Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (лютий 2019) |
Ліви́нці — село в Україні, у Дністровському районі Чернівецькій області, центр Лівинецької сільської громади.
| село Лівинці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернівецька область |
| Район | Дністровський район |
| Громада | Лівинецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA73040070010080006 |
| Основні дані | |
| Населення | 1452 |
| Поштовий індекс | 60125 |
| Телефонний код | +380 03732 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°24′29″ пн. ш. 26°36′29″ сх. д. / 48.40806° пн. ш. 26.60806° сх. д.Координати: 48°24′29″ пн. ш. 26°36′29″ сх. д. / 48.40806° пн. ш. 26.60806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 185 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 60125, с.Лівинці, вул.Головна, 13 |
| Карта | |
  Лівинці | |
 Лівинці | |
| Мапа | |
Географія
Знаходиться біля районного автошляху Р 63. За 5 км від населеного пункту — ріка Дністер. Відстать до Кельменців 22 км. Найближче місто — Хотин.
Село розкинулось на двох пагорбах розділених річкою, яка є притокою р. Дністер.
Історія села
Вперше Лівинці згадуються в документах 1677 року. За легендою село було засноване переселенцями з Поділля, яких називали «левенки» (Гайдамаки), котрі тікали від переслідування польських військ. За історичними даними левенки не були першими поселенцями цих прекрасних місць. На околицях села в урочищах Нори, Ставки і Скрипницький Яр, групою істориків-археологів Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича було виявлено ранньо-слов'янські поселення черняхівської культури (II—VI століття н. е.). В урочищі Нори збереглися залишки давньоруського селища XI—XIII століть. В кар'єрі знайдені уламки давньоруської кераміки.
До початку XIX століття Лівинцями володів багатий боярський рід Кантакузинів. Пізніше власники села часто змінювалися. З 1812 по 1848 рік село перепродувалося чотири рази і в 1848 році разом з 1326 десятинами землі дісталося одеському купцю Рафаловичу. Жителі села з другої половини XVIII століття до реформи 60-х років належали до категорії царан.
Підневільне становище селян ускладнювалось ще й тим, що власники Лівинців здавали село в оренду. Від нещадної експлуатації і знущань орендаря-купця Гройсмана частина лівинчан тікала у південні райони Бессарабії, а ті, що залишались, відмовлялися виконувати збільшені повинності.
Не поліпшили економічного становища лівинчан і реформи 60-х років. Безземелля і злидні змушували лівинчан орендувати землю у поміщика і багатіїв за високу плату. У 1902 році в селі уже було 4 млини. Важким тягарем лягали на селян податки та різні повинності.
Посилення експлуатації і свавілля поміщиків та сільських багатіїв, важкі умови життя призводили до частих заворушень. У 1896 році селяни спалили частину панського маєтку. У 1905 році лівинчани зруйнували економію і розправилися з представниками адміністрації Зарожанського промислового товариства.
У 1874 році в Лівинцях дуже лютували віспа і холера, від яких померло багато жителів. Із 1208 жителів (610 чоловіків і 598 жінок за обліком 1859 року) на кінець 1874 року залишилось всього 533 чоловіка (266 чоловіків, 267 жінок). На початку XX століття в селі не було жодного медпрацівника.
Ще більше погіршилось становище під час І світової війни: багато сімей залишилось без чоловіків, зросли податки і повинності.
В січні 1918 року в Лівинцях було проголошено Радянську владу. Малоземельні і безземельні селяни Лівинців одержали наділи — 1 га на кожного члена сім'ї.
В кінці лютого 1918 року село окупували австро-німецькі війська. На початку листопада австро-німецьких інтервентів змінили війська королівської Румунії.
Терор і насилля посилювали ненависть населення до окупантів. Селяни відмовлялися платити податки і виконувати повинності, саботували розпорядження властей, піднімались на боротьбу. Майже все доросле населення Лівинців брало участь у Хотинському повстанні 1919 року.
На чолі лівинецьких повстанців став місцевий житель, учитель П. М. Бурдейний. Напередодні повстання жителі Лівинців С. Г. Перепічка і М. М. Паращук привезли з Хотина зброю і роздали односельчанам. Після поразки повстання частина лівинчан перейшла за Дністер.
Захопивши село, війська королівської Румунії жорстоко розправились з населенням. До 1925 року тут постійно перебувало 14 поліцейських, які нещадно розправлялись з найменшим проявом незадоволення чи протесту. Людям заборонялось виходити увечері на вулицю, збиратись групами. Щоб запобігти спілкуванню населення, були закриті на певний час навіть ярмарки і базари.
Незважаючи на суворий поліцейський режим і терор властей, жителі Лівинців не припиняли боротьбу проти окупантів. Дехто з лівинчан, не витерпівши окупаційного режиму, втікав на Радянську Україну.
28 червня 1940 р. село було захоплено радянськими військами. У перші ж дні в Лівинцях було створено сільську Раду депутатів трудящих. До її складу ввійшло 7 бідняків.
30 вересня 1940 року початкова школа з рідною українською мовою навчання відкрила двері для дітей.
Розпочали працювати клуб та бібліотека. Мешканці села вперше побачили радянські кінофільми.
6 липня 1941 року Лівинці окупували німецько-румунські війська. Повернулися старі порядки. Збитки, заподіяні фашистськими окупантами громадянам Лівинців, обчислюються майже у півмільйона карбованців. Фашисти вигнали на каторжні роботи 66 громадян села.
В ніч з 27 на 28 березня 759-й стрілецький полк, яким командував підполковник Д. Д. Бойко, з боями визволив Лівинці. Велику допомогу радянським військам під час бою подало населення Лівинців. Але ранком, 28 березня, ворог пішов у контрнаступ. Гітлерівці, що вдерлися на кілька годин в село, влаштували криваву розправу над населенням: розстріляли 15 жителів. Під кінець дня 28 березня Лівинці були назавжди визволені від фашистських загарбників.
8 січня 1947 року на загальних зборах селян було вирішено організувати колгосп. У 1949 році було завершено суцільну колективізацію. Колгосп очолив Є. О. Олійник. Лівинецький колгосп двічі укрупнявся. До нього увійшли два навколишні колгоспи: у 1950 році колгосп села Михайлівки, а в 1959 році — Оселівки. Об'єднаний колгосп названо «Україна». Головою правління став М. П. Борисюк. За трудовий героїзм близько 80 колгоспників удостоєні високих урядових нагород, серед них орденом Леніна нагороджені колишній голова правління М. П. Борисюк, буряковод І. І. Гнатюк, орденом Трудового Червоного Прапора — буряководи Н. П. Васильчук, М. І. Дуплячук, О. І. Натрасенюк, П. К. Лучик.
Після розпаду Радянського Союзу життя в селі погіршилося, багато селян залишились безробітніми і змушені були покинути рідне село.
Інфраструктура
Найстарішою будівлею в селі Лівинці є церква Покрови Пр. Богородиці заснована в 1898 р. Крім церкви в селі є сільський будинок культури (1950 р), Загальноосвітня школа
(1985 р.), де навчається 170 учнів, дитячий садок (35 вихованців), сільська рада, сільська амбулаторія, три магазина та підприємство «Сварог Вест-Груп».
-
![image]()
Церква Покрови Пр. Богородиці 1898 с. Лівинці -
![image]()
Церква Покрови Пр. Богородиці 1898 с. Лівинці
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1455 осіб, з яких 629 чоловіків та 826 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1446 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,76 % |
| російська | 0,76 % |
| молдовська | 0,41 % |
| білоруська | 0,07 % |
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
Погода в селі [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2019 Livi nci selo v Ukrayini u Dnistrovskomu rajoni Cherniveckij oblasti centr Livineckoyi silskoyi gromadi selo Livinci Cerkva Pokrovi Pr BogorodiciCerkva Pokrovi Pr Bogorodici Krayina Ukrayina Oblast Chernivecka oblast Rajon Dnistrovskij rajon Gromada Livinecka silska gromada Kod KATOTTG UA73040070010080006 Osnovni dani Naselennya 1452 Poshtovij indeks 60125 Telefonnij kod 380 03732 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 24 29 pn sh 26 36 29 sh d 48 40806 pn sh 26 60806 sh d 48 40806 26 60806 Koordinati 48 24 29 pn sh 26 36 29 sh d 48 40806 pn sh 26 60806 sh d 48 40806 26 60806 Serednya visota nad rivnem morya 185 m Misceva vlada Adresa radi 60125 s Livinci vul Golovna 13 Karta Livinci Livinci MapaGeografiyaZnahoditsya bilya rajonnogo avtoshlyahu R 63 Za 5 km vid naselenogo punktu rika Dnister Vidstat do Kelmenciv 22 km Najblizhche misto Hotin Selo rozkinulos na dvoh pagorbah rozdilenih richkoyu yaka ye pritokoyu r Dnister Istoriya selaVpershe Livinci zgaduyutsya v dokumentah 1677 roku Za legendoyu selo bulo zasnovane pereselencyami z Podillya yakih nazivali levenki Gajdamaki kotri tikali vid peresliduvannya polskih vijsk Za istorichnimi danimi levenki ne buli pershimi poselencyami cih prekrasnih misc Na okolicyah sela v urochishah Nori Stavki i Skripnickij Yar grupoyu istorikiv arheologiv Cherniveckogo nacionalnogo universitetu im Yu Fedkovicha bulo viyavleno ranno slov yanski poselennya chernyahivskoyi kulturi II VI stolittya n e V urochishi Nori zbereglisya zalishki davnoruskogo selisha XI XIII stolit V kar yeri znajdeni ulamki davnoruskoyi keramiki Do pochatku XIX stolittya Livincyami volodiv bagatij boyarskij rid Kantakuziniv Piznishe vlasniki sela chasto zminyuvalisya Z 1812 po 1848 rik selo pereproduvalosya chotiri razi i v 1848 roci razom z 1326 desyatinami zemli distalosya odeskomu kupcyu Rafalovichu Zhiteli sela z drugoyi polovini XVIII stolittya do reformi 60 h rokiv nalezhali do kategoriyi caran Pidnevilne stanovishe selyan uskladnyuvalos she j tim sho vlasniki Livinciv zdavali selo v orendu Vid neshadnoyi ekspluataciyi i znushan orendarya kupcya Grojsmana chastina livinchan tikala u pivdenni rajoni Bessarabiyi a ti sho zalishalis vidmovlyalisya vikonuvati zbilsheni povinnosti Ne polipshili ekonomichnogo stanovisha livinchan i reformi 60 h rokiv Bezzemellya i zlidni zmushuvali livinchan orenduvati zemlyu u pomishika i bagatiyiv za visoku platu U 1902 roci v seli uzhe bulo 4 mlini Vazhkim tyagarem lyagali na selyan podatki ta rizni povinnosti Posilennya ekspluataciyi i svavillya pomishikiv ta silskih bagatiyiv vazhki umovi zhittya prizvodili do chastih zavorushen U 1896 roci selyani spalili chastinu panskogo mayetku U 1905 roci livinchani zrujnuvali ekonomiyu i rozpravilisya z predstavnikami administraciyi Zarozhanskogo promislovogo tovaristva U 1874 roci v Livincyah duzhe lyutuvali vispa i holera vid yakih pomerlo bagato zhiteliv Iz 1208 zhiteliv 610 cholovikiv i 598 zhinok za oblikom 1859 roku na kinec 1874 roku zalishilos vsogo 533 cholovika 266 cholovikiv 267 zhinok Na pochatku XX stolittya v seli ne bulo zhodnogo medpracivnika She bilshe pogirshilos stanovishe pid chas I svitovoyi vijni bagato simej zalishilos bez cholovikiv zrosli podatki i povinnosti V sichni 1918 roku v Livincyah bulo progolosheno Radyansku vladu Malozemelni i bezzemelni selyani Livinciv oderzhali nadili 1 ga na kozhnogo chlena sim yi V kinci lyutogo 1918 roku selo okupuvali avstro nimecki vijska Na pochatku listopada avstro nimeckih interventiv zminili vijska korolivskoyi Rumuniyi Teror i nasillya posilyuvali nenavist naselennya do okupantiv Selyani vidmovlyalisya platiti podatki i vikonuvati povinnosti sabotuvali rozporyadzhennya vlastej pidnimalis na borotbu Majzhe vse dorosle naselennya Livinciv bralo uchast u Hotinskomu povstanni 1919 roku Na choli livineckih povstanciv stav miscevij zhitel uchitel P M Burdejnij Naperedodni povstannya zhiteli Livinciv S G Perepichka i M M Parashuk privezli z Hotina zbroyu i rozdali odnoselchanam Pislya porazki povstannya chastina livinchan perejshla za Dnister Zahopivshi selo vijska korolivskoyi Rumuniyi zhorstoko rozpravilis z naselennyam Do 1925 roku tut postijno perebuvalo 14 policejskih yaki neshadno rozpravlyalis z najmenshim proyavom nezadovolennya chi protestu Lyudyam zaboronyalos vihoditi uvecheri na vulicyu zbiratis grupami Shob zapobigti spilkuvannyu naselennya buli zakriti na pevnij chas navit yarmarki i bazari Nezvazhayuchi na suvorij policejskij rezhim i teror vlastej zhiteli Livinciv ne pripinyali borotbu proti okupantiv Dehto z livinchan ne viterpivshi okupacijnogo rezhimu vtikav na Radyansku Ukrayinu 28 chervnya 1940 r selo bulo zahopleno radyanskimi vijskami U pershi zh dni v Livincyah bulo stvoreno silsku Radu deputativ trudyashih Do yiyi skladu vvijshlo 7 bidnyakiv 30 veresnya 1940 roku pochatkova shkola z ridnoyu ukrayinskoyu movoyu navchannya vidkrila dveri dlya ditej Rozpochali pracyuvati klub ta biblioteka Meshkanci sela vpershe pobachili radyanski kinofilmi 6 lipnya 1941 roku Livinci okupuvali nimecko rumunski vijska Povernulisya stari poryadki Zbitki zapodiyani fashistskimi okupantami gromadyanam Livinciv obchislyuyutsya majzhe u pivmiljona karbovanciv Fashisti vignali na katorzhni roboti 66 gromadyan sela V nich z 27 na 28 bereznya 759 j strileckij polk yakim komanduvav pidpolkovnik D D Bojko z boyami vizvoliv Livinci Veliku dopomogu radyanskim vijskam pid chas boyu podalo naselennya Livinciv Ale rankom 28 bereznya vorog pishov u kontrnastup Gitlerivci sho vderlisya na kilka godin v selo vlashtuvali krivavu rozpravu nad naselennyam rozstrilyali 15 zhiteliv Pid kinec dnya 28 bereznya Livinci buli nazavzhdi vizvoleni vid fashistskih zagarbnikiv 8 sichnya 1947 roku na zagalnih zborah selyan bulo virisheno organizuvati kolgosp U 1949 roci bulo zaversheno sucilnu kolektivizaciyu Kolgosp ocholiv Ye O Olijnik Livineckij kolgosp dvichi ukrupnyavsya Do nogo uvijshli dva navkolishni kolgospi u 1950 roci kolgosp sela Mihajlivki a v 1959 roci Oselivki Ob yednanij kolgosp nazvano Ukrayina Golovoyu pravlinnya stav M P Borisyuk Za trudovij geroyizm blizko 80 kolgospnikiv udostoyeni visokih uryadovih nagorod sered nih ordenom Lenina nagorodzheni kolishnij golova pravlinnya M P Borisyuk buryakovod I I Gnatyuk ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora buryakovodi N P Vasilchuk M I Duplyachuk O I Natrasenyuk P K Luchik Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu zhittya v seli pogirshilosya bagato selyan zalishilis bezrobitnimi i zmusheni buli pokinuti ridne selo Infrastruktura Najstarishoyu budivleyu v seli Livinci ye cerkva Pokrovi Pr Bogorodici zasnovana v 1898 r Krim cerkvi v seli ye silskij budinok kulturi 1950 r Zagalnoosvitnya shkola 1985 r de navchayetsya 170 uchniv dityachij sadok 35 vihovanciv silska rada silska ambulatoriya tri magazina ta pidpriyemstvo Svarog Vest Grup Cerkva Pokrovi Pr Bogorodici 1898 s Livinci Cerkva Pokrovi Pr Bogorodici 1898 s LivinciNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1455 osib z yakih 629 cholovikiv ta 826 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1446 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 76 rosijska 0 76 moldovska 0 41 biloruska 0 07 PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernivecka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernivecka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Chernivecka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPogoda v seli 8 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi