolositi pro Dzhamahirijsku perebudovu Prava privatnogo sektora buli zrivnyani z derzhsektorom skasovuvalisya derzhavni importno eksportni kompaniyi bula ogoloshena shiroka amnistiya Pislya bagatoh rokiv suvorogo kontrolyu nad usima vidami gospodarskoyi diyalnosti stala zaohochuvatisya privatna iniciativa znovu dozvoleno bulo vidkrivati privatni magazini ta privatnij biznes ne tilki u sferi obslugovuvannya a j v obrobnij promislovosti Odnak kurs na pomirnu liberalizaciyu ekonomiki vidrodzhennya malogo ta serednogo biznesu zdijsnyuvavsya pid kontrolem derzhavi Odnochasno z provedennyam reform v ekonomici v berezni 1990 roku Zagalnij narodnij kongres prijnyav Hartiyu revolyucijnoyi zakonnosti zgidno z yakoyu bud yaki direktivi Lidera livijskoyi revolyuciyi polkovnika Muammara Kaddafi stali obov yazkovimi do vikonannya usima organami vladi derzhavi Vlada Kaddafi sho buv Verhovnim golovnokomanduvachem Zbrojnimi silami Dzhamahiriyi nichim ne bula obmezhena a sam vin nikomu ne buv pidzvitnij Ne zajmayuchi niyakih oficijnih posad lider Dzhamahiriyi buv postavlenij nad usima derzhavnimi strukturami bez jogo vidoma ne prijmalosya zhodne vazhlive rishennya Realna vlada v krayini znahodilasya v rukah revolyucijnih komitetiv yaki formuvalisya i pidporyadkovuvalisya bezposeredno Kaddafi zavdannyam yakih buv kontrol nad diyalnistyu formalno chinnih narodnih kongresiv i narodnih komitetiv Derzhava utrimuvala klyuchovi galuzi persh za vse naftogazovu promislovist a takozh osnovni vidi zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti vklyuchayuchi eksportno importni valyutno finansovi operaciyi Vvedennya v 1992 1993 rokah rezhimu sankcij shodo Liviyi galmuvalo vidnovlennya ekonomiki krayini blokuvalo pripliv inozemnih investicij Protistoyannya iz Zahodom V kinci 1970 h pochatku 1980 h rokiv Radyanskij Soyuz nadav Liviyi suchasne ozbroyennya tanki litaki sistemi PPO pobuduvav v Tadzhuri Centr yadernih doslidzhen NRC nini REWDRC z doslidnim yadernim reaktorom potuzhnistyu 10 MVt i termoyadernoyu ustanovkoyu T 4M tokamak Nepovernenij Liviyeyu borg buv prichinoyu napruzhenih vidnosin mizh Liviyeyu ta Rosiyeyu i buv probachenij u kvitni 2008 roku pid chas vizitu Volodimira Putina v Tripoli 2 kvitnya 1986 roku na bortu amerikanskogo avialajnera kompaniyi Trans World Airlines nad Greciyeyu rejs Rim Afini stavsya vibuh zaginuli chetvero gromadyan SShA 5 kvitnya bomba vibuhnula na diskoteci en Zahidnij Berlin vidviduvanoyu amerikanskimi vijskovosluzhbovcyami Zaginuli dva amerikanskih soldati ta oficiantka z Turechchini blizko 200 osib postrazhdalo SShA zayavili sho obidvi akciyi buli organizovani livijskoyu rozvidkoyu U nich na 15 kvitnya za rozporyadzhennyam prezidenta SShA Ronalda Rejgana amerikanski litaki z aviabaz u Velikij Britaniyi j avianosciv v Seredzemnomu mori pomstilisya zavdavshi udaru po livijskij stolici Tripoli j mistu Bengazi Zaginulo blizko 40 livijciv v tomu chisli dochka Kaddafi j she ponad 200 lyudej buli poraneni Ce prizvelo do she bilsh tragichnih podij U 1988 roci nad Shotlandiyeyu buv pidirvanij litak amerikanskoyi aviakompaniyi PanAm Vvazhayut sho ce bula pomsta Kaddafi za smert dochki Toj fakt sho nakaz pro pidriv litaka viddav osobisto Kaddafi pidtverdiv u lyutomu 2011 roku kolishnij ministr yusticiyi Liviyi Mustafa Abdel Dzhalil Neprosto skladalisya i vidnosini Liviyi z Franciyeyu Pislya zdobuttya nezalezhnosti v 1951 roci Liviya poslidovno stoyala na shlyahu interesiv Franciyi v Pivnichnij Africi Pislya prihodu do vladi Muammara Kaddafi 1969 protistoyannya tilki zagostrilosya Livijski vijska voyuvali z Chadom na livijski groshi ozbroyuvalisya i navchalisya ekstremisti z Marokko ta Alzhiru Konfrontaciya dosyagla svogo apogeyu 19 veresnya 1989 roku koli v nebi nad Nigerom livijci pidirvali lajner francuzkoyi aviakompaniyi UTA zi 170 pasazhirami na bortu U kvitni 1992 roku Rada Bezpeki OON na vimogu SShA i Velikoyi Britaniyi vvela mizhnarodni sankciyi proti Liviyi Lishe u 2003 roci pislya amerikanskoyi okupaciyi Iraku Muammar Kaddafi zminiv svoyu politiku Vin ogolosiv pro vidmovu vid rozrobok zbroyi masovogo znishennya dopustiv v krayinu mizhnarodnih ekspertiv i zayaviv pro bazhannya vregulyuvati pitannya pro kompensaciyi zhertvam teraktiv popri zayavlenu neprichetnist Liviyi do nih U sichni 2004 roku Liviya pogodilasya viplatiti 170 mln rodicham zhertv teraktu nad Nigerom Specialno stvorenij ru yakij ocholyuvav odin z siniv Kaddafi vregulyuvav pitannya pro kompensaciyi dlya zhertv povitryanih teraktiv U serpni 2004 roku cherga nareshti dijshla do postrazhdalih pid chas vibuhu v Zahidnomu Berlini Liviya pogodilasya viplatiti groshovu kompensaciyu zhertvam vibuhu na diskoteci La Belle 5 kvitnya 1986 roku Zagalna suma kompensacij stanovit 35 mln 28 4 mln U toj samij chas Liviya vidmovilasya viplachuvati kompensaciyu sim yam zagiblih i poranenih amerikanciv Bilsh togo Liviya zazhadala vid SShA viplati kompensacij livijcyam yaki postrazhdali pri vidpovidnomu avianaloti na Tripoli j Bengazi U zhovtni 2004 roku Liviya povnistyu zvilnilasya vid mizhnarodnih sankcij U 2006 roci Kaddafi vistupiv z ambitnim planom stvorennya Spoluchenih Shtativ Afriki Voseni 2008 roku Kaddafi robit ambitnu reformu shodo pererozpodilu nafti sered naselennya skasuvavshi ryad ministerstv Za slovami samogo Kaddafi reforma zdatna sprovokuvati haos v krayini v najblizhchi 2 roki U serpni 2008 roku na zustrichi ponad 200 afrikanskih koroliv sultaniv emiriv shejhiv i vozhdiv plemen Muammar Kaddafi buv ogoloshenij korolem koroliv Afriki 2 lyutogo nastupnogo roku Muammar Kaddafi buv obranij golovoyu Afrikanskogo Soyuzu Stanom na 2009 rik riven osvichenosti naselennya stanoviv 86 8 do povalennya monarhiyi v 1968 roci 73 naselennya bulo nepismennim U svoyij zovnishnij politici livijskij lider prodovzhuvav zalishatisya prihilnikom panarabizmu V interv yu kanalu Yevronyuz yake vin dav yim u 2009 roci vidpovidayuchi na pitannya pro sho vin mriye Kaddafi skazav Ya naspravdi viryu sho v toj chi inshij sposib bude dosyagnuto Arabsku yednist Osoblivo tomu sho arabskij svit opinivsya rozdilenim mizh soyuzami ta velikimi derzhavami Yednist stislasya do rozmiriv arkusha paperu jogo nese za vitrom yak pir yinku Ale mozhlivo arabi vzhe dozrili dlya Arabskoyi yednosti Skazhu po inshomu ya peredbachayu stvorennya Arabo Afrikanskogo soyuzu Povstannya Dokladnishe Gromadyanska vijna v Liviyi Novij prapor Liviyi ta lyalka sho zobrazhuye tilo Kaddafi 17 lyutogo 2011 pid vplivom revolyucij v Tunisi ta Yegipti v Liviyi projshov Den gnivu antiuryadovi demonstraciyi yaki buli pridusheni policiyeyu Cej den stav pochatkom masovih zavorushen yaki pererosli v gromadyansku vijnu mizh prihilnikami j protivnikami vladi Kaddafi 19 bereznya 2011 roku pochalisya bombarduvannya Liviyi krayinami zahidnoyi koaliciyi Franciya Britaniya Ispaniya Daniya Norvegiya Kanada Katar Italiya Nimechchina Kodova nazva operaciyi Odisseya Svitanok 20 zhovtnya 2011 roku bulo vzyato ostannyu tochku opori sil Kaddafi Sirt Muammar Kaddafi i jogo sin Muttazim buli vbiti v hodi shturmu mista a potim vistavleni na zagalnij oglyad v holodilnij kameri torgovogo centru 23 zhovtnya novoyu vladoyu bulo ogolosheno pro zvilnennya Liviyi PrimitkiNovitnya istoriya krayin Aziyi ta Afriki XX stolittya v 3 ch Pid red A M Rodrigesa M Vlados 2001 ch 3 193 Istoriya Shodu v 6 t gol red R B Ribakov ost ta in In t shodoznavstva RAN M Shidna literatura 2008 T 6 S 130 Istoriya Shodu v 6 t gol red R B Ribakov ost ta in In t shodoznavstva RAN M Shidna literatura 2008 T 6 S 131 Istoriya Shodu v 6 t gol red R B Ribakov ost ta in In t shodoznavstva RAN M Shidna literatura 2008 T 6 S 130 131 Liviya Pravovi sistemi krayin svitu Enciklopedichnij dovidnik 23 veresnya 2011 u Wayback Machine red A Ya Suharyev Mizhnarodne pravo Gaddafi vows to push Africa unity 20 lyutogo 2009 u Wayback Machine London BBC News 2 February 2009 Gaddafi Africa s king of kings London BBC News 29 August 2008 from the original on 10 June 2010 Retrieved 14 February 2010 Malone Barry 2 February 2009 Gaddafi pushes for union after election to head AU 26 bereznya 2015 u Wayback Machine Reuters UK Reuters Ammar Maleki Uprisings in the Region and Ignored Indicators 2013 04 25 u Wayback Machine 9 February 2011 Shadid Anthony 18 February 2011 Libya Protests Build Showing Revolts Limits 3 travnya 2012 u Wayback Machine The New York Times Archived from the original on 3 May 2012 Retrieved 22 February 2011